Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 646/4116/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 15.11.2023. Зареєстровано: 16.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/646/537/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022221100000851

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		13.11.2023
		                                                               Справа № 646/4116/23 
		Провадження № 1-кп/646/537/2023 
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		іменем України
		13.11.2023 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		захисника  ОСОБА_4 
		та обвинуваченого  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові кримінальне провадження за № 12022221100000851 від 14.10.2022 року відносно
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка Краснокутського району Харківської області, громадянина України, освіта вища, працюючого ФОП, одруженого, несудимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 111-1 КК України, внесеному в ЄДРДР за № 12022221100000851 від 14.10.2022 року.
		 
		Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , в судове засідання не з`явились, повідомлялись про часта місце його проведення завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили. За відомостями сторони обвинувачення, забезпечення явки свідків не є можливим у зв`язку з активними бойовими діями.
		 
		Ухвалою суду від 13.11.2023 року задоволено клопотання сторони захисту щодо допиту в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
		 
		Прокурор вважав неможливим проведення судового засідання за відсутності вищевказаних свідків, в зв`язку з чим просив відкласти судове засідання повторивши виклик учасників судового розгляду. Крім того, заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначенні розміру застави, так як ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, а саме  переховування від суду, незаконний вплив на свідків. Також просив відмовити у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, посилаючись на його безпідставність. 
		 
		Захисник вважав неможливим проведення судового засідання за відсутності не з`явившихся свідків як сторони обвинувачення так і сторони захисту. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки ризики не доведені прокурором. Разом з тим, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло в певний період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, посилаючись на, окрім іншого, що ОСОБА_5 є фізичною особою-підприємцем, який на теперішній час сплачує податки та виплачує заробітну плату найманим працівникам, має міцні соціальні зв`язки, позитивну ділову та особисту репутацію, родину, з якою мешкає по АДРЕСА_2 .
		 
		Обвинувачений підтримав позицію захисника.
		 
		Суд, вислухавши думки з`явившихся учасників судового розгляду та перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
		 
		Як зазначено у ч. 1 ст. 327 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, заслухавши думку учасників судового провадження, суд призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття.
		 
		Таким чином, враховуючи, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, допит свідків є безумовним правом сторін кримінального провадження, суд, вислухавши думки прокурора, захисника та обвинуваченого, приходить до висновку про необхідність відкладення судового розгляду, повторивши виклик не з`явившихся свідків.
		 
		Також, відповідно до ч. 3 ст. 23 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
		 
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 11.08.2020 року (справа №288/113/15-к; провадження № 51-1176 км 20).
		 
		Суд вважає за доцільне також покласти обов`язок щодо забезпечення явки в наступне судове засідання свідків сторони обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на прокурора Куп`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
		 
		Щодо клопотання сторони захисту по зміну запобіжного заходу, суд зазначає наступне.
		 
		Під час судового розгляду встановлено, що 29.09.2023 року ухвалою суду було залишено без змін міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжено строк дії до 26.11.2023 року включно, без визначення застави.
		 
		Як вбачається з ухвали суду, підставою для її постановлення було встановлення судом існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, таких як: ризик переховування від суду, ризик незаконного впливу на свідків.
		 
		Детальні мотиви суду в обґрунтування висновків щодо: доведеності існування ризиків; запобіжного заходу, який слід застосувати до обвинуваченого, наведені в ухвалі суду від 29.09.2023 року, а тому, суд не вважає за необхідне повторювати їх знову у цій ухвалі.
		 
		Зі змісту ст.194КПК України вбачається, що запобіжний захід може бути застосований до особи виключно у випадку, якщо доведено обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		 
		Суд вважає, що для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, остання повинна довести те, що обставини, наведені у ст.194КПК України та які враховувались судом при застосуванні запобіжного заходу, зникли або ж суттєво зменшилась їх вага.
		 
		Натомість, розглянувши клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, суд дійшов висновку, що стороною захисту не доведено відсутність обставин, зазначених у ст. 194КПК України. 
		 
		Посилання сторони захисту на те, що обвинувачений є фізичною особою-підприємцем, сплачує податки та несе інші витрати, має міцні соціальні зв`язки, родину, з якою мешкає у м. Харкові, на думку суду не може бути самостійною підставою для зміни запобіжного заходу. 
		 
		Крім того, зважаючи на стадію судового провадження, суд не досліджує питання обґрунтованості обвинувачення, адже наразі суд не вправі оцінювати докази сторони обвинувачення з точки зору їх достатності, належності і допустимості для встановлення доведеності чи недоведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Попереднє висловлення судом думки щодо винуватості обвинуваченого, викликало б сумнів у сторін щодо неупередженості суду.
		 
		Суд доходить висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, тому, у задоволенні клопотання захиснику слід відмовити.
		 
		Крім того, ухвалою суду від 29.09.2023 року відносно ОСОБА_5 був продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою до 26.11.2023 року включно, без визначення розміру застави.
		 
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
		 
		В обґрунтування поданого клопотання про продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , прокурор посилається на те, що на теперішній час існують заявлені ризики, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від суду, незаконний вплив на свідків.
		 
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
		 
		Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
		 
		Оскільки ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, за який передбачене, окрім іншого, покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину є вагомим доводом, що збільшують ризик переховування від суду.
		 
		 
		 
		При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому лише тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.
		 
		Крім того, як зазначив прокурор, після відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту, обвинувачений дізнався про обсяг зібраних доказів, у тому числі свідків, показання яких можуть підтверджувати його вину у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		 
		Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). 
		 
		Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
		 
		За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
		 
		Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, обвинувачений обізнаний як про їх персональні данні, так і про зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.
		 
		Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань. 
		 
		Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від суду; незаконного впливу на свідків, свідчать про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		 
		Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів будуть вирішуватися на іншій стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті. Встановлення того, вчинив чи не вчинив ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід.
		 
		Таким чином, суд вважає встановленим продовження існування ризиків, щодо обвинуваченого, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду; незаконний вплив на свідків.
		 
		Судом вивчалася можливість щодо не доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
		 
		Відповідно до ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		 
		У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
		 
		У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
		 
		Таким чином, враховуючи продовження існування зазначених ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, враховуючи дані про особи обвинуваченого, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду. На теперішній час наявні підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		 
		В той же час, виходячи з цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає необхідним з урахуванням часу надходження обвинувального акту до суду, продовжити строк застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою до 10.01.2024 року включно.
		 
		Суд, при постановленні даної ухвали, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при продовженні застосування запобіжного заходу.
		 
		Також, 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб. Станом на теперішній час строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
		 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відео конференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин.
		 
		Згідно із ч. 2 вказаної статті суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
		 
		Враховуючи вищевикладене, а також те, що обвинувачений знаходиться в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» для забезпечення оперативності судового розгляду, суд вважає за необхідне призначити судове засідання в режимі відеоконференції за участю обвинуваченого.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 171, 177, 181, 183, 318, 327, 369КПК України, суд 
		У Х В А Л И В :
		 
		Відкласти судове засідання з розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_5 на 14 год. 30 хв. 06.12.2023 року, повторивши виклик учасників судового розгляду.
		 
		У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
		 
		Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у виді тримання (взяття) під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 10.01.2024 року включно, без визначення розміру застави. 
		 
		Покласти обов`язок щодо забезпечення явки в судове засідання на 14 год. 30 хв. 06.12.2023 року свідків сторони обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на прокурора Куп`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
		 
		Судове засідання за обвинуваченням ОСОБА_5 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, призначене на 14 год. 30 хв. 06.12.2023 року, проводити в режимі відеоконференції з Державною установою «Харківський слідчий ізолятор» (м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99), за участю обвинуваченого ОСОБА_5 .
		 
		Зобов`язати уповноважену службову особу Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» встановити особу обвинуваченого ОСОБА_5 та вручити йому пам`ятку про його процесуальні права.
		 
		Копію ухвали надіслати адміністрації Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання в частині проведення відеоконференції.
		 
		Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду. Ухвала суду в іншій частині оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий-суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...