Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/9410/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 16.11.2023. Зареєстровано: 17.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2023.
Дата набрання законної сили: 14.12.2023
Номер судового провадження: 1-кп/461/779/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023140000000327

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		461/9410/23
		1-кп/461/779/23
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		14.11.2023                                                м.Львів 
		Колегія суддів Галицького районного суду м. Львова в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,                
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 (по відеозв`язку),
		захисника ОСОБА_7 (по відеозв`язку),
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 461/9410/23 відносно:
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Орджонікідзе, Краснодонського району, Луганської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		ОСОБА_6 , будучи громадянином України, всупереч конституційному обов`язку захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, підтримував ідеї та погляди терористичної організації «Луганська народна республіка», спрямованої на завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній безпеці України.
		22.02.2022 ОСОБА_6 , прямуючи на місце своєї роботи, а саме на шахту у м. Сорокине Довжанського району Луганської області, отримав від невстановлених осіб з числа військовослужбовців терористичної організації «ЛНР» пропозицію про прибуття до одного пунктів збору мобілізованих, що у м. Довжанську Луганської області.
		У цей же день, у невстановлений час, ОСОБА_6 , будучи обізнаним про оголошену мобілізацію чоловіків призовного віку від 18 до 55 років до складу терористичної організації «ЛНР», діючи умисно, усвідомлюючи свої дії, погодився на вищевказану пропозицію та за його згодою був доставлений до пункту збору мобілізованих терористичної організації «ЛНР», а саме до приміщення військового комісаріату у м. Довжанську Луганської області, де надав невстановленим працівникам вказаної установи свої документи, що посвідчують особу, чим надав згоду на проходження так званої «військової служби» у підрозділах незаконного збройного формування, створеного, підпорядкованого, керованого та фінансованого російською федерацією.
		Після перевірки добровільно наданих ОСОБА_6 документів, останнього, спільно з іншими військовослужбовцями терористичної організації «ЛНР» з числа мобілізованих, було доставлено до одного з пунктів збору мобілізованих «ЛНР» у м.Кадіївка Алчевського району Луганської області, де він отримав військову форму російського зразка та інше військове майно (каску, протигаз, речовий мішок, флягу, чашку, казанок). 
		Оформивши необхідні документи, ОСОБА_6 , за рішенням невстановлених осіб з числа військовослужбовців терористичної організації «ЛНР», за невстановлених обставин зараховано до списків особового складу 208 стрілецького (козацького) полку незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР» на посаду стрільця.
		У подальшому, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, отримав стрілецьку зброю, а саме автомат Калашникова (АК-47).
		Від початку березня 2023 року, точний час не встановлено, але не раніше, ніж з 07.03.2023, і до 22.07.2023 ОСОБА_6 , з метою забезпечення бойових дій рф проти України, діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, в умовах воєнного стану, перебуваючи на тимчасово окупованих військовими формуваннями російської федерації територіях Луганської (м. Сорокине, м.Довжанськ, м. Кадіївка, с. Трьохізбенка Щастинського району) та Донецької областей (с. Курдюмівка Бахмутського району), у складі 208 стрілецького (козацького) полку незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР», надавав іноземній державі  російській федерації та її представникам  військовослужбовцям збройних сил російської федерації та контрольованих нею представникам терористичної організації «ЛНР» допомогу у проведенні підривної діяльності проти України, виконуючи завдання, пов`язані із веденням бойових дій проти Збройних Сил України, та обов`язки із забезпечення різних видів та форм бою. 
		Поряд цим, ОСОБА_6 , пройшовши повноцінну військову підготовку, яка супроводжувалась тактичним веденням бою, здійсненням штурму, наступу та відступу, з метою забезпечення бойових дій рф проти України, на виконання вказівок військового керівництва незаконного збройного формування «Народна міліція» терористичної організації «ЛНР», на автомобільній техніці вказаного формування, спільно з іншими мобілізованими військовослужбовцями, прибув на позиції неподалік АДРЕСА_2 , де, спільно з іншими військовослужбовцями з числа мобілізованих, усвідомлюючи характер своїх дій, виконував обов`язки по облаштуванню та укріпленню вогневих позицій зс рф для ведення бою, облаштуванню окопів, будівництві бліндажів, а також караульної служби по охороні території.
		З 22.02.2022 до 01.07.2023 ОСОБА_6 , продовжуючи діяти на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, свідомо виконуючи вимоги військового керівництва незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР», спільно з іншими військовослужбовцями 208 стрілецького полку незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР», перебував на території Луганської області, де, будучи озброєним стрілецькою зброєю АК-74, виконував обов`язки по облаштуванню та укріпленню вогневих позицій зс рф в лісосмузі для ведення бою, облаштуванню окопів, будівництві бліндажів. 
		01.07.2023 ОСОБА_6 , продовжуючи діяти на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, свідомо виконуючи вимоги військового керівництва незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР», спільно з іншими військовослужбовцями з числа 208 стрілецького полку, був передислокований до АДРЕСА_3 , де до 22.07.2023 виконував обов`язки з облаштування та укріплення вогневих позицій зс рф для ведення бою, облаштування окопів, будівництва бліндажів, а також караульної служби по охороні території. 
		Таким чином, у період з 22.02.2022 по 22.07.2023 ОСОБА_6 забезпечував виконання обов`язків військової служби у незаконних збройних формуваннях терористичної організації «ЛНР», у тому числі:
		    служити псевдодержаві, дотримуватися конституції і законів «ЛНР»;
		    з честю нести високе звання військовослужбовця, дорожити честю і бойовою славою ЛНР;
		    строго і точно виконувати вимоги загальновійськових статутів;
		    в період проходження військової служби добросовісно виконувати всі загальні, посадові і спеціальні завдання військовослужбовців, установлених законодавством та іншими нормативно-правовими актами «ЛНР»;
		    дотримуватися військової дисципліни, виконувати накази, розпорядження і вимоги командира (начальника);
		    дотримуватися установленого порядку користування військовою технікою (апаратурою), берегти в таємниці відомості, отримані в ході проходження військової служби.
		Відтак, громадянин України ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, у складі 208 стрілецького (козацького) полку незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР», у період з 22.02.2022 до 22.07.2023, з метою виконання загального плану захоплення території України у складі збройних сил російської федерації, із закріпленою стрілецькою зброю (АК-74) та боєкомплектом, керуючись статутами збройних сил російської федерації та терористичної організації «ЛНР», виконував обов`язки «стрільця» у різних видах бою та формах його забезпечення, а також забезпечував безпеку місць перебування збройних сил російської федерації та терористичної організації «ЛНР» в населених пунктах Луганської та Донецької областей, які ними захоплені та окуповані під час збройного конфлікту.
		Злочинна діяльність ОСОБА_6 припинена 22.07.2023 військовослужбовцями Збройних Сил України під час бойових дій неподалік АДРЕСА_3 , де останнього захоплено у полон.
		Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся, просив суворо не карати. Пояснив, що він дійсно, перебуваючи на тимчасово окупованій території у м. Сорокине Довжанського району Луганської області, брав з 22.02.2022 участь в діяльності незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР». Виконував завдання, пов`язані із веденням бойових дій проти Збройних Сил України. Забезпечував безпеку місць перебування збройних сил російської федерації та терористичної організації «ЛНР» в населених пунктах Луганської та Донецької областей. 22.07.2023 його діяльність була припинена військовослужбовцями Збройних Сил України під час бойових дій неподалік селища Курдюмівка Бахмутського району Донецької області, де він потрапив у полон.
		Винуватість ОСОБА_6 у визначеному судом у цьому вироку обсязі повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:
		-протоколом про проведення пред`явлення для впізнання від 20.10.2023 р., яким зафіксовано впізнання свідком ОСОБА_8 на фотознімку № 3 ОСОБА_6 , який разом із ним проходив військову службу в лнр/днр в 6 полку;
		-протоколом про проведення пред`явлення для впізнання від 20.10.2023 р., яким зафіксовано впізнання свідком ОСОБА_9 на фотознімку № 4 ОСОБА_6 , який разом із ним проходив військову службу в лнр/днр в 6 полку; 
		-окремою справою військовополоненого ОСОБА_6 , з якої вбачається список
		військовополонених (затриманих), які потрапили у полон під час бойових дій, серед яких ОСОБА_6 (дата потрапляння у полон: 22.07.2023 року, неподалік селища Курдюмівка);
		-даними, що зазначені в письмовому щирому каятті ОСОБА_6 , в якому він зазначив, що щиро розкаюється у скоєних злочинах та повністю визнає вину, усвідомлює, що вчинив злочини проти України;
		-даними, що містяться у протоколі огляду від 25.10.2023 року, предметом огляду якого є інформаційні ресурси, а саме сайт ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційний сайт «Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України» ІНФОРМАЦІЯ_3  та сайт ІНФОРМАЦІЯ_4 ,на предметнаявності інформаціїщодо перебігубойових дійстаном на24січня 2023року натериторії Донецькоїобласті,зокрема щодоймовірного місцявзяття вполон учасникат.зв.«збройних силДНР/ЛНР»,громадянина України: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,уродженця містаДербент,Дагестан,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоолександрівка, Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
		Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі зазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Вони узгоджуються між собою.
		В той же час, досліджені в суді докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України. У суду відсутні підстави для сумніву у допустимості цих доказів, які зібрані в порядку, що передбаченийКПК України.
		Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України доведена повністю. 
		Статтею 17 Закону України від 23.03.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) Європейський Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) Європейський Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
		Конвенцією Організації Об`єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року зобов`язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до пункту «а» ст. 2 цієї Конвенції організована злочинна група означає структурно оформлену групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів або злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.
		Поняття терористичної організації визначено в ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року і це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
		Також, відповідно до ст.1 вищезазначеного закону, терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
		Тобто, терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1-3 ст.258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочини терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.
		При цьому, суд враховує також Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII, в якому «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями.
		Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» від 23 грудня 2005 року №13 роз`яснив, що утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об`єднання для заняття злочинною діяльністю. В частині ж участі у злочинній чи терористичній організації - то відповідно до п.13 даної постанови, вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об`єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.
		При цьому, під час судового розгляду справи, суд враховує наступне. Стороною обвинувачення було доведено, що ОСОБА_6 усвідомлював, що «ЛНР», «ДНР» та інші незаконні збройні формування, які структурно входить до силового блоку терористичних організацій «ЛНР», «ДНР» діють на території України саме як терористичні організації, діють на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, і обвинувачений сприяв у діяльності вказаних терористичних організаціях.
		Суд також враховує правові позиції, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства», відповідно до яких розслідування терористичних правопорушень, безсумнівно, ставить перед органами влади особливі проблеми. Забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства, яке страждає від тероризму, та інтересами конкретної людини є надзвичайно складним завданням. Беручи до уваги факт посилення тероризму в сучасному світі, визнана необхідність, яка випливає із самої суті системи Конвенції, забезпечення належної рівноваги між захистом інститутів демократії в інтересах суспільства і захистом прав окремої людини. У контексті статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, саме суд має визначити значимість таких обставин, а також з`ясувати, чи було забезпечено в цій справі рівновагу між застосовними положеннями цієї статті у світлі її конкретного формулювання та її загальним предметом і метою.
		Висновки суду про визнання «ЛНР» і «ДНР» терористичними організаціями узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Так, у Рішенні ЄСПЛ від 25 липня 2017 року у справі «Хлєбік проти України» безпосередньо зазначено, що на початку квітня 2014 року збройні угрупування почали захоплювати офіційні будівлі в Донецькій та Луганській областях й заявляти про створення самопроголошених утворень, відомих як «ДНР» і «ЛНР». У відповідь 14 квітня 2014 року Уряд України, який розглядає такі збройні формування як терористичні організації, санкціонував застосування проти них збройних сил шляхом введення в правове поле поняття «антитерористична операція».
		Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду прокурором, є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого ОСОБА_6 винуватим по пред`явленому обвинуваченню, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд бере до уваги, що відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
		Вирішуючи питаннящодо кваліфікаціїдій обвинуваченого,суд вважає,що органамидосудового розслідування правильно кваліфіковані його дії, оскільки громадянин України ОСОБА_6 вчинив державну зраду  діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, а саме перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001 зі змінами, внесеними згідно із Законами № 1183-VІІ від 08.04.2014, № 1689-VІІ від 07.10.2014). Також ОСОБА_6 вчинив державну зраду  діяння, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, а саме надання іноземній державі та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001 зі змінами, внесеними згідно із Законами № 1183-VII від 08.04.2014, № 1689-VII від 07.10.2014, № 2113-IX від 03.03.2022). ОСОБА_6 брав участь у терористичній організації, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України. А також брав участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду та міри покарання, суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.260 КК України є тяжким злочином, а кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 111, ч.2 ст. 111, ч.1 ст. 258-3 КК України є особливо тяжкими злочинами. Також суд враховує відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується посередньо.
		Пом`якшуючою покарання обставиною є щире каяття.
		Обтяжуючою покарання обставиною відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3 та ч. 2 ст. 260 КК України, є вчинення злочинів з використанням умов воєнного стану.
		Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, дані, які характеризують ОСОБА_6 , суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.111, ч. 2 ст. 111, ч.1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КПК України, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів.
		Відповідно до положень ч. 1 ст.70КК остаточне покарання ОСОБА_6 за вчинення цих кримінальних правопорушень необхідно визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. 
		Відповідно до ч.2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
		Враховуючи, що за ч.ч.1,2 ст. 111 КК України ОСОБА_6 вчинив злочин проти основ національної безпеки України та за ч.1 ст. 258-3 КК України, ч.2 ст. 260 КК України вчинив злочини проти громадської безпеки, cуд вирішив застосувати конфіскацію всього майна, належного ОСОБА_6 на праві власності.
		Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.
		Речові докази відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,368,370,374 КПК України, колегія суддів, -
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Визнати ОСОБА_6 винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.2 ст.111, ч.1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України.
		Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст.111КК України у виді дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
		Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст.111КК України у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
		Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 258-3КК України у виді десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
		Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст.260КК України у виді п`яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
		Призначити ОСОБА_6 остаточне покарання відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вищезазначених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирати.
		Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 22.07.2023 року.
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законноїсили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		   Головуючий суддя:                     ОСОБА_1 
		 
		судді:                   ОСОБА_2 
		 
		 
		                 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...