Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/1442/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; грошового обігу та розрахунків, з них; за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 17.11.2023. Зареєстровано: 18.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2023.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 листопада 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/1442/23
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.11.2022 №00042720705.
		В обґрунтування позову зазначено, що на підставі наказу номер 1830-П від 24.10.2022 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області 25.10.2022 було проведено фактичну перевірку діяльності магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 . У наказі про проведення фактичної перевірки зазначено, що вона призначена з метою контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення Трудового договору, оформлення трудових відносин, та на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 ст.75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України від 2.12.2010 р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями). За результатами проведеної фактичної перевірки було складено акт від 3 листопада 2022 р. з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Як на підставу призначення фактичної перевірки, в наказі є посилання на ст.80.2.5 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що проведення фактичної перевірки можливе у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольнихнапоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами, лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. Крім того, в наказі на призначення фактичної перевірки підстава проведення перевірки відповідно до вичерпного переліку підстав, з яких може проводитися фактична перевірка, встановлених нормами підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, не зазначена. До того ж, в наказі на проведення фактичної перевірки відповідач, посилаючись на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, в тексті наказів, як на підставу призначення перевірок, вказує перелік питань, які регламентовано іншим підпунктом ст.80 Податкового кодексу України, а саме: підпунктом 80.2.2 пункту 80.2. ст.80 ПК України. Тобто, призначати фактичну перевірку з питань щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій можливо тільки у випадках наявності або отримання контролюючим органом інформації, яка б надавала йому право на проведення перевірки з цих питань. Але ні в наказі на проведення перевірки, ні в акті фактичної перевірки не зазначено, яка конкретно інформація, що свідчить про порушення податкового законодавства ФОП ОСОБА_1 , та від кого була отримана. Отже, можна зробити висновок, що предмет фактичної перевірки обов`язково має відповідати тим підставам, наявність яких зумовила призначення податковим органом такої перевірки. Узагальнюючи вищевикладене, можна зробити висновок, що правильність оформлення наказу про проведення фактичної перевірки та його повнота є однією із найважливіших передумов для того, щоб контролюючий орган приступив до її проведення. Саме визначені у наказі юридична і фактична підстави окреслюють предмет і межі перевірки, а в подальшому утворюють предмет доказування в адміністративній справі у разі виникнення спору про правомірність призначення перевірки. Також зазначено, що жодних порушень законодавства України під час проведення фактичної перевірки, яка проходила 25 жовтня 2022 року (відвідування магазину і проведення контрольно-розрахункової операції), відповідачем не було встановлено. Незважаючи на той факт, що відповідачем до матеріалів фактичної перевірки, яка проходила 25 жовтня 2022 року (відвідування магазину і проведення контрольно-розрахункової операції), не було додано жодного доказу нібито встановлених порушень, відповідач безпідставно прийняв за результатами фактичної перевірки оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00042720705 від 21.11.2022.
		Ухвалою суду від 21.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/1442/23, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		07.03.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому вказано, що у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 440/1442/23 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській (далі - ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00042720705 від 21.11.2022. Відповідач вважає, що позов є необгрунтованим, а тому задоволенню не підлягає з огляду на наступне. ГУ ДПС у Полтавській області на підставі наказів від 24.10.2022 № 1830-П тривалістю 10 діб було проведено фактичні перевірки діяльності «Маркетопт Express», що знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , в яких здійснював свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 . За результатами проведення фактичних перевірок було складено два Акти фактичних перевірок: від 04.11.2022 № 5619/16/31/РРО/ НОМЕР_1 магазин «Маркет Express» ( АДРЕСА_2 ). Перевірками встановлено порушення: п. 1 ст. З Закону України №265/95-ВР, а саме проведення розрахункових операцій на повну суму покупки, а саме продажу пива: IC/DC 1,0 л. по ціні 28,10 грн. , також пляшки вина ігристого «Азнаурі» 0,75 л. по ціні 127,20 грн. на загальну суму 155, 30 грн., видавався на суму 28.10 грн. Сума не проведена сплата 127,20 грн., також проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через РРО зі створенням у паперовій формі відповідних розрахункових документів та їх видам в паперовому вигляді при продажу товарів на загальну суму 8455,91 грн., із підакцизних товарів (алкогольних напоїв) на суму 2947,50, а саме згідно електронних копій розрахункових документів, що надходять до органу ДПС, встановлено таке: фіскальні чеки не містять обов`язкового реквізиту - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, отже не відповідають вимогам до розрахункового документу за формою та змістом. Відповідно до п. 1 ст. З Закону України №265/95-ВР, 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Зазначено, що згідно електронної копії розрахункових документів, що передаються по дротових або бездротових каналах зв`язку до контролюючого органу встановлено, що проведення розрахункових операцій через РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування найменування підакцизного товару із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме згідно електронної копії розрахункових документів документів, що надходять до органів ДПС по дротових або бездротових каналів зв`язку встановлено факт реалізації пива «Фазіатік» н/ф 0,33 л. без коду УКТ ЗЕД (чек кізо від.07.07.2022) РРО Фіскальний номер 3090239048. Таким чином, фактична перевірка Позивача проведена на підставах визначених пп. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України у зв`язку з наявністю інформації, яка свідчить про порушення платником податків законодавства та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, про що зазначено в наказі Головного управління ДПС у Полтавській області. Крім того, відповідач зазначив, що ГУ ДПС у Полтавській області на виконання функцій передбачених п. 19.1 статті 19 Податкового кодексу України було проведено перевірку Позивача. Окрім того, надаючи аналіз наведеним нормам права та встановленим фактичним обставинам справи, відповідач зауважує, у зв`язку з наявною у контролюючого органу інформацією щодо можливих порушень платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, може розглядатись як передбачена підпунктом 80.2.5 пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України підстава для проведення фактичної перевірки та, відповідно, може мати наслідком прийняття Наказу від 24.10.2022 № 1830-П.
		21.03.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено про помилковість доводів контролюючого органу, які зазначено у відзиві.
		Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
		За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована та дані про реєстрацію внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.01.2016, номер запису про державну реєстрацію 25850000000024524. Видами економічної діяльності є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 7 3.11 Рекламні агенства; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської, думки; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.
		Наказом ГУ ДПС у Полтавській області від 24.10.2022 №1830-П, з метою контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у том числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, оформлення трудових відносин з працівниками та на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, наказано провести з 25.10.2022 фактичну перевірку тривалістю 10 діб платника податків за місцем фактичного провадження діяльності магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2019 по дату закінчення перевірки у встановленому ПК України порядку.
		ГУ ДПС видані направлення на перевірку від 24.10.2022 №3050 та №3049.
		На підставі вказаного наказу та направлень посадовими особами відповідача була проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності "Маркетопт Експресс", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		За результатами перевірки складено акт від 25.10.2022, в якому встановлено порушення пункту 1, 11 статті 3 Закону України №265/95-ВР, а саме: не забезпечено дотримання вимог п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів /електронних розрахункових документів.
		За результатом фактичної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 21.11.2022 №00042720705 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17974,67 грн.
		Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за результатами фактичної перевірки (Акт №002255 від 3.11.2022 р.) відповідачем до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за нібито встановлені порушення статті 17 Закону України №265/95 ВР від 6.07.1995 р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме:
		- 190,80 грн. за не забезпечення проведення розрахункової операції з використанням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО);
		- 12 683,87 грн. за не забезпечення проведення розрахункових операцій через РРО, з видачею відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;
		- 5 100,00 грн. за не забезпечення проведення розрахункової операції через РРО, з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг), із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
		Всього на загальну суму 17 974,67 грн.
		Позивач із вказаним податковим повідомленням-рішенням не погодилася, звернулася до суду із адміністративним позовом про визнання його протиправними та скасування.
		Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
		Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
		Підстави проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
		- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (підпункт 80.2.1 пункту 80.2 статті 80);
		- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80);
		- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (підпункт 80.2.3 пункту 80.2 статті 80);
		- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (підпункт 80.2.4 пункту 80.2 статті 80);
		- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80);
		- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 80.2.6 пункту 80.2 статті 80);
		- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (підпункт 80.2.7 пункту 80.2 статті 80).
		Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
		Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
		Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
		З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
		Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме: спочатку провести податкову перевірку.
		Нормами Податкового кодексу України встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
		Таким чином, у випадку незаконності перевірки прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
		Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа № 826/12651/14), від 27.01.2015 (справа № 21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа № 1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа № 808/1746/15), від 04.02.2019 (справа № 807/242/14).
		При цьому суд не повинен надавати оцінку правомірності спірного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 160/8859/18 та від 30.06.2019 у справі № 825/1747/17.
		Отже, у разі недотримання вимог закону щодо процедури проведення податкової перевірки у контролюючого органу відсутні підстави для прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.
		Таким чином, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
		За правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу як самостійного предмета позову, судова палата зазначила, що у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.
		Отже, наказ є індивідуальним правовим актом, який вичерпує дію з проведенням перевірки. У зв`язку з цим наказ може бути самостійним предметом оскарження до початку перевірки, на етапі допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.
		Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 у справі 816/228/17, відповідно до якої у разі, якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
		Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
		Водночас, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
		Судом встановлено, що як підставу для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 у наказі ГУ ДПС у Полтавській області від 24.10.2021 №1830-П зазначено підпункт 80.2.5 пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України, у відповідності до якого фактична перевірка може бути призначена у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
		Однак, суд зазначає, що зі змісту наказу не вбачається, яку саме інформацію про порушення платником податків тих вимог законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки, отримало ГУ ДПС у Полтавській області, що стала у подальшому підставою для прийняття наказу від 24.10.2021 №1830-П "Про проведення фактичної перевірки".
		Крім того, в наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють; у наказі не відображено, у рамках яких заходів ГУ ДПС у Полтавській області встановлено невідповідність діяльності підприємця вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.
		Такі докази не були надані відповідачем до відзиву на позов.
		Тобто, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємця, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.
		На думку суду, для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків недостатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України, особливо якщо такий пункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки.
		Подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №1440/2045/18.
		Суд не заперечує того факту, що до функцій контролюючих органів, відповідно до ст. 19 Податкового кодексу України віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (п.п.19-1.1.14.); забезпечення контролю за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку (п.п.19-1.1.15); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.16).
		У свою чергу, суд зазначає, що реалізація відповідних функцій у визначеній сфері щодо призначення перевірок не є безмежною. Такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обмежена законодавством. Тобто, не у будь-якому випадку за наявності компетенції на проведення перевірки, перевірка може бути призначена.
		Зважаючи на викладене та беручи до уваги відсутність в наказі ГУ ДПС у Полтавській області від 24.10.2021 №1830-П будь-якого посилання на отриману відповідачем в установленому порядку інформацію про факти, які б свідчили про можливі порушення позивачем законодавства, враховуючи що наведені в наказі підстави проведення перевірки в ході розгляду справи не підтвердилися та не були доведені відповідачем як суб`єктом владних повноважень, суд приходить до висновку, що призначення та проведення фактичної перевірки щодо позивача було здійснено незаконно.
		Отже, за результатами розгляду справи суд погоджується з доводами позивача про те, що допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 призводять до відсутності правових наслідків такої.
		Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що, як слідує з наказу від 24.10.2021 №1830-П - наказано провести з 25.10.2021 фактичну перевірку тривалістю 10 діб ФОП ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності за період з 01.12.2019 по дату закінчення перевірки.
		Аналізуючи положення статей 75, 80 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це кореспондується із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка суб`єкта господарювання.
		Однак, перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.
		Позивачем допущено порушення пунктів 3, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме: не забезпечення проведення розрахункової операції з використанням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО); не забезпечення проведення розрахункових операцій через РРО, з видачею відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; не забезпечення проведення розрахункової операції через РРО, з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг), із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
		Крім того, у відзиві на позов відповідач зазначив, що перевірками встановлено порушення: п. 1 ст. 3 Закону України №265/95-ВР, а саме проведення розрахункових операцій на повну суму покупки, а саме продажу пива: IC/DC 1,0 л. по ціні 28,10 грн. , також пляшки вина ігристого «Азнаурі» 0,75 л. по ціні 127,20 грн. на загальну суму 155, 30 грн., видавався на суму 28.10 грн. Сума не проведена сплата 127,20 грн., також проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через РРО зі створенням у паперовій формі відповідних розрахункових документів та їх видам в паперовому вигляді при продажу товарів на загальну суму 8455,91 грн., із підакцизних товарів (алкогольних напоїв) на суму 2947,50, а саме згідно електронних копій розрахункових документів, що надходять до органу ДПС, встановлено таке: фіскальні чеки не містять обов`язкового реквізиту - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, отже не відповідають вимогам до розрахункового документу за формою та змістом.
		Також зазначено, що згідно електронної копії розрахункових документів, що передаються по дротових або бездротових каналах зв`язку до контролюючого органу встановлено, що проведення розрахункових операцій через РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування найменування підакцизного товару із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме згідно електронної копії розрахункових документів, що надходять до органів ДПС по дротових або бездротових каналів зв`язку встановлено факт реалізації пива «Фазіатік» н/ф 0,33 л. без коду УКТ ЗЕД (чек кізо від 07.07.2022) РРО Фіскальний номер 3090239048.
		Проте, суд зазначає що витяг з інформаційної бази електронних копій розрахункових документів щодо зазначених операцій вчинених позивачем, зроблений в приміщені ГУ ДПС, не є належним та допустимим доказом в розумінні статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України відносно порушень, що мають бути встановлені в ході проведення фактичної перевірки, що проводилася з 25.10.2022.
		Аналізуючи положення статей 75, 80 ПК України суд приходить до висновку, що змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка суб`єкта господарювання.
		Проведення ж перевірки документів позивача, отриманих контролюючим органом з електронної бази в приміщенні ГУ ДПС за минулий час, відносно фактичної перевірки, що використовується відповідачем в якості підстави для висновку про наявність порушень законодавства з боку позивача фактично носить характер документальної перевірки. Тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.
		Представником відповідача в ході судового розгляду справи не заперечувалася та обставина, що на дату проведення фактичної перевірки з 25.10.2022 посадовими особами контролюючого органу не було встановлено порушень позивачем вимог законодавства в частині не забезпечення проведення розрахункової операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
		Відповідач при винесенні оспорюваних податкових повідомлень-рішень використовував відомості, які не були їм отримані в ході проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 .
		Так, відповідач вказав, що податковим законодавством не обмежено податковий орган застосовувати штрафні (фінансові) санкції лише за правопорушення, які відбулися в день фактичної перевірки.
		З даного приводу суд наголошує на положенні п.81.3 ст.81 ПК України, за яким під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених ПК України.
		Норми ПК України не містять положень щодо можливості використання контролюючим органом в ході проведення фактичної перевірки даних бази електронних копій розрахункових документів платника податків за минулі періоди.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відсутність правової норми, що уповноважує податковий орган використовувати в ході проведення фактичної перевірки даних бази електронних копій розрахункових документів за минулі періоди, нівелює таку можливість. Тобто, податкове повідомлення-рішення від 21.11.2022 №00042720705 винесене не у межах повноважень та не у спосіб, передбачений законом.
		Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскільки судовим розглядом встановлено допущення контролюючим органом порушень вимог законодавства в ході призначення та проведення перевірки позивача, то такі порушення тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
		Отже, податкове повідомлення-рішення від 21.11.2022 №00042720705 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17974,67 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
		Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
		При прийнятті рішення судом враховані правові висновки Верховного Суду, сформовані у справі №816/3238/15 (постанова від 15.05.2020), №120/1431/20-а (постанова від 16.09.2021), у справі №826/17123/18 (постанова від 21.02.2020) та у справі №440/6887/20 (постанова від 18.04.2022).
		Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи сплату позивачем при зверненні до суду із адміністративним позовом судового збору в сумі 1073,60 грн, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь ФОП ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.
		Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 21.11.2022 №00042720705.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		СуддяЛ.М. Петрова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...