Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/6457/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 13.11.2023. Зареєстровано: 13.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2023.
Дата набрання законної сили: 17.04.2024
Номер судового провадження: 2/947/1614/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		_____________________________________________________________________________________________________________________
		Справа № 947/6457/23
		Провадження № 2/947/1614/23
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМУКРАЇНИ
		09.11.2023 року
		Київський районний суд м. Одеси у складі:
		Головуючого - судді Куриленко О.М.,
		за участю секретаря - Солтановської Ю.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, відшкодування моральної та матеріальної шкоди,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		23 лютого 2023 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов`язати Акціонерне Товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» ЄДРПОУ 14360570 відшкодувати ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду у розмірі 56 305,40 UAN (п`ятдесят шість тисяч триста п`ять гривень 40 копійок); маральну шкоду у розмірі 600 000 UAN (шістсот тисяч гривень), неустойку у розмірі 24 810 UAN (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень).
		В обґрунтування свого позову посилається на те, що 29.09.2022 року у відділенні банку № 49, через касу, позивач здійснила валютообмін 100 USD, решту 5 500 USD внесла на картковий рахунок НОМЕР_1 .
		Зазначає, що під час спроби через інтернет-банк здійснити валютообмін 2 400 USD з карткового рахунку НОМЕР_1 на картковий рахунок НОМЕР_2 , сума конвертації дорівнювала 87 765,60 UAN замість очікуваної 98 880 UAN (2400 * 41,2). Тобто курс 87 765,60 /2 400 = 36,569, різниця 11 114,40 UAN.
		Позивач стверджує, що внаслідок таких обставин її завдана шкода, вона була вимушена замовляти готівку, сплачувати на користь банку комісії, здійснювати валютообмін, зараховувати UAN на картковий рахунок, у зв`язку з чим позивач просить відшкодувати її матеріальну та моральну шкоду.
		Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Салтан Л.В., яка ухвалою від 09.03.2023 року відкрила провадження у справі та призначила підготовче судове засідання.
		У зв`язку з відстороненням від посади судді ОСОБА_3 , справу було передано для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
		Згідно повторного автоматизованого розподілу справу передано судді Куриленко О.М., яка ухвалою від 27.04.2023 року прийняла справу до свого провадження та призначила підготовче судове засідання.
		Ухвалою суду від 05 жовтня 2023 року було дзакрито підготовче провадження та призначено справу до розглягляду по суті.
		Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
		Позивач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, до канцелярії суду надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
		Представник відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» у судове засідання не з`явилась, до канцелярії суду надала письмові пояснення на позовну заяву, в яких просила відмовити у задоволенні ьпозову ОСОБА_2 в повному обсязі.
		Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. 
		Перш за все, слід зауважити, що позивач в судові засідання не з`явилась, жодних доказів, окрім тих, що були надані до позовної заяви, суду не надала, з клопотаннями про їх витребування не зверталась, доказів неможливості отримати їх самостійно не навела, у зв`язку з чим справа розглядається за наявними у ній документами. 
		Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що 05.06.2022 року із мережі інтернет позивач дізналась про те, що ПриватБанк з 06.07.2022 року встановлює ринковий курс валюто обміну для безготівкових операцій. 29.09.2022 року у відділенні банку № 49, через касу, позивач здійснила валютообмін 100 USD, решту 5 500 USD внесла на картковий рахунок НОМЕР_1 . Під час спроби через інтернет-банк здійснити валютообмін 2 400 USD з карткового рахунку НОМЕР_1 на картковий рахунок НОМЕР_2 , сума конвертації дорівнювала 87 765,60 UAN замість очікуваної 98 880 UAN (2400 * 41,2). Курс 87 765,60 /2 400 = 36,569, різниця склала 11 114,40 UAN.
		Дійсно, як вбачається з офіційного сайту ПриватБанк, з 6 липня 2022 року ПриватБанк встановив комерційний курс валютообміну для безготівкових операцій. У першу чергу це стосується курсів конвертації за картковими продуктами: зняття готівки та перекази в гривні в Україні з валютних карток, а також усі види операцій у валюті за кордоном із використанням гривневих карток.
		Відповідно до ч 1 ст 4 Закону «Про захист прав споживачів» - споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 4) необхідну, доступну, І достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, 1 якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) 4-1) обслуговування і державною мовою. Відповідно до ч 2 зазначеної статті: - споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.
		Відповідно до п 7 частини першої ст 56 Закону України «Про банки та банківську діяльність» : - банк зобов`язаний мати власний веб-сайт та розміщувати на ньому інформацію, визначену законами, нормативно-правовими актами Національного банку України, а також нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних І паперів та фондового ринку. Банк несе відповідальність за актуальність та і достовірність інформації, розміщеної на його веб-сайті.
		Відповідно до ч 2 ст 2 Закону України «Про платіжні послуги»: - під час надання споживачам послуг на платіжному ринку надавачі платіжних послуг зобов`язані дотримуватися вимог законів України "Про фінансові послуги та державне , регулювання ринків фінансових послуг", "Про захист прав споживачів" та інших нормативно-правових актів у сфері захисту прав споживачів.
		Відповідно до ч 1 ст 15 Закону 102З-XII, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
		Відповідно до ч 1 ст 17 Закону 1023-ХІІ, за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених : нормативно-правовими актами.
		Відповідно до ч 2 ст 17 Закону 1023-ХІІ, споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне здійснення безготівкових розрахунків з урахуванням режиму роботи та обов`язкових для продавця (виконавця) форм (видів); розрахунків, установлених законодавством України.
		Продавець (виконавець) зобов`язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.
		Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, у будь-який спосіб обмежувати можливість здійснення ним безготівкових розрахунків, якщо відповідно до законодавства І продавець (виконавець) зобов`язаний забезпечити таку можливість.
		Відповідно до ч 1 ст 19 Закону 1023-ХІІ, нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісною конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.
		Однак, залишилось незрозумілим, чому позивач вирішила скористатися цією пропозицією майже через 4 місяці після публікації вищезаначеної інформауції, не перевіривши при цьому що зазначена пропозиція від 06.07.2022 року діяла на момент здійснення позивачем валютообміну, а саме 29.09.2022 року.
		Позивачем не надано доказів того, що перед тим, як здійснити банківські операції з картками, вона звернулась за консультацією до менеджерів у відділені або на горячу лінію ПриватБанку. 
		Щодо тверджень позивача, що вона не змогла зняти готівку в касі у розмірі 5500 доларів США, з вини Банку, то такі твердження спростовуються Постановою від 24 лютого 2022 року № 18" Про роботу банківської системив період запровадження воєнного стану".
		Відповідно до п. 3 вказаної постанови, заборонено видачу в Україні готівкових коштів у гривнях з рахунку клієнта в національній валюті в обсязі, що перевищує 100000 гривень у день (без урахування комісії банку).
		Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Крім матеріальних збитків, позивач вважає, що відповідач своїми неправомірними діями спричинив моральну шкоду, яку вона оцінює в сумі 600 000 гривень. 
		Згідно ж пункту 1 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до пп. 2, 3 пункту 2 вищезазначеної статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. 
		Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Розмір відшкодування моральної шкоди позивачу визначається залежно від характеру правопорушення, глибини його фізичних та душевних страждань, пов`язаних з противоправною поведінкою щодо нього та страждань у зв`язку із пошкодженням майна, ступеня вини відповідача, який завдав шкоду.
		У п. 9 Постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди звернув увагу, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, суд враховує стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
		Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. 
		Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення). 
		Складовими елементами шкоди є: протиправна поведінка особи; настання шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та настанням шкоди; вина завдавача шкоди.
		Відсутність хоча б одного з наведених складових елементів шкоди виключає склад цивільного правопорушення, і, як наслідок, настання юридичної відповідальності.
		У зв`язку з наведеним, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми завданої моральної шкоди в розмірі 600 000 гривень, оскільки вину відповідача не встановлено і існування такої шкоди не доведено.
		Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, слід відмовити в повному обсязі, так як матеріалами справи доведено відсутність причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідача.
		Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.
		Відповідно дост. 13 ч. 3 ЦПК Україниучасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		При поданні позовної заяви та протягом розгляду цивільної справи позивач не скористався своїм процесуальним правом та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування.
		Як вбачається з положень ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно з вимогами ст.ст. 124,129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.
		У зв`язку з вищевикладеним, на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 задоволенню не підлягають, через їх безпідставність та необґрунтованість.
		У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат понесених під час розгляду справи.
		Керуючись ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.ст. 15, 16, 22, 23, 1167 ЦК України, ст.ст.2,10,49,76,77-81,82,89, 209,210,223,247,265,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
		В И Р І Ш И В :
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доАкціонерного товаристваКомерційний банк«Приватбанк» прозахист правспоживача,відшкодування моральноїта матеріальноїшкоди  відмовити в повному обсязі.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя                               Куриленко О. М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...