Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/14275/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 15.11.2023. Зареєстровано: 15.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2023.
Дата набрання законної сили: 18.12.2023
Номер судового провадження: 1-кп/569/1553/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023186010000990

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 569/14275/23
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 листопада 2023 року                             м. Рівне
		Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		неповнолітньої потерпілої  ОСОБА_4 ,
		законного представника неповнолітньої потерпілої  ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023186010000990 внесене 13 липня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мордвинівка, Челябінської обл., російської федерації, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
		в с т а н о в и в :
		12 липня 2023 року, близько 19:00 год., ОСОБА_6 , знаходячись за адресою: під`їзд АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи з прямим умислом, умисно стягнув із лавки, тримаючи за праву руку та штовхнув неповнолітню ОСОБА_4 на покриття зовні схоже на асфальт, у результаті чого заподіяв потерпілій тілесні ушкодження у вигляді садна на внутрішній поверхні нижньої третини лівого передпліччя, садна на передній поверхні лівого колінного суглобу, осаднення на зовнішній поверхні верхньої та середньої третинах лівої гомілки, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Своїми умисними діями, які виразилися у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину в інкримінованому йому кримінальному проступку, передбаченому ч. 1 ст. 125 КК України, не визнав та показав, що 12 липня 2023 близько 19 години разом з дружиною ОСОБА_7 приїхав у двір свого будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Біля під`їзду на лавочці сиділа компанія підлітків з 6-7 осіб, які голосно кричали та вживали нецензурну лексику. Він разом із дружиною зробили зауваження підліткам та вказали, щоб вони забирались геть. Молоді люди повідомили, що будуть сидіти де вони захочуть та робитимуть те, що захочуть. Один із підлітків почав казати, що вони діти і ніхто не має права робити їм зауваження. Він підійшов ближче до підлітків та вимагав розійтись, на що один із підлітків почав погрожувати пошкодити його транспортний засіб (проколоти шини та побити вікна). Потерпіла ОСОБА_4 в цей час сказала, щоб він займався вихованням власних дітей. Він підійшов до потерпілої ОСОБА_4 та запропонував піти, однак потерпіла в грубій формі сказала не вказувати їй, що вона повинна робити. Після цього, він взяв потерпілу ОСОБА_4 за руку, провів від лавочки до дороги та підштовхнув її. Від поштовху потерпіла впала на асфальт та побила коліна. При цьому, вказує, що більше ніяких дій не вчиняв, самокат не пошкоджував. Стверджує, що конфлікт був спровокований підлітками. Він шкодує, що не викликав поліцію та шкодує, що все так трапилось. 
		Не зважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 його винуватість повністю доводиться дослідженими в ході судового розгляду доказами. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і перевірених судом допустимих доказах.
		Так,допитана вході судовогорозгляду неповнолітня потерпіла  ОСОБА_4 за участі законного представника  ОСОБА_5 показала, що 12 липня 2023 року, близько 19 години вона з друзями ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та її малолітньою сестрою ОСОБА_14 сиділи на лавочці біля під`їзду № 3 по АДРЕСА_3 та спілкувались між собою. В ході спілкування хтось із присутніх вживав нецензурну лексику. В цей час повз них проходила невідома їй раніше ОСОБА_7 , яка запитала чому вони тут зібрались, вживають нецензурні слова та почала вимагати розійтись. Вони повідомили їй, що мають право перебувати тут та нікуди не підуть. Після цього, до них підійшов обвинувачений ОСОБА_6 та у грубій формі зробив їм зауваження та вимагав розійтись. Вони сказали, що мають право знаходитись біля будинку і нікуди не підуть. Після цього, обвинувачений ОСОБА_6 почав розганяти присутніх. Одного з хлопців обвинувачений вдарив рукою по потилиці. В цей час ОСОБА_7 продовжувала кричати на них. В свою чергу, вона сказала Стародубським, щоб вони таким чином спілкувались зі своїми дітьми та онуками, а не з ними. При цьому, стверджує, що вона не вживала нецензурної лексики в бік обвинуваченого та його дружини. Її слова розлютили обвинуваченого ОСОБА_6 , який підійшов до неї, схопив за руку, силою стягнув з лавки, відтягнув від лавки близько 2 м та умисно штовхнув її. Від поштовху вона впала на асфальт та побила коліна. Після цього, обвинувачений ОСОБА_6 почав ганятись за присутніми хлопцями. Через деякий час, коли вона продовжувала сидіти на асфальті, до неї підійшов обвинувачений, схопив її за волосся та почав тягнути її по асфальту. Протягнувши її таким чином близько 1 м, ОСОБА_6 відпустив її та попрямував в сторону під`їзду. В подальшому обвинувачений ОСОБА_6 схопив самокат її сестри, який стояв біля лавочки та жбурнув його в бік дитячого майданчика. Після цього, її друзі викликали поліцію, а вона зателефонувала до мами.
		Законний представник неповнолітньої потерпілої  ОСОБА_5 пояснила в суді, що вона є матір`ю неповнолітньої  ОСОБА_4 .Вказала,що 12липня 2023року близько19год.30хв.до неїзателефонувала їїдонька таповідомила,що біляпід`їзду АДРЕСА_2 невідомийна тоймомент чоловікнаніс їйтілесні ушкодження.Вона відразуприбула намісце події,де її донька розповіла про обставини спричинення їй обвинуваченим ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.
		Допитана безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що 12 липня 2023 року, близько 19 години вони разом з чоловіком ОСОБА_6 повернулися додому за адресою:  АДРЕСА_3 . Біля під`їзду на лавці знаходилась компанія підлітків. Чоловік паркував автомобіль біля під`їзду № 3, а вона взяла деякі речі та пішла в сторону під`їзду. Вона зробила зауваження присутнім підліткам, на що вони відповіли їй нецензурною лайкою. Підійшовши ближче до лавки, сказала, щоб вони розійшлись. Хтось з присутніх дівчат почав говорити, що вона не має права до них підходити, вони діти і будуть сидіти де захочуть та говорити, що захочуть. Слід за нею до лавки підійшов її чоловік ОСОБА_6 , також зробив зауваження та сказав, щоб вони йшли від їхнього під`їзду. Хтось з присутніх хлопців почав погрожувати чоловіку пошкодити їх автомобіль. ОСОБА_6 підійшов ближче до лавки та наказав підліткам розійтись, щоб він нікого не бачив. У відповідь вони повідомили, що можуть сидіти та робити те, що захочуть. Після цього, ОСОБА_6 взяв потерпілу ОСОБА_4 за руку, стягнув з лавки, відвів в сторону на 2 м та підштовхнув. Від поштовху потерпіла впала колінами на асфальт. Вказала, що конфлікт був спровокований підлітками.
		Крім того, винуватість ОСОБА_6 також підтверджується:
		- з повідомлення неповнолітнього ОСОБА_15 вбачається, що останній о 19 год. 05 хв. 12.07.2023 повідомив на лінію 102, що в м. Рівне вул. Набережна, 14, невідомий чоловік вчинив бійку з неповнолітньою дівчиною (а.к.п. 11);
		- з повідомлення з органів охорони здоров`я вбачається, що о 22 год. 46 хв. 12.07.2023 на лінію 102 надійшло повідомлення, що в дитячий травмпункт звернулись батьки з дитиною ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 з приводу нанесення тілесних ушкоджень. Діагноз: забій правого колінного суглобу, осаднення лівого колінного суглобу (а.к.п. 10);
		- даними заяви про кримінальне правопорушення від 12.07.2023, з якої вбачається, що попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_5 просить притягнути до відповідальності незнайому їй особу, яка 12.07.2023 близько 19 год. 00 хв. біля під`їзду № 3, вул. Набережна, 14, м. Рівне, заподіяла її донці тілесні ушкодження (а.к.п. 12);
		- з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25.06.2008 вбачається, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та являється особою, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. Батько ОСОБА_16 , мати ОСОБА_5 (а.к.п. 22);
		- з висновку судово-медичної експертизи № 561 від 19.07.2023 вбачається, що при огляді неповнолітньої ОСОБА_4 19 липня 2023 року в обласному бюро виявлені та згідно з наданими медичними документами лікарями відмічені такі тілесні ушкодження: садно на внутрішній поверхні нижньої третини лівого передпліччя, садно на передній поверхні лівого колінного суглобу, осаднення на зовнішній поверхні верхньої та середньої третинах лівої гомілки, які виникли від дії тупого(их) предмету(ів) з обмеженою контактуючою поверхнею, могли утворитися у вказаний в обставинах термін, а саме 12 липня 2023 року і, згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.95р. № 6, як кожне окремо, так і у своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Найбільш ймовірно вказані тілесні ушкодження виникли одномоментно при падінні (в тому числі насильницькому (від поштовху сторонньою особою)) з послідуючим контактуванням даними ділянками з твердою обмеженою виступаючою чи переважаючою поверхнею (а.к.п. 29-30);
		- з протоколу огляду речей та документів від 25.07.2023, проведеного дізнавачем сектору дізнання Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенантом поліції ОСОБА_17 , вбачається, що предметом огляду є оптичний СD-R диск марки «ValuePack by Traxdata» із відеозаписами з камери відоеспостереження, розташованої біля під`їзду № 3, АДРЕСА_3 . 
		Після відкриття відеофайлу встановлено, що з`являється кольорове статичне відео зображення, яке відображає ділянку місцевості, а саме двір загального користування, що за адресою: під`їзд № 3, АДРЕСА_3 . По ліву сторону в нижній частині розміщено наступний зміст «Pidyizd_3», по праву сторону зверху розміщено наступний текст: «07-12-2023 Wed 18:55:53». На вищевказаному зображенні прослідковується за деревом у правій частині знімку компанія осіб, які знаходяться на лавці, що знаходиться біля під`їзду зліва, а також предмет зовні схожий на самокат.
		О 18:55:55 у полі зору відеокамери з`являється ОСОБА_7 , яка одягнена у світлу футболку із візерунком та легінси нижче коліна чорного кольору, на ногах світле взуття. У подальшому ОСОБА_7 наближається до транспортного засобу білого кольору та бере із нього речі, які переносить ближче до входу у під`їзд. О 18:58:00 транспортний засіб білого кольору паркується навпроти під`їзду, приблизно на відстані 4-6 м, далі з автомобіля виходить обвинувачений  ОСОБА_6 , який одягнений в одяг темного кольору, беручи з автомобіля сумки, у цей час  ОСОБА_7 наближається до компанії осіб, що знаходяться на лавці біля під`їзду. ОСОБА_7 розпочинає розмову із компанією осіб, знаходячись на відстані до 2 м. О 18:58:27 обвинувачений  ОСОБА_6 наближається до компанії осіб, ставить речі, що знаходилися у двох руках на землю та підходить ближче до осіб. Прослідковується як ОСОБА_6 наносить удар рукою по голові, а саме по ділянці потилиці підлітка чоловічої статі, який одягнений у темний одяг, на голові має світлу панаму. Після удару хлопець тримається за голову, при цьому відходить на лавку, що знаходиться справа від під`їзду. Обвинувачений у цей час продовжує стояти біля лавки. Після цього, з-за дерева видно як о 18:59:18  ОСОБА_6 хапає за праву руку потерпілу ОСОБА_4 , яка одягнена у чорну футболку та темні шорти, та стягує її із лавки. Стягнувши потерпілу з лавки, ОСОБА_6 умисно штовхає її на землю на відстань приблизно 3-4 м від лавки, внаслідок чого ОСОБА_4 падає на асфальт, вдаряючись обома колінами. Далі о 18:59:32 ОСОБА_6 , знаходячись біля потерпілої ОСОБА_4 , яку штовхнув, намагається бігти за хлопцем, якого попередньо вдарив у потиличну ділянку голови, хлопець втікає у невідомому напрямку, обвинувачений іде за ним. О 19:00:03 у кадрі з`являється ОСОБА_6 , наближається до потерпілої ОСОБА_4 та щось їй говорить. Після цього, Стародубський бере за волосся потерпілу ОСОБА_4 , яка все ще продовжує сидіти на асфальті та тягне її по вищевказаній поверхні на відстань близько 1 м. Після цього  ОСОБА_6 штовхає іншу дівчину підлітка, яка одягнена у чорну майку та світлі штани. О 19:00:15 ОСОБА_6 умисно штовхає хлопця-підлітка, який одягнений у чорний одяг. В цей час потерпіла ОСОБА_4 продовжує сидіти на асфальті. О 19:00:59 три дівчини підіймають потерпілу ОСОБА_4 та супроводжують її до лавки. ОСОБА_6 у цей момент бере свої речі, які він перед початком події поставив біля лавки та йде у сторону під`їзду. О 19:08:08 ОСОБА_6 з`являється у кадрі, бере до рук самокат, що стоїть біля лавки зліва та кидає його у бік від під`їзду. О 19:09:29 прибуває екіпаж патрульної поліції.
		Носій інформації був досліджений в судовому засіданні за участю учасників процесу. Жодних зауважень до даного протоколу огляду та відеозапису на предмет належності та допустимості не надходило (а.к.п. 37-43).
		Судом в ході судового розгляду досліджені всі процесуальні джерела доказів (ст. 84 КПК України), які були заявлені та надані сторонами на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), в обсязі, визначеному відповідно до ст. 349 КПК України та в порядку, передбаченому § 3 глави 28 КПК України. Про дослідження будь-яких інших джерел доказування сторони не зазначали, клопотань про долучення, дослідження або перевірку таких доказів до суду не надходило, сторони висловили свою думку про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами.
		Проаналізувавши всі докази в їхній сукупності, зокрема показання обвинуваченого, потерпілої, свідка, дані висновку судово-медичної експертизи, дослідивши відео з камери відеоспотсереження, суд вбачає, що показання потерпілої ґрунтовні, послідовні та підтверджуються іншими доказами, в тому числі і тими, які мають об`єктивне джерело походження.
		На підставі викладеного, оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.
		У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, що б пом`якшували покарання обвинуваченому, суд не встановив.
		Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 висловив жаль з приводу даної події, однак суд не вбачає ознак щирого каяття обвинуваченого, з огляду на таке.
		Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 643/13256/17 зробив висновок щодо ознак щирого каяття, як обставини, що пом`якшує відповідальність обвинуваченого, який полягає у тому, що виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття, характеризуюче ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.
		Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не формальне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
		Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину, добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об`єктивно підтверджують щире каяття особи.
		Таким чином, можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню заданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
		У ході судового розгляду ОСОБА_6 не визнав свою вину, у ході досудового розслідування не вживав заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди, що свідчить про те, що він не виявляв бажання виправити наслідки своїх дій, що об`єктивно не підтверджує його щире каяття.
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.
		Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
		Обвинувачений ОСОБА_6 вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, є пенсіонером, інформація про негативну характеристику відсутня, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, хворіє.
		На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч. 2 ст. 50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_6 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді штрафу.
		На глибоке переконання суду, призначене покарання, є виваженим, справедливим, необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
		При цьому в суду відсутні законні підстави для призначення покарання у виді громадських чи виправних робіт, з огляду на положення ст.ст. 56, 57 КК України, оскільки обвинувачений досяг пенсійного віку.
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 не застосовувався, підстави для його застосування - відсутні.
		Законний представник ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 звернулася з цивільним позовом до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2 900 грн. та 25 0000 грн. моральної шкоди.
		Обвинувачений цивільний позов не визнав, стороною захисту відзив на вказаний позов не подавався.
		Вирішуючи цивільний позов суд виходить з наступного.
		Частиною 1 ст. 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Вирішуючи пред`явлений цивільний позов, суд повинен виходити з встановленого обов`язку позивача довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.91КПК України доказуванню підлягають вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Щодо стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди у розмірі 2 900 грн., суд вважає, що у цій частині цивільний позов є необґрунтованим, оскільки на підтвердження матеріальної шкоди цивільним позивачем надано квитанцію, яка підтверджує вартість придбання самокату на загальну суму  2 900 грн., однак доказів пошкодження самокату, вартості ремонту чи не неможливості його відновлення суду не надано.
		Щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 моральної шкоди в розмірі 25 000 грн. на користь потерпілої ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.
		Згідно ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Стаття 1167 ЦК України регламентує підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.
		Таким чином, оскільки в судовому засіданні доведено те, що потерпілій ОСОБА_4 завдано тілесних ушкоджень, тому, на думку суду, завдано і моральної шкоди, яку обвинувачений не намагався відшкодувати чи принаймні вжити заходів для такого відшкодування, а отже цивільний позов є підставним.
		Вирішуючи розмір відшкодування моральної шкоди потерпілій, суд, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи моральні та фізичні страждання останньої від вчиненого кримінального правопорушення, фізичні та душевні страждання порушення нормального способу життя, з огляду на конкретні обставини самої події, ступінь вини обвинуваченого, приходить до висновку, що цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає до частково задоволення та стягнення відшкодування в розмірі 8000 гривень.
		На думку суду, вказана сума моральної шкоди буде достатньою та не буде такою, яка б сприяла потерпілому до збагачення.
		Доводи сторони захисту про відсутність будь-яких даних щодо спричинення потерпілій моральної шкоди суд оцінює критично, оскільки ОСОБА_4 визнана у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку потерпілою у кримінальному провадженні.
		Суд звертає увагу і на той факт, що сторона захисту ніяким чином не обґрунтовувала безпідставність позову в частині відсутності моральної шкоди.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128-129, 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
		Речові докази у справі, а саме: - відеозапис, що розміщений на CD-R диску, із наступною назвою: «video» - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Цивільний позов законного представника ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 про стягнення майнової та моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 в користь потерпілої ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 8000 (вісім тисяч) гривень.
		В іншій частині позовних вимог, відмовити.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Суддя Рівненського міського суду                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...