Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 688/3313/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 17.11.2023. Зареєстровано: 17.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2023.
Дата набрання законної сили: 19.12.2023
Номер судового провадження: 2/681/451/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                                                                                                Справа № 688/3313/23
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                 
		                                
		        17 листопада 2023 року                                                                м.Полонне
		           
		Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Горгулько Н.А.,
		розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в м. Полонному цивільну справу за позовом Івано-Франківського національного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення коштів за навчання,
		  
		в с т а н о в и в:
		 
		08.08.2023 позивач звернувся до суду із вказаним позовом. 
		В обґрунтування своїх вимог вказує, що на підставі рішення приймальної комісії наказом ректора Івано-Франківського національного медичного університету № 304-с, ОСОБА_1 11.08.2014 зарахована студентом першого курсу медичного факультету за державним замовленням, спеціальність «Лікувальна справа». На виконання вимог Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 22.08.1996, та Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом МОЗ України № 367 від 25.12.1997 , 02.09.2014 між ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» та відповідачем укладено угоду № 66 про підготовку фахівців з вищою освітою. 
		       Згідно з умовами укладеної угоди, відповідач зобов`язалась прибути після закінчення університету на місце працевлаштування відповідно до направлення і відпрацювати не менше трьох років по закінченню навчання в інтернатурі; у разі відмови їхати за призначенням - відшкодувати відповідно до державного бюджету вартість навчання у встановленому порядку. Разом з тим, угодою передбачений обов`язок університету забезпечити студентові якісну теоретичну і практичну підготовку фахівця з вищою освітою згідно з навчальними планами та програмами і вимогами кваліфікаційних характеристик фахівця, а також оформити студентові направлення на працевлаштування.
		На виконання умов укладеної угоди, згідно Протоколу офіційного розпорядження випускників університету, які закінчують університет у червні 2020 року, відповідача, як молодого спеціаліста, направлено на роботу відповідно до направлення № 17 від 25.05.2020 в КНП «Шепетівська центральна районна лікарня» на посаду лікаря-терапевта.
		Із пропозицією щодо працевлаштування відповідач ознайомлена та погодилась, про що свідчать її заява та розписка про отримання документів. Наказом ректора університету № 169-с від 30.06.2020 року на підставі результатів державних екзаменів і відповідно до рішення Державної екзаменаційної комісії для ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію лікаря і видано диплом.
		Університетом повністю виконано умови укладеної з відповідачем угоди.
		Однак, відповідно до інформації КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня» Шепетівської міської ради Хмельницької області, лікаря-інтерна ОСОБА_1., звільнено з роботи з 31.07.2022 зі спеціальності «Внутрішні хвороби» у зв`язку із закінченням навчання в інтернатурі. До роботи на посаді лікаря-терапевта відповідач не приступила.
		Зазначає, що відповідач відмовляється відпрацювати не менше трьох років як молодий фахівець в державній установі охорони здоров`я, і, як наслідок, невиконання відповідачем умов угоди № 66 тягне за собою обов`язок відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного бюджету вартість навчання.
		Відповідно до розрахунку фактичних витрат на навчання ОСОБА_1 , його вартість становить 140989 грн 63 коп., втому числі академічна стипендія в розмірі 8133 грн 66 коп.
		08.03.2023 університетом надіслано відповідачу вимогу про виконання зобов`язання за № 06/767. Повторно надіслано вимогу 19.07.2023 за № 06/2348. Проте станом на день подання позовної заяви жодної письмової відповіді від відповідача на адресу університету не надходило.
		Зазначає, шо згідно з наказом МОЗ України № 1426 від 24.06.2019 «Про зміну найменування та затвердження статуту Івано-Франківського національного медичного університету» Державному вищому навчальному закладу «Івано-Франківський національний медичний університет» змінено найменування на Івано-Франківський національний медичний університет.
		Управлінням Західного офісу Державної аудиторської служби в Івано-Франківській області була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Івано-Франківського національного медичного університету за період з 01.01.2019 до 30.09.2022. Згідно даних акта ревізії від 28.02.2023 за № 04-21/01 були встановлені порушення, що призвели до матеріальної шкоди державному бюджету у зв`язку із невідпрацюванням випускниками університету за направленням, зокрема і ОСОБА_1 .
		Отже, оскільки відповідач не виконала умов угоди, а університет є бюджетною установою, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою відшкодування до державного бюджету коштів, затрачених на навчання ОСОБА_1 у розмірі 140989 грн 63 коп.
		Ухвалою суду від 12.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд без повідомлення сторін.        
		У встановлений строк відповідач, відповідно до ст. 178 ЦПК, відзиву на позовну заяву до суду не подала. 
		У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		Дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.
		Відповідно до ст. 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
		Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу ДВНЗ Івано-Франківський національний медичний університет № 340-с від 11.08.2014, ОСОБА_1 було зараховано студентом 1-го курсу медичного факультету за спеціальністю «Лікувальна справа» за державним замовленням (а.с. 8).
		02.09.2014 сторони уклали угоду № 66, згідно з якою ДВНЗ зобов`язується забезпечити студентові: якісну теоретичну і практичну підготовку фахівця з вищою освітою згідно з навчальними планами та програмами і вимогами кваліфікаційних характеристик фахівця; місце працевлаштування в державному секторі народного господарства після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації. Студент, у даному випадку ОСОБА_1 , має кілька зобов`язань, зокрема: прибути після закінчення вищого навчального закладу на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років; у разі відмови їхати за призначенням - відшкодувати відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання в установленому порядку (а.с. 9).
		Як вбачається з навчальної карти студента, форма № Н-2.04, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 29.03.2012 № 384, ОСОБА_1 була зарахована на медичний факультет освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст», напрям підготовки 1201 - медицина, спеціальність - 7.12010001 лікувальна справа, успішно пройшла навчання та склала іспити. Рішенням Державної екзаменаційної комісії (протокол від 25.06.2020 № 6), ОСОБА_1 присвоєна кваліфікація «лікар» (а.с. 11-13).
		30.06.2020 відповідно до наказу № 169-с, виданим МОЗ України Івано-Франківським національним медичним університетом, ОСОБА_1 присвоїли кваліфікацію «Лікар» зі спеціальності 7.120010001 - лікувальна справа та видали диплом спеціаліста звичайного зразка. Цим же наказом ОСОБА_1 відрахована з університету. (а.с. 10). 
		12.05.2020 відповідач адресувала голові комісії зі сприяння працевлаштування випускників університету - ректору ОСОБА_2 заяву з проханням розглянути питання її працевлаштування до КНП «Шепетівська центральна районна лікарня» за спеціальністю терапія (а.с. 15).
		Відповідно до направлення на роботу № 17 від 25.05.2020, ОСОБА_1 направлялась в розпорядження КНП «Шепетівська центральна районна лікарня» для роботи на посаді лікар-терапевт, дата прибуття 01.08.2020 (а.с.14). 30.06.2020 направлення на роботу відповідач отримала особисто разом з іншими документами (всього 7 найменувань) по закінченню навчання, про що ОСОБА_1 підписалась у розписці (а.с. 27).
		Згідно протоколу офіційного розподілу випускників ІФНМУ 2020 спеціальність «Лікувальна справа», щодо ОСОБА_1 (а.с. 17) зазначені такі відомості: місце розподілу - ДОЗ Хмельницька ОДА, заклад - КНП «Шепетівська районна лікарня», посада - лікар-терапевт (а.с. 16-23).
		Як вбачається з інформації КНП «Шепетівської багатопрофільної лікарні» від 28.04.2023, вихідний № 201610, на лист університету від 20.04.2023 за вихідним № 06/1148, ОСОБА_1 прийняли на роботу 03.08.2020 на посаду лікаря-інтерна зі спеціальності «Внутрішні хвороби» відповідно до наказу № 118-к від 28.07.2020. Підстава: наказ ДОЗ Хмельницької ОДА № 137-к від 03.07.2020. Звільнили ОСОБА_1 з вищезгаданого місця роботи 31.07.2022 відповідно до витягу з наказу № 108-к від 01.08.2022. Підстава: закінчення навчання в інтернатурі (а.с. 24, 25, 26). 
		Судом досліджено довідку без вихідного номера та дати, підписану ректором університету ОСОБА_2 , де розраховані фактичні витрати на навчання ОСОБА_1 за державним замовленням, загальна сума 140989 грн 63 коп. А саме: витрати на одну особу (студент) у 2014 році становили 6 871 грн 72 коп., у 2015 - 15 362 грн 77 коп., у 2016 - 16 360 грн 14 коп., у 2017 - 22 794 грн 23 коп., у 2018 - 26 313 грн 54 коп., у 2019 - 29 096 грн 90 коп. і у 2020 - 16 056 грн 67 коп. Шляхом арифметичного додавання загальна сума - 132 855 грн 97 коп. Також ОСОБА_1 отримувала стипендію у 2014 році у розмірі 2 929 грн 00 коп., у 2015 - 5 213 грн 66 коп., що у загальній сумі становить 8 133 грн. 66 коп. Шляхом додавання витрат, які були здійсненні на підготовку спеціаліста ОСОБА_1 з 2014 по 2020 роки навчання - 132 855 грн 97 коп. та суми отриманої стипендії - 8 133 грн 66 коп., отримуємо суму 140 989 грн 63 коп. (а.с. 28).
		Власне саме таку вимогу позивач і просить задовольнити.
		До матеріалів справи додано довідку про доходи від 12.07.2023, форма 02/2230, відповідно до якої відповідач з вересня 2014 року по липень 2015 року отримала дохід (стипендія) 8 133 грн 66 коп. (а.с. 29).
		У матеріалах справи міститься поштове повідомлення, адресоване для ОСОБА_1 , дата подання у відділення Укрпошти - 08.03.2023, дата отримання листа адресатом - 13.03.2023. Відправником листа зазначений Івано-Франківський національний медичний університет (а.с. 32). Позивач у своєму позові зазначає, що це поштове повідомлення є підтвердженням отримання відповідачем вимоги про виконання зобов`язання за № 06/767.
		19.07.2023 за № 06/2348 для ОСОБА_1 була повторно направлена вимога про виконання зобов`язання, зі змісту якої вбачається, що відповідач повідомлена про обов`язок відшкодувати позивачу вартість навчання та суму отриманої стипендії, оскільки не виконала умов укладеної угоди. (а.с. 30-31).
		Судом встановлено, що 28.02.2023 Управлінням Західного офісу Державної аудиторської служби в Івано-Франківській області був складений акт № 04-21/01 про проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Івано-Франківського національного медичного університету за період з 01.01.2019 по 30.09.2022, відповідно до якого встановлена певна кількість студентів, серед яких і ОСОБА_1 , яка у червні 2020 року закінчила цей університет, але не відпрацювала не менше трьох років в державному секторі економіки (а.с. 44). В акті зазначається, що між університетом та відповідачкою була укладена угода про підготовку фахівців із вищою освітою від 02.09.2014. Направлення на роботу № 17 ОСОБА_1 отримала і розписалась про це (а,с, 27).
		Відповідач була направлена в КНП «Шепетівська ЦРЛ» лікарем-терапевтом. Листом від 14.02.2023 за № 20/217 КНП «Шепетівська ЦРЛ» повідомило, що ОСОБА_1 звільнена з роботи 31.07.2022 після закінчення навчання в інтернатурі. До роботи на посаді лікаря-терапевта відповідач не приступила. (а.с. а.с. 33-51).
		Відповідно ч. 1 ст. 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.
		Оскільки університет є бюджетною установою, органом управління якого є Міністерство охорони здоров`я України, а керівник університету є стороною укладеної з відповідачем угоди на підготовку фахівця з вищою освітою за державні коштів, тому позивач наділений правом звернутися до суду з вказаним позовом з метою відшкодування до державного бюджету коштів, затрачених на навчання ОСОБА_1 .
		        Так, ч. 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. 
		Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 
		Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Ч. 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`зання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.
		Окрім цього, ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060 (чинною на момент виникнення правовідносин) вищі навчальні заклади здійснюють свою діяльність за державним контрактом (замовленням) та угодами як основною формою регулювання відносин між навчальними закладами та підприємств: установами, організаціями, громадянами.
		У рішенні Конституційного Суду України від 04.03.2004 № 5-рп/2004 у справі № 1-4/2004 вказано, що безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її відповідно до стандартів вищої освіти без внесення плати в державних комунальних навчальних закладах на конкурсній основі (ч. 4 ст. 53 Конституції України) в межах обсягу підготовки фахівців для загальносуспільних потреб (державного замовлення).
		Постановою Кабінету Міністрів від 22.08.1996 № 992, було затверджено Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, п. 3 якого передбачено, що цей Порядок поширюється на осіб, які навчаються за спеціальністю медичного профілю. Відповідно до п. 4 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду за формою згідно з додатком № 1.
		П. 6 Порядку передбачено, що згідно з угодою випускник зобов`язаний: глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця вищою освітою.
		Відповідно до п. 18 Порядку керівництво вищого навчального закладу не пізніше ніж за рік до закінчення навчання пропонує випускнику посаду відповідно до укладеної угоди. 
		Пунктом 19 Порядку передбачено, що оформлене замовником або вищим навчальним закладом (за домовленістю із замовником) направлення на роботу є підставою для укладання трудового договору між молодим фахівцем і замовником.
		Відповідно до п. 20 Порядку молодий фахівець повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу.
		Відповідно до п. 14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або його відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов`язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.
		Згідно з Указом Президента України від 23.01.1996 № 77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин) особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов`язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. 
		Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25.12.1997 № 367 затверджено Порядок працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин). П. 6 цього Порядку передбачено, що випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, зобов`язані відпрацювати за місцем призначення не менше ніж три роки.
		Отже, попри те, що чинний Закон України «Про вищу освіту» не передбачає обов`язку відпрацювання не менше трьох років, ситуація для випускників ВНЗ, які вступали до 2014 року, дещо відрізняється. Так, на момент укладення угоди - 02.09.2014, між університетом та ОСОБА_1 був чинним Закон України «Про освіту», відповідно до ч. 2 ст. 52 якого випускники ВНЗ, які здобули освіту за бюджетні кошти, були зобов`язані відпрацювати за направленням у встановленому порядку або, відповідно, відшкодувати кошти (норма була чинна до 06.09.2014). Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 22.08.1996 № 992 (втратила чинність у 2017 році) та поширювався на студентів, які навчаються за державним замовленням. Відповідно, якщо особа вступила до ВНЗ на «бюджет» до 06.09.2014, тобто тоді, коли ч. 2 ст. 52 Закону України «Про освіту» була чинною, і вона добровільно підписала відповідну угоду, якою погодилась на її працевлаштування навчальним закладом та погодилась відшкодувати вартість навчання у разі відмови від працевлаштування, або ж на той момент вже отримала направлення на роботу або була працевлаштована за направленням, така особа зобов`язана виконати взяті на себе зобов`язання: після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати за направленням не менше ніж три роки або ж відшкодувати вартість навчання. У разі невиконання умов угоди, вартість коштів за навчання ВНЗ може стягнути з випускника у судовому порядку. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду № 753/8546/16-ц від 20.03.2019.
		При чому, згідно п. 21 чинного Порядку працевлаштування № 367, випускник, який не відпрацював встановлений трирічний строк за направленням, повинен компенсувати, крім вартості навчання, також усі витрати, зокрема, виплату академічної стипендії. 
		Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року (справа № 598/760/17), від 30 січня 2019 року (справа № 607/3682/17), від 26 червня 2019 року (справа № 607/7122/17-ц).
		Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (в чинній редакції), особи, які навчаються у закладах вищої освіти за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання академічних та соціальних стипендій у встановленому законодавством порядку.
		Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
		Проте, академічна стипендія призначається студентам як засіб заохочення академічної успішності і не ставить на меті забезпечення студента засобами для існування, на відміну від соціальної стипендії, яка призначається студенту саме як частина державної допомоги, тобто надається саме як засіб до існування, а тому академічні стипендії, які сплачуються студентам закладів вищої освіти, належать до категорії витрат на навчання таких студентів, які за наявності на те підстав підлягають компенсації замовникові відповідного навчання.
		Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.01.2021 по справі № 607/3693/17 (провадження № 14-151цс20), висловила правову позицію, яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права, що, якщо між сторонами укладеної угоди про підготовку фахівця з вищою освітою передбачений обов`язок цього фахівця після закінчення відповідного навчання відпрацювати три роки, наприклад, в закладі охорони здоров`я, куди цей фахівець (випускник) буде направлений за розподілом, а також його обов`язок компенсувати (відшкодувати) замовнику його навчання вартість витрат цього замовника на це навчання у разі неприбуття цього випускника за направленням або його відмови без поважних причин приступити до роботи за призначенням (наприклад, відпрацювати три роки в закладі охорони здоров`я, куди випускник направлений за розподілом), то зазначене зобов`язання з відшкодування витрат на навчання є цивільно-правовим договірним зобов`язанням.
		Велика Палата Верховного Суду вважає розумним та справедливим відповідне договірне зобов`язання щодо відпрацювання фахівцем після закінчення відповідного навчання трьох років за направленням замовника такого навчання, який оплатив навчання фахівця.
		На переконання Великої Палати Верховного Суду покладення на фахівців, які отримали вищу освіту безкоштовно за державним замовленням, обов`язку щодо оплатного відпрацювання (на умовах не гірших, ніж ті які надаються іншим працівниками державного сектора економіки) за направленням держави протягом визначеного періоду часу (трьох років) не суперечить самій суті конституційного права на безкоштовну вищу освіту і в сучасник умовах економічного розвитку країни відповідає інтересам суспільства, щодо отримання від держави якісних послуг у відповідних секторах.
		Враховуючи викладене, беручи до уваги ч. 2 ст. 44 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-ХІІ, ч. 2 ст. 52 Закону України «Про освіту» (в редакції 24.07.2014), п. 14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 22.08.1996, п. п. 1, 2 Указу Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» № 77/96 від 23.01.1996, із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 342/96 від 16.05.1996, п. п. 6, 21 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась державним замовленням, затверджений наказом МОЗ України № 367 від 25.12.1997, п. п. 1.1, 2.3, 3.2 Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ-ІУ рівнів акредитації медичних факультетів університетів, затвердженого наказом МОЗ України № 291 від 19.09.1996, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 , підписуючи угоду від 02.09.2014, погодилась на працевлаштування її навчальним закладом, отримала направлення на роботу та, навчаючись за кошти державного бюджету, погодилася відшкодувати вартість свого навчання у разі відмови відпрацювати не менше трьох років, однак не дотрималась вимог чинного законодавства України та угоди № 66, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню. 
		Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 56, 81, 82, 141, 175, 187, 247, 263-265 ЦПК України, ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 610, п. 4 ч. 1 ст. 611, ст. 626, ст. 629, ч. 1 ст. 1166 ЦК України, суд, -
		 
		у х в а л и в:
		 
		Позов задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_1 кошти, затрачені Івано-Франківським національним медичним університетом на її навчання, в розмір 140989 (сто сорок тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн 63 коп., а також 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. судового збору.        
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Позивач - Івано-Франківський національний медичний університет, код ЄДРПОУ 02010758, місцерозташування: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2 Івано-Франківського району Івано-Франківської області, поштовий індекс 76000.
		 
		           Відповідач  - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		 
		       Суддя                                                                        Н.А. Горгулько

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...