Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 363/3811/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; купівлі-продажу.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 11.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2023.
Дата набрання законної сили: 10.11.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		10 листопада 2023 року                                                                                                                місто Київ
		єдиний унікальний номер справи: 363/3811/17                                            
		номер провадження: 22-з/824/1222/2023                        
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
		головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
		суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
		за участю секретаря - Мазурок О.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про зняття арешту у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Фасад» про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно,
		В С Т А Н О В И В :
		У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Київського апеляційного суду із заявою про зняття арешту.
		Заява мотивована тим, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року у справі №363/3811/17 накладено арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою апеляційного суду Київської області від 13 лютого 2018 року ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року скасовано та відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову. 
		Також вказує, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 24 квітня 2023 року у справі №363/173/18 скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09 лютого 2018 року у  справі №363/173/18 та знято арешт з квартири АДРЕСА_1 . Однак станом на 15 вересня 2023 року арешт з цієї квартири не знято.
		З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просить Київський апеляційний суд зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 .
		Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
		07 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чаруха Р.Р. надіслав на електронну адресу Київського апеляційного суду заяву, у якій просить розглянути справу за відсутності заявника та її представника. 
		Зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та приймаючи до уваги заяву представника заявника про розгляд справи за відсутності заявника та її представника, колегія суддів визнала неявку учасників справи такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду заяви.   
		Вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи заяви, колегія суддів приходить до висновку, що заява про зняття арешту підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		З матеріалів даної цивільної справи №363/3811/17 вбачається, що у жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав №ЕФ-ІІІ/171, укладений 25 грудня 2015 року між ТОВ «Еліт-Фасад» та ОСОБА_1 .
		Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
		Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.
		Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , заборонивши будь - яким особам проводити дії, направлені на його відчуження.
		Постановою апеляційного суду Київської області від 13 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
		Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту.
		За результатами розгляду даної цивільної справи №363/3811/17, рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 27 лютого 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ «Еліт-Фасад» про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно відмовлено.
		Постановою Київського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
		Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 лютого 2020 року змінено, виклавши мотивувальну частину рішення суду в редакції цієї постанови.
		В іншій частині рішення суду залишено без змін.
		Обґрунтовуючи заяву про зняття арешту, ОСОБА_1 вказує, що незважаючи на те, що у даній справі №363/3811/17 ухвала суду про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 скасована в апеляційному порядку, а розгляд справи завершився ухваленням остаточного судового рішення про відмову в позові ОСОБА_2 , проте станом на 15 вересня 2023 року арешт з цієї квартири не знято.
		Вирішуючи дану заяву, апеляційний суд виходить із такого.
		Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		Згідно з п.9 ч.2 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
		У відповідності до положень ч.ч.1, 2 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
		Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено чіткий і вичерпний перелік підстав для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, де, зокрема, наведено, як одну із таких підстав, судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
		Ураховуючи, що постановою апеляційного суду Київської області від 13 лютого 2018 року ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року, якою було накладено арешту на квартиру АДРЕСА_1 - скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні заяви і вказана постанова апеляційного суду є чинною, то в даному випадку у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для вирішення питання про зняття арешту на цю квартиру.
		В даному випадку з урахуванням вимог ст.129-1 Конституції України питання щодо реалізації процесуальних наслідків виконання чи не виконання постанови апеляційного суду Київської області від 13 лютого 2018 року здійснюється в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.
		Крім того, апеляційний суд враховує, що ст.124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом.
		Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
		Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
		Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
		У параграфі 2 ЦПК України встановлена інстанційна юрисдикція судів під час розгляду цивільних справ.
		Так, згідно з ч.ч.1-3 ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
		Справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).
		Справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу розглядаються: 1) якщо місце арбітражу знаходиться на території України - апеляційними загальними судами за місцезнаходженням арбітражу; 2) якщо місце арбітражу знаходиться поза межами України - апеляційним загальним судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ. 
		Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.24 ЦПК України апеляційні суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду).
		Системний аналіз вказаних вище процесуальних норм вказує на те, що право на вирішення заяви про зняття арешту не відноситься до виключних повноважень апеляційного суду як суду першої інстанції.
		У даній справі апеляційний суд Київської області, правонаступником якого є Київський апеляційний суд, скасовуючи ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року, якою було накладено арешту на квартиру     АДРЕСА_1 , та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, діяв не як суд першої інстанції, а як суд апеляційної інстанції в межах повноважень, передбачених ст.374 ЦПК України. 
		Отже, враховуючи наведені вище вимоги цивільного процесуального закону та встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що вирішення  заяви про знаття арешту у справі №363/3811/17 не відноситься до виключних повноважень апеляційного суду як суду першої інстанції, а тому правові підстави для вирішення заяви по суті у апеляційного суду відсутні.
		Що стосується посилання заявника на судові рішення щодо вказаної вище квартири в іншій цивільній справі №363/173/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю, вселення і поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання автомобіля спільним сумісним майном подружжя та компенсацію половини вартості автомобіля, то вони не оцінюються судом апеляційної інстанції, оскільки не мають процесуального відношення до даної цивільної справи №363/3811/17, в межах якої зареєстрована та розглядається заява ОСОБА_1 про зняття арешту.
		Керуючись ст.ст.259, 260, 261, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ, 
		У Х В А Л И В:
		Заяву ОСОБА_1 про зняття арешту залишити без задоволення.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
		 
		Головуючий
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...