Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/15358/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2023.
Дата набрання законної сили: 16.11.2023
Номер судового провадження: 61-13105ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України      
		 
		16 листопада 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 686/15358/23
		провадження № 61-13105св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Дундар І. О., Зайцева А. Ю., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., 
		 
		учасники справи:
		заявник - ОСОБА_1 ,
		заінтересовані особи: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_5 , на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 червня 2023 року в складі судді: Козак О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 серпня 2023 року в складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.
		 
		Історія справи
		Короткий зміст заяви
		 
		У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про встановлення піклування та призначення піклувальника, заінтересовані особи:
		 
		Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 є рідним братом заявника, особою з інвалідністю 2 групи. 14 січня 2022 року ОСОБА_2 внаслідок падіння отримав перелом поперекового хребця 3ХСМТ, компресійний перелом тіла L3 хребця зі зміщенням уламків в спинномозковий канал, порушення функції спинного мозку (Frankel C). Крім того, 31 березня 2023 року ОСОБА_2 був ургентно госпіталізований до «Інсультного центру» КНП ХОЛ ХОР, де йому діагностували гнійний артрит Флегмана шиї справа з розповсюдженням на надключичну, підключичну ділянку, грудну клітку, плече справа, праву кисть; сепсис; ендогенна інтоксикація. Відтак, ОСОБА_2 з 2022 року потребує постійного догляду. Заявник постійно доглядав за братом та піклувався про нього, оскільки вони проживали разом.
		 
		Заявник зазначав, що з кінця 2022 року заявника мобілізували до Збройних Сил України та з того часу за ОСОБА_2 доглядали його батьки, які в силу похилого віку та за станом здоров`я не можуть забезпечити постійним доглядом та піклуванням свого сина. В свою чергу, заявник є єдиною людиною, яка зайнята постійним доглядом за братом, який потребує його відповідно до законодавства України. 
		 
		Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України). Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника (частини друга - четверта статті 63 ЦК України). Над повнолітніми дієздатними особами, які за станом здоров`я не можуть самостійно захищати свої права і виконувати свої обов`язки, піклувальник може бути призначений лише на їх прохання (пункт 2.3. Правил опіки та піклування).
		 
		Для забезпечення ОСОБА_2 постійного догляду, враховуючи його нездатність самостійно захищати свої права, є необхідним призначення заявника ОСОБА_1 піклувальником ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_1 просив:
		встановити піклування над ОСОБА_2 ;
		призначити ОСОБА_1 піклувальником ОСОБА_2 .
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 червня 2023 року у відкритті провадження в справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення піклування та призначення піклувальника відмовлено.
		 
		Повернуто ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1 073,60 грн, згідно квитанції № 35528798800007085282 від 12 червня 2023 року.
		 
		Зобов`язано управління Державної казначейської служби України у Хмельницькому районі Хмельницької області повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1 073,60 грн, згідно квитанції № 35528798800007085282 від 12 червня 2023 року.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
		фізичні особи, над якими встановлюється піклування, визначені статтею 59 ЦК України, відповідно до якої піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена. Згідно частин другої, четвертої статті 60 ЦК України, суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування. Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування. Частиною 1 ст. 63 ЦК України передбачено, що опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу;
		випадки встановлення піклування саме судом передбачено статтею 60 ЦК України, яка не передбачає встановлення піклування над особою з інвалідністю, яка потребує стороннього догляду та у встановленому законом порядку не визнана обмежено дієздатною. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 , не визнано недієздатним чи обмежено дієздатним у встановленому законом порядку. ОСОБА_2 , про встановлення піклування над яким подана заява, до жодних із осіб вказаних у статтях 59, 60 ЦК України не відноситься, а тому подана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
		для отримання відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг повинні бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні. Формування Реєстру здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг та надавачами соціальних послуг (крім фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності). Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений Постановою КМ України від 27 січня 2021 року № 99;
		відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства. Згідно статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі. Тому суд зробив висновок, що подана ОСОБА_1 заява про встановлення піклування та призначення піклувальника не підлягає судовому розгляду в порядку цивільного судочинства і слід відмовити у відкритті провадження у справі та повернути заявнику сплачений судовий збір.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Хмельницького апеляційного суду від 02 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,, яка подана його представником ОСОБА_5 , залишено без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 червня 2023 року залишено без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
		при відмові у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , суд першої інстанції вважав, що питання щодо встановлення піклування та призначення піклувальника вирішується в позасудовому порядку, правовідносини у цій справі регулюються Законом України «Про соціальні послуги». Крім того, з аналізу норм ЦК та ЦПК України вбачається, що піклування над фізичною особою може бути встановлене судом лише у разі обмеження її цивільної дієздатності у встановленому Законом порядку та лише за поданням органу опіки та піклування. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд;
		згідно із преамбулою Закону України «Про соціальні послуги», цей Закон визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах. Статтею 1 Закону України «Про соціальні послуги» визначено, що надавачі соціальних послуг - юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, а отримувачі соціальних послуг - це особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги;
		порядок подання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг визначається Порядком організації надання соціальних послуг. Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений постановою КМУ від 27 січня 2021 року № 99. Таким чином, чинний законодавством визначений позасудовий порядок встановлення статусу надавача соціальних послуг, в тому числі і по догляду за особою з інвалідністю IІ групи;
		пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у відкритті провадження у справі. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		04 вересня 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_5 , на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 червня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 серпня 2023 року, в якій просив:
		оскаржені судові рішення скасувати;
		направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		            суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, обмежив позивач а у доступі до правосуддя;
		            суд на стадії відкриття провадження оцінив спосіб захисту порушеного права, докази та встановив обставини, якими обґрунтовуються вимоги. Ці всі питання вирішуються на інших стадіях процесу;
		            відсутній висновок ВС про застосування пункту 2.3. Правил опіки та піклування, зокрема, у контексті частини першої статті 55 ЦК України та підпункту 2.2. Правил про встановлення піклування та призначення піклувальника над повнолітньою та дієздатною людиною, яка за станом здоров`я не може самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки;
		            суди не врахували, що не потрібно визнавати ОСОБА_2 недієздатним чи обмежено дієздатним, оскільки він має статус людини, яка за станом здоров`я не може самостійно захищати свої права. Правова підстава вимог підпункт 2.3. Правил опіки та піклування, за яким може бути встановлено піклування над повнолітніми дієздатними людьми, які за станом здоров`я не можуть самостійно захищати свої права і виконувати свої обов`язки лише на їх прохання. Заява-прохання ОСОБА_2 визначальна обставина, однак суди передчасно визначили його права та не дочекалися заяви про згоду-прохання призначити піклувальника. Піклування може бути встановлене над людьми, які за станом здоров`я не можуть самостійно захищати свої права (підпункт 2.2. Правил опіки та піклування).
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
		 
		03 листопада 2023 року справу передано судді-доповідачу Крату В. І.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Межі та підстави касаційного перегляду
		 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		 
		В ухвалі Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		 
		Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
		 
		Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).
		 
		Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (частина четверта статті 4 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		 
		У доктрині приватного права зауважується, що ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношення Конституції та законів (як кодифікованих, так і інших (поточних)). Щодо виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року в справі № 676/47/21 (провадження № 61-8014св22).
		 
		Суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування (частина друга статті 60 ЦК України).
		 
		Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування (частина четверта статті 60 ЦК України).
		 
		Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу (стаття 61 ЦК України).
		 
		Дієздатна фізична особа, яка за станом здоров`я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки, має право обрати собі помічника. Помічником може бути дієздатна фізична особа (частина перша статті 78 ЦК України).
		 
		Піклування також може бути встановлене над особами, які за станом здоров`я не можуть самостійно захищати свої права (друге речення пункту 2.2. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88).
		 
		Над повнолітніми дієздатними особами, які за станом здоров`я не можуть самостійно захищати свої права і виконувати свої обов`язки, піклувальник може бути призначений лише на їх прохання (пункту 2.3. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88).
		 
		Функціональним призначенням права процесуального є «обслуговування» права матеріального. Не виключається, що в кодексі приватного права (зокрема, ЦК України чи СК України) міститимуться норми процесуального права, проте це зумовлено відповідними приватно-правовими наслідками (наприклад, стаття 660 ЦК України) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року в справі № 619/1908/23 (провадження № 61-8428св23).
		 
		Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
		 
		Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України).
		 
		Обміркувавши викладене, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, касаційний суд зауважує, що:
		            в ЦК України законодавець визначив коло суб`єктів, для яких може бути призначено піклувальника: неповнолітня особа, якщо вона позбавлена батьківського піклування; фізична особа обмежена в цивільній дієздатності;
		            в ЦК законодавець не допускає призначення піклувальника для повнолітньої дієздатної особи, яка за станом здоров`я не може самостійно захищати свої права і виконувати свої обов`язки, як в судовому, так і в позасудовому порядку. Для таких випадків, законодавець закріпив право такої особи на помічника (стаття 78 ЦК України);
		законодавець як у статті 60 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості на рівні підзаконного акту визначати інших суб`єктів, для яких може бути призначено піклувальника;
		очевидно, що підпункти 2.3. та 2.2. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88, суперечать нормам ЦК України, а тому не підлягають застосуванню;
		з урахуванням того, що функціональним призначенням права процесуального є «обслуговування» права матеріального, то законодавець на рівні процесуального кодексу перебачив випадок, за якого цивільний суд в порядку окремого провадження може призначити піклувальника: при обмеженні цивільної дієздатності фізичної особи (глава 2 розділу ІV ЦПК України). Інших випадків, за яких цивільний суд може призначити піклувальника для фізичної особи в порядку окремого провадження ЦПК України не містить. Тому фраза «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства», означає й те, що заява про встановлення піклування та призначення піклувальника для повнолітньої дієздатної особи, яка за станом здоров`я не може самостійно захищати свої права і виконувати свої обов`язки, не підлягає розгляду в порядку окремого провадження. 
		 
		У справі, що переглядається:
		            ОСОБА_1 звернувся з заявою про встановлення піклування та призначення піклувальника посилаючись на положення статті 316 ЦПК України (розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення), тобто з заявою про розгляд справи в порядку окремого провадження;
		            суди встановили, що ОСОБА_2 не визнано недієздатним чи обмежено дієздатним у встановленому законом порядку;
		            суди при відмові у відкритті вважали, що питання щодо встановлення піклування та призначення піклувальника вирішується в позасудовому порядку, правовідносини у цій справі регулюються Законом України «Про соціальні послуги»;
		суди не врахували, що в ЦК України законодавець визначив коло суб`єктів, для яких може бути призначено піклувальника: неповнолітня особа, якщо вона позбавлена батьківського піклування; фізична особа обмежена в цивільній дієздатності; в ЦК законодавець не допускає призначення піклувальника для повнолітньої дієздатної особи, яка за станом здоров`я не може самостійно захищати свої права і виконувати свої обов`язки, як в судовому, так і в позасудовому порядку. Для таких випадків, законодавець закріпив право такої особи на помічника (стаття 78 ЦК України);
		суди не звернули увагу, що законодавець як у статті 60 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості на рівні підзаконного акту визначати інших суб`єктів, для яких може бути призначено піклувальника; пункти 2.3. та 2.2. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88,суперечать нормам ЦК України, а тому не підлягають застосуванню;
		законодавець на рівні процесуального кодексу перебачив випадок, за якого цивільний суд в порядку окремого провадження може призначити піклувальника: при обмеженні цивільної дієздатності фізичної особи (глава 2 розділу ІV ЦПК України). Інших випадків, за яких цивільний суд може призначити піклувальника для фізичної особи в порядку окремого провадження ЦПК України не містить. Тому фраза «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства», означає й те, що заява про встановлення піклування та призначення піклувальника для повнолітньої дієздатної особи, яка за станом здоров`я не може самостійно захищати свої права і виконувати свої обов`язки, не підлягає розгляду в порядку окремого провадження. 
		 
		Саме тому заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а тому суди мали відмовити у відкритті провадження з цих підстав. Хоча суди зробили обґрунтований висновок про відмову в відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , про встановлення піклування та призначення піклувальника, але помилились в мотивах такої відмови. Тому мотивувальну частину оскаржених судових рішень належить змінити, виклавши її в редакції цієї постанови.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені частково із порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що: касаційну скаргу належить задовольнити частково; оскаржені судові рішення змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови; в іншій частині судові рішення належить залишити без змін.
		 
		Оскільки касаційний суд змінює оскаржені судові рішення, але тільки у частині мотивів їх прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_5 , задовольнити частково.
		 
		Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 червня 2023 року і постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 серпня 2023 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    В. І. Крат
		 
		Судді                                                                                     І. О. Дундар
		 
		А. Ю. Зайцев 
		 
		                                                                                              Є. В. Краснощоков
		 
		                                                                                              М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...