Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 439/994/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 16.11.2023. Зареєстровано: 16.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/439/5/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018140160000043

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 439/994/18
		В И Р О К
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И                 
		 16 листопада 2023 року                             м. Броди
		 
		Бродівський районний суд Львівської області в складі: головуючої - судді                                  ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судового засідання      ОСОБА_2 ,
		прокурора                              ОСОБА_3 ,
		захисників  адвокатів                     ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого                      ОСОБА_6 ,
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Броди кримінальне провадження № 12018140160000043 від 24.01.2018 про обвинувачення
		    ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Броди Львівської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , раніше не судимого
		   у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, суд,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу начальника ГУ ДСНС України у Львівській області №5 о/с від 12.04.2018, працюючи на посаді начальника Бродівського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (надалі - Бродівський РВ ГУ ДСНС України у Львівській області), будучи службовою особою та, згідно ст. 17 Кодексу цивільного захисту України та ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», працівником правоохоронного органу, 23.01.2018 порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
		Так, ОСОБА_6 , 23.01.2018, близько 21 год. 47 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи власним технічно справним автомобілем марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 у м. Броди по вул. Івана Богуна, в районі контрольно - пропускного пункту на територію військової частини НОМЕР_2 , в порушення вимог п. 1.5, п. 1.10, п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року, відповідно до яких для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, не стежив за дорожньою обстановкою, не був уважним під час керування транспортним засобом, порушуючи вимоги п. 12.4, п. 12.9 б) Правил дорожнього руху України, відповідно до яких у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. та водію забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил, рухався зі швидкістю близько 109 км/год, тобто з перевищенням дозволеної на даному відрізку дороги швидкістю, а також в порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, при виявленні небезпеки для руху, яку становив йому пішохід, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, на що у нього не було перешкод технічного характеру, в результаті чого допустив наїзд передньою частиною керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину автодороги зліва направо, відносно напрямку руху транспортного засобу по пішохідному переходу, позначеному дорожнім знаком № 5.35.1 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою зебра.
		Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_7 заподіяно тупу травму тіла у вигляді: неправильно-лінійного перелому правої тім`яної кістки з продовженням на праву скроневу кістку та в середню черепну ямку, наявності під твердою мозковою оболонкою згортків крові, крововиливів в м`які мозкові оболонки по всіх поверхнях півкуль головного мозку та обох півкуль мозочку, крововиливів в речовину головного мозку в ділянці правої тім`яної та скроневої часток, лівої скроневої частки та стовбуру головного мозку, наявності крові в бокових шлуночках головного мозку, крововиливу в м`які тканини голови в правій лобно-тім`яно-скроневій ділянці, наявності в правій плевральній порожнині біля 150 мл мутної рідини, крововиливів під плевру, та у тканину в прикореневих ділянках обох легень, та по задній поверхні верхньої долі правої легені, крововиливів в м`які тканини спини, переломів лівої малогомілкової кістки, та велико та малогомілкових кісток правої гомілки, забійної рани в правій тім`яно-скроневій ділянці, синця на правій вушній раковині, синців на грудній клітці у всіх по передньо-бокових поверхнях, синця на задньо-зовнішніх поверхнях лівого плеча у всіх третинах, синця на задньо-зовнішній поверхні лівого передпліччя у верхні та середній третинах, синця на передній поверхні лівого передпліччя у нижній третині, синця на задньо-бокових поверхнях правого плеча у верхній та середній третинах, синців на задній поверхні правого передпліччя у верхній та середній третині та на тильній поверхні правої китиці, синців на передньо-зовнішній поверхні правого стегна, синця на внутрішній поверхні правого стегна, в середній та нижній третинах з переходом на внутрішньо-задню поверхню ділянки правого колінного суглобу, синця на передньо-внутрішній поверхні лівого стегна, у всіх третинах, синця та саден на передньо-внутрішній поверхні лівої гомілки у верхній третині, синця на задньо-зовнішній поверхні ділянки лівого колінного суглобу з переходом на зовнішню поверхню лівої гомілки у верхній та середній третинах, синців на тильній поверхні лівої стопи, які мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент її спричинення та перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням ІНФОРМАЦІЯ_3 смерті ОСОБА_7 .
		Таким чином, ОСОБА_6 , обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
		За наслідками цього судового розгляду, суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України з наданням останнім рівних прав на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених тим же Кодексом, безпосередньо дослідивши усі докази та інші матеріали, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, й заслухавши доводи сторін з боку обвинувачення та захисту, тим самим провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, встановив наступне.
		Відповідно до положень ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Тобто, докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об`єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні ( постанова ККС ВС від 28.03.2019 у справі № 154/3213/16).
		У той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК).
		Стаття 94 КПК Українипередбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав. Від дачі показання відповідно до ст.63 Конституції України відмовився. Лише повідомив, що в даний час він звільнений зі служби за закінченням контракту відповідно до наказу ГУ ДСНС України у Львівській області №427 від 30.08.2023 року.
		Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що 23 січня 2018 року близько 21-22 год. вийшов з товаришами з роботи із військової частини з технічної будівлі. По пішоходному переходу позаду йшов ОСОБА_7 , попереду ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Коли переходили пішохідний перехід, то він не бачив ні автомобілів, ні світла фар. Дорога добре освітлювалася, асфальт був сухий, снігу не було. Самого наїзду не бачив, але почув удар та впевнений, що удар був від машини. В час наїзду він вже майже перейшов дорогу. Свідок повернувся побачив ОСОБА_7 , підійшов та почав міряти йому пульс та відразу викликали швидку. В цей час коли вони знаходилися біля ОСОБА_7 до них підійшов чоловік і сказав «що я наробив», він був корінастий, середнього віку, одягнутий у чорну форму, але це не військова форма, на пагонах було дві полоски, звання сказати не може, потім пропав з поля зору. Свідок бачив, що темний автомобіль стояв подалі від пішоходного переходу на зустрічній полосі по ходу руху в сторону виїзду з Бродів до траси на проїжджій частині. В судовому засіданні свідок не зміг категорично ствердити, що саме обвинуваченого ОСОБА_6 він бачив на місці ДТП.
		Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що 23 січня 2018 року близько 21-23 год. вийшли з товаришами з роботи із військової частини. По пішоходному переходу він йшов з ОСОБА_11 , а позаду йшов ОСОБА_8 і ОСОБА_7 . На час наїзду він перебував спиною до ОСОБА_7 і лише почув глухий звук від удару. Коли повернувся, то ОСОБА_7 лежав на дорозі на смузі зустрічного руху в непритомному стані. На відстані 10 метрів від ОСОБА_7 стояв автомобіль чорного кольору з включеними аварійними сигналами. Із водійського місця вийшов чоловік та підійшов до них. Він був одягнутий у формі працівників надзвичайних ситуацій: чорна куртка та темні штани. Постояв декілька хвилин і пішов.
		Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що 23 січня 2018 року близько 21.40 год. вийшли з роботи із військової частини. Він йшов з ОСОБА_9 попереду, а ОСОБА_8 і ОСОБА_7 по пішохідному переходу позаду та почув глухий удар позаду. Коли повернувся, то побачив потепілого ОСОБА_7 , який був непритомний. На узбіччі дороги стояв автомобіль темного кольору Шкода. З лівої сторони від автомобіля підійшов чоловік стояв на відстані 3-5 метрів і казав «що я наробив».
		Свідок ОСОБА_12 23 січня 2018 року перебував на чергуванні в слідчо-оперативній групі та приблизно о 22.15 год поступило повідомлення. Коли прибули на місце, то там перебувало декілька чоловік у військові формі та, які повідомили, що за кермом автомобіля, який збив потерпілого був чоловік у військовій формі та після ДТП пішов у невідомому напрямку. Через деякий час підійшов ОСОБА_13 та сказав, що це він їхав за кермом. На пішохідному переході та на тротуарі ближче до військової частини за автомобілем була кров. Автомобіль знаходився на відстані 20-30 метрів від пішохідного переходу, водійські дверки були відкриті. Про те, що потерпілого збив автомобіль вказували сліди руху транспортного засобу та його розташування відносно потерпілого, сліди механічних пошкоджень на автомобілі: побите лобове скло, радіатор. Через деякий час під`їхав слідчий ОСОБА_14 та почав огляд місця події. Так як ОСОБА_15 сказав, що він був за кермом ОСОБА_14 дав вказівку завезти його на освідування. Після допиту батька ОСОБА_15 був викликаний ОСОБА_6 , якого теж направили на медичний огляд.
		Потерпіла ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що свідком події не була. Зі слів свідків - товаришів чоловіка ОСОБА_7 він переходив через пішохідний перехід і його збила машина, а водій втік, бо був нетверезий і саме ОСОБА_6 винен у ДТП. ОСОБА_6 разом з батьком запропонували їй відшкодувати шкоду в розмірі 20 тисяч доларів та 4 тисячі Євро, на що вона погодилася та написала розписку. Кошти передавав батько ОСОБА_15 . Призначення покарання покладає на розсуд суду.
		Також, судом були дослідженні докази сторони обвинувачення: 
		-витяг з ЄРДР за номером кримінального провадження №12018140160000043 від 24.01.2018;
		-постанова начальника СВ Бродівського ВП Золочівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_17 про призначення слідчої групи від 24.01.2018;
		-повідомлення слідчого СВ Бродівського ВП Золочівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_12 першому заступнику керівника Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_18 про початок досудового розслідування від 24.01.2018 року;
		-постанова першого заступника керівника Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_18 про призначення прокурора від 24.01.2018 року, начальника Бродівського районного відділу Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_19 призначено прокурором у кримінальному провадженні№12018140160000043 від 24.01.2018;
		-протокол надання доступу та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 27.06.2018 року складений старшим слідчим СВ прокуратури області ОСОБА_20 , згідно якого ОСОБА_6 ознайомився в повному обсязі з матеріалами кримінального провадження;
		-заява ОСОБА_6 про відсутність речових доказів чи матеріалів для ознайомлення;
		-постанова першого заступника прокурора області старшого радника юстиції ОСОБА_21 від 05.02.2018 року про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення органу досудового розслідування, згідно якої доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018140160000043 від 24.01.2018 першому слідчому відділу слідчого управління прокуратури Львівської області;
		- постанова першого заступника прокурора області старшого радника юстиції ОСОБА_21 від 05.02.2018 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні, згідно якої включено прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ;
		-протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.01.2018 року із схемою та фото таблицями до нього складений ст.слідчим СВ Бродівського ВП Золочівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_14 ;
		-постанова слідчого СВ Бродівського ВП Золочівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_12 про призначення судово-токсикологічної експертизи від 24.01.2018 року;
		-висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.01.2018, згідно якого ОСОБА_6 перебуває в стані алкогольного сп`яніння;
		-висновок експерта №414/2018-т від 02.02.2018 року щодо виявлення у ОСОБА_6 етилового спирту в кількості 0,86% (проміле);
		-постанова ст.слідчого Бродівського ВП ЗВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_14 про призначення транспортно-трасологічної експертизи від 25.01.2023;
		-висновок експерта №567 від 28.03.2018 р. транспортно-трасологічної експертизи щодо наїзду автомобілем Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_7 ;
		-постанова ст.слідчого Бродівського ВП ЗВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_14 про призначення судово-атотехнічної експертизи від 25.01.2023;
		-клопотання ст.слідчого Бродівського ВП ЗВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_14 про надання дозволу на проведення огляду іншого володіння особи  автомобіля від 24.01.2018 року;
		-ухвала слідчого судді про проведення огляду від 25.01.2018 року, якою надано ст.слідчому Бродівського ВП ЗВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_14 дозвіл на проведення огляду автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
		-висновок експерта №566 від 10.05.2018 року судово-автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля, згідно якого гальмова система, система рульового керування та система зовнішнього освітлення автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 були працездатними;
		-протокол огляду від 21.02.2018 року, щодо проведення огляду автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 за участю власника (користувача) ОСОБА_15 ;
		-доручення начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області ОСОБА_24 заступнику першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області ОСОБА_25 про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018140160000043 від 24.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України;
		-постанова заступника прокурора області ОСОБА_26 від 19.03.2018 року про зміну прокурорів у кримінальному провадженні, якою виключено прокурора ОСОБА_3 та призначено прокурорів ОСОБА_27 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 ;
		-свідоцтвопро реєстраціютранспортного засобу автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якому власником зазначено ОСОБА_6 ;
		-поліс №АК/6598846 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому страхувальником зазначено ОСОБА_6 ;
		-постанова ст.слідчогоБродівського ВПЗВП ГУНПу Львівськійобласті ОСОБА_14 від 24.01.2018року провизнання предметівдоказами тапро прилученнядо провадженнядоказів,якою транспортнийзасіб автомобіль SkodaOctavia,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,який зберігаєтьсяу дворіБродівського ВПЗолочівського ВПГУ НПу Львівськійобласті,документи,а саме:свідоцтво прореєстрацію транспортногозасобу автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 та поліс №АК/6598846 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визнано доказами;
		-клопотання ст.слідчого Бродівського ВП ЗВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_14 від 24.01.2018 року про арешт тимчасово вилученого майна;
		-ухвала слідчого судді від 26.01.2018 року про арешт тимчасово вилученого майна, якою накладено арешт на автомобіль SkodaOctavia,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,який належить ОСОБА_6 та залишенона зберіганніу дворіБродівського ВПЗолочівського ВПГУ НПу Львівськійобласті танакладено арештна документи:свідоцтво прореєстрацію транспортногозасобу автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 та поліс №АК/6598846 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та залишено на зберіганні у матерілах кримінального провадження №12018140160000043;
		-клопотання ст.слідчого Бродівського ВП ЗВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_14 від 24.01.2018 року про тимчасовий доступ до речей;
		-ухвала слідчого судді від 26.01.2018 року про тимчасовий доступ до речей, якою надано ст.слідчому Бродівського ВП ЗВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_14 тимчасовий доступ до автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 з можливістю його вилучення як в цілому так і окремих його частин, деталей, агрегатів для проведення необхідних судових експертиз;
		-протокол огляду предметів від 26.01.2018 року, за яким предметом огляду є електронний носій типу диска, сріблястого кольору з написами «Maximus.DVD-R. 4.7 Gb.16X» та рукописними написами літерами чорного кольору «DVD-R диск виданий під час допиту свідка ОСОБА_28 із записом з камер відео спостереження «Імпульс» 23.01.2018 р.»;
		-відеозапис із камери спостереження ресторану «Імпульс», що міститься на електронному носієві типу диска, сріблястого кольору з написами «Maximus.DVD-R. 4.7 Gb.16X», зокрема, з 21:20:00 23-01-2018 по 21:59:59 23-01-2018, де зафіксовано, що камера спрямована на вхід до ресторану «Імпульс», а також в напрямку контрольно пропускного пункту військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_3 , проїжджої частини АДРЕСА_3 . З дверей КПП виходять пішоходи і направляються через проїжджу частину вулиці на протилежне узбіччя. О 21:47:03 зліва на право на проїжджій частині вулиці видно рух легкового автомобіля, темного кольору, який наближається до осіб, що переходять дорогу та вчиняє наїзд на останнього пішохода, міняє напрямок руху наліво, виїжджає на ліве узбіччя та зупиняється на зустрічній змузі руху; 
		-постанова ст.слідчогоБродівського ВПЗВП ГУНПу Львівськійобласті ОСОБА_14 від 26.01.2018року провизнання електронного носіяінформації документомта проприлучення допровадження документу,якою носійінформації типу DVD-R диск, якого 24.01.2018 року добровільно видала під час допиту в якості свідка ОСОБА_28 визнано документом та залишено на зберіганні в матеріалах кримінального провадження;
		-протокол огляду від 21.02.2018 року, де оглянуто відео з «Імпульсу» та у відповідності до переглянутого проведено заміри на місці події; 
		-постанова заступника начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області С.Незнайка від 09.02.2018 року про призначення судового-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 ;
		-висновок експерта №119/2018 від 16.03.2018 року судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 в якому, зокрема, вказано, що причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 є тупа поєднана травма тіла у вигляді множинних переломів кісток з ушкодженням внутрішніх органів, щ о призвела до гострої крововтрати, полі органної недостатності і смерті;
		-висновок експерта №569/2018 від 07.03.2018 року судово-медичної експертизи шматочків внутрішніх органів від трупа ОСОБА_7 ;
		-протокол проведення слідчого експерименту від 21.02.2018 року за участі свідка ОСОБА_6 
		-протокол проведення слідчого експерименту від 21.02.2018 року за участі свідка ОСОБА_15 та схема до цього протоколу;
		-висновокекспертів №1146/1147трасологічної таавто технічноїекспертиз від26.04.2018року,згідно якогопошкодження передньоголівого тазаднього лівогоколіс автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 утворені в момент ДТП (виїзду за межі проїзної частини і наїзду на клумбу);
		-висновок експерта №1149 авто технічної експертизи від 16.05.2018 року, який вказує, що при заданих вихідних даних причиною настання ДТП з технічної точки зору, є перевищення максимально допустимої швидкості руху водієм ОСОБА_6 , чим позбавив себе технічної можливості уникнути наїзду на пішохода, який рухався нерегульованим пішохідним переходом;
		-постанова прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури слідчого управління прокуратури області ОСОБА_29 про призначення комплексної комп`ютерно-технічної та судово-автотехнічної експертизи від 01.03.2018 року;
		-висновок судового експерта №1148 комп`ютерно-технічної експертизи від 17.04.2018 року щодо покадрового розбиття фрагменту відеозапису ДТП;
		-постанова прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури слідчого управління прокуратури області ОСОБА_3 про призначення комплексної трасологічної та автотехнічної експертизи від 01.03.2018 року;
		-постанова заступника начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області ОСОБА_25 про визнання речових доказів від 22.02.2018 року щодо визнання змивів з керма, ручки коробки передач, лівої водійської та пасажирської ручок механізму відкриття дверей автомобіля марки Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; взірців букального епітелію ОСОБА_6 , ОСОБА_15 речовими доказами;
		-заява ОСОБА_6 від 21.02.2018 р. про добровільне надання взірців букального епітелію для проведення експертизи;
		-заява ОСОБА_15 від 21.02.2018 р. про добровільне надання взірців букального епітелію для проведення експертизи;
		-постанова прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури слідчого управління прокуратури області ОСОБА_3 від 26.02.2018 року про призначення молекулярно-генетичної експертизи;
		-клопотання експерта ОСОБА_30 №10/200/Кл-2;
		-постанова заступника начальника другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури області ОСОБА_27 від 03.05.2018 року про призначення молекулярно-генетичної експертизи;
		-висновок експерта №10/200 від 15.05.2018 року молекулярно-генетичної експертизи, щодо того, що встановити генетичні ознаки клітин на марлевій серветці зі змивом з ручки задньої лівої дверки не вдалося можливим; генетичні ознаки клітин на чотирьох марлевих серветках зі змивами з керма, на марлевих серветках зі змивами з ручки лівої водійської дверки та з ручки коробки передач збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_6 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_15 ;
		-характеризуючі дані на особу обвинуваченого: службова характеристика, витяг з наказу про призначення на посаду, положення про Бродівський РВ ГУ ДСНС України у Львівській області, довідка від лікаря нарколога та довідка від лікаря психіатра, вимога про судимість;
		-заява ОСОБА_6 про долучення копії розписки про відшкодування потерпілій заподіяної шкоди від 04.06.2018 року;
		-копія розписки потерпілої ОСОБА_16 про отримання від ОСОБА_15 коштів на відшкодування шкоди спричиненої в результаті ДТП 23.01.2018.
		В судовому засіданні за клопотанням сторони захисту допитано в якості свідка ОСОБА_14 , який показав, що у вечірній час 23.01.2018 року прибув на місце ДТП, так як перебував старшим у слідчо-оперативній групі. Для забезпечення збереження слідів склали протокол, схему ДТП та фото. Автомобіль Шкода чорного кольору знаходився біля контроль-пропускного пункту військової частини за клумбою. Було видно сліди того, що автомобіль просунувся до дорозі. До них підійшов старший чоловік назвався ОСОБА_15 та повідомив, що він був за кермом. Тому він дав доручення слідчому ОСОБА_12 доставити в лікарню Зварича для освідування. На місці події були військові, яких в подальшому допитував про обставини ДТП. Відомості в ЄРДР вносив слідчий ОСОБА_12 , а він роздруковував витяг. Матеріали кримінального провадження знаходилися в райвідділі чотири дні, а в подальшому передані в обласну прокуратуру. 
		В судовому засіданні за клопотанням сторони захисту допитано в якості експерта ОСОБА_31 , який в ході допиту підтримав зроблений ним висновок експерта №567 від 28.03.2018 р. транспортно-трасологічної експертизи за яким встановлено якою стороною відбувся наїзд автомобіля на пішохода із закиданням його тіла на праву сторону вітрового скла автомобіля та місце наїзду. Експертиза проведена на підставі постанови слідчого ОСОБА_14 . Експертом досліджувався автомобіль Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 та фотознімки з місця ДТП із виїздом для огляду автомобіля, який фіксувався на цифрову камеру.
		В судовому засіданні за клопотанням сторони захисту допитано в якості експерта ОСОБА_32 , який в ході допиту підтримав зроблений ним висновок експерта №566 від 10.05.2018 року судово-автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля. Повідомив, що експертиза виконувалася на підставі постанови слідчого ОСОБА_14 . Під час проведення експертизи ним безпосередньо був досліджений автомобіль Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проводився його огляд та фотографування.
		В судовому засіданні за клопотанням сторони захисту допитано в якості свідка ОСОБА_33 , який показав, що був присутній при огляді автомобіля 21.02.2018 року як спеціаліст. Під час огляду було проникнення в салон автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , так як йому необхідно було отримати сліди з керма, ручки коробки передач, лівої водійської дверки та лівої задньої пасажирської дверки та вилучено чохли із сидінь.
		В судовому засіданні за клопотанням сторони захисту допитано в якості свідка ОСОБА_28 , яка показала про те, що являється власником бару «Імульс», де встановлена камера відео спостереження. Особисто відео не надавала, однак усно давала дозвіл на вилучення відеозапису працівникам поліції.
		За клопотанням сторони захисту ухвалою суду від 18.08.2020 року призначено судову експертизу відеозапису. Згідно висновку експерта за результатами проведення криміналістичної експертизи відео-, звукозапису №5774 від 08.12.2020 року відеограми, що містяться у файлах з таблиці А.1 представленого оптичного диску«Maximus.DVD-R. 4.7 Gb.16X» є копіями, що записані на оптичний диск з іншого носія інформації, ознак монтажу у цифрових відеограмах не виявлено. Категоричний висновок, що досліджувані відеограми не містять ознак монтажу не виявлилося можливим з причин, що відеограми є копіями та у зв`язку з наведеною у таблиці А.5 невідповідністю дати та часу кодування відеозаписів, що містяться у метаданих файлів, показам лічильників на кадрах відеозапису та часовим атрибутам файлів, що може бути обумовлено як внесення змін у запис так й особливістю копіювання записів із одного носія на інший без внесення змін у сам відеозапис.
		За клопотанням захисту допитано свідка ОСОБА_15 , який в судовому засіданні відмовився від дачі показання відповідно до ст.63 Конституції України, так як обвинувачений ОСОБА_6 є його сином. Однак, повідомив, що проводився слідчий експеримент з його участю, при цьому право відмовитися від дачі показань відповідно до ст.63 Конституції України йому не роз`яснювалося і протокол він не підписував.
		В судовому засіданні за клопотанням сторони захисту допитано в якості експерта ОСОБА_34 , який в ході допиту підтримав зроблений ним висновок експерта №1149 від 16.05.2018 року судово-автотехнічної експертизи. Зазначив, що використовував вихідні дані надані слідчим, які містилися у документах, саме в протоколах та схемах, зокрема, схемі слідчого експерименту. 
		Захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_4 подано ряд клопотань про визнання доказів недопустимими.
		Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК України). Такі перераховані в частинах 2 та 3 цієї ж статті та не є виключними.
		Отже, недопустимими є лише докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		У постанові у справі№ 318/292/18 від 01.12.2020 Верховний Суд висловив позицію про те, що норми ст.87 КПК України не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість, закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості, з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
		Суд не погоджується з позицією сторони захисту, про недопустимість доказу, згідно матеріалів кримінального провадження, саме, висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції від 24.01.2018 року.
		При аналізі цього доказу, суд встановив, що огляд ОСОБА_6 на стан алкогольного сп`яніння проводився лікарем ОСОБА_35 у приймальному відділенні Бродівської ЦРЛ о 02.05 год. 24.01.2018 року та відповідає вимогам Інструкції пропорядок виявленняу водіївтранспортних засобівознак алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції,затвердженої наказомМіністерства внутрішніхсправ України,Міністерства охорониздоров`яУкраїни 09.11.2015№1452/735.Відповідно доцієї Інструкціїакт медичногоогляду особи складається водному примірнику,який залишаєтьсяв закладіохорони здоров`я(п.19,розділу ІІІ),тому посиланнязахисту нате,що акт медичногоогляду особи не був відкритий стороні захисту в порядку ст.290 КПК України є безпідставними. Крім цього відповідно до зазначеної Інструкції у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі  ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я (п.8, розділу І). Тому посилання захисту на те, що огляд проводився без постанови прокурора, оскільки після внесення відомостей до ЄРДР фактично було проведено освідування, суд до уваги не приймає та звертає увагу на те, що сам захисник ОСОБА_4 вказує на постанову Верховного Суду у справі №372/2291/16-к від 15.03.2018, де зазначено, що Верховний Суд звертає увагу на те, що Постанова Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та наказ МВС України від 09 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» прийняті відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними». Отже, ці нормативно-правові акти не регулюють питання доказування в кримінальному провадженні та не виключають можливість встановлення судом факту перебування особи в момент вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, у стані алкогольного чи іншого сп`яніння шляхом дослідження всієї сукупності доказів, а не виключно результатами відповідного огляду.
		Однак, що стосується висновку експерта №414/2018-т від 02.02.2018, то суд звертає увагу на наступне.
		Судово-токсикологічна експертиза взірця крові обвинуваченого ОСОБА_6 , за результатами якої складений висновок №414/2018-т від 02.02.2018 року, проведена за постановою слідчого від 24.01.2018 року. Експертиза, яка досліджувала зразок біологічного матеріалу, призначалась як доказ в межах досудового розслідування. Тому направлений для дослідження експертові зразок із медичного закладу, де він перебував після відібрання, слідчий повинен був отримати за ухвалою слідчого судді про надання тимчасового доступу і належним чином залучити до кримінального провадження у спосіб, передбачений КПК.
		Вказаний зразок крові мав значення речового доказу, оскільки в подальшому досліджувався судово-медичною експертизою, за результатами проведення якої складений висновок № 414/2018-т від 02.02.2018 року, яким обґрунтовується твердження сторони обвинувачення про нібито перебування ОСОБА_6 на час вчинення ДТП у стані алкогольного сп`яніння.
		Відповідно до ч.3 ст.100 КПК речові докази, за винятком документів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, повинні бути належним чином упаковані та опечатані.
		   Суду не надані будь які документи, які б підтверджували факт та обставини відібрання у ОСОБА_6 зразка крові та її опечатування.
		   Відомості про те, що пакет з флаконом, у якому знаходився зразок крові, вилучався слідчим із приймального відділення лікарні, де проводився забір крові суду не надані.
		Не надані суду також відомості, які б свідчили про факт та час вилучення зразка крові із медичної установи, про особу, яка його вилучила та про документ, на підставі якого проведене вилучення, а також про час та обставини передачі зразка капітану поліції ОСОБА_36 , який ні до забору крові, ні до проведення у даному кримінальному провадженні досудового розслідування не був причетний.
		Разом з тим до експертної установи, яка досліджувала зразок крові, останній передавався не працівниками лікарні, у якій проводився забір, а згаданим вище працівником поліції, про що вказано у Висновку.
		Таким чином відомості про процесуальне джерело отримання зразка крові, який досліджувався експертизою, до матеріалів досудового розслідування не долучені, стороні захисту не відкриті і суду не надані.
		Таким чином висновок експерта 414/2018-т від 02.02.2018 року не може бути використаний як допустимий доказ у даному кримінальному провадженні, а тому суд визнає даний доказ недопустимим.
		Також сторона захисту вважає недопустимим доказом протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.01.2018 року, виходячи з того, що крім огляду місцевості, слідчий провів огляд пошкодженого автомобіля Skoda Oktavia р.н. НОМЕР_1 з проникненням до його салону, під час якого були виявлені і вилучені свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс № АК/6598846 обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, тобто є слідчою дією  обшуком іншого володіння особи. Так як складений протокол є одним цілим, то це дає підстави для визнання недопустимими усіх викладених у ньому відомостей, оскільки КПК не передбачає визнання недопустимими лише певної частини того чи іншого доказу. Крім цього в протоколі огляду місця події з додатками містяться і інші порушення КПК, зокрема, в протоколі не заначено відомостей про харакретистики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх застосування, не до матеріалів справи оригінальні примірники носіїв інформації, з яких виготовлені приєднані до протоколу ілюстрації
		З таким твердженням сторони захисту суд погоджується частково, виходячи з наступного.
		Даним протоколом оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди, зафіксовано місце розташування транспортного засобу на проїжджій частині вулиці Івана Богуна в м.Броди Львівської області по відношенню до пішохідного переходу, пошкодження на транспортному засобі, вилучені речі та документи тощо.
		Огляд місця події є невідкладною процесуальною дією та відповідно до ч. 3ст. 214 КПК Україниможе бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР. Однак, суд погоджується із твердженням сторони захисту, що слідчий повинен був відповідно до ч. 3ст. 233 КПК Україниневідкладно після здійснення проникнення до транспортного засобу, звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку. При цьому суд приймає до уваги, що як видно з протоколу із транспортного засобу Skoda Oktavia р.н. НОМЕР_1 були вилучені речі та документи: посвідчення про реєстрацію транспортного засобу та поліс страхування. Таким чином, за умови проникнення до транспортного засобу, огляду в ньому речей та документів, дана слідча дія вважається обшуком, яка безумовно потребує дозволу слідчого судді.
		За своєю правовою природою огляд є слідчою дією, під час якої слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Обшукце слідча дія, яка проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, пов`язана з проникненням до житла чи іншого володіння особи.
		Слідчим фактично проведено дві слідчі діїогляд місця події та обшук транспортного засобу, які повинні були фіксуватися окремими процесуальними документами. Однак, слідчим окремий процесуальний документпротокол обшуку транспортного засобу складений не був, з клопотанням про надання дозволу на проникнення до транспортного засобу слідчий до слідчого судді не звертався.
		Згідно з вимогами ч. 2ст. 87 КПК Українисуд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, та як наслідокнедопустимим доказом, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвим умов.
		Огляд транспортного засобу, вилучення з автомобіля документів проводився без ухвали слідчого судді та після проведення такого огляду, який фактично був обшуком, ані прокурор, ані слідчий за погодженням з прокурором не звернулися невідкладно після здійснення таких дій до слідчого судді, що свідчить про недопустимість даного доказу.
		Виходячи з наведеного, суд погоджується з твердженням сторони захисту про недопустимість даного доказу в частині процесуальної дії - обшуку транспортного засобу Skoda Oktavia р.н. НОМЕР_1 .
		Інша процесуальна діяпроведення огляду місця події була проведена відповідно до вимогКПК Україниу присутності понятих. Посилання сторони захисту на помилки та недоліки при складанні протоколу, суд до уваги не приймає, вважає їх не суттєвими та такими, що не впливають на зміст протоколу.
		Щодо висновку судово-медичної експертизи №119/2018.
		Твердження сторони захисту про те, що висновок експерта №119/2018 від 16.03.2018 року є неналежним та недопустимим доказом, оскільки отримання експертом медичної документації щодо потерпілого (медичної карти стаціонарного хворого №918 на ім`я ОСОБА_7 ) відбулося у непроцесуальний спосіб. Експертиза була проведена по документах, які не були предметом відкриття у відповідності до вимогст. 290 КПК України, які були отримані без ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ, суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, для проведення судово-медичної експертизи скеровувався труп ОСОБА_7 та під час експертизи проводилося його зовнішнє та внутрішнє дослідження, а тому, суд вважає, що у даному випадку, для оцінки потреб досудового розслідування, обґрунтовано не застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження, тобто тимчасовий доступ до речей і документів.
		Судово-медична експертиза у даному кримінальному провадженні була призначена на підставі постанови заступника начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської облсті молодшого радника юстиції ОСОБА_25 для проведення експертизи було скеровано труп ОСОБА_7 , яка була предметом відкриття, у відповідності до вимогст. 290 КПК України. В судовому засіданні встановлено, що судово-медична експертиза була призначена у відповідності до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена Наказом №53\5 Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень та вимогКПК України.
		В судовому засіданні встановлено, що висновок судово-медичного експерта №119/2018від 16.03.2018 року був отриманий в порядку встановленомуКПК України. Жодних даних, які б свідчили, що медична документація для проведення експертизи була отримана внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України в судовому засіданні встановлено не було.
		В даному випадку відсутні підстави вважати, що на досудовому розслідуванні експертом, всупереч закону, досліджено медичну карту стаціонарного хворого №918 ОСОБА_7 отриману самостійно експертом, а не органом досудового розслідування, оскільки наведене не суперечить Інструкції про проведення судово-медичної експертизи і належить до компетенції експерта. Даний висновок узгоджується з постановою об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі №754/14281/17.
		Також сторона захисту вважає недопустимим доказом оптичний диск «Maximus DVD-R 4.7 Gb 16 X», протокол огляду предметів від 26.01.2018 року (диску «Maximus DVD-R 4.7 Gb 16 X») та висновок №1148 від 17.04.2018, складений експертом Львівського НДІСЕ за результатами проведення комп`ютерно-технічної експертизи.
		Суд погоджується з аргументами сторони захисту пронеможливість використання при обґрунтуванні винуватості ОСОБА_6 відомостей, що містяться у файлах оптичного диску «Maximus DVD-R 4.7 Gb 16 X» із камери зовнішнього відео спостереження ресторану «Імпульс» м.Броди, які є копіями, записаними на цей диск з іншого носія інформації, а також те, що експертиза не змогла дати категоричний висновок про те, що досліджені відеограми не містять ознак монтажу, а також те, що диск отриманий з невстановлених джерел та без належного процесуального оформлення відеозапису. 
		   Так, згідно висновку експерта за результатами проведення криміналістичної експертизи, відео-, звукозапису №5774 від 08.12.2020 року, відповідно до якого відеограми, що містяться у файлах оптичного диску «Maximus DVD-R 4.7 Gb 16 X» є копіями, що записані на оптичний диск з іншого носія інформації. Дати категоричний висновок, що досліджувані відеограми не містять ознак монтажу (у т.ч. внесення будь-яких змін) не виявилося можливим, зокрема,у зв`язку з тим, що досліджувані цифрові відеограми є копіями. Крім того, судом враховано, що обставини, які зафіксовані на копії відеозапису та їх зміст органами досудового розслідування не перевірявся.
		При цьому в ході досудового слідства ні оригінал запису, ні записуючий пристрій та їх місцезнаходження встановлені не були, а на стадії судового розгляду такі можливості були вичерпані через сплив достатнього часу з моменту події дорожньо-транспортної пригоди. А, тому, наданий відеозаписне може бути використаний як належний доказ, тобто як такий, що здатний своїм змістом встановлювати факти та обставини, що мають значення для кримінального провадження.
		Щодо тверджень сторони захисту про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту від 21.02.2018 року за участю свідка ОСОБА_15 , то суд зазначає наступне. 
		З матеріалівпровадження вбачається,що слідчийексперимент проведенийз участюсвідка  ОСОБА_15 .Свідку передпочатком проведенняслідчої дії слідчогоексперименту булороз`ясненойого правата обов`язки, нащо вказуєпосилання упротоколі наст.ст.66,67КПК України.А змістстатті 63Конституції Україникореспондується встаттю 66КПК України.Вказана слідчадія проведеназ участюсвідка ОСОБА_15  з метоювідтворення обставиндорожньо-транспортнохпригоди. 
		Водночас, суд погоджується з доводами сторони захисту в частині невідповідності протоколу вказаного слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_15 вимогам ст.ст. 104-107 КПК, так як проткол не підписаний спеціалістом ОСОБА_37 , а схема до протоколу не підписана свідком ОСОБА_15 , натомість підписана свідком ОСОБА_6 , який не брав участі у цій слідчій дії, а тому вважає за необхідне визнати його як недопустимий доказ. 
		Щодо тверджень сторони захисту про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту від 21.02.2018 року за участю як свідка ОСОБА_6 , то суд зазначає наступне. 
		З матеріалів провадження вбачається, що слідчий експеримент проведений з участю як свідка ОСОБА_6 .Свідку передпочатком проведенняслідчої дії слідчогоексперименту булороз`ясненойого правата обов`язки, нащо вказуєпосилання упротоколі наст.ст.66,67КПК України.А змістстатті 63Конституції Україникореспондується встаттю 66КПК України. Таким чином, суд не бере до уваги доводи захисту щодо визнання протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_6 недопустимим доказом на підставі п. 4 ч. 2 ст. 87 КПК. 
		Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК суд має визнати недопустимими докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. Зміст цієї норми права вказує на те, що вона має застосовуватися за умови, коли на час отримання показань від свідка уже існували дані, що його буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим, але, всупереч наявності у такої особи права на мовчання та свободи від самовикриття, слідчий чи прокурор вчиняє дії, спрямовані на отримання показань від неї. Саме такі дії, а не власне факт отримання показань від свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим, мають визнаватися істотним порушенням прав людини і основоположних свобод. Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного суду у справі №345/522/16-к. 
		Із матеріалів кримінального провадження випливає, що до проведення слідчого експерименту були відсутні дані про те, що саме ОСОБА_6 є винуватим у вчиненні ДТП. Під час цієї слідчої дії ОСОБА_6 була надана можливість висловити свою власну точку зору з приводу усіх обставин ДТП і в такий спосіб вплинути на вирішення справи, що не суперечить засаді верховенства права. При цьому ОСОБА_6 не стверджував, що винний у ДТП та взагалі не надавав ніякої оцінки своїм діям. Крім того, слідчий експеримент проведено з метою відтворення обставин ДТП, а неодержання від свідка ОСОБА_6 викривальних показань.Таким чином, доводи захисту щодо визнання протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_6 недопустимим доказом на підставі п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК є неспроможними. 
		   Під час дослідження матеріалів кримінального провадження встановлено, що протокол слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 не містить підпису спеціаліста ОСОБА_38 однак він засвідчений підписами інших учасників провадження, зокрема, свідка ОСОБА_6 , двох понятих, тому не може бути визнаний недопустимим лише на цій підставі. 
		   Щодо твердження сторони захисту про визнання недопустимим як доказу протоколу огляду автомобіля Skoda Oktavia р.н. НОМЕР_1 від 21.02.2018 року, то суд виходить з наступного.
		Захисник покликаєтьсяна те,що згідноухвали слідчогосудді від25.01.2018року дозвілна оглядавтомобіля бувнаданий старшомуслідчому СВБродівського ВПЗолочівського ВПГУНП уЛьвівській обсласті ОСОБА_14 ,а оглядавтомобіля зпроникненням дойого салонупровів прокурорвідділу процесуальногокерівництва укримінальних провадженняхслідчих регіональноїпрокуратури слідчогоуправління прокуратуриЛьвівської області ОСОБА_3 . 
		Однак,суд враховує наступні положення кримінального процесуального законодавства, які надають право учасникам кримінального провадження на реалізацію їх прав, виходячи із принципу диспозитивності, передбаченого ст. 26 КПК України.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
		У відповідності до ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Таким чином, слідчий і прокурор наділені правом винести постанову обов`язковість якої прямо не передбачена КПК України, але вважають це зробити за необхідне.
		Згідно ч. 6 ст. 218 КПК України слідчий, прокурор має право провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, або своєю постановою доручити їх проведення такому органу досудового розслідування, який зобов`язаний її виконати.
		Саме виходячи з вищевказаних положень законодавства, передусім ч. 3 ст. 110 КПК України, виносилась постанова першого заступника прокурора області від 05.02.2018 року про проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні першим слідчим відділом прокуратури області. У зв`язку з чим ухвала надання дозволу на огляд транспортного засобу була виконана прокурором ОСОБА_3 . 
		   Посилання нате,що впротоколі огляду  від 21.02.2018 року зазначено ОСОБА_15 , однак не вказано його статусу та безпідставно названий він власником (користувачем) автомобіля, оскільки власником згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_6 суд вважає таким, що не дає підстави для визнання доказу недопустимим.
		   За такихобставин  висновокекспертів №1146/1147трасологічної таавто технічноїекспертизи від26.04.2018року,об`єктами дослідження,якого булипереднє лівеколесо тазаднє лівеколесо автомобіля Skoda Oktavia р.н. НОМЕР_1 , вилучені в ході огляду автомобіля 21.02.2018 року суд немає підстав для визнання цього висновку недопустимим доказом. 
		Суд погоджується з доводами сторони захисту про те, що відібрання у ОСОБА_6 та ОСОБА_15 букального епітелію відбулося без належного процесуального оформлення. 
		Згідно зприписами ст.245КПК Україниу разінеобхідності отриманнязразків дляпроведення експертизивони відбираютьсястороною кримінальногопровадження,яка звернуласяза проведеннямекспертизи абоза клопотаннямякої експертизапризначена слідчимсуддею. Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченимистаттею 241цього Кодексу.
		В той же час ст.241 КПК України визначає, що освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред`являється постанова прокурора. Про проведення освідування складається протокол згідно вимогами цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 3.4 розділу 3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року (із змінами станом на 26.04.2017 року), вилучення об`єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань. Протокол підписується всіма особами, які брали участь у вилученні об`єктів, відібранні зразків. Об`єкти дослідження надсилаються в експертну установу (експертові) в упаковці, яка забезпечує їх збереження, та засвідчуються особою у передбаченому законодавством порядку. Речові докази і порівняльні зразки упаковуються окремо. Для відібрання зразків орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), може залучити спеціаліста. Якщо в матеріалах справи є дані про особливості виявлення, вилучення, зберігання об`єкта дослідження або про інші обставини, що могли вплинути на його властивості та ознаки, про них слід зазначити в документі про призначення експертизи (залучення експерта) та надіслати засвідчені належним чином копії протоколів процесуальних дій в експертну установу (експертові).
		Відповідно, слідча дія із врахуванням вимог ст.ст.103-106, 223 КПК України має фіксуватися у протоколі із додатками, якими мають бути відповідні зразки, із зазначенням особи, яка проводила процесуальні дії, її учасники, місце, час та усі інші суттєві обставини, передбачені ст.104 КПК України. 
		У кримінальному провадженні відсутні документи, докази, протоколи, які б підтверджували дотримання раніше визначених положень законодавства щодо порядку отримання зразків підписів та почерку, долучених до кримінального провадження. Тому неможливо встановити осіб, які здійснювали їх відібрання, відомостей щодо способу, дати, часу, порядку їх отримання, дотримання при цьому прав осіб, у яких вони відбиралися, чи були при відібранні зразків присутні повноважні на здійснення слідчих дій особи (прокурор, інші уповноважені особи), які пересвідчилися у тому, що зразки відібрані саме у тієї особи та підтвердили вказане, зокрема, своїм підписом як повноважною особою, яка проводила слідчу дію.
		Заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_15 про добровільнузгоду нанадання букальногоепітелію дляекспертного дослідженняне давалипідстави дляотримання експериментальнихзразків безпостанови прокурора. А відтак прокурором не дотримано вимог як це передбачено ч.3 ст.241, ч.3 245 КПК України (в редакції на час досудового розслідування). Однак, такі експериментальні взірці були використані для призначення експертизи та отримання висновку експерта.
		З огляду на те, що експериментальні взірці вказаних осіб були отримані з порушенням порядку, встановлено КПК України, а тому, докази отримані на основі дослідження таких зразків повинні вважатися недопустимими. А тому у суду є підстави для висновку про визнання висновку експертизи №10/200 від 15.05.2018 року недопустимим доказом. 
		Щодо визнання недопустим доказом висновку експерта №1149 від 16.05.2018 року, то суд погоджується з позицією сторони захисту, що він грунтується на неправильних та суперечливих вихідних даних. 
		Відповідно до положень п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», при перевірці й оцінці експертного висновку суд, в числі інших питань повинен з`ясувати узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи, а також обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи. 
		Так, при вирішенні питання №5 в частині наявності чи відсутності у водія технічної можливості уникнути ДТП експертом використані відомості із схеми до протоколу огляду місця події із ОСОБА_6 , однак докази про надання в розпорядження саме такої схеми відсутні. В же той час експертом використана схема до протоколу слідчого експерименту із ОСОБА_15 .
		Щодо клопотання про визнання недопустимими всіх здобутих починаючи із 05.08.2018 року і поданих стороною обвинувачення доказів, то суд зазначає наступне.
		Сторона захисту як на підставу заявленного клопотання покликається, що на підставі ч.4 ст.216 КПК України розслідування злочинів, вчинених працівником правоохоронного органу, до числа яких належав ОСОБА_6 , здійснюють слідчі Державного бюро розслідувань. Враховуючи, що станом на 05.08.2018 функція повноваження щодо здійснення досудового розслідуванння слідчими органів прокуратури припинена і кримінальне провадження №12018140160000043 слідчими органів прокуратури не розпочиналось, доручення слідчому підрорзділу прокуратури Львівської обалсті проведення досудового розслідування у данному кримінальному провадженні суперечить положенням закону.
		Однак, суд непогоджується з такими твердженнями, з наступних підтав.
		Згідно з п. 1 ч. 4 цієї статті КПК ( в редакції Закону № 771-VIII від 10 листопада 2015 року) слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених, зокрема, працівником правоохоронного органу.
		Частиною 4 розділу ХІІІ «Перехідних положень» Закону України «Про прокуратуру» визначено, що до початку діяльності ДБР, але не пізніше 5 років після набрання чинності КПК слідчі органів прокуратури здійснюють досудове розслідування у визначеному цим кодексом порядку. Аналогічне положення міститься у розділі ХІ «Перехідних положень» КПК.
		Після введення в дію положень ч.4 ст.216 КПК кримінальні провадження, розпочаті слідчими прокуратури, продовжують здійснюватися останніми до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років, Після цього в 3-х місясний строк передаються слідчим оранів ДБР.
		Частиною 1 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК передбачено, що до дня введення в дію положень ч. 4 ст. 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування стосовно злочинів, передбачених ч. 4 ст. 216 цього Кодексу, здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом (згідно з п. 20-1 цього ж розділу - тимчасово, але не пізніше дня початку діяльності Державного бюро розслідувань).
		Як видно з повідомлення директора Державного бюро розслідувань, яке опубліковане в офіційному виданні "Урядовий кур`єр" № 221 (6337) 23 листопада 2018 року, Державне бюро розслідувань розпочало свою діяльність з 27 листопада 2018 року.
		Таким чином, на час внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та прийняття прокурором рішення про визначення підслідності цього кримінального провадження слідчі органи Державного бюро розслідувань ще не розпочали свою діяльність.
		Згідно із ч. 5 ст. 36 КПК Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування.
		За таких обставин слід зазначити, що в цьому кримінальному провадженні, визначаючи підслідність за слідчими прокуратури області, прокурор діяв у межах своїх повноважень та відповідно до вимог кримінального процесуального закону. 
		Сторона захисту вказує на те, що досудове розслідування могло бути проводено, зокрема, органами безпеки, однак слідчі органи СБУ, згідно ст.216 КПК не наділені повновадженнями розслідувати злочини підслідні слідчим органів ДБР, тому передача кримінального провадження СБУ суперечила сутності інституту підслідності та правовоим засадам доказового права (ст.ст.36,87,214,216 КПК).
		Крім того, слід звернути увагу, що у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 травня 2021 року (справа № 640/5023/19, провадження № 51-2917кмо20) сформульовано висновок про те, що обов`язковою передумовою реалізації Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК, є оцінка досудового розслідування органом досудового розслідування, встановленим ст. 216 КПК, як неефективного та відображення такої оцінки в постанові з наведенням відповідного мотивування. Наявність відповідних відомостей, які стосуються конкретного кримінального провадження, щодо його неефективності відповідним прокурором може бути встановлено на будь-якому етапі досудового розслідування, в тому числі й на його початку, та бути підставами для прийняття рішення в порядку і відповідно до вимог ч. 5 ст. 36 КПК. У кожному конкретному випадку наявність таких підстав має бути обґрунтована у відповідному процесуальному рішенні - постанові Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, їх перших заступників та заступників про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, яка має відповідати вимогам ст.110 КПК, у тому числі бути вмотивованою, надавати обґрунтоване пояснення щодо фактичних та юридичних підстав прийнятого рішення.
		Отже, суд не знаходить підстав для визнання недопустимими всіх здобутих, починаючи із 05.08.2018 року і поданих стороною обвинувачення, доказів з підстав проведення досудового розслідування неуповноваженим органом.
		Водночас,проаналізувавши показисвідків,потерпілої,наявні уматеріалах кримінального провадженнядокази,суд приходитьдо висновкупро те,що цимидоказами доведенийлише факт дорожньо-транспортноїпригоди,яка відбуласяза участю автомобіля марки«SkodaOctavia»,реєстраційний номер НОМЕР_1  та пішохода ОСОБА_7 у місці та у час, котрі зазначені у обвинувальному акті, а також наслідки цієї ДТП у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких потерпілий ОСОБА_7 помер.
		Суд звертає увагу, що внаслідок грубих порушень кримінально-процесуального закону під час досудового розслідування, перелік яких наведено вище в мотивувальній частині вироку, залишилися невстановленими обставини дорожньо-транспортної пригоди, що мають істотне та вирішальне значення для прийняття правильного та законного рішення.
		Зібрані та надані суду докази як кожний окремо, так і у сукупності, не дозволяють зробити однозначний висновок «поза розумним сумнівом» про винуватість саме ОСОБА_6 в порушенні Правил дорожнього рухуУкраїни за обставин, викладених у обвинувальному акті, що призвело до тяжких тілесних ушкоджень потерпілого та спричинило його смерть.
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. 
		У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд наголошує про те, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253). Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 12 червня 2018 р. у справі № 712/13361/15, провадження № 51-1604км18, ЄДРСРУ № 74777387). 
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України №12рп/2011 від 20.10.2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29.06.1990 року (зі змінами, внесеними згідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.1993 р., № 12 від 03.12.1997 р. та № 6 від 30.12.2008 р.), в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. При постановленні вироку суд повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених уст. 368 КПК України.
		Таким чином, аналіз усіх доказів в їх сукупності свідчить про те, що висунуте органом досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_6 ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах про його винуватість у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, якою завдано тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких потерпілий ОСОБА_7 помер. Стороною обвинувачення не доведено що обвинувачений скоїв наїзд на пішохода, який перебуває у причинному зв`язку з діями саме водія ОСОБА_6 . 
		З урахуванням викладених обставин та ретельного дослідження наданих в ході судового розгляду доказів, заслухавши міркування і доводи прокурора, захисників, суд приходить до переконання, що допустимих доказів, які б доводили винуватість ОСОБА_6 у пред`явленому йому обвинуваченні, у кримінальному провадженні немає, тобто у відповідності до вимог ст.ст.91, 92 КПК України, стороною обвинувачення не доведена винуватість ОСОБА_6 у пред`явленому йому за ч.2 ст.286 КК України обвинуваченні, що відповідно до вимог ст.62 Конституції України, ч.2 і ч. 4 ст.17, ст. 94, п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України є підставою для прийняття рішення про визнання ОСОБА_6 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні через недоведеність винуватості, а тому його необхідно виправдати.
		Ті докази сторони обвинувачення, які не визнавалися судом неналежними та недопустимими, не є достатніми для висновку «поза розумним сумнівом» про винуватість ОСОБА_6 у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.2ст.286 КК України.
		Відповідно до принципу забезпечення доведеності вини, який передбачений ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		А відповіднодо ч.1ст.373КПК Українивиправдувальний вирокухвалюється уразі,якщо недоведено,що  в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді від 26.01.2018 року слід повністю скасувати.
		Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
		Процесуальні витрати, які складаються із витрат, пов`язаних із залученням експертів слід компенсувати за рахунок держави.
		Керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд,
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.286 КК України та виправдати, у зв`язку з недоведеністю вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушенння.
		Запобіжний захід не обирався.
		Скасувати накладений ухвалою слідчого судді від 26.01.2018 року арешт: 
		в частині володіння та розпорядження на автомобіль марки «Skoda Octavia» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , 
		на свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_4 транспортного засобу автомобіля марки «Skoda Octavia» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , на поліс №АК/6598846 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який, який зберігається в матеріалах кримінального провадження. 
		Речові докази: 
		-автомобіль марки «Skoda Octavia» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 та переданий власнику ОСОБА_6 на відповідальне зберігання  залишити в розпорядженні власника; 
		-свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_4 транспортного засобу автомобіля марки «Skoda Octavia» з реєстраційним номером НОМЕР_1 та поліс №АК/6598846 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який зберігається в матеріалах кримінального провадження  повернути ОСОБА_6 ;
		-залишки чотирьох марлевих серветок зі змивами з керма, залишки трьох марлевих серветок зі змивами з ручки лівої водійської дверки, задньої лівої дверки та коробки передач, зразок букального епітелію ОСОБА_6 , зразок букального епітелію ОСОБА_15  знищити;
		-автомобільні шини та диски переднього лівого та заднього лівого коліс - повернути ОСОБА_6 . 
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		Копію вироку негайно вручити ОСОБА_6 , прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...