Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/9758/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 20.11.2023. Зареєстровано: 21.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2023.
Дата набрання законної сили: 27.11.2023
Номер судового провадження: 1-кс/461/6588/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023140000001007

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 461/9758/23 
		Провадження № 1-кс/461/6588/23 
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20.11.2023 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 підозрюваного  ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12023140000001007 від 01.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старі Петликівці Бучацького району Тернопільської області, громадянина України, одруженого, утриманців не маючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засновника ГО «Дах над головою» (ЄДРПОУ 44760559) та СОК «Карпатські Газди» (ЄДРПОУ 44300555),
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		До Галицького районного суду м. Львова звернувся з клопотанням старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області капітан поліції ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12023140000001007 від 01.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 є одним із засновників громадської організації «Дах над головою» (ЄДРПОУ 44760559), яка, відповідно до змісту статуту, затвердженого рішенням Установчих зборів засновників ГО «Дах над головою» від 22 березня 2022 року, є добровільним об`єднанням фізичних осіб, створеним для здійснення та захисту прав і свобод людини та громадянина, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, освітніх та інших інтересів своїх членів та інших осіб.
		Відповідно до змісту даного статуту, головною метою організації є задоволення економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів своїх членів, захист законних прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб під час та після воєнного чи надзвичайного стану в Україні; сприяння у наданні притулку для внутрішньо переміщених осіб, в тому числі тих, котрі покинули свої домівки в умовах воєнного чи надзвичайного стану в Україні; сприяння у наданні реабілітації особам, що виїхали із меж проведення активних бойових дій в умовах воєнного стану в Україні; сприяння у наданні медичної, психологічної та іншої необхідної допомоги внутрішньо переміщеним особам під час та після воєнного чи надзвичайного стану в Україні; сприяння у працевлаштуванні для внутрішньо переміщених осіб, в тому числі тих, котрі покинули свої домівки в умовах воєнного чи надзвичайного стану в Україні. 
		Крім того, встановлено, що ОСОБА_5 є одним із засновників сільськогосподарського обслуговуючого кооператиру «Карпатські Газди» (ЄДРПОУ 44300555), який, відповідно змісту статуту, затвердженого загальними зборами СОК «Карпатські газди» від 16 березня 2021 року, утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб  виробників сільськогосподарської продукції для організації обслуговування, спрямованого на зменшення витрат та/або збільшення доходів членів цього кооперативу під час провадження ними сільськогосподарської діяльності та на захист їхніх економічних інтересів.
		СОК «Карпатські газди» у своїй господарській діяльності використовують й інші суміжні земельні ділянки із кадастровими номерами, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером: 4625382700:02:000:0041, за адресою: Львівська область, Стрийський район, с/рада Загірненська, що на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; земельну ділянку з кадастровим номером: 4625382700:02:000:0045, за адресою: Львівська область, Стрийський район, с/рада Загірненська, що на праві власності належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; земельну ділянку з кадастровим номером 4625382700:02:000:0044, за адресою: Львівська область, Стрийський район, с/рада Загірненська, що на праві власності належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та земельну ділянку з кадастровим номером 4625382700:02:000:0042, за адресою Львівська область, Стрийський район, с/рада Загірненська, що на праві власності належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		Відповідно до змісту даного статуту, до зобов`язань СОК «Карпатські газди» входить створення належних умов для високопродуктивної та безпечної праці, забезпечення додержання законодавства про працю, правил і норм охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки, соціального страхування тощо. У СОК «Карпаські газди» фактично здійснюється нагляд за внутрішньо переміщеними особами, які проживають у прихистку ГО «Дах над головою», що за адресою: Львівська область, Стрийський район, смт. Дашава, вул. Стрийська, 4, де ОСОБА_5 , в свою чергу, отримує оплату за проживання з вимушено переміщених осіб у розмірі 150 гривень за добу, тобто оплата за місяць проживання у вказаному прихистку всередньому становить 4500 гривень з однієї особи. При цьому, внутрішньо переміщені особи отримують щомісячно від держави грошову допомогу в розмірі від 2000 до 3000 гривень, таким чином створюються сприятливі умови в частині вербування (тобто запрошення, набір або залучення шляхом домовленості осіб для їх участі у будь-яких видах діяльності) вимушено переміщених осіб для їх подальшої трудової експлуатації та примусової праці. Вказані дії ОСОБА_5 вчиняє шляхом обману, використовуючи уразливий стан і матеріальну залежність потерпілих, та, в подальшому здійснює їх трудову експлуатацію, шляхом залучення до безоплатної праці, що полягає у випасанні та доїнні кіз, вирощуванні та догляді свійських тварин, охороні та догляді за фермою СОК «Карпатські газди», яка знаходиться за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Загірне (далі - ферма), при цьому контроль за виконаною роботою та поведінкою внутрішньо переміщених осіб на вказаній фермі здійснюється безпосередньо ОСОБА_5 . 
		Так, приблизно у вересні 2022 року (точну дату та час у ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 діючи умисно, в особистих корисливих мотивах, з метою отримання прибутку за рахунок трудової, примусової та безоплатної експлуатації людей, що знаходяться в уразливому стані та перебувають в повній матеріальній залежності, не маючи постійного джерела доходів, які є внутрішньо переміщеними особами та постраждалими від повномасштабного вторгнення рф на територію України (характеризуються відсутністю стійких соціальних зав`язків, високим рівнем соціальної незахищеності), здійснив вербування, шляхом обману, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та його цивільної дружини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , оскільки повідомляв завідомо неправдиву інформацію про забезпечення останніх високооплачуваною роботою на фермі, з належними умовами проживання, харчування та праці, при цьому замовчуючи про реальні умови праці та її характер, що полягало у безоплатній трудовій експлуатації.
		Після досягнення відповідної домовленості, ОСОБА_5 перемістив ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на вищевказану ферму, з метою подальшого виконання різноманітних безоплатних робіт, спрямованих на забезпечення та функціонування ферми та її обслуговування, де, в подальшому, шляхом надання вказівок щодо виконання різноманітних робіт та подальшого контролю за їх виконанням, експлуатував останніх, як безоплатну робочу силу, надаючи періодично останнім лише продукти харчування та місце проживання. 
		Зокрема встановлено, що з вересня 2022 року (точну дату та час у ході досудового розслідування не встановлено) дотепер, ОСОБА_5 здійснюється трудова безоплатна експлуатація ОСОБА_11 та його цивільної дружини ОСОБА_12 , які фактично проживають та працюють на вищевказаній фермі.
		Встановлено, що в обов`язки ОСОБА_11 входить: годування, вирощування та догляд за свійськими тваринами та птахами, часткове випасання кіз, охорона водойм від рибалок, які не оплатили за послуги з риболовлі, охорона та прибирання всієї території господарства/ферми, що знаходиться за вищевказаною адресою. В свою чергу, в обов`язки ОСОБА_12 входить: догляд за свійськими тваринами та птахами, часткове випасання кіз та їх доїння, прибирання всієї території господарства/ферми, що знаходиться за вищевказаною адресою.
		У такий спосіб ОСОБА_5 , грубо порушуючи конституційні права та свободи ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , посягаючи на їх волю, честь та гідність, використовуючи обман та уразливий стан, у період часу з вересня 2022 року (точну дату та час у ході досудового розслідування не встановлено) дотепер, умисно, шляхом обману, повідомивши неправдиву інформацію щодо розпорядку трудового дня, умов оплати, проживання та характеру робіт, ввели в оману ОСОБА_11 та його цивільну дружину ОСОБА_12 як внутрішньо переміщених осіб, які були змушені покинути своє місце проживання з причин повномасштабного вторгнення рф на територію України, та здійснювали над ними трудову експлуатацію, яка полягала у виконанні різноманітних безоплатних робіт, спрямованих на забезпечення функціонування та розвиток ферми СОГ «Карпатські газди», що знаходиться за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Загірне на земельній ділянці з кадастровим номер: 4625382700:02:000:0043, що на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 
		16 листопада 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Старі Петликівці Бучацького району Тернопільської області, громадянину України, проживаючому та зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , засновнику ГО «Дах над головою» (ЄДРПОУ 44760559) та СОК «Карпатські Газди» (ЄДРПОУ 44300555), повідомлено про підозру у вербуванні, переміщенні людини, вчиненого з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану особи, вчиненого щодо кількох осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
		Слідчий зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
		- заявою про вчинення кримінального правопорушення від 31.08.2023;
		-рапортом оперативного працівника УМП ГУНП у Львівській області про виявлення кримінального правопорушення;
		-протоколами допиту потерпілого ОСОБА_11 від 07.09.2023 та 09.11.2023 щодо обставин вчинення відносно нього вищевказаних протиправних дій;
		-протоколами допиту потерпілої ОСОБА_12 від 07.09.2023 та 09.11.2023 щодо обставин вчинення відносно неї вищевказаних протиправних дій;
		- протоколами огляду місця події від 16.11.2023;
		- протоколами обшуку від 16.11.2023;
		- розсекреченими матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій та тих, які перебувають на стадії розсекречення;
		- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
		Орган досудового слідства вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладені на нього процесуальні обов`язки. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені у п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		Запобігти даним ризикам, з урахуванням тяжкості вчинено злочину та особи ОСОБА_5 може лише обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання за вищевказаними підставами та просив його задовольнити.
		Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що клопотання є необґрунтованим, ризики не доведені. Просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Крім цього, захисник зазначив, що на розгляді Галицького районного суду м. Львова перебуває інше кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 , в якому останній дотримується належної процесуальної поведінки. Також зазначив, що розмір застави вказаний у клопотанні є необґрутований та непосильний для підозрюваного. 
		Слідчий суддя, дослідивши зміст клопотанням про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, дійшов до наступного висновку.
		Судом встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12023140000001007 від 01.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
		Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється Львівською обласною прокуратурою.
		16 листопада 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Старі Петликівці Бучацького району Тернопільської області, громадянину України, проживаючому та зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , засновнику ГО «Дах над головою» (ЄДРПОУ 44760559) та СОК «Карпатські Газди» (ЄДРПОУ 44300555), повідомлено про підозру у вербуванні, переміщенні людини, вчиненого з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану особи, вчиненого щодо кількох осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів.
		Копія клопотання про застосування запобіжного заходу та додатки вручені підозрюваному у встановлений законом термін.
		Клопотання подано до суду та судове засідання відбувається у встановлені законом строки.
		Мотиви і оцінка слідчого судді щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
		Щодо обґрунтованості підозри.
		Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
		Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
		У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
		Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
		Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного в клопотанні кримінального правопорушення, слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є його причетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
		Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої підозри, за своєю суттю зводяться до оцінки наявних у сторони обвинувачення доказів з точки зору їх належності, допустимості і достатності для висновку про остаточну винуватість підозрюваного, що виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Оцінку таким доказам і кінцевий висновок щодо винуватості особи має надати суд під час розгляду справи по суті.
		Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру від 16.11.2023, вчинив зазначене кримінальне правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред`явленої підозри, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.
		Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
		Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованість.
		Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
		Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_5 з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що він притягується до кримінальної відповідальності, перебуває в зареєстрованому шлюбі, має двох повнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання.
		У разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину  ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої і це може стимулювати підозрюваного до втечі, у тому числі  з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин підозрюваний може незаконно перетнути державний кордон України.
		Із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
		Отже, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» та «Бессієв проти Молдови», в яких зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
		Отже, слідчий суддя вважає, що, незважаючи на наявність стійких соціальних зв`язків, є достатня вірогідність того, що під важкістю відповідальності підозрюваний може переховуватися від органів слідства та суду, а отже наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КК України.
		Наявність ризику знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується слідчим тим, що на даний час органом досудового розслідування ще не відшукано та не вилучено усіх речей та документів, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні, а отже перебуваючи на свободі підозрюваний може знищити, сховати або спотворити такі речі.
		Ризик впливу на свідків у даному кримінальному провадженні слідчий суддя також вважає актуальним, оскільки на даному етапі досудового розслідування не допитано усіх свідків, показання яких будуть мати важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а також не встановлено усіх осіб, які можуть бути причетними до вчинення злочину. Відповідно, ОСОБА_5 може намагатись вплинути на таких осіб з метою надання показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також узгоджувати з ними свої показання та створювати штучні докази непричетності до вчинення інкримінованого злочину.
		Обґрунтованість вказаного ризику відповідає позиції Європейського суду з захисту прав людини, який у справі «Летельє проти Франції» звертає увагу на актуальність реальної загрози чинення тиску на свідків на початкових стадіях досудового розслідування.
		Також, підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення. оскільки для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, тому, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може перешкоджати їх проведенню, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показанням свідків та осіб, які ще не допитані в ході досудового розслідування, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування з метою створення собі штучного алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.
		Таким чином, в судовому засіданні підтверджується наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.
		Доводи сторони захисту про відсутність ризиків спростовуються стадією кримінального провадження, в якому досудове розслідування не закінчено, свідки не були допитані безпосередньо судом, у зв`язку з чим наявна потреба у застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою.
		Інші доводи сторони захисту будуть перевірятися в судовому засіданні складом суду під час судового розгляду справи по суті та їм буде надана відповідна правова оцінка, з огляду на те, що слідчому судді на момент розгляду клопотання не надається весь обсяг доказів у кримінальному провадженні.
		Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
		Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
		Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав прокурор у клопотанні.
		Підозрюваний відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує особливу тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , обставини вчинення злочину та його наслідки і суспільну небезпеку, особу підозрюваного, а також те, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, для запобігання яких слідчий суддя вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
		У зв`язку з наведеним, клопотання слідчого в частині обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є обґрунтованим, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, та наявність яких встановлена в судовому засіданні.
		Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання сторони обвинувачення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Щодо розміру застави.
		Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.
		Вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідчий суддя виходить з того, що відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, становить від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		У клопотанні про обрання запобіжного заходу вказано, що оскільки ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, за що йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, вказане кримінальне правопорушення вчинено з корисливих мотивів, з метою трудової безоплатної експлуатації потерпілих, а також зважаючи на значну суспільну небезпеку інкримінованого йому злочину, орган досудового розслідування прийшов до висновку, що розмір застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього, є 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805200 гривень.
		У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого (підозрюваного) на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
		Визначаючи розмір застави, слідчий суддя приймає до уваги доводи захисника про те, що вказаний у клопотанні розмір застави в 805200 грн необґрунтований та непомірний для підозрюваного, а тому, враховуючи тяжкість злочину, його суспільну небезпечність та наслідки, особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України, у 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму у 402600 гривень 00 копійок
		Даний розмір застави слідчий суддя вважає достатнім та таким, що забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.
		За наведених вище обставин подане клопотання підлягає частковому задоволенню.
		При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
		Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177,178, 182, 183 КПК України, слідчий суддя,  
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12023140000001007 від 01.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5  задовольнити частково.
		Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Старі ПетликівціБучацького районуТернопільської області,громадянина України,проживаючого тазареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.149КК України запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюстроком на60(шістдесят)діб, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».
		Строк дії ухвали становить шістдесят днів, тобто до 18.01.2024 року включно.
		Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, у 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму у 402600 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок.
		Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		У разі внесення застави на ОСОБА_5 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:
		- прибувати до слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
		- не відлучатися з с. Загірне Стрийського району Львівської області без дозволу слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду;
		-повідомляти слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
		- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні №12023140000001007 від 01.09.2023;
		-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
		Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного у разі внесення застави, визначити до 18 січня 2024 року, у межах строку досудового розслідування.
		У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
		Строк дії ухвали  до 18 січня 2024 року.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
		Повний текст ухвали складено та підписано 20.11.2023 року. 
		 
		Cлідчий суддя Галицького  районного суду м. Львова  ОСОБА_13

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...