Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/9177/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 16.11.2023. Зареєстровано: 17.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2023.
Дата набрання законної сили: 18.12.2023
Номер судового провадження: 1-кп/308/666/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023071030000001

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/9177/23
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		16 листопада 2023 року                                м. Ужгород
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судових засідань  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071030000001 від 01.01.2023, відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м.Ужгород, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , касира ФК «Центровфінанс», раніше не судимої,-
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 2 ст. 286 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з Ужгородської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071030000001 від 01.01.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.
		Судом встановлено, що за змістом обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.
		31 грудня 2022 року, о 21 год. 41 хв., ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним транспортним засобом, а саме легковим автомобілем марки «Volkswagen», моделі «Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухалась по другорядній дорозі - по вулиці Антонівській, в напрямку вулиці Анкудінова у місті Ужгород, де наблизилась до нерівнозначного нерегульованого перехрестя на якому світлофорні об?єкти працювали в режимі жовтого миготіння. Зупинившись біля дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», продовжила рух зі швидкістю 5 км. на год. в напрямку головної дороги - вулиці Анкудінова та маючи намір здійснити поворот ліворуч, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити, тобто діючи зі злочинною недбалістю, проявила неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечила безпеку дорожного руху, не вибрала безпечну швидкість, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним за умов видимості у напрямку руху, з моменту виникнення небезпеки для руху, яку вона об?єктивно була спроможна виявити, маючи технічну можливість зупинити керований автомобіль, не виконала вимоги пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, тобто не застосувала своєчасне екстрене гальмування в момент виникнення небезпеки для її руху, тим самим не уникнула наїзду на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий рухався вздовж вулиці Анкудінова зі сторони вулиці Мукачівської, в результаті чого останній помер.
		Смерть настала внаслідок поєднаної тупої травми голови, лівої нижньої кінцівки, яка супроводжувалась підшкірним крововиливом під м?які тканини голови, забоєм головного мозку, субарахноїдальним крововиливом, переломом склепіння черепа з переходом на основу черепа, закритим перелом нижньої третини лівої великогомілкової кістки з крововиливом в навколишні м?які тканини та м`язи, ускладнилось кровотечою та шоком, що і стало безпосередньою причиною його смерті. Вищевказані тілесні ушкодження є характерними для ДТП, виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли виступати частини кузова рухаючогося транспортного засобу з подальшим падінням та ударянням об тверде підлегле покриття при ДТП, що мала місце 31.12.2022 року.
		У такий спосіб ОСОБА_4 порушила вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306(далі - ПДР України), а саме: п. 12.3 ПДРУ «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об?єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди».
		3 технічної точки зору, при встановлених в ході досудового розслідування вихідних даних, у причинному зв?язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, стали дії водія автомобіля «Volkswagen», моделі «Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_7 , яка не виконала вимоги пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, маючи технічну можливість об?єктивно оцінити дорожні умови та обстановку, не застосувала своєчасне екстрене гальмування в момент виникнення небезпеки для її руху тим самим не уникнула наїзду на пішохода.
		При виконанні судом вимог ст.348КПК України обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що їй зрозуміла суть обвинувачення та що вона визнає себе винною у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та бажає давати показання. Обвинувачена зазначила, що з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, повністю згідна, окрім того щиро розкаялася та просила суд суворо не карати.
		У судовому засіданні прокурор просив провести розгляд справи у спрощеному порядку, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням характеризуючих даних про її особу. 
		Потерпіла ОСОБА_8 в судове засіданні не з`явилася, проте в матеріалах справи наявна з`ява про розгляд справи у її відсутності.
		Оскільки прокурор, обвинувачена та її захисник, не заперечували щодо фактичних обставин справи, враховуючи те, що обвинувачена визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3ст.349КПКУкраїни про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, а також приписи ч. 2ст. 349 КПК Українищодо особливостей апеляційного оскарження, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням письмових документів, та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої. 
		Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Відповідно дост. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Зокрема, згідно зіст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Крім того, відповідно до ч. 1ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
		Суд оцінює, що показання обвинуваченої в повній мірі узгоджуються та відповідають суті тих подій, які викладені в обвинувальному акті, тому об`єктивних сумнівів у доведеності її вини у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, у суду не має.
		Суд, обмежившись допитом обвинуваченої, її щирим визнанням вини у вчиненому, та дослідженими письмовими документами, приходить до висновку, що дії останньої органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковано вірно, та вина ОСОБА_4 у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому, є доведеною.
		Відповідно до ч. 1ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
		При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченої та запобіганню вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Обираючи вид і міру покарання обвинуваченій, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, особливості й обставини вчинення такого: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, дані про особу винного.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4  не встановлено. 
		Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4  не встановлено. 
		На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, особу винної, її ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів їй необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2ст.286КК України у вигляді позбавлення волі строком на три рік.
		Разом із цим, суд з врахуванням фактичних обставин справи, тяжкість кримінальногоправопорушення, відшкодування страховою компанією ПрАТ СК «АЗУ Україна» витрат на поховання потерпілого, особу обвинуваченої, яка має постійне місце проживання та реєстрації, наявність хорошої характеристики з місця роботи та проживання, на обліку і лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є інсулінозалежною, оскільки має цукровий діабет І типу важкої форми, вважає за можливе її виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, обравши їй покарання не пов`язане з позбавленням волі згідност.75КК України та поклавши на неї обов`язки, передбачені ч.1, п. 2 ч.3ст.76ККУкраїни строком на 1 рік.
		Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нових злочинів.
		Європейський суд з прав людини у справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року зазначив, що покарання, як втручання держави в особисте приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Арешт, накладений під час досудового розслідування, підлягають скасуванню, відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України.
		Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні - не заявлений.
		У відповідності до п. 3 ч. 1 ст.118,122,124КПК України з обвинуваченої слід також стягнути на користь держави процесуальні витрати згідно з наданих суду довідок у розмірі 4780,00 грн. за проведення комплексної фототехнічної та інженерно-транспортної від 18.04.2023 №КСЕ-19/107-23/1503 та 1132,68 грн. за проведення інженерно-транспортної експертизи від 06.03.2023 №СЕ-19/107-23/150-ІТ.
		На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 349, 374, 376, 395 КПК України , суд- 
		У Х В А Л И В:
		Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, без застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.
		Відповідно дост.76КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		Нагляд за ОСОБА_4 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем проживання засудженого.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 4780,00 грн. за проведення комплексної фототехнічної та інженерно-транспортної від 18.04.2023 №КСЕ-19/107-23/1503 та 1132,68 грн. за проведення інженерно-транспортної експертизи від 06.03.2023 №СЕ-19/107-23/150-ІТ.
		Скасувати арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_9 від 06.01.2023 року (справа №308/295/23 (1-кс/308/71/23)).
		Речові докази: 
		1.Джинси світло-синього кольору  знищити;
		2.Кросівки синього кольору з білою підошвою  знищити;
		3.Куртка чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору  знищити;
		4.Балонова жилетка чорного кольору  знищити.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя Ужгородського 
		міськрайонного суду
		Закарпатської області                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...