Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/16003/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; внутрішньо переміщених осіб.
Надіслано судом: 15.11.2023. Зареєстровано: 16.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2023.
Дата набрання законної сили: 15.11.2023
Номер судового провадження: 854/10161/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		15 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/16003/23
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді  Коваля М.П.,
		суддів  Турецької І.О.,
		 Зуєвої Л.Є.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року, прийняте у складі суду судді Скупінської О.В. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У липні 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому позивач просила суд:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, яке оформлене листом від 06.01.2023 року № 03- Т-197 щодо припинення виплат допомоги ВПО - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
		- зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради призначити та виплатити допомогу на проживання ВПО ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з дати припинення по січень 2023 року включно.
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, яке оформлене листом від 06.01.2023 № 03-Т-197 щодо припинення виплат допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 . Зобов`язано Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради призначити та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 з травня 2022 року по січень 2023 року включно.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом було порушено норми матеріального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що Держприкордонслужбою 27.07.2022 була надана інформація, що гр. ОСОБА_1 не повернулась після виїзду за кордон більше трьох місяців, що є порушенням ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Інформацію щодо виїзду Позивача на постійне місце проживання за кордон, внесено не було, рішення щодо скасування довідки відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» не приймалось, але враховуючи підтверджений факт не повернення Позивача після виїзду за кордон більше трьох місяців, що є порушенням ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», управлінням було прийнято рішення від 23.08.2022 № 665879 про зняття з виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
		Представником позивача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Матеріали справи містять довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.04.2022 №5105-5001528936 (а.с.35), яка видана ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .
		УСЗН в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради прийняло рішення №665879 від 23.08.2022 (а.с.53), відповідно до якого вирішено ОСОБА_1 зняти з виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам по особовому рахунку № НОМЕР_2 з 01.05.2022, в зв`язку з вибуттям за кордон не повернувся після виїзду більше трьох місяців. Підстава: результат перевірки в системі «Аркан» (а.с.54).
		На звернення ОСОБА_1 Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради скерував лист від 16.03.2023 №03-Т-32-12/2-о (а.с.37) у якому вказав, що інформація щодо заявника 18.04.2022 внесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та було призначено допомогу на проживання з 01.03.2022 в розмірі 2000,00 грн щомісячно. Держприкордонслужбою 27.07.2022 була надана інформація, що ОСОБА_1 не повернулась після виїзду за кордон більше трьох місяців. Враховуючи інформацію щодо статусу заявника як особи, яка перетнула кордон з травня 2022 року, нарахування допомоги було припинено. З 01.02.2023 допомогу на проживання призначено у розмірі 2000,00 грн щомісячно. Повернення коштів за період з 01.05.2022 по 31.01.2023 законодавством не передбачено.
		Вважаючи рішення щодо припинення виплат допомоги ВПО протиправним, позивач звернулася до суду з позовною заявою.
		Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядок №332 не визначають порядку чи підстав для припинення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи яких не скасовані, з огляду на що відповідач, не виплативши позивачу допомогу за період з травня 2022 року по січень 2023 включно діяв не на підставі, не у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
		Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		З 22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
		Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч .2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).
		В свою чергу, відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщена особа зобов`язана, зокрема, повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі  Порядок №332), п.2 якого визначено, що облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (далі  Порядок №509).
		Відповідно до п.1 Порядку №509, цей Порядок регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка).
		Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
		Відповідно до абзацу 6 пункту 6 Порядку №509, довідка діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом восьмим цього пункту.
		Як згідно ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» так і згідно пункту 6 Порядку № 509 факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених, зокрема, статтею 12 цього Закону.
		В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є зокрема, неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.
		Як встановлено судом, та визнається апелянтом в тексті апеляційної скарги, інформацію щодо виїзду позивача на постійне місце проживання за кордон внесено не було, рішення щодо скасування довідки відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», не приймалось
		Враховуючи викладені обставини та їх нормативне врегулювання, колегія суддів зазначає, що ані Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ані Порядок №332 не визначають порядку чи підстав для припинення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які виїхали за кордон та не повідомили про це відповідний орган соціального захисту населення, якщо довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вказаних осіб не скасовані.
		Більш того, виїзд позивача за кордон на терміном понад 60 днів не є підставою і для скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, оскільки рішення про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання лише при умові, якщо така інформація дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.
		Тобто, отримання структурним підрозділом з питань соціального захисту населення лише самої інформації про те, що внутрішньо переміщена особа була відсутня понад 60 днів за місцем проживання не може слугувати підставою для автоматичного прийняття рішення про скасування дії довідки, якщо при цьому відсутні обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, що узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 листопада 2021 року у справі №286/2295/17.
		Таким чином, відповідачем фактично припинено виплату позивачу, як внутрішньо переміщеній особі, грошової допомоги за період з травня 2022 року по січень 2023 включно без жодних законодавчих підстав, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
		Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
		 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року  залишити без задоволення. 
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії  залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя: М. П. Коваль
		 
		Суддя: І.О. Турецька 
		 
		Суддя: Л.Є. Зуєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...