Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 348/2018/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Побої і мордування.
Надіслано для оприлюднення: 16.11.2023. Зареєстровано: 16.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2023.
Дата набрання законної сили: 19.12.2023
Номер судового провадження: 1-кп/348/346/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023091200000271

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Справа № 348/2018/23
		Провадження № 1-кп/348/346/23
		 
		16 листопада 2023 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Надвірна Івано-Франківської області, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023091200000271 про обвинувачення 
		    ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який працює різноробочим в КП «Лісовик» Пасічнянської сільської ради, розлученого, раніше не судимого,
		   у вчиненні злочину передбаченого ст.126-1 КК України,
		прокурор ОСОБА_4 ,
		захисник ОСОБА_5 ,
		потерпіла ОСОБА_6 ,
		встановив:
		    ОСОБА_3 умисно систематично (01.02.2023, 18.03.2023 та 03.05.2023) вчиняє психологічне насильство та 24.06.2023 - фізичне насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_6 , з якою спільно проживає у одному будинку: за адресою АДРЕСА_1 , що проявляється у словесних образах потерпілої нецензурними словами, погрозах застосування фізичного насильства, а також кинув у потерпілу молотком, внаслідок чого завдав потерпілій легкі тілесні ушкодження у виді синців на правій гомілці та на лівому стегні. Це призвело до психологічних страждань, а також погіршення якості життя ОСОБА_6 , а саме: посилення негативних переживань та емоційної напруженості, погіршення психо-емоційного стану та стану здоров`я. Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин передбачений ст.126-1КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо колишньої дружини ОСОБА_6 , що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
		   У ході судового розгляду обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав, пояснив, що у нього з потерпілою час від часу виникають конфлікти у ході яких він нецензурно висловлюється до потерпілої, ображає її та погрожує їй. Під час останньої за часом сварки (з якої причини виникла сварка обвинувачений не пам`ятає), обвинувачений кинув в поетрпілу молотком. Куди саме попав молоток - не пригадує. Потерпіла вона зателефонувала в поліцію. Вказав, що з потерпілою вони прожили разом дев`ятнадцять років. Мають спільну повнолітню доньку. Земля та будинок належать їм обом на праві спільної сумісної власності, вхід до будинку є спільним. У ході розгляду справи обвинувачений неодноразово зазначав, що про вчинене шкодує, щиро кається і більше такого не вчинить. Просив вибачення у потерпілої.
		Потерпіла ОСОБА_6 дала такі показання. Обвинувачений її колишній чоловік. В червні 2023 року приблизно в обідній час обвинувачений прийшов додому в стані алкогольного сп`яніння та почав ображати її. Він сів на сходи, викрикував, шарпав її. Вона почала втікати з подвір`я, тоді обвинувачений кинув в неї молотком. Потерпіла втекла до сусідки, обвинувачений побіг за нею. Сусідка намагалася захистити потерпілу та заспокоїти обвинуваченого. Потім потерпіла зателефонувала в поліцію. Вказала, що психологічне насильство обвинувачений щодо неї вчиняє часто, та не завжди вона зверталася в поліцію. Коли обвинувачений тверезий стані, то він дуже добрий та конфліктів не вчиняє. А коли перебуває у стані сп`яніння, то ображає потерпілу, тому, що ревнує. Окремий вхід в будинок облаштувати неможливо, тому уникати обвинуваченого потерпіла не може. Після останнього конфлікту обвинувачений виправився, до неї не чіпляється. Просить м`ягке покарання для обвинуваченого. Вказала, що в нього мама пенсійного віку та сестра, яка є особою з інвалідністю. Вважає, що більше обвинувачений такого не вчинить.
		   Відповідно до рапорту від 24.06.2023 о 15.44 годині надійшло повідомлення на службу 102 від ОСОБА_6 , яка повідомила, що ОСОБА_3 вчинив за місцем проживання сварку, висловлювався нецензурно, погрожував їй, кинув у неї молотком. 
		Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.06.2023, о 16.11 годині прийнято заяву від ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення.
		25.06.2023 на підставі заяви потерпілої були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023091200000271, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
		Згідно з протоколом дослідження носія інформації від 29.06.2023, а також у ході дослідження відеозапису на електронному носії, файл під назвою « ОСОБА_7 » встановлено, що частина конфлікту між потерпілою та обвинуваченим відбувалася на подвір`ї сусіднього домогосподарства, куди втекла потерпіла. Зокрема, встановлено, що обвинувачений наздоганяє потерпілу, висловлюється нецензурно, погрожує. Жінка похилого віку намагалася заспокоїти обвинуваченого та захистити потерпілу. 
		Відповідно до висновку експерта від 26.06.2023 №164 у ОСОБА_6 виявлені такі тілесні ушкодження: синець правої гомілки, синець лівого стегна, які отримані від дії тупих твердих предметів та можуть відповідати терміну утворення 24.06.2023 і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Характер, локалізація виявлених тілесних ушкоджень не виключають можливості його утворення як від ударів руками чи ногами у вказані анатомічні ділянки (не меншо двох фізичних контактних дій) так і в результаті прискореного падіння з положення стоячи на площину та ударами до виступаючих над її поверхнею тупих твердих предметів.
		Згідно з постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.03.2023 у справі №348/355/23 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Відповідно до суті праповорушення ОСОБА_8 01.02.2023 під час сварки з потерпілою, ОСОБА_6 , висловлювався нецензурними словами до потерпілої, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю. 
		   Згідно з постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11.05.2023 у справі №348/1130/23 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП. Відповідно до суті праповорушення ОСОБА_3 18.03.2023 під час сварки з потерпілою, ОСОБА_6 , ображав її нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою на словах, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю. 
		   Згідно з постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21.06.2023 у справі №348/1348/23 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП. Відповідно до суті праповорушення ОСОБА_3 03.05.2023 під час сварки з потерпілою, ОСОБА_6 , висловлювався нецензурними словами до потерпілої та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю. 
		Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 29.08.2023 №281/2023, ОСОБА_3 психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій, виявляє ознаки РПП внаслідок вживання алкоголю, та перебував у стані і перебуває на даний час, за якого здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		Досліджені у ході судового провадження докази є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності доводять вину обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ст.126-1 КК України.
		В ході судового розгляду були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого: копія паспорта громадянина України; довідка про те, що обвинувачений зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з потерпілою та їх спільною донькою; довідка про перебування на обліку у лікаря-психіатра з 2021 року та про перебування на обліку у лікаря-нарколога з 21.01.2019; характеристики з місця проживання обвинуваченого, згідно з якою обвинувачений характеризується позитивно; довідка з ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до якої обвинувачений перебуває на військовому обліку та станом на 11.08.2023 підлягає розшуку, затриманню та доставці для вирішення питання щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення; вимога щодо відсутносі у обвинуваченого судимостей; копія ухвали Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26.11.2021, відповідно до якої ОСОБА_3 звільнили від кримінального відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України на підставі ст.46 КК України у зв`язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_6 ; узагальнену інформацію щодо особи ОСОБА_3 , відповідно до якої вказано кількість вчинених ним адміністративних правопорушень; характеристику з місця праці обвинуваченого, відповідно до якої його характеризують позитивно; копію пенсійного посвідчення матері обвинуваченого, ОСОБА_9 , відповідно до якої вона є пенсіонером за віком; акт обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_9 від 16.10.2023, відповідно до якого вона проживає на АДРЕСА_2 , разом з донькою, ОСОБА_10 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи (це підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК), у важких умовах та часто хворіють, господарство їм допомагає вести ОСОБА_3 .
		   Враховуючи викладене, суд, допитавши учасників судового розгляду, дослідивши докази та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину доведена і його дії слід кваліфікувати за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо колишньої дружини ОСОБА_6 , що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
		Диспозицією статті 126-1 КК України прямо визначено коло осіб, які можуть бути потерпілими від злочину і якщо особа не входить у коло цих осіб, дії обвинуваченого не підлягають кваліфікації за ст.126-1 КК України, а можуть бути кваліфіковані за іншими статтями КК України. Так, наявність спеціальної категорії потерпілих осіб від злочину, передбаченого ст.126-1 КК України відрязняє даний склад злочину від таких суміжних складів кримінальних правопорушень як кримінальний проступок, передбачений ст.125 КК України чи ст.126 КК України. Також слід зауважити, що за вчинення злочину, передбаченого ст.126-1 КК України законодавець передбачив більш суворий вид та розмір покарання ніж за вчинення суміжних кримінальних правопорушень. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до обвинувального акту, є вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя. Однак, оскільки ця обставина, вже передбачена диспозицією ст.126-1 КК України як обов`язкова ознака об`єктивної сторони складу злочину, суд не може повторно враховувати таку обставину як обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого.
		Крім цього, у обвинувальному акті не зазначено обставиною, яка пом`якшує покатання - щире каяття. Однак у ході судового розгляду було достовірно встановлено, що обвинувачений про вчинене шкодує, з моменту вчиненн останнього епізоду домашнього насильства не вчиняв більше дій такого характеру щодо потерпілої, про це зазначила такої і потерпіла у ході судового розгляду. Також обвинувачений вибачився перед потерпілою і вона його пробачила. Тому на думку суду ставлення обвинуваченого до вчиненого та його поведінка свідчать про те, що він щиро розкаявся у вчиненому.
		   Згідно з досудовою доповіддю та витягом з оцінки ризиків, у обвинуваченого середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки, яку він становить для суспільства, у тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням орган пробації вважає доцільним покладення на останнього обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		   Слід зазначити, що ризик вчинення обвинуваченим повторно кримінального правопорушення, підлягає оцінці за шкалою ризиків. Під час визначення цього критерію орган пробації врахував, що обвинувачений вчинив злочин за обставини, яка обтяжує покарання - плюс 6 балів за шкалою ризиків. Однак за вирахуванням цього балу, у зв`язку з тим, що суд виключив обставину, що обтяжує покарання з формулювання обвинувачення, ризик вчинення обвинуваченим повторно кримінального правопорушення все ж буде середнім.
		   При призначенні покарання обвинуваченому слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.
		   Згідно зі статтями50,65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.
		   Норми зазначеногоКодексунаділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
		   При призначенні ОСОБА_3 покарання,суд враховуєтяжкість вчиненогозлочину передбаченогост.126-1КК України (нетяжкий злочин), обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, його вік, сімейний стан, наявність непрацездатних близьких родичів, яким він допомагає вести господарство, його стан здоров`я, обставину, яка пом`якшує покарання - щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
		Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт. Враховуючи те, що ОСОБА_3 призначено покарання не пов`язане з позбавленням волі, відповідно до ст.91-1 КК України суд вважає за доцільне направити обвинуваченого для проходження програми для кривдників на строк 1 місяць.
		Відповідно до ч.9ст. 100 КПК України, речовий доказ, а саме: СD-R диск із відеозаписом «videо5249076087324946030», який відповідно до постанови від 29.06.2023 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №12023091200000271 слід залишити у матеріалах кримінального провадження.
		   Керуючись ст.370,374 КПК України, суд,
		у х в а л и в:
		    ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покаранняу виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
		   На підставіст.91-1КК Українизастосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 1 (один) місяць та покласти на нього обов`язок пройти цю програму.
		Речові докази:
		- СD-R диск із відеозаписом «videо5249076087324946030», залишити у матеріалах кримінального провадження.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Вирок може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...