Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 497/1480/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 15.11.2023. Зареєстровано: 16.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2023.
Дата набрання законної сили: 18.12.2023
Номер судового провадження: 1-кп/497/102/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023162270000038

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		15.11.2023 
		Справа №497/1480/23
		Провадження №1-кп/497/102/23
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   15.11.2023 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю: прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника  адвоката ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград кримінальне провадження №12023162270000038 від 13.01.2023 року з обвинувальним актом відносно
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Болград Одеської області, зі слів  українську розуміє, має середню освіту, є інвалідом 2-ї групи, не одружений, дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
		- який обвинувачується за ст.286ч.1 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		13.01.2023 року приблизно о 17:15 годині (точний час не встановлено) на вул.Сергієнка в м.Болград Одеської області обвинувачений ОСОБА_5 , будучи інвалідом 2-ї групи по зору (з діагнозом: часткова атрофія зорових нервів, деградація сітківки, мокули та полюсу обох очей), з яким не міг керувати транспортними засобами та знаючи про власні обмеження за станом здоров`я, з яким не міг керувати транспортними засобами та отримати посвідчення водія будь-якої категорій і не маючи відповідного посвідчення водія, керуючи власним автомобілем ВАЗ-2106 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , та рухаючись з боку вул.Східна в напрямку вул.Ю.Бондаренка (Пожарського), де організовано двосторонній рух, в умовах недостатньої видимості і оглядовості (туман, початок вечірніх сутінок після заходу сонця),  не обрав безпечну швидкість руху з врахуванням дорожньої обстановки, був вкрай не уважним, не маючи можливості стежити також й через вади зору належним чином за дорожньою обстановкою, відповідно, не відреагував на її зміну, і, за відсутності будь-яких перешкод технічного характеру, маючи можливість передбачити можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, керуючись неоправданими мотивами нібито контрольованості руху вказаного транспортного засобу, і, як наслідок,  своєчасно не зменшив швидкість руху керованого ним автомобілю аж до його зупинки, не вжив заходів щодо дотримання безпечної дистанцій до пішоходу та об`їзду перешкоди у виді пішохода з дотриманням безпечного бокового інтервалу, своєчасно не побачив пішохода  потерпілу ОСОБА_4 , яка йшла попереду вздовж правого краю проїжджої частини та вчинив наїзд передньою правою частиною керованого ним автомобіля на потерпілу, яка впала на проїзну частину дороги, після чого обвинувачений переднім правим колесом вказаного автомобіля переїхав потерпілу в ділянці тазу та травмував її об різні частині днища автомобіля.
		Своїми діями обвинувачений ОСОБА_5 порушив Правила дорожнього руху України, що затверджені постановою №1306 Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р., а саме:
		- п.2.1.(6) «водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту,Служби безпеки, Управління державної охорони  прилеглий до посвідчення талон»;
		- п. 2.9.(б) «водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують реакцію та увагу»;
		   - п. 1.5  «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
		   - п. 2.3 - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
		   - п. 12.1 - «при виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху, водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
		   - п.12.3. - «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»,
		   - п.13.1. - «водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу»;
		   - п.13.3. - «під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху».
		Внаслідок порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 та вчиненої ним дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у виді: поєднаної травми тіла: закрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку легкого ступеня, забійної рани в ділянці правої щоки, синця в ділянці правої скроні, саден на голові, закрита травма грудної клітини: закриті переломи 8-го, 9-го і 10-го правих ребер, закритий лінійний перелом тіла лівої лопатки; закритий багатоуламковий перелом тіла лівої клубової кістки, закритий двійний перелом лівої сідничної кістки закриті лінійні переломи бічних мас крижів ліворуч, забійна рана в верхній третині правого стегна по задній поверхні, садна в ділянці нижньої третини правого передпліччя і в ділянці правої кисті, садна в ділянці лівого колінного суглобу, які спричинили тривалий розлад здоров`я понад три тижні (більш як 21 день), і за цією ознакою у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
		Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.286 КК України, за правовою кваліфікацією: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тілесні ушкодження середньої тяжкості.
		   Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5  свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав в повному обсязі, стверджував, що у вчиненому розкаявся, попросив вибачення в потерпілої, та підтвердив фактичні обставини справи, пояснивши, що він після ДТП, що сталося у 2018-му році отримав травму голови та очей, після чого йому була встановлена інвалідність 2-ї групи по зору  бачить, але погано. Він не має постійного місця роботи, але періодично працює за наймом у приватних осіб. Після однієї такої роботи, де він був підсобником в робітників, що перекривали дах, замовник розплатився з ним стареньким автомобілем ВАЗ-2106, який зареєстроканий на попереднього власника, але фактично належить йому, обвинуваченому. Він, обвинувачений, мав намір цей автомобіль продати, але в той день  13.01.2023р. він на цьому автомобілі надвечір вирішив з`їздити до товариша, який проживає буквально на сусідній вулиці. Він,  ОСОБА_5 , усвідомлював, що не мав права керувати автомобілем, але вважав, що якщо буде рухатися не швидко  нічого не станеться. Він так і зробив  їхав зі швидкістю, на його думку, приблизно 20км/годину, але з-за того, що був сильний туман і вже вечоріло, він не помітив пішохода  потерпілу, яка йшла проїжджою частиною, бо в тому місці відсутні тротуари. Вона йшла у попутному напрямку і не дуже з краю дороги, майже посередині. З його боку виглядало це так, що вона неначе зненацька взялася ні звідки  просто виросла її тінь перед капотом і він не встиг загальмувати, але, відчувши, що наїхав на потерпілу, відразу зупинився, допоміг їй піднятися і викликав швидку допомогу та повідомив поліції про ДТП. Він не мав змоги надати потерпілій матеріальної допомоги, оскільки його пенсія становить дві тисячі гривень на місяць, він проживає разом з матір`ю-пенсіонеркою, інших доходів вони не мають.
		   В останньому слові обвинувачений також стверджував, що розкаюється, попросив вибачення в потерпілої.
		   Потерпіла ОСОБА_4 надала суду пояснення, аналогічні поясненням обвинуваченого, пояснивши суду, що місце її роботи було на вул.Заводська в м.Болград. До ДТП кожного дня вона виходила з роботи рівно о 17:00 годині, і в той день  13.01.2023р. не було виключення  вона вийшла з роботи теж приблизно рівно о 17:00  плюс-мінус п`ять хвилин  адже вона ні з ким не зупинялася і не розмовляла, тобто, її ніщо не затримало, потім вона перейшла дорогу, повернула праворуч і на найближчому перехресті  ліворуч, та дорогою продовжила йти додому, оскільки в тому місці відсутній тротуар. Було не темно  тільки почало сутеніти, але був дуже густий туман. Вона йшла праворуч  у напрямку, що для автомобілів був попутний її напрямку руху, адже не знала, що потрібно автодорогою йти назустріч руху автомобілям. Вже минула сміттєві баки, що розташовані обабіч приблизно в середині її звичайного шляху додому, на узбіччі, що було ліворуч від неї, і через декілька кроків потому (в метрах визначити відстань не зможе), почула ззаду себе шум автомобіля, посунулася вправо  майже впритул до бордюра, і відразу  відчула удар у спину, на мить втратила свідомість і відкрила очі вже коли була на землі, під автомобілем, бо зверху над собою побачила колеса і днище автомобіля, який її переїхав колесом; вона почала кричати і тоді автомобіль зупинився. Додому вона з роботи зазвичай йде приблизно 15-20 хвилин, тому, оскільки вона пройшла в той день половину шляху до моменту ДТП, в момент ДТП було, приблизно 17:15, не більше. Коли автомобіль зупинився, водій намагався її витягти з-під автомобіля, і йому це спочатку не вдалося, тому вона попросила свою сумку з мобільним телефоном, яка відлетіла десь вбік, і, коли все-таки вибралась за допомогою обвинуваченого з-під автомобіля, зателефонувала своєму брату, який через п`ять хвилин прибув на місце ДТП. Брат та інші люди, що зібралися біля неї підтримували її, оскільки вона сама не в змозі була стояти. Потім приїхала швидка і її, потерпілу, відвезла до лікарні. В лікарні вона лікувалася майже місяць, була лежача, за нею доглядала спочатку її мати, а потім  малолітня дочка. Після того, як її, потерпілу, виписали, вона ще зо два місяці лежала вдома, тепер потроху ходить, але дуже важко, бо неправильно зрослися кістки (що виявили в м.Ізмаїлі на МРТ), і в неї все болить. Просить задовольнити свій позов в повному обсязі, оскільки обвинувачений не відшкодував їй жодної копійки, до лікарні не приходив, пробачення не просив, ніякої допомоги в лікуванні не надавав  її досі лікують і утримують її родичі і знайомі, бо вона не здатна працювати  ледве сидить на стільці у судовому засіданні і потребує подальших обстеження, лікування та реабілітації. Щодо покарання  згодна з думою прокурора, вважає обвинуваченого винним. 
		   Прокурор, підтримавши обвинувачення у судовому засіданні, зазначив, що вина обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тілесні ушкодження середньої тяжкості  доведена в ході судового засідання в повному обсязі належними та допустимими доказами у сукупності, які узгоджуються між собою, а дії обвинуваченого ОСОБА_5  кваліфіковані правильно за ч.1ст.286 КК України, та надав суду письмові докази, зібрані в ході досудового розслідування, які були досліджені в ході судового засідання.
		   Так, крім визнання  ОСОБА_5 своєї вини, його винуватістьу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.286 КК України, підтверджується наступними, наданими прокурором, доказами, що були зібрані в ході досудового розслідування та дослідженими судом:
		- витягом з ЄРДР кримінального провадження №12023162270000038 від 13.01.2023р., - до правоохоронних органів 13.01.2023р. о 21:52:39 з іншого джерела надійшла заява про ДТП;
		- постановою заст.начальника СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 13.01.2023р., в цей же день була признач6ена слідча група;
		- постановою Болградської окружної прокуратури  призначена в цей же день також група прокурорів; 
		- згідно рапортів двох ст.інспекторів-чергових від 13.01.2023р., заяви про ДТП надійшла до служби «102» зі швидкої допомоги та з Болградської ЦРЛ про доставлення потерпілої після ДТП; 
		- згідно протоколу огляду з фототаблицею місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.01.2023р. ст.слідчим ОСОБА_7 у присутності пойнятих було оглянуте місце ДТП  ділянка дороги на вул.Сергієнка в м.Болград між вул.Східна та вул.Ю.Бондаренка (Пожарського), біля багатоквартирного будинку №71, що на вул.Східна; погода похмура, туман, температура мінус 1 градус за цельсієм, пошкоджень дорожнього полотна немає, його ширина 5м., дорожні знаки відсутні, ділянка не освітлена, візуально на тз пошкоджень не вбачається; 
		- згідно схеми ДТП, що додана до вищевказаного протоколу огляду,  автомобіль на момент огляду розташований від бордюру на відстані 0,9 (передні колеса) та 1,3м. (задні колеса) паралельно напрямку руху, на дорожньому покритті є сліди крові та обривки одягу потерпілої  ймовірно місце наїзду  відстань не зазначена, але візуально на однаковій відстані від автомобіля та бордюра, є безперервний слід котіння заднього колеса  майже 4м.; 
		- відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль ВАЗ-2106,1982р.в., червоний, належить ОСОБА_8 ; 
		- відповідно до Акту №3 від 13.01.2023р. медичного огляду ОСОБА_5 , він о 19-й годині 01хв. був оглянутий лікарем ЦРЛ, тиск  120/80, пульс НОМЕР_2 , адекватний, тверезий;
		- постановою від 14.01.2023р. визнано речовими доказами вищевказаний автомобіль та свідоцтва про його реєстрацію і п6ередачу автомобіля до спеціального майданчика, що на вул.Михайлівська,27 в м.Ізмаїл Одеської області;
		- ухвалою слідчого судді від 18.01.2023р. задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на автомобіль ВАЗ-2106, 1982р.в., червоного кольору, який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 зщареєстрований в м.Южне Одеської області за ОСОБА_8 , але перебуває у фактичному володінні і розпорядженні ОСОБА_5 ;
		- висновком експерта №415 від 24.01.2023р. підтверджується, що у крові обвинуваченого
		 
		етилового спирту не виявлено;
		- заявою ОСОБА_4 від 10.02.2023р. вона просила визнати її потерпілою;
		- постановою слідчого від 10.02.2023р. ОСОБА_4 визнана потерпілою у даному кримінальному провадженні;
		- згідно паспорту громадянина Республіки Молдова  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - є громадянкою Р.Молдова, а згідно посвідки від 13.07.2012р.  має право на постійне проживання в Україні;
		- висновком експерта №11 від 10.02.2023р.встановлено, що потерпіла ОСОБА_9 отримала внаслідок ДТП травми середнього ступеню тяжкості;
		- згідно висновку експерта №СЕ-19/116-23/4573-ІТ від 06.04.2023р. (вартість експертизи 2265,36грн.)  автомобіль обвинуваченого в момент ДТП був у працездатному стані і дозволяв водію контролювати його рух;
		- згідно висновку експерта №СЕ-19/116-23/4575-ІТ від 12.04.2023р. (вартість експертизи 7170грн.), на автомобілі обвинуваченого не виявлено слідів, що характерн6і наїзду на пішохода;
		- протоколом добровільної видачі від 23.01.2023р. зафіксовано отримання у Болградській ЦРЛ одягу потерпілої;
		- постановою ст.слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 24.01.2023р. визнано речовими доказами одяг потерпілої ОСОБА_4 та передано до камери схову;
		- ухвалою слідчого судді від 27.01.2023р. на одяг потерпілої накладено арешт;
		- висновком експерта №43 від 24.01.2023р. встановлено, що за плямами та пошкодженнями на одязі потерпілої, розташування тіла потерпілої в момент ДТП неможливо;
		- протоколом слідчого експерименту від 19.05.2023р. з участю потерпілої ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено обставини ДТП, але через несправність спідометра швидкість автомобіля в момент наїзду не встановлена  лише відстань та час;
		- згідно висновку автотехнічної експертизи №23-2664 від 24.05.2023р. (вартість експертизи 1911,84грн.), водій мав змогу попередити ДТП, але порушив вимоги ПДР, що є причиною ДТП;
		- інші докази, надані прокурором, які були досліджені судом та долучені до матеріалів судової справи  які є належними, допустимими, і щодо яких не надходило клопотань від учасників судового засідання про визнання неналежними і недопустимими.
		   Прокурор просила призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті 286ч.1 КК України, за якою ОСОБА_5 обвинувачується і якою кваліфіковані його дії  у виді трьох тисяч неоподатковуваних доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки, враховуючи, що він не судимий, є обставини, що пом`якшують відповідальність, та відсутні такі, що обтяжують відповідальність обвинуваченого; також не заперечувала проти задоволення цивільного позову в повному обсязі.
		   Обвинувачений та захисник просили не призначати надто суворого покарання, стверджуючи, що обвинувачений не має доходу для виплати штрафу, тому просять призначити покарання у виді обмеження волі з застосуванням ст.ст.75,76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, оскільки обвинувачений має намір виправитися і не скоювати більше правопорушень, та, стверджуючи, що він вину визнає, бо дійсно винний. Щодо цивільного позову  обвинувачений та захисник вважаючи, що 200тис.грн.  це занадто непосильна для обвинуваченого сума, адже він не працює, є інвалідом 2-ї групи по зору, отримує пенсію в розмірі 2тис.грн., надавши на підтвердження довідку з пенсійного фонду.
		   Потерпіла погодилася з думкою прокурора щодо виду і міри покарання обвинуваченому, зазначивши, що на розсуд суду, просила задовольнити її цивільний позов в повному обсязі, підтвердивши свої пояснення, що досі страждає на сильні болі після травми і не може вести нормальне життя.
		   Вислухавши у судовому засіданні пояснення потерпілої і обвинуваченого, дослідивши надані прокурором письмові докази, та аналізуючи усі досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку на підставі доказів, які узгоджуються між собою, що вина  ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.286 КК України доведена, а його дії правильно кваліфіковані як порушення правилбезпеки дорожньогоруху особою,яка керуєтранспортним засобом,що спричинилопотерпілій тілесніушкодження середньоїтяжкості що встановлено судом в ході судового розгляду, оскільки підтверджується, окрім визнання обвинуваченим вини,  також іншими доказами, які узгоджуються між собою, протиріч між якими судом не виявлено.
		   Привизначеннівиду ймірипокаранняобвинуваченому,судвраховуєхарактер і ступінь тяжкостівчиненого обвинуваченим злочину, особу обвинуваченого, який характеризується позитивно,проживає з матір`ю-пенсіонеркою, на «Д» обліку улікаря психіатране перебуває,але перебуває на обліку в лікаря нарколога, як пояснив сам обвинувачений  після того, як він у стані алкогольного сп`яніння кілька років тому потрапив під машину, але тепер алкоголь не вживає; крім того, суд враховує твердження обвинуваченого про те, що він кається у вчиненому, вибачається перед потерпілою, не заперечує проти задоволення цивільного позову, але просить задовольнити його частково, оскільки не має достатніх доходів  лише періодично працює за наймом, згоден, щоби в нього виконавча служба відраховувала з його пенсії частинами.
		   Також суд враховує позицію потерпілої, яка наполягає на суворому покаранні.
		   Обставинами,що пом`якшуютьпокарання,відповідно дост.66КК України,суд визнаєспівпрацю обвинуваченогоз органамидосудового розслідування,надав потерпілійдопомогу зразупісля ДТПта самвикликав швидкуі поліцію,а такожте,що обвинуваченийхарактеризується позитивно,має сім`ю,є інвалідом2-їгрупи,періодично працюєза наймом, вину визнає в повному обсязі, стверджує, що розкаюється у скоєному, правопорушення скоїв з необережності.
		   Суд визнає, що обставин, які обтяжують покарання  що визначені ст.67 КК України  не встановлено.
		   Також суд враховує висновки досудової доповіді органу пробації, згідно якої обвинувачений ОСОБА_5 оцінюється як правопорушник з середнім рівнем ймовірності вчинення повторних кримінальних правопорушень. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється органом пробації як низький, його виправлення можливе в умовах без позбавлення волі. Обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
		   Крім того, суд враховує вимоги санкції ст.286 ч.1 КК України, яка передбачає покарання у виді: штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
		   Однак, ч.3ст.61 КК України Обмеження волі не застосовується до… осіб з інвалідністю першої і другої групи, тому ОСОБА_5 такий вид покарання призначити неможливо через наявність в нього інвалідності. А, ст.57 КК України регламентовано, що покарання у виді виправних робіт … відбувається за місцем роботи засудженого, однак ОСОБА_5 не працевлаштований. 
		   Враховуючи позицію учасників судового засідання, позитивну характеристику щодо обвинуваченого, висновок органу пробації, згідно якого виправлення обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції від суспільства, а також великий проміжок часу, що сплинув з дня ДТП, і за який обвинувачений не скоїв інших правопорушень, не виявив себе соціально небезпечною особою, суд дійшов висновку, що застосування стосовно ОСОБА_5 покарання у виді арешту з огляду на вчинення правопорушення з необережності та ставлення самого обвинуваченого до вчинку  не відповідатиме основній меті покарання як заходу примусу; тому обвинувачений підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в межах санкції ст.286ч.1 КК України, за якою його визнав винним суд, а саме  до покарання, що запропоноване прокурором  до штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, та, враховуючи матеріальний стан обвинуваченого  штраф слід призначити у нижній межі, що встановлена санкцією ст.286ч.1 КК України, за якою обвинуваченого визнав винним суд,  що є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним інших правопорушень.
		   Стосовно додаткового стягнення  у виді позбавлення права керування транспортними засобами відносно обвинуваченого,  судом встановлено, що навіть за відсутності в особи посвідчення водія, її може бути позбавлено права керувати транспортними засобами. Це зазначено у висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (Постанова від 04.09.2023р., справа №702/301/20).
		   Запобіжний захід щодо обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався, підстави для його обрання судом наразі також відсутні, оскільки обвинувачений дотримується процесуальної поведінки. 
		   Цивільний позов у кримінальному провадженні підлягає задоволенню в повному обсязі враховуючи тривалий час лікування, тяжкість та локалізацію травм потерпілої  з-за чого вона була тривалий час лежачою хворою і станом на теперішній час її соціальне життя не відновилося в повному обсязі, оскільки вона страждає від сильних болей, їй важко пересуватися. вона не працює з моменту ДТП, тобто, втратила роботу і дохід, виховує 11-ти-річну дочку, яка не має достатньої уваги матері через наслідки від травм після ДТП. Матеріальна шкода завдана ДТП потерпілій ОСОБА_4 підтверджується наданими суду відповідними медичними довідками та квитанціями  витратами на лікування, а моральна шкода виражається у фізичномуболюта стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я та душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з наслідками правопорушення, вчиненого обвинуваченим.
		   Відповідно до ст.100 ч.9 КПК України речовий доказ  ВАЗ-2106 з реєстраційним номером 586-69 ОК  підлягає поверненню обвинуваченому, а попередньо  з автомобіля підлягає зняттю арешт. Одяг потерпілої теж підлягає поверненню.
		    Відповідно до ст.124 ч.2 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз на загальну суму 11347,2грн. (2265,36грн.+7170грн.+1911,84грн.).
		   Згідно ст.615ч.15КПК України,в умовахдії воєнногостану післяскладання тапідписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		       Керуючись ст.ст.286ч.1 КК України, ст.ст.179,373, 374, 376 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		    ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) тисячу гривень.
		   Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати в розмірі вартості судовихекспертиз на загальну суму 11347 (одинадцять тисяч триста сорок сім) гривень 20 копійок.
		   Речові докази після набрання вироком законної сили:
		 легковий автомобіль ВАЗ-2106з державнимреєстраційним номером НОМЕР_1  та техпаспортом на цей автомобіль  повернути ОСОБА_5 , скасувавши покладений на нього арешт;
		- одяг потерпілої  повернути ОСОБА_4 , скасувавши покладений на нього арешт.
		   Цивільний позов задовольнити частково.
		   Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, на користь потерпілої  ОСОБА_4 200000 (двісті тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та 27351 (двадцять сім тисяч триста п`ятдесят одну) гривню 73коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а загалом, разом  227351 (двісті двадцять сім тисяч триста п`ятдесят одну) гривню 73коп.
		   Запобіжний захід ОСОБА_5  не обирати.
		   Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення та набирає законної сили по закінченню цього строку в разі, якщо він не оскаржений.
		   Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...