Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 225/2213/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2023.
Дата набрання законної сили: 06.11.2023
Номер судового провадження: 61-7398ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                             
		 
		06 листопада 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 225/2213/20
		провадження № 61-7398 сво 23     
		 
		Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), 
		суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Погрібного С. О., Фаловської І. М., Червинської М. Є., 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2023 року 
		у складі колегії суддів: Тимченко О. О., Мірути О. А., Хейло Я. В.,
		 
		учасники справи:
		заявник - приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталія Євгеніївна, 
		заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», ОСОБА_1 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина 
		Короткий зміст подання та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		У березні 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Донецької області (далі - приватний виконавець) Матвійчук Н. Є. звернулася до суду з поданням 
		про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника 
		ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (далі - ТОВ «Глобал Спліт»). 
		Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 28 березня  2023 року у задоволенні вказаного подання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. відмовлено. 
		Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, приватний виконавець Матвійчук Н. Є. оскаржила її в апеляційному порядку. 
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2023 року у задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору відмовлено. 
		Апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 28 березня 2023 року залишено без руху, надано приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. строк для сплати судового збору.
		Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що у даній справі з апеляційною скаргою Матвійчук Н. Є. звернулася як приватний виконавець, а нормами 
		Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення приватних 
		і державних виконавців від сплати судового збору. Тому правові підстави 
		для задоволення її клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні. При цьому приватний виконавець діє не як позивач - фізична особа, 
		тому перевищення розміру судового збору 5 відсотків від річного доходу, 
		що передбачено статтею 8 Закону України «Про судовий збір», на неї 
		не поширюється. 
		Суд апеляційної інстанції урахував, що ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду від 05 вересня 2022 року у справі № 905/1630/15 цьому самому приватному виконавцю відмовлено у задоволенні аналогічного клопотання з тих самих підстав.
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 28 березня 2023 року відмовлено. 
		Апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 28 березня 2023 року визнано неподаною 
		та повернуто заявнику.
		Суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. з підстав невиконання вимог ухвали Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2023 року, якою апеляційну скаргу було залишено без руху, 
		та несплати судового збору, не знайшовши правових підстав для задоволення клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення її від сплати судового збору.
		Апеляційний суд урахував відповідні норми Закону України «Про судовий збір», прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду від 05 вересня 2022 року у справі № 905/1630/15, якою приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору 
		з подальшим поверненням касаційної скарги приватному виконавцю. 
		Із цих підстав апеляційний суд відхилив посилання приватного виконавця 
		як на підставу для звільнення від сплати судового збору на довідку від 22 липня 2022 року № 5105-5001907567 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та виписки з поточних рахунків, 
		а строк дії посвідчення багатодітної сім`ї закінчився, зазначивши, що приватний виконавець Матвійчук Н. Є. не є позивачем у справі. 
		При цьому суд визнав безпідставними посилання приватного виконавця 
		на пункт 18 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», оскільки відповідно до зазначеної норми права судовий збір не справляється за подання позовної заяви, апеляційної скарги у справах про тимчасове обмеження права громадян України на виїзд за межі України. Проте, приватний виконавець Матвійчук Н. Є. оскаржує ухвалу суду першої інстанції, постановлену 
		за результатами розгляду її подання в порядку виконання судового рішення 
		у цивільній справі відповідно до статті 441 ЦПК України, а не позовної заяви.
		Суд апеляційної інстанції відхилив посилання приватного виконавця на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 750/6872/20 (провадження 
		№ 61-4765св21), оскільки обставини справ, зокрема підстави для звільнення 
		від сплати судового збору, не є подібними, а стосуються приватного нотаріуса, 
		яка є самозайнятою особою, провадить незалежну професійну нотаріальну діяльність.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		У травні 2023 року приватний виконавець Матвійчук Н. Є. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду від 16 травня 2023 року, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. 
		Касаційна скарга обґрунтовується порушенням апеляційним судом норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 29 травня 2023 року касаційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. залишено 
		без руху. Запропоновано заявникові сплатити судовий збір за звернення 
		до Верховного Суду з касаційною скаргою, на підтвердження сплати судового збору надати документи, що підтверджують його сплату у встановлених порядку 
		і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
		У наданий судом строк приватний виконавець Матвійчук Н. Є. надіслала матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, зокрема клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру 
		або звільнення від його сплати.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2023 року клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору 
		за подання касаційної скарги задоволено частково. Відстрочено приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. сплату судового збору до закінчення касаційного розгляду справи. Відкрито касаційне провадження у справі. Витребувано 
		з Дзержинського міського суду Донецької області вищевказану цивільну справу. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для його подання.
		У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 липня 2023 року справу призначено 
		до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		УхвалоюВерховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2023 року справупередано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2023 року прийнято до розгляду вказану справу та призначено справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга приватного виконавця Матвійчук Н. Є. мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно не задовольнив її клопотання про звільнення 
		від сплати судового збору, не врахував відсутність у неї доходу у 2022 році, 
		на підтвердження чого нею надано відповідні докази, зокрема податкову декларацію за 2022 рік. При цьому з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану.
		Посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі 
		№ 750/6872/20 (провадження № 61-4765св21) і зазначає, що, реалізовуючи свою незалежну професійну діяльність приватного виконавця, вона не втратила статус фізичної особи, а положення пунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» про звільнення від сплати судового збору застосовуються саме до фізичних осіб. У цій частині посилається також на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження 
		№ 11-336апп20).
		Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду 
		у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 січня 
		2023 року у справі № 240/17372/21 (провадження № К/990/16732/22), 
		за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору на позивача 
		не поширюється обов`язок сплачувати судовий збір. Приватний виконавець у силу положень статті 2 Закону України «Про судовий збір» не повинен сплачувати судовий збір, так як не є фізичною чи юридичною особою, яка звертається до суду за захистом своїх прав та інтересів. При цьому вказаним Законом не передбачено сплату судового збору за звернення приватного виконавця до суду з відповідним поданням. 
		Вважає, що суд апеляційної інстанції обмежив її право на доступ до суду, такі дії суду перешкоджають примусовому виконанню судового рішення. Посилається на прецедентну практику ЄСПЛ щодо доступу до правосуддя та статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
		 
		У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення у справі 
		від заявника касаційної скарги, які по суті є доповненням до касаційної скарги.
		Оскільки зазначені письмові пояснення, які є по суті доповненням до касаційної скарги, подані поза строком на касаційне оскарження й не ставиться питання 
		про поновлення цього строку, то вони залишаються без розгляду (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 26 травня 2020 року у справі 
		№ 638/13683/15-ц, провадження № 14-680цс19, від 25 січня 2022 року у справі 
		№ 761/16124/15-ц, провадження № 14-184цс20, від 14 грудня 2022 року у справі 
		№ 477/2330/18, провадження № 14-31цс22).
		 
		У серпні та вересні 2023 року до Верховного Суду надійшли клопотання аналогічного змісту від заявника касаційної скарги про передачу справи 
		на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 403 ЦПК України, так як справа містить виключну правову проблему 
		і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		 
		Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами 
		 
		У березні 2023 року приватний виконавець Матвійчук Н. Є. звернулася до суду 
		з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, стягувач -
		ТОВ «Глобал Спліт» (а. с. 1-7). 
		Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 28 березня 2023 року у задоволенні вказаного подання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. відмовлено (а. с. 79-84).
		У березні 2023 року приватний виконавець Матвійчук Н. Є. оскаржила вищевказану ухвалу в апеляційному порядку (а. с. 87-91). 
		Приватний виконавець Матвійчук Н. Є. просила суд звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на вищезазначене судове рішення суду першої інстанції.
		На підтвердження відсутності доходу за 2022 рік приватний виконавець Матвійчук Н. Є. надала податкову декларацію про її майновий стан і доходи, подану 
		до Головного управління Державної податкової служби Донецької області 16 січня 2023 року (а. с. 92-94).
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2023 року у задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу приватного виконавця 
		Матвійчук Н. Є. на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області 
		від 28 березня 2023 року залишено без руху. Надано приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. строк для сплати судового збору (а. с. 100-102).
		У квітні 2023 року, на виконання вимог указаної ухвали апеляційного суду, приватний виконавець Матвійчук Н. Є. подала до суду апеляційної інстанції клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати (а. с. 104-105).
		До вказаного клопотання приватний виконавець Матвійчук Н. Є. додала: заключні банківські виписки за період із 25 лютого 2022 року по 09 березня 2023 року 
		(а. с. 106) та за період із 18 березня 2022 року по 09 березня 2023 року (а. с. 107); витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07 липня 2022 року щодо кримінального провадження № 12022162160000514 за частиною першою 
		статті 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни), у якому вона 
		є заявником; довідку від 22 липня 2022 року № 5105-5001907567 про взяття 
		на облік внутрішньо переміщеної особи (а. с. 109); посвідчення НОМЕР_1 , 
		яким підтверджено її статус матері багатодітної сім`ї, строк дії до 31 січня 
		2023 року (а. с. 112). 
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 28 березня 2023 року визнано неподаною та повернуто заявнику (а. с. 113-115).
		 
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій 
		статті 389 ЦПК України. 
		Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права 
		чи порушення норм процесуального права.
		Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, проаналізувавши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
		 
		Підстави та мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
		 
		Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу 
		в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу 
		на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду 
		у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
		Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2023 року про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду мотивована необхідністю відступлення від висновків колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених в ухвалах: від 24 березня 2023 року 
		у справі № 235/1207/20 (провадження № 61-4055ск23), від 10 квітня 2023 року 
		у справі № 235/7151/20 (провадження № 61-4832ск23), від 20 квітня 2023 року 
		у справі № 234/5098/15-ц (провадження № 61-5541ск23), від 05 червня 2023 року 
		у справі № 242/1834/20 (провадження № 61-7700ск23), щодо відсутності 
		у заявника - приватного виконавця обов`язку зі сплати судового збору за подання відповідної скарги.
		Пославшись на відповідні норми ЦПК України, що регулюють питання сплати судового збору, та Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу 
		на те, що Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду при вирішенні вищевказаного процесуального питання дійшов кількох протилежних висновків, які потребують узгодження, зокрема:
		1. У справах № 2-2434/10 (провадження № 61-7129ск23), № 331/5028/22 (провадження № 61-5223ск23), № 185/3926/20 (провадження № 61-8925ск23) 
		та інших до Верховного Суду були оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, якими у задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. 
		про звільнення від сплати судового збору при оскарженні ухвали районного суду відмовлено з подальшим визнанням апеляційної скарги неподаною та повернення її заявникові. Колегії суддів різних судових палат Касаційного цивільного суду 
		у складі Верховного Суду у вказаних справах відмовили у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої частиною четвертою статті 394 
		ЦПК України, - у зв`язку з необґрунтованістю касаційної скарги. При цьому заявник касаційної скарги судовий збір не сплачував, у касаційній скарзі просив звільнити від сплати судового збору. Тобто, по суті, касаційний суд погодився, 
		що приватний виконавець не повинен сплачувати судовий збір за подання касаційної скарги.
		2. У справах № 2-2434/10 (провадження № 61-6183ск23), № 2-627/2010 (провадження № 61-9187ск23) та інших при подібній ситуації колегії суддів суду касаційної інстанції клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. частково задовольнили, відстрочили сплату судового збору до закінчення касаційного розгляду справи, зазначивши, що майновий стан Матвійчук Н. Є. , як фізичної особи, та її доходи за 2022 рік є незадовільним, а тому відкрили касаційне провадження у справі. 
		3. У справах № 235/1207/20 (провадження № 61-4055ск23, ухвала від 24 березня 2023 року), № 242/1834/20 (провадження № 61-7700ск23, ухвала від 05 червня 2023 року) та інших у подібних справах із аналогічним спірним процесуальним питанням, зокрема колегією суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, було відкрито касаційне провадження 
		за касаційною скаргою приватного виконавця Матвійчук Н. Є. При цьому зазначено, що приватний виконавець оскаржує судове рішення суду першої інстанції лише в частині сплати судового збору і скарга не стосується суті спору, 
		а тому приватний виконавець не повинна сплачувати судовий збір. Тобто наведені інші мотиви, аніж у пункті 1, хоча результат той самий. 
		4. У справах № 242/1971/20 (провадження № 61-7795ск23), № 225/4429/20 (провадження № 61-6067ск23) та інших Верховний Суд у складі колегій суддів різних судових палат Касаційного цивільного суду відмовив приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. у звільненні від сплати судового збору за касаційне оскарження ухвали районного суду у подібних справах, продовживши строк 
		для усунення недоліків касаційної скарги, а саме сплати судового збору. 
		5. У справах № 235/1207/20 (провадження № 61-4055св23, постанова від 21 червня 2023 року), № 263/9257/14 (провадження № 61-9158ск23) та інших колегії суддів різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшли висновку про те, що відповідно до частини першої статті 8 Закону України 
		«Про судовий збір» за певних умов суд може звільнити від сплати судового збору саме сторону у справі, до складу яких приватний виконавець у цій справі 
		не відноситься. Частиною другою статті 16 Закону України «Про органи та осіб, 
		які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Приватний виконавець Матвійчук Н. Є. не діє в особистих інтересах, 
		а є суб`єктом, який здійснює виконання судового рішення, й вона не є особою, 
		яка належить до категорії осіб, стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору. Тому відсутні правові підстави для звільнення 
		її від сплати судового збору. 
		У судових рішеннях, зазначених у пунктах 1, 3, 5 приватний виконавець 
		Матвійчук Н. Є. судовий збір за подання касаційної скарги не сплатила, просила звільнити її від сплати судового збору. Верховний Суд у складі колегій суддів різних судових палат Касаційного цивільного суду розглянув касаційні скарги 
		по суті без сплати судового збору. При цьому відмова у відкритті касаційного провадження у зв`язку з необґрунтованістю касаційної скарги є розглядом скарги по суті. 
		Натомість, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі 
		№ 905/1630/15 (ухвали від 05 вересня 2022 року, від 03 жовтня 2022 року) дійшов висновку про те, що за подання касаційної скарги у подібній ситуації приватний виконавець Матвійчук Н. Є. повинна сплатити судовий збір, так як вона 
		не є стороною у справі, не є позивачем у справі, тому положення статті 8 
		Закону України «Про судовий збір» на неї не поширюються. 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним 
		і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права 
		із дотриманням норм процесуального права.  
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Вказаним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
		 
		Щодо вирішення процесуального питання по суті
		Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду враховує, що у справі, яка переглядається, спір стосується питання сплати приватним виконавцем судового збору за подання до суду апеляційної/касаційної інстанції відповідної скарги у справі за поданням приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа. 
		Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
		Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір»).
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
		Згідно з абзацом 2 частини першої статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
		Розміри ставок судового збору регламентовано статтею 4 Закону України 
		«Про судовий збір».
		Статтею 5 вказаного закону визначено пільги щодо сплати судового збору.
		Згідно зі статтею 129 Конституції України, статтями 2, 17 ЦПК України однією 
		з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на  касаційне оскарження судового рішення.
		Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
		Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору 
		у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина п`ята статті 356 ЦПК України).
		До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, якою регламентовано питання залишення позовної заяви без руху, повернення заяви (частина друга статті 357 ЦПК України).
		Відповідно до частин першої, третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі 
		про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору 
		у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно 
		до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
		У справі, яка переглядається Верховним Судом, приватний виконавець Матвійчук Н. Є. оскаржила в апеляційному порядку ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 28 березня 2023 року про відмову у задоволенні її подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа. При цьому вона просила апеляційний суд звільнити 
		її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись 
		на відсутність доходу за 2022 рік, що підтверджується відповідною податковою декларацією.
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2023 року у задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу приватного виконавця 
		Матвійчук Н. Є. на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області 
		від 28 березня 2023 року залишено без руху. Надано приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. строк для сплати судового збору.
		Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» урегульовано питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
		Відповідно до вказаної норми права, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 
		або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком 
		до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється 
		від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком 
		до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої 
		чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб 
		та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 
		або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
		Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати 
		на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
		Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 19 червня 2011 року в справі Креуз проти Польщі («Kreuz v. Poland») зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи 
		до суду. При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
		Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою 
		про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») 
		від 26 липня 2005 року).
		Разом із тим, наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» установлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.
		Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан за певних умов, саме позивача, 
		а приватний виконавець Матвійчук Н. Є. не є позивачем у справі.
		Суд апеляційної інстанції, вирішуючи клопотання приватного виконавця 
		Матвійчук Н. Є. про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, врахував вищевказані норми права та обґрунтовано відмовив 
		у задоволенні клопотання. При цьому в силу вимог процесуального закону апеляційну скаргу приватного виконавця залишено без руху, останній надано строк для сплати судового збору, розмір якого визначено судом відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
		У квітні 2023 року, на виконання вимог указаної ухвали апеляційного суду, приватний виконавець Матвійчук Н. Є. подала до суду апеляційної інстанції клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, в якому просила звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, 
		до якого додала: заключні банківські виписки за відповідні періоди; витяг 
		із Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у якому вона є заявником; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; посвідчення, яким підтверджено її статус матері багатодітної сім`ї, строк дії якого до 31 січня 2023 року. 
		Суд апеляційної інстанції, застосувавши вищевказані норми процесуального закону та Закону України «Про судовий збір», ухвалою від 16 травня 
		2023 року відмовив у задоволенні клопотання приватного виконавця 
		Матвійчук Н. Є. про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, її апеляційну скаргу на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 28 березня 2023 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
		Суд апеляційної інстанції повторно наголосив, що приватний виконавець 
		Матвійчук Н. Є. не є позивачем у справі, тому положення статті 8 Закону України «Про судовий збір» на неї не поширюються. 
		При цьому апеляційний суд урахував прецедентну практику ЄСПЛ щодо справедливого здійснення правосуддя, оцінки фінансового стану особи й зазначив про те, що звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, а статтею 129 Конституції України закріплено принцип рівності учасників судового процесу.
		Крім того, суд апеляційної інстанції надав відповідну правову оцінку доданим 
		до заяви доказам, вказавши, що вони не мають правового значення при вирішення вказаного процесуального питання, а строк дії посвідчення багатодітної сім`ї взагалі закінчився.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції вірно відмовив у задоволенні відповідного клопотання приватного виконавця, повернувши її апеляційну скаргу.
		Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом 
		у складі судді Касаційного господарського суду в ухвалах від 05 вересня 2022 року та від 03 жовтня 2022 року у справі № 905/1630/15, якою приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору з подальшим поверненням касаційної скарги приватному виконавцю.
		З таким висновком суду Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду погоджується і підстав для відступу від цього висновку не вбачає.
		Суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував відповідні правові висновки Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду, які викладено при вирішенні аналогічного процесуального питання у подібній справі.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		Із цих підстав відхиляються посилання касаційної скарги на відповідну судову практику Верховного Суду, висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються 
		з судовою практикою Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України), застосовані правові позиції є релевантними. При цьому у кожній справі суд виходить з конкретних обставин та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. 
		Доводи касаційної скарги зводяться до власного тлумачення норм процесуального права та до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, що не може бути правовою підставою для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду.
		Указаним доводам уже надано відповідну правову оцінку судом апеляційної інстанції, з якою погоджується Об`єднана палата Касаційного цивільного суду 
		у складі Верховного Суду.
		Таким чином, у спірних правовідносинах відсутні правові підстави для звільнення приватного виконавця Матвійчук Н. Є. від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
		Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року справа № 235/1207/20 (провадження № 61-4055св23) зазначено, що згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк 
		у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
		З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних 
		з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (частина третя статті 136 
		ЦПК України).
		З урахуванням наведеного, частин першої та другої статті 8 Закону України 
		«Про судовий збір», Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у вказаній постанові зробив висновок про те, 
		що за певних умов суд може звільнити від сплати судового збору саме сторону 
		у справі.
		Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
		Частиною другою статті 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, 
		що приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності.
		Оскільки в цій справі приватний виконавець Матвійчук Н. Є. не діє в особистих інтересах, а є суб`єктом, який здійснює виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що вона не є особою, яка належить 
		до категорії осіб, стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, тому підстав для звільнення її від сплати судового збору немає.
		У вищенаведеній справі, оскільки у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу на ухвалу суду, не виконано ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про повернення апеляційної скарги.
		Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 серпня 
		2023 року у справі № 2/267/840/13 (провадження № 61-8206св23), в якій, 
		при цьому, стягнуто із заявника касаційної скарги судовий збір за подання касаційної скарги, який було відстрочено ухвалою від 12 червня 2023 року 
		до ухвалення рішення у справі. 
		Вказані правові висновки узгоджуються також з висновками Верховного Суду 
		у складі колегій суддів різних судових палат Касаційного цивільного суду, викладених в ухвалах: від 31 травня 2023 року у справі № 235/190/17 (провадження № 61-7274ск23), від 12 червня 2023 року у справі 
		№ 2/267/840/13 (провадження № 61-8206ск23), від 28 червня 2023 року 
		у справі № 185/6564/15-ц (провадження № 61-9443ск23), від 03 липня 
		2023 року у справі № 263/9257/14-ц (провадження № 61-9158ск23), 
		від 24 липня 2023 року у справі № 255/13352/13-ц (провадження 
		№ 61-10693ск23), від 01 серпня 2023 року у справі № 235/6422/19 (провадження 
		№ 61-11356ск23) та багатьох інших.
		Отже, судова практика Верховного Суду, сформована колегіями суддів різних судових палат Касаційного цивільного суду, про те, що у даній категорії справ приватний виконавець Матвійчук Н. Є. не є позивачем у справі й не діє в особистих інтересах, тому відсутні правові підстави для звільнення її від сплати судового збору, є сталою та сформованою.
		Таким чином, обґрунтованим є висновок апеляційного суду про те, що у спірних правовідносинах приватний виконавець за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції зобов`язаний сплатити судовий збір, визначений законом, 
		а отже, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не підлягає скасуванню. Доводи касаційної скарги вказаних висновків не спростовують.
		 
		Щодо узгодження правових висновків Верховного Суду у складі колегій суддів різних судових палат Касаційного цивільного суду
		Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення 
		від сплати судового збору відповідно до закону.
		Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина п`ята статті 392 ЦПК України).
		Статтею 393 ЦПК України визначено підстави та порядок залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, 
		У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала (частина друга статті 393 
		ЦПК України).
		Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
		Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову 
		у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
		В ухвалі про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 вересня 2023 року,  Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, пославшись 
		на відповідні норми ЦПК України, що регулюють питання сплати судового збору, 
		та Закону України «Про судовий збір», звернув увагу на те, що Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду при вирішенні вищевказаного процесуального питання дійшов кількох протилежних висновків, які потребують узгодження. 
		Надаючи оцінку вищевказаному, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду 
		у складі Верховного Суду враховує.
		Верховний Суд у складі колегій суддів різних судових палат Касаційного цивільного суду у справах: № 2-2434/10 (провадження № 61-7129ск23), 
		№ 331/5028/22 (провадження № 61-5223ск23), № 185/3926/20 (провадження 
		№ 61-8925ск23) та інших, розглянувши касаційні скарги приватного виконавця Матвійчук Н. Є. на ухвали суду апеляційної інстанції, якими у задоволенні 
		її клопотання про звільнення від сплати судового збору при оскарженні ухвали районного суду відмовлено з подальшим визнанням апеляційної скарги неподаною та повернення її заявникові, відмовив у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої частиною четвертою статті 394 
		ЦПК України, - у зв`язку з необґрунтованістю касаційної скарги. 
		При цьому заявник касаційної скарги судовий збір не сплачував, у касаційній скарзі просив звільнити від сплати судового збору. По суті, касаційний суд погодився, що приватний виконавець не повинен сплачувати судовий збір 
		за подання касаційної скарги.
		У справах № 2-2434/10 (провадження № 61-6183ск23), № 2-627/2010 (провадження № 61-9187ск23) та інших при подібній ситуації колегії суддів різних судових палат Касаційного цивільного суду відповідні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. частково задовольнили й відстрочили сплату судового збору 
		до закінчення касаційного розгляду справи, зазначивши, що майновий стан Матвійчук Н. Є. , як фізичної особи, та її доходи за 2022 рік є незадовільним, а тому відкрили касаційне провадження у справі. 
		У справах № 242/1971/20 (провадження № 61-7795ск23), № 225/4429/20 (провадження № 61-6067ск23) та інших Верховний Суд у складі колегій суддів різних судових палат Касаційного цивільного суду відмовив приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. у звільненні від сплати судового збору за касаційне оскарження ухвали районного суду у подібних справах, продовживши строк 
		для усунення недоліків касаційної скарги, а саме сплати судового збору. 
		При цьому у справах № 263/9257/14 (провадження № 61-9158ск23) та інших колегії суддів різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вказали, що відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» за певних умов суд може звільнити від сплати судового збору саме сторону 
		у справі, до складу яких приватний виконавець у цій справі не відноситься. 
		Частиною другою статті 16 Закону України «Про органи та осіб, 
		які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Приватний виконавець Матвійчук Н. Є. не діє в особистих інтересах, 
		а є суб`єктом, який здійснює виконання судового рішення, й вона не є особою, 
		яка належить до категорії осіб, стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору. Тому відсутні правові підстави для звільнення 
		її від сплати судового збору. 
		Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду звертає увагу на те, що у більшості вказаних судових рішеннях приватний виконавець Матвійчук Н. Є. не сплатила судовий збір за подання касаційної скарги й просила звільнити її від сплати судового збору. Верховний Суд у складі колегій суддів різних судових палат Касаційного цивільного суду фактично розглянув касаційні скарги по суті без сплати судового збору. 
		Разом із цим, відмова у відкритті касаційного провадження у зв`язку 
		з необґрунтованістю касаційної скарги є розглядом скарги по суті. Передбачена статтею 394 ЦПК України така попередня процедура розгляду касаційної скарги відповідає правовій природі і призначенню касаційного провадження.
		З урахуванням вищенаведених висновків по суті та норм права, у тому числі: 
		статті 8 Закону України «Про судовий збір», статті 136 ЦПК України, статті 5 
		Закону України «Про виконавче провадження», статті 16 Закону України 
		«Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень 
		і рішень інших органів», Об`єднана палата Касаційного цивільного суду 
		у складі Верховного Суду наголошує, що за певних умов суд може звільнити 
		від сплати судового збору саме сторону у справі.
		У даній категорії справ приватний виконавець Матвійчук Н. Є. не діє 
		в особистих інтересах, а є суб`єктом, який здійснює виконання судового рішення, тож вона не є особою, яка належить до категорії осіб, стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, тому підстав для звільнення 
		її від сплати судового збору немає.
		Таким чином, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначає, що приватний виконавець Матвійчук Н. Є. не є особою, 
		яка належить до категорії осіб, стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, тому у даній категорії справ відсутні правові підстави для звільнення її від сплати судового збору за подання касаційних скарг 
		на відповідні ухвали апеляційного суду, і, як наслідок, розгляд її касаційних скарг по суті без сплати судового збору.
		 
		Щодо відступлення від правових висновків, викладених у раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, передаючи цю справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, вважав за необхідне відступити від правових висновків колегії суддів інших судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. 
		Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 
		не знаходить підстав для відступлення від наведених вище правових висновків, оскільки у кожній конкретній справі це процесуальне питання вирішувалося залежно від доводів/мотивів як касаційної скарги, так і оскаржуваних судових рішень на різних стадіях процесу. 
		 
		Висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду щодо застосування норм права
		Згідно з частиною другою статті 416 ЦПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.
		Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов наступного висновку. 
		Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше 
		як до ухвалення судового рішення у справі.
		З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних 
		з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (частина третя статті 136 
		ЦПК України).
		Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її  клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше 
		ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи 
		за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; 
		б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх 
		чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3)  предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
		Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати 
		на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 
		Закону України «Про судовий збір»).
		Наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, 
		за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.
		Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, звільнити від сплати судового збору саме позивача - члена малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї, 
		а заявник (скаржник) не є позивачем у справі.
		Тобто, за певних умов суд може звільнити від сплати судового збору саме сторону в справі.
		 
		Висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Висновки, зроблені судом апеляційної інстанції, ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми права, апеляційним судом під час розгляду справи не допущено порушень процесуального закону.
		Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення апеляційного суду, оскільки вони 
		не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм права, зводяться до незгоди з висновками суду, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
		Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції -без змін.
		Такі висновки узгоджуються з судовою практикою Верховного Суду, яка є сталою та сформованою.
		 
		Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		У серпні та вересні 2023 року заявник касаційної скарги подав до Верховного Суду клопотання аналогічного змісту про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Вказані клопотання мотивовані тим, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права 
		та формування єдиної правозастосовчої практики.
		Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду 
		не знаходить правових підстав для задоволення вказаних клопотань.
		Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати 
		або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 404 ЦПК України).
		Частиною п`ятою статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, 
		що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна 
		для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 30 жовтня 2018 року 
		у справі № 757/172/16-ц (провадження № 14-475цс18), виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, 
		а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути 
		з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. 
		З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються 
		як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне 
		для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу 
		між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми 
		є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.
		Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відсутність правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки заявником не наведено мотивів та аргументів для такої передачі, наведені заявником обґрунтування у розумінні положень частини п`ятої статті 403 ЦПК України не є тими обставинами, що містять виключну правову проблему і необхідність забезпечення розвитку права 
		та формування єдиної правозастосовчої практики, а тому у задоволенні клопотань про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідно відмовити.
		При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, передаючи дану справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, навів обґрунтовані правові мотиви, з яких вирішив не передавати цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судуу складі Верховного Суду, пославшись на відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду, не передала цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, враховуючи наведені вище різні правові висновки Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки: 
		по-перше, вони викладені в ухвалах суду касаційної інстанції; по-друге, стосуються сплати судового збору при відкритті касаційного провадження, що відноситься 
		до процесуальних повноважень суду касаційної інстанції, а не Великої Палати Верховного Суду; по-третє, у цій справі суд касаційної інстанції при відкритті касаційного провадження вже вирішив питання сплати судового збору приватним виконавцем, відстрочивши його сплату до закінчення касаційного розгляду справи. 
		Більше того, така передача можлива для відступлення від правового висновку іншого касаційного суду, а колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду погодилася з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у складі судді Касаційного господарського суду 
		у справі № 905/1630/15, з яким, у свою чергу, погоджується й Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		Щодо судових витрат
		Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
		Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно 
		до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
		Крім того, у цій справі Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, відкриваючи касаційне провадження, частково задовольнив клопотання приватного виконавця про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги й відстрочив сплату судового збору до закінчення касаційного розгляду справи.
		З урахуванням наведеного, відповідних норм Закону України «Про судовий збір», висновків Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у цій постанові, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 536,80 грн.
		Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 серпня 
		2023 року у подібній справі № 2/267/840/13 (провадження № 61-8206св23).
		Керуючись статтями 400, 402, 403, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд 
		у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні клопотань приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
		Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни залишити без задоволення.
		Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2023 року залишити 
		без змін.
		Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок 
		на користь держави.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                              Д. Д. Луспеник
		Судді:                                                                       А. І. Грушицький 
		Б. І. Гулько
		В. І. Крат
		С. О. Погрібний
		І. М. Фаловська
		М. Є. Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...