Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/11123/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2023. Зареєстровано: 15.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2023.
Дата набрання законної сили: 12.12.2023
Номер судового провадження: 1-кп/759/1271/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023000000000506

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		 
		ун. № 759/11123/23
		пр. № 1-кп/759/1271/23 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 листопада 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спеціального судового провадження (in absentia) за відсутності обвинуваченого, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 22023000000000506 від 19.05.2023 року відносно ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біляївка, Одеської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, сторони кримінального провадження: 
		прокурор - ОСОБА_4 
		захисник - адвокат ОСОБА_5 ,
		В С Т А Н О В И В:
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:.
		Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці (встановити не виявилось можливим), але не пізніше 03.03.2023 у громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обізнаної про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, невизнання РФ поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території, з мотивів непогодження з політикою чинної влади в Україні та підтримки входження тимчасово окупованих територій України до складу Російської Федерації, виник умисел на завдання шкоди національним інтересам України, утвердження тимчасової окупації частини території України, становлення та зміцнення окупаційної влади РФ та створених нею нелегітимних органів на тимчасово окупованій території АР Крим.
		З метою реалізації цього умислу, 03.03.2023 достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, громадянка України ОСОБА_3 , перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим - смт. Чорноморське Чорноморського району Автономної Республіки Крим, з метою завдання шкоди Україні, заручившись підтримкою представників окупаційної адміністрації держави-агресора на тимчасово-окупованій території, а саме т. зв. «Черноморским районным советом», діючи умисно, достовірно знаючи про незаконність створення таких органів, добровільно зайняла посаду «и.о. главы администрации Черноморского района Республики Крым», яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
		З часу призначення на вказану посаду ОСОБА_3 в межах своїх повноважень здійснює керівництво діяльністю т. зв. «администрации Черноморского района Республики Крым» у відповідності та у спосіб передбачений, зокрема «Уставом муніципального образования Черноморский район Республики Крым», а саме: видає постанови т. зв. «администрации Черноморского района» з питань місцевого значення і питань, пов`язаних зі здійсненням окремих державних повноважень, переданих органам місцевого самоврядування федеральними законами і законами «Республики Крым», розпорядження т. зв. «администрации Черноморского района» з питань організації роботи адміністрації та ін.
		Добровільне зайняття вказаної посади є результатом вільного волевиявлення особи, що також підтверджується перебуванням ОСОБА_3 на інших посадах у незаконних органах влади створених на тимчасово окупованій території АР Крим з моменту фактичної окупації у 2014 році.
		За таких обставин ОСОБА_3 вчинила колабораційну діяльність - добровільно зайняла посаду «и.о. главы администрации Черноморского района Республики Крым» пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади т. зв. «администрации Черноморского района Республики Крым», створеному на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Таким чином, громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у колабораційній діяльності -добровільному зайнятті посади пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.
		Судовий розгляд кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_3 , з наступних підстав. 
		Так, постановою від 19.05.2023 було оголошено державний, міждержавний та міжнародний розшук ОСОБА_3 , ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2023 відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, згідно вимог ч. 6 ст. 193 КПК України, а на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2023 - надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
		Обвинувачена ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, будучи повідомленою належним чином, в спосіб, передбачений вимогами КПК України шляхом публікацій в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр»), Інформація про виклик ОСОБА_3 також була опублікована на сайті Святошинського районного суду м. Києва та Офісу Генерального прокурора. Так, жодних клопотань, заяв, скарг обвинувачена не подавала, у зв`язку з чим на підставі ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 11.10.2023 року судовий розгляд даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_3 в порядку спеціального судового провадження (in absentia), з обов`язковою участю захисника. Суд вважає, що стороною обвинувачення, а також судом здійснені всі можливі, передбачені законом заходи щодо дотримання її прав як підозрюваної та обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя, а ОСОБА_3 мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, мала отримати повідомлення про підозру, відповідні виклики до слідчого, прокурора та суду.
		Захисник в судовому засіданні вказав, що обвинувачена була належним чином повідомлена про час і місце судових засідань, її прав, зокрема право на захист, не порушено. 
		Суд, розглянувши справу межах пред`явленого обвинувачення, вважає загальновідомими наступні обставини. 
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Усупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965№ 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).
		До складу ООН входять Україна, РФ та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії, - установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:
		-        застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;
		-        застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
		Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
		-        вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;
		-        бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
		-        блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави:
		-        напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
		-        застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
		-        дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
		-        засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
		Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є РФ.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і РФ.
		31 травня 1997 року відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та РФ уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98- ВР та Федеральним Законом РФ від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2, 3 зазначеного Договору РФ зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
		Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та РФ про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований РФ 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
		Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Відповідно до статі 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.
		До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська. Луганська. Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська. Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		Таким чином, із зазначених міжнародних нормативно-правових актів, а також актів національного законодавства, яке визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності, випливає, що дії РФ на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України створюють реальні загрози національній безпеці та є проведенням підривної діяльності проти України. Її результатом стала в 2014 році анексія Криму, окупація території Донецької та Луганської областей, масштабні руйнування провідних промислових бюджетоутворюючих підприємств на сході держави, що призвело до загострення суспільно-політичної обстановки в Україні, падіння економіки держави та інших вкрай негативних для України наслідків.
		Наведені вище факти розв`язання та ведення Російською Федерацією агресивної війни проти України, здійснення підривної діяльності, в тому числі, і шляхом вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію півострова Крим, захоплення державних установ, організацій та військових частин із 27 лютого 2014 року широко висвітлювалися більшістю засобів масової інформації України та іноземних держав, у зв`язку з чим були достовірно відомі ОСОБА_3 
		06 березня 2014 року Верховною Радою АР Крим прийнята Постанова «Про проведення загальнокримського референдуму». Указом Президента України від № 261/2014 від 07 березня 2014 року дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України № 2-рп/2014 від 14 березня 2014 року визнана неконституційною.
		11 березня 2014 року Постановою Верховної Ради АР Крим прийнята «Декларація», якою проголошено АР Крим «суверенною державою» - «Республікою Крим». Указом Президента України від 14 березня 2014 року № 296/2014 дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2014 від 20 березня 2014 року визнана неконституційною.
		Постановою Верховної Ради України від 15 березня 2014 року № 891-VII Верховна Рада АР Крим була розпущена.
		17 березня 2014 року представники розпущеної «Верховної Ради АР Крим» прийняли Постанову № 1745-6/14 «Про незалежність Криму», за якою створено нелегітимне державне утворення «Республіка Крим», а також Постанову 1748-6/14 «Про правонаступництво Республіки Крим», за якою вищим органом влади «Республіки Крим» є «Державна рада Республіки Крим».
		18 березня 2014 року «Державна рада Республіки Крим» підписала «Договір» між РФ та «Республікою Крим» про прийняття до РФ «Республіки Крим» та утворення у складі РФ нових суб`єктів, який вже 19 березня рішенням Конституційного Суду РФ визнаний таким, що відповідає Конституції РФ, 20 березня 2014 року його ратифікувала більшістю голосів Держдума РФ, а 21 березня 2014 року - Рада Федерації Федеральних Зборів РФ, відтак цей «Договір» набрав чинності 21 березня 2014 року.
		21 березня 2014 року прийнятий Закон РФ № 6-ФКЗ, яким прийнято до РФ «Республіку Крим» та утворені в складі РФ нові суб`єкти. «Республіка Крим» вважається прийнятою до РФ з дати підписання «Договору» (ст. 1 Закону РФ № 6-ФКЗ).
		11 квітня 2014 року «Державна рада Республіки Крим» прийняла «Конституцію Республіки Крим» як суб`єкта РФ.
		Таким чином, представниками влади рф здійснена окупація частини території України - Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та спроба легітимізувати указані дії.
		Здійснюючи підривну діяльність проти України, рф утворила на окупованій території України в АР Крим федеральні органи державної влади рф, правоохоронні органи та органи судової системи, місцевого самоврядування, з метою становлення та зміцнення окупаційної влади рф та недопущення контролю України над цією територією.
		Верховною Радою України 15 квітня 2014 року прийнято Закон України № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII), за яким перебування підрозділів ЗС РФ на території України з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч міжнародно-правовим актам, визнано окупацією частини території суверенної держави Україна, а територію АР Крим, відповідні води, територіальне море України, територію виключної (морської) економічної зони України, а також повітряний простір над цими територіями визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії з боку РФ.
		Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» від 27 березня 2014 року № 68/262, «референдум», проведений в АР Крим 16 березня 2014 року, визнано таким, що не має законної сили і не може бути основою для зміни статусу АР Крим.
		Реакцією на такі дії Російської Федерації, стало прийняття Верховною Радою України 21 квітня 2015 року постанови № 337-VIІI «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», згідно з якою констатовано початок такої агресії з боку РФ на території АР Крим 20 лютого 2014 року, яка завершилася воєнною окупацією та подальшою незаконною анексією цієї частини території України.
		Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН «Стан у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Україна)» від 19 грудня 2016 року № 71/205 та від 19 грудня 2017 року № 72/190, «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, районів Чорного та Азовського морів» від 17 грудня 2018 року, «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» від 22 грудня 2018 року послідовно засуджено тимчасову окупацію з боку РФ внаслідок військової агресії частини території України - АР Крим - підтверджено невизнання її анексії.
		Відповідно до пункту 1 розділу II Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» вся територія Автономної Республіки Крим окупована Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року по теперішній час.
		Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована РФ територія України (далі - тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
		Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 1? Закону № 1207-VII, окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		Починаючи з 20.02.2014 представниками Російської Федерації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим було створено підпорядковану, керовану та фінансовану російською федерацією окупаційну адміністрацію, яку складали органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України. При цьому, представники підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави на тимчасово окупованій території України.
		Так, Законом «Республики Крым» от 5 июня 2014 года № 15-ЗРК «Об установлении границ муниципальных образований и статусе муниципальных образований в Республике Крым», статусом «муніципального района» наділено «Муниципальное образование Черноморский район Республики Крым».
		28.11.2014 представниками т. зв. «Черноморского районного сонета Республики Крым 1 созыва» рішенням 8 (позачергової) сесії № 50, прийнято «Устав муниципального образования Черноморский район Республики Крым», згідно якого - структуру органів місцевого самоврядування Чорноморського району складають, зокрема - т. зв. «администрация Черноморского района Республики Крым» (стаття 7).
		З метою утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території АР Крим та реалізації всіх узурпованих владних повноважень 28.11.2014 представниками окупаційної адміністрації РФ всупереч законного порядку установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими діючими нормативно-правовими актами, на тимчасово окупованій території Чорноморського району АР Крим цілеспрямовано створено підпорядковану, керовану та фінансовану Російською Федерацією -так звану «администрацию Черноморского района Республики Крым» (юридична та фактична адреса: 296400, АР Крим, Чорноморський район, смт. Чорноморське, вул. Кірова, 16), в структуру якої входять галузеві (функціональні) органи адміністрації Чорноморського району(ст. 40 «Устава»).
		Відповідно до ст. 40 вказаного «Уставу» т. зв. «администрация Черноморского района Республики Крым» являється виконавчо-розпорядчим органом муніципального утворення «Черноморский район Республики Крым», наділеним повноваженнями по вирішенню питань місцевого значення і повноваженнями для здійснення окремих державних повноважень, переданих органам місцевого самоврядування федеральними законами РФ і законами Республіки Крим.
		Судом також було безпосередньо досліджено докази, які суд вважає належними та допустимими, а також такими, що беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочину, а саме:
		- акт огляду персональної сторінки користувача соціальної мережі «ВКонтакте» на ім`я « ОСОБА_3 » від 24.02.2023, де зазначено персональні дані обвинуваченої, місце проживання: росія, м. Симферополь, місце роботи, посада: Министерство культуры Республики Крым, начальник управления по реализации нацпроектов. Також, матеріал містить зображення прапору російської федерації, «георгіївської стрічки», складеної у формі літери «Z», відеозапис звернення ОСОБА_3 , яка підтримує президента ОСОБА_6 , СВО і сподівається на їх перемогу, розпорядження про призначення її на посаду (записи і зображення було відтворено в судовому засіданні);
		- інформація на виконання доручення слідчого, надана СБУ, а саме: ОСОБА_3 має паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 03.08.2002, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в АР Крим, у 2002 році закінчила економічний факультет Таврійського національного університету ім. Вернадського за кваліфікацією «економіст», за спеціальністю - «фінанси і кредит». До окупації агресором території АР Крим була працевлаштована у представництві МЗС України в м. Сімферополі, перебувала на керівній посаді відділу бухгалтерії вказаного підприємства. За вихідними даними Інтернет-ресурсу т.зв. «Правительства республики Крым: Черноморский район», ОСОБА_3 у період 2003-2014р.р. перебувала на «державній службі на посадах в органах казначейської і податкової служби АР Крим», у період 2014-2019р.р. перебувала на «Державній службі на посадах в міністерстві культури республіки крим», в 2019 р. - на посаді «начальника управління фінансів, цільових програм і перспективного планування в міністерстві палива і енергетики республіки крим», в 2020р. - заступника начальника управління державного боргу, бюджетних кредитів і управління майном в міністерстві фінансів республіки крим», у період 2020-2022р.р. - на посаді «начальника головного управління по реалізації національних проектів (регіональний проектний офіс) апарату ради міністрів республіки крим», з 01.03.2022-28.02.2023 - перебувала «на державній службі на посаді першого заступника міністра культури республіки крим» (на підставі розпорядження від 01.03.2022 № 40-рп голови ради міністрів республіки крим ОСОБА_10). З 01.03.2023 призначена на посаду «заступника глави адміністрації чорноморського району республіки крим», з 03.03.2023 - призначена на посаду «в.о. глави адміністрації чорноморського району республіки крим». ОСОБА_3 має «почесні нагороди» окупаційної т.зв. адміністрації держави-агресора в АР Крим, зокрема у 2015 - подяку «глави республіки крим», у 2021 нагороджена цінним подарунком - годинником від глави республіки крим. Також, ОСОБА_3 є «дєйствітельним государственним совєтніком республіки крим ІІ класа». За наявними даними, ОСОБА_3 має паспорт громадянина РФ НОМЕР_2 , виданий 06.01.2021, у період покриття українських операторів зв`язку на ТОТ Крим використовувала номери цих операторів;
		- довідку МЗС від 20.10.2022, де підтверджується, що ОСОБА_3 працювала в системі органів дипломатичної служби України з 03.12.2013 по 31.03.2014 р.р.
		- біографічну довідку, яка підтверджує трудову діяльність ОСОБА_3 на посадах в установах, організаціях України з 2002 по 2014р.р. відповідні накази про призначення на посади та звільнення;
		- протоколом огляду персональної сторінки користувача соціальної мережі «ВКонтакте» на ім`я « ОСОБА_3 » від 22.03.2023, де зазначено персональні дані обвинуваченої, місце проживання: росія, м. Симферополь, місце роботи, посада: Министерство культуры Республики Крым, начальник управления по реализации нацпроектов. Також, матеріал містить зображення прапору російської федерації, «георгіївської стрічки», складеної у формі літери «Z», відеозапис звернення ОСОБА_3 , яка підтримує президента ОСОБА_6 , СВО і сподівається на їх перемогу, розпорядження про призначення її на посаду, її фотографію на фоні російського прапору з надписом «9 лет ми вместе», зображення українських військовополонених із закликом здаватися в полон (записи і зображення було відтворено в судовому засіданні);
		- інформацію з Державних реєстрів, згідно яких ОСОБА_3 має у власності будинок за адресою: АДРЕСА_2 , квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- висновок експерта за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи від 13.04.2023 № 10854/23-39, згідно якого у текстових матеріалах, опублікованих ОСОБА_3 на акаунт-сторінці соціально орієнтованого ресурсу мережі Інтернет «ВКонтакте», позначеної як « ОСОБА_3 » - міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України та глорифікації осіб, які здійснюють збройну агресію російської федерації проти України. У даних матеріалах не міститься висловлювань, виражених у формі публічних закликів щодо вчинення дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також до дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. У даних матеріалах міститься публічне висловлювання підтримки рішень і дій окупаційної адміністрації держави агресора, та публічні заклики до підтримки рішень та дій держави-агресора і невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України. У даних матеріалах не міститься висловлювань, спрямованих на розпалювання національної, релігійної, расової ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образу почуттів громадян у зв`язку з їхніми релігійними переконаннями, а також на пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
		- висновок експерта за результатами проведення судової портретної експертизи від 19.04.2023 № 11697/23-35/13179-13181/23-35, згідно якого у фотознімку «ОСОБА_3 1.jpg» із акаунт-сторінки (інтернет-профілю соціально орієнтованого ресурсу Всесвітньої мережі Інтернет «ВКонтакте», позначеного як « ОСОБА_3 » та в особовій картці Державної міграційної служби України на ім`я ОСОБА_3 , наданий в якості порівняльного зразку зовнішності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зображена одна і та ж особа. у фотознімку «ОСОБА_3 2.jpg» із акаунт-сторінки (інтернет-профілю соціально орієнтованого ресурсу Всесвітньої мережі Інтернет «ВКонтакте», позначеного як « ОСОБА_3 » та в особовій картці Державної міграційної служби України на ім`я ОСОБА_3 , наданий в якості порівняльного зразку зовнішності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зображена одна і та ж особа. у фотознімку «ОСОБА_3 3.jpg» із акаунт-сторінки (інтернет-профілю соціально орієнтованого ресурсу Всесвітньої мережі Інтернет «ВКонтакте», позначеного як « ОСОБА_3 » та в особовій картці Державної міграційної служби України на ім`я ОСОБА_3 , наданий в якості порівняльного зразку зовнішності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зображена одна і та ж особа. у фотознімку «ОСОБА_3 4.jpg» із акаунт-сторінки (інтернет-профілю соціально орієнтованого ресурсу Всесвітньої мережі Інтернет «ВКонтакте», позначеного як « ОСОБА_3 » та в особовій картці Державної міграційної служби України на ім`я ОСОБА_3 , наданий в якості порівняльного зразку зовнішності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зображена одна і та ж особа;
		- протокол огляду офіційного інтернет-сайту т.зв. «Правительства республики Крым/Официальный портал» від 12.04.2023, відповідно до якого на сайті міститься загальна інформація, а також інформація про ОСОБА_3 як особу, яка належить до керівництва адміністрації Чорноморського району, її фотозображення на різних державних заходах, її нагороди (фотозображення було оглянуто в судовому засіданні);
		- протокол огляду офіційного інтернет-сайту т.зв. «Правительства республики Крым/Официальный портал» від 26.04.2023, згідно якого на сайті в розділі, який стосується керівників адміністрації району, опублікована біографічна інформація щодо ОСОБА_3 (фотозображення було оглянуто в судовому засіданні);
		- «устав муниципального образования черноморский район республики крим 2014» ;
		- протокол огляду офіційного інтернет-сайту т.зв. «Правительства республики Крым/Официальный портал» від 01.05.2023, згідно якого на сайті була опублікована дана програма, а при натисканні функції «Скачать» виявляється, зо файл збережено за допомогою браузера на робочому столі комп`ютера у папці «Матеріал ОСОБА_3 4» (фотозображення було оглянуто в судовому засіданні);
		- постанова за підписом в.о. голови адміністрації Чорноморського району АР Крим ОСОБА_3 від 22.03.2023, яка стосується підготовки до заходів, присвячених 78-ій річниці перемоги у ВВВ з планом заходів;
		- постанова за підписом в.о. голови адміністрації Чорноморського району АР Крим ОСОБА_3 від 03.04.2023, якою вносяться зміни до постанови адміністрації Чорноморського району АР Крим «Об утверждении муниципальной программы «О профилактике терроризма и єкстремизма, а также минимизации и (или) ликвидации последствий терроризма и єкстремизма на территории муниципального образования Черноморский район Республики Крым» з додатком у виді програми.
		Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дії ОСОБА_3 кваліфікує за ч. 5 ст. 111-1 КК України як колабораційну діяльність -добровільне зайняття посади пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресор.
		При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, наслідки вчиненого. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_9 , судом не встановлено. 
		На підставі наведеного, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.5 ст.111-1 КК України, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування та з конфіскацією майна, оскільки саме таке покарання, на думку суду є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею та іншими особами нових кримінальних правопорушень. 
		Також, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченої підлягають стягненню витрати на залучення експерта.
		Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 376 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України і призначити їй покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 10 (десять) років та з конфіскацією майна.
		Строк відбуття покарання обвинуваченій  ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 19118 (дев`ятнадцять тисяч сто вісімнадцять) гривень 40 коп. на користь держави.
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...