Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/12202/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 17.11.2023. Зареєстровано: 18.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2023.

Номер судового провадження: 2/756/5026/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		16.11.2023 Справа № 756/12202/23
		                Номер справи 756/12202/23
		Номер провадження 2/756/3999/23
		 
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 листопада 2023 року                                                                       м. Київ
		Оболонський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді - Шролик І.С.
		секретаря судового засідання - Гаврилко Д.О.
		за участю представника позивача - Левчишиної О.В. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		У вересні 2023 року позивач ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Левчишину О.В. звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 72 492,00 грн та судові витрати.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 . 12 січня 2021 року відбулося залиття її квартири внаслідок протікання внутрішньоквартирного стояка гарячого водопостачання, розташованого у квартирі АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_3 . Самостійна заміна мешканцями труби внутрішньоквартирного стояка на поліпропілен призвела до пошкодження цілісності та подальшого протікання стояка гарячого водопостачання. Наслідок чого стало утворення течі води з квартири ОСОБА_3 до квартири ОСОБА_2 . Внаслідок залиття пошкоджено оздоблення квартири, вартість відновлюваного ремонту становить 72 492,00 грн.
		Відповідач ОСОБА_3 не заперечував факт завдання шкоди і спочатку навіть погодився відшкодувати вартість завданих збитків. Згодом, перестав виходити на зв`язок. 
		Через відсутність відповідача в добровільному порядку компенсувати завдані залиттям збитки, позивач просить задовольнити позовні вимоги. 
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2023 року справа передана на розгляд судді Шролик І.С.
		Ухвалою Оболонського районного суд м. Києва від 25 вересня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.
		Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити в повному обсязі. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.
		Відповідач в судові засідання призначені на 18 жовтня 2023 року та 09 листопада 2023 року не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової повістки та надіслання смс - повідомлення. Клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву чи інші заяви з процесуальних питаньвід нього до суду не надходили.
		Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, враховуючи що відповідач був сповіщений завчасно про день та час розгляду справи, двічі не з`явився, не скористався правом на подання відзиву, не надав доказів на підтвердження поважності неявки, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів, за відсутності належним чином сповіщеного відповідача.
		За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи.
		Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
		Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
		Відповідач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17 вересня 2023 року.
		Відповідно до Акту № 218 від 29 березня 2021 року, складеного комісією у складі головного інженера ОСОБА_5 , інженера ОСОБА_6 , слюсаря - сантехніка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку АДРЕСА_4 (будинок 1973 року забудови, 2 під`їзд, 9 поверхів) 12 січня 2021 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_5 , з квартири АДРЕСА_2 внаслідок пошкодження внутрішньоквартирної системи гарячого водопостачання. Причиною пошкодження є: протікання внутрішньоквартирного стояка гарячого водопостачання, самостійно заміненого мешканцями квартири АДРЕСА_2 раніше на поліпропілен. Внаслідок залиття пошкоджено: у кімнаті площею 14.7 кв.м. - стелю та стіни, у кімнаті площею 9,9 кв.м - стелю, у коридорі площею 7,9 кв.м. - стелю, стіни та підлогу.
		Згідно Звіту про оцінку збитків № 39/21 від 05 травня 2021 року, складений ФОП ОСОБА_8 , розмір матеріальних збитків, який завдано власнику в результаті пошкодження оздоблення його квартири АДРЕСА_1 після залиття, яке сталося 12 січня 2021 року станом на момент складання звіту становить 72 492, 00 грн.
		Спір між сторонами виник з приводу компенсації відповідачем, як власником квартири завданих позивачу збитків в результаті залиття.
		Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (п. 2.3.6 Правил). У додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
		Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.
		Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 ЦК України).
		Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Таким чином, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.
		Аналіз положень ст. 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.
		Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України покладено на відповідача (такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 753/7281/15-ц).
		Нормами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України на сторін справи покладено обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідачем не надано доказів, які б спростовували його вину у залитті квартири позивача.
		Відповідно до ст. 322 ЦК України власник, зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Право на відшкодування матеріальних збитків серед способів захисту цивільних прав передбачене ст. 22 ЦК України.
		Так, ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
		Виходячи з наведених законодавчих норм, слід зробити висновок, що повне відшкодування шкоди можливе лише у випадку відшкодування потерпілій стороні всіх витрат, які необхідно понести потерпілим для відновлення їхньої квартири після залиття.
		Під час розгляду справи та зібраними у справі письмовими доказами доведений факт залиття 12 січня 2021 року квартири АДРЕСА_5 , яка на праві власності належить позивачу ОСОБА_2 з вини відповідача ОСОБА_3 , внаслідок протікання внутрішньоквартирного стояка гарячого водопостачання, самостійно заміненого на поліпропілен, що є причиною залиття квартири позивача, та є правовою підставою для стягнення з останнього на користь позивача завданих залиттям збитків.
		Вирішуючи питання про розмір компенсації завданих позивачу збитків суд враховує висновки Звіту про оцінку збитків № 39/21 від 05 травня 2021 року, складеного ФОП ОСОБА_8 .
		За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 збитки в сумі 72 492,00 грн.
		Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати, пов`язані з проведення експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
		Позивачем сплачено 1073,60 грн судового збору за пред`явлення позову та 4000 00 грн за проведення експертної оцінки.
		Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
		Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у тому числі витрати на правову допомогу покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
		Також підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_9 на користь позивача і витрати на проведення експертної оцінки збитків.
		Таким чином, з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн та витрати, пов`язані з проведення експертного дослідження в розмірі 4000,00 грн.
		Керуючись ст. ст. 10,13, 76-81,89,141, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
		ВИРІШИВ:
		 
		Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиттям квартири у розмірі 72492,00 грн.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн, та витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 4000,00 грн.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Повний текст судового рішення складено 16 листопада 2023 року.
		 
		Суддя І.С. Шролик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...