Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/6637/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 15.11.2023. Зареєстровано: 16.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2023.
Дата набрання законної сили: 16.12.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 листопада 2023 року справа № 580/6637/23
		м. Черкаси
		 
		Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Звенигородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		27.07.2023 ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі  позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Звенигородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (20202, Черкаська обл., місто Звенигородка, пр. Шевченка, будинок 63; код ЄДРПОУ 09904476) (далі  відповідач) про:
		визнання протиправними дій відповідача з відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яка оголошена 24.02.2022 Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, відповідно до абзацу 11 частини 1 статті 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
		зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яка оголошена 24.02.2022 Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, відповідно до абзацу 11 частини 1 статті 23 Закону України від 21.10.1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
		стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь судового збору в сумі 1073,60 грн, 805,20 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 4950,00 грн.
		Додатково просив: забезпечити заявлений адміністративний позов шляхом заборони відповідачу в особі його начальника вчиняти будь-які дії щодо призову його на військову службу під час мобілізації, яка оголошена 24.02.2022 Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі; допустити до участі в розгляді адміністративної справи за його позовом, як його представника, адвоката Павленка С.І. та розглянути позов за його участю.
		Обґрунтовуючи зазначив, що 06.07.2023 звертався заявою до відповідача, в якій просив звільнити його від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з тим, що батько є інвалідом 2 групи, а мати - інвалідом 1 групи, яка проживає разом з позивачем і він здійснює її утримання. Батьки мають трьох синів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та позивача. ОСОБА_3 також є інвалідом 2 групи і йому не дозволені значні фізичні навантаження. Ярослав зареєстрований та проживає разом з батьком та здійснює догляд за ним. Стверджує, що додав до заяви повний пакет документів, необхідних для підтвердження вказаних вище обставин. Однак відповідач прийняв рішення про відмову у задоволенні заяви позивача. Підставою відмови зазначив те, що позивач не надав документів щодо відсутності інших осіб, які відповідно до закону можуть утримувати батька позивача. Вважає, що він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а рішення відповідача суперечить нормам чинного законодавства.
		Ухвалою від 28 липня 2023 року суд відмовив у задоволенні заяви (вх. від 27.07.2023) позивача про забезпечення його позову. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного провадження. Згідно з наказом голови суду Валентина ГАРАЩЕНКА від 02.08.2023 №167-в у період з 21.08.2023 до 01.09.2023 включно суддя Анжеліка БАБИЧ знаходилася у щорічній оплачуваній відпустці.
		04 вересня 2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Обгрунтовуючи зазначив, що 06.07.2023 до нього звернувся позивач з заявою про надання відстрочки згідно з абзацом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Заяви про надання відстрочки у нього розглядаються на комісії з питань розгляду законності надання відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час. Згідно з протоколом комісії від 06.07.2023 №22 позивачу відмовлено в наданні відстрочки в зв`язку з тим, що він не надав документів щодо відсутності інших осіб, які відповідно до закону можуть утримувати його батьків. Законом України від 28.06.2023 №3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» внесено зміни до абзацу 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо уточнення кола осіб, які можуть мати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Визначено, що на військову службу під час мобілізації не підлягають призову військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи II групи, за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати.
		05 вересня 2023 року ухвалою суд зупинив провадження у справі №580/6637/23 до часу повернення матеріалів судової справи №580/6637/23 до Черкаського окружного адміністративного суду.
		12 вересня 2023 року від представника позивача адвоката Павленка С.І. надійшла до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що батьки позивача є особами з інвалідністю: мати - першої групи, а батько - другої групи. Батьки мають трьох синів: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Василь є інвалідом другої групи безтерміново у зв`язку із загальним захворюванням, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12ААБ №779529, виданою 24.12.2020 року на його ім`я. ОСОБА_2 проживає разом з батьком-інвалідом другої групи та здійснює його догляд, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12ААВ № 357623, виданою 01.12.2021 року на ім`я ОСОБА_5 . Позивач фактично проживає у с. Маркизівка Золотоніського району Черкаської області та здійснює догляд та утримання матері - інваліда першої групи, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12ААБ № 467213, виданою 23.10.2019 року на ім`я ОСОБА_6 . Інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані здійснювати догляд за матір`ю позивача, немає. Всі документи, які підтверджують викладене вище позивач надав відповідачу, проте ним не були належним чином оцінені та проаналізовані, що призвело до прийняття оскаржуваного рішення та відмови позивачу в наданні відстрочки від призову під час мобілізації.
		Ухвалою від 25 жовтня 2023 року суд прийняв справу до свого провадження, поновив провадження у справі та продовжив її судовий розгляд. Усі подані сторонами документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.
		Оскільки обґрунтовані заяви про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити в справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) на підставі письмових доказів.
		Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
		Згідно з тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_2 позивач має військове звання солдат та придатний для проходження військової служби.
		03.07.2023 позивач звернувся заявою до відповідача та на підставі абзацу 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» просив звільнити його від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку із тим, що його батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є інвалідом другої групи загального захворювання безтерміново, що підтверджується довідкою МСЕК від 01.12.2021 серії 12 ААВ № 357623, та його мати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає разом з ним і утримання якої він здійснює, є інвалідом першої групи загального захворювання безтерміново, що підтверджується довідкою МСЕК від 23.10.2019 серії 12 ААБ № 467213, а також іншими відповідними документами, доданими до даної заяви. У додатках до заяви вказав, що надає копії нотаріально завірених документів: копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 від 13.01.2023 року ОСОБА_1 , копію паспорта  ОСОБА_1 , копію картки фізичної особи - платника податків  ОСОБА_1 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копію паспорта ОСОБА_5 , копію картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_5 , копію довідки МСЕК серії 12ААВ № 357623 від 01.12.2021, виданої на ім`я ОСОБА_5 про встановлення йому другої групи інвалідності безтерміново, копію паспорта ОСОБА_6 , копію картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_6 , копію довідки МСЕК серії 12ААБ № 467213 від 23.10.2019, виданої на ім`я ОСОБА_6 про встановлення їй першої групи інвалідності безтерміново, копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_5 і ОСОБА_7 , довідку про доходи ОСОБА_6 від 03.07.2023.
		Не отримавши відповідь 18.07.2023 адвокат Павленко С.І. в інтересах позивача подав адвокатський запит № 71 та просив відповідача надати належним чином завірену копію рішення, яке прийнято за результатами розгляду заяви позивача від 03.07.2023.
		Супровідним листом від 20.07.2023 №2565/3 відповідач за результатами розгляду зазначеної вище заяви позивача направив адвокату витяг з протоколу від 06.07.2023 №22 на 1-му аркуші, в якому, зокрема, зазначив:
		зміст заяви позивача  заява про надання відстрочки від призову по мобілізації у зв`язку з наявністю у батька інвалідності ІІ групи;
		дані об`єктивних сімейних обставин  позивач (заявник) є сином ОСОБА_5 1961 року народження, який є особою з інвалідністю ІІ групи, відсутність інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону його утримувати не встановлено;
		рішення комісії  відмовлено в наданні відстрочки в зв`язку з тим, що заявник не надав документи щодо відсутності інших осіб, які відповідно до закону можуть утримувати його батька.
		Тому позивач звернувся до суду позовною заявою.
		Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі  Закон №2232-ХІІ).
		Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
		Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - ЗУ № 3543-XII).
		Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 ЗУ № 3543-XII.
		Відповідно до абз. 11 ч.1 ст. 23 ЗУ № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати.
		Тобто, саме під час мобілізації військовозобов`язані не підлягають призову на військову службу, якщо вони мають та/або одного із своїх батьків із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати і позивач мав законне сподівання на відповідне застосування норми. Вказана норма не поширюється на випадки, коли особа вже проходить військову службу.
		Позивач є військовозобов`язаним та придатним для проходження військової служби. Водночас виявив небажання продовжувати військову службу та подав заяву про звільнення від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 ч.1 ст. 23 ЗУ № 3543-XII у зв`язку із тим, що його батько є інвалідом другої групи, а мати  першої групи та проживає разом з ним і він здійснює її утримання.
		Згідно з ч.2 ст. 23 ЗУ № 3543-XII особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
		Частиною 1 ст.202 Сімейного кодексу України визначено, що повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
		Отже, реалізувати право на відстрочку можливо лише в разі доведення, що в родині (серед членів сім`ї) немає інших працездатних осіб, які зобов`язані за законом утримувати таких осіб з інвалідністю.
		Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_4 між громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладено шлюб. Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 підтверджується, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками позивача. Водночас відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №357623 батькові позивача ОСОБА_5 з 01.12.2021 встановлено ІІ групу інвалідності (причина захворювання загальне захворювання). Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №467213 матері позивача ОСОБА_6 з 30.09.2019 встановлено І групу інвалідності (причина захворювання  з ураженням опорно рухового апарату). Довідкою про доходи №5205882278231256 підтверджується, що мати позивача ОСОБА_6 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ в Черкаській області (Городищенський відділ обслуговування громадян) і отримує пенсію з інвалідності, сума пенсії за період з 01.04.2023 до 30.06.2023 складає 8280,00грн.
		Вказані вище документи позивач долучав до заяви про звільнення від призову на військову службу під час мобілізації. У заяві зазначив, що батьки є особами з інвалідністю, а його мати проживає разом з ним та він здійснює її утримання. 
		Водночас суд установив, що батьки позивача мають ще двох синів: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 відповідно. Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №779529 братові позивача ОСОБА_10 з 23.12.2020 установлено ІІ групу інвалідності (причина захворювання - загальне захворювання).
		Довідкою Виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 05.07.2023 №149 підтверджується, що позивач проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , - і разом з ним проживає його мати ОСОБА_6 , інвалід І групи. 
		Зазначені вище документи позивач у переліку додатків до заяви не зазначив. Водночас відсутні належні, достовірні та допустимі докази наявності інвалідності у брата позивача, а саме ОСОБА_9 , який є повнолітньою та працездатною особою, що зобов`язана відповідно до ч.1 ст.202 Сімейного кодексу України утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Протилежних доказів позивач ні відповідачу, ні суду не надав, а отже не підтвердив, що окрім нього ніхто із братів не утримує батька та матір з інвалідністю. Вказана вище довідка про спільне проживання позивача з матір`ю не є належним, достовірним та допустимим доказом утримання ним одноособово матері, крім того позивач отримав довідку після звернення Заявою до відповідача, а саме за вих. від 05.07.2023.
		Отже, відповідач відмовивши позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яка оголошена 24.02.2022 Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, відповідно до абзацу 11 ч.1 ст. 23 ЗУ № 3543-XII діяв у порядку, спосіб та межах що визначені Конституцією та законами України. Тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та зобов`язувати відповідача повторно розглянути питання щодо надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вказаної вище норми Закону.
		Отже, позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
		Зважаючи на результат вирішеного спору, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України. 
		Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Звенигородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (20202, Черкаська обл., місто Звенигородка, пр. Шевченка, будинок 63; код ЄДРПОУ 09904476) про:
		визнання протиправними дій з відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яка оголошена 24.02.2022 Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, відповідно до абзацу 11 частини 1 статті 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
		зобов`язання повторно розглянути питання щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яка оголошена 24.02.2022 Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, відповідно до абзацу 11 частини 1 статті 23 Закону України від 21.10.1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		2. Судові витрати розподілу не підлягають.
		3. Копію рішення направити учасникам справи.
		4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
		 
		 
		Суддя Анжеліка БАБИЧ 
		 
		 
		 
		 
		 
		Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 15.11.2023.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...