Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/9259/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 16.11.2023. Зареєстровано: 17.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2023.
Дата набрання законної сили: 08.12.2023
Номер судового провадження: 2/755/4785/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №:755/9259/23
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"07" листопада 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
		головуючої судді Яровенко Н.О.
		при секретарі Локотковій І.С.
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Позивач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття, у якому просить стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду завдану внаслідок залиття на її користь в розмірі 61 477 грн., 25 000 грн. моральної шкоди та 3800 грн. витрат пов`язаних із залученням спеціаліста-оцінювача та витрати на правничу допомогу в розмірі 2350 грн. з кожного.
		Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. Позивач є власницею квартири АДРЕСА_1 . 10.11.2022 року її квартиру було затоплено з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 , власниками якої є відповідачі. Залиття сталося з вини відповідачів. Відповідачі свою вини визнали, батарею опалення у свій квартирі замінили самостійно, однак огляд пошкоджень квартири позивача здійснювати відмовилися. Також відповідачі відмовилися відшкодовувати суму збитків, визначених експертом. На даний час відповідачі свою квартиру здають в оренду. Внаслідок залиття позивачу завдано матеріальної та моральної шкоди.
		Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07.07.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
		Позивач та її представник в судове засідання не з`явились. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, на позові наполягає. Просить слухати справу у його відсутність.
		Відповідачі в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду повідомлялись належним чином. Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками направлялася відповідачам на адресу їх місця реєстрації: АДРЕСА_3 , однак конверт повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». На друге судове засідання згідно даних Укрпошти судова повістка не вручена під час доставки. 
		Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
		Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
		Перевіряючи обставини справи судом встановлено, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 29.05.2001 року.
		Квартира АДРЕСА_4 належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відповідачам по справі, що підтверджується копією відповіді на запит адвоката від КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації». В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно квартира відповідачів не зареєстрована.
		Судом встановлено, що 10.11.2022 року мало місце залиття належної позивачу на праві власності квартири АДРЕСА_5 .
		Згідно акту про залиття, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 26.12.2022 року вбачається, що 10.11.2022 року в АДРЕСА_6 трапилося залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 в зв`язку з аварією на системі центрального опалення. 10.11.2022 року о 15-10 годин надійшла заявка на ОДС Дніпровського району № 8684971 про порив радіатора в квартирі АДРЕСА_4 . Перекрито ЦО на будинок. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
		Відповідно до ч. 1,2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
		Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
		При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.
		Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
		З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди. 
		Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
		За статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		На спростування своєї вини в залитті квартири позивача відповідачами не надано жодного доказу. Отже, суд вважає, що залиття сталося з вини відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Також відповідачами не надано жодного доказу на спростування розміру матеріального збитку.
		Згідно звіту про оцінку збитків № 24\23 від 28.02.2023 року вбачається, що розмір матеріальних збитків, який завдано ОСОБА_4 в результаті пошкодження оздоблення квартири АДРЕСА_1 внаслідок залиття, яке сталося 10.11.2022 року, станом на момент складання даного звіту становить 61 477 грн. Отже, матеріальна шкода в сумі 61477 грн. підлягає до солідарного стягнення з відповідачів. 
		Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідачів на її користь моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 25 000 грн. Обґрунтовуючи моральну шкоду позивач зазначила, що внаслідок залиття та неправомірних дій відповідачів їй завдано моральної шкоди, яка виразилася у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичайного способу життя, необхідності докладати додаткових зусиль для його нормалізації. Квартира втратила естетичний вигляд, встановився стійкий неприємний запах унаслідок утворення плісняви на стінах та стелі житлової кімнати та кухні. 
		Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, у тому числі, у випадку, коли вона зазнала душевних страждань у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Відповідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року зі змінами, моральна шкода - це шкода немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяна фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до п.5 Постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.
		З урахуванням наведених положень норм чинного законодавства та встановлених судом обставин, суд вважає, що позивачу дійсно завдано моральна шкода, яка полягає у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичайного способу життя, необхідності докладати додаткових зусиль для його нормалізації і грошовий вираз такої шкоди має бути стягнутий з відповідачів.
		У зв`язку із цим суд враховуючи глибину душевних страждань і переживань позивача, при цьому, дотримуючись принципів розумності, виваженості та справедливості приходить до висновку про необхідність зменшення заявленого до стягнення солідарно розміру моральної шкоди у сумі з 25 000,00 грн. до 4000,00 грн. 
		Також підлягають до стягнення витрати за проведення експертом огляду об`єкта та складання звіту у розмірі 3800 грн., що сплачена за розрахунковою квитанцією позивачем.
		Таким чином, суд, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
		Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Частиною 6 ст. 141 ЦПК України визначено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Таким чином, судовий збір підлягає стягнення з відповідачів в користь держави розмірі по 1073,60 грн. з кожного.
		Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Згідно зі ст.ст.133,137 ЦПК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» судові витрати на правничу допомогу, це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
		Таким чином, до стягнення з відповідачів на користь позивача також підлягають витрати пов`язані з правничою допомогою в розмірі 2350 грн. с кожного відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись до ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задовольнити частково.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 61 477 грн., витрати понесені за проведення експертом огляду об`єкта та складання звіту у розмірі 3800 грн., а всього 65277,00 грн.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 4000 грн. 
		Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 2350 грн. з кожного
		Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн. з кожного.
		В решті позову відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Дані сторін:
		Позивач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 .
		Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП невідомий, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
		Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП невідомий, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
		 
		 
		 
		 
		 
		       Суддя                                                                                 Н.О.Яровенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...