Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/19930/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо прав інтелектуальної власності, з них:; щодо авторських прав.
Надіслано для оприлюднення: 13.11.2023. Зареєстровано: 14.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2023.
Дата набрання законної сили: 28.02.2024
Результат оскарження 28.02.2024 Вінницький апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/127/2487/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 127/19930/23
		Провадження 2/127/2487/23
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 листопада 2023 року м. Вінниця
		 
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
		головуючого судді Борисюк І.Е., 
		за участю: секретаря судового засідання Остапенко І.В., 
		адвокатів позивачки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ,
		адвоката відповідачки ОСОБА_3 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист авторських прав та відшкодування моральної шкоди, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_5 про захист авторських прав та відшкодування моральної шкоди.
		Позов мотивований тим, що  ОСОБА_4 є автором та єдиним власником майнових прав інтелектуальної власності (єдиним суб`єктом авторського права) на наступні твори образотворчого мистецтва: твір « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та твір « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію авторських прав на ці твори № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 . В травні 2023 року позивачкою було виявлено порушення її особистих немайнових та майнових прав інтелектуальної власності, що полягає в позадоговірному використанні творів і без зазначення її імені як автора, а саме: 
		1) відтворення твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у дизайні товару «Український котик 45х45», інтерактивний доступ та розповсюдження якого здійснюється за таким веб-посиланням в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 
		2) відтворення твору « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у дизайні товару «Кішка господинька 40х45», інтерактивний доступ та розповсюдження якого здійснюється за таким веб-посиланням в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Зазначені порушенняособистих немайновихта майновихправ інтелектуальної власності позивачки підтверджується фактом придбання нею відповідних примірників контрафактних товарів, які реалізуються відповідачкою із застосуванням методів дистанційної торгівлі через сервіс ТОВ «Нова пошта», безпосередньо у відповідачки. Крім того, відповідні порушення, допущені відповідачкою щодо відтворення та розміщення копій творів (інтерактивний доступ) за вказаними веб-посиланнями в мережі Інтернет, зафіксовані за допомогою Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет, що підтверджується звітом за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 19.06.2023 № 137/2023-3В. Позивачка стверджує, що не має жодних договірних відносин із відповідачкою і не надавала останній дозволу на використання творів. Крім того, відтворення, розповсюдження та інтерактивний доступ є окремими самостійними способами використання твору, а відтак, мають місце окремі неавторизовані використання творів, є самостійними порушеннями майнових прав на твір. Відповідно до ст. 55 Закону України «Про авторське право і суміжні права» у разі порушення авторського права і (або) суміжних прав можливим є одночасне застосування кількох передбачених зазначеною статтею способів цивільно-правового захисту таких прав.
		Вищевикладене й стало підставою для звернення позивачки до суду із вимогами про: визнання дій ОСОБА_5 такими, що порушують особисті немайнові та майнові авторські права ОСОБА_4 , щодо використання твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у дизайні товару «Український котик 45х45» та твору « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у дизайні товару «Кішка господинька 40х45»; заборону ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії, які порушують авторське право ОСОБА_4 (використання творів образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Киця українка» авторства ОСОБА_4 будь-якими способам); зобов`язання ОСОБА_5 опублікувати за власний рахунок в друкованому засобі масової інформації - газеті «Голос України» відомості про допущені нею порушення авторського права на твори « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Киця українка» авторства ОСОБА_4 , а також судове рішення щодо цих порушень; стягнення з ОСОБА_5 до Державного бюджету України штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої на користь ОСОБА_4 ; вилучення та знищення всіх піратських примірників творів образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Киця українка» авторства ОСОБА_4 щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права,а такожусіх кліше,матриць,форм таінших предметів задопомогою якихвідтворюються примірникивідповідних творів,та матеріалів і обладнання, що використовуються для їх відтворення; стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 компенсації за порушення авторського права в розмірі 289 872, 00 гривень; стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди за порушення авторського права в розмірі 32 208, 00 гривень. Також позивачка просила стягнути з відповідачки на її користь судові витрати.
		Ухвалою суду від 20.07.2023 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження і запропоновано відповідачці надати відзив на позов та докази у строк, встановлений судом.
		16.08.2023 на адресу суду надійшов відзив на позов. Так, адвокат відповідачки зазначив, що відповідачка визнає порушення нею прав інтелектуальної власності позивачки, необхідність відновлення порушеного права та компенсації збитків, але не погоджується із розміром компенсації та моральної шкоди, визначеним позивачкою. 
		25.08.2023 адвокатом позивачки було подано відповідь на відзив, хоча строк на подання інших заяв по суті справи, крім відзиву, судом визначено не було. Встановлення строків для подання відповіді на відзив та заперечення вирішується судом в підготовчому засіданні, яке на час подання відповіді на відзив ще не було проведене. Водночас, подання заяв по суті справи є правом, а не обов`язком учасників справи. Так, у своїй відповіді на відзив адвокат позивачки виклав своїпояснення,міркування іаргументи щодонаведених адвокатомвідповідачки увідзиві запереченьі мотивиїх відхилення. При цьому, адвокат позивачки поставив під сумнів надані адвокатом відповідачки паперові копії доказів оригіналам.
		Ухвалою суду від 09.10.2023 у відповідачки було витребувано оригінали електронних доказів; запропоновано відповідачці надати заперечення на відповідь на відзив у встановлений судом строк; у задоволенні клопотання адвоката відповідачки про прийняття до розгляду доказів, поданих 25.09.2023, відмовлено. Також даним судовим рішенням було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
		Вищевказане судове рішення було одержане сторонами по справі 10.10.2023, що підтверджується довідками про доставку електронних листів, які містяться в матеріалах справи. (а.с. 197-199)
		Відповідачкою ухвала суду від 09.10.2023 в частині надання витребуваних судом доказів виконана не була. У строк, визначений ч. 7 ст. 84 ЦПК України, відповідачкою та/або її адвокатом не було повідомлено про неможливість подання витребуваних доказів та/або неможливість подання таких доказів у встановлений судом строк. Клопотання про продовження процесуального строку, встановленого судом для подання доказів, не заявлялось. При цьому, наслідки неподання витребуваних доказів були роз`яснені судом в ухвалі від 09.10.2023.
		Клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням та/або проведення експертизи для фіксування змісту веб-сайту (сторінки), інших місць збереження даних в мережі Інтернет, у порядку, визначеному ст. 85 ЦПК України, від учасників справи не надходили.
		16.10.2022,у строквстановлений вищевказанимсудовим рішенням,на адресусуду адвокатомвідповідачки булинаправлені письмовізаперечення навідповідь навідзив ізвикладенням уних пояснень,міркувань іаргументів щодонаведених адвокатомпозивачки увідповіді навідзив пояснень,міркувань іаргументів імотиви їхвідхилення. 
		Ухвалою суду від 07.11.2023 в задоволенні усних клопотань адвоката відповідачки про виклик свідків та позивачки в судове засідання, а також повернення до підготовчого провадження, відмовлено (ухвала суду постановлена не виходячи до нарадчої кімнати та занесена до протоколу засідання).
		Також, судом постановлено ухвалу про залишення клопотань адвоката відповідачки про визнання причин пропуску строку на надання відзиву, прийняття відзиву до розгляду і долучення наданих до відзиву доказів до матеріалів справи без розгляду за його клопотанням про таке (ухвала суду постановлена не виходячи до нарадчої кімнати та занесена до протоколу засідання).
		В судовому засіданні адвокати позивачки позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, аргументуючи мотивами викладеними у заяві.
		Адвокат відповідачки в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково; зазначив, що відповідачка визнає порушення нею прав інтелектуальної власності позивачки, необхідність відновлення її порушеного права та компенсації збитків, однак, не погоджується із розміром компенсації та моральної шкоди, визначеним позивачкою. Також адвокат відповідачки зазначив, що відповідальність за порушення прав позивачки відповідачка має нести на підставі Закону України «Про авторське право і суміжні права» в редакції, що втратила чинність 01.01.2023, оскільки фактично порушення прав позивачки відповідачкою мало місце 24.07.2022.
		При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		ОСОБА_4 володіє авторськими правами на твори образотворчого мистецтва «Киця українка» та «Киця кава» з 28.06.2022 і 22.02.2023, відповідно, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію авторських прав на ці твори, виданими ДП «Український інститут інтелектуальної власності». (а.с. 12, 13)
		Як стверджує позивачка та її адвокати, в травні місяці 2023 року позивачкою було виявлено порушення особистих немайнових та майнових прав інтелектуальної власності відповідачкою, що полягає в позадоговірному використанні вищевказаних творів і без зазначення її імені як автора, а саме: відтворення твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у дизайні товару «Український котик 45х45» та твору « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у дизайні товару «Кішка господинька 40х45», інтерактивний доступ та розповсюдження яких здійснювалось за веб-посиланням в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Згідно із ч. 1 ст. 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Згідно із ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ізч.1і ч.2ст.77ЦПК Україниналежними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
		Відповідно до ч. 1  ч. 3 ст.83ЦПК України сторонита іншіучасники справиподають доказиу справібезпосередньо досуду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
		Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи. 
		Також, судом в ухвалі від 20.07.2023 було роз`яснено сторонам по справі наслідки ненадання суду доказів по справі, дії в разі неможливості надання доказів, а також право і порядок звернення до суду із заявами та клопотаннями.
		Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
		Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.
		Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		В даному випадку, суд позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
		Відповідно доч.2і ч.3ст.12ЦПК Україниучасники справимають рівніправа щодоздійснення всіхпроцесуальних правта обов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно зп.2,п.4,п.6 п.7ч.2ст.43ЦПК Україниучасники справизобов`язані: сприятисвоєчасному,всебічному,повному таоб`єктивному встановленнювсіх обставинсправи; подаватиусі наявніу нихдокази впорядку тастроки,встановлені закономабо судом,не приховуватидокази; виконуватипроцесуальні діїу встановленізаконом абосудом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		Оскільки оригінали витребуваних судом електронних доказів не було подано відповідачкою та/або її адвокатом, а адвокати позивачки поставили під сумнів відповідність поданих копій (паперових копій) оригіналу, такі докази (а.с. 67зв., 74-86) судом до уваги не беруться (ч. 5 ст. 100 ЦПК України).
		Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_4 є автором та єдиним власником немайнових та майнових прав інтелектуальної власності на твори образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «Киця кава», що підтверджується відповідними свідоцтвами про реєстрацію авторських прав на ці твори, виданими ДП «Український інститут інтелектуальної власності». (а.с. 12, 13)
		Відповідно дост.418ЦК Україниправо інтелектуальноївласності -це правоособи нарезультат інтелектуальної,творчої діяльностіабо наінший об`єктправа інтелектуальноївласності,визначений цимКодексом таіншим законом. Правоінтелектуальної власностістановлять особистінемайнові праваінтелектуальної власностіта (або)майнові праваінтелектуальної власності,зміст якихщодо певнихоб`єктівправа інтелектуальноївласності визначаєтьсяцим Кодексомта іншимзаконом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
		Згідно ізст.424ЦК України майновимиправами інтелектуальноївласності є: 1)право навикористання об`єктаправа інтелектуальноївласності; 2)виключне праводозволяти використанняоб`єктаправа інтелектуальноївласності; 3)виключне правоперешкоджати неправомірномувикористанню об`єктаправа інтелектуальноївласності,в томучислі заборонятитаке використання; 4)інші майновіправа інтелектуальноївласності,встановлені законом. Закономможуть бутивстановлені виняткита обмеженняв майновихправах інтелектуальноївласності заумови,що такіобмеження тавинятки нестворюють істотнихперешкод длянормальної реалізаціїмайнових правінтелектуальної власностіта здійсненнязаконних інтересівсуб`єктівцих прав. Майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до закону бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов`язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах.
		У відповідності до ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», в редакції чинній станом на 28.06.2022 - набуття позивачкою майнових прав на твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 »,до майновихправ автора(чиіншої особи,яка маєавторське право)належать: а)виключне правона використаннятвору; б)виключне правона дозвілабо заборонувикористання творуіншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону,після чогоця особастає суб`єктомавторського права. Виключнеправо навикористання творуавтором (чиіншою особою,яка маєавторське право)дозволяє йомувикористовувати твіру будь-якійформі ібудь-якимспособом. Виключнеправо автора(чиіншої особи,яка маєавторське право)на дозвілчи заборонувикористання творуіншими особамидає йомуправо дозволятиабо забороняти: 1)відтворення творів; 2)публічне виконанняі публічнесповіщення творів; 3)публічну демонстраціюі публічнийпоказ; 4)будь-якеповторне оприлюдненнятворів,якщо воноздійснюється іншоюорганізацією,ніж та,що здійснилаперше оприлюднення; 5)переклади творів; 6)переробки,адаптації,аранжування таінші подібнізміни творів; 7)включення творівяк складовихчастин дозбірників,антологій,енциклопедій тощо; 8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору; 9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором; 10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп`ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп`ютер; 11) імпорт примірників творів. Цей перелік не є вичерпним.
		Згідно ізст.14вищевказаного Закону,автору належатьтакі особистінемайнові права: 1)вимагати визнаннясвого авторствашляхом зазначенняналежним чиномімені авторана творіі йогопримірниках іза будь-якогопублічного використаннятвору,якщо цепрактично можливо; 2)забороняти підчас публічноговикористання творузгадування свогоімені,якщо віняк автортвору бажаєзалишитись анонімом; 3)вибирати псевдонім,зазначати івимагати зазначенняпсевдоніма замістьсправжнього іменіавтора натворі ійого примірникахі підчас будь-якогойого публічноговикористання; 4) вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.
		Згідно ізст.423ЦК Україниособистими немайновимиправами інтелектуальноївласності є: 1)право навизнання людинитворцем (автором,виконавцем,винахідником тощо)об`єктаправа інтелектуальноївласності; 2)право перешкоджатибудь-якомупосяганню направо інтелектуальноївласності,здатному завдатишкоди честічи репутаціїтворця об`єктаправа інтелектуальноївласності; 3)інші особистінемайнові праваінтелектуальної власності,встановлені законом. Особистінемайнові праваінтелектуальної власностіналежать творцевіоб`єктаправа інтелектуальноївласності.У випадках,передбачених законом,особисті немайновіправа інтелектуальноївласності можутьналежати іншимособам. Особистінемайнові праваінтелектуальної власностіне залежатьвід майновихправ інтелектуальноївласності. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом.
		У відповідностідо ст.12Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права»,в редакціїчинній з01.01.2023-станом на22.02.2023 - набуття позивачкою майнових прав на твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_2 »,суб`єкт авторськогоправа маєправо використовуватитвір будь-якимспособом (способами),а такожвиключне праводозволяти абозабороняти використаннятвору іншимиособами. Способамивикористання творує: 1)відтворення; 2)включення доскладеного твору; 3)включення доіншого твору,крім складеноготвору; 4)розповсюдження примірниківтвору; 5)імпорт примірниківтвору; 6)здавання внайм абов позичкупримірників твору; 7)публічне виконання,публічний показ,публічне демонстрування,публічне сповіщення,інтерактивне наданнядоступу публіціта іншіспособи доведеннядо загальноговідома публіки; 8)переклад; 9)переробка,адаптація,аранжування таінші подібнізміни твору. Цейперелік неє вичерпним. Майнові права на твір, передбачені частиною першою цієї статті, може бути передано (відчужено) іншій особі на підставі закону чи правочину повністю (на всі способи використання твору на території всіх держав світу) або частково (на окремі способи використання твору на території всіх держав світу або на окремі способи використання твору на території окремих держав світу, або на всі способи використання твору на території окремих держав світу).
		Згідно із ст. 11 вищевказаного Закону, особистими немайновими правами автора є: 1) право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору, якщо це практично можливо; 2) право забороняти під час будь-якого використання твору згадування свого імені, якщо автор твору бажає залишитися анонімом; 3) право обирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору; 4) право вимагати збереження цілісності твору, протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, у тому числі супроводження твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо без згоди автора; 5) право надати назву твору або залишити його без назви; 6) право присвятити твір особі (особам), події або даті. Особисті немайнові права належать лише автору та не можуть бути передані (відчужені) іншим особам і не переходять у спадщину.
		Відповідно дост.426ЦК Україниспособи використанняоб`єктаправа інтелектуальноївласності визначаютьсяцим Кодексомта іншимзаконом. Особа,яка маєвиключне праводозволяти використанняоб`єктаправа інтелектуальноївласності,може використовуватицей об`єктна власнийрозсуд,з додержаннямпри цьомуправ іншихосіб. Використанняоб`єктаправа інтелектуальноївласності іншоюособою здійснюєтьсяз дозволуособи,яка маєвиключне праводозволяти використанняоб`єктаправа інтелектуальноївласності,крім випадківправомірного використаннябез такогодозволу,передбачених цимКодексом таіншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.
		Згідно ізч.2ст.47Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права»суб`єкт авторськогоправа абосуміжних правздійснює майновіправа,що йомуналежать,на власнийрозсуд,не порушуючиправ таохоронюваних закономінтересів іншихосіб. Не допускається зловживання майновими правами на об`єкти авторського права і суміжних прав.
		Згідно ізст.1Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права» відтворення  це пряме чи опосередковане виготовлення однієї або більше копій об`єкта авторського права та/або суміжних прав (або його частини) будь-яким способом та у будь-якій формі, у тому числі для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп`ютер, а також створення тривимірного твору з двовимірного і навпаки та створення тривимірного твору на основі набору інструкцій, який зчитується комп`ютером для виготовлення тривимірного твору; інтерактивне надання доступу  це поширення об`єкта авторського права та/або суміжних прав для публіки з використанням кабелю чи без нього, у тому числі в мережі Інтернет або інших інтерактивних мережах, зокрема розміщення гіперпосилань та розміщення на одному веб-сайті цифрового контенту з іншого веб-сайту без його відтворення (фреймінг) таким чином, щоб представники публіки мали змогу отримати доступ до відповідного об`єкта з місця та у час, обрані ними індивідуально; розповсюдження  це будь-яка дія, за допомогою якої оригінали або інші примірники об`єктів авторського права та/або суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці способом, у тому числі першого продажу чи іншого першого відчуження оригіналів або інших примірників об`єкта авторського права та/або суміжних прав.
		Згідно звіту, складеного ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 19.06.2023 № 137/2023-3В було встановлено: 1) відтворення твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у дизайні товару «Український котик 45х45», інтерактивний доступ та розповсюдження якого здійснюється за таким веб-посиланням в мережі Інтернет: https://monkeyfamily.com.ua/almazna_vyshyvka/tproduct/307839287-165377058161-ukranskii-kotik-4545 (ID 19991); 
		2) відтворення твору « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у дизайні товару «Кішка господинька 40х45», інтерактивний доступ та розповсюдження якого здійснюється за таким веб-посиланням в мережі Інтернет: https://monkeyfamily.com.ua/almazna_vyshyvka/tproduct/307839287-344430183031-kshka-gospodinka-4045?fbclid=IwAR3oDjGrISW43UEOTYKUyTAitok8wPBafwewoL4UeJUpe1z_Y2dgOFb_Jw0 (ID 19992). (а.с. 23-27)
		Як вбачається із даних Державного реєстру України свідоцтв на торговельні марки, ведення якого покладено на Державну організацію «Український Національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, власником торговельної марки monkey family є відповідачка (веб-посилання ІНФОРМАЦІЯ_5 ). (а.с. 15)
		09.05.2023 відповідачкою через сервіс ТОВ «Нова пошта» на адресу позивачки було направлено замовлений останньою товар у дизайні «Український котик 45х45» та «Кішка господинька 40х45». (а.с. 4зв., 6, 14)
		В ходірозгляду справисудом встановленофакт відтворення відповідачкою твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у дизайні товару «Український котик 45х45» та твору « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у дизайні товару «Кішка господинька 40х45», інтерактивний доступ та розповсюдження яких здійснювалось за веб-посиланнями в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Також в ході розгляду справи встановлено, що позивачка не надавала відповідачці дозвіл на використання об`єкта права її інтелектуальної власності.
		16.05.2023 на поштову адресу відповідачки позивачкою було направлено претензію із вимогою про припинення порушення прав інтелектуальної власності № 01-15/05/23 від 15.05.2023, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, інформацією про відправлення та фіскальним чеком (трекінг відправлення 0214400526540). (а.с. 28)
		Як вбачається із офіційного веб-сайту Укрпошти, доступ до якого є публічним, вищевказане поштове відправлення не було вручено відповідачці і повернуто відправнику із відміткою «за закінченням зберігання».
		Судом прийнято до уваги, що відтворюючи будь-які твори в алмазній мозаїці, зокрема, відповідачка мала б перед їх відтворенням переконатися у наявності/відсутності прав інтелектуальної власності на дані об`єкти (твори образотворчого мистецтва), оцінити можливі ризики, зокрема завданням шкоди використанням, наданням інтерактивного доступу та розповсюдженням творів, тобто вчиненням дій щодо поширення без дозволу автора його творів.
		   Однак, як встановлено в ході розгляду справи, відповідачка не вчинила вищевказаних заходів.
		Обов`язкове досудове врегулювання спору у даних правовідносинах чинне законодавство України не вимагає.
		   Звернення позивачки, як суб`єкта авторського права, до власника веб-сайту (особи, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту, або реєстранта відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, та/або отримувача послуг хостингу (за відсутності доказів іншого), та/або власника веб-сторінки (особи, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та яка управляє та/або розміщує цифровий контент в межах такої веб-сторінки), на якому (якій) розміщено або в інший спосіб використано відповідний цифровий контент, із заявою про припинення порушення авторського права, є правом позивачки, а не її обов`язком (ч. 1 ст. 56 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
		Відповідачкою та її адвокатом не спростовані доводи адвокатів позивачки, належних та допустимих доказів того, що вищевказані правопорушення мали місце в липні 2022 року, суду не надано.
		Отже судом встановлено, що вищевказані правопорушення мали місце з травня місяця 2023 року і, як повідомили сторони по справі, були усунуті відповідачкою після звернення позивачкою до суду.
		Таким чином, до даних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про авторське право і суміжні права», який набрав чинності з 01.01.2023.
		У відповідностідо ст.48Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права»розпоряджання майновимиправами наоб`єкти авторськогоправа абооб`єкти суміжнихправ можездійснюватися напідставі: 1)трудового договору(контракту)-в частиніумов щодорозподілу майновихправ наслужбовий твірабо службовевиконання,службову фонограму,службову відеограму; 2)договору простворення зазамовленням івикористання об`єктаавторського праваабо об`єктасуміжних прав; 3)договору пропередання (відчуження)майнових правна об`єктавторського праваабо об`єктсуміжних прав; 4)ліцензійного договоруна використанняоб`єкта авторськогоправа абооб`єкта суміжнихправ; 5)публічної ліцензіїна використанняоб`єкта авторськогоправа абооб`єкта суміжнихправ; 6)іншого правочинущодо розпоряджаннямайновими правамина об`єктавторського праваабо об`єктсуміжних прав. Умови правочинів щодо розпоряджання майновими правами на об`єкти авторського права або об`єкти суміжних прав стосовно передання (відчуження) або надання дозволу на використання (ліцензії) щодо майнового права на справедливу винагороду, передбаченого відповідно частиною третьою статті 12, частиною третьою статті 38, частиною третьою статті 39, частиною третьою статті 40цього Закону,є нікчемними. Правочини щодо розпоряджання майновими правами на об`єкти авторського права або об`єкти суміжних прав вчиняються у письмовій (електронній) формі, крім договору про використання твору в періодичних виданнях (газетах, журналах, електронних засобах масової інформації тощо), які можуть укладатися в усній формі.
		В ході розгляду справи встановлено, що будь-які договірні правовідносини між позивачкою та відповідачкою на використання об`єктів права інтелектуальної власності, відсутні.
		Відповідно доч.2ст.53Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права» порушеннямособистих немайновихта/абомайнових авторськихі суміжнихправ є,зокрема: 1)плагіат -це опублікуваннятвору абойого частиниу незмінномуабо видозміненомувигляді,включаючи опублікуванняперекладу іншомовноготвору абойого частини,під іменемособи,яка неє авторомцього твору; 2)використання об`єктаавторського праваабо об`єктасуміжних прав,якщо такідії непідпадають підпередбачені цимЗаконом випадкивільного використанняоб`єктів авторськогоправа абооб`єктів суміжнихправ,без дозволусуб`єкта такихправ,у томучислі: піратствоу сферіавторського праваі суміжнихправ -відтворення,ввезення намитну територіюУкраїни,вивезення змитної територіїУкраїни ірозповсюдження піратськихпримірників творів(утому числікомп`ютерних програмі базданих),фонограм,відеограм,незаконне використанняпрограм організаціїмовлення,камкординг,а такожІнтернет-піратство,тобто незаконневикористання об`єктівавторського правата/абооб`єктів суміжнихправ іззастосуванням мережіІнтернет; ввезенняна митнутериторію Українибез дозволусуб`єктів авторськогоправа та/абосуб`єктів суміжнихправ примірниківтворів (утому числікомп`ютерних програмі базданих),фонограм,відеограм,записів передачорганізації мовлення; камкординг-фіксування аудіовізуальноготвору підчас публічногодемонстрування аудіовізуальноготвору вкінотеатрах,інших кіновидовищнихзакладах особами,які перебуваютьу томусамому приміщенні,у якомувідбувається такепублічне демонстрування,для будь-якихцілей бездозволу суб`єктівавторського праваабо суб`єктівсуміжних прав,об`єкти якихскладають аудіовізуальнийтвір; 3)використання об`єктаавторського праваабо об`єктасуміжних прав,якщо такідії непідпадають підпередбачені цимЗаконом випадкивільного використанняоб`єктів авторськогоправа абооб`єктів суміжнихправ,з дозволусуб`єкта такихправ,але зпорушенням умов,на якихтакий дозвілбуло надано(перевищенняпередбаченого договоромтиражу,використання об`єктаспособом,не передбаченимдоговором,порушення умовпублічної ліцензіїтощо); 4)зловживання посадовимиособами організаціїколективного управлінняслужбовим становищем,що призвелодо невиплатиабо неналежнихрозподілу івиплати винагородисуб`єкту авторськогоправа абосуб`єкту суміжнихправ; 5)будь-якідії знедозволеного обходутехнологічного засобузахисту об`єктаавторського праваабо об`єктасуміжних прав,у томучислі кардшейрінг,а такожвиготовлення,реклама,розповсюдження,ввезення зметою розповсюдженняі застосуваннязасобів длятакого обходу; кардшейрінг-це забезпеченняу будь-якійформі тав будь-якийспосіб доступудо програмиорганізації мовлення,доступ доякої обмеженосуб`єктом авторськогоправа абосуб`єктом суміжнихправ шляхомзастосування технологічнихзасобів захисту(абонентськакарта,код тощо)або вінший спосіб,в обхідтаких формзахисту,внаслідок чоготака програмаорганізацій мовленняможе бутисприйнята публікою; 6)підроблення,зміна чивилучення інформаціїпро управлінняправами (інформації,що ідентифікуєоб`єкт авторськогоправа абооб`єкт суміжнихправ іавтора чиіншу особу,яка маєна цейоб`єкт авторськеправо та/абосуміжні права,або інформаціїпро умовивикористання об`єктаавторського правата/абооб`єкта суміжнихправ,або будь-якіцифри чикоди,у якихпредставлена такаінформація,коли будь-якийіз цихелементів інформаціїприкладений докопії об`єктаавторського правата/абооб`єкта суміжнихправ абовміщений унього чиз`являється узв`язку зйого повідомленнямдо загальноговідома),зокрема велектронній (цифровій)формі,без дозволувідповідного суб`єктаавторського праваабо суб`єктасуміжних прав; 7)імпорт,розповсюдження примірниківоб`єктів авторськогоправа та/абооб`єктів суміжнихправ,з якихбез дозволусуб`єктів майновихправ наці об`єктивилучено чиу якихзмінено інформаціюпро управлінняправами,зокрема велектронній (цифровій)формі; 8) управління веб-сайтом, який шляхом індексації метаданих твору або об`єкта суміжних прав та наданням пошукової системи, дозволяє користувачам цього веб-сайту знаходити та поширювати твір або об`єкт суміжних прав у межах однорангової мережі без дотримання майнових прав суб`єктів авторського права та/або суб`єктів суміжних прав.
		Адвокат відповідачки в ході розгляду справи визнав факт порушення ОСОБА_5 особистих немайнових та майнових авторських прав позивачки. При цьому у суду немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, а тому дані обставини не підлягають доказуванню згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України.
		Таким чином, суд прийшов до висновку про визнання дій ОСОБА_5 щодо використання твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у дизайні товару «Український котик 45х45» та твору « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у дизайні товару «Кішка господинька 40х45» такими, що порушують особисті немайнові та майнові авторські права ОСОБА_4 .
		Відповідно до ст. 431 ЦК України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
		Згідно ізч.2ст.432ЦК Українисуд увипадках тав порядку,встановлених законом,може постановитирішення,зокрема,про: 1)застосування негайнихзаходів щодозапобігання порушеннюправа інтелектуальноївласності тазбереження відповіднихдоказів; 2)зупинення пропускучерез митнийкордон Українитоварів,імпорт чиекспорт якихздійснюється зпорушенням праваінтелектуальної власності; 3)вилучення зцивільного оборотутоварів,виготовлених абовведених уцивільний оборотз порушеннямправа інтелектуальноївласності,та знищеннятаких товарівза рахунокособи,яка вчинилапорушення; 4)вилучення зцивільного оборотуматеріалів тазнарядь,які використовувалисяпереважно длявиготовлення товарівз порушеннямправа інтелектуальноївласності,або вилученнята знищеннятаких матеріалівта знарядьза рахунокособи,яка вчинилапорушення; 4-1)застосування разовоїгрошової виплатизамість застосуванняспособів захиступрава інтелектуальноївласності,встановлених пунктами3та/або4цієї частини.Застосування разовоїгрошової виплатиздійснюється зазаявою відповідача,за умовищо правоінтелектуальної власностіпорушено відповідачемненавмисно ібез недбалостіта щозастосування способівзахисту,встановлених пунктами3і 4цієї частини,є неспівмірнимшкоді,заподіяній позивачеві.Розмір разовоїгрошової виплативизначається судомяк розмірвинагороди,яка булаб сплаченаза наданняпозивачем дозволуна використанняправа інтелектуальноївласності,щодо якоговиник спір,і обґрунтованозадовольняє позивача; 5)застосування компенсаціїзамість відшкодуваннязбитків занеправомірне використанняоб`єктаправа інтелектуальноївласності.Розмір компенсаціївизначається відповіднодо законуз урахуваннямвини особита іншихобставин,що маютьістотне значення; 6) опублікування за заявою позивача в засобах масової інформації або доведення до загального відома іншим визначеним судом шляхом відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення за рахунок особи, яка вчинила правопорушення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права» підставами для захисту особистих немайнових та/або майнових авторських і суміжних прав є будь-яке порушення, невизнання або оспорювання таких прав, а також створення загрози порушення таких прав.
		Згідно із ч. 1 ст. 54 Закону України «Про авторське право і суміжні права» захист особистих немайнових і майнових прав суб`єктів авторського права та/або суб`єктів суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.
		Відповідно доп.1ч.1ст.55Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права» за захистом авторського права або суміжних прав, а також права особливого роду (sui generis) у встановленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції мають право звертатися, зокрема,суб`єкти авторськогоправа абосуб`єкти суміжнихправ длязахисту свогоавторського праваабо суміжнихправ.Особи,зазначені вчастині першійцієїстатті,мають правозвертатися зазахистом авторськогоправа та/абосуміжних правдо судуз будь-якимивимогами,не забороненимизаконом,зокрема про: 1)визнання авторськогоправа абосуміжних прав; 2)відновлення становища,яке існувалодо порушення; 3)припинення та/абозаборону вчинятидії,що порушуютьавторське правота/абосуміжні правачи створюютьзагрозу їхпорушення; 4)стягнення винагороди,передбаченої законодавствомпро авторськеправо ісуміжні права; 5)відшкодування моральноїшкоди; 6)відшкодування збитків,завданих порушеннямавторського праваабо суміжнихправ,включаючи упущенувигоду,або стягненнядоходу,отриманого порушникомвнаслідок порушенняним авторськогоправа абосуміжних прав,або стягненнякомпенсації; 7)припинення підготовчихдій допорушення авторськогоправа та/абосуміжних прав,у томучислі шляхомпризупинення митнихпроцедур,якщо єпідстави вважати,що намитну територіюУкраїни чиз митноїтериторії Україниможуть бутипропущені піратськіпримірники творів,фонограм,відеограм,засоби обходутехнологічного засобузахисту об`єктівавторського правата/абооб`єктів суміжнихправ тощо; 8)опублікування зарахунок порушникав засобахмасової інформаціїданих продопущені порушенняавторського правата/абосуміжних правта судовірішення щодоцих порушень; 9) вжиття інших передбачених законодавством заходів, пов`язаних із захистом авторського права та/або суміжних прав (ч. 2 ст. 55 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
		Враховуючи встановлення судом порушень особистих немайнових та майнових авторських прав ОСОБА_4 , суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині заборони ОСОБА_5 вчиняти дії, що порушують авторське право позивачки, а саме: використання творів образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ІНФОРМАЦІЯ_1 » авторства ОСОБА_4 будь-якими способами, а також зобов`язання відповідачки опублікувати за власний рахунок в засобах масової інформації - газеті «Голос України» відомості про допущені нею порушення авторського права ОСОБА_4 на твори « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Киця українка» авторства ОСОБА_4 та судове рішення щодо цих порушень, у способи визначені п. 3 і п. 8 ч. 2 ст. 55 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
		У відповідностідо ч.3ст.55Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права»суд маєправо постановитирішення,зокрема про: відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди,завданої порушеннямавторського правата/абосуміжних прав,з визначеннямрозміру відшкодування; стягнення компенсації (разового грошового стягнення), що визначається судом замість відшкодування збитків або стягнення доходу на розсуд суб`єкта авторського права та/або суб`єкта суміжних прав. 
		Щодо позовних вимог про стягнення із відповідачки на користь позивачки моральної шкоди в розмірі 32208, 00 гривень, то суд прийшов до наступного висновку.
		Позивачка повідомила, що моральна шкода, завдана їй відповідачкою, полягає у її душевних стражданнях, яких вона зазнала внаслідок позадоговірного використання її авторських творів, не зазначення її автором творів, відсутності реакції відповідачки на претензію про порушення прав інтелектуальної власності, що, в свою чергу, негативно вплинуло на здатність нею створювати нові твори образотворчого мистецтва. 
		Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 
		Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у звязку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Встановлені судом обставини на переконання суду призвели до спричинення позивачці моральної шкоди, яка виразилася в душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку із протиправними діями відповідачки і вимушеною необхідністю відстоювати свої законні права та інтереси в судовому порядку. 
		Отже, судом встановлено наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями відповідачки.
		Судом враховано характер моральних страждань ОСОБА_4 , глибину її психічних переживань (страждань), тривалість негативних наслідків (страждань). 
		Судом прийнято до уваги, щовідсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживаньне свідчитьпро те, що позивачка не зазнала страждань, а отже іне свідчить про те, що моральної шкоди не завдано. 
		Психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення відповідачкою прав позивачки, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди. 
		При цьому, судом прийнято до уваги, що рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.
		Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року). При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.
		Суд звертає увагу, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її збагачення.
		Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
		Суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загально людських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.
		Тому, враховуючи вищезазначене, беручи до уваги характер моральних страждань, які перенесла позивачка, враховуючи певні її турботи і хвилювання, пов`язані з наслідками протиправних дій відповідачки, необхідність звернення до суду щодо захисту своїх прав, відношення відповідачки до даних правовідносин, а також виходячи із принципів розумності та справедливості при даних обставинах, суд вважає, що вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди на її користь підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 10 000, 00 гривень, що буде справедливою сатисфакцією потерпілої сторони внаслідок дій неправомірного характеру з боку відповідачки.
		Вирішуючи вимогу позивачки про стягнення з відповідачки на її користь компенсації за порушення авторського права в розмірі 289 872, 00 гривень, суд прийшов до наступного висновку.
		Так, у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 55 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд має право постановити рішення, зокрема про стягнення компенсації (разового грошового стягнення), що визначається судом замість відшкодування збитків або стягнення доходу на розсуд суб`єкта авторського права та/або суб`єкта суміжних прав у розмірі від 2 до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або як фіксована подвоєна, а в разі умисного порушення - потроєна сума винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання об`єкта авторського права або об`єкта суміжних прав, з приводу якого виник спір; на вимогу осіб, передбачених у пунктах 2-5 частини першої цієї статті, - як фіксована подвоєна, а в разі умисного порушення - потроєна сума винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання відповідного об`єкта, з приводу якого виник спір.
		Водночас, розміркомпенсації,як товизначено вищевказанимположенням Закону,має бутиефективним,співрозмірним істримуючим,спрямовуватися навідновлення порушенихправ тазастосовуватися такимчином,щоб уникнутистворення перешкодзаконній діяльностікористувача іводночас забезпечитизахист відзловживань користувача. При визначенні розміру компенсації судом враховується тривалість та систематичність порушення, обсяг порушення (зокрема з урахуванням території його поширення), сфера господарювання та наміри порушника, вина та її форми, а також інші об`єктивні обставини.
		Тому, визначаючи розмір компенсації, суд прийшов до висновку, що визначений позивачкою розмір компенсації в сумі 289872, 00 гривень не є співрозмірним із порушеним правом. Судом враховано тривалість порушення (як встановлено в ході розгляду справи порушення мало місце з травня місяця 2023 року до ухвалення судового рішення у даній справі, однак після звернення позивачки до суду з даним позовом). Систематичність порушення відповідачкою прав позивачки суду не доведена. Водночас, судом прийнято до уваги обсяг порушення, а саме поширення його принаймні на усю територію України. Крім того, судом врахована сфера господарювання відповідачки, її наміри, вина та її форми. 
		Суд не приймає до уваги доводи адвоката відповідачки щодо розміру реальних завданих нею збитків позивачці і, відповідно, докази на підтвердження цих обставин, адже: по-перше, відшкодування збитків не є предметом спору у даній справі і позивачка, звертаючись до суду, обрала спосіб захисту на свій розсуд саме замість відшкодування збитків або стягнення доходу у виді компенсації (разового грошового стягнення); по-друге, вказаний адвокатом відповідачки розмір збитків не доведено належними доказами, які б у своїй сукупності були б достатніми для висновку про наявність обставин про які він стверджує. 
		Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із принципів розумності та справедливості за даних обставин справи, суд прийшов до висновку, що компенсація в розмірі 134200, 00 гривень, що становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде достатньо ефективною, співрозмірною і стримуючою, спрямованою саме на відновлення порушених прав позивачки і уникнення створення перешкод законній діяльності користувача і водночас забезпечить захист від зловживань користувача.
		Керуючись положеннями ч. 4 ст. 55 Закону України «Про авторське право і суміжні права», суд прийшов до висновку про накладення на відповідачку штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивачки. При цьому, сума штрафу має бути передана у встановленому порядку до державного бюджету.
		Згідно із ч. 5 ст. 55 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх піратських примірників творів, фонограм, відеограм чи записів програм організації мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права та/або суміжних прав, а також засобів обходу технологічного засобу захисту об`єкта авторського права або об`єкта суміжних прав. Це стосується також усіх кліше, матриць, форм, оригіналів, магнітних стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких відтворюються примірники творів, фонограм, відеограм, записи програм організації мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх відтворення і для виготовлення засобів обходу технологічного засобу захисту об`єкта авторського права або об`єкта суміжних прав. За рішенням суду вилучені піратські примірники об`єктів авторського права та/або об`єктів суміжних прав на вимогу особи, яка є суб`єктом авторського права або суб`єктом суміжних прав і права якої порушено, можуть бути передані цій особі. Якщо ця особа не вимагає такої передачі, піратські примірники підлягають знищенню за рахунок правопорушника, а матеріали і обладнання, що використовувалися для відтворення піратських примірників, підлягають відчуженню із зарахуванням виручених коштів до державного бюджету. Суд може постановити рішення про конфіскацію матеріалів і обладнання, що використовувалися для відтворення піратських примірників об`єктів авторського права та/або об`єктів суміжних прав, та їх знищення за рахунок правопорушника.
		Судом встановлено, що позивачка не вимагає передачу їй піратських примірників об`єктів авторського права.
		Отже, враховуючи вищевикладене, принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд прийшов до висновку про необхідність вилучення та знищення за рахунок відповідачки усіх піратських примірників творів образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Киця українка» авторства ОСОБА_4 щодо яких судом встановлено, що вони були виготовлені та розповсюджені з порушенням авторського права,а такожусіх кліше,матриць,форм таінших предметів задопомогою якихвідтворюються примірникивідповідних творів,та матеріалів і обладнання, що використовуються для їх відтворення і для виготовлення, тим самим задовольнивши вимогу позивачки в цій в частині.
		Таким чином, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню.
		Отже, враховуючи вищевикладене, а також положення ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивачки, шляхом:
		-визнання дій ОСОБА_5 щодо використання твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у дизайні товару «Український котик 45х45» та твору « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у дизайні товару «Кішка господинька 40х45» такими, що порушують особисті немайнові та майнові авторські права ОСОБА_4 ; 
		-заборони ОСОБА_5 вчиняти дії, що порушують авторське право ОСОБА_4 , а саме: використання творів образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Киця українка» авторства ОСОБА_4 будь-якими способами; 
		-зобов`язання ОСОБА_5 опублікувати за власний рахунок в засобах масової інформації - газеті «Голос України» відомості про допущені нею порушення авторського права ОСОБА_4 на твори « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Киця українка» авторства ОСОБА_4 та судове рішення щодо цих порушень; 
		-вилучення та знищення за рахунок ОСОБА_5 усіх піратських примірників творів образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Киця українка» авторства ОСОБА_4 щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права,а такожусіх кліше,матриць,форм таінших предметів задопомогою якихвідтворюються примірникивідповідних творів,та матеріали і обладнання, що використовуються для їх відтворення і для виготовлення; 
		-стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 компенсації за порушення авторського права в розмірі 134200, 00 гривень; 
		-стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди за порушення авторського права в розмірі 10000, 00 гривень; 
		-стягнення з ОСОБА_5 до державного бюджету України штрафу в розмірі 14 420, 00 гривень.
		В задоволенні решти позовних вимог, а саме в частині стягнення за порушення авторського права компенсації в розмірі 155 672, 00 гривень та моральної шкоди в розмірі 22 208, 00 гривень, слід відмовити, оскільки такі вимоги є необґрунтованими і недоведеними належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України, які б були достатніми, в розумінні ст. 80 ЦПК України, для задоволення позову в повному обсязі, враховуючи вищевикладене. 
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного висновку.
		Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Позивачкою при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 6847, 04 гривень за подання позову, що підтверджується платіжними інструкціями № 54 від 23.06.2023 і № 61 від 05.07.2023. (а.с. 15зв., 16зв.)
		Судом встановлено недоплату позивакою судового збору в сумі 24, 00 гривень.
		Так, у відповідності до Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 073, 60 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420, 00 гривень), немайнового  становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб  1 073, 60 гривень. 
		Таким чином, при зверненні до суду позивачка мала б сплатити: 5368, 00 гривень за немайнові вимоги (5 х 1073, 60 гривень) та 3220, 80 гривень за майнові (1 % від ціни позову), що разом становить 8588, 80 гривень. Однак, враховуючи подання процесуальних документів в електронній формі, застосовуючи коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), розмір судового збору становив: 4 294, 40 гривень за немайнові вимоги та 2576, 64 гривень за майнові, а разом  6871, 04 гривень, а не 6847, 04 гривень, як сплачено позивачкою. Водночас, встановлений факт недоплати судового збору не перешкоджає вирішенню питання про стягнення недоплаченої суми судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України.
		Згідно ізч.1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Отже, враховуючи вищевикладене, з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 5447, 96 гривень (4 294, 40 гривень за немайнові вимоги (задоволено 100 %) і 1153, 56 гривень за майнові вимоги (задоволено 44, 77 %)); з позивачки в дохід держави підлягає стягненню недоплачений судовий збір в сумі 24, 00 гривень.
		Щодо інших судових витрат, то адвокати позивачки до закінченнясудових дебатіву справі заявили про неможливість подання доказів, що підтверджують розмір понесених позивачкою судових витрат на професійну правничу допомогу з поважних причин, а тому просили суд вирішити дане питання після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
		Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо стороназ поважнихпричин неможе податидокази,що підтверджуютьрозмір понесенихнею судовихвитрат дозакінчення судовихдебатів усправі,суд зазаявою такоїсторони,поданою дозакінчення судовихдебатів усправі,може вирішитипитання просудові витратипісля ухваленнярішення посуті позовнихвимог. 
		Відповідно доч.8ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Згідно із ч. 2 і ч. 3 ст. 246 ЦПК України для вирішенняпитання просудові витратисуд призначаєсудове засідання,яке проводитьсяне пізнішедвадцяти днівз дняухвалення рішенняпо сутіпозовних вимог,у зв`язкуіз чим, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі і в тому самому порядку, що й судове рішення.
		Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне встановити позивачці п`ятиденний термін після ухвалення рішення по суті позовних вимог для надання суду доказів щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу і призначає судове засідання для вирішення питання про судові витрати.
		Доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не надано.
		Враховуючи вищенаведене та керуючись Законом України «Про авторське право і суміжні права», п. 6 ч. 1 ст. 3, ст. 11, ч. 1 ст. 12, ст.ст. 13, 15, 16, 23, 418-426, 431-433, 435, 437-443 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 246, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов задовольнити частково.
		Визнати дії ОСОБА_5 щодо використання твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у дизайні товару «Український котик 45х45» та твору « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у дизайні товару «Кішка господинька 40х45» такими, що порушують особисті немайнові та майнові авторські права ОСОБА_4 .
		Заборонити ОСОБА_5 вчиняти дії, що порушують авторське право ОСОБА_4 , а саме: використання творів образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Киця українка» авторства ОСОБА_4 будь-якими способами.
		Зобов`язати ОСОБА_5 опублікувати за власний рахунок в засобах масової інформації - газеті «Голос України» відомості про допущені нею порушення авторського права ОСОБА_4 на твори « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Киця українка» авторства ОСОБА_4 та судове рішення щодо цих порушень.
		Усі піратські примірники творів образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Киця українка» авторства ОСОБА_4 щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права,а такожусі кліше,матриці,форми таінші предмети задопомогою якихвідтворюються примірникивідповідних творів,та матеріали і обладнання, що використовуються для їх відтворення і для виготовлення - вилучити та знищити за рахунок ОСОБА_5 .
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 компенсацію за порушення авторського права в розмірі 134200, 00 гривень.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду за порушення авторського права в розмірі 10000, 00 гривень.
		Стягнути з ОСОБА_5 до Державного бюджету України штраф у розмірі 14 420, 00 гривень.
		У задоволенні решти позовних вимог  відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 5447, 96 гривень.
		Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в сумі 24, 00 гривень.
		Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 23 листопада 2023 року о 14 год. 30 хв. в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області за адресою: 21050, м. Вінниця, вул. Грушевського, 17 (зал судових засідань № 17).
		ОСОБА_4 протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (до 13.11.2023) надати суду докази щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу.
		У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку заява залишається без розгляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		ОСОБА_4 : ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
		 
		ОСОБА_5 : ІНФОРМАЦІЯ_7 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 .
		 
		Рішення суду складено 13.11.2023.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...