Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 497/1988/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 15.11.2023. Зареєстровано: 15.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2023.
Дата набрання законної сили: 01.02.2024
Результат оскарження 01.02.2024 Одеський апеляційний суд: закриття апеляційного розгляду у зв`язку з відмовою апелянта від своїх вимог
Номер судового провадження: 1-кп/497/121/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023162270000388

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                            15.11.2023
		Справа № 497/1988/23
		Провадження № 1-кп/497/121/23
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   15.11.2023 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		секретаря  ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої  ОСОБА_4 ,
		представника потерпілої  ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Болграда обвинувальний акт та цивільний позов у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162270000388 від 03.07.2023 року відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Миколаївка Смидовичеського району Хабаровського краю, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, яка не працює, раніше не судима, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.185 ч.4 КК України, 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ХІ, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
		В подальшому Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
		Далі Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
		Відповідно до Указу Президента України №341/2022 від 17.05.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		В подальшому Указом Президента України №573/2022 року від 12.08.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		Далі Указом Президента України №757/2022 року від 07.11.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
		Відповідно до Указу Президента України №58/2023 року від 06.02.2023 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
		У період часу з 01.03.2023 року по 02.03.2023 року, приблизно в 00:30 годин, точний час судом не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи біля домоволодіння, що належить ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи, що у вказаному домоволодінні впродовж тривалого часу ніхто не проживає, діючи в умовах воєнного стану з єдиним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи, що її дії носять незаконний та протиправний характер, бажаючи забезпечити собі можливість безперешкодного проникнення у вказане домоволодіння, переконавшись, що за її діями ніхто зі сторонніх не спостерігає, перелізла через паркан у двір вказаного домоволодіння, звідки таємно проникла у приміщення будинку через вікно, яке відкрила за допомогою фізичної сили, різко потягнувши на себе дерев`яні створи рами.
		В подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел, знаходячись у приміщенні будинку, таємно викрала пилосос марки ZANUSSІ моделі ZANCG20IW вартістю 1 598,17 гривень, велюрове покривало розміром 2м х 1,5 м вартістю 489,23 грн., килим для підлоги розміром 4 м х 3м вартістю 815,39 грн., які винесла з будинку за територію домоволодіння та поклала до своєї господарчої тачки, залишеної нею біля паркану та покинула місце події з викраденим майном розпорядившись ним на власний розсуд.
		Не зупиняючись на скоєному, ОСОБА_4 діючи з єдиним умислом, спрямованим на таємне викрадення майна ОСОБА_6 , повернулась до домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , таким же чином перелізла через паркан у двір вказаного домоволодіння, таємно проникла через вікно у приміщення будинку, звідки таємно викрала металеву розкладну сушарку для білизни вартістю 420,71 грн., металеву електричну піч марки ASEL моделі AF33-23 вартістю 786,04 грн., емальовану металеву ванну ємністю 40 л вартістю 323,60 грн., килим для стінки розміром 4м х 2м вартістю 1239,43 грн., килим для стінки розміром 2 м х 1,5 м вартістю 1728,63 грн., які далі винесла з будинку за територію домоволодіння та поклала до своєї господарчої тачки, залишеної нею біля паркану та покинула місце події з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 7401,20 грн. 
		Таким чином ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України  таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану. 
		Обвинувачена ОСОБА_4 винуватою себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, визнала повністю та показала суду, щодійсно у період часу з 01.03.2023 року по 02.03.2023 року вона проникала у будинок, що належить ОСОБА_6 та розташований за адресою: АДРЕСА_2 , з метою вчинення крадіжки майна, яким планувала в подальшому розпорядитися на власний розсуд. У вчиненому щиро кається.Щодо заявленої позовної заяви до неї про стягнення майнової шкоди в розмірі 9401,20 грн., моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн., вимоги вона не визнала в повному обсязі, зазначила, що на даний час все майно повернуто потерпілій, тому вона не розуміє, яку матеріальну та моральну шкоду спричинила потерпілій.
		Крім визнання ОСОБА_4 своєї вини, її винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, підтверджується наступними дослідженими судом доказами.
		Свідок ОСОБА_7 суду показала, що є сусідкою обвинуваченої, і коли в березні 2023 року заходила до неї в гості, то побачила електричну піч, про яку обвинувачена сказала, що їй її подарували, також бачила металеву ванну. Коли потерпіла ОСОБА_6 сказала їх про викрадення речей, то вона повідомила їх, що деякі речі бачила вдома у ОСОБА_4 .
		Відповідно до витягу з ЄРДР по кримінальному провадженні 12023162270000388, 03.07.2023 року до чергової частини Болградського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_6 , про те, що на початку березня 2023 року невстановлена особа проникла в домоволодіння АДРЕСА_2 , звідки таємно викрала майно, яке належить ОСОБА_6 (ЄО № 1864 від 03.07.2023 року), що також підтверджується протоколом про прийняття усної заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення.
		З протоколу огляду місця події від 03.07.2023 року та фототаблиці до нього вбачається, що працівниками поліції було оглянуто домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_6 , яка надала згоду на проведення такого огляду, в ході якого потерпіла показала звідки з приміщення будинку (житла) було викрадено належне їй майно та працівниками поліції встановлено його відсутність.
		Згідно з протоколом добровільної видачі від 03.07.2023 року та фототаблиці до нього, ОСОБА_4 , яка проживає по АДРЕСА_1 , добровільно видала працівникам поліції металеву сушарку, пилосос, електропіч, металеву ванночку, покривало, килим на стіну, палас для полу та килим настінний. Присутня під час добровільної видачі потерпіла впізнала викрадене у неї майно. 
		Відповідно до протоколу огляду предметів від 03.07.2023 року, працівниками поліції, в присутності понятих, було оглянуто добровільно видане ОСОБА_4 майно, а присутня при цьому ОСОБА_6 впізнала своє майно. Відповідно до розписки потерпілої від 03.07.2023 року вона отримала все викрадене майно від працівників поліції, претензій при цьому не мала.
		Постановою старшого слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 від 04.07.2023 року будівельну тачку, добровільно видану ОСОБА_4 , яку згідно її показів вона використовувала під час крадіжки майна для його вивезення з домоволодіння, визнано знаряддям злочину та залишено на відповідальне зберігання ОСОБА_4 .
		Відповідно до висновків експерта ОСОБА_9 :
		- №СЕ-19/116-23/11165-ТВ від 12.07.2023 року ринкова вартість за цінами вторинного ринку станом на початок березня 2023 року (з 01.03.2023 року по 08.03.2023 року) могла становити: електричної печі марки ASEL AF33-23  786,04 грн.; пилососу з мішком Zanussi ZANCG20IW - 1 598,17 грн.;
		- №СЕ-19/116-23/11168-ТВ від 13.07.2023 року ринкова вартість за цінами вторинного ринку станом на початок березня 2023 року (з 01.03.2023 року по 08.03.2023 року) могла становити: килима для підлоги розміром 4х3  815,39 грн., килима для стіни розміром 2х1,5м  1728,63 грн.;
		- №СЕ-19/116-23/11170-ТВ від 13.07.2023 року ринкова вартість за цінами вторинного ринку станом на початок березня 2023 року (з 01.03.2023 року по 08.03.2023 року) могла становити: велюрового покривала на ліжко розміром 2х1,5м  489,23 грн., килима для стінки розміром 4х2 м  1239,43 грн.;
		- №СЕ-19/116-23/11553-ТВ від 17.07.2023 року ринкова вартість за цінами вторинного ринку станом на початок березня 2023 року (з 01.03.2023 року по 08.03.2023 року) могла становити: емалірованої металевої дитячої ванни ємністю 40 л  323,62 грн., металевої розкладної сушарки для білизни, розміром 200х50 см  420,71 грн.
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 28.07.2023 року та фототаблиці до нього, під час цієї слідчої дії підозрювана ОСОБА_4 показала та розповіла обставини, за якими викрала з будинку ОСОБА_6 вище перелічене майно.
		Щодо заяви потерпілої ОСОБА_6 про викрадення у неї інших речей 28.07.2023 року працівниками поліції було проведено огляд домоволодінь, розташованих за адресами АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 де фактично мешкає ОСОБА_4 та має вільний доступ до цих домоволодінь, але речей за ознаками вказаними потерпілою особою в протоколі допиту виявлено не було та обвинувачена заперечує факт викрадення цього майна.
		Постановою прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 28.08.2023 року факт цієї крадіжки виділений в окреме кримінальне провадження за № 12023162270000513 від 28.08.2023 року.
		Суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.
		При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, яке відповідно дост. 12 КК Україникласифікуються як тяжкий злочин, особу обвинуваченої, а саме за місцем проживання характеризується позитивно, а саме працьовита, порядна, має спокійний характер, врівноважена, за період проживання в селі, скарг від жителів села не поступало, має стійкі соціальні зв`язки  чоловіка, трьох дітей, онуків; на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
		Крім того, суд бере до уваги висновок Болградського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, викладений в досудовій доповіді, згідно якого обвинувачена оцінюються як правопорушник з середнім рівнем ймовірності вчинення повторних кримінальних правопорушень. Ризик небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб є середнім. На думку органу пробації виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства можливе та у випадку застосування ст.75 КК України зазначають про покладення на неї обов`язків, передбачених ч.1 та ч.3 ст.76 КК України.
		Обставиною, яка пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує практику Верховного Суду, (постанова N634/609/15-к від 01.02.2018 року щодо судової дискреції), де зазначено що саме суду належать повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначенихзакономвипадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		Відповідно до п.1 ППВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7від 24.10.2003 зі змінами від 06.11.2009 звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимогст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Судом при призначенні покарання враховуються вимогистатті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимогзакону, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_4 можливе без ізоляції її від суспільства.
		З врахуванням викладених обставин, того що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, свою вину в інкримінованому їй злочині визнала, відшкодувала матеріальну шкоду на стадії досудового розслідування, суд вважає можливим призначити обвинуваченій ОСОБА_4  покарання з застосуванням ст.75 КК України з випробуванням, поклавши на неї обов`язки передбачені ст. 76 ч.1 п.п.1,2 та ч.3 п.2 КК України. 
		Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.
		Питання про речові докази вирішити відповідно дост. 100 КПК України та до знаряддя вчинення злочину застосувати вимоги статті 96-2 КК України.
		Питання про процесуальні витрати вирішити відповідно до ст.122,124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати про притягненню експерта. Згідно довідки про витрати на проведення експертизи, дані витрати становлять 1434,00 грн. за експертизу №СЕ-19/116-23/11165-ТВ від 12.07.2023 року, 1 434,00 грн. за експертизу №СЕ-19/116-23/11168-ТВ від 13.07.2023 року, 1 434,00 грн. за експертизу №СЕ-19/116-23/11170-ТВ від 13.07.2023 року та 956,00 грн. за експертизу №СЕ-19/116-23/11553-ТВ від 17.07.2023 року які повинні бути стягнуті на користь держави.
		Щодо цивільного позову.
		Так, потерпіла ОСОБА_6 звернулася в рамках цього кримінального провадження з цивільним позовом до ОСОБА_4 та просить стягнути з обвинуваченої майнову шкоду, завдану внаслідок злочинних дій у розмірі 9401,20 грн., моральну шкоду, завдану внаслідок злочинних дій цивільного відповідача у розмірі 20000,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. Вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди обґрунтовані тим, що на повернутих обвинуваченою речах маються пошкодження, у зв`язку з чим потерпіла фактично не може ними користуватися. Також потерпіла зазначає, що ОСОБА_4 розбила вікно та пошкодила раму вікна в її будинку, тому дану шкоду вона оцінує в 2000,00 грн., тому загальний розмір матеріальної шкоди становить 9401,20 грн. Визначаючи розмір моральної шкоди позивач зазначає про душевні страждання, присутність психологічно-травмуючого фактору, викликаного неправомірними діями обвинуваченої. 
		Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		На підставі ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно з ч.1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок … суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Цивільний позов потерпілої, на думку суду, підлягає частковому задоволенню.
		Матеріальна шкода.
		Вина ОСОБА_4 доведена у вчиненні злочину, в результаті якого ОСОБА_6 заподіяно матеріальну шкоду в результаті викрадення її майна на загальну суму 7 401,20 грн. 
		Як було встановлено судом все викрадене ОСОБА_4 майно було повернуто ОСОБА_6 , про що свідчить відповідна розписка, також в розписці потерпілою було зазначено, що претензій вона до обвинуваченої з приводу майна не має.
		У зв`язку з тим, що вся матеріальна шкода була відшкодована шляхом повернення викраденого майна, доказів пошкодження викраденого майна обвинуваченою, а також вартості пошкодженого вікна (відповідних висновків експертів, тощо) суду надано не було, тому цивільній позов в частині стягнення матеріальної шкоди не підлягає задоволенню.
		Моральна шкода.
		Суд визнає обґрунтованими доводи позивача про заподіяння їй моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях внаслідок вибуття з її володіння належної їй власності, душевні переживання, спричинення певних незручностей пов`язаних з досудовим розслідуванням.
		По справі доведена вина обвинуваченої ОСОБА_4 в спричиненні ОСОБА_6 зазначеної моральної шкоди і, виходячи з вимог ст.ст. 23, 1167 ЦК України, обвинувачена зобов`язана відшкодувати цю шкоду.
		Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Сторонам, зокрема позивачу, надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані йому законом, в тому числі надати докази.
		На позивача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог. Тобто, відповідно до вимог ст.12,13 ЦПК України позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 78-80 ЦПК України, зазначені нею обставини.
		Позивачем не надано суду доказів заподіяння їй моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн.
		Таким чином, доводи позивача про заподіяння моральної шкоди в розмірі зазначеному в позовній заяві не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
		Стороною позивача інших доказів заподіяння моральної шкоди в розмірі зазначеному в позовній заяві суду не надано.
		Суд вважає, що у даному випадку, відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн. відповідає характеру, обсягу та тривалості моральних страждань, які зазнала позивач ОСОБА_6 , принципам розумності, виваженості та справедливості.
		Суд вважає, що відшкодування моральної шкоди, яку суд оцінює в розмірі 2000,00 грн., є достатнім для розумних потреб потерпілої та не призведе до її збагачення.
		Витрати на правничу допомогу.
		За змістом п.1 ч.1 ст. 118 КПК України, до процесуальних витрат належать, зокрема, витрати на правову допомогу.
		Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.48 постанови № 10 Пленуму ВССУ від 17 січня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
		Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
		Главою 8 КПК України визначено процесуальні витрати у кримінальному провадженні, ст. 120 КПК України до них віднесено витрати на правову допомогу, частиною 2 даної статті передбачено, що витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, відповідач.
		При визначенні необхідного розміру витрат на правову допомогу, суд керується відповідними правовими позиціями, які зафіксовані Верховним Судом, зокрема в Постанові від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18, де зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Також констатовано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Також Європейський судом з прав людини висловив правову позицію у справі «Гуриненко проти України» від 18 лютого 2010 року, №37246/04, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.
		У разі ухвалення обвинувального вироку, відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а оскільки потерпілою не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження їх сплати (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки), а наданий акт приймання-передачі наданих послуг від 25.10.2023 року не містить відомості щодо сплати цієї суми, то в задоволенні вимоги про стягнення судових витрат з обвинуваченої в розмірі 15000,00 грн., необхідно відмовити.
		Керуючись ст.ст. 370-375 КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного їй цим вироком покарання, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.
		Відповідно до ст. 76 ч.1 п.п.1,2, ч.3 п.2 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:
		- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення судових товарознавчих експертиз за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження»:
		- № СЕ-19/116-23/11165-ТВ від 12.07.2023 року у сумі 1 434,00 грн.;
		- № СЕ-19/116-23/11168-ТВ від 13.07.2023 року у сумі 1 434,00 грн.;
		- № СЕ-19/116-23/11170-ТВ від 13.07.2023 року у сумі 1 434,00 грн.;
		- № СЕ-19/116-23/11553-ТВ від 17.07.2023 року у сумі 956,00 грн.;
		а всього 5258 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят вісім) гривень 00 копійок.
		Речові докази  електричну піч марки ASEL AF33-23, пилосос з мішком Zanussi ZANCG20IW, килим для підлоги розміром 4х3, килим для стіни розміром 2х1,5м, велюрове покривало на ліжко розміром 2х1,5м, килим для стінки розміром 4х2 м, емаліровану металеву дитячу ванну ємністю 40 л, металеву розкладну сушарку для білизни, розміром 200х50 см, - вважати повернутими потерпілій ОСОБА_6 .
		Господарську тачку, яка передана на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 96-2 КК України - конфіскувати в порядку спеціальної конфіскації в дохід держави.
		Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди  задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яка проживаєза адресою:  АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , завдану моральну шкоду в розмірі 2 000 (двох тисяч) гривень 00 копійок.
		В задоволенні решти вимог - відмовити.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...