Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 209/1803/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок ДТП.
Надіслано судом: 14.11.2023. Зареєстровано: 14.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2023.
Дата набрання законної сили: 13.11.2023
Номер судового провадження: 22-ц/803/6725/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/6725/23 Справа № 209/1803/20   Суддя у 1-й інстанції - Шендрик К.Л. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 листопада 2023 року                                м. Дніпро
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді Максюти Ж.І.
		суддів Барильської А.П., Петешенкової М.Ю.
		розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" - Журова Євгена Євгеновича на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2023 року за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" про стягнення страхового відшкодування, матеріального збитку та моральної шкоди заподіяного внаслідок спричинення дорожньо-транспортної пригоди,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому, уточнивши свої позовні вимоги, просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на її користь невиплачене страхове відшкодування у розмірі 86803,15, грн., пеню у розмірі 31976,80 грн., 3 % річних  7491 грн. та інфляційні збитки - 39000,63 грн., а разом  165271,58 грн. а також стягнути з відповідача судові витрати по цій справі.
		В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що 26 травня 2018 року на автошляху Т 0412 у м. Кам`янському з вини водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Нісан» державний номер НОМЕР_1 , сталась ДТП, внаслідок якої автомобіль «Лексус» державний номер НОМЕР_2 , належний позивачці, отримав механічні ушкодження. Вартість відновлювального ремонту належного їй транспортного засобу склала 86803,15 грн. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована у СК «Євроінс Україна», але у виплаті відшкодування відмовили, оскільки було пропущено річний строк звернення із заявою. Проте із заявою щодо виплати страхового відшкодування вона звернулася 23 травня 2019 року, тобто в межах річного строку звернення. Посилаючись на ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», просить стягнути зі страхової компанії пеню та, згідно зі ст. 325 ЦК України, нараховані санкції, що становить 165271,58 грн.
		Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" (ЄДРПОУ 22868348, юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102) про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди заподіяного внаслідок спричинення дорожньо-транспортної пригоди  задоволено.
		Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 165271 (сто шістдесят п`ять тисяч двісті сімдесят одну) гривню 58 копійок, яка складається з: 86803,15 грн.  невиплачене страхове відшкодування; 3900,63 грн.  інфляційні втрати; 3 % річних  7491 грн.; 31976,80 грн.  пеня.
		Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3969 (три тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять) гривень.
		Із вказаним рішенням не погодилось ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна», подало апеляційну скаргу, просило апеляційний суд скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2023 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим при неправильному застосуванні чинного законодавства України.
		Від позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чіп Я.М., надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 10.04.2023 року залишити без змін.
		Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Відповідно до частини 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Заслухавши суддю  доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Згідно зі статтями 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 25 травня 2018 року між ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у вигляді полісу № АМ/6025034, відповідно до якого забезпечено транспортний засіб «Nissan micra», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 92).
		26 травня 2018 року ОСОБА_2 приблизно о 19.05. годині на перехресті автодороги Т 0412 по пр-ту Перемоги у м. Кам`янському, керуючи автомобілем «Nissan micra (march)» держаний номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи маневр повороту ліворуч, не переконався в безпеці руху, та не надав переваги у русі автомобілю «Lexus» держаний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався у зустрічному напрямку та скоїв ДТП, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 24 вересня 2019 року, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, постановою про закриття кримінального провадження від 20 серпня 2019 року (а.с. 7, 49-51,101-102, 115-119).
		Власником автомобілю «Lexus» держаний номерний знак НОМЕР_2 є позивач, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 8).
		07 червня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із повідомленням № 18304 про настання події, яка в подальшому може бути визнана страховим випадком від Страхувальника та повідомив про ДТП, яка мала місце 26 травня 2018 року (а.с. 98-100). Повідомлення було отримано представником страхової компанії ОСОБА_4 15 червня 2018 року.
		23 травня 2019 року представник позивача за довіреністю  ОСОБА_5 звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із повідомленням № 18304 про настання події, яка в подальшому може бути визнана страховим випадком за шкоду, заподіяну транспортному засобу потерпілої особи (а.с. 103-105).
		29 травня 2019 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було оглянуто транспортний засіб «Lexus» держаний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується актом технічного огляду від 29 травня 2019 року (а.с. 15-16, 109-114).
		Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого власнику колісного транспортного засобу № 45/05/19 від 03 червня 2019 року (а.с. 10-14), вартість матеріального збитку власнику транспортного засобу «Lexus» держаний номерний знак НОМЕР_2 складає 86803,15 грн. з ПДВ.
		04 червня 2019 року та 27 січня 2020 року представник позивача за довіреністю  Єфименко О.Ю. звертався до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування до справи № 18304 (а.с. 120-121).
		ПрАТ «СК «Євроінс Україна» відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки з моменту скоєння ДТП пройшло більше одного року, що підтверджується відповіддю за вих. № 820/ДВЗ від 10 лютого 2020 року (а.с. 8 оберт, 124).
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, посилався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеною у пунктах 132-136 постанови від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17:
		«132. З огляду на те, що пропуск річного строку звернення із заявою до страховика (страхової компанії) не зазначений у законодавстві (стаття 12 ЦК України) як підстава для припинення матеріального права, цей строк не може бути розцінений як преклюзивний і такий, що припиняє існуюче право на отримання відшкодування шкоди в розмірі регламентних виплат взагалі.
		133. Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), Велика Палата Верховного Суду з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності.
		134. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, крім зазначених вище випадків, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).
		135.Відтак, аналізуючи зазначене законодавство в сукупності з загальними принципами цивільного права, як то добросовісність поведінки та спрямованість на відновлення порушеного права, слід дійти висновку, що потерпіла особа при відмові страховика (страхової компанії) у виплаті регламентних платежів у зв`язку з пропуском річного строку, має право на пред`явлення вимоги до страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності.
		136.У випадку, якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку».
		З вказаними висновками суду першої інстанції апеляційний суд погоджується, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		Згідно з пунктом 3 частини першої статті 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
		До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних ТЗ згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон України «Про ОСЦПВВНТЗ»).
		Закон України «Про ОСЦПВВНТЗ» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
		Згідно пп. 33.1.4. ст. 33.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.
		Відповідно до ст. 35.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
		Відповідно до п.33.2 ст.33 зазначеного вище закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
		У відповідності до п.2.2. ПДР України, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
		Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.
		За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про те, що незвернення позивачки до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було обумовлене обставинами, які не залежали від її дій, її представником здійснювалися розумні, необхідні та достатні заходи щодо такого відшкодування, а тому наявні підстави для задоволення позову.
		Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції, висновків суду не спростовують та переважно зводяться до незгоди із встановленими судом обставинами, та спрямовані на переоцінку доказів у справі.
		Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
		Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.
		За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.
		Підстав для його скасування не вбачається.
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.
		Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" - Журова Євгена Євгеновича - залишити без задоволення.
		Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2023 року  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що ухвалена у малозначній справі, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...