Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 165/2715/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Надіслано для оприлюднення: 13.11.2023. Зареєстровано: 14.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2023.
Дата набрання законної сили: 01.02.2024
Номер судового провадження: 1-кп/156/65/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023030540000103

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 165/2715/23 
		Провадження № 1-кп/156/65/23 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 листопада 2023 року смт Іваничі
		 
		Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
		 
		головуючого судді                                  ОСОБА_1 ,
		з секретарями судових засідань                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		за участі:
		прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		потерпілих осіб ОСОБА_6 , 
		ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		захисника адвоката ОСОБА_9 , 
		 
		розглянувши в режимі відкритих судових засідань в залі суду № 1 в смт. Іваничі Волинської області кримінальне провадження (№ за ЄРДР 12023030540000103 від 12.04.2023) за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України:
		ОСОБА_8 , який народився  ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Нововолинськ Волинської області, є громадянином України, здобув професійно-технічну освіту, не є працевлаштованим, не є одруженим, має на утриманні батьків, які є особами з інвалідністю, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має судимість, зареєстрований та фактично мешкав за адресою:  АДРЕСА_1 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.Формулювання обвинувачень, пред`явлених ОСОБА_8 , згідно з обвинувальним актом
		 
		1.1. ОСОБА_8 є особою, раніше засудженою за скоєння умисних кримінальних правопорушень проти власності, однак на шлях виправлення не став, належних для себе висновків не зробив та повторно вчинив кримінальні правопорушення за таких обставин.
		1.2. ОСОБА_8 , керуючись прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу наркотичних засобів, за не встановлених поза розумним сумнівом досудовим розслідуванням обставин, часу і місця незаконно придбав та почав зберігати при собі з метою збуту та передачі у місця позбавлення волі, сім таблеток білого кольору у семи полімерних згортках, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, які в подальшому переніс до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де продовжив незаконно зберігати. В подальшому ОСОБА_8 , помістив вищевказані сім полімерних згортків з вмістом семи таблеток білого кольору до двох картоплин з метою збуту та передачі у місця позбавлення волі та 10.04.2023, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут та передачу у місця позбавлення волі вищевказаних семи полімерних згортків з вмістом семи таблеток білого кольору, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, перебуваючи у відділенні № 2 ТОВ «Нова Пошта» у м. Нововолинськ, що знаходиться за адресою: Волинська область, Володимирський район, місто Нововолинськ, проспект Перемоги, будинок № 19, о 12 год. 32 хв. оформив поштове відправлення на ім`я ОСОБА_10 , який утримувався в ДУ «Маневицька виправна колонія №42», що знаходиться за адресою: Волинська область, Камінь-Каширський район, селище Маневичі, вулиця Андрія Снітка, будинок 25, та переслав з метою збуту за експрес-накладною № 59 0009 5319 1066, попередньо помістивши до вказаного поштового відправлення разом із продуктами харчування вищевказані дві картоплини із сімома полімерними згортками з вмістом семи таблеток білого кольору, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, тим самим вчинив пересилання з метою збуту та передачу наркотичного засобу в місця позбавлення волі. 
		В подальшому, 11.04.2023 в період часу з 19 год. 25 хв. по 19 год. 50 хв., в ході проведення слідчим СВ відділення поліції №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області огляду приміщення ДУ «Маневицька виправна колонія №42», що за адресою: Волинська область, Камінь-Каширський район, селище Маневичі, вулиця Андрія Снітка, будинок 25, виявлено та вилучено сім полімерних згортків з вмістом семи таблеток білого кольору, які, згідно з висновком експерта №СЕ-19/103-23/4031-НЗПРАП від 27.04.2023, містять у своєму складі наркотичний засіб - бупренорфін, масою 0,005 г., 0,005 г., 0,006 г., 0,006 г., 0,005 г. 0,005 г. та 0,006 г. відповідно, загальною масою 0,038 г., обіг якого обмежено відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, оскільки наркотичний засіб бупренорфін віднесено до списку № 1 таблиці II Переліку, затвердженого вищевказаною Постановою.
		1.3.В діяннях ОСОБА_8 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України (незаконне придбання, зберігання, пересилання з метою збуту наркотичних засобів та передачі наркотичних засобів у місця позбавлення волі).
		1.4.Крім того, 14.04.2023 в період часу з 00 год. 00 хв. по 09 год. 00 хв. (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_8 , будучи раніше неодноразово судимим, востаннє вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 30.09.2021 за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, судимість за яким не знято та не погашено у встановленому законом порядку, перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що на території України введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався без його переривання, у тому числі продовжений строк дії воєнного стану на території України з 05 год. 30 хв. 19.02.2023 строком на 90 діб Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України №2915-IX від 07.02.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який набрав чинності 14.02.2023, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами та метою заволодіння чужим майном, переконавшись, що його дії непомітні для інших осіб, шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав з підсобного приміщення загального користування, розміщеного на п`ятому поверсі другого під`їзду за вищевказаною адресою, вживані чоловічі спортивні штани марки «UMBO», вартістю 455 гривень, та жіночу кофту типу «худі», вартістю 560 гривень, чим спричинив ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 1 015 гривень, виходячи з вартості викраденого майна.
		1.5.В діянні обвинуваченого ОСОБА_8 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану).
		1.6.Крім того, ОСОБА_8 в період часу з 21 год. 00 хв. 24.05.2023 по 12 год. 00 хв. 25.05.2023 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), достовірно знаючи, що на території України введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався без його переривання, у тому числі Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №3057-ІХ від 02.05.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який набрав чинності 19.05.2023, продовжений строк дії воєнного стану з 05 год. 30 хв. 20.05.2023 строком на 90 діб, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами та метою заволодіння чужим майном, переконавшись, що його дії непомітні для інших осіб, шляхом вільного доступу, з частково неогородженої території домоволодіння АДРЕСА_3 таємно, повторно викрав вживану алюмінієву драбину, висотою 2,5 метрів, вартістю, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/103-23/6608-ТВ від 21.06.2023, 1 434 гривні 70  копійок, чим спричинив ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму, виходячи з вартості викраденого майна
		1.7.В діянні обвинуваченого ОСОБА_8 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану).
		1.8.Крім того, ОСОБА_8 , в період часу з 06 год. 25 хв. по 06 год. 40 хв. 13.06.2023, перебуваючи у приміщенні АЗС №РН44 ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», що знаходиться за адресою: Волинська область, Володимирський район, м. Нововолинськ, вул. Стефаника (колишня Чехова), буд. 2, достовірно знаючи, що на території України введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався без його переривання, у тому числі Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №3057-ІХ від 02.05.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який набрав чинності 19.05.2023, продовжений строк дії воєнного стану з 05 год. 30 хв. 20.05.2023 строком на 90 діб, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами та метою заволодіння чужим майном, переконавшись, що його дії непомітні для інших осіб, шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав сокиру марки «Gerber Gear 9 Hatcher», чорного кольору, вартістю, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/103-23/6956-ТВ від 23.06.2023, 1 389 гривень 93 копійки, чим спричинив ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» майнову шкоду на вказану суму, виходячи з вартості викраденого майна. 
		1.9.В діянні обвинуваченого ОСОБА_8 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану).
		1.10.Крім того, ОСОБА_8 13.07.2023 близько 15 год. 52 хв., перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП ОСОБА_11 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , достовірно знаючи, що на території України введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався без його переривання, у тому числі Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №3057-ІХ від 02.05.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який набрав чинності 19.05.2023, продовжений строк дії воєнного стану з 05 год. 30 хв. 20.05.2023 строком на 90 діб, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами та метою заволодіння чужим майном, переконавшись, що його дії непомітні для інших осіб, шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав вживаний мобільний телефон марки «Samsung» моделі «A03s», вартістю, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/103-23/8359-ТВ від 26.07.2023, 2 899 гривень 67 копійок, чим спричинив фізичній особі - підприємцю ОСОБА_11 майнову шкоду на вказану суму, виходячи з вартості викраденого майна. 
		1.11.В діянні обвинуваченого ОСОБА_8 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану).
		 
		2.Позиція обвинуваченого та його захисника
		 
		2.1.Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_8 визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень проти власності, та повністю заперечував свою вину у вчиненні злочину у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, просив його виправдати.
		2.2.Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що в один із днів квітня 2023 року проходив повз будівлі пожежної частини в м. Нововолинську, до нього підійшов чоловік середнього віку, якого обвинувачений знає візуально як мешканця м. Нововолинська, той чоловік попросив ОСОБА_8 віднести на пошту посилку та відправити її адресату, цей чоловік передав ОСОБА_8 два пакети та папірець, на якому були записані дані відправника та отримувача, дав обвинуваченому кошти в розмірі 170 грн., щоб оплатити послуги пошти. Чоловік сказав, що не має часу для відправки вказаної посилки, бо поспішає на роботу, ОСОБА_8 погодився виконати прохання чоловіка, оскільки потребував грошей, а чоловік дав йому ще 120 грн. «за послугу». Обвинувачений пішов до відділення ТОВ «Нова пошта», розташованого в м. Нововолинську поблизу міської лікарні, в поштовому відділенні передав співробітнику персоналу для відправки два пакети, аркуш паперу з даними відправника та адресата, кошти в сумі 170 грн., вміст пакетів ОСОБА_8 та співробітник пошти не переглядали, після оплати відправлення обвинувачений вийшов з поштового відділення та попрямував у своїх справах. Також обвинувачений зауважив, що ОСОБА_12 , котрому призначена була посилка він особисто не знає, раніше жодних контактів з ним не підтримував, обвинувачений раніше сам вживав різні наркотичні засоби, на теперішній час такої шкідливої звички він не має. 
		2.3.Захисниця - адвокат ОСОБА_9 під час судового розгляду кримінальної справи зауважила, що вина ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України не доведена, просила його виправдати в цій частині пред`явленого обвинувачення; з приводу кількох крадіжок, інкримінованих ОСОБА_8 захисниця зауважила, що обвинувачений скоїв посягання на чужу власність, оскільки опинився в складних життєвих умовах, бо нещодавно звільнився з виправної колонії, не має роботи та інших постійних джерел доходів, ОСОБА_8 щиро розкаявся у скоєному, потерпілим не завдано значної шкоди, внаслідок дій ОСОБА_8 , тому адвокат просила суд застосувати до підзахисного найменш суворе покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
		 
		3.Позиція потерпілих осіб
		 
		3.1.Потерпіла ОСОБА_7 в письмовій заяві, наданої до суду, наполягала на найсуворішому покаранні ОСОБА_8 , цивільний позов не заявляла.
		3.2.Потерпілий ОСОБА_6 в письмовій заяві, наданої до суду, наполягав на найсуворішому покаранні ОСОБА_8 , цивільний позов не заявляв.
		3.3 .Представник потерпілої юридичної особи ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» - ОСОБА_13 в судове засідання не прибула, надала суду заяву про розгляд вказаного кримінального провадження за її відсутності, наполягала на найсуворішому покаранні ОСОБА_8 , цивільний позов не заявляла.
		3.4.Фізична особа підприємець - ОСОБА_11 в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд вказаного кримінального провадження за його відсутності, наполягав на найсуворішому покаранні ОСОБА_8 , цивільний позов не заявляв.
		3.5.Представник потерпілого ОСОБА_11 - ОСОБА_14 в судове засідання не прибула, надала суду заяву про розгляд вказаного кримінального провадження за її відсутності, наполягала на найсуворішому покаранні ОСОБА_8 , цивільний позов не заявляла.
		4.Досліджені під час судового розгляду справи докази
		 
		Щодо інкримінованих ОСОБА_8 злочинів проти власності
		 
		4.1.Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їхньої позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		4.2.Стороною обвинувачення запропоновано здійснювати розгляд справи за скороченого порядку дослідження доказів, обмежитись лише допитом обвинуваченого, дослідженням в судовому засіданні матеріалів, які характеризують особу ОСОБА_8 , дозволяють визначити подальшу долю речових доказів у справі, підтверджують наявність процесуальних витрат.
		4.3.Обвинувачений ОСОБА_8 , захисниця ОСОБА_9 , а також потерпілі не заперечували проти розгляду справи за скороченого порядку дослідження доказів, їм було з достатньою повнотою роз`яснено суть та наслідки такого порядку розгляду кримінального провадження. 
		4.4.З огляду на це, суд визнав за доцільне допитати обвинуваченого, здійснити дослідження матеріалів, які характеризують особу ОСОБА_8 , дозволяють визначити подальшу долю речових доказів у справі, підтверджують наявність процесуальних витрат; інші докази щодо тих обставин крадіжок, які не оспорюються сторонами, суд не досліджував.
		 
		Щодо інкримінованого ОСОБА_8 злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів
		 
		4.5.Зважаючи на заперечення обвинуваченим ОСОБА_8  своєї вини у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, кваліфікованого за ч. 2 ст. 307 КК України, суд здійснив допит свідка сторони обвинувачення та дослідив письмові докази, запропоновані прокурором. 
		4.6.Зокрема, свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що він є співробітником ДУ «Маневицька виправна колонія (№42)» до його службових обов`язків належить перевірка поштових відправлень, адресованих засудженим щодо відсутності заборонених предметів, об`єктів, речовин. В один із днів квітня 2023 року він перевіряв посилку, адресовану засудженому ОСОБА_16 . Під час перевірки було виявлено в продуктах харчування, а саме в картоплі поліетиленові пакети, в яких містилися підозрілі пігулки, свідок про цей випадок повідомив керівництво колонії, після чого було викликано слідчо-оперативну групу поліції. Додатково пояснив, хто саме був відправником посилки він не пам`ятає, від когось чув, що відправником посилку був чоловік на прізвище ОСОБА_17 . 
		4.7.Відомості про подію кримінального правопорушення кваліфіковану за ч. 2 ст. 307 КК України, були внесені до ЄРДР за №12023030540000103 від 12.04.2023 (т.1, а.с.110-111). В подальшому до складу вказаного кримінального провадження, на підставі постанов прокурора від 29.06.2023, 28.07.2023 були приєднані матеріали кримінальних проваджень щодо злочинів проти власності, інкримінованих ОСОБА_8 (т.1, а. с. 112-115).
		4.8.Підставою для внесення до ЄРДР відомостей про злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів стало повідомлення ДУ «Маневицька виправна колонія №42» щодо виявлення в посилці, адресованій засудженому ОСОБА_10 , речовини невідомого походження, за зовнішніми ознаками схожої на наркотичний засіб, вказане повідомлення зареєстроване в журналі ЄО територіального органу Національної поліції 11.04.2023 за № 946 (т. 1, а. с. 120).
		4.9.Слідчим в присутності двох понятих із застосуванням цифрової фотокамери 11.04.2023 здійснено огляд місця події (приміщення видачі посилок ДУ «Маневицька виправна колонія №42»); внаслідок огляду виявлено в одній з посилок, адресованій засудженому ОСОБА_10 , дві картоплини, надрізані посередині, в надрізах виявлено приховані полімерні пакунки з речовиною білого кольору, схожою на наркотичний засіб; згідно з даними накладної ТОВ «Нова пошта» відправлення цієї посилки здійснила приватна особа ОСОБА_18 , відправлення здійснено з відділення м. Нововолинська, адресоване ОСОБА_10 (т. 1, а.с.121-124).
		4.10.Постановою слідчого від 12.04.2023 визнано речовими доказами вилучені під час огляду 7 пакунків з вмістом речовини білого кольору, схожої на наркотичний засіб, які поміщено до спецпакету №7002684, а також товаро-транспортну накладну ТОВ «Нова пошта», яку поміщено до спецпакету №7002682 (т.1, а. с. 125-126). 
		4.11.Слідчим 12.04.2023 ініційовано здійснення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. Згідно з висновком експерта від 27.04.2023 №СЕ-19/103-23/4031-НЗПРАП (Волинський НДЕКЦ МВС України) надані на дослідження, вилучені з приміщення ДУ «Маневицька виправна колонія №42» об`єкти (таблетки) містять у своєму складі наркотичний засіб - бупренорфін, маса бупренорфіну відповідно становить 0,005г, 0,005г, 0,006г, 0,006г, 0,005г, 0,005г, 0,006г (т. 1, а.с.130-139).
		4.12.Слідчим 25.04.2023 здійснено огляд Інтернет - сайту «https://novaposhta.ua» результати огляду відображені у протоколі від 25.04.2023 (т.1, а. с. 141-142); внаслідок огляду зафіксована інформація про відділення «Нова пошта» №2, розташоване в м. Нововолинську по проспекту Перемоги, 19.
		4.13.На підставі ухвали слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 25.05.2023 в справі №165/1735/23 слідчим отримано тимчасовий доступ до речей і документів відділення ТОВ «Нова пошта» №2 м. Нововолинськ, зокрема до відеозаписів з камер спостереження (т. 1, а.с.109, 151-156).
		4.14.Слідчим 23.06.2023 здійснено огляд відеозаписів з камер спостереження відділення «Нова пошта» №2, розташоване в м. Нововолинську по проспекту Перемоги, 19 (т. 1, а. с. 157-164). На відеозаписах відображено, як 10.04.2023 о 12 год. 27 хв. до приміщення поштового відділення заходить особа чоловічої статті, високого зросту, худорлявої тілобудови, в лівій руці тримає пакет білого кольору, в правій картонну коробку, підходить до оператора пошти, на столі залишає коробку, пакет ставить на ваги, після чого виходить з приміщення пошти, через кілька секунд ця ж особа повертається до приміщення. 10.04.2023 о 12 год. 28 хв. до відділення пошти заходить особа чоловічої статті, невисокого зросту, середньої тілобудови, у лівій руці вона тримає пакет білого кольору, на плечах у неї висить рюкзак кольору хакі. Ця особа передає першому чоловікові пакет та рюкзак, після чого виходить з приміщення пошти. 10.04.2023 о 12 год. 28 хв. перший чоловік виймає з вказаного рюкзака пляшку газованого напою та ще один пакет білого кольору, рюкзак залишає збоку, після цього чоловік поміщає пакети до коробки, залишеної на столі оператором пошти. 10.04.2023 о 12 год. 30 хв. згаданий чоловік на столі запаковує картонну коробку, а о 12 год. 23 хв. здійснює оформлення та оплату відправлення у оператора пошти. Присутній під час огляду відеозапису заступник начальника СКП відділу поліції №1(м. Нововолинськ) ОСОБА_19 упізнав зображених на відео чоловіків, як ОСОБА_8 та ОСОБА_20 ..
		4.15.Постановою слідчого від 23.06.2023 визнано речовими доказами оптичний диск з копією відеозапису від 10.04.2023 з камер спостереження відділення «Нова пошта» №2, розташоване в м. Нововолинську по проспекту Перемоги, 19 та інформацію щодо ТТН №59-0009-5319-1066 (т.1, а. с 165). 
		4.16.Сторонами кримінального провадження не було надано до суду будь-яких інших доказів на підтвердження власних позицій у справі.
		 
		5.Оцінка суду
		 
		5.1.У п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950) зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		5.2.Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
		5.3.Згідно зі ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання, подання до суду доказів, які відповідно до приписів ст. 23 КПК, суд досліджує безпосередньо.
		5.4.Суд обмежений у праві збору доказів вини підсудного за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальну справу і постановити відповідне рішення. Суд при розгляді кримінальної справи не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту, натомість здійснює функцію правосуддя.
		5.5.До закінчення судового слідства клопотання (заяви) від учасників процесу (в тому числі від прокурора) про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів, крім тих, котрі заявлені раніше, до суду не надходили. Сторони кримінального провадження мали всі умови для реалізації їхніх процесуальних прав, в тому числі й щодо визначення обсягу доказів на обґрунтування їхніх позицій.
		5.6.Згідно зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		5.7.Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		5.8.Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення». 
		5.9.Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		5.10.Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		5.11.Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		 
		Щодо інкримінованих обвинуваченому крадіжок
		 
		5.12.Суд дійшов переконання, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена в повному обсязі, його діяння містять ознаки ч. 4 ст. 185 КК України.
		5.13.З показань обвинуваченого вбачається, що саме ОСОБА_8 були вчинені крадіжки майна ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , а також майна ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» та ФОП ОСОБА_11 , обвинувачений був раніше засуджений за скоєння кримінальних правопорушень проти власності, йому було достовірно відомо про запровадження в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, при вчиненні протиправних дій він керувався корисливим мотивом, усвідомлював протиправність своїх дій, без будь-якого дозволу власників майна здійснював незаконне привласнення чужих речей, на які не мав жодного права. 
		5.14.В розглядуваній справі суд дійшов висновку про те, що вина  ОСОБА_8   у скоєнні кількох таємних викрадень чужого майна в умовах запровадженого на території України воєнного стану  доведена «поза розумним сумнівом». Тотожні діяння, по`вязані з посяганнями на власність, що ставляться в вину  ОСОБА_8 , судом кваліфіковані саме за ч.4 ст. 185 КК України. 
		 
		Щодо інкримінованого ОСОБА_8 діяння, кваліфікованого за ч. 2 ст. 307 КК України
		 
		5.15.Орган досудового розслідування висунув ОСОБА_8 обвинувачення в незаконному придбанні, зберіганні, пересиланні з метою збуту наркотичних засобів, передачі наркотичних засобів у місця позбавлення волі. 
		5.16.Відповідно до ч.1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Таким складом є сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення.
		5.17.Об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, є суспільні відносини, що склались у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. 
		5.18.Об`єктивна сторона вказаного злочину може виявлятись, зокрема, в таких діях, як незаконне придбання, зберіганні, пересилання з метою збуту наркотичних засобів, передача наркотичних засобів у місця позбавлення волі.
		5.19.Як зазначено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх  аналогів або прекурсорів», незаконним придбанням   наркотичних   засобів необхідно вважати їх купівлю, обмін на інші товари або речі,  прийняття  як  плати  за  виконану роботу  чи  надані  послуги,  позики,  подарунка або сплати боргу, привласнення знайденого. Під незаконним  зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії,  пов`язані з фактичним  незаконним  перебуванням  наркотичних засобів у володінні  винної  особи. Незаконне пересилання   наркотичних   засобів - це незаконне переміщення їх у  просторі шляхом відправлення поштою,  багажем,  посильним або в інший спосіб з одного місця в інше в межах території України (при цьому  злочин   вважається  закінченим  з  моменту  оформлення  і відправлення посилки, багажу, листа, бандеролі з цими засобами або речовинами  незалежно  від  того,  отримав їх адресат чи ні). 
		5.20.Під незаконним збутом наркотичних засобів потрібно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації всупереч закону (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 4). Збут чи передача наркотичних засобів у місця позбавлення волі - це будь-які оплатні чи безоплатні форми відчуження зазначених засобів з метою передачі їх у місця позбавлення волі (для вживання, збуту або іншого використання таких засобів чи речовин у місцях позбавлення волі). Злочин визнається закінченим незалежно від того, чи фактично потрапили наркотичні засоби в місця позбавлення волі.
		5.21.Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, характеризується прямим умислом. Крім того, вчинення незаконного придбання, зберігання, пересилання наркотичних засобів повинно здійснюватися з метою збуту. Відтак, наявність мети збуту є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього злочину.
		5.22.Злочин, кваліфікований за ч.2 ст. 307 КК України, може бути скоєний загальним суб`єктом кримінального правопорушення (фізичною осудною особою, яка досягла 16-річного віку на момент вчинення правопорушення).
		5.23.У кримінальній справі № 165/2715/23 аналіз доказів, наданих стороною обвинувачення, не дозволяє дійти висновку про наявність у діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України. Так, сам обвинувачений у наданих суду показаннях підтвердив факт відправлення ним 10.04.2023 посилки ОСОБА_10 , водночас ОСОБА_8 зауважив, що, відправляючи посилку, він діяв не з власної ініціативи, а за дорученням іншої особи, не знав про вміст відправленої посилки, не перевіряв посилку і не був зобов`язаний це робити. Фактично обвинувачений заперечив наявність у нього прямого умислу на вчинення протиправних дій та мети збуту наркотичних засобів, без чого неможливий склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. 
		5.24.Про умисел на збут наркотичних засобів може свідчити як відповідна домовленість з особою, котра придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх, тощо. Така позиція підтримується усталеною судовою практикою (див., наприкл., п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 4, постанову Верховного Суду від 21.06.2018 у справі № 712/13128/16-к (провадження № 51-388км18), постанову Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 482/498/15-к (провадження № 51-1449км18).
		5.25.Зі змісту товарно-транспортної накладної ТОВ «Нова пошта» від 10.04.2023 про відправлення посилки з відділення № 2 (м. Нововолинськ) убачається, що відправником є приватна особа ОСОБА_18 , а отримувачем відправлення - ОСОБА_10 . Водночас органом досудового розслідування не були вжиті заходи для встановлення місця проживання (перебування) ОСОБА_18 , не було здійснено допиту цієї особи хоча б як свідка під час досудового розслідування обставин кримінального правопорушення. Клопотання про допит ОСОБА_18 не було заявлено ні стороною обвинувачення, ні стороною захисту під час судового розгляду кримінального провадження.
		5.26. ОСОБА_8 заперечив наявність будь-яких стосунків між ним та засудженим ОСОБА_10 . Проте ні сторона обвинувачення, ні сторона захисту впродовж судового розгляду кримінальної справи № 165/2715/23 не заявляли клопотання щодо допиту ОСОБА_10 як свідка з метою спростування або ж підтвердження в цій частині показань обвинуваченого.
		5.27.Єдиним свідком, котрий був заявлений стороною обвинувачення і допитаний в судовому засіданні, був співробітник ДУ «Маневицька виправна колонія (№ 42)» ОСОБА_15 , згаданий свідок під час допиту повідомив про виявлення ним у одній з посилок, адресованій засудженому ОСОБА_10 , таблеток, схожих на наркотичні засоби, але не зміг достовірно вказати, хто саме був відправником цієї посилки, він лише чув від слідчих, що ту посилку відправив чоловік на прізвище « ОСОБА_17 »; свідок не підтвердив наявності будь-яких соціальних зв`язків між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . 
		5.28.Під час огляду слідчим відеозаписів за 10.04.2023 з камер спостереження, встановлених у приміщенні відділення № 2 ТОВ «Нова пошта» (м. Нововолинськ), присутній співробітник поліції ОСОБА_19 упізнав зображених на відео осіб як ОСОБА_8 та ОСОБА_20 , при цьому згідно з відеозаписами ОСОБА_20 передавав ОСОБА_8 у поштовому відділенні пакети та рюкзак, водночас органом досудового розслідування так і не була з`ясована можлива причетність ОСОБА_20 до скоєння злочину, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів. Ні сторона обвинувачення, ні сторона захисту під час судового розгляду кримінальної справи № 165/2715/23 не заявляли клопотань щодо допиту ОСОБА_20 судом принаймні як свідка. 
		5.29.Органом досудового розслідування так і не були встановлені обставини, час, місце начебто незаконного придбання ОСОБА_8 та подальшого зберігання ним наркотичних засобів, про що прямо зазначено в обвинувальному акті, затвердженому прокурором.
		5.30.Стороною обвинувачення не була доведена наявність відповідних домовленостей між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 щодо пересилки/отримання наркотичних засобів, більше того - не доведена наявність навіть будь-яких соціальних зв`язків між вказаними особами. У ОСОБА_8 не було знайдено та вилучено будь-яких інших наркотичних засобів, котрі б вказували на те, що обвинувачений має намір збувати такі речовини іншим особам. ОСОБА_8 визнав, що мав «проблеми з наркотиками» (це також підтверджено довідкою медичного закладу щодо перебування обвинуваченого на обліку у лікаря-нарколога за місцем проживання), однак на теперішній час він позбувся цієї «шкідливої звички». Аналіз наданих стороною обвинувачення доказів не дозволяє встановити докримінальну чи посткримінальну поведінку ОСОБА_8 , котра би «поза розумним сумнівом» свідчила про наявність у обвинуваченого прямого умислу на скоєння злочину в сфері незаконного обігу наркотичних засобів. 
		5.31.Згідно з ч.2 ст. 24 КК України прямим є умисел на скоєння кримінального правопорушення, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Натомість у розглядуваній справі стороною обвинувачення доведена лише подія кримінального правопорушення і не доведено, що ОСОБА_8 знав про вміст посилки, котру відправляв від імені та за дорученням іншої особи, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій у виді потрапляння на територію виправної колонії наркотичного засобу й бажав настання цих наслідків. Наведене виключає наявність у діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України. 
		5.32.У справі «Старков та Тищенко (Starkov and Tishchenko) проти Росії» (п.26 рішення від 17.12.2019, заяви № 54424/14 та № 43797/16) Європейський суд з прав людини зазначив, що нездатність національних судових органів отримати свідчення незалежних спостерігачів за оспорюванням подій підірвала загальну справедливість судового розгляду.
		5.33.З огляду на принцип презумпції невинуватості при розгляді кримінальної справи всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Суд не вважає отримані від свідка ОСОБА_15 показання та письмові матеріали, зібрані під час досудового розслідування, достатніми та беззаперечними доказами вини ОСОБА_8 у скоєнні злочину, кваліфікованого за ч. 2 ст. 307 КК України.
		5.34.Згідно з ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		5.35.У п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», зазначено, що при розгляді кримінальних справ суд має суворо додержуватись закріпленого у ч.1 ст.62 Конституції принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості.
		5.35.У п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», вказано на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи не винність обвинуваченого. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		5.36.За змістом ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Суд вважає, що ОСОБА_8  необхідно виправдати за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України через недоведеність наявності в діянні обвинуваченого складу відповідного кримінального правопорушення. 
		 
		6.Призначення покарання
		6.1.При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом`якшують покарання, та обставину, яка обтяжує покарання.
		6.2. ОСОБА_8 є фізично здоровою особою, не перебуває на диспансерному чи профілактичному обліку у лікаря - психіатра, однак перебуває на обліку у лікаря - нарколога з 2019 року (т. 1, а. с. 234-235), за місцем проживання характеризується негативно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має судимість (т.1, а. с. 230-233). Обвинувачений не є працевлаштованим, не є одруженим, має на утриманні матір, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, та батька, який є особою з інвалідністю ІІ групи. Обставинами, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд вбачає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів (щодо діянь, кваліфікованих за ч. 4 ст. 185 КК України). Обставиною, яка обтяжує покарання згідно зі ст. 67 КК України, є рецидив злочинів (щодо діянь, кваліфікованих за ч. 4 ст. 185 КК України). 
		6.3.У постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 679/783/17 (провадження № 51-8609км18) висловлена правова позиція, згідно з якою: «Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме. За п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Обов`язок доказування перелічених обставин згідно зі ст. 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого…». Визнання судом обставини, яка не була зазначена прокурором в обвинувальному акті, такою, що обтяжує покарання, не узгоджується з положеннями ст. 337 КПК України.
		6.4.Згідно із ч.2 ст.65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень. 
		6.5.Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Покарання повинно бути призначено необхідне та достатнє для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		6.6.З огляду на це, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_8 належить призначити покарання за вчинення однорідних правопорушень, кваліфікованих за ч.4 ст. 185 КК України, у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. 
		6.7.Крім того, оскільки обвинуваченого затримано та взято під варту 02.08.2023, з того часу і дотепер він утримується в умовах ізоляції від суспільства, необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_8 з 02.08.2023 до 13.11.2023 включно в строк відбування призначеного судом за цим вироком покарання відповідно до ч.5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		 
		7.Інші рішення щодо питань, які підлягають розв`язанню судом при ухваленні вироку
		Щодо застосування до обвинуваченого запобіжного заходу
		 
		7.1. ОСОБА_8 на підставі ухвали слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 02.08.2023 перебував під вартою в Державній установі «Луцький слідчий ізолятор» (строк застосування запобіжного заходу визначено до 30.09.2023). 
		7.2.Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 21.09.2023 відносно обвинуваченого ОСОБА_8 було за клопотанням прокурора продовжено на час судового розгляду кримінальної справи № 165/2715/23 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Луцький слідчий ізолятор», встановлено строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу з 21.09.2023 по 19.11.2023. 
		7.3.З урахуванням констатованих судом існування щодо ОСОБА_8  ризику переховуватись від правосуддя, ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, неможливості застосування до ОСОБА_8  більш м`якого запобіжного заходу, запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання цим вироком законної сили.
		7.4.Потерпілими особами або прокурором, в інтересах потерпілих осіб не були заявлені цивільні позови в кримінальному провадженні.
		 
		Щодо розподілу процесуальних витрат
		 
		7.5.Під час досудового розслідування на проведення судових товарознавчих та судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів (Волинський НДЕКЦ МВС України) були здійснені процесуальні витрати на загальну суму 4541 грн.; при цьому на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, що стосувались доказування обставин правопорушення, кваліфікованого за ч. 2 ст. 307 КК України, за яким обвинуваченого суд виправдав, витрачені кошти на суму 1912 грн. не стягуються (т.1, а. с. 85-86, 93, 134).
		7.6.Відповідно до ст. 118 КПК України витрати, пов`язані із залученням експертів, віднесені до складу процесуальних витрат. Згідно зі ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Відтак, 2629,00 грн. процесуальних витрат у кримінальному провадженні суд стягує з ОСОБА_8 в дохід держави. Натомість 1912,00 грн. процесуальних витрат слід віднести на рахунок держави.
		 
		Щодо визначення подальшої долі речових доказів у кримінальному провадженні
		7.7. Долю речових доказів у кримінальному провадження вирішити на підставі ст. 100 КПК України. 
		Керуючись ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_8 визнати невинуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, та виправдати через недоведеність наявності в діянні обвинуваченого складу відповідного кримінального правопорушення.
		ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні злочинів, кваліфікованих за ч.4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 до набрання цим вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
		Обчислювати ОСОБА_8 призначений за цим вироком строк покарання у виді позбавлення волі з часу його фактичного затримання, тобто з 02.08.2023.
		Зарахувати строк попереднього ув`язнення з часу затримання ОСОБА_8 (з 02.08.2023) до моменту постановлення вироку (до 13.11.2023) в строк відбування призначеного судом покарання відповідно до ч.5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із здійсненням експертиз у кримінальному провадженні, на загальну суму 2626 (дві тисячі шістсот двадцять шість) гривень 00 копійок. Решту процесуальних витрат віднести на рахунок держави.
		Речові докази, а саме: 
		-мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY A03s», модель «SM - A037F/DS» - повернути володільцю майна ОСОБА_11 , 
		-скасувати арешт накладений на вказане майно ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 27.07.2023 в справі № 165/2546/23; 
		-недопалок з маркуванням «VEST», таблетки, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін, масою 0,005г, 0,005г, 0,006г, 0,006г, 0,005г, 0,005г, 0,006г, поміщені до експертного пакету №2750685 - знищити; 
		-оптичний диск з копіями відеозаписів камер спостереження, розташованих у приміщенні АЗС №РН44 ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», оптичний диск з копіями відеозаписів камер спостереження, розташованих у приміщенні АЗС №РН44 ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», оптичний диск з копією відеозапису за 10.04.2023 з камер спостереження з приміщення відділення ТОВ «нова пошта» №2 м. Нововолинська, інформацію щодо ТТН 59-0009-5319-1066, товаро-транспортну накладну, яку поміщено до спецпакету № 7002682 - залишити в матеріалах кримінального провадження впродовж визначеного строку їх зберігання.
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (для особи, яка перебуває під вартою, строк подання апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення).
		Вирок суду набирає законної сили після спливу встановленого законом строку для подання апеляційних скарг учасниками кримінального провадження, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційних скарг учасниками кримінального провадження, вирок, якщо його не було скасовано за наслідками апеляційного провадження, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя -                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...