Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/9409/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано судом: 10.11.2023. Зареєстровано: 11.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2023.
Дата набрання законної сили: 09.11.2023
Номер судового провадження: 852/12194/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		09 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/9409/23
		Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
		суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., 
		за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» 
		на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року (суддя Озерянська С.І.) по справі №160/9409/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ТОВ «АТБ-маркет» звернулося до суду з позовом, в якому просило:
		визнати протиправними дії (бездіяльність) Одеської митниці Державної митної служби України щодо відмови у підготовці висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, в розмірі 43 739, 34 грн. відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет за вих. М-2021-0335/7 від 02.03.2023 року; 
		зобов`язати Одеську митницю Державної митної служби України підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, в розмірі 43 739, 34 грн. відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет за вих. М-2021-0335/7 від 02.03.2023 року.
		В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що протягом 2021 року у межах встановленого строку ТОВ АТБ-маркет неодноразово (21.01.2021 р., 26.02.2021 р., 26.03.2021 р., 24.05.2021 р.) зверталося до Одеської митниці ДМС України із заявами про повернення надмірно сплачених митних платежів за деклараціями ТН UA500060/2018/013322 та ДТ UA500060/2018/016364, але отримувало безпідставні відмови. Останній раз позивач звертався до відповідача із відповідною заявою від 02.03.2023 року №М-2021-0335/7. Однак відповідач листом №7.10-1/15-01/13/5754 від 29.03.2023 року в черговий раз відмовив у поверненні грошових коштів пославшись на те, що визначений статтею 43 ПКУ та розділом III Порядку №643 строк терміном в 1095 днів для здійснення повернення надмірно сплачених коштів на день подання заяви про повернення з державного бюджету надмірно сплачених сум митних платежів ТОВ АТБ-маркет сплинув. ТОВ АТБ-маркет вважало відмову відповідача у поверненні коштів протиправною, оскільки до спірних правовідносин має застосовуватися ст. 102 ПКУ та п.52-2 підрозділу 10 розділу ПКУ, а отже строк на подання відповідної заяви не сплив.
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року позов задоволено частково, а саме:
		визнати протиправними дії Одеської митниці щодо відмови у підготовці висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, в розмірі 43 739, 34 грн. відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет за вих. М-2021-0335/7 від 02.03.2023 року;
		зобов`язати Одеську митницю повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" за вих. М-2021-0335/7 від 02.03.2023 року, з урахуванням висновків суду.
		Крім цього, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у справі, суд першої інстанції відмовив позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,0грн.
		За наслідками розгляду справи суд першої інстанції дійшов таких висновків.
		Так, встановивши те, що підставою для відмови в задоволенні заяви позивача про повернення надміру сплачених коштів стала позиція митного органу про сплив встановленого строку (1095 днів), протягом якого може бути подано таку заяву, суд першої інстанції вказав на неправомірність такої позиції відповідача, оскільки ним не було враховано положення п.52-2 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
		Визначаючи спосіб захисту порушеного права, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заява позивача фактично по суті відповідачем розглянута не була, оскільки в її задоволенні було відмовлено з підстав пропуску строку, протягом якого таку заяву може бути подано, то належним способом захисту права є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву з урахуванням висновків суду.
		Щодо витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції зазначив про те, що позивачем не було надано доказів того, що такі витрати ним фактично були понесені.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на таке. Так, за позицією позивача, суд першої інстанції обрав не належний спосіб захисту права, оскільки не врахував того, що відповідач протягом тривалого часу відмовляє підприємству в поверненні надміру сплачених коштів, при цьому, відмовляє не лише з підстав спливу строку для подання заяви, а і з інших підстав. За позицією позивача обраний судом спосіб захисту права не відновить порушене право, оскільки відповідач з різних та надуманих причин не бажає вчиняти дії щодо повернення надміру сплачених коштів. Стосовно рішення суду першої інстанції, в частині розподілу судових витрат, позивач вказує на те, що відповідно до положень ст.139 КАС України відшкодуванню підлягають не лише фактично сплачені суми, а і суми, які підлягають сплаті за надані послуги правничої допомоги. З цього приводу позивач вказує на те, що судом першої інстанції не було враховано умови укладеного Договору та Додаткової угоди до нього, якими, зокрема, передбачено порядок та строки здійснення оплати за надані послуги з правничої допомоги. Оскільки станом на час подання позову така оплата ще здійснена не була, то позивач не міг надати суду докази понесених витрат на правничу допомогу.
		Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
		Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет зареєстровано 19.07.1999 року, ідентифікаційний код 30487219.
		За оформленою ТОВ АТБ - маркет тимчасовою митною декларацією від 04.05.2018 №UA500060/2018/013322, було сплачено за товаром 1: Чашка керамічна 660мл., арт. ВВ-FK0807- 15120 шт. мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання (020) за ставкою 10% в сумі 37658,39 грн., за податком на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання ( 028) сплачено за ставкою 20% в сумі 82 848,46 грн.; за товаром 2: салатник 14 см., арт ВВ-АХ0078-20628 шт. було сплачено мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання ( 020) за ставкою 10% в сумі 35240,51 грн.; за податком на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання ( 028) сплачено за ставкою 20% в сумі 77529,12 грн.
		Відповідно до рішення про визначення коду товару від 25.05.2018 року № КТ-UA500060-0017-2018 Одеської митниці, за митною декларацією UA500060/2018/013322 (графа 31 ВМД) товар № 1 -1 Посуд столовий, виготовлений з тонкої кераміки: - Чашка керамічна 660мл., арт. ВВ-FK0807- 15120шт. має код товару ( графа 33 ВМД) 6912005000, товар № 2-1 Посуд столовий, виготовлений з кам`яної кераміки: - салатник 14 см., арт ВВ-АХ0078-20628шт. визначений код товару (графа 33 ВМД) 6912003000.
		30 травня 2018 року на підставі рішення Одеської митниці від 25.05.2018 року № КТ-UA500060-0017-2018 Товариством з обмеженою відповідальністю АТБ -маркет подано до Одеської митниці митну декларацію форми ІМ 40 ДТ UA500060/2018/016364. 
		Відповідно до митної декларації форми ІМ 40 ДТ UA500060/2018/016364, за товар 1 Посуд столовий, виготовлений з тонкої кераміки: - Чашка керамічна 660мл., арт. ВВ-FK0807- 15120шт.підлягало сплаті мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання (020) в сумі 18829,20грн. та за податком на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання ( 028) в сумі 3765,84 ; за товар 2 Посуд столовий, виготовлений з кам`яної кераміки: - салатник 14 см., арт ВВ-АХ0078-20628шт.: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання (020) в сумі 17620,25грн., за податком на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання ( 028) в сумі 3524,05 грн.
		02.03.2023 року Товариство звернулось до Одеської митниці із заявою № М-2121-0335/7 в якій просило перерахувати надмірно сплачені митні платежі у розмірі 43 739,34 грн. на поточний рахунок товариства.
		Одеська митниця листом № 7.10-1/15-01/13/5754 від 29.03.2023 року, надала товариству відповідь, згідно якої, зокрема, за заявою від 02.03.2023 року № М-2021-0335/7 встановлено, що визначений статтею 43 ПКУ та розділом ІІІ Порядку № 643 строк терміном в 1095 днів для здійснення повернення надміру сплачених коштів на день подання заяви про повернення надміру сплачених сум митних платежів ТОВ АТБ- маркет- сплинув.
		Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
		За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
		Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що фактичною підставою для відмови в задоволенні заяви позивача від 02.03.2023 про повернення наміру сплачених митних платежів, стала позиція митного органу про сплив встановленого строку (1095 днів), протягом якого може бути подано таку заяву.
		Встановивши підстави для відмови в задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції обгрунтовано не погодився з такою позицією відповідача.
		Так, пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
		У спірному випадку встановлено, що з 30.05.2018 року (дата декларації №UA500060/2018/016364) позивач мав подати відповідну заяву про повернення надмірно сплачених зобов`язань протягом 1095 днів. 
		Отже, саме з цього часу, здійснені позивачем митні платежі за рішенням про визначення коду товару від 25.05.2018 року № КТ-UA500060-0017-2018 слід вважати такими, що здійснені помилково та/або надміру сплачені до бюджету.
		Відтак, відлік строку в 1095 днів слід починати з 30.05.2018 року та закінчення якого припадає на 30.05.2021 року.
		У свою чергу, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), який набрав чинності 18 березня 2020 року, до Податкового кодексу України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення доповнено пунктами 52-1 - 52-5. Згідно з нововведеним пунктом 52-2 законодавець установив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
		Цим же пунктом встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу (станом на час розгляду справи - абзац десятий пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України).
		Законом № 591-IX до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України внесені зміни, які набрали чинності 29 травня 2020 року. Згідно з внесеними змінами слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)", а в абзаці восьмому - також замінено слова та цифри "до 30 березня 2020 року" - словами та цифрами "протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".
		Отже, суд першої інстанції правильно зазначив те, що станом на час звернення до суду з позовом Податковий кодекс України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
		Запроваджений на території України карантин скасований з 01.07.2023 (постанова КМУ №651 від 27.06.2023).
		Отже, оскільки у спірному випадку передбачений п.102.5 ст.102 ПК України строк спливав під час дії вказаних змін до податкового законодавства та враховуючи те, що перебіг 1095-денного строку зупинився 18 березня 2020 року, суд першої інстанції дійшов обгрунтовано висновку про безпідставність позиції митного органу щодо пропуску позивачем строку, протягом якого може бути подано заяву про повернення надміру сплачених митних платежів.
		Визначаючи спосіб захисту порушено права, судом першої інстанції обгрунтовано враховано те, що повернення надміру сплачених митних платежів можливо за умови дотримання певних вимог.
		Так, пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п.43.3 ст. 43 ПК України).
		Відповідно до пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
		Пунктом 43.2 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
		Таким чином, суд першої інстанції правильно виходив з того, що для встановлення наявності правових підстав для повернення позивачу надміру сплачених митних платежів, визначальним є встановлення умов, передбачених наведеними нормами права.
		З цих підстав суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що оскільки відповідачем було відмовлено у поверненні коштів з підстав недотримання строку, то перевірка дотримання позивачем вимог визначених пункту 43.2 статті 43 Податкового кодексу України не здійснювалась. Наявність податкового боргу чи його відсутність не з`ясовувались. Також не було досліджено питання дотримання процедурних аспектів подання заяв позивачем.
		Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки заява позивача від 02.03.2023 фактично по суті відповідачем розглянута не була, так як в її задоволенні було відмовлено з підстав пропуску строку, протягом якого таку заяву може бути подано, то належним способом захисту права є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву з урахуванням висновків суду.
		В апеляційній скарзі, не погоджуючись з обраним судом способом захисту права, позивач вказує на те, що поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що відповідач протягом тривалого часу відмовляє підприємству в поверненні надміру сплачених коштів, при цьому, відмовляє не лише з підстав спливу строку для подання заяви, а і з інших підстав.
		З приводу таких аргументів позивача слід зазначити те, що виходячи з обсягу та змісту заявлених позивачем вимог у цій справі, які стосувалися саме неправомірності дій відповідача щодо розгляду заяви позивача від 02.03.2023, обставини, які стосуються розгляду інших заяв позивача та підстав відмови в їх задоволенні, не мають значення для розгляду цієї справи.
		Щодо рішення суду першої інстанції, в частині розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
		Так, судом першої інстанції відмовлено позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,0грн. Підставою для відмови в стягненні таких витрат визначено не надання позивачем доказів того, що такі витрати фактично були понесені.
		Не погоджуючись з рішення суду, в цій частині, позивач вказує на те, що за умовами договору позивач фактично поніс такі витрати вже після пред`явлення позову до суду, у зв`язку з чим не міг надати суду відповідні докази.
		Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією позивача про те, що відповідно до положень ст.139 КАС України відшкодуванню підлягають не лише фактично сплачені суми, а і суми, які підлягають сплаті за надані послуги правничої допомоги.
		У спірному випадку встановлено, що правнича допомога надавалася позивачу в межах укладеного договору з Адвокатським об`єднанням «Альянс» від 08.02.2019 №08/02-19/1.
		Відповідно до п.3.1 Договору за надання Об`єднанням правової (правничої) допомоги за цим договором Клієнт щомісячно сплачує Об`єднанню гонорар, розмір якого визначається за згодою Сторін залежно від обсягу правової (правничої допомоги), наданої Об`єднанням Клієнту у звітному місяці, та зазначається в акті здавання-приймання наданих послуг за звітний місяць, підписаний обома Сторонами.
		Згідно п.3.2 Договору гонорар сплачується не пізніше 07 (сьомого) числа місяця, наступного за кожним звітним місяцем.
		Додатковою угодою №01/05/23 від 01.05.2023 передбачено надання правничої допомоги позивачу у цій справі.
		Відповідно до п.3 Додаткової угоди послуги за даною Додатковою угодою приймаються за Актом приймання-передачі та вважаються належним чином наданими з моменту підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі таких послуг.
		Згідно з п.4 Додаткової угоди оплата послуг здійснюється Клієнтом в межах щомісячного гонорару за відповідний календарний місяць. Умови оплати послуг, реквізити платіжних доручень (за необхідністю), можуть зазначатися у відповідному Акті приймання-передачі наданих послуг.
		Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг від 03.05.2023 позивачу надано послуги у вигляді складання та направлення до суду позовної заяви. Вартість послуги визначена у розмірі 8000,0грн. 
		Позивачем до апеляційної скарги долучено копію платіжної інструкції №453373, якою 06.06.2023 здійснено оплату за договором від 08.02.2019 №08/02-19/1 у сумі 900 000,0грн.
		Вказана платіжна інструкція, за позицією позивача, підтверджує те, що ним здійснено оплату за надання правничої допомоги у цій справі, після звернення з позовом до суду.
		Дослідивши умови укладеного Договору та Додаткової угоди, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що надана позивачем копія платіжної інструкції не може бути підтвердженням факту сплати позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,0грн. як після звернення з позовом до суду так і на час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
		Так, за умовами п.3 Додаткової угоди оплата послуг здійснюється Клієнтом в межах щомісячного гонорару за відповідний календарний місяць.
		У свою чергу, порядок сплати щомісячного гонорару визначено п.3.1 Договору, яким встановлено, що розмір гонорару визначається за згодо Сторін та зазначається в акті здавання-приймання наданих послуг за звітний місяць.
		Платіжна інструкція може бути свідченням того, що погоджений розмір гонорару за звітний період становив 900 000,0грн., але не свідчить та не може свідчити про те, що до вказаного розміру гонорару включено та оплачено витрати на правничу допомогу, які заявлені до відшкодування позивачем у цій справі.
		Позивачем не було надано акт здавання-приймання наданих послуг за звітний місяць, складення якого передбачено п.3.1 Договору, в якому б була відображена сума витрат на правничу допомогу, яка надавалася позивачу у межах цієї справи. Не було надано позивачем і інших доказів, які б свідчили про оплату позивачем заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу.
		З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що а ні на час розгляду справи в суді першої інстанції, а ні на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, позивачем не було надано доказів фактично понесених витрат на правничу допомогу.
		Таким чином, дослідивши встановлені обставини справи, аргументи з якими позивач пов`язує незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.
		На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року по справі №160/9409/23 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки, визначені ст.ст. 328, 329 КАС України. 
		 
		Вступну та резолютивну частини проголошено 09.11.2023.
		Повне судове рішення складено 10.11.2023
		 
		Головуючий - суддяЯ.В. Семененко 
		 
		 суддяН.А. Бишевська 
		 
		 суддяІ.Ю. Добродняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...