Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 918/124/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: 20.11.2023. Зареєстровано: 21.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2023.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
		e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"07" листопада 2023 р. м. РівнеСправа № 918/124/23 
		 
		Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
		за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
		до відповідача-1: Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717);
		відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749)
		відповідача-3: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );
		відповідача-4: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )
		треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 
		- ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_4 );
		- ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНКОПП НОМЕР_5 );
		- ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНКОПП НОМЕР_6 );
		- ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 , РНКОПП НОМЕР_7 );
		- ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 , РНКОПП НОМЕР_8 )
		про визнання недійсними рішень загальних зборів від 28.11.2022 та від 01.12.2022, про визнання недійсним статуту, про припинення за відповідачем-2 права власності на частки у статутному капіталі у розмірі 2, 40 % та 87, 60 %, про переведення на позивача прав і обов`язків покупця відповідача-2 за договорами купівлі-продажу частки від 06.12.2022 та від 13.12.2022, визнання позивача власником частки у розмірі 2, 40 % та 87, 60 %
		 
		у судове засідання з`явилися:
		- від позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_9 ;
		- від відповідача-1 Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_10 (в режимі ВКЗ);
		- від відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю": Кузнецов І.С. (в режимі ВКЗ)
		- від відповідача-3 ОСОБА_2 : ОСОБА_11 (в режимі ВКЗ)
		 
		Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача-1: Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю", відповідача-3: ОСОБА_2 , відповідача-4: ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень загальних зборів відповідача-1 від 28.11.2022 та від 01.12.2022, скасування реєстраційних записів № 1006021070029000014 від 29.11.2022 та № 1006021070030000014 від 02.12.2022, про визнання недійсним Статуту в редакції від 28.11.2022, про припинення за відповідачем-2 права власності на частку у статутному капіталі відповідача-1 номінальною вартістю 1 500 грн 00 коп, про переведення на позивача прав і обов`язків покупця відповідача-2 за договорами купівлі-продажу частки від 06.12.2022 та від 13.12.2022, про припинення за відповідачем-2 права власності на частки у статутному капіталі у розмірі 2, 40 % та 87, 60 %, що набуті за вказаними договорами, та про визнання позивача власником частки у статутному капіталі відпровідача-1 у номінальною вартістю 56 000 грн 00 коп. у розмірі 2, 40 % та 87, 60 %.
		Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову від 03.02.2023.
		Ухвалою від 09.02.2023, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 03.02.2023 у справі задоволено. Вжито заходи забезпечення позову у справі № 918/124/23. Накладено арешт на належну відповідачу-2 частку у розмірі 87,60% у статутному капіталі відповідача-1 номінальною вартістю 56 000 грн 00 коп., яка є предметом договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, укладеного 06.12.2022 між відповідачем-3 та відповідачем-2 та яка є предметом договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, укладеного 13.12.2022 між відповідачем -4 та відповідачем-2 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 918/124/23. Заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого та/або державну реєстрацію змін до відомостей про Орендне підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, що містяться у в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, щодо: змін до відомостей про розмір статутного капіталу; змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників; зміни до відомостей пов`язаних із входженням до складу учасників до набрання законної сили рішення суду у справі № 918/124/23. Дана ухвала є виконавчим документом згідно з ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".
		Ухвалою від 02.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/124/23. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
		20 березня 2023 року від відповідача-1 до суду надійшов відзив.
		27 березня 2023 року від відповідачів-2 та -3 надійшли відзиви.
		27 березня 2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1.
		Ухвалою від 28.03.2023 оголошено перерву до 11.04.2023.
		03 квітня 2023 року від позивача надійшли відповіді на відзиви відповідачів-2 та-3.
		Ухвалою від 11.04.2023 продовжено строк підготовчого провадження з ініціативи суду на 30 днів. Повідомлено, що наступне підготовче судове засідання відбудеться 09.05.2023.
		14 квітня 2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява від 12.04.2023 про забезпечення позову.
		Ухвалою від 17.04.2023 у задоволенні заяви  ОСОБА_1 про забезпечення позову від 12.04.2023 у справі № 918/124/23 - відмовлено.
		18 квітня 2023 року від представника відповідачів-2 та -3 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
		У судовому засіданні 09.05.2023 оголошено перерву на 25.05.2023.
		09 травня 2023 року на поштову адресу суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 , у якій заявник просить суд залучити її до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у зв`язку із вступом у справу розпочати розгляд справи № 918/124/23 спочатку, а також задовольнити позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів, про припинення за відповідачем-2 права власності на частки у статутному капіталі у розмірі 2, 40 % та 87, 60 %, про переведення прав і обов`язків покупця та про визнання власником частки у розмірі 87, 60 %.
		Ухвалою від 10.05.2023 прийнято вступ ОСОБА_4 як третьої особи яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справу № 918/124/23. Прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 для спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано їх в одне провадження. Розпочато розгляд справи № 918/124/23 за правилами загального позовного провадження спочатку. Підготовче засідання у справі № 918/124/23 призначено на 25.05.2023.
		25 травня 2023 року від представника відповідача-1 надійшли:
		- відзив на позовну третьої особи яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору;
		- додаткові заперечення на первісний позов.
		25 травня 2023 року від представника відповідачів-2 та 3 надійшов відзив на позовну третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
		Ухвалою від 25.05.2023 відкладено підготовче засідання на 20.06.2023.
		06 червня 2023 року на офіційну електронну адресу суду від Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду надійшла ухвала від 05.06.2023 у справі № 918/124/23, у якій, серед іншого, постановлено відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 09.02.2023 у справі №918/124/23. Призначити касаційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Витребувати з Господарського суду Рівненської області та Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №918/124/23.
		08 червня 2023 року від представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору надійшла заява про відмову від позову, у якій заявник просить суд закрити провадження у справі № 918/124/23 в частині позовних вимог ОСОБА_4 .
		Супровідним листом № 918/124/23/543/23 від 08.06.2023 матеріали справи № 918/124/23 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		Ухвалою від 20.06.2023 провадження у справі № 918/124/23 зупинено до повернення матеріалів справи № 918/124/23 до Господарського суду Рівненської області.
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" залишено без задоволення. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 і ухвалу Господарського суду Рівненської області від 09.02.2023 у справі № 918/124/23 залишено без змін.
		Матеріали справи № 918/124/23 повернулися до господарського суду Рівненської області.
		Ухвалою від 21.08.2023 провадження у справі № 918/124/23 поновлено. Призначено підготовче засідання у справі на 05.09.2023.
		29 серпня 2023 року від представника відповідачів-2 та -3 надійшли додаткові пояснення у справі.
		01 вересня 2023 року від представника відповідача-1 надійшло клопотання/заява про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1.
		05 вересня 2023 року від позивача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи доказів, у якій позивач просить про визнання поважними причин неподання доказів у належний строк.
		05 вересня 2023 року господарським судом отримано витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи відповідача-1: Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (код ЄДРПОУ 21082717).
		Ухвалою від 05.09.2023 відкладено підготовче засідання на 14.09.2023.
		13 вересня 2023 року від представника відповідача-2 надійшли додаткові пояснення, у яких адвокат Кузнецов І.С. просив суд витребувати від позивача докази.
		Ухвалою від 14.09.2023 прийнято відмову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 від позову. Закрито провадження у справі № 918/124/23 у частині позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 до відповідача-1: Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого; відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю"; відповідача-3: ОСОБА_2 ; відповідача-4: ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень загальних зборів, про припинення за відповідачем-2 права власності на частки у статутному капіталі у розмірі 2, 40 % та 87, 60 %, про переведення прав і обов`язків покупця та про визнання власником частки у розмірі 87, 60 % у зв`язку з відмовою від позову. Залучено до участі у справі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:  ОСОБА_4 ;  ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 . Зобов`язано позивача та відповідачів протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали надіслати на адреси третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору копії долучених до матеріалів справи заяв по суті спору (позовна заява, відзив на позов, відповідь на відзив) з доданими до них документами. Докази такого надіслання надати суду. Запропоновано третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів надати суду протягом 10 днів з дня отримання заяв по суті спору від позивача та відповідачів, письмові пояснення по суті спору з наданням доказів їх надіслання на адреси позивача та відповідачів. Відмовлено у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" від 13.09.2023 про витребування доказів.
		Ухвалою від 14.09.2023 закрито підготовче провадження у справі № 918/124/23. Призначено справу № 918/124/23 до судового розгляду по суті на 12.10.2023.
		20 вересня 2023 року від представника відповідача-1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання на адреси третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору копій долучених до матеріалів справи заяв по суті спору (відзиву та додаткових заперечень на позовну заяву).
		20 вересня 2023 року від представника відповідача-2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання на адреси третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору копій долучених до матеріалів справи заяв по суті спору (відзивів, заперечень, додаткових пояснень).
		10 жовтня 2023 року від ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 надійшли заяви з викладенням правової позиції по суті спору.
		11 жовтня 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання на адреси третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору копій долучених до матеріалів справи заяв по суті спору з доданими до них документами.
		Ухвалою від 12.10.2023 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/124/23 по суті на 26.10.2023.
		Ухвалою від 26.10.2023 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/124/23 по суті на 07.11.2023. 
		07 листопада 2023 року судом встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного судового засідання.
		10 жовтня 2023 року від ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 надійшли заяви з викладенням правової позиції по суті спору, у яких треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів простять суд розглянути спір без їх участі.
		Згідно з ч. 5 ст. 196 ГПК України під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін.
		Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
		Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання без участі відповідача-4 та третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та їх представників.
		У судовому засіданні 07.11.2023 присутні представники позивача, відповідачів-1, -2 та -3 підтримали свої правові позиції, викладені у заявах по суті спору та письмових поясненнях.
		Правова позиція позивача, викладена у позовній заяві
		Позивач зазначає, що Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого було створено на підставі ст. 115 ГК України, яке входило до розділу гл. 11 Кодексу ПРИВАТНІ ПІДПРИЄМСТВА. ІНШІ ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ та виключене з Кодексу 24.05.2011, відтак відповідач -1 (Підприємство) є товариством з обмеженою відповідальністю, а тому у своїй діяльності зобов`язане керуватись Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18).
		Викладаючи хронологію подій, позивач вказує, що 25.11.2022 отримала від відповідача-1 повідомлення від 17.11.2022 про те, що 28.11.2022 та 01.12.2022 будуть проведені загальні збори учасників відповідача-1.
		28 листопада 2022 року було проведено загальні збори відповідача-1, на порядку денному яких розглядалося питання про внесення змін та затвердження Статуту Підприємства у новій редакції, рішення за результатами яких оформлене протоколом № 7/2022. ОСОБА_1 вказує, що в порушення ч. 5 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", їй, як учаснику відповідача-1, не було направлено проект запропонованих змін до Статуту Підприємства разом із повідомленням від 17.11.2022 про проведення загальних зборів власників Підприємства, незважаючи на те, що вона зверталася до відповідача-1 із проханням не розглядати 28.11.2022 питання про внесення змін та затвердження Статуту, допоки їй не буде надано проект запропонованих змін. Позивач акцентує увагу, що у зв`язку із викладеним розгляд 28.11.2023 такого питання денного як затвердження нової редакції Статуту був протиправним (Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 у справі № 924/156/18).
		Позивач звертає увагу, що редакція статуту Підприємства, яка була чинною станом на дату проведення зборів 28.11.2022 (затверджена загальними зборами Підприємства 25.11.2020 протокол № 1/2020) містила п. 7.8., згідно з яким власник підприємства має право відчужувати свою частку у статутному капіталі (корпоративні права) одному або кільком іншим учасникам Підприємства. Власник може зі згоди інших власників відступити свою частку також і третім особам. Окрім того, дана редакція статуту містила п. 7.10. за умовами якого власник, що бажає відчужити свою частку, повинен подати письмове повідомлення про свій намір іншим власникам. Повідомлення повинно містити всі умови на яких відчужується частка, включаючи ціну операції, валюту платежу і порядок оплати, повного імені (назви) і адреси кожного потенційного покупця.
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що із нової редакції Статуту, що затверджена рішенням загальних зборів відповідача-1 від 28.11.2022, вказані положення про згоду та письмове повідомлення інших учасників про намір продажу частки виключено. Натомість включено п. 7.8., згідно з яким власник Підприємства має право продати або іншим чином передати у власність свою частку у Статутному капіталі (корпоративні права), одному або кільком іншим власникам Підприємства у будь-який момент без згоди інших власників чи рішення загальних зборів учасників.
		Позивач стверджує, що загальні збори відповідача-1 проведені 28.11.2022 за відсутності кворуму та є неповноважними, адже на даних зборах повинні були б бути присутніми усі учасники Підприємства, а рішення прийматись одностайно:
		- позаяк ст. 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства;
		- оскільки ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачає, що статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права. Статутом також може бути передбачений обов`язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
		Також ОСОБА_1 вказує на порушення її переважного права на внесення додаткового вкладу, гарантоване їй ст. 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", під час збільшення розміру статутного капіталу, яке відбулося на загальних зборах 01.12.2022.
		Позивач відзначає, що вступ Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" до складу учасників Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_10 01.12.2022 відбувся в обхід ст. 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", адже відповідач-2 як третя особа міг зробити додатковий вклад лише після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів. При цьому із повідомлення від 17.11.2022 про проведення загальних зборів 01.12.2022, отримане позивачем іще до того як відбулися загальні збори 28.11.2022 та затверджено Статут у новій редакції, неможливо встановити яким саме чином планується збільшити розмір статутного капіталу Підприємства і за рахунок кого, не вказано розмір пропонованого збільшення розміру статутного капіталу. В повідомленні не запропоновано позивачу реалізувати своє переважне право на додатковий вклад, при цьому позивач не відмовлявся від свого переважного права зробити такий додатковий вклад. Збільшення розміру статутного капіталу та прийняття вкладу відповідача-2 могло відбутися виключно після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками відповідача-1.
		Рішення загальних зборів від 01.12.2022 про надання згоди третій особі на внесення додаткового вкладу прийняте без згоди усіх учасників відповідача-1, із порушенням переважного права позивача як учасника на внесення додаткового вкладу. При цьому позивач направляв для відповідача-1 лист, у якому просив не розглядати на загальних зборах 01.12.2022 питання про збільшення розміру статутного капіталу допоки позивача не буде повідомлено про те, яким саме чином планується збільшити розмір статутного капіталу, за рахунок кого, умови на яких відчужується частка та ін. Однак незважаючи на неповідомлення позивача про всі умови збільшення розміру статутного капіталу прийнято рішення 01.12.2022, внаслідок якого частка ОСОБА_1 у статутному капіталі протиправно зменшилася та із 3, 28 % до 3, 20 %.
		Позивач наголошує, що право на вступ третьої особи (відповідача-2) до відповідача-1 надає виключно передумова із набуття права власності на частку у статутному капіталі. Тобто передумовою вступу нового учасника (відповідача-2) до товариства може бути лише набуття права власності на частку в статутному капіталі на підставі відповідного договору шляхом відчуження певної частки учасником товариства.
		Набуття відповідачем-2 статусу учасника відповідача-1 шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників товариства не відповідає положенням чинного законодавства.
		Окрім того, ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час відчуження часток за договорами купівлі-продажу від 06.12.2022 та від 13.12.2022 відбулося порушення її переважного права, гарантованого ст. 362 ЦК України, Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та п. 7.8., 7.10 Статуту в редакції затвердженій загальними зборами Підприємства 25.11.2020 протокол № 1/2020.
		Так, дані правочини вчинені між відповідачами-3 та -2, між відповідачами-4 та -2 без письмового повідомлення ОСОБА_1 про намір продати свою частку, включаючи ціну операції, валюту платежу і порядок оплати, повного імені (назви) і адреси кожного потенційного покупця.
		Позивач із посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.06.2022 у справі № 904/4790/20, вважає, що належним та ефективним способом захисту буде переведення прав і обов`язків покупця, а саме - на ОСОБА_1 як на привілейовану особу та, як наслідок, припинення права власності на спірні частки за відповідачем-2, та визнання права власності на дані частки за договорами купівлі-продажу від 06.12.2022 та від 13.12.2022 за позивачем, як особою, на яку переводяться права і обов`язки покупця.
		Правова позиція відповідача-1, викладена у відзиві
		Відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог у зв`язку з наступним.
		По-перше, заперечує проти аргументів позивача щодо організаційно-правової форми Орендного підприємства санаторій Червона калина імені Миколи Сивого, та зазначає, що підприємство створено 24.05.1994 на підставі Закону України Про оренду майна державних підприємств та організацій від 10.04.1992 № 2269-XII, Закону України Про господарські товариства від 19.09.1991 № 1576-XII, Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, Договору оренди з правом викупу від 20.05.1994, укладеного між Регіональним відділенням фонду Державного майна України по Рівненській області та Підприємством та інших нормативно-правових актів України.
		Частиною 1 ст. 15 Закону України Про оренду майна державних підприємств та організацій в редакції від 26.01.1994 закріплено, що Орендар самостійно обирає організаційну форму підприємницької діяльності на основі орендованого майна, затверджує її статут і призначає (обирає) керівника. Статут не може суперечити договору оренди.
		Враховуючи викладене, Підприємством було самостійно обрано організаційну форму підприємницької діяльності як орендне підприємство.
		В подальшому Закон України Про оренду майна державних підприємств та організацій було змінено на Закон України Про оренду державного та комунального майна та 01.02.2020 Закон втратив чинність у зв`язку з прийняттям нового Закону України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 № 157-IX.
		06 лютого 2018 року набрав чинності Закон України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю № 2275-VIII, відповідно до п. 2 глави VIII якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України Про господарські товариства (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682 із наступними змінами) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.
		У зв`язку з викладеним, станом на день подання позовної заяви до суду, Підприємство здійснює свою діяльність на підставі Законів України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 № 157-IX, Про господарські товариства від 19.09.1991 № 1576-XII, Господарського та Цивільного кодексу України, а також Статуту.
		Крім того, Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 №97 Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31.03.2004 № 59 та скасування нормативних документів затверджено державний класифікатор України (Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004), відповідно до якого до об`єктів організаційно-правових форм господарювання віднесено орендне підприємство - підприємство, створене орендарем на основі оренди цілісного майнового комплексу існуючого державного або комунального підприємства чи майнового комплексу виробничого структурного підрозділу (структурної одиниці) цього підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності.
		Аналогічне визначення орендного підприємства було закріплено в редакції Господарського кодексу України від 15.01.2011 (ст. 155 ГК України). Також даним класифікатором зазначено, що чинним законодавством не передбачається створення та державна реєстрація нових підприємств з такими організаційно-правовими формами, як орендне підприємство.
		Однак орендне підприємство з такою організаційно-правовою формою передбачено, існує та може здійснювати свою діяльність на підставі чинного законодавства України.
		Твердження позивача, що орендне підприємство це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності, не відповідає дійсності, а тому і орендне підприємство санаторій Червона калина імені Миколи Сивого не може бути товариством з обмеженою відповідальністю.
		По-друге, позовна заява ґрунтується на правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 29.06.2022 у справі №916/2813/18. В обґрунтування доводів позовної заяви позивачем покладено висновок про те, що орендне підприємство це товариство з обмеженою відповідальністю.
		Відповідач-1 звертає увагу суду на той факт, що дана постанова Великої Палати Верховного Суду застосувала інститут аналогії закону до спірних правовідносин щодо приватного підприємства, а позивачем у позовній заяві до орендного підприємства фактично застосовано протирічну аналогію, оскільки приватне підприємство та орендне підприємство це дві різні організаційно-правові форми господарювання, які мають відмінності і не є тотожними один до одного.
		Крім того, дана правова позиція має 3 окремі думки 9 суддів, які не згодні з висновками даної постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18, та які вважають що висновок про те що приватне підприємство є товариством з обмеженою відповідальністю суперечить законодавству.
		По-третє, відповідач-1 заперечує проти аргументів позивача про порушення порядку скликання та проведення загальних зборів 28.11.2022 та 01.12.2022 із огляду на наступне.
		На виконання п.п. 8.2., 9.8. Статуту Головою правління ОСОБА_2 здійснено повідомлення кожному власнику Підприємства про скликання Загальних зборів Власників на 28.11.2022 та 01.12.2022, що підтверджується Повідомленням про скликання Загальних зборів Власників (орендарів) №1, 2 та 3 на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 17.11.2022, доказами їх відправлення (опис вкладення у цінний лист) від 17.11.2022.
		На розгляд порядку денного 28.11.2022 та 01.12.2022 винесено питання згідно з переліком.
		На зборах 28.11.2022 та 01.12.2022 був присутній ОСОБА_2 , який володіє часткою в 90,1628% голосів.
		Решта членів організації орендарів (власники) Орендного підприємства санаторій Червона калина імені Миколи Сивого на зборах були відсутні.
		Збори 28.11.2022 та 01.11.2022 були повноважними, адже згідно з п. 9.16. Статуту рішення про внесення змін до Статуту приймається більшістю не менш як у 3/4 голосів від числа присутніх власників. Рішення загальних зборів від 28.11.2022 та від 01.12.2022 приймалися простою більшістю від числа присутніх власників, які володіють у сукупності більш як 50-ма відсотками голосів, що цілком відповідає п. 9.16. Статуту. Отже твердження позивача про порушення порядку скликання та проведення загальних зборів Підприємства є безпідставними.
		Відповідно до діючої на день проведення 28.11.2022 зборів редакції Статуту, позивач була належним чином повідомлена про скликання загальних зборів, а положення Статуту не передбачали обов`язку разом із повідомленням про скликання загальних зборів надсилати їй проект запропонованих змін до Статуту підприємства. Крім того, положення Статуту передбачають право власника брати на участь у загальних зборах шляхом направлення уповноваженого представника.
		Як вбачається з протоколу від 28.11.2022 та від 01.12.2022, ані позивач, ані її представник участі в загальних зборах не приймали. Положеннями Статутів передбачено обов`язок лише повідомити власників про скликання загальних зборів, а не забезпечити участь в зборах власників.
		Головою правління ОСОБА_2 зачитано на загальних зборах 28.11.2022 нову редакцію Статуту. Жодних заперечень щодо нової редакції від власників не поступало.
		За результатами загальних зборів 28.11.2022 погоджено внесення змін до Статуту Підприємства, виклавши його в новій редакції.
		Відповідно до нової редакції Статуту (п. 7.8.) власник Підприємства має право продати або іншим чином передати у власність свою частку у Статутному капіталі (корпоративні права), одному або кільком іншим власникам Підприємства у будь-який момент без згоди інших власників чи рішення загальних зборів власників. Власник може на підставі рішення загальних зборів власників продати свою частку також і третій особі чи особам, якщо інші власники Підприємства не скористаються своїм переважним правом на придбання такої частки у встановлений Статутом строк.
		По четвертому питанню порядку денного 01.12.2022 виступив ОСОБА_2 , який запропонував збільшити розмір статутного капіталу Підприємства шляхом внесення вкладів власниками або третіми особами з подальшим прийняттям до складу власників Підприємства, затвердження складу власників та розподілу часток.
		Пропозицій про збільшення Статутного капіталу за рахунок додаткових внесків від власника ОСОБА_2 та інших власників Підприємства не надходило. Була розглянута пропозиція третьої особи ТОВ АРЕДЖІ Ю про збільшення Статутного капіталу до 62 500,00 грн. за рахунок оплаченого протягом цього дня додаткового внеску в розмірі 1 500,00 грн.
		Заперечень щодо вищевказаної пропозиції від власника ОСОБА_2 та інших власників Підприємства не надходило.
		За результатами розгляду четвертого питання порядку денного вирішено збільшити розмір Статутного капіталу Підприємства до 62 500,00 грн. в рахунок оплати додаткового внеску третьою особою ТОВ АРЕДЖІ Ю в розмірі 1 500,00 грн. Прийняти до складу власників Підприємства ТОВ АРЕДЖІ Ю подати це рішення Загальних зборів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про Підприємство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Затвердити склад власників та розподіл часток.
		Підсумовуючи викладене, загальні збори 01.12.2022 скликані без порушення процедури, встановленої у Статуті (затвердженого протокол № 7/2022 від 28.11.2022 загальних зборів), із дотриманням норм чинного законодавства, а тому є повноважними.
		По четверте, відповідач-1 заперечує проти аргументів позивача щодо порушення переважного права на придбання частки та зазначає, що відповідачі-3 та -4 продали свої частки відповідачу-2 відповідно до п. 7.8. нової редакції Статуту від 28.11.2022, яка не передбачала надання згоди решти власників на такий продаж чи порядок дотримання переважного права інших учасників чи додаткового рішення загальних зборів. Відповідач-1 не є товариством з обмеженою відповідальністю, а тому і застосовування інституту аналогії закону у даному випадку до спірних правовідносин є порушенням чинного законодавства. Під час продажу частки у Статутному капіталі іншому власнику Підприємства, власник Підприємства керується Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Господарські товариства та Статутом.
		Відповідно до ч. 4 ст. 961 ЦК України передбачені права учасників (засновників, акціонерів, пайовиків) юридичних осіб (корпоративні права), зокрема, учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.
		У зв`язку з тим, що спеціального Закону, який регулює права учасників орендного підприємства, не існує, учасники такого орендного підприємства керуються правами, передбачені Статутом.
		Правова позиція позивача, викладена у відповіді на відзив, поданий відповідачем-1
		Відповідно до ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" установчі документи повинні містити у тому числі відомості про склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, порядок підписання установчих документів.
		За приписами вказаної статті відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства.
		Однак редакція статутів відповідача-1 затверджена протоколом від 28.11.2022 року, як протоколом від 25.11.2020 не містить відомостей про склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, порядок підписання установчих документів. Не містить вимоги про те, що установчі документи повинні містити у тому числі відомості про склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, порядок підписання установчих документів ст. 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яка визначає вимоги до статуту товариства.
		Враховуючи вищевикладене та те, що державна реєстрація діючого статуту була проведена, вказане підтверджує правомірність посилання позивача на те, що Відповідач-1 діє на підставі Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", так як чинна та попередня редакції статуту відповідача-1 складені та затверджені на підставі вказаного закону.
		Твердження відповідача-1 про те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №916/2813/18 застосовано інститут аналогії закону до спірних правовідносин щодо приватного підприємства, а позивачем у позовній заяві до орендного підприємства фактично застосовано протирічну аналогію, оскільки приватне підприємство та орендне підприємство це дві різні організаційно-правові форми господарювання, які мають відмінності і не є тотожними один до одного спростовується самою правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в даній постанові. Посилання на окрему думку суддів є безпідставним, так як відповідно до ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не окрему думку судді, яка в постановах не відображається.
		Висновки Відповідача-1 про правомірність скликання і проведення загальних зборів спростовуються матеріалами справи.
		Позивач вважає безпідставним твердження відповідача-1 про те, що головою правління ОСОБА_2 зачитано на загальних зборах 28.11.2022 нову редакцію Статуту і що жодних заперечень щодо нової редакції від власників не поступало, оскільки: єдиною особою присутньою на зборах був ОСОБА_2 (одночасно як власник, голова та секретар зборів), відповідно постає питання - кому він зачитував текст нової редакції статуту? Крім того, в порушення ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" позивачу не було направлено проект запропонованих змін до статуту разом із Повідомленням. У зв`язку із цим постає питання - яким чином позивач мав надати оцінку, а за необхідності і заперечення, проекту редакції статуту, яку йому протиправно не надали для ознайомлення? Відповідач-3 свідомо та протиправно створив такі умови, за яких обґрунтованих заперечень щодо нової редакції від власників не могло поступити.
		Позивач звернувся до відповідача-1 із письмовим повідомленням, в якому просив не розглядати на загальних зборах 28.11.2022 питання щодо внесення змін та затвердження статуту і його державної реєстрації.
		Крім того, позивач вказує на безпідставність твердження відповідача-1 про те, що власник Підприємства має право продати свою частку у Статутному капіталі іншому власнику без згоди решти власників чи додаткового рішення загальних зборів власників Підприємства, адже редакція статуту , що була чинною станом на 28.11.2022 містила пункти 7.8. та 7.10., які передбачають порядок відчуження часток виключно за згодою інших учасників та після письмового повідомлення про свій намір продажу іншим власникам.
		Проведені 28.11.2022 збори суперечать ст. ст. 20, 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статуту відповідача-1 в редакції від 25.11.2020, адже як вбачається із протоколу від 28.11.2022 на загальних зборах був присутній лише один із власників (учасників) Підприємства який володіє 90,1628% голосів, а відтак був відсутній кворум для прийняття рішення про зміни до Статуту.
		Правова позиція відповідача-2, викладена у відзиві
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує, що спеціалізується у сфері управління та інвестування в медичну галузь, запровадженні інноваційних іноземних методик та технологій, готельному бізнесі, а тому сприяє розвитку медицини і в цілому розвитку санаторно-курортних послуг санаторію, по суті є його єдиним інвестором, в майбутньому планує продовжувати інвестувати в санаторій гроші на розвиток і досягти підвищення якості оздоровчої діяльності на вищому рівні.
		Відповідач-2 зазначає, що позивач набула статусу учасника відповідача-1 із 10.11.2022 із часткою 3, 28 % та не з`являлася на збори 28.11.2022 та 01.12.2022, про які повідомлялася. Натомість, позивач лише направляла відповідачу-1 заяви від 28.11.2022, від 05.12.2022 та від 09.12.2022 якими фактично намагалася заборонити підприємству проводити з іншими власниками загальні збори. Така поведінка є негативним впливом на можливість вирішення питань діяльності Підприємства, адже власник свідомо не бере участь у зборах, а фактично чинить зайве втручання шляхом заборони проводити збори. Всі заяви позивача обґрунтовані хибною логікою про те, що відповідач-1 ніби-то є товариством з обмеженою відповідальністю, що абсолютно не відповідає нормам чинного законодавства, адже відповідач-1 є орендним підприємством.
		На час виникнення спірних правовідносин відповідач-1 здійснює свою діяльність на підставі Законів України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 № 157-IX, Про господарські товариства від 19.09.1991 № 1576-XII, Господарського та Цивільного кодексу України, свого Статуту, а не Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. Створене і зареєстроване відповідно до законодавства України про оренду державного майна підприємство за правовим статусом було і залишається саме орендним підприємством, а не товариством з обмеженою відповідальністю, оскільки його перетворення не здійснювалося і наразі не вимагається законодавством.
		Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 року №97 Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31.03.2004 № 59 та скасування нормативних документів затверджено державний класифікатор України (Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004), передбачено існування серед об`єктів організаційно-правових форм господарювання орендне підприємство - підприємство. Аналогічне визначення орендного підприємства було закріплено в редакції Господарського кодексу України від 15.01.2011 (ст. 155 ГК України). Також класифікатором зазначено, що чинним законодавством не передбачається створення та державна реєстрація нових підприємств з такими організаційно-правовими формами, як орендне підприємство. Однак орендне підприємство з такою організаційно-правовою формою передбачено, існує та може здійснювати свою діяльність на підставі чинного законодавства України.
		Щодо посилань позивача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29.06.2022 у справі №916/2813/18, то ця постанова не є релевантною до справи № 918/124/23 з огляду на різний суб`єктний склад, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання, та неподібність спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях, зокрема, відбувається прирівнювання приватного підприємства до орендного підприємства, що є недопустимим з огляду на відмінність цих двох різних організаційно-правових форм господарювання і не є тотожними один до одного.
		Відповідно до п. 9.16. Статуту, як в старій так і в новій редакції, збори є повноважними, якщо на них присутні власники, які володіють у сукупності більш як 50 % голосів. Тому, всі рішення загальних зборів були прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства та Статуту підприємства і спрямовані на підтримання ефективного господарювання лікувального закладу і забезпечення зайнятості трудового колективу. На зборах 28.11.2022 та 01.12.2022 були присутні власники з більшістю голосів.
		На зборах 28.11.2022 більшістю голосів власників вирішено внести зміни до Статуту підприємства, виклавши його в новій редакції.
		На зборах 01.12.2022 діючі присутні власники більшістю голосів вирішили збільшити розмір статутного капіталу підприємства в рахунок оплати додаткового внеску третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю", прийняти до складу власників підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" у зв`язку з цим затвердити склад власників та розподіл часток.
		Редакція Статуту відповідача-1 від 28.11.2022 у п.7.8 передбачає право власника продати або іншим чином передати у власність свою частку у Статутному капіталі (корпоративні права), одному або кільком іншим власникам Підприємства у будь-який момент без згоди інших власників чи рішення загальних зборів власників, і лише у випадку продажу своєї частки третій особі чи особам - необхідно рішення загальних зборів власників, якщо інші власники Підприємства не скористаються своїм переважним правом на придбання такої частки у встановлений Статутом строк.
		Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" є діючим власником, то інші два власники ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у передбачений Статутом спосіб вирішили продати свої частки в Статутному капіталі підприємства в розмірі 88.00% (55 000,00грн.) і 1.60% (1 000,00грн.), кожний у відповідному розмірі.
		При цьому частка ОСОБА_1 як була 2000 грн. 00 коп., так і залишилась, тобто порушення ніяких майнових прав позивача не відбулось.
		Більш того, переважне право позивача не було порушене, адже продаж колишніми власниками своїх часток не відбувався третім особам, а їх продаж було здійснено на підставі досягнутих домовленостей і діючого Статуту підприємства в редакції 28.11.2022 іншому власнику підприємства Товариству з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю", яке має рівні права з позивачем на це.
		Тому, позивач завжди вправі ініціювати питання збільшення статутного капіталу підприємства за рахунок свого внеску, а також домовитись з іншими власниками підприємства щодо продажу чи придбання часток, тобто її права ніяк не обмежуються.
		На переконання відповідача-2 оскарження рішень загальних зборів від 28.11.2022 та від 01.12.2022 свідчить лише про незгоду позивача як учасника з прийнятими рішеннями більшістю інших учасників.
		Водночас, незгода акціонера (учасника, члена) юридичної особи з прийнятими рішеннями загальних зборів цієї юридичної особи не може бути підставою для визнання таких рішень загальних зборів недійсними (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №923/567/17 та від 24.10.2018 у справі №925/973/17).
		Інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються (даний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 року у справі №916/2084/17 та від 22.10.2019 року у справі №923/876/16).
		Поряд з цим, підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи може бути невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства (правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 20.02.2018 у справі №925/706/17, від 27.02.2018 у справі №918/92/17, від 18.04.2018 у справі №912/2562/16, від 24.10.2019 у справі №927/807/18).
		Судом можуть бути визнані недійсними лише ті рішення загальних зборів, які порушують права учасника (акціонера). Проте, суд не має підстав визнавати недійсними рішення, якщо позивачем не доведено, що вони порушують його права та законні інтереси. Аналогічна правова позиція сформульована у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 904/9431/15, від 12.04.2018 у справі № 914/1968/16, від 17.04.2018 у справі № 920/888/17, від 17.04.2018 у справі № 922/1671/16.
		Натомість, оспорюваними рішеннями загальних зборів підприємства не допущено порушень прав будь-яких власників підприємства, не порушено норми законодавства України і положення Статутів підприємства, і, тим більше, не порушено ні переважне право позивача, ні її права як власника. Отже, позовні вимоги є безпідставними і не доведеними.
		Правова позиція позивача, викладена у відповіді на відзив, поданий відповідачем-2
		ОСОБА_1 зазначає про безпідставність в цілому доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю", та зокрема тих, що позивач намагався заборонити відповідачу-1 проводити з іншими власниками загальні збори і про те, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що позивач у незаконний спосіб перешкоджав проведенню загальних зборів 28.11.2022 та 01.12.2022. Позивач зауважує, що з матеріалів справи навпаки вбачається, що призначення та проведення спірних загальних зборів відбувалося із порушенням норм чинного законодавства.
		Позивачем 25.11.2022 було отримане повідомлення відповідача-1 (вих. № 03 від 17.11.2022) про проведення загальних зборів 28.11.2022 з порядком денним, до якого, серед іншого, включено питання про внесення змін до статут та його державної реєстрації, та про проведення загальних зборів 01.12.2022 з порядком денним, до якого, серед іншого, включено питання про збільшення статутного капіталу. Позивачу не було направлено проект запропонованих змін до статуту та не повідомлено яким саме чином планується збільшити розмір статутного капіталу, за рахунок чинних власників чи нових і не вказано розмір пропонованого збільшення розміру статутного капіталу. Саме тому позивач і звертався до відповідача-1 із проханням розглядати означені питання порядку денного лише після виконання вимог чинного законодавства, у тому числі після попереднього надання позивачу проєкту нової редакції статуту і після надання можливості ознайомитися з документами і інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного.
		Посилання у відзиві на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" є єдиним інвестором санаторію, в майбутньому планує продовжувати інвестувати у санаторій гроші на розвиток і досягти підвищення якості оздоровчої діяльності на вищому рівні не підтверджується жодними доказами.
		Однак навіть якби такі твердження і відповідали дійсності вони не давали б права вводити відповідача-2 до складу учасників (власників) відповідача-1 в порядку, який суперечить чинному законодавству України.
		Позивач наголошує, що позов у тому числі обґрунтовується тим, що редакція статуту від 28.11.2022 була прийнята з порушенням закону, а відтак виключення зі статуту положення про те, що відчуження частки третім особам допускається лише за згодою інших учасників відбулося із порушенням норм чинного законодавства - на загальних зборах 28.11.2022 взяв участь лише 1, а не всі учасники відповідача-1, як того вимагає закон. 
		Крім того, позивач вказує на безпідставність твердження відповідача-2 про те, що оскарження рішень загальних зборів свідчить лише про незгоду позивача із прийнятими рішеннями більшістю інших учасників спростовується матеріалами справи, адже іще до проведення даних зборів позивач надсилав відповідачу-1 повідомлення про те, що порушується порядок проведення таких зборів, що унеможливлює розгляд деяких питань із порядку денного.
		Окремо позивач звертає увагу на безпідставність аргументів відповідача-2 про нерелевантність висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 29.06.2022 у справі № 916/2813/18, адже у даній постанові Суд вказав, що приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності.
		Правова позиція відповідача-3, викладена у відзиві
		Відповідач-3 заперечує проти задоволення позовних вимог та притримується правових позицій відповідачів-1 та -2.
		ОСОБА_2 у відзиві надав свої пояснення про те яким чином позивач набув статус учасника відповідача-1 та вказав, що про всі збори, які відбувалися з листопада 2022 повідомляв позивача належним чином Укрпоштою. Проте, ОСОБА_1 не прийняла участі у жодних зборах, а лише забороняла їх проводити своїми листами, цим самим створюючи перепони в діяльності санаторію. Оскільки ці заборони були незаконними, всі збори не було правових підстав скасовувати, вони відбувались із повним дотриманням вимог закону і статуту санаторію.
		В обґрунтування заперечень проти позовних вимог ОСОБА_2 повідомляє, що санаторій з часів запровадження карантину був вимушений тимчасово зупинити господарську діяльність у зв`язку з необхідністю дотримання карантинних заходів. Через введення на території України карантину санаторій протягом 2020 року не отримував прибутку, на який розраховував. Це призвело до неможливості підтримувати власне майно в належному стані, а також оплачувати орендну оплату. У провадженні судів перебували справи № 918/841/20 та № 918/749/20 про стягнення орендної плати та внесення змін до Договору оренди, стороною в яких був Фонд Держмайна. З 2021 року діяльність санаторію була частково відновлена, за рахунок чого фінансовий стан трохи стабілізувався, і дозволив знову нести витрати для забезпечення повноцінної роботи санаторію і здійснення нашої діяльності, до санаторію знову стали приїжджати на оздоровлення люди. Однак, запровадження воєнного стану з 24.02.2022 знову призвело до зменшення обсягів діяльності санаторію і, як наслідок, до значного погіршення фінансового стану. Всі фінансові надходження санаторію фактично витрачаються на оплату праці, сплату податків і обов`язкових внесків, витрати на комунальні послуги, забезпечення санаторію продуктами і опаленням у холодний період. Мета санаторію - продовжувати оздоровлювати людей, підтримувати Україну сплатою податків і в жодному разі не призвести до повного зупинення його роботи.
		Відповідач-3 вказує, що через важкий фінансовий стан санаторію та відсутність перспектив розвитку, більшістю голосів власників було вирішено прийняти в склад співвласників нового власника Товариство з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю". Ця компанія наразі є єдиним інвестором санаторію, сприяє розвитку медицини і в цілому розвитку санаторно-курортних послуг санаторію, в майбутньому планує продовжувати інвестувати в санаторій гроші на розвиток і досягти підвищення якості оздоровчої діяльності на вищому рівні. Надалі, коли Товариство з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" вже було прийнятим і зареєстрованим як співвласник санаторію, Відповідач Рибачок погодився на його пропозицію продати належні йому корпоративні права в санаторії з метою його подальшого розвитку, адже особисто ОСОБА_2 не мав можливості це забезпечити.
		Натомість, позивач не звертався до відповідача-3 як діючий співвласник санаторію з приводу викупу його корпоративних прав. Статут санаторію і закон не обмежував права продажу частки в корпоративних правах між співвласниками, тому після укладення договору між відповідачами-3 та -2 відбулась реєстрація відповідних змін в реєстрі підприємств.
		Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що не вважає, що ОСОБА_1 як людина у віці старше 80 років і є пенсіонером могла би якимось чином позитивно вплинути на розвиток і діяльність санаторію як співвласник, за весь час її участі в санаторії починаючи з листопада 2022 року вона не надавала жодної пропозиції про покращення його фінансового стану і ніяким чином не приймала участі в проведених зборах.
		Правова позиція позивача, викладена у відповіді на відзив, поданий відповідачем-3
		ОСОБА_1 зазначає про безпідставність посилань ОСОБА_2 на те, що позивач намагався заборонити відповідачу-1 проводити з іншими власниками загальні збори і про те, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили що позивач у незаконний спосіб перешкоджав проведенню загальних зборів 28.11.2022 та 01.12.2022.Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що призначення та проведення спірних загальних зборів відбувалося із порушенням норм чинного законодавства.
		Твердження відповідача-3 про те, що у відповідача-1 був важкий фінансовий стан та відсутні перспективи розвитку не спростовує факту порушення законодавства при проведенні загальних зборів 28.11.202 та 01.12.2022.
		З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Ареджі Ю" "інвестувало" у відповідача-1 1500,00 грн (інші кошти в розмірі 55 000,00 гривень отримав безпосередньо відповідач-3). Така інвестиція є більш ніж в чотири рази меншою ніж розмір мінімальної заробітної плати за один місяць в Україні і свідчить не про інвестування, а про цілеспрямоване направлення дій відповідача-3 на створення умов для протизаконного введення в склад учасників відповідача-1 нового учасника (власника).
		Також позивач вказує на безпідставність доводів відповідача-3 про те, що ОСОБА_1 не зверталась до ОСОБА_2 як діючий співвласник санаторію з приводу викупу його корпоративних прав. Позивач наголошує, що статут та чинне законодавство України передбачають, що учасник товариства, який має намір придбати частку іншого учасника повідомляє про це продавця після того, як отримав від нього письмове повідомлення про намір такого власника, яке б містило всі умови на яких відчужується частка. До відчуження 06.12.2022 своєї частки відповідачем-3 для відповідача-2 ОСОБА_1 зверталася до нього (як до керівника відповідача-1 та власника частки) з повідомленням від 28.11.2022, в якому, зокрема, зазначила про те, що їй не було подане письмове повідомлення про намір інших власників яке б містило всі умови на яких відчужується частка, включаючи ціну операції, валюту платежу і порядок оплати, повного імені (назви) і адреси кожного потенційного покупця і про те, що з повідомлення неможливо встановити яким саме чином планується збільшити розмір статутного капіталу Підприємства та інші аргументи.
		Листом № 01 від 28.12.2022 відповідач-3 підтвердив, що отримав таке повідомлення як керівник Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого 30.11.2022, тобто за п`ять днів до продажу відповідачем-3 своєї частки відпровідачу-2.
		Щодо твердження ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 як людина у віці старше 80 років і є пенсіонером могла би якимось чином позитивно вплинути на розвиток і діяльність санаторію як співвласник, - позивач зазначає, що дані твердження жодним чином не заперечують наведених позивачем обставин та правових підстав позову, і є дискримінацією позивача на підставі її віку та за ознакою статі.
		Правова позиція відповідача-2, викладена у запереченнях на відповідь на відзив
		Відповідач-2 у даній заяві по суті спору в цілому притримується своєї позиції, що викладена у відзиві та стверджує, що вся позиція позивача обґрунтована хибною логікою про те, що підприємство є нібито ТОВ, хоча насправді є Орендним підприємством, звідси що абсолютно не відповідає нормам чинного законодавства.
		Відповідач-2 звертає увагу, що в доданому до позовної заяви листі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого № 01 від 28.12.2022 адресованому ОСОБА_1 наголошувалось, що на корпоративні правовідносини орендного підприємства дія правових норм, які регулюють діяльність господарського товариства, зокрема - товариства з обмеженою відповідальністю - не поширюється. В цьому ж листі позивачу роз`яснювалось, що у відповідності з нормами діючого Статуту (пп.4 п.7.4) Підприємство може надати їй для ознайомлення річні баланси, звіти про діяльність санаторію та іншу інформацію в адміністрації санаторію в робочі дні. Однак, позивач не користувалась своїм правами на це. Крім того, вимога позивача про надання їй копій майже всіх документів щодо діяльності Підприємства не передбачені ні статутом підприємства, ні законодавством. Більш того, позивач стала власником з певної дати, а, відповідно, вона має право на одержання інформації про діяльність Підприємства починаючи з цієї дати, а не за весь час.
		Зауваження позивача про те, що нічим не підтверджено, що ТОВ Ареджі Ю є єдиним інвестором санаторію, не впливають на суть спору, тому ТОВ Ареджі Ю не зобов`язане доводити свої дії щодо розвитку санаторію. Насправді, ТОВ Ареджі Ю законними способами залучає для санаторію свої грошові кошти, які використовуються у його діяльності.
		Інакше, без ТОВ Ареджі Ю діяльність санаторію зупинилася б.
		Сама ж ОСОБА_1 нічого позитивного не пропонувала для санаторію, лише направляла Підприємству заяви від 28.11.2022, від 05.12.2022, від 09.12.2022, якими фактично намагалася заборонити підприємству проводити з іншими власниками Загальні збори. Тобто, є доведеними її негативні дії, які проявилися у непередбаченій законодавством забороні підприємству проводити з іншими власниками загальні збори.
		Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду майна державних підприємств та організацій (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди), оренда є здійснюване на договорі строкове платне володіння і користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відповідно до ст.4 цього Закону, об`єктом оренди за Законом є цілісні майнові комплекси державних підприємств, організацій або їх структурних підрозділів. При цьому, цілісним майновим комплексом є господарський об`єкт з закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг).
		Відповідно до п.8 Методики оцінки вартості об`єктів приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 за №717, цілісний майновий комплекс  це господарський об`єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг). При цьому, оцінка вартості цілісного майнового комплексу здійснюється на підставі балансу підприємства.
		20 травня 1994 року між РВ ФДМУ по Рівненській області (орендодавець) та організацією орендарів санаторію Червона калина (орендар) був укладений договір оренди з правом викупу, відповідно з яким Фонд, з метою підвищення ефективності використання державного майна і досягнення найбільших результатів господарської діяльності передав нашому підприємству в оренду цілісний майновий комплекс санаторію Червона калина.
		Мета ТОВ Ареджі Ю у повній мірі узгоджується з Договором оренди з правом викупу від 20.05.1994  досягти підвищення якості оздоровчої діяльності на вищому рівні і продовжувати оздоровлювати людей, підтримувати Україну сплатою податків і в жодному разі не призвести до повного зупинення роботи. Тобто, діяльність ТОВ Ареджі Ю невід`ємно пов`язана з орендою цілісного майнового комплексу, що узгоджується з вищенаведеними нормами законодавства.
		Таким чином, створене і зареєстроване відповідно до законодавства України про оренду державного майна санаторій за правовим статусом було і залишається саме орендним підприємством, а не товариством з обмеженою відповідальністю, оскільки його перетворення не здійснювалося і не вимагається законодавством.
		В свою чергу, Закон України від 06.02.2018 №2275-VIII Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників (ч.1 ст.1).
		Тому, прийняття цього закону у 2018 році не скасовує нормативне регулювання і факту можливості існування орендного підприємства, і, тим більше, не містить відповідних норм і не приписує керуватись саме цим Законом в діяльності орендного підприємства, вважаючи таке товариством з обмеженою відповідальністю.
		Правова позиція відповідача-1, викладена у додаткових запереченнях на позовну заяву
		Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого вважає, що позивач прагне поновлення свого становища в орендному підприємстві, яке призвело до зміни складу власників, розміру статутного капіталу та його частки у статутному капіталі. Відповідач-1 звертає увагу, що позивач застосовує одночасно декілька способів захисту, яким необхідно надати оцінку в розрізі їх ефективності та можливості їх задоволення зважаючи на позиції Великої Палати Верховного Суду.
		На переконання відповідача-1 із урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 належним способом захисту у справі № 918/124/23 міг би бути позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.
		Відповідач-1 вважає, що задоволення позовних вимог про визнання недійсними всіх прийнятих рішень загальних зборів від 28.11.2022 та від 01.12.2022 унеможливлює задоволення позовних вимог, що стосуються переведення на позивача прав і обов`язків покупця часток та відчуження часток відповідачами-3 та -4 для відповідача-2. Адже наслідком визнання недійсними рішення загальних зборів щодо збільшення статутного капіталу повинно бути приведення часток позивача та інших власників до стану, що передував такому порушенню. Зокрема, частки позивача та інших власників відповідача-1 повинні бути відновлені до розміру, який існував до 01.12.2022.
		Відтак у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів, скасування реєстраційних записів та визнання недійсним статуту слід відмовити у зв`язку із неефективним способом захисту. При цьому зважаючи на те, що рішенням загальних зборів від 28.11.2022 було затверджено статут у новій редакції, положення якого залишаються чинними, - такі повинні бути застосовані до правовідносин, які виникли між сторонами спору.
		У такому випадку, навіть при застосуванні аналогії закону та застосуванні Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" слід звернути увагу на положення ч. 6 ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої Статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права. Статутом також може бути передбачений обов`язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
		Аналіз змісту статуту відповідача-1 у новій редакції від 28.11.2022 свідчить про те, що статутом встановлено інший порядок реалізації переважного права учасників товариства який передбачає можливість реалізації переважного права лише при відчуженні частки третій особі або особам.
		Таким чином унеможливлюється задоволення інших вимог позивача (про припинення права власності, переведення прав покупця та визнання позивача власником частки).
		Правова позиція відповідача-2, викладена у додаткових поясненнях
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" вважає, що належним способом захисту у справі № 918/124/23 був би той, на якому наголосила Велика Палата Верховного Суду у справі № 923/876/16 - позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів учасників товариства. В свою чергу той спосіб захисту, що обраний ОСОБА_1 не є ефективним, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
		Викладені позовні вимоги фактично зводяться до відновлення їх часток у Підприємстві до розміру, який існував до 01.12.2022. Але таке становище на цей час призведе до того, що спадкоємці померлих співвласників ОСОБА_12 і ОСОБА_13 мають бути виключеними з ЄДР, тобто позовні вимоги порушують права інших співвласників. Заявлені вимоги є взаємовиключними, і призводять до порушення прав на частку інших співвласників (спадкоємців померлих співвласників ОСОБА_12 і ОСОБА_13 ). Таким чином, в позові слід відмовити повністю.
		На переконання відповідача-2, позов свідчить лише про незгоду позивача як учасника з прийнятими рішеннями більшістю інших учасників. Водночас, зміст протоколу загальних зборів від 01.12.2022 свідчить про відсутність інших пропозицій, крім від власника відповідача-3 про збільшення Статутного капіталу за рахунок додаткових внесків. Це слід розуміти не інакше, як всі інші співвласники (у тому числі позивач) не прийняли участь у зборах відмовились від реалізацій преважного права на внесення додаткового вкладу, що надало третій особі ТОВ АРЕДЖІ Ю право на внесення додаткового вкладу і бути разом з цим прийнятим до складу співвласників Підприємства шляхом збільшення розміру Статутного капіталу Підприємства в рахунок оплати додаткового внеску третьою особою.
		Також відповідач-2 додає, що 06.02.2018 Закон України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю набрав чинності, у зв`язку з чим відповідно до п. 2 глави VIII цього Закону визнано таким, що втратив чинність у частині товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю Закон України Про господарські товариства. Тобто, в частині можливості існування, зокрема, орендного підприємства, інші нормативно-правові акти продовжили свою дію. Тому, на час виникнення спірних правовідносин Підприємство здійснює свою діяльність на підставі Законів України Про оренду державного та комунального майна, Про господарські товариства, Господарського та Цивільного кодексу України, свого Статуту, але ніяк не Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. Крім того, законодавством не вимагалося перетворення Підприємства з Орендного в ТОВ.
		Правова позиція третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , викладені у заявах від 21.09.2023 та від 28.09.2023
		Треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів підтримують позовні вимоги ОСОБА_1 та зазначають, що належну їм частку у статутному капіталі відповідача-1 відчужили ОСОБА_1 15.05.2023, що підтверджується актом приймання-передачі від 15.05.2023.
		Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідачів-1, -2, -3, пояснення третіх осіб, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
		Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
		Позивач, тобто особа, яка подала позов, реалізуючи своє право на судовий захист, визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, зважаючи на власне суб`єктивне уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.
		У свою чергу, суд перевіряє доводи позивача і, залежно від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		Встановлення виду та організаційно-правової форми юридичної особи, до яких належить відповідач-1, станом на час виникнення спору, є першочерговим при його вирішенні, позаяк зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства.
		В матеріалах справи міститься Статут Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, затверджений загальними зборами організації орендарів (протокол № 1/2020 від 25.11.2020), із п. 1.6. якого вбачається, що Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого створено (засновано) за рішенням загальних зборів членів організації орендарів санаторію "Червона калина" і є правонаступником прав та обов`язків державного підприємства санаторію "Червона калина".
		Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що відповідач-1 створений 24.05.1994, а організаційно-правовою формою юридичної особи відповідача-1 є орендне підприємство.
		Означена організаційно-правова форма "орендне підприємство" була передбачена ст. 2 Закону України «Про підприємства в Україні», який втратив чинність на підставі Господарського кодексу України № 346-IV (436-15) від 16.01.2003, а також в подальшому ст. 115 Господарського кодексу України, яка входила до розділу глави 11 Кодексу "Приватні підприємства. Інші види підприємств".
		У ст. 115 Господарського кодексу України (в редакції Кодексу, чинній до 24.05.2011) було закріплено, що орендним підприємством визнається підприємство, створене орендарем на основі оренди цілісного майнового комплексу існуючого державного або комунального підприємства чи майнового комплексу виробничого структурного підрозділу (структурної одиниці) цього підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності. Орендарем є юридична особа, утворена членами трудового колективу підприємства чи його підрозділу, майновий комплекс якого є об`єктом оренди. Організація членів трудового колективу, зареєстрована як юридична особа, має переважне право на укладення договору оренди майна того підприємства (структурного підрозділу), де створено цю організацію. Орендодавцями щодо майнових комплексів, які належать до державної або комунальної власності, є Фонд державного майна України і його регіональні відділення, а також органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами управляти майном, що належить відповідно Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності. Законом визначаються об`єкти державної та комунальної власності, на основі яких не можуть створюватися орендні підприємства. Передача в оренду майнових комплексів не припиняє права власності на це майно. Передавати цілісні майнові комплекси у суборенду забороняється. Орендар несе відповідальність за забезпечення цілісності і збереження майна, отриманого в оренду, і на вимогу орендодавця повинен відшкодувати завдані йому збитки. Орендоване підприємство може бути визнано банкрутом в порядку, встановленому законом. Порядок укладення договору оренди майнового комплексу та інші питання створення і діяльності орендного підприємства 
		регулюються цим Кодексом, іншими законами.
		Водночас ст. 115 Господарського кодексу України було виключено на підставі Закону № 3269-VI ( 3269-17 ) від 21.04.2011.
		Відтак починаючи із 24.05.2011 згідно з чинним законодавством України такий вид та організаційно-правова форма юридичних осіб як орендне підприємство припинила існування.
		Згідно з ч. 1 ст. 63 ГК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, редакція Кодексу від 19.08.2022) залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:
		- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи);
		- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);
		- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
		- державне підприємство, що діє на основі державної власності;
		- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об`єднання майна різних форм власності);
		- спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб`єктами співробітництва.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
		Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.
		Частинами 1, 2 ст. 113 ГК України передбачено, що приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи.
		Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.
		Частиною 1 ст. 63 Господарського кодексу України передбачена класифікація підприємств за ознакою форми власності.
		Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.06.2019 у справі №917/1338/18 погодилась із висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 917/1887/17, що характеристика юридичної особи як приватного підприємства - це характеристика того, на підставі якої власності його створено.
		Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.06.2021 у справі №916/2813/18 зазначила, що приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності.
		Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.08.2023 у cправі № 904/7930/21.
		Разом із цим за ознакою наявності чи відсутності учасників юридичні особи поділяються на товариства та установи, у зв`язку із чим приватне підприємство є товариством, оскільки воно має хоча б одного учасника.
		Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють з метою одержання прибутку. Отже, якщо приватне підприємство створене для ведення підприємницької діяльності й розподілу прибутку між учасниками (засновниками), то таке приватне підприємство є підприємницьким товариством.
		Встановлення виду підприємницького товариства, до якого належить приватне підприємство, а саме, що приватне підприємство є господарським товариством (зокрема, товариством з обмеженою або додатковою відповідальністю) або кооперативом (зокрема, сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об`єднанням), у кожному конкретному випадку зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства, зокрема законів України Про господарські товариства, Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, Про кооперацію, Про сільськогосподарську кооперацію. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/2813/18, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.08.2023 у cправі № 904/7930/21.
		Для визначення виду підприємницького товариства, до якого належить Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого суд виходить із наступного.
		Судом встановлено, що відповідач-1 створений для ефективного використання орендованого державного та власного (набутого) майна з метою отримання прибутку в процесі господарської діяльності з надання санаторно-курортних послуг, а також при здійсненні іншої, не забороненої чинним законодавством України діяльності, в тому числі зовнішньоекономічної (п. 1.6. Статуту відповідача-1 в редакції, затвердженій загальними зборами, протокол № 1/32020 від 25.11.2020).
		Із п.п 3.11., 3.12. Статуту відповідача-1 в редакції, затвердженій загальними зборами, протокол № 1/32020 від 25.11.2020 вбачається, що підприємство не несе відповідальності по зобов`язаннях його власників; власники несуть ризик втрати свого вкладу до статутного капіталу підприємства та не несуть відповідальності по зобов`язаннях підприємства.
		Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.12.2022 вбачається, що засновниками (учасниками) Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого є:
		- ОСОБА_2 (розмір частки засновника (учасника): 55 000,00 грн);
		- ОСОБА_4 (розмір частки засновника (учасника): 1 000,00 грн);
		- ОСОБА_3 (розмір частки засновника (учасника): 1 000,00 грн);
		- ОСОБА_14 (розмір частки засновника (учасника): 1 000,00 грн);
		- ОСОБА_15 (розмір частки засновника (учасника): 1 000,00 грн);
		- ОСОБА_1 (розмір частки засновника (учасника): 2 000, 00 грн).
		Розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) станом на 01.12.2022 - 61 000 грн 00 коп. 
		Із викладеного вбачається, що Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого має статутний капітал, поділений на частки.
		Судом не встановлено наявності в статуті відповідача-1 положень, які передбачають, що один член кооперативу має один голос у вищому органі, зокрема, з можливістю мати додаткову кількість голосів, а також що його учасники несуть відповідальність за зобов`язаннями приватного підприємства.
		Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого не випускає акції, а тому воно не може бути акціонерним товариством. Згідно із ч. 3 ст. 96 ЦК України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
		Отже, за загальним правилом учасники (засновники) не несуть відповідальності за зобов`язаннями приватного підприємства (якщо інше не встановлено статутом). У такому випадку відповідач-1 не є повним або командитним товариством чи товариством з додатковою відповідальністю, а відповідно до ст. 84 ЦК України в чинній редакції, яка встановлює вичерпний перелік підприємницьких товариств, таке підприємство може бути лише товариством з обмеженою відповідальністю або виробничим кооперативом (сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об`єднанням).
		Визначальною ознакою кооперативу є те, що один член кооперативу має лише один голос у вищому органі (абзац четвертий статті 4 Закону України Про кооперацію, абз. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України Про сільськогосподарську кооперацію), з можливістю мати у певних випадках додаткову кількість голосів (абз. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України Про сільськогосподарську кооперацію). Отже, оскільки статутом відповідача-1 не встановлено, що один член (засновник, учасник) має один голос у вищому органі, зокрема, з можливістю мати додаткову кількість голосів, то відповідач- 1 не є кооперативом.
		У зв`язку із цим суд дійшов висновку, що Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого є товариством з обмеженою відповідальністю, а відтак на його діяльність поширюються норми Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		Із огляду на викладене, суд відхиляє аргументи відповідача-1 Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" та відповідача-3: ОСОБА_2 про те що на час виникнення спірних правовідносин відповідач-1 за правовим статусом був і залишається саме орендним підприємством, а не товариством з обмеженою відповідальністю і що його перетворення не здійснювалося і наразі не вимагається законодавством.
		Суд підкреслює, що починаючи з 24.05.2011 в Україні не існує такого виду та організаційно-правової форми юридичних осіб як орендне підприємство.
		При цьому суд враховує, що в Державному класифікаторі України ДК 002:2004 Класифікація організаційно-правових форм господарювання, затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 № 97 (далі - Класифікатор), орендне підприємство поіменовано окремою організаційно-правовою формою господарювання, однак вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абзацу другого розділу 1 (Вступ) Класифікатора об`єктом класифікації є, зокрема, визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб.
		Так, згідно з п. 3.1.12 Класифікатора Орендне підприємство * - підприємство, створене орендарем на основі оренди цілісного майнового комплексу існуючого державного або комунального підприємства чи майнового комплексу виробничого структурного підрозділу (структурної одиниці) цього підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності.
		Водночас, під п. 3.1.12 Класифікатора міститься примітка про те, що за таким визначенням, що відповідає перший редакції Закону України "Про підприємства в Україні", здійснювалась державна реєстрація спільних підприємств. Наявність спільного капіталу згідно з цим визначенням не є необхідною ознакою.
		Класифікатор самостійно не визначає організаційно-правові форми юридичних осіб, а лише містить їх систематизований виклад, який має бути заснований на формах, визначених законодавством. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18; постанові Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 у справі № 925/200/22).
		Отже, за всіма визначальними ознаками чинного на даний час законодавства Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого є товариством з обмеженою відповідальністю, відтак застосуванню підлягають законодавчі норми, що стосуються товариства з обмеженою відповідальністю в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин (прийняття рішень загальних зборів від 28.11.2022 та від 01.12.2022, а також на час укладення договорів купівлі-продажу часток від 06.12.2022 та від 13.12.2022) та на час розгляду спору - Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також відповідні норми ЦК України та ГК України.
		Зважаючи на відсутність належного законодавчого регулювання діяльності приватних підприємств, Верховний Суд неодноразово звертався до питання можливого застосування інституту аналогії.
		Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
		Застосування закону за аналогією закону допускається, якщо: відносини, щодо яких виник спір, за своїм характером потребують цивільно-правового регулювання; ці відносини не регулюються будь-якими конкретними нормами права; вирішити спір, що виник, неможливо, ґрунтуючись на засадах і змісті законодавства; є закон, який регулює подібні відносини і який може бути застосований за аналогією закону. Такі висновки наведені в пунктах 43-45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 909/337/19.
		Водночас у пунктах 56-58 постанови від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц Велика Палата Верховного Суду частково погодилась з висновком суду апеляційної інстанції стосовно можливості врегулювання положеннями статутів як нормативними актами порядку прийняття рішень за відсутності відповідного законодавчого регулювання, а також зауважила, що статут є актом, у якому закріплені локальні норми матеріального права, що врегульовують відносини, зокрема, стосовно управління юридичною особою. При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на приписи ч. 1 ст. 8 ЦК України.
		Виходячи з вищевикладеного, Велика Палата Верховного Суду вважала можливим застосування інституту аналогії закону для регулювання спірних відносин лише у випадку, якщо їх не врегульовано нормами права, які безпосередньо регулюють ці відносини, зокрема, актами законодавства або договором чи статутом.
		Щодо аргументів відповідача-2 на те, що на відповідача-1 не поширюється дія Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а натомість поширюється дія Закону України "Про господарські товариства", суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" установчі документи повинні містити у тому числі відомості про склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, порядок підписання установчих документів.
		За приписами вказаної статті відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства.
		Однак, як вбачається, спірна редакція статуту відповідача-1, що затверджена протоколом № 7/2022 від 28.11.2022, як і редакція статуту відповідача-1 затверджена протоколом № 1/2020 від 25.11.2020 не містить відомостей про склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, порядок підписання установчих документів. Не містить вимоги про те, що установчі документи повинні містити у тому числі відомості про склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, порядок підписання установчих документів ст. 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яка визначає вимоги до статуту товариства.
		Враховуючи викладене та те, що державна реєстрація діючого статуту була проведена, вказане підтверджує правомірність посилання позивача на те, що відповідач-1 діє на підставі Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", так як чинна та попередня редакції статуту відповідача-1 складені та затверджені на підставі вказаного закону.
		Крім того, суд вважає безпідставною аргументацію відповідачів про те, що оскільки постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18 має 3 окремих думки суддів, які не згодні з висновками даної постанови, а відтак не може враховуватися при вирішенні даного спору. При цьому суд виходить із того, що окрема думка судді  це сформований суддею письмовий документ, який є формою визначення власної позиції судді в разі незгоди з прийнятим рішенням або викладенням обставин, що доповнюють мотивувальну частину рішення. Відповідно до ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не окрему думку судді, яка в постановах не відображається, приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
		Окрім іншого, вбачається що після прийняття постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18, як Верховний Суд, так і суди першої та апеляційної інстанцій неодноразово враховували висновки, які викладені в даній постанові при вирішенні спорів, наприклад у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.08.2023 у cправі № 904/7930/21 вказано, що судами попередніх інстанцій не визначено виду підприємницького товариства, до якого належить відповідач, що, серед іншого, стало підставою для передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Крім того, суд критично ставиться до твердження відповідачів про те, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18 не є релевантною для даної справи з огляду на різний суб`єктний склад, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання, та неподібність спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях, зокрема, відбувається прирівнювання приватного підприємства до орендного підприємства, що є недопустимим з огляду на відмінність цих двох різних організаційно-правових форм господарювання і не є тотожними один до одного.
		При цьому суд зазначає, що висновки які зробив Верховний Суд про те, що приватне підприємство не є окремою організаційно-правовою формою юридичної особи, а є класифікуючою ознакою юридичних осіб залежно від форми власності, - обов`язкові для застосування при виборі і застосуванні норми права до тих спірних правовідносин, що стосуються діяльності приватних підприємств та їх правової природи.
		З урахуванням викладеного, в тому числі висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18, господарський суд зазначає, що відносини з управління та діяльності Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого як підприємницького товариства безпосередньо врегульовані Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		14 червня 2018 року набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до п. 2 Прикінцевих і перехідних положень якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991р., №49, ст.682 із наступними змінами) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.
		Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлено, що протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
		Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 у справі №922/3010/18 зробив висновок, що наведену норму потрібно тлумачити так, що протягом року з дня набрання чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України "Про господарські товариства". Якщо протягом "перехідного періоду" (одного року з дня набрання чинності Законом) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		Зважаючи на те, що загальні збори проводилися 28.11.2022 та 01.12.2022, тобто після закінчення перехідного періоду, суд дійшов висновку, що учасники товариства мали керуватись Статутом відповідача-1 в редакції, затвердженій загальними зборами, протокол № 1/2020 від 25.11.2020 в частині, що не суперечить нормам Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" або лише цим Законом, якщо умови статуту не відповідають чи не врегульовують якесь питання діяльності товариства.
		Відтак господарський суд дійшов висновку, що, оскільки Статут Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, затверджений загальними зборами (протокол № 1/2020 від 25.11.2020) не приведено у відповідність до Закону, то при вирішенні спірних правовідносин слід керуватися положеннями Статуту, що не суперечать положенням чинного законодавства, а в частині, що суперечать - положеннями чинного законодавства в т.ч. Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ЦК України та ГК України.
		Правову позицію про пріоритет Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" над положеннями статуту, до якого не внесені зміни, неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема у постанові № 910/4446/20.
		Судом встановлено, що Голова правління Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого Л.Р.Рибачок направив для ОСОБА_1 повідомлення № 03 від 17.11.2022 про скликання Загальних зборів власників (орендарів).
		У повідомленні № 03 від 17.11.2022 вказано, що у відповідності до п. 9.2., 9.8. Статуту Орендне підприємство санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого повідомляє ОСОБА_1 про проведення загальних зборів власників (орендарів), які відбудуться 28.11.2022 о 12 годині в приміщенні клубу санаторію. На розгляд загальних зборів будуть винесені питання:
		1. Про обрання голови та секретаря загальних зборів;
		2. Про внесення змін та затвердження Статуту підприємства і його державної реєстрації.
		Крім того, у повідомленні № 03 від 17.11.2022 вказано, що одночасно ОСОБА_1 повідомляється про проведення ще одних загальних зборів власників (орендарів), які відбудуться 01.12.2022 о 12 годині в приміщенні клубу санаторію. На розгляд загальних зборів будуть винесені питання:
		1. Про обрання голови та секретаря зборів.
		2. Про призначення та забезпечення проведення внутрішніх ревізій, перевірок, інвентаризацій та службових розслідувань.
		3. Про обрання ревізійної комісії, визначення її кількісного складу.
		4. Про збільшення розміру статутного капіталу Підприємства шляхом внесення вкладів власниками або третіми особами (новими власниками, їх прийняття до складу власників Підприємства, затвердження складу власників та розподілу часток).
		5. Про формування фондів виробництва, соціального розвитку, резервного фонду та їх використання.
		6. Про обрання голови правління.
		7. Про проведення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		8. Про вирішення поточних питань діяльності орендного підприємства.
		Повідомлення № 03 від 17.11.2022 було направлено ОСОБА_1 цінним листом (трек-номер відправлення 3531200980219) з описом вкладення (том1, а.с. 44), з якого вбачається, що до повідомлення № 03 від 17.11.2022 не приєднано жодного документа.
		Водночас згідно з ч. 5 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
		Судом встановлено, що в порушення ч. 5 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" ОСОБА_1 як учаснику відповідача-1 не було направлено проект запропонованих змін до Статуту разом із Повідомленням № 03 від 17.11.2022, при тому, що на порядок денний зборів 28.11.2022 було винесене питання 2. Про внесення змін та затвердження Статуту підприємства і його державної реєстрації.
		За приписами ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема визначення основних напрямів діяльності товариства, внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту.
		Відповідно до усталеної судової практики підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства є: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
		Як встановлено судом, відповідачем-1 не було дотримано порядок повідомлення позивача, встановлений Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», про проведення 28.11.2022 загальних зборів учасників. Матеріали справи не містять доказів направлення поштою або вручення особисто позивачу проекту запропонованих змін до Статуту відповідача-1.
		З огляду на наведене, розгляд питання порядку денного щодо внесення змін та затвердження Статуту підприємства і його державної реєстрації на загальних зборах Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_10 28.11.2022 є протиправним.
		Касаційний господарський суд у складі Верховного суду по постанові від 19.02.2019 по справі №924/156/18 зробив наступний правовий висновок: "З огляду на положення ст. 167 Господарського кодексу України надання учасникам товариства можливості ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів, спрямоване на забезпечення його можливості належним чином підготуватися до розгляду відповідних питань порядку денного, а відтак і реалізувати свою правомочність на участь в управлінні товариством. Отже, невиконання зазначеної вимоги Закону може бути підставою для висновку про недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів та порушення корпоративних прав учасників".
		Враховуючи, що станом на 28.11.2022 позивач був учасником відповідача-1 з розміром частки у статутному капіталі 3, 28 %, тому право отримати проект запропонованих змін до статуту, гарантоване ч. 5 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також право належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, право участі у загальних зборах товариства та право брати участь у прийнятті загальними зборами рішень, з питань, які віднесені статутом до їх компетенції є корпоративними правами позивача як учасника товариства щодо управління товариством, які він має право захищати в порядку господарського судочинства.
		Згідно зі ст. 167 ГК України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг узяти участі у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.
		Згідно з ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
		Згідно з ч. 11 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.
		Вказане положення закону кореспондується із п. 9.10 Статуту відповідача-1, затвердженого загальними зборами (протокол № 1/2020 від 25.11.2020), згідно з яким правління зобов`язане надати власникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах.
		Окрім того, що матеріали справи не містять доказів направлення поштою або вручення особисто позивачу проекту запропонованих змін до Статуту відповідача-1, - як вбачається із повідомлення № 03 від 17.11.2022, у ньому не вказано яким чином ОСОБА_1 має можливість ознайомитися із проектом запропонованих змін до Статуту та іншими документами і інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного загальних зборів, що мали відбутися 28.11.2022.
		При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , отримавши повідомлення № 03 від 17.11.2022 у якому вказано, що 28.11.2022 відбудуться загальні збори відповідача, до питань порядку денного на яких винесено питання про внесення змін та державної реєстрації статуту відповідача-1, - направила цінним листом з описом вкладення для відповідача-1 своє письмове повідомлення від 28.11.2022.
		У даному письмовому повідомленні від 28.11.2022 ОСОБА_1 вказує, що нею 25.11.2022 було отримано повідомлення № 03 від 17.11.2022, у якому визначено, що на розгляд загальних зборів 28.11.2022 буде винесене питання про внесення змін та затвердження статуту підприємства; разом з цим орендне підприємство (відповідач-1) є товариством з обмеженою відповідальністю, а відтак ОСОБА_1 зауважує, що в порушення ч. 5 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" їй не було направлено проект запропонованих змін до Статуту підприємства разом із повідомленням № 03 від 17.11.2022, а тому вважає розгляд 28.11.2022 такого питання порядку денного як внесення змін до статуту  протиправним.
		На підставі викладеного, ОСОБА_1 , серед іншого, просила у повідомленні від 28.11.2022:
		- не розглядати на загальних зборах Підприємства 28.11.2022, про які її повідомлено письмовим повідомленням № 03 від 17.11.2022, питання щодо внесення змін та затвердження статуту Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого і його державної реєстрації;
		- якщо є необхідність внесення змін та затвердження статуту Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого повідомити її про проведення загальних зборів разом із письмовим повідомленням направити проект запропонованих змін до статуту підприємства.
		- надати (надіслати) документи та інформацію що стосуються загаданого вище, які стосуються питань порядку денного загальних зборів підприємства, у випадку неможливості, повідомити письмово яким чином вона має можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного загальних зборів.
		Однак, матеріали справи не містять доказів, що перед проведенням загальних зборів 28.11.2022 ОСОБА_1 було ознайомлено із проектом змін статуту
		Відтак вбачається порушення при скликанні загальних зборів 28.11.2022 норм чинного законодавства та п. 9.10 статуту відповідача-1, затвердженого загальними зборами (протокол № 1/2020 від 25.11.2020). Суд виснує, що ненаправлення позивачу проекту запропонованих змін до Статуту свідчить про те, що позивача позбавлено можливості реалізувати корпоративні права.
		Своєчасне і належне надання учаснику товариства повної інформації, що стосується порядку денного загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.
		Оскільки позивач внаслідок порушення порядку скликання загальних зборів 28.11.2022 не зміг належним чином підготуватись до даних загальних зборів, йому не було надано для ознайомлення документи в порушення ч. 5 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що позбавило ОСОБА_1 належної, а головне завчасної можливості на ознайомлення з проектом змін до статуту  суд виснує, що розгляд 28.11.2022 питання порядку денного щодо затвердження нової редакції Статуту є протиправним, а такі дії відповідача-1 призвели до порушення законних прав позивача як учасника товариства, що є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів від 28.11.2022.
		Суд відхиляє доводи відповідачів про те, що статутом в редакції від 25.11.2020 не було передбачено обов`язку разом із повідомленням про скликання загальних зборів надсилати ОСОБА_1 проект запропонованих змін до статуту. При цьому суд виходить із того, що оскільки Статут Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, затверджений загальними зборами (протокол № 1/2020 від 25.11.2020) не приведено у відповідність до Закону, то при вирішенні спірних правовідносин слід керуватися положеннями Статуту, що не суперечать положенням чинного законодавства, а в частині, що суперечать - положеннями чинного законодавства в т.ч. Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ЦК України та ГК України.
		Відтак при вирішенні питання чи слід було перед проведенням загальних зборів 28.11.2022 надсилати учасникам відповідача-1 проект пропонованих змін до статуту суд виходить із того, що оскільки умови Статуту від 25.11.2020 не врегульовують дане питання діяльності товариства  отже слід керуватися вимогами Закону з даного питання, а саме ч. 5 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яка передбачає, що якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
		Крім того, суд зауважує, що є неспроможними аргументи ТОВ «Ареджі Ю», викладені у запереченнях на відповідь на відзив про те, що оскільки позивач стала власником з певної дати листопада 2022 року, а тому має право на одержання інформації про діяльність відповідача-1 лише починаючи з цієї дати, а не за весь час. При цьому суд зазначає, що учасник юридичної особи може вимагати від товариства інформацію про господарську діяльність товариства і за період, що передував вступу до товариства та набуття ним корпоративних прав, адже Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Цивільний кодекс України таких обмежень, про які вказує відповідач-2, не містить, а доводи відповідача-2 в частині визначення періоду документів суперечать Українському правопорядку.
		Незважаючи на порушення прав позивача під час скликання загальних зборів учасників відповідача-1, 28.11.2022 було проведено загальні збори учасників Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, на яких ухвалено рішення про затвердження нової редакції Статуту відповідача-1, рішення за якими оформлено протоколом № 7/2022 від 28.11.2022.
		Судом встановлено, що на загальних зборах учасників 28.11.2022 був присутнім один із шести учасників відповідача-1 - ОСОБА_2 (відповідач-3), який володіє часткою у розмірі 90, 1628 % голосів.
		Інші учасники відповідача-1, а саме: ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на загальних зборах 28.11.2022 були відсутніми. Як вказано у протоколі № 7/2022 від 28.11.2022 ОСОБА_14 та ОСОБА_15 відсутні у зв`язку із їх смертю.
		По першому питанню порядку денного «Про обрання голови та секретаря Загальних зборів» виступив ОСОБА_2 , який запропонував обрати головою і секретарем Загальних зборів ОСОБА_2 в зв`язку з відсутністю на Зборах інших членів організації орендарів. Доповідач також запропонував уповноважити обраних голову та секретаря на підписання даного протоколу Загальних зборів. Інших пропозицій не надходило.
		Голосували «За» -1, «проти» -0, «утримались» -0.
		По питанню першому порядку денного загальних зборів від 28.11.2022 вирішено:
		1) Обрати головою і секретарем загальних зборів ОСОБА_2 »;
		2) Уповноважити обраного голову та секретаря на підписання даного протоколу загальних зборів.
		По другому питанню порядку денного «Про внесення змін та затвердження Статуту Підприємства і його державної реєстрації» виступив ОСОБА_2 , який як вказано у протоколі № 7/2022 від 28.11.2022, повідомив зборам про необхідність внесення змін до статуту Підприємства, зачитав запропоновану редакцію статуту, виніс питання щодо її затвердження і подання для державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань».
		Голосували «За» -1, «проти» -0, «утримались» -0.
		По питанню другому порядку денного загальних зборів від 28.11.2022 вирішено:
		Погодити внесення змін до Статуту Підприємства, виклавши його в новій редакції. Затвердити Статут Підприємства в новій редакції, і подати його для державної реєстрації до суб`єктів реєстрації, надавши відповідні повноваження щодо підписання статуту та проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань голові Загальних зборів.
		У зв`язку з розглядом питань порядку денного, головою зборів було оголошено про їх закриття.
		28 листопада 2022 року приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Мурашко Л.О. засвідчив справжність підписів ОСОБА_2 , який зроблено у присутності нотаріуса. Нотаріальну дію зареєстровано в реєстрі за № 3143.
		Господарський суд, дослідивши редакцію статуту Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого , що затверджена загальними зборами організації орендарів відповідача (протокол № 1/2020 від 25.11.2020), яка була чинною станом на 28.11.2022, а також редакцію Статуту Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого , що затверджена загальними зборами організації орендарів відповідача (протокол № 7/2022 від 28.11.2022), якою замінено попередню редакцію від 25.11.2020, встановив наступне.
		Як вбачається, редакція статуту Підприємства, що затверджена загальними зборами організації орендарів відповідача (протокол № 1/2020 від 25.11.2020), яка була чинною станом на 28.11.2022 містила:
		- п. 7.8., згідно з яким власник підприємства має право відчужити свою частку у статутному капіталі (корпоративні права) одному або кільком іншим учасникам Підприємства. Власник може зі згоди інших власників відступити свою частку також і третім особам;
		- та пункт 7.10., за умовами якого власник, що бажає відчужити свою частку, повинен подати письмове повідомлення про свій намір іншим власникам. Повідомлення повинно містити всі умови на яких відчужується частка, включаючи ціну операції, валюту платежу і порядок оплати, повного імені (назви) і адреси кожного потенційного покупця.
		Натомість, в новій редакції статуту Підприємства, яка затверджена рішенням загальних зборів відповідача-1, які відбулися 28.11.2022, що оформлено протоколом № 7/2022, означений пункт 7.8 Статуту був виключений, і був включений пункт 7.8., згідно з яким "Власник Підприємства має право продати або іншим чином передати у власність свою частку у Статутному капіталі (корпоративні права), одному або кільком іншим власникам Підприємства у будь-який момент без згоди інших власників чи рішення загальних зборів часників. Власник може на підставі рішення загальних зборів власників продати свою частку також і третій особі чи особам, якщо інші власники підприємства не скористаються своїм переважним правом на придбання такої частки у встановлений судом статутом строк».
		Відповідач-2 із посиланням на п. 9.16. Статуту від 25.11.2020 у відзиві вказує, що загальні збори 28.11.2022 були проведені за участі учасника відповідача-1, який володіє часткою у статутному капіталі 55 000 грн 00 коп та відповідно голосами більш як 50 %, а саме - 90,1628% голосів, а відтак загальні збори 28.11.2022 є повноважними.
		Відповідно до п. 9.16 Статуту Підприємства в редакції, затвердженій протоколом № 1/2020 від 25.11.2020, загальні збори власників вважаються повноважними, якщо на них присутні власники (їх представники), які володіють у сукупності більш як 50- ма відсотками голосів. Рішення про внесення змін до Статуту, відчуження майна Підприємства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна підприємства, та про ліквідацію підприємства, приймаються більшістю не менш як голосів від числа присутніх власників (якщо інше не встановлено законом). Рішення загальних зборів з усіх інших питань приймаються простою більшістю від числа присутніх власників.
		Дослідивши п. 9.16 Статуту Підприємства в редакції, затвердженій протоколом № 1/2020 від 25.11.2020, судом встановлено, що даний пункт містить вимогу що рішення про внесення змін до Статуту приймаються більшістю не менш як голосів від числа присутніх власників (якщо інше не встановлено законом).
		Відповідач-2 довільно трактує положення п. 9.16. Статуту, водночас у даному пункті чітко вказано  якщо інше не встановлено законом, натомість законом встановлено наступне.
		Так, ст. 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначає, що статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
		За приписами ч. 1 ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.
		Переважне право - це право (правомочність), яка забезпечує першочерговість перед іншими (третіми) особами на вчинення певної юридичної дії. Метою застосування інституту переважного права у корпоративних правовідносинах є збереження складу учасників товариства.
		Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" Статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права. Статутом також може бути передбачений обов`язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів. 
		Як вбачається із протоколу від 28.11.2022 на загальних зборах був присутній лише один із шести власників (учасників) Підприємства який володіє 90,1628% голосів.
		З огляду на викладене, вбачається, що при проведенні 28.11.2022 загальних зборів учасників відповідача-1, був відсутнім кворум під час голосування про внесення змін до статуту, нова редакція якого передбачає, що власник Підприємства має право продати або іншим чином передати у власність свою частку у Статутному капіталі (корпоративні права), одному або кільком іншим власникам Підприємства у будь-який момент без згоди інших власників чи рішення загальних зборів учасників, - адже для прийняття рішення по даному питанню закон вимагає по-перше присутності усіх учасників товариства і по-друге - їхнє одностайне рішення.
		Відтак доводи на які посилається відповідач-2, що стосуються питання кворуму загальних зборів товариства 28.11.2022 (правомочності), є неспроможними, адже статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно Закону приймаються одностайно. 
		Відповідні положення про те, що «власник Підприємства має право продати або іншим чином передати у власність свою частку у Статутному капіталі (корпоративні права), одному або кільком іншим власникам Підприємства у будь-який момент без згоди інших власників чи рішення загальних зборів учасників» можуть бути внесені до статуту відповідача-1 лише одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
		Відповідно до приписів ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Участь у товаристві майном і узгодження між учасниками спільного управління ним наділяє учасника корпоративними правами, а тому відносини щодо цих прав мають характер корпоративних правовідносин (ч. 3 ст. 167 Господарського кодексу України у вказаній редакції).
		За приписом ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту (така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №915/540/16).
		Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
		У зв`язку з цим, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
		Із викладеного в сукупності вбачається, що як при скликанні, так і при проведенні загальних зборів учасників відповідача-1 було допущено порушення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оспорюване рішення прийняте, серед іншого, за відсутності кворуму, - а відтак позовні вимоги про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів товариства, оформлених протоколом № 7/2022 від 28.11.2022 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а всі рішення за результатами даних зборів, оформлені протоколом № 7/2022 від 28.11.2022 , підлягають визнанню недійсними.
		Доводи відповідачів про те, що позивача було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів, та що ніби-то підставою позову є її незгода із прийнятим рішенням, оформленим протоколом № 7/2022 від 28.11.2022 суд не вважає слушними, оскільки під час розгляду справи суд встановив порушення прав ОСОБА_1 , а також факт того, що загальні збори 28.11.2022 було проведено із порушенням норм чинного законодавства, що є підставою для задоволення вказаних позовних вимог.
		Вимога про визнання недійсною нової редакції статуту Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого від 28.11.2022 по суті є похідною вимогою від спору про визнання недійсним рішення загальних зборів від 28.11.2022. До того ж за результатами прийнятого із порушенням закону рішення загальних зборів 28.11.2022 були внесені зміни у статут відповідача-1, які стосуються права голосу позивача як учасника відповідача-1, що безпосередньо свідчить про порушення прав ОСОБА_1 .
		Так, редакція статуту Підприємства, що затверджена рішенням загальних зборів які відбулися 28.11.2022 (протокол № 7/2022 загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого від 28.11.2022) була затверджена із порушенням у тому числі ст. ст. 20, 21, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а тому підлягає визнанню недійною.
		За приписами п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» судове рішення, що набрало законної сили, про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі є підставою для проведення відповідних реєстраційних дій.
		З огляду на задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним рішення загальних зборів відповідача-1 та статуту від 28.11.2022, підлягає задоволенню і похідна позовна вимога про скасування реєстраційних дій - реєстраційного запису № 1006021070029000014, внесеного державним реєстратором Городоцької сільської ради Кондратюк І.С. 29.11.2022 до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Також судом встановлено, що 01.12.2022 були проведені загальні збори власників  членів організації орендарів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, рішення за результатами яких оформлене протоколом № 8/2022 від 01.12.2022.
		Із протоколу № 8/2022 від 01.12.2022 судом встановлено, що на загальних зборах учасників 01.12.2022 був присутнім один із шести учасників відповідача-1 - ОСОБА_2 (відповідач-3), який володіє часткою у розмірі 90, 1628 % голосів.
		Інші учасники відповідача-1, а саме: ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на загальних зборах 01.12.2022 були відсутніми. Як вказано у протоколі № 8/2022 від 28.11.2022 ОСОБА_14 та ОСОБА_15 відсутні у зв`язку із їх смертю.
		По першому питанню порядку денного «Про обрання голови та секретаря Загальних зборів» виступив ОСОБА_2 , який запропонував обрати головою і секретарем Загальних зборів ОСОБА_2 в зв`язку з відсутністю на Зборах інших членів організації орендарів. Доповідач також запропонував уповноважити обраних голову та секретаря на підписання даного протоколу Загальних зборів. Інших пропозицій не надходило.
		Голосували «За» -1, «проти» -0, «утримались» -0.
		По питанню першому порядку денного загальних зборів від 01.12.2022 вирішено:
		1) Обрати головою і секретарем загальних зборів ОСОБА_2 »;
		2) Уповноважити обраного голову та секретаря на підписання даного протоколу загальних зборів.
		Друге, третє, п`яте, шосте та восьме питання порядку денного на розгляд Загальних зборів 01.12.2022 не виносилося.
		По четвертому питанню денного виступив ОСОБА_2 , який запропонував збільшити розмір статутного капіталу Підприємства шляхом внесення вкладів власниками або третіми особами з подальшим прийняттям до складу власників підприємства, затвердження складу власників та розподілу часток. Пропозицій про збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків від власника ОСОБА_2 та інших власників не надходило. Була розглянута пропозиція третьої особи ТОВ «Ареджі Ю» (ідентифікаційний код юридичної особи 44888749) про збільшення статутного капіталу до 62 500 грн за рахунок оплаченого протягом цього дня додаткового внесу в розмірі 1 500 грн. Заперечень проти вищевказаної пропозиції від власника ОСОБА_2 та інших власників Підприємства не надходило.
		Голосували «За» -1, «проти» -0, «утримались» -0.
		По питанню четвертому порядку денного загальних зборів від 01.12.2022 вирішено:
		- Збільшити розмір статутного капіталу підприємства до 62 500 грн в рахунок оплаченого додаткового внеску третьою особою ТОВ «Ареджі Ю» (ідентифікаційний код юридичної особи 44888749) в розмірі 1500 грн
		- Прийняти до складу власників підприємства ТОВ «Ареджі Ю» (ідентифікаційний код юридичної особи 44888749) і подати це рішення загальних зборів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про підприємство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		- Затвердити склад власників та розподіл часток таким чином:
		1) ОСОБА_2 , внесок 55 000 грн, що складає 88 % статутного капіталу;
		2) ОСОБА_1 , внесок 2 000 грн, що складає 3, 20 % статутного капіталу;
		3) ТОВ «Ареджі Ю», внесок 1500 грн, що складає 2, 40% статутного капіталу;
		4) ОСОБА_4 , внесок 1 000 грн, що складає 1, 60 % статутного капіталу;
		5) ОСОБА_3 , внесок 1 000 грн, що складає 1, 60% статутного капіталу;
		6) ОСОБА_14 , внесок 1 000 грн, що складає 1, 60% статутного капіталу;
		7) ОСОБА_15 , внесок 1 000 грн, що складає 1, 60% статутного капіталу.
		По сьомому питанню порядку денного зборів виступив ОСОБА_2 , який запропонував Зборам уповноважити Голову Правління Рибачка Леоніда Ростиславовича провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що прийняті цим рішенням.
		Голосували «За» -1, «проти» -0, «утримались» -0.
		По питанню сьомому порядку денного загальних зборів від 01.12.2022 вирішено: уповноважити Голову правління ОСОБА_2 провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		01 грудня 2022 року приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Мурашко Л.О. засвідчив справжність підписів ОСОБА_2 , який зроблено у присутності нотаріуса. Нотаріальну дію зареєстровано в реєстрі за № 3168, 3169.
		Дослідивши рішення загальних зборів учасників відповідача-1, оформлене протоколом № 08/2022 від 01.12.2022, на предмет дотримання Закону та положень статуту, затвердженого рішенням загальних зборів відповідача-1 (протокол № 1/2020 від 25.11.2020) з огляду на недійсність статуту від 28.11.2022, - судом встановлено наступне.
		Згідно з п. 7.3. Статуту від 25.11.2020, нові власники приймаються (вступають) в підприємство шляхом придбання частки іншого власника та/або в порядку збільшення розміру статутного фонду (капіталу).
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.
		Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі. Треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів.
		Згідно з ст. 6, 7 та 8 ст. 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів.
		Треті особи та учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом шести місяців після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не встановлено менший строк.
		Статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства, можуть встановлюватися інші строки для внесення додаткових вкладів, може встановлюватися можливість учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їхніх часток у статутному капіталі або право лише певних учасників чи лише третіх осіб вносити додаткові вклади, а також може бути виключений етап внесення додаткових вкладів лише тими учасниками товариства, які мають переважне право.
		Судом встановлено, що у повідомленні про проведення загальних зборів учасників відповідача-1 № 03 від 17.11.2022, яке отримане ОСОБА_1 25.11.2022, вказано, що на розгляд загальних зборів, серед іншого, буде винесене питання про збільшення розміру статутного капіталу Підприємства шляхом внесення вкладів власниками або третіми особами (новими власниками, їх прийняття до складу власників Підприємства, затвердження складу власників та розподіл часток).
		Водночас із Повідомлення № 03 від 17.11.2022 не вбачається яким саме чином планується збільшити розмір статутного капіталу Підприємства, за рахунок чинних власників, нових власників, чи спільно новими та чинними власниками, не вказано також розмір пропонованого збільшення розміру статутного капіталу.
		Разом з тим, в Повідомлені, адресованому ОСОБА_1 , № 03 від 17.11.2022, не вказано яким чином позивач як учасник відповідача-1 має можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного загальних зборів, що є порушенням пункту 9.10. статуту Підприємства та ч. 11 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		В повідомлені також не запропоновано позивачу реалізувати своє переважне право на додатковий вклад, чим порушено ст. 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яка визначає, що кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі; Треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів.
		Водночас, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , отримавши повідомлення № 03 від 17.11.2022 у якому вказано, серед іншого, про те, що на порядок денний загальних зборів 01.12.2022 виноситься питання про збільшення розміру статутного капіталу відповідача-1, - направила цінним листом з описом вкладення для відповідача-1 своє письмове повідомлення від 28.11.2022.
		У даному письмовому повідомленні від 28.11.2022 ОСОБА_1 вказала, що орендне підприємство (відповідач-1) є товариством з обмеженою відповідальністю, і з посиланням на Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" зауважила про своє переважне право на внесення вкладу та зазначила, що із повідомлення № 03 від 17.11.2022 не вбачається яким саме чином планується збільшити розмір статутного капіталу Підприємства, за рахунок чинних власників, нових власників, чи спільно новими та чинними власниками, не вказано також розмір пропонованого збільшення розміру статутного капіталу. Із огляду на викладене ОСОБА_1 зауважила, що розгляд 01.12.2022 такого питання порядку денного як збільшення розміру статутного капіталу буде протиправним.
		На підставі викладеного, ОСОБА_1 , серед іншого, просила у повідомленні від 28.11.2022:
		- не розглядати на загальних зборах Підприємства 01.12.2022, про які її повідомлено письмовим повідомленням № 03 від 17.11.2022, питання про збільшення статутного капіталу Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого шляхом внесення вкладів власниками або третіми особами (новими власниками, їх прийняття до складу власників підприємства, затвердження складу власників та розподіл часток);
		- якщо є необхідність збільшення розміру статутного капіталу Підприємства шляхом внесення вкладів власниками або третіми особами (новими власниками, їх прийняття до складу власників Підприємства, затвердження складу власників та розподіл часток) повідомити Позивача про проведення загальних зборів Підприємства на яких буде розглядатися вказане питання, письмово повідомити Позивача яким саме чином планується збільшити розмір статутного капіталу Підприємства, за рахунок чинних власників, нових власників, чи спільно новими та чинними власниками, вказати адреси кожного потенційного власника (учасника) Підприємства який має намір стати власником (учасником) Підприємства в порядку збільшення статутного капіталу Підприємства, умови на яких відчужується частка, включаючи ціну операції, валюту платежу і порядок оплати, повного імені (назви) і адреси кожного потенційного покупця. Якщо на загальних зборах буде вирішуватися питання про прийняття нових власників (учасників) Підприємства, повідомити на яких умовах буде відбуватися таке прийняття (включаючи ціну операції, валюту платежу і порядок оплати, повного імені (назви) і адреси кожного потенційного власника). 
		- надати (надіслати) документи та інформацію що стосуються загаданого вище, які стосуються питань порядку денного загальних зборів підприємства, у випадку неможливості, повідомити письмово яким чином вона має можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного загальних зборів.
		У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що таке її прохання від 28.11.2022, адресоване відповідачу-1, було зумовлене тим, що Відповідачем-1 було порушено порядок винесення питання про введення нових власників до складу власників Підприємства.
		Як вбачається з листа № 01 від 28.12.2022 відповідач-1 підтвердив, що 30.11.2022 отримав лист позивача з проханням не розглядати на загальних зборах Підприємства 01.12.2022 питання порядку денного про збільшення розміру статутного капіталу Підприємства та питання пов`язані зі зміною складу засновників - тобто за день до проведення загальних зборів відповідач-1 отримав таке заперечення ОСОБА_1 , однак жодним чином не повідомив її про те, яким саме чином планується збільшити розмір статутного капіталу Підприємства, що свідчить про унеможливлення позивача підготуватися до загальних зборів 01.12.2022.
		З наведених норм ст. 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" слідує, що статутний капітал може збільшуватися за рахунок внесення додаткових вкладів третіх осіб, водночас лише після реалізації переважного права наявних учасників товариства (із тим, щоб розмір їх часток у збільшеному статутному капіталі не змінився), тобто після того, коли такі вклади будуть внесені учасниками товариства або останні відмовляться від реалізації свого переважного права зробити додатковий вклад.
		Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що скликання загальних зборів 01.12.2022 та рішення, що прийняті на них, які пов`язані із збільшенням статутного капіталу відповідача-1 в обхід реалізації переважного права позивача на внесення додаткового вкладу та відповідно незаконного введення до складу учасників Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого третьої особи  ТОВ «Ареджі Ю» , а також проведені на підставі цього реєстраційні дії, які спрямовано на зміну складу учасників відповідача- 1 є безпідставними та незаконними. 
		Так, прийнявши рішення про надання згоди третій особі на внесення додаткового вкладу, без згоди всіх власників Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого та порушивши таким чином переважне право позивача на внесення додаткового вкладу відповідач-1 протиправно зменшив частку ОСОБА_1 у статутному капіталі відповідача-1. Станом на 28.11.2022 розмір номінальної частки позивача у відсотках становив 3, 28 % (що, серед іншого, підтверджується протоколом № 7/2022 від 28.11.2022), а станом на 13.12.2022 став 3, 20 %, що підтверджується протоколом загальних власників відповідача- 1 № 9/2022 від 13.12.2022.
		Таке збільшення капіталу за рахунок додаткового вкладу третьої особи призвело до зменшення розміру частки позивача у відсотковому вимірі без зменшення її номінальної вартості 2 000 грн 00 коп, тобто відбулося так зване розмивання частки учасника, який не вніс додаткового вкладу. Втім таке зменшення розміру частки позивача із 3, 28 % до 3, 20 % у відсотковому вимірі відбулося в обхід реалізації переважного права позивача на внесення додаткового вкладу, а відтак свідчить про порушення її прав та законних інтересів.
		Частиною 1 ст. 167 ГК України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		Право власності на частку в статутному капіталі ТОВ або ТДВ у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін (ст. 363 Цивільного кодексу України). Набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до ТОВ або ТДВ, така правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 24.10.2019, у справі № 927/807/18, від 13.11.2018 у справі № 910/605/18, від 20.02.2019 у справі № 910/4476/18, від 21.05.2019 у справі № 909/371/18).
		Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі № 927/807/18 висловив правову позицію, що з урахуванням наведених норм законодавства, чинного на час виникнення та існування спірних правовідносин, передумовою вступу нового учасника до товариства з обмеженою відповідальністю, статутний капітал якого на той момент був сплачений його учасниками, є набуття права власності на частку в статутному капіталі на підставі відповідного договору шляхом відчуження певної частки учасником товариства. При цьому, керуючись ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15 викладено правову позицію, згідно з якою підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою. За таких умов набуття іншою особою статусу учасника товариства шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників товариства не відповідає положенням чинного законодавства.
		Із викладеного в сукупності вбачається, що як при скликанні, так і при проведенні загальних зборів 01.12.2022 було допущено порушення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оспорюване рішення прийняте, серед іншого, із порушенням переважного права позивача на внесення додаткового вкладу, - а відтак позовні вимоги про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів товариства, оформлених протоколом № 8/2022 від 01.12.2022 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а всі рішення за результатами даних зборів, оформлені протоколом № 8/2022 від 01.12.2022, підлягають визнанню недійсними.
		Доводи відповідачів про те, що позивача було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів, та що ніби-то підставою позову є її незгода із прийнятим рішенням, оформленим протоколом № 8/2022 від 01.12.2022 суд вважає безпідставними, оскільки під час розгляду справи суд встановив порушення прав ОСОБА_1 , а також факт того, що загальні збори 01.12.2022 було проведено із порушенням норм чинного законодавства, що є підставою для задоволення вказаних позовних вимог.
		Крім того, суд вважає безпідставними аргументи відповідачів про те, що загальні збори 01.12.2022 проводилися на підставі нової редакції Статуту, затвердженої загальними зборами 28.11.2022, а відтак проведені без порушення процедури встановленої у даному статуті із дотриманням норм чинного законодавства, і що вони є повноважними. При цьому суд виходить із того, що рішення загальних зборів, оформлені протоколом № 07/2022 від 28.11.2022 судом визнані недійсним, а також визнано недійсним Статут у редакції, затвердженій даними зборами, оскільки як під час їх скликання, так і під час їх проведення відбулося порушення закону, про що судом зазначено вище. Відтак суд здійснював перевірку законності проведення загальних зборів 01.12.2022 та рішень, прийнятих за їх результатами із урахуванням редакції Статуту відповідача-1, що затверджена загальними зборами учасників 25.11.2020 (протокол № 1/2020).
		За приписами п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» судове рішення, що набрало законної сили, про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі є підставою для проведення відповідних реєстраційних дій.
		З огляду на задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним рішення загальних зборів від 01.12.2022, підлягає задоволенню і похідна позовна вимога про скасування реєстраційних дій - реєстраційного запису № 1006021070030000014 внесеного державним реєстратором Городоцької сільської ради Кондратюк І.С. до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		При цьому суд вбачає наявність технічної помилки, допущеної у п. 4 прохальної частини позовної заяви, що стосується дати протоколу № 8/2022 та що стосується державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу та реєстраційного запису № 1006021070030000014, - позивачем помилково вказано дату 02.12.2022 протоколу № 8/2022 та помилково вказано дату реєстраційного запису № 1006021070030000014 - 29.12.2022, при цьому як встановлено із матеріалів справи датою протоколу № 8/2022 є 01.12.2022, а датою реєстраційного запису є 02.12.2022.
		Означені технічні помилки не впливають на зміст та суть позовних вимог, а відтак суд, встановивши факт порушення прав позивача та дійшовши висновку про задоволення позовних вимог у вказаній частині, визнає недійсними всі прийняті рішення загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого від 01.12.2022, які оформлені протоколом № 8/2022 від 01.12.2022 та скасовує рішення державного реєстратора Городоцької сільської ради Кондратюк І.С. № 1006021070030000014 від 02.12.2022.
		Окрім того, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про припинення права власності ТОВ «Ареджі Ю» на частку у розмірі 2, 40 % у статутному капіталі відповідача-1 номінальною вартістю 1 500 грн 00 коп., адже вона як встановлено судом вище, набута в незаконний спосіб, серед іншого, із порушенням переважного права на внесення додаткового вкладу учасниками Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого, і на підставі рішення загальних зборів учасників, оформленим протоколом № 8/2022 від 01.12.2022, яке визнано судом недійсним.
		Аргументи відповідачів про те, що ТОВ «Ареджі Ю» спеціалізується у сфері управління та інвестування в медичну галузь, запровадженні інноваційних іноземних методик та технологій, готельному бізнесі, а тому сприяє розвитку медицини і в цілому розвитку санаторно-курортних послуг санаторію, по суті є єдиним інвестором Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого і що в майбутньому планує продовжувати інвестувати в санаторій гроші на розвиток і досягти підвищення якості оздоровчої діяльності на вищому рівні  є такими, що не мають значення для розгляду даної справи, адже судом встановлено, що спосіб, у який ТОВ «Ареджі Ю» стало учасником відповідача-1 є незаконним. Наведені твердження відповідача-2 не надають йому безумовного права стати учасником Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, при цьому судом встановлено, що набуття відповідачем -2 статусу учасника даного товариства відбулося із порушенням чинного законодавства України.
		Також судом встановлено, що 06.12.2022 між відповідачем-3 ОСОБА_2 з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ареджі Ю» з іншої сторони укладено Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого, предметом якого є частка в статутному капіталі відповідача-1, що становить 55 000 грн. 00 коп.  в розмірі 88 % від статутного капіталу, яку продавець передає у власність, а покупець приймає у власність і зобов`язується сплатити за неї грошову суму на умовах, встановлених цим договором. Разом з часткою у статутному капіталі Підприємства продавець передає покупцю усі пов`язані із такою часткою корпоративні права, в тому числі, але не виключно, щодо прийняття участі на загальних зборах власників (орендарів) підприємства з правом голосування і прийняття рішень по будь-яким питанням, які розглядаються на таких зборах, обирати і бути обраним до виборних органів Підприємства, приймати участь у розподілі прибутку та покритті збитків підприємства, а також виконувати всі інші дії в межах та в обсязі, передбачених чинним законодавством для такого роду правочинів.
		Відповідно до п. 5 Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого від 06.12.2022 за домовленістю сторін складає 55 000 грн 00 коп. Ціну частки продавець вважає вигідною для себе, її розмір не пов`язаний зі збігом якихось тяжких для нього обставин та повністю його задовольняє.
		13 грудня 2022 року між відповідачем-4 ОСОБА_3 з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ареджі Ю» з іншої сторони укладено Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого, предметом якого є частка в статутному капіталі відповідача-1, що становить 1 000 грн. 00 коп. - в розмірі 1,60 % від статутного капіталу, яку продавець передає у власність, а покупець приймає у власність і зобов`язується сплатити за неї грошову суму на умовах, встановлених цим договором. Разом з часткою у статутному капіталі Підприємства продавець передає покупцю усі пов`язані із такою часткою корпоративні права, в тому числі, але не виключно, щодо прийняття участі на загальних зборах власників (орендарів) підприємства з правом голосування і прийняття рішень по будь-яким питанням, які розглядаються на таких зборах, обирати і бути обраним до виборних органів Підприємства, приймати участь у розподілі прибутку та покритті збитків підприємства, а також виконувати всі інші дії в межах та в обсязі, передбачених чинним законодавством для такого роду правочинів.
		Відповідно до п. 5 Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого від 13.12.2022 за домовленістю сторін складає 1 000 грн 00 коп. Ціну продажу частки продавець вважає вигідною для себе, її розмір не пов`язаний зі збігом якихось тяжких для нього обставин та повністю його задовольняє.
		Відповідно до 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов`язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.
		Статтею 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом (п. 4 ч. 1 ст. 116 ЦК України).
		Частка у статутному капіталі товариства - це специфічний об`єкт права, оскільки власник частки у статутному капіталі товариства не може передати її фізично покупцю, тому право власності на частку в статутному капіталі товариства у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.
		Судом встановлено, що укладення вказаних договорів між відповідачем-3 та -2 від 06.12.2022 та між відповідачем -4 та -2 від 13.12.2022 порушує переважне право позивача на придбання частки у статутному капіталі відповідача-1 з огляду на наступне.
		Укладення вказаних договорів купівлі-продажу часток від 06.12.2022 та від 13.12.2022 обумовлено, серед іншого, попередніми рішеннями загальних зборів від 28.11.2022 та від 01.12.2022, які не породжують жодних юридичних наслідків, адже визнано судом недійсними з моменту їх прийняття.
		При цьому за приписами ч. 1 ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.
		Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.
		Статтею 362 ЦК України визначено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.
		Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він н продає.
		Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.
		За приписами ст. 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" установчим документом товариства є статут, у статуті товариства зазначаються відомості про: 1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; 2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; 3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.
		Із положень статуту затвердженого загальними зборами Підприємства від 25.11.2020 (протокол № 1/2020) вбачається наступне.
		Відповідно до п. 7.8. статуту Підприємства власник підприємства має право відчужувати свою частку у статутному капіталі (корпоративні права) одному або кільком іншим учасникам Підприємства. Власник може зі згоди інших власників відступити свою частку також і третім особам.
		За умовами пункту 7.10. статуту Підприємства власник, що бажає відчужити свою частку, повинен подати письмове повідомлення про свій намір іншим власникам. Повідомлення повинно містити всі умови на яких відчужується частка, включаючи ціну операції, валюту платежу і порядок оплати, повного імені (назви) і адреси кожного потенційного покупця.
		Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не було подане письмове повідомлення про намір відповідачів-3 та -4, яке б містило всі умови на яких відчужується частка, включаючи ціну операції, валюту платежу і порядок оплати, повного імені (назви) і адреси кожного потенційного покупця.
		Повідомлення № 03 від 17.11.2022 також не містить ціну операції, валюту платежу і порядок оплати, повного імені (назви) і адреси кожного потенційного власника (учасника) Підприємства який має намір стати власником (учасником) Підприємства в порядку збільшення статутного капіталу Підприємства (пункт 7.3. статуту Підприємства).
		Судом встановлено, що в порушення вимог статуту Підприємства в редакції затвердженій протоколом загальних зборів Власників підприємства №1/2020 від 25.11.2020, вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та ст. 362 ЦК України відповідачі-3 та -4 уклали із відповідачем -2 договори купівлі - продажу часток, при цьому не повідомивши позивача про намір відчужити свою частку та не проінформувавши про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу
		За ст. 6 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники Товариства зобов`язані дотримуватись статуту.
		Отже, в учасників відповідача-1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які мали намір відчужити свою частку для ТОВ «Ареджі Ю», існував обов`язок письмово повідомити про це решту учасників Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_10 згідно з п.п 7.8 та 7.10 Статуту від 25.11.2020 та ч. 3 ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що свідчило б про дотримання ним умов закону та статуту, які є обов`язковими в силу ст. 6 Закону про відчуження своєї частки у встановленому законом і статутом порядку.
		Чинне законодавство передбачає обов`язкове письмове повідомлення учасника про намір продажу частки третій особі. За відсутності такого письмового повідомлення учасник не може вважатися повідомленим належним чином, у тому числі усно. Факт належного повідомлення учасника не може встановлюватися показаннями свідків. Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 31.03.2021 у справі №923/875/19.
		Суд враховує, що ч. 3 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вимагає від учасника товариства, який має намір продати свою частку (частину частки), інформувати інших учасників у відповідному письмовому повідомленні про ціну та розмір частки, що відчужується, та інші умови, не унормовуючи, що такі "інші умови" є істотними. Тобто по суті продавець має ознайомити учасників з договором купівлі-продажу, який він планує укласти, адже інформація про певні умови може істотно вплинути на рішення учасника щодо використання ним його переважного права. Саме такий правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 01.06.2021 у справі №910/3527/20.
		Дослідивши зміст статуту Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого в редакції від 25.11.2020 суд зазначає про відсутність у вказаному статуті положень стосовно того, що учасники даного товариства не мають переважного права, або положень, які б встановлювали порядок реалізації переважного права учасників товариства, що був би відмінний від того, який визначений нормами ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази письмового повідомлення ОСОБА_1 про намір відповідачів-3 та 4 продавати свої частки у статутному капіталі відповідача-1 номінальною вартістю у сукупності 56 000 грн 00 коп.
		Тобто укладаючи договори купівлі-продажу часток від 06.12.2022 та від 13.12.2022 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 порушили переважне право ОСОБА_1 як учасника відповідача-1 на придбання частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого.
		Переважне право - це право (правомочність), яка забезпечує першочерговість перед іншими (третіми) особами на вчинення певної юридичної дії.
		Окрім того, згідно з п. 7.11. Статуту від 25.11.2020 у випадку, якщо інші власники бажають придбати запропоновану частку, вони можуть скористатися своїм правом на переважне придбання частки пропорційно до розмірів своїх часток. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо власники підприємства не скористаються своїми переважними правами протягом місяця з дня повідомлення про намір власника продати частку або протягом іншого строку, частка може бути відчужена іншій третій особі.
		Із урахуванням викладено, судом встановлено, що ТОВ «Ареджі Ю» незаконно набув право власності на частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, адже їх набуття відбулося всупереч визначеній Законом та Статутом у редакції від 25.11.2020 процедурі.
		Суд вважає безпідставними аргументи відповідачів про те, що спеціального закону, який регулює права учасників Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого не існує, і що при укладенні договорів купівлі-продажу часток від 06.12.2022 та від 13.12.2022 учасники керувалися положеннями Статуту, в редакції що затверджена загальними зборами 28.11.2022. При цьому суд підкреслює, що спеціальним законом, який поширюється на діяльність відповідача-1 є Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII, а оскільки загальні збори 28.11.2022 проводилися із порушенням процедури їх скликання та проведення, - рішення загальних зборів, оформлені протоколом № 07/2022 від 28.11.2022 судом визнані недійсним, а також визнано недійсним Статут у редакції, затвердженій даними зборами. Відтак суд здійснював перевірку законності укладення договорів купівлі-продажу часток від 06.12.2022 та від 13.12.2022 із урахуванням вказаного закону та Статуту відповідача-1, в редакції, що затверджена загальними зборами учасників 25.11.2020 (протокол № 1/2020).
		Крім того, суд відхиляє доводи відповідача-3 про те, що ОСОБА_1 не зверталась до ОСОБА_2 як діючий співвласник санаторію з приводу викупу його корпоративних прав. При цьому суд виходить із того, що Статут в редакції від 25.11.2020 та чинне законодавство України передбачають, що учасник товариства, який має намір придбати частку іншого учасника повідомляє про це продавця після того, як отримав від продавця письмове повідомлення про намір продажу частки, яке б містило всі умови на яких відчужується частка. Із матеріалів справи вбачається, що до відчуження 06.12.2022 своєї частки відповідачем-3 для відповідача-2 ОСОБА_1 зверталася до відповідача-1 з повідомленням від 28.11.2022. Оскільки відповідач-3 як станом на 28.11.2022, 01.12.2022 так і 06.12.2022 був керівником відповідача-1 та одночасно власником частки номінальною вартістю 55 000 грн 00 коп, яку мав намір продати, - знав про повідомлення позивача від 28.11.2022 в якому ОСОБА_1 , зокрема, зазначила про те, що їй не було подане письмове повідомлення про намір інших власників яке б містило всі умови на яких відчужується частка, включаючи ціну операції, валюту платежу і порядок оплати, повного імені (назви) і адреси кожного потенційного покупця і про те, що з повідомлення неможливо встановити яким саме чином планується збільшити розмір статутного капіталу Підприємства та інші аргументи - отже ОСОБА_2 усвідомлював, що ОСОБА_1 не знала про те, на яких умовах і кому ним відчужується частка, а тому і не могла звернутися до нього з приводу викупу його корпоративних прав, адже (суд підкреслює) не отримувала від ОСОБА_2 в порядку встановленому законом його письмового повідомлення про намір продати свою частку третій особі.
		Також суд вважає безпідставним твердження ТОВ «Ареджі Ю» про те, що переважне право позивача не було порушене, бо продаж колишніми власниками своїх часток відбувався не третім особам, а здійснювався за досягнутими домовленостями і на підставі діючого статуту підприємства в редакції 2022 року іншому власнику підприємства ТОВ «Ареджі Ю», яке має рівні права з ОСОБА_1 . 
		Відхиляючи дані доводи відповідача-2 суд зауважує, що матеріалами справи підтверджується, що редакція статуту від 28.11.2022, на яку відповідач-2 посилається у відзиві, була прийнята із порушенням закону; положення Статуту від 25.11.2020, згідно з яким відчуження частки третім особам допускається лише за згодою інших учасників було незаконно виключено рішенням загальних зборів від 28.11.2022, на яких взяв участь лише ОСОБА_2 , а не всі учасники відповідача-1, як того вимагає закон, - внаслідок чого ТОВ «Ареджі Ю» було протиправно введено до складу учасників Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого. Оскільки судом визнано недійсними рішення загальних зборів від 28.11.2022 та від 01.12.2022 та Статут від 28.11.2022, - відтак судом встановлено, що продаж часток відповідачами-3 та -4 номінальною вартістю у сукупності 56 000 грн 00 коп відбувся не законному учаснику відповідача-1, а третій особі ТОВ «Ареджі Ю», яка стала учасником відповідача-1 у незаконний спосіб.
		За змістом ч. ч. 1 та 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними.
		Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15 міститься висновок, якщо особа укладає правочин щодо відступлення (передачі) частки іншій особі і отримує за це кошти, то це звичайний договір купівлі-продажу.
		Неправомірна поведінка учасників ТОВ є підставою для застосування способів захисту права, коли захист здійснює особа чиї права чи інтереси порушені.
		Частиною 4 ст. 362 ЦК України встановлено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця.
		Аналогічні положення містяться також і у ч. 5 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якої учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік.
		У п. п. 71-73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/2388/20 міститься висновок, що зазначена норма встановлює спеціальний спосіб судового захисту учасника товариства з обмеженою відповідальністю, переважне право якого порушене: такий учасник може звернутися до суду з позовом про переведення на нього прав і обов`язків покупця.
		Позов про переведення прав та обов`язків покупця за договором за своєю суттю відповідає такому способу захисту прав та інтересів, як зміна правовідношення (п. 6 ч. 2 ст. 16 ЦК України), та найкраще відповідає змісту порушеного переважного права, способу (характеру) його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, а також є найпростішим шляхом, який забезпечує для позивача відновлення та реалізацію відповідного переважного права. Положення про способи захисту порушеного переважного права особи відображені також у п. 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 909/337/19.
		Продаж учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки з порушенням переважного права іншого учасника (учасників) товариства не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право учасника (учасників) вимагати в судовому порядку переведення на нього (на них) прав та обов`язків покупця частки.
		Саме такий сталий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/2388/20 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №915/1172/20, від 24.11.2021 у справі №904/5874/19 (904/4623/19), від 07.09.2021 у справі №911/106/20.
		Суд критично ставиться до аргументів ТОВ "Ареджі Ю" про те, що належним способом захисту у справі № 918/124/23 був би той, на якому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 - позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів учасників товариства і що спосіб захисту, що обраний ОСОБА_1 не є ефективним, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
		При цьому суд виснує, що правовідносини у даній справі та у справі №923/876/16 не є подібними, адже правовідносини що були спірними у справі №923/876/16 стосувалися порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, які відбулися 15.08.2013 та 16.08.2014 та у справі №923/876/16 позивач прагнув відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав і таке відновлення не могло бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки у статутному капіталі товариства (підпункт "е" пункту 3 частини 5 статті 17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"). Водночас у справі № 918/124/23 позивач прагне відновити своє порушене переважне право на купівлю частки у статутному капіталі, спосіб захисту якого прямо передбачений ч. 4 ст. 362 ЦК України та ч. 5 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
		У постанові від 29.06.2023 №918/124/23, вирішуючи питання щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку у статутному капіталу у справі про переведення прав і обов`язків покупця, Верховний Суд зазначив, що враховуючи обставини цієї справи та предмет позову, належним способом захисту у випадку порушення переважного права купівлі майна є переведення прав і обов`язків покупця на привілейовану особу. Водночас таке переведення можна здійснити лише в тому разі, якщо майно залишилось у володінні первісного покупця.
		Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 у справі № 904/4790/20 висловив правову позицію, що за загальним правилом, належним способом захисту у випадку порушення переважного права купівлі майна є переведення прав і обов`язків покупця на привілейовану особу. Водночас, Верховний Суд вважає, що таке переведення можна здійснити лише в тому разі, якщо майно залишилось у володінні первісного покупця. Якщо ж останній вже передав належну йому частку іншій особі, то у такому разі переведення прав не є можливим, оскільки такий спосіб не захистить (не відновить) порушеного переважного права учасника на придбання частки, не забезпечить йому можливості придбати у власність частку, що була відчужена з порушенням його переважного права на її придбання, таке рішення не буде підставою для припинення права власності на частку у статутному капіталі Товариства останнього покупця (власників частки). Захист переважного права на придбання частки Товариства у такому разі може бути реалізовано шляхом переведення прав за останнім договором купівлі-продажу, оскільки позивачі залишаються учасниками Товариства і мають переважне право при укладанні кожного договору купівлі-продажу.
		Втрата права власності на частку і статусу учасника за рішенням суду можлива лише у випадках витребування частки із чужого незаконного володіння або переведення на позивача прав та обов`язків покупця частки, такий же спосіб захисту прав позивача як визначення розміру статутного капіталу та часток учасників не може призводити до втрати іншими учасниками товариства права власності на їх частки та статусу учасників (корпоративних прав), тобто до фактичного виключення учасників з товариства. Така позиція Верховного Суду викладена в постанові від 31.08.2022 у справі № 924/700/21.
		Крім того, чинне законодавство України не передбачає можливості в особи, яка вважає порушеним своє переважне право на придбання майна (частки в майні), вимагати в судовому порядку переведення на себе лише прав за таким договором купівлі-продажу. У зв`язку з цим, необхідності у наданні будь-яких додаткових гарантій позивачем щодо його готовності виконати зобов`язання покупця за договором купівлі-продажу частки процесуальним законом не передбачено.
		З урахуванням викладеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем обрано належний спосіб захисту своїх порушених прав, а відтак суд задовольняє позовні вимоги.
		При цьому суд зазначає, що належність та ефективність саме такого способу захисту порушених прав обумовлюється тим, що цей спосіб захисту безпосередньо передбачений законом та саме у такий спосіб будуть відновлені права/інтереси позивача. Саме по собі визнання судом за позивачем переважного права на придбання частки іншого учасника не приведе до захисту цього порушеного права, оскільки фактично таке визнання буде декларативним, що не тягне за собою значущих наслідків у вигляді набуття права на частки відповідачів-3 та -4.
		Відтак суд задовольняє позовні вимоги в частині переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, укладеними 06.12.2022 між відповідачами-3 та -2 та 13.12.2022 між відповідачами 4- та -2; про припинення права власності ТОВ «Ареджі Ю» на частки у розмірі 2,40% та 87, 60 % у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого номінальною вартістю 56 000 грн 00 коп. та визнає ОСОБА_1 власником частки у розмірі 87,60% та у розмірі 2,40% у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого номінальною вартістю 56 000 грн 00 коп., яка є предметом вказаних договорів купівлі-продажу частки.
		Так, задоволення позовних вимог про переведення на позивача прав та обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі має наслідком те, що такий позивач вважається та визнається покупцем у всіх інших правовідносинах, що відбулися після укладення таких договорів купівлі-продажу. Новий законний покупець (позивач) заміняє попереднього незаконного (відповідача-2) за усіма правовідносинами, що відбулися в результаті укладення договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого від 06.12.2022 між відповідачами-3 та -2 та від 13.12.2022 між відповідачами 4- та -2.
		Пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначає, що до внесення відповідних змін до Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ, порушених за позовною вимогою, передбаченою ч. 5 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», застосовуються такі правила: 1) позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі, сплаченому покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки (частини частки), визначеному в ухвалі суду; 2) невиконання вимоги про внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду є підставою для залишення позову без розгляду; 3) суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду, покупцю або про їх повернення.
		У постанові касаційного господарського суду від 24.05.2022 у справі № 910/19980/20 зазначено, що спеціальним законом передбачено, що позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду ту грошову суму, яка вже сплачена покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки, що обумовлюється особливостями правовідносин, меті запровадження цієї норми та відповідає сутності порушеного права з урахуванням принципів справедливості, рівності та співмірності (пропорційності).
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 внесено на депозитний рахунок Господарського суду Рівненської області грошові кошти у розмірі 56 000 грн 00 коп (вартість спірної частки Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, на яку позивач просить суд перевести на себе права та обов`язки покупця відповідача-2 за договорами купівлі-продажу частки від 06.12.2022 та від 13.12.2022), що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 03.02.2023.
		З огляду на ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», пп. 3 п. 4 глави VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», суд дійшов висновку про вирішення питання про перерахування грошових коштів у розмірі 56 000 грн 00 коп., внесених позивачем на депозитний рахунок суду, покупцю  ТОВ «Ареджі Ю».
		Також суд зазначає, що інші учасники Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, які були залучені до участі у даній справі третіми особами, а також жодна зі сторін спору не заявили вимог щодо переведення на них прав і обов`язків покупця пропорційно до розміру їх часток. 
		Щодо інших доказів, доводів та заперечень сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
		Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		З урахуванням викладеного у сукупності, за результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, а відповідачі своїх заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст.75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
		Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, то розмір судового збору пропорційно частині задоволеним вимогам становить 21 472 грн 00 коп., який сплачено позивачем згідно з квитанцією до платіжної інструкції від 03.02.2023 порівно покладається на відповідачів-1, -2, -3- 4 по 5 368 грн 00 коп.
		Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 196, 202, 233, 238, 241 ГПК України, суд, 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити.
		2. Визнати недійсними всі прийняті рішення загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) від 28.11.2022, які оформлені протоколом № 7/2022 від 28.11.2022.
		3. Визнати недійсним статут Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717), затверджений протоколом № 7/2022 від 28.11.2022 загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, зареєстрований 29.11.2022 за номером запису 1006021070029000014.
		4. Скасувати рішення державного реєстратора Городоцької сільської ради Кондратюк І.С. № 1006021070029000014 від 29.11.2022, внесене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		5. Визнати недійсними всі прийняті рішення загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) від 01.12.2022, які оформлені протоколом № 8/2022 від 01.12.2022.
		6. Скасувати рішення державного реєстратора Городоцької сільської ради Кондратюк І.С. № 1006021070030000014 від 02.12.2022, внесене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		7. Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749) на частку у розмірі 2,40% у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) номінальною вартістю 1 500 грн 00 коп., яка набута ним на підставі протоколу № 8/2022 загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) від 01.12.2022.
		8. Перевести на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) права і обов`язки покупця Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749) за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717), укладеним 06.12.2022 між ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749).
		9. Перевести на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) права і обов`язки покупця Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749) за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717), укладеним 13.12.2022 між ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749).
		10. Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749) на частку у розмірі 87,60% у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) номінальною вартістю 56 000,00 грн, яка є предметом договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) укладеним 06.12.2022 між ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749) та договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717), укладеним 13.12.2022 між ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749).
		11. Визнати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) власником частки у розмірі 87,60% та 2, 40% у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) номінальною вартістю 56 000 грн 00 коп., яка є предметом договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717), укладених 06.12.2022 між ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749) та 13.12.2022 між ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749).
		12. Стягнути з Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.
		13. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.
		14. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.
		15. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.
		16. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
		Повне рішення складено та підписано « 17» листопада 2023 року.
		 
		Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
		 
		 
		Суддя І.О. Пашкевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...