Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/8391/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 18.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2023.
Дата набрання законної сили: 13.09.2023
Номер судового провадження: 61-8639ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 вересня 2023 року
		м. Київ
		справа № 344/8391/20
		провадження № 61-8639св21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - судді Фаловської І. М., 
		суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Пророка В. В., 
		Сердюка В. В., 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, 
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2020 року, ухвалене у складі судді Бабій О. М., та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року, прийняту колегією у складі суддів: Томин О. О., Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог 
		У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (далі - ДСНС України) про поновлення на роботі, скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		В обґрунтування позову вказувала, що 12 листопада 2011 року її призначено на посаду завідувача аптеки пункту охорони здоров`я Управління Міністерства надзвичайних ситуацій (далі - МНС) України в Івано-Франківській області; 
		3 червня 2013 року переведено на аналогічну посаду до Управління ДСНС України в Івано-Франківській області.
		1 лютого 2019 року її звільнено з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України (за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку).
		Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 
		від 11 грудня 2019 року у справі № 344/3913/19 її поновлено на роботі, а наказом від 26 травня 2020 року № 160 - вдруге звільнено з вказаної посади на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України (за прогул) і таке звільнення вважає незаконним.
		Так, після поновлення на посаді за рішенням суду вона перебувала у відпустці, після закінчення якої подала заяву про звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України (за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору). Вважає, що про невиконання відповідачем законодавства про працю вказує її незаконне звільнення 1 лютого 2019 року та невиконання відповідачем рішення суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Зазначає, що заяву про звільнення на підставі частини третьої 
		статті 38 КЗпП України, подану нею особисто, не прийняли, тому вона надіслала таку поштою.
		Крім того, вказану заяву про звільнення з роботи вона написала у зв`язку зі станом здоров`я, оскільки є особою з інвалідністю 3 групи. 12 та 13 березня 
		2020 року вона перебувала на амбулаторному лікуванні внаслідок загострення хвороби цукрового діабету, тому відповідач помилково вважав, що у вказані дні нею вчинено прогул. Службове розслідування за фактом відсутності її на роботі проводилося без відома позивача і з матеріалами службового розслідування вона не ознайомлена.
		За таких обставин просила поновити її на роботі з дня звільнення на посаді завідувача аптечного пункту охорони в Управлінні ДСНС в Івано-Франківській області; скасувати наказ від 26 травня 2020 року № 160 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу та відшкодувати судові витрати.
		Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
		Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 
		від 29 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
		Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 допустила порушення трудової дисципліни - прогули 12, 13 та 16 березня 
		2020 року, тому її звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України є законним.
		Місцевий суд відхилив доводи позивача про те, що її мало бути звільнено на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України відповідно до її заяви 
		від 12 березня 2020 року, вказавши, що таку заяву ОСОБА_1 у встановленому порядку відповідачу не подавала.
		Також суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_1 була обізнана про проведення відносно неї службового розслідування, але відмовилась надавати пояснення.
		Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 грудня 
		2020 року - без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, зазначивши про відповідність такого висновку обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У травні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 вересня 2018 року 
		у справі № 289/51/16-ц (провадження № 61-13864св18), про те, що «за змістом статті 47 КЗпП України, яка передбачає обов`язок роботодавця видати працівнику трудову книжку у день звільнення, та статті 116 КЗпП України, яка встановлює обов`язок роботодавця провести розрахунок з працівником у день звільнення, останнім робочим днем - є день звільнення. Отже працівник не може бути звільнений у день, який передує дню видання роботодавцем наказу про звільнення. Працівник може бути звільнений з підстав, передбачених КЗпП України, лише у день видання наказу роботодавця, або у будь-який наступний день за днем видання наказу по звільнення».
		Вказує, що відповідач наказом від 26 травня 2020 року звільнив її з роботи
		з 12 березня 2020 року, тобто у день, який передує дню видання роботодавцем наказу про звільнення.
		Зазначає про неврахування судами попередніх інстанції того, що 12 березня 
		2021 року о 8 год вона перебувала в Управлінні з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області та мала намір подати особисто заяву про її звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України, однак до начальника управління на особистий прийом не потрапила; цього ж дня вона надіслала вказану заяву поштою, про що свідчать копії опису вкладення до цінного листа від 12 березня 2020 року, конверта, повідомлення поштового відправлення № 7601865510690 та інформації щодо відстеження вказаного поштового відправлення. Суди попередніх інстанцій не надали оцінки вказаним доказам і дійшли помилкового висновку про недоведення обставин щодо подання відповідачу заяви про звільнення в установленому законом порядку.
		Позиція інших учасників справи
		У жовтні 2021 року Головне управління ДСНС в Івано-Франківській області подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказувало про безпідставність її доводів та правильність висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову. Управління просило врахувати, що постановою від 11 квітня 2019 року у справі № 127/6694/17 
		(провадження № 61-14974св18) Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову про поновлення на роботі працівника, звільненого на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, за умови, що дата звільнення (2 листопада 2015 року) передувала винесенню наказу про звільнення від 13 листопада 2015 року. Крім того, у листі Міністерства соціальної політики України від 22 квітня 2019 року 
		№ 82/0/22-19/133 вказано, що наказ про звільнення за прогул може бути виданийпізніше дати звільнення.
		Провадження у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
		Підставою для відкриття касаційного провадження були доводи заявника про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 289/51/16-ц (провадження № 61-13864св18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Ухвалою Верховного Суду від 6 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
		Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 
		з 3 червня 2013 року працювала в Управлінні ДСНС України в Івано-Франківській області на посаді завідувача аптеки пункту охорони здоров`я центру забезпечення діяльності.
		1 лютого 2019 року ОСОБА_1 звільнена з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України; 13 грудня 2019 року позивач поновлена на роботі на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2020 року від 11 грудня 2019 року у справі № 344/3913/19.
		Суди встановили, що після поновлення на роботі ОСОБА_1 надано щорічну основну відпустку, відпустку без збереження заробітної плати та виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020 рік.
		З копії листка непрацездатності серії АДУ № 927380, виданого Старолисецькою лікарською амбулаторією 2 березня 2020 року, суди встановили, що 
		ОСОБА_1 з 2 до 10 березня 2020 року перебувала на лікарняному і має стати до роботи 12 березня 2020 року.
		Наказом Управління ДСНС України в Івано-Франківській області від 26 травня 2020 року № 160 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » позивача звільнено із займаної посади на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за порушення вимог трудової дисципліни, а саме за прогули 12, 13 та 16 березня 2020 року.
		Зі змісту доповідної записки діловода канцелярії Управління ДСНС України в Івано-Франківській області Бурак Н. від 12 березня 2020 року суди встановили, що 12 березня 2020 року о 8 год ОСОБА_1 прибула до начальника управління з проханням потрапити на особистий прийом. У зв`язку з відбуттям начальника управління на пожежу та тим, що вказаний день не є приймальним, ОСОБА_1 запропоновано подати документи через сектор діловодства та архівної роботи управління для подальшого розгляду начальником.
		З доповідної записки начальника сектору діловодства та архівної роботи Управління ДСНС України в Івано-Франківській області Чобанюк Л. суди встановили, що в період з 12 березня 2020 року до 10 квітня 2020 року до управління заява про звільнення з роботи від ОСОБА_1 не надходила.
		Судами встановлено, що ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 
		з 12 березня 2020 року.
		13 березня 2020 року Управління ДСНС України в Івано-Франківській області направило ОСОБА_1 листа № 02-1783/15 з проханням прибути на роботу та надати пояснення щодо відсутності її на робочому місці 12 та 13 березня 
		2020 року, однак відповіді на вказаний лист позивач не надала.
		16 березня 2020 року о 14 год45 хв ОСОБА_1 прибула до відділу персоналу Управління ДСНС України в Івано-Франківській області та подала заяву про видачу їй трудової книжки у зв`язку з необхідністю приступити до роботи за іншим місцем роботи та бажанням звільнитися із зайнятої посади.
		Цього ж дня комісія Управління ДСНС України в Івано-Франківській області склала акти про те, що ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення щодо відсутності на робочому місці 12, 13 та 16 березня 2020 року, проте вона відмовилася від надання будь-яких пояснень без зазначення причин відмови; ознайомлюватися з вказаним актом також відмовилася.
		Листом № 01-1890/15 від 18 березня 2020 року Управління ДСНС України в Івано-Франківській області повідомило позивача про неможливість видати трудову книжку у зв`язку з тим, що остання на 18 березня 2020 року працює в управлінні на посаді завідувача аптеки пункту охорони здоров`я, а трудова книжка має бути видана в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.
		23 березня 2020 року начальник Управління ДСНС України в Івано-Франківській області Чернецький В. В. видав наказ № 93 «Про призначення комісії для проведення службового розслідування», відповідно до якого створено комісію та проведено службове розслідування за фактом відсутності завідувача аптеки пункту охорони здоров`я ОСОБА_1 на робочому місці 12, 13 та з 16 до 
		20 березня 2020 року.
		27 березня 2020 року комісією Управління ДСНС України в Івано-Франківській області складено акт про те, що ОСОБА_1 з метою з`ясування обставин невиходу на роботу з 12 березня 2020 року до 26 березня 2020 року здійснено телефонний дзвінок; під час телефонної розмови остання повідомила, що жодних пояснень надавати не буде. Також членами комісії здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 , однак особа, яка назвалася її матір`ю, повідомила, що позивач перебуває на іншій роботі. Цього ж дня 
		ОСОБА_1 направлено повідомлення № 5405-2112/5415 щодо необхідності прибути до управління для надання письмових пояснень щодо відсутності на роботі.
		14 квітня 2020 року на електронну адресу Управління ДСНС України в Івано-Франківській області надійшла непідписана заява ОСОБА_1 про звільнення з роботи з 12 березня 2020 року та видачу трудової книжки, на яку управління надало відповідь від 21 квітня 2020 року № С-68/37-14. 21 квітня 
		2020 року та 12 травня 2020 року на адресу електронної пошти управління надійшли схожі заяви ОСОБА_1 , на які надано відповіді від 24 квітня 2020 року № 5401-2919/5415 та від 14 травня 2020 року № 5401-3379/5415 відповідно.
		19 травня 2020 року позивачу направлено лист з проханням з`явитися до Управління ДСНС України в Івано-Франківській області 21 травня 2020 року для ознайомлення з актом службового розслідування.
		За результатами проведеного службового розслідування складено акт 
		від 26 травня 2020 року, згідно з яким 12, 13 та 16 березня 2020 року завідувач аптекою Управління ДСНС України в Івано-Франківській області 
		ОСОБА_1 не виходила на роботу, про що складені відповідні акти. Комісія дійшла висновку, що завідувач аптеки пункту охорони здоров`я ОСОБА_1 допустила порушення трудової дисципліни, передбачене пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
		З актом службового розслідування ОСОБА_1 відмовилася ознайомлюватися, про що складено відповідний акт.
		Зі змісту довідки № 76, виданої Старолисецькою лікарською амбулаторією загальної практики сімейної медицини 13 березня 2020 року, суди встановили, що ОСОБА_1 12 та 13 березня 2020 року перебувала на амбулаторному лікуванні.
		Суди встановили, що відповідно до копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №152917 від 11 лютого 2019 року ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності у зв`язку із загальним захворюванням. Протипоказано важку фізичну працю та порушення харчового режиму.
		Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Вивчивши матеріали цивільної справи і перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та додержання норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.
		Частиною другою статті 147 КЗпП України передбачено, що звільнення - це дисциплінарне стягнення, яке може бути застосоване до працівника за порушення трудової дисципліни.
		За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у строки та в порядку, встановленими статтями 148, 149 КЗпП України.
		Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
		Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
		Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 
		1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
		Відповідно до пункту 24 цієї постанови прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що зазначена відповідачем підстава для звільнення позивача з роботи є обґрунтованою і порушення трудового законодавства при звільнені позивача не встановлено.
		Однак із вказаними висновками судів як першої, так і апеляційної інстанцій в повній мірі погодитися не можна.
		Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
		Згідно з пунктом 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
		Відповідно до пункту 2.27 Інструкції запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.
		Зі змісту пункту 4.1 Інструкції вбачається, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому 
		пунктом 2.10 цієї Інструкції.
		У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що 12, 13 та 16 березня 2020 року позивач вчинила прогули і поважних причин її відсутності на роботі у ці дні суди не встановили.
		Проте, перевіряючи законність оспорюваного наказу від 26 травня 
		2020 року № 160, яким ОСОБА_1 звільнено з роботи з 12 березня 
		2020 року, суди не врахували, що за змістом статті 47 КЗпП України, яка передбачає обов`язок роботодавця видати працівнику трудову книжку у день звільнення, та статті 116 КЗпП України, яка встановлює обов`язок роботодавця провести розрахунок із працівником у день звільнення, останнім робочим днем є день звільнення.
		У постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року 
		у справі № 289/51/16-ц (провадження № 61-13864св18), від 24 жовтня 2018 року 
		у справі № 307/3546/16-ц (провадження № 61-7980св18), від 15 квітня 2020 року 
		у справі № 462/993/17 (провадження № 61-14166ск19) та від 22 червня 2021 року у справі № 703/240/20 (провадження № 61-260св21) зазначено, що працівник не може бути звільнений у день, який передує дню видання роботодавцем наказу про звільнення. Працівник може бути звільнений з підстав, передбачених КЗпП України, лише у день видання наказу роботодавця або у будь-який наступний день за днем видання наказу про звільнення.
		Отже доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 вересня 2018 року 
		у справі № 289/51/16-ц (провадження № 61-13864св18), підтвердилися під час касаційного перегляду справи.
		За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено обставини вчинення ОСОБА_1 порушення трудової дисципліни у вигляді прогулу 16 березня 2020 року, що є підставою для звільнення з роботи за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, проте зазначення в наказі від 26 травня 2020 року № 160 датою звільнення 12 березня 2020 року не відповідає наведеним положенням КЗпП України та Інструкції.
		Враховуючи відсутність підстав для поновлення позивача на роботі, оскільки її 
		26 травня 2020 року обґрунтовано звільнено за прогул, колегія суддів дійшла висновку про визнання незаконним та скасування наказу від 26 травня
		2020 року № 160 в частині визначення дати звільнення ОСОБА_1 
		з 12 березня 2015 року.
		За встановленими судами обставинами днем звільнення ОСОБА_1 необхідно вважати дату винесення наказу про звільнення, тобто 26 травня 
		2020 року.
		Колегія суддів відхиляє доводи заявника про неврахування судами обставин щодо подання нею заяви про звільнення на підставі частини третьої 
		статті 38 КЗпП України, оскільки суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 не зверталася у встановленому порядку до відповідача з вказаною заявою.
		Згідно зі статтею 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, касаційний суд скасовує рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 
		від 29 грудня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду 
		від 21 квітня 2021 року в частині вирішення позовних вимог про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення і ухвалює в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.
		Крім того, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в частині вирішення позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки суди, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили у вказаній частині судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги у цій частині без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду у відповідній частині без змін.
		Керуючись статтями 400, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 
		від 29 грудня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду 
		від 21 квітня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
		Позов ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення задовольнити частково.
		Наказ Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 26 травня 2020 року № 160 в частині визначення дати звільнення ОСОБА_1 змінити з 12 березня 2020 року 
		на 26 травня 2020 року.
		В іншій частині рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий Судді:  І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко  В. В. Пророк В. В. Сердюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...