Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/25892/21 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 18.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2023.
Дата набрання законної сили: 06.11.2023
Номер судового провадження: 51-3076км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021105020001716

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		 
		06 листопада 2023 року
		м. Київ
		справа № 753/25892/21
		провадження № 51-3076км23
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                   ОСОБА_1 ,
		суддів                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора                                       ОСОБА_5 ,
		захисника                                       ОСОБА_6 ,
		особи, щодо якої закрито 
		кримінальне провадження        ОСОБА_7 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року, постановлену в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12021105020001716, за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соколово Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованого у тому АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Вступ 
		 
		1.  Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК) детально регулює питання перебігу строків досудового розслідування до моменту направлення обвинувального акта до суду, при цьому якщо останнє було здійснено після закінчення визначеного в ст. 219 КПК строку досудового розслідування, то кримінальне провадження підлягає закриттю (п. 10 ч. 1 ст. 284). Водночас КПК не містить чітких вказівок стосовно того, чи відновлюється перебіг строку досудового розслідування після повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам закону, прокурору. 
		2.  Це кримінальне провадження стосується саме такої ситуації. Однак особливість цього кримінального провадження, яка відрізняє його від інших подібних справ, розглянутих Верховним Суд, полягає в тому, що суд повернув обвинувальний акт через невідповідність кваліфікації діяння викладеним у обвинувальному акті фактичним обставинам, у зв`язку з чим виконання цієї ухвали вимагало перекваліфікації дії обвинуваченого (з кримінального проступку на два епізоди - проступок і злочин), а для цього необхідно було змінити форму досудового розслідування з дізнання на досудове слідство та, відповідно, виконати певні процесуальні дії.
		3.  Для кращого сприйняття обставин цього кримінального провадження у контексті наведеного вище питання, колегія суддів вважає за необхідне послідовно висвітлити хронологію провадження, після чого надати власний аналіз ситуації. 
		Досудове розслідування 
		 
		4.  25 травня 2021 року за фактами викрадення майна з магазинів «Бершка» і «Пул енд беа» до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за № 12021105020001716 і № 12021105020001717.
		5.  31 травня 2021 року вищевказані кримінальні провадження об`єднані в одне провадження та в цей же день ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК. 01 червня 2021 року обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до суду.
		6.  09 листопада 2021 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 повернуто прокурору через те, що юридична кваліфікація дій ОСОБА_7 (закінчений замах на крадіжку майна) не відповідала викладеним у ньому фактичним обставин, де було описано два епізоди - одна закінчена крадіжка і замах на іншу крадіжку. 
		7.  06 грудня 2021 року обвинувальний акт отримано Дарницькою окружною прокуратурою м. Києва.
		8.  20 грудня 2021 року стороною обвинувачення прийнято низку процесуальних рішень у кримінальному провадженні, а саме: створено групи слідчих і прокурорів; повідомлено сторону захисту про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021105020001716; змінено кваліфікацію кримінального правопорушення інкримінованого ОСОБА_7 (з ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК на ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК); повідомлено останнього про зміну раніше повідомленої підозри; надано стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування; складено і затверджено змінений обвинувальний акт.
		9.  21 грудня 2021 року змінений обвинувальний акт надійшов до суду. 
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		10.  Дарницький районний суд м. Києва ухвалою від 09 листопада 2022 року закрив кримінальне провадження № 12021105020001716 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування. 
		11.  Таке рішення місцевий суд мотивував тим, що 31 травня 2021 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК, тому згідно із п. 1 ч. 3 ст. 219 КПК досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні повинно бути закінчене протягом 72 годин. Отримавши повернутий обвинувальний акт 06 грудня 2021 року у сторони обвинувачення залишилось 48 годин строку досудового розслідування, тобто до 00 год. 00 хв. 08 грудня 2021 року, включно. У зв`язку з цим, місцевий суд дійшов висновку, що проведені 20 грудня 2021 року процесуальні дії та прийняті процесуальні рішення, вчинені стороною обвинувачення поза межами встановленого п. 1 ч. 3 ст. 219 КПК строку досудового розслідування і прокурором не надано доказів на підтвердження того, що цей строк було продовжено.
		12.  Розглянувши апеляційну скаргу прокурора, Київський апеляційний суд погодився з наведеними висновками суду першої інстанції та ухвалою від 16 лютого 2023 року залишив рішення місцевого суду без змін.
		Вимоги касаційних скарг і доводи осіб, які їх подали, 
		та заперечення інших учасників провадження 
		 
		13.  У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		14.  На думку прокурора, апеляційний суд помилково погодився з висновком суду першої інстанції про те, що на час звернення прокурора зі зміненим обвинувальним актом до суду закінчились строки досудового розслідування, визначені ст. 219 КПК, а тому його висновки про законність закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК не ґрунтуються на законі. 
		15.  Прокурор зазначає, що після першого направлення обвинувального акта до суду в межах строку визначеного у ст. 219 КПК перебіг строку досудового розслідування припинився, оскільки досудове розслідування вже було закінчено і після цього зазначений строк вже не має обраховуватись, незалежно від того скільки разів суд повертав прокурору обвинувальний акт. Вважає, що період між поверненням обвинувального акта і направленням до суду нового обвинувального акта не входить до строку досудового розслідування.
		16.  У запереченні на касаційну скаргу прокурора, захисник ОСОБА_6 , посилаючись на безпідставність наведених у ній доводів, зазначає про законність постановлених у справі судових рішень та відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
		Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні
		 
		17.  Прокурор, навівши відповідні пояснення, підтримав касаційну скаргу просив її задовольнити на підставах, зазначених у цій скарзі. 
		18.  Захисник ОСОБА_6 і його підзахисний ОСОБА_7 , заперечили проти задоволення касаційної скарги, вважали, ухвалу апеляційного суду законною, обґрунтованою і вмотивованою.
		Мотиви Суду
		 
		Суть проблеми 
		 
		19.  Чинний КПК недвозначно визначає, що в разі направлення до суду обвинувального акта після закінчення строку досудового розслідування кримінальне провадження, крім деяких випадків, підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. Однак кримінальний процесуальний закон не містить чіткої регламентації стосовно того, які наслідки має повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам закону, прокурору, зокрема, чи поновлює це перебіг строку досудового розслідування або ні та чи може суд закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК (за умови, що в перший раз обвинувальний акт було направлено до суду в межах строку досудового розслідування), а якщо так, то за яких умов. 
		20.  У цій справі суди виходили з того, що після повернення обвинувального акта прокурору строк досудового розслідування поновив перебіг з дня отримання останнім цього акта та закінчився до повторного направлення обвинувального акта до суду. 
		21.  Прокурор навпаки наполягає на тому, що після першого направлення обвинувального акта до суду перебіг строку досудового розслідування припинився, оскільки досудове розслідування вже було закінчено, і після цього зазначений строк вже не має обраховуватись.
		22.  У практиці Касаційного кримінального суду Верховного Суду це питання вже розглядалося в кількох справах. У найбільш загальному вигляді сформований у попередніх висновках підхід Суду полягає в тому, що повернення судом обвинувального акта прокурору не поновлює досудове розслідування, а відтак не поновлює і перебіг строку досудового розслідування, крім випадків, коли сторона обвинувачення своїми діями фактично поновила таке розслідування. Більш детально про це йтиметься далі.
		23.  Однак відмінність цього кримінального провадження від інших полягає в тому, що суд повернув перший обвинувальний акт у зв`язку з тим, що кваліфікація кримінального правопорушення не відповідала викладеним у обвинувальному акті обставинам. Виконання цієї ухвали суду вимагало перекваліфікації дії обвинуваченого (з кримінального проступку на два епізоди - проступок і злочин), а для цього необхідно було змінити форму досудового розслідування з дізнання на досудове слідство та, відповідно, виконати певні процесуальні дії.
		24.  Оцінюючи особливі обставини цього кримінального провадження в світлі існуючої практики суду касаційної інстанції, колегія розглядатиме такі питання: 
		- чи відновлюється перебіг строку досудового розслідування після повернення судом обвинувального акта прокурору?
		- які процесуальні дії (рішення) він може вчинити в період між поверненням обвинувального акта і до звернення до суду зі зміненим обвинувальним актом? 
		- протягом якого строку прокурор повинен звернутися до суду зі зміненим обвинувальним актом?
		- якими мають бути правові наслідки вчинення стороною обвинувачення тих чи інших процесуальних дій після повернення обвинувального акта прокурору та/або порушення розумного строку повторного направлення обвинувального акту до суду?
		Відповідаючи на ці питання колегія суддів спочатку проаналізує існуючу практики Касаційного кримінального суду, а потім наведе обґрунтування щодо необхідності відступу від окремих висновків інших колегій. 
		Аналіз практики Касаційного кримінального суду
		 
		25.  У постановах колегії суддів Першої судової палати від 18 жовтня 2022 року у справі 753/6486/21 (провадження № 51-5845км21), від 08 листопада 2022 року у справі № 636/336/21 (провадження № 51-5720км21), колегії суддів Третьої судової палати від 26 жовтня 2022 року у справі № 686/10785/16-к (провадження № 51-1321км22), від 07 грудня 2022 року у справі № 618/1033/20 (провадження № 51-717км22) зазначено, що повернення обвинувального акта не передбачає поновлення завершеного досудового розслідування. Діючий КПК чітко відмовився від інституту додаткового розслідування, який існував за КПК 1960 року. Відсутність можливості проведення додаткового розслідування після звернення до суду з обвинувальним актом очевидна з тексту Кодексу. Крім того, в Пояснювальній записці до проекту Кодексу зазначалося, що «одним з основних напрямів реформування… стала ліквідація можливості відправлення справи на додаткове розслідування», «підвищенню гарантій прав підозрюваних та обвинувачених сприятиме також… скасування інституту повернення справи на додаткове розслідування».
		26.  Крім того у постанові від 18 жовтня 2022 року у справі 753/6486/21 (провадження № 51-5845км21) колегія суддів Першої судової палати зазначила, що КПК не передбачає не лише обов`язку, але й можливості відновлення досудового розслідування у випадку повернення обвинувального акта прокурора, оскільки відповідно до ст. 282 КПК ця обставина не є підставою для такого відновлення.
		27.  У названій постанові колегії суддів Третьої судової палати від 07 грудня 2022 року у справі № 618/1033/20 (провадження № 51-717км22), а також у постанові колегії суддів Першої судової палати від 05 жовтня 2023 року у справі № 759/12245/22 (провадження № 51-2041км23) зазначено, що якщо сторона обвинувачення направила обвинувальний акт до суду в межах строку досудового розслідування, однак його було повернуто, то період між поверненням обвинувального акта і направленням до суду нового обвинувального акта не входить до строку досудового розслідування, адже його закінчено зверненням до суду з обвинувальним актом вперше, і не може йтися про будь-яке досудове розслідування в цей період.
		28.  У свою чергу колегія суддів Другої судової палати в постанові від 04 жовтня 2018 року у справі № 752/4900/15-к (провадження № 51-3742 км18) також зазначила, що досудове розслідування може бути відновлене лише у разі його зупинення, виключно з підстав передбачених кримінальним процесуальним законом. Відновлення уже завершеного досудового розслідування КПК не передбачено.
		29.  Колегія суддів в цілому поділяє такий підхід і вважає, що повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору у зв`язку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК), не поновлює досудове розслідування та, за загальним правилом, не відновлює перебіг строку досудового розслідування. 
		30.  Однак чи означає це, що після такого повернення обвинувального акту сторона обвинувачення має необмежений час для усунення недоліків обвинувального акту та повторного його направлення до суду? 
		31.  Хоча норми КПК наразі прямо не регулюють це питання, різні колегії суддів Касаційного кримінального суду, відповідаючи на це питання, вважали, що в цій ситуації слід керуватися ч. 2 ст. 113 КПК. 
		32.  Так, у постанові від 18 жовтня 2022 року колегія суддів Першої судової палати у справі 753/6486/21 (провадження № 51-5845км21) зазначила, що КПК не містить положення, яке б визначало строк, протягом якого після повернення судом обвинувального акта прокурору сторона обвинувачення має виправити недоліки обвинувального акта і звернутися до суду з виправленим обвинувальним актом. У той же час відповідно до ч. 2 ст. 113 КПК будь-яка процесуальна дія має бути виконана без невиправданої затримки.
		33.  Такого ж висновку дійшла й колегія суддів Третьої судової палати у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 618/1033/20 (провадження № 51-717км22), вказавши, що положення КПК не містять конкретного строку, у який прокурор повинен усунути встановлені судом недоліки обвинувального акта, а тому такі недоліки повинні бути усунуті в межах розумного строку, тобто такого, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
		34.  Тим не менше, практика, на жаль, свідчить про існування випадків, коли сторона обвинувачення попри наведені вище висновки, використовує повернення обвинувального як підставу для фактичного продовження досудового розслідування та/або зволікає з направленням виправленого обвинувального акту до суду протягом явно нерозумного строку, який може обраховуватися місяцями чи навіть роками. 
		35.  Звідси виникає питання про те, які наслідки матимуть такі порушення? 
		36.  Різні колегії Касаційного кримінального суду дотримуються підходу, згідно з яким наведене вище загальне правило (за яким перебіг строку досудового розслідування не відновлюється після повернення обвинувального акта прокурору) має одне виключення - якщо сторона обвинувачення в цей період своїми діями фактично відновила досудове розслідування, то слід вважати, що відновив перебіг і строк досудового розслідування. У такому разі наслідки, передбачені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК можуть бути застосовані, якщо обвинувальний акт повторно був направлений до суду поза межами строку досудового розслідування.
		37.  Так у рішенні колегії суддів Першої судової палати від 08 листопада 2022 року у справі № 636/336/21 (провадження № 51-5720км21), вказано, «…сторона обвинувачення відновила досудове розслідування і вчинила ряд дії: змінила групу прокурорів, яка здійснює контроль над кримінальним провадженням, змінила кваліфікацію злочину тощо, тобто фактично провела додаткове розслідування, можливість якого не передбачена Кодексом. …у будь-якому разі цими діями сторона обвинувачення поновила перебіг строку досудового розслідування. …Суд нагадує, що перший раз сторона обвинувачення звернулась з обвинувальним актом до суду в останній день строку досудового розслідування. Поновлене нею розслідування, навіть за найбільш сприятливого для сторони обвинувачення підрахунку строку, тривало більш ніж один день. Таким чином, повторне направлення обвинувального акта до суду відбулося поза межами цього строку». 
		38.  Фактичноаналогічну позицію зазначила колегія суддів Другої судової палати у постанові від 14 лютого 2023 року у справі № 543/391/20 (провадження № 51-1718км22), вказавши, що «сторона обвинувачення фактично відновила досудове розслідування у провадженні …, та вчинила ряд дій… Колегія суддів касаційного суду звертає увагу на те, що перший раз сторона обвинувачення звернулась з обвинувальним актом до суду із наявністю у неї додаткового часу у півтора місяці строків досудового розслідування. Між цим поновлене нею розслідування тривало більш ніж зазначений строк. Таким чином, направлення другого обвинувального акта до місцевого суду відбулося поза межами цього строку».
		39.  Також у постанові від 08 лютого 2023 року у справі № 135/1003/19 (провадження № 51-3167км22) колегії суддів Третьої судової палати констатувала, що в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про те, що після повернення обвинувального акту сторона обвинувачення вчинила дії, які можуть бути розцінені, як відновлення досудового розслідування.
		Чи є підстави для відступу від попередніх висновків Суду?
		 
		40.  Не заперечуючи наведені висновки на концептуальному рівні, ми, однак, звертаємо увагу на два його недоліки, які доцільно було б усунути шляхом формулювання висновку об`єднаною палатою.
		41.  По-перше, наведені вище висновки здебільшого ґрунтуються на категоричному твердженні про неможливість вчинення стороною обвинувачення жодних процесуальних дій, крім виправлення недоліків самого обвинувального акту.  
		42.  Зокрема, у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 686/10785/16-к (провадження № 51-1321км22), від 07 грудня 2022 року у справі № 618/1033/20 (провадження № 51-717км22) колегії суддів Третьої судової палати зазначили «у разі повернення обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта».
		43.  У постановах від 18 жовтня 2022 року у справі 753/6486/21 (провадження № 51-5845км21) і від 08 листопада 2022 року у справі № 636/336/21 (провадження № 51-5720км21) колегія суддів Першої судової палати, вказала про те, що «…повернення обвинувального акту не може використовуватися стороною обвинувачення для проведення будь-яких процесуальних дій, крім приведення його у відповідність до вимог статті 291 КПК…». Відповідно вчинення будь-яких таких дій, розцінюється як відновлення досудового розслідування, що тягне за собою і відновлення перебігу строку досудового розслідування. 
		44.  Ми не можемо погодитися в цій частині з наведеними висновками та вважаємо за потрібне від них відступити. 
		45.   Як свідчить судова практика, включно з цим кримінальним провадженням, у деяких випадках усунення недоліків обвинувального акта неможливе без вчинення тих чи інших процесуальних дій, які не завжди можуть свідчити про намір сторони відновити досудове розслідування.
		46.  Скажімо, у справі № 465/7069/21 (провадження № 51-1319км22) суд першої інстанції закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, вважаючи, що прийняття стороною обвинувачення під час ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження (яке тривало досить довго) деяких процесуальних рішень (постанов про визначення підслідності кримінальних правопорушень та постанови про зміну групи прокурорів, що було пов`язано із реорганізацією органів поліції та прокуратури) прокурор відновив перебіг строку досудового розслідування. Колегія суддів Першої судової палати не погодилася із таким рішенням, зауваживши: 
		«19. …Суд зазначає, що не всі рішення, які приймаються під час перебування провадження на стадії досудового розслідування, є невід`ємною частиною такого розслідування. Окрім рішень, що рухають розслідування і спрямовані на досягнення його результату, під час розслідування також можуть прийматися рішення виключно організаційного характеру. Наприклад, звільнення з відповідного органу слідчого або прокурора, які були долучені до конкретного розслідування, викликає необхідність його заміни іншим слідчим або прокурором, для чого приймається відповідне організаційне рішення. На відміну від рішень, спрямованих на виконання завдань розслідування, це рішення викликано подією, що не пов`язана з розслідуванням, не залежить від його перебігу і не впливає на просування розслідування. Аналогічні міркування стосуються рішення про реорганізацію або ліквідацію органу досудового розслідування, про доручення розслідування справи тому чи іншому слідчому або групі слідчих або їх заміну і багатьох інших рішень організаційного характеру.
		20. У цьому провадженні рішення, які розглядали суди попередніх інстанцій, приймалися у зв`язку із реформуванням органів прокуратури та поліції, що відбулося в період після відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту.
		21. Наприклад, в постанові від 14 січня 2021 року зазначено, що підслідність змінюється у зв`язку з тим, що повноваження Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області були передані новоствореному Відділу поліції № 3 Львівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
		22. Рішення про зміну групи прокурорів було ухвалене у зв`язку із припиненням діяльності Львівської місцевої прокуратури № 3 і утворенням замість неї Франківської окружної прокуратури міста Львова.
		23. Як видно із обґрунтування цих і інших постанов, згаданих судом першої інстанції, вони не були направлені на проведення слідчих або процесуальних дій, а на вирішення організаційних питань, які виникли внаслідок реформування структури органів прокуратури і поліції. Тому ці рішення не можна вважати складовими частинами досудового розслідування, які впливають на його перебіг, а їх ухвалення після відкриття матеріалів стороні захисту - відновленням досудового розслідування».
		47.  Хоча в наведеній справі ставилося питання про відновлення перебігу строку під час ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, однак подібні ситуації можуть виникати й після повернення обвинувального акту прокурору: може відбутися реорганізація органів прокуратури, досудового розслідування; прокурор (слідчий, дізнавач), який складав чи затверджував обвинувальний, міг звільнитися, перевестися в інший підрозділ, померти. Тому дійсно не тільки рішення про заміну прокурора, зміну групи прокурорів чи слідчих тощо, але й рішення про зміну підслідності не завжди свідчить про відновлення досудового розслідування як такого.   
		48.  Однак кримінальне провадження, яке передається на розгляд об`єднаної палати, демонструє ще більш складну ситуацію. Оскільки суд повернув обвинувальний акт у зв`язку з невідповідністю кваліфікації викладеним у ньому фактичним обставинам кримінального провадження, виправлення цього недоліку вимагало уточнення кваліфікації (описані в обвинувальному акті дії належало кваліфікувати не як один кримінальний проступок, а як на два окремі епізоди - проступок і злочин). Однак у такому разі виправити цей недолік було неможливо просто шляхом внесення змін до обвинувального акту, адже обвинувальний акт щодо злочину мав бути складений в межах процедури досудового слідства, а не дізнання.  
		49.  Отже, за наявного в практиці Верховного Суду підходу, згідно з яким після повернення обвинувального акта прокурору, сторона обвинувачення не може вчиняти будь-яких процесуальних дій, у цьому кримінальному провадженні сторона обвинувачення із самого початку опинилася в патовій ситуації: для виконання рішення суду, яке набрало законної сили, необхідно було скласти новий обвинувальний акт, але скласти його вона не могла, оскільки це потребувало зміни форми досудового розслідування та вчинення відповідних процесуальних дій, які вона не могла вчинити з огляду на наведену вище практику Верховного Суду. 
		50.  Здоровий глузд підказує, з одного боку, що якщо процесуальний закон встановлює чіткі правила стосовно строків досудового розслідування, порушення яких тягне суворі наслідки у вигляді закриття кримінального провадження, то цей закон не може бути розтлумачений таким чином, щоб через механізм повернення обвинувального акту прокурору це створювало невиправдані й доволі широкі можливості стороні обвинувачення продовжувати досудове розслідування та його строки на невизначений термін, повністю нівелювавши тим самим зміст відповідних норм закону. 
		51.  З іншого боку, якщо процесуальний закон передбачає повноваження суду повернути обвинувальний акт, який не відповідає вимогам закону, прокурору, то цей закон також не можна тлумачити в спосіб, який унеможливлював би для сторони обвинувачення саму можливість усунення таких недоліків - вона повинна мати для цього розумний час і необхідні процесуальні інструменти.
		52.  Тому окрім висновку про те, що повернення обвинувального акту прокурору не поновлює досудове розслідування та перебіг його строку, крім випадку, коли сторона обвинувачення своїми діями фактично поновила строки досудового розслідування, об`єднаній палаті слід зазначити, що суди мають вирішувати питання про те, чи відновився перебіг строку досудового розслідування в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру й тривалості процесуальний дій і рішень, вчинених стороною обвинувачення після повернення судом обвинувального акту прокурору. 
		53.  Ключовий критерій при такій оцінки має бути, на нашу думку, наступним: якщо сторона обвинувачення діяла з належною оперативністю, не здійснювала активних дій щодо збирання доказів, а обмежилася тими процесуальними діями та рішеннями, які носили організаційний характер або були необхідні для усунення виявлених судом недоліків обвинувального акту, то такі дії та рішення не можуть розцінюватися як такі, що відновили строк досудового розслідування. Однак, якщо дії та/або бездіяльність сторони обвинувачення тривали нерозумно довго - місяцями, роками (крім випадків, коли такі затримки виникли внаслідок обставин, які знаходяться поза контролем сторони обвинувачення, наприклад, внаслідок воєнних дій, тимчасової окупації тощо), якщо вона продовжила вчиняти слідчі (розшукові) дії, інші активні дії, спрямовані на отримання доказів і встановлення фактичних обставин справи, це має бути розцінене як фактичне поновлення стороною обвинувачення досудового розслідування та відновлення перебігу строку досудового розслідування. У такому разі, якщо обвинувальний акт повторно поданий поза строком досудового розслідування, перебіг якого відновився, наступають наслідки, передбачені п. 10 ч. 1 ст. 284 КК.
		54.  Наступним кроком об`єднаній палаті доцільно зробити висновок про наслідки такого фактичного поновлення стороною обвинувачення досудового розслідування, зокрема, що це не створює правових підстав для ухвалення рішення про продовження строків досудового розслідування (оскільки це розслідування в принципі не мало бути відновлено), а також, що докази, отримані за результатами слідчих (розшукових) дій чи інших учинених у цей період активних дій сторони обвинувачення, спрямованих на збирання доказів, є недопустимими. 
		55.  У зв`язку з цим колегія суддів вважає, за необхідне відступити від висновків викладених у постановах від 18 жовтня 2022 року у справі 753/6486/21 (провадження № 51-5845км21) від 08 листопада 2022 року у справі № 636/336/21 (провадження № 51-5720км21) колегія суддів Першої судової палати. 
		56.  При цьому колегія суддів керується висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 25 травня 2023 року у справі № 722/594/22 (провадження № 13-27кс23), про те, що «висновок щодо застосування норми права - це не завжди чітко сформульований висновок у судовому рішенні …, це також правове обґрунтування одного чи кількох доводів касаційної скарги сторони кримінального провадження, викладене в судовому рішенні як у формі постанови, так і ухвали, за змістом якого цілком зрозумілою є правова позиція колегії суддів щодо застосування конкретної норми матеріального чи процесуального права».
		 Узагальнюючі питання, що постали в цій справі колегія суддів пропонує об`єднаній палаті сформувати такий висновок про застування норми права: 
		 
		«Повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору у зв`язку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК), не поновлює досудове розслідування та, за загальним правилом, не відновлює перебіг строку досудового розслідування. 
		Це означає, що після повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, сторона обвинувачення не повинна здійснювати нові слідчі (розшукові) дії або інші активні дії, пов`язані із збиранням доказів. У той же час таке повернення не виключає можливості вчинення стороною обвинувачення окремих процесуальних дій, які носять організаційний характер або є необхідними для забезпечення виконання ухвали суду та виправлення недоліків обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору. 
		Попри те, що повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, за загальним правилом, не відновлює перебіг строку досудового розслідування, сторона обвинувачення згідно з вимогами ч. 2 ст. 113 КПК повинна здійснити відповідні процесуальні дії та виправити встановлені судом недоліки вказаних документів «без невиправданої затримки», тобто протягом розумного строку, який у кожному конкретному випадку має визначатися індивідуально, але, як правило, має обраховуватися днями, а не місяцями чи роками. 
		Тому сторона обвинувачення не може, зловживаючи правами (повноваженнями), використовувати повернення названих документів для фактичного продовження досудового розслідування або зволікати з направленням до суду виправленого обвинувального акта на явно нерозумний або взагалі невизначений термін. У зв`язку з цим, суд у конкретній справі може зробити висновок, що після повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору сторона обвинувачення своїми діями (наприклад, проведенням нових слідчих (розшукових) дій тощо) або бездіяльністю (наприклад, якщо вона протягом явно нерозумного строку не вчиняла жодних дій щодо виправлення недоліків цих документів та їх повторного направлення до суду) фактично поновила досудове розслідування, відновивши перебіг строку такого розслідування, і в такому разі суд має застосувати наслідки, передбачені в п.10 ч. 1 ст. 284 КПК (якщо повторно поданий обвинувальний акт було направлено після спливу строку досудового розслідування, перебіг якого відновився). 
		При цьому фактичне поновлення стороною обвинувачення досудового розслідування не створює правових підстав для ухвалення в цей період рішення про продовження строків досудового розслідування, а також не може мати наслідком визнання доказів, які стосуються суті обвинувачення, та які були отримані в результаті проведення нових слідчих (розшукових) дій в цей період, допустимими».
		48. З огляду на викладене, згідно з положеннями ч. 2 ст. 434-1 КПК, з метою забезпечення єдності судової практики, це кримінальне провадження належить передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду. 
		Враховуючи наведене і керуючись статтями 433, 434, 434-1, 434-2, 441 КПК, 
		На цих підставах Верховний Суд постановив:
		 
		Передати матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року щодо ОСОБА_7 на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
		Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. 
		Судді
		 
		ОСОБА_1                              ОСОБА_2                           ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...