Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/13163/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано судом: 16.11.2023. Зареєстровано: 16.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2023.
Дата набрання законної сили: 16.12.2023
Номер судового провадження: 1-кп/344/528/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022091240000069

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/13163/22 
		       Провадження № 1-кп/344/528/23 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючої судді         ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря         ОСОБА_2 , 
		прокурора                 ОСОБА_3 , 
		потерпілого                 ОСОБА_4 ,
		представника потерпілого ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого             ОСОБА_6 , 
		захисника                 ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Грушка,Тлумацького району,Івано-Франківськоїобласті, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, директора ТзОВ «КЛН Агро», одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, згідно ст.89 КК України не судимого, ІПН НОМЕР_1 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 342, ч.2 ст. 345 КК України,- 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		ОСОБА_6 вчинив опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, а також вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.
		Так, 30.07.2022 о 08 год 00 хв, інспектор сектору реагування патрульної поліції (далі  СРПП) відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області капітан поліції ОСОБА_8 , (спеціальний поліцейський жетон № 00103604) та поліцейський СРПП відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області сержант поліції ОСОБА_4 (спеціальний поліцейський жетон № 00163503), які були одягнуті в однострій поліцейського, після проведення інструктажу начальником відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області та отримання табельної вогнепальної зброї, спеціальних засобів, заступили на добове чергування у групу реагування патрульної поліції відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області (екіпаж «Маркіз-13»), з використанням службового автомобіля марки «Рeugeot 301», реєстраційний номер НОМЕР_2 та відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» виконували завдання, пов`язані із забезпеченням публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності та надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
		Так, 30.07.2022 року близько 14 год. 40 хв., екіпаж СРПП «Маркіз-13» у складі поліцейських ОСОБА_8 та ОСОБА_4 знаходився на маршруті патрулювання в м. Тлумач по вул. Кармелюка, 16, Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області на території колишньої автостанції. В цей час до екіпажу СРПП «Маркіз-13» підійшов ОСОБА_9 , який безпричинно вчинив конфлікт із поліцейськими, почав обзивати їх нецензурними словами та поводити себе агресивно, щодо поліцейських. На законні вимоги припинити протиправну поведінку не реагував, від пред`явлення особистих документів, що посвідчують особу категорично відмовився, у зв`язку з чим був затриманий в порядку ч. 1 ст. 260 КУпАП та відповідно до вимог ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» до ОСОБА_9 було застосовано спецзасіб  кайданки. В подальшому ОСОБА_9 був поміщений на заднє сидіння службового автомобіля марки «Рeugeot 301» з метою доставки у відділення поліції №5 (м. Тлумач) для складання адміністративного протоколу. 
		В той час, син ОСОБА_9 , ОСОБА_6 довідавшись, що батька затримано, близько 15 год 10 хв прибув до в`їзду на територію відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП, що в м. Тлумач по вул. Винниченка, 9. В цей час службовий автомобіль, в якому знаходився ОСОБА_9 під`їхав до в`їзду на територію та зупинився і тоді ОСОБА_6 вирішив завадити працівникам поліції доставити батька до приміщення відділення поліції № 5 (м. Тлумач) та перешкодити виконання поліцейськими службових обов`язків. З даного приводу ОСОБА_6 вчинив з поліцейськими словесний конфлікт. Не реагуючи на законні вимоги працівника поліції ОСОБА_4 припинити перешкоджати виконувати працівникам поліції свої службові обов`язки та не втручатись у виконання ними своїх службових обов`язків, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, самовільно відчинив задні двері службового поліцейського автомобіля та допоміг вийти своєму батькові із нього. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_6 , маючи на меті перешкодити виконанню поліцейським ОСОБА_4 своїх службових обов`язків, чинив активний фізичний опір працівнику правоохоронного органу ОСОБА_4 , під час виконання ним службових обов`язків, а саме образливо виражався в його адресу брутальною лайкою, застосовуючи фізичну силу відштовхував поліцейського ОСОБА_4 від свого батька ОСОБА_9 , на його законні вимоги не реагував, чим перешкоджав працівнику правоохоронного органу ОСОБА_4 виконувати свої службові обов`язки та реалізовувати надані йому законом повноваження.
		Крім того, 30.07.2022 близько 15 год 13 хв ОСОБА_6 , не припиняючи злочинних дій, знаходячись по АДРЕСА_2 , діючи умисно та протиправно, посягаючи на нормальну діяльність правоохоронних органів та їх авторитет, з метою перешкоджання виконанню працівнику правоохоронного органу - поліцейському СРПП відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області сержанту поліції ОСОБА_4 своїх службових обов`язків, маючи на меті спричинити йому тілесні ушкодження, розуміючи, що перед ним перебуває працівник правоохоронного органу при виконанні службових обов`язків, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, застосовуючи фізичну силу, наніс декілька ударів головою в ділянку обличчя поліцейського ОСОБА_4 . Продовжуючи свої протиправні дії, о 15 год 15 хв, ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні відділення поліції № 5 (м. Тлумач), що по вул. Винниченка, 9, в м. Тлумач Івано-Франківського району Івано-Франківської області, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, застосовуючи фізичну силу, наніс один удар головою в ділянку обличчя поліцейського ОСОБА_4 . 
		В результаті протиправних дій ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку, які відповідно до висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров`я.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю та беззастережно, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. Суду пояснив, що був свідком-очевидцем конфлікту, який виник між його батьком, ОСОБА_9 та працівниками поліції, в результаті якого останні застосували до його батька кайданки та запихнули на заднє сидіння службового автомобіля. Він, знаючи, що в батька є проблеми із здоров`ям, а саме хворе серце та інші хвороби, вирішив стати на захист батька та не допустити поліцейського свавілля. В результаті своїх дій він завдав незначних тілесних ушкоджень одному із поліцейських, а саме ОСОБА_4 . До вчиненого обвинувачений ставиться критично, щиро кається, та просить суд його суворо не карати, запевняючи суд, що такого більше не повториться. Він зрозумів хибність своїх дії, помирився із потерпілими, відшкодував їм заподіяну моральну шкоду. Окрім того, просить взяти до уваги, що він здійснює волонтерську допомогу різним підрозділам ЗСУ. Зокрема, нещодавно передав два транспортні засоби на потреби військових.
		Потерпілий подав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі. Вказав, що обвинувачений попросив у нього пробачення за вчинене, добровільно відшкодував спричинену шкоду. Жодних претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має, просить поданий цивільний позов залишити без розгляду, суворо не карати обвинуваченого. 
		На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		Відтак, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.342 КК України як опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, за ч.2 ст. 345 КК України як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття ОСОБА_6 , активне сприяння розслідуванню кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданих збитків. 
		Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено. 
		Також, як вбачається із досудової доповіді Івано-Франківського районного відділу ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області про обвинуваченого ОСОБА_6 вбачається середній рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, а виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства ( в т.ч. окремих осіб). У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробовуванням, орган пробації вважає доцільним накладення на останнього обов`язок: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації. 
		Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ "Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства").
		Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
		Згідно з ч. 6 ст. 368 Кримінального процесуального кодексу України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року (справа N 750/5031/18, провадження N 51-2761км21) зазначив, що процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Водночас, визначені у ст. 65 Кримінального кодексу України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 Кримінального кодексу України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадках, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		З огляду на викладене, враховуючи наведені обставини щодо тяжкості кримінальних правопорушень, особу винного та інші обставини кримінального провадження, позицію прокурора, який просив призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців, позицію обвинуваченого та його захисника, які просили суворо його не карати та застосувати ст. 75 КК України призначивши покарання - іспитовий строк тривалістю 1 рік.
		Враховуючи наведене, тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини кримінального провадження, зокрема, вік обвинуваченого, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність претензій у потерпілого, відсутність шкоди внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, позитивну характеристику за місцем роботи, перебування на його утриманні двох малолітніх дітей, критичне ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, активну волонтерську діяльність, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому слід застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов`язки.
		Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому злочину.
		Необхідності застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання цим вироком законної сили немає.
		Оскільки потерпілим подано заяву про залишення цивільного позову без розгляду, то поданий цивільний позов слід залишити без розгляду.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 370,373, 374,393, ч.15 ст. 615 КПК України, - 
		 
		 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_6  визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.342,ч.2ст.345КК України та призначити йому покарання:
		- за ч.2 ст. 342 КК України - позбавлення волі на строк один рік.
		- за ч.2 ст. 345 КК України  позбавлення волі на строк два роки.
		 
		На підставіч.1 ст. 70 КК Українишляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим остаточнопризначити покаранняОСОБА_6 - позбавлення волі на строк два роки.
		 
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.
		Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Іспитовий строк обчислюється відповідно до положень ст.165 КВК України з моменту проголошення вироку.
		 
		Цивільний позов ОСОБА_4 ,- залишити без розгляду.
		 
		Речові докази:
		-оптичний диск із відеозаписами (постанова від 11.10.2022 року)- зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення;
		-DVD-R диск (постанова від 12.08.2022 року)- зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
		 
		 
		 
		Суддя                                        ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...