Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/4819/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 20.11.2023. Зареєстровано: 21.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2023.
Дата набрання законної сили: 20.11.2023
Номер судового провадження: A/855/12975/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4819/23                                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  20 листопада 2023 року                                                                                       м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови і доручення, 
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_5 в якому просив:
		- визнати протиправними дії СБУ щодо прийняття постанови від 04.08.2022 № 5/2/4-664 про заборону в`їзду на територію України громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 / ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (стать чоловіча);
		- визнати протиправною та скасувати постанову СБУ від 04.08.2022 №5/2/4-664 про заборону в`їзду на територію України громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 / ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (стать чоловіча);
		- визнати протиправним та скасувати доручення СБУ до Державної прикордонної служби України від 01.09.2020 №5/2/4-665 стосовно громадянина Держави Ізраїль ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо заборони в`їзду в Україну строком до 04.08.2025.
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено, зокрема, з підстав того, що суд вважає повноваження СБУ щодо оцінки загрози діями позивача національній безпеці України дискреційними та виключними, а також такими, які не повинні переоцінюватися судовими органами. На думку суду першої інстанції, обмеження позивача у праві вільного пересування через заборону в`їзду в Україну - є суверенним правом держави, оскільки позивач ідентифікується як один з лідерів російських злочинних організованих угруповань. До того ж, додатковим свідченням існування підстав для обмеження позивачу у праві в`їзду в Україну є впровадження щодо позивача персональних санкцій Радою безпеки та оборони України.
		В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зокрема, представником позивача зауважено на недоведеності факту причетності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця селища Троіца Рязанської області, до терористичної діяльності або причетності до організованих злочинних угруповань, а висновки відповідача та суду першої інстанції, на думку позивача, ґрунтуються на припущеннях та є наслідком помилкового ототожнення позивача з іншою фізичною особою, яка має подібне ім?я та прізвище, але інше по-батькові - ОСОБА_1 , уродженцем міста Москва, 1975 року народження, який певний час був керівником ВАТ «Корпорація ВСМПО-АВІСМА» та входив до складу ради директорів ВАТ «ВО «Технопромекспорт», яке у свою чергу є частиною державної корпорації «Ростех». За твердженням позивача, інформація щодо ОСОБА_1 , отримана СБУ з відкритих джерел, не відповідає критерію достовірності, що потягло за собою невірні висновки суб`єкта владних повноважень. Позивач послався на судову практику, відповідно до якої скасовано попередні рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо заборони позивачу на в`їзд до України та надав переклад електронними засобами на українську мову матеріалів державних реєстрів російської федерації щодо юридичних осіб, які вважаються відповідачем пов`язаними з позивачем наявністю корпоративних прав або трудових відносин.
		Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав висловлену раніше правову позицію. На питання суду щодо датування у змісті позовної заяви доручення СБУ до Державної прикордонної служби України №5/2/4-665 датою 01.09.2020 року, а не 04.08.22 року, як зазначено у самому цьому документі, представник позивача заявив що визначив цю дату відповідно до дати, зазначеній у листі Головного центру обробки інформації ДПС України від 13.12.2022 року.
		Представником відповідача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування. Згідно пояснень відповідача в судовому засіданні, підставою для вжиття щодо ОСОБА_1 заборони на в`їзд до України слугувала причетність позивача до терористичної діяльності, перебування його під впливом спецслужб російської федерації, наявність неформального статусу «вор (злодій) в законі», що вказує на суспільну небезпечність останнього. Відповідає стверджує, що вказана діяльність містить ознаки підготовки злочинів, склад яких передбачений статтями 285-2855 КК України, та додатково може містити ознаки злочинів, відповідальність за які передбачена статтями 255, 2551-2553 КК України.
		Відповідач наголошує, що російська державна компанія «Ростех» через дочірні підприємства здійснює розробку, виробництво та постачання військової техніки, зброї та боєприпасів. Одним з таких дочірніх підприємств є російська компанія (мовою оригіналу)  «ООО Инжиниринговая компания «Технопромэкспорт», співвласником якої є саме позивач ОСОБА_1 . До того ж, на думку відповідача, зазначена компанія є керуючою компанією для російського підприємства (мовою оригіналу) Акционерное общество "Конструкторское бюро автоматических линий имени Льва Николаевича Кошкина", яка здійснює виробництво боєприпасів та вибухових речовин, що використовуються у збройній агресії російської федерації проти України.
		В судовому засіданні представник СБУ підтримав вказану правову позицію. Крім того, на питання суду представник відповідача зауважив, що не має у своєму розпорядженні документів, що підтверджують корпоративні права позивача в російській компанії (мовою оригіналу)  «ООО Инжиниринговая компания «Технопромэкспорт».
		Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду дійшла наступного висновку.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Держави Ізраїль, що підтверджується паспортом Держави Ізраїль від 21.05.2018 року № НОМЕР_3 (т.1 а.с.133-135). Латинська транскрипція імені позивача відповідно до вказаного документу - ОСОБА_1.
		Крім того, за наявними у справі матеріалами, 04.04.2018 позивач був документований компетентними органами паспортом громадянина Словаччини № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (т.3, а.с.64). У зв`язку зі спливом терміну дії вказаного документу, позивачем отримано інший паспортний документ Словацької республіки за номером НОМЕР_2 терміном дії до 04.04.2028 року (т.3, а.с.65).
		Варіанти написання імені позивача за матеріалами справи ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_1.
		Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2022 заступником Голови СБУ Сергієм Андрущенко було затверджено постанову про заборону в`їзду в Україну від 04.08.2022 № 5/2/4-664, за змістом якої позивачу - громадянину Ізраїлю ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 / ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (стать чоловіча), було заборонено в`їзд на територію України терміном на три роки (т.1 а.с.14).
		Відповідно до цієї постанови мотивом заборони, вжитої в інтересах забезпечення безпеки України, є наявність отриманої СБУ у встановленому законодавством порядку інформації щодо причетності позивача до терористичної діяльності.
		Також СБУ направлено Державній прикордонній службі України доручення від 04.08.2022 №5/2/4-665 (т.2 а.с.124) щодо заборони в`їзду в Україну громадянина Ізраїлю ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 / ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (стать чоловіча), строком на три роки. Матеріали справи містять завірену відповідачем фотокопію вказаного документу, на лицьовому боці якого в лівому верхньому кутку є наявним написаний від руки номер 5/2/4-665 та дата - 04.08.22. Посилання в інших матеріалах справи, зокрема, у відповіді Державної прикордонної служби від 13.12.2022 (т.1 а.с.15) на дату вказаного документу як 01.09.2020 року замість 04.08.2022 року - суд вважає опискою, яка не впливає на правову оцінку зазначеного документу.
		Не погоджуючись із вказаними діями та рішеннями СБУ щодо заборони позивачу на в`їзд до України, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
		Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
		Статтею 33 Конституції України визначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
		Статтею 18 Загальної декларації прав людини передбачено, що кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави.
		Дані правовідносини регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 №3773-VI (далі - Закон №3773-VI; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.
		Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону №3773-VI визначено, що іноземцем є особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
		Частиною третьою статті 3 Закону №3773-VI встановлено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави. 
		Відповідно до статті 13 Закону №3773-VI в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється за наступних підстав:
		в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю; 
		якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні;
		якщо при клопотанні про в`їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи;
		якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі;
		якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, митних та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні;
		якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов`язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в`їзду в Україну;
		якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здійснила в`їзд на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на ці території поза контрольними пунктами в`їзду-виїзду.
		Вказаний перелік підстав для заборони в`їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
		За наявності підстав, зазначених в абзацах другому, сьомому і восьмому частини першої цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в`їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.
		Рішення про заборону в`їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону, або уповноваженим підрозділом Національної поліції України. У разі невиконання рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства забороняється подальший в`їзд в Україну на десять років, що додається до частини строку заборони в`їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рішення про заборону в`їзду в Україну.
		Законом України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 № 2229-ХІІ (далі - Закон № 2229-ХІІ; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначені повноваження ІНФОРМАЦІЯ_5.
		Згідно з статтею 2 Закону № 2229-ХІІ на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
		До завдань ІНФОРМАЦІЯ_5 також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. 
		Відповідно до пункту 13 частини першої статті 24 Закону № 2229-ХІІ Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов`язана брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в`їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил, приймати рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства, про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну.
		Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» від 26.12.2002 № 374-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності є Служба безпеки України, а відповідно до частини першої статті 2 цього ж Закону метою контррозвідувальної діяльності є попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення.
		Частиною першою статті 19 Закону України «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 № 2469-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Служба безпеки України є державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями, що забезпечує державну безпеку, здійснюючи з неухильним дотриманням прав і свобод людини і громадянина: 
		1.          протидію розвідувально-підривній діяльності проти України; 
		2.          боротьбу з тероризмом; 
		3.          контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності, оборонного і науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, інформаційної безпеки держави, об`єктів критичної інфраструктури;
		4.          охорону державної таємниці.
		На виконання положень Закону № 2229-ХІІ, статті 13 Закону № 3773-VI, пункту 5 Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2013 № 280, Службою безпеки України затверджено Інструкцію № 31.
		Відповідно до пункту 2 Інструкції № 31 рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю (далі - рішення про заборону в`їзду) приймається в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю.
		У порядку, передбаченому цією Інструкцією, рішення про заборону в`їзду приймається також: за інформацією, отриманою від органу безпеки іноземної держави, з урахуванням відповідних міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України; за поданням Міністерства закордонних справ України (далі - МЗС) відповідно до резолюцій Ради Безпеки ООН, в яких передбачено застосування персональних санкцій.
		Не приймається рішення про заборону в`їзду стосовно іноземця, що має статус біженця в Україні, або особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту.
		Згідно з пунктом 3 Інструкції №31 у разі наявності підстав для прийняття рішення про заборону в`їзду функціональним підрозділом Центрального управління СБУ, регіональним органом СБУ (далі - уповноважений підрозділ СБУ) готується довідка.
		У довідці зазначаються:
		дані про іноземця, якому передбачається заборонити в`їзд в Україну: прізвище, ім`я (імена) та по батькові (за наявності) іноземця в називному відмінку (для громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь - російською мовою з дублюванням латиницею, для громадян інших країн та осіб без громадянства - латиницею), число, місяць, рік народження, стать, громадянство (підданство) або країна постійного проживання, а також за наявності - дані національного паспорта або іншого документа, який посвідчує особу іноземця (вид, серія, номер, орган, який видав, дата видачі), місце народження, місце роботи, посада, місце проживання, контактний номер телефону;
		відомості, що обґрунтовують необхідність прийняття рішення про заборону в`їзду, зокрема: обставини, що є підставою для прийняття рішення про заборону в`їзду; результати перевірки іноземця за інформаційними системами й оперативними обліками СБУ, МВС та банками даних Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол; наявність родинних зв?язків в Україні (дружини або чоловіка, дітей, батьків, осіб, які перебувають під її опікою чи піклуванням); наявність майнових зобов`язань перед юридичними та фізичними особами в Україні; строк заборони в`їзду в Україну іноземцю (три роки).
		Під час дії в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану у довідці не зазначаються відомості, визначені абзацами шостим - восьмим цього пункту, окрім відомостей про результати перевірки іноземця за інформаційними системами й оперативними обліками СБУ.
		Відповідно до пунктів 5-6 Інструкції № 31 на підставі відомостей, викладених у довідці, в уповноваженому підрозділі СБУ готується постанова про заборону в`їзду в Україну (додаток 1).
		У постанові про заборону в`їзду в Україну не допускається викладення інформації з обмеженим доступом.
		Постанова про заборону в`їзду в Україну складається у двох примірниках, які підписуються оперативним співробітником уповноваженого підрозділу СБУ та погоджуються: у ЦУ СБУ - начальником функціонального підрозділу або його заступником; у регіональному органі СБУ - начальником цього органу або його заступником.
		Примірники постанови про заборону в`їзду в Україну затверджуються Головою СБУ, його першим заступником чи заступником відповідно до розподілу функціональних обов`язків.
		Строк заборони в`їзду в Україну іноземцю обчислюється з дати затвердження постанови про заборону в`їзду в Україну.
		Системний аналіз наведених норм вказує на те, що передумовою для прийняття СБУ постанови про заборону в`їзду в Україну іноземцю є підготовка довідки про таку необхідність. Саме у зазначеній довідці, згідно з вимогами вищевказаної Інструкції, викладаються обставини та обґрунтування, які є підставою для прийняття рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю.
		Як було зазначено судом раніше, оскаржуваною постановою від 04.08.2022 року № 5/2/4-664, відповідачем прийнято рішення заборонити в`їзд на територію України громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 / ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (стать чоловіча), терміном на три роки.
		Судом встановлено, що підставою для прийняття такої постанови стала довідка Департаменту ЗНД СБУ від 04.08.2022 № 5/2/4-647 ДСК (т.1 а.с.141) щодо наявності підстав для прийняття рішення про заборону в`їзду в Україну, яка містить гриф «Для службового користування». 
		До зазначеної довідки від 04.08.2022 № 5/2/4-647 ДСК відповідач додав у матеріали справи також довідку стосовно «злодія» в законі ОСОБА_1 (т.1 а.с.142-153), резолютивною частиною якої пропонується здійснити огляд відкритих джерел інформації, зокрема, інтернет ресурсів, та за результатами узагальнення отриманої інформації доповісти пакет документів щодо заборони в`їзду ОСОБА_1 на територію України. Додатки до зазначеної довідки стосовно «злодія» в законі ОСОБА_1 , викладені  російською мовою, являють собою скріншоти та роздруківки різних сайтів мережі інтернет та знаходяться у матеріалах справи в томі 1 на аркушах справи 154-238.
		Зі змісту довідки від 04.08.2022 № 5/2/4-647 ДСК (т.1 а.с.141) вбачається, що згідно з інформаційними базами даних Генерального секретаріату Інтерполу, ОСОБА_1 належить до лідерів Євразійської/Східноєвропейської організованої злочинності, перебуває під впливом спецслужб російської федерації та має неформальний статус «вор (злодій) в законі», суспільна небезпечність перебування на території України якого полягає у організації та координації вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних в т.ч. і з вчиненням терористичних актів.
		Вказана діяльність містить ознаки підготовки злочинів, відповідальність за які передбачена статтями 258-2585 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Більш того, злочинна діяльність осіб, що перебувають у статусі «вори (злодії) в законі» може містити ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 255, 2551, 2553 КК України.
		Колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять лист Національної поліції України №15336/23/01-2023 від 06.07.2023, відповідно до якого зазначено, що на підставі ухвали Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 Департаментом здійснено повторну перевірку наявності в банках даних Інтерполу  відомостей про особу з установчими даними ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами якої інформації стосовно вказаної особи не виявлено (т.2, а.с.138-140), а також лист з Генерального секретаріату Міжнародної організації кримінальної поліції - ІНТЕРПОЛ від 02.09.2022 №LA/88732-1462, відповідно до якого станом на сьогодні пан ОСОБА_1 , народжений ІНФОРМАЦІЯ_3 , не є суб`єктом Оповіщення Інтерполу чи циркуляру (т.1, а.с.17-18).
		Разом з цим, матеріали справи не містять будь-яких доказів про те, що позивач набув статусу підозрюваного, обвинуваченого, підпадає під ознаки особи у статусі «злодія в законі», або відносно нього здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 255, 255-1, 255-3 КК України.
		До того ж, суд звертає увагу, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови від 04.08.2022 №5/2/4-664 слугувало саме встановлення інформації щодо причетності позивача до терористичної діяльності. Тобто, інформація та документальні обґрунтування  стосовно того, що позивач підпадає під ознаки особи у статусі «злодія (вора) в законі» та можливо є учасником організованої злочинної діяльності - не була покладена в основу оскаржуваного рішення, оскільки в постанові від 04.08.2022 №5/2/4-664 як підставу її прийняття та суть загрози національній безпеці України зазначено виключно про причетність позивача до терористичної діяльності. 
		Крім того, в довідці Департаменту ЗНД СБУ від 04.08.2022 №5/2/4-647 ДСК (абзац 4 лицьова частина документу), міститься імперативне твердження про те, що (цитата) співвласником «ООО «ИК «Технопромэкспорт» є ОСОБА_1 .
		За матеріалами вказаної довідки було встановлено, що (цитата, мовою оригіналу) російська державна корпорація «Ростех», дочірні підприємства якої безпосередньо здійснюють розробку, виробництво і постачання військової техніки, зброї та боєприпасів для потреб збройних сил РФ є співвласником (35% статутного капіталу) російської компанії «ООО «Инжиниринговая Компания «Технопромэкспорт».
		Також встановлено, що (цитата, мовою оригіналу) «ООО «ИК «Технопромэкспорт» є керуючою компанією для російського підприємства «Акционерное общество «Конструкторское бюро автоматических линий имени Льва Николаевича Кошкина».
		АТ «КБАЛ ім. ЛН Кошкіна» (РФ, Московська обл., м. Подольськ), серед іншого здійснює виробництво обладнання військового та подвійного призначення, зокрема установок, автоматів та станків для патронної промисловості підприємств оборонного комплексу РФ.
		Видами діяльності АТ «КБАЛ ім. ЛН Кошкіна» є виробництво вибухових речовин (код діяльності 20.51) та виробництво зброї і боєприпасів (код діяльності 25.40). Задачею АТ «КБАЛ ім. ЛН Кошкіна» є розробка автоматичного обладнання для масового виробництва боєприпасів (офіційний сайт АТ «КБАЛ ім. ЛН Кошкіна»).
		Також, на головній сторінці офіційного сайту міститься розділ «Оборудование военного назначения», а в ньому підрозділ «Каталог продукции военного и двойного назначения». На відображеній сторінці розміщені прилади, у тому числі, для упаковки, спорядження, розбірки, та демонтажу патронів калібрів 7,62 мм на 54 мм та 5,45 на 39 мм. Патрони вказаних калібрів є основними боєприпасами для стрілецької зброї у збройних силах РФ».
		Таким чином, за наведеними у довідці висновками відповідача, ОСОБА_1 через низку пов`язаних юридичних осіб сприяє збройній агресії РФ проти України та окупації/анексії території, шляхом постачання/надання, зберігання зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової чи спеціальної техніки, інших засобів і знарядь здійснення збройної агресії РФ проти України, забезпечення ремонту таких засобів і знарядь та шляхом участі в фінансуванні та матеріально-технічному забезпеченні діяльності держави-агресора, пов`язаної зі збройною агресією РФ проти України чи окупацією/анексією її території.
		Враховуючи означене, посадові особи відповідача роблять висновок, що вказані дії ОСОБА_1 створюють суттєву загрозу та завдають істотну шкоду національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України. 
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 було зобов`язано Службу безпеки України надати належні та допустимі докази щодо причетності позивача до терористичної діяльності, належні та допустимі докази щодо наявності станом на 04.08.2022 року у громадянина Ізраїлю ОСОБА_1 корпоративних прав (бенефіціар) або участі у роботі керівних органів наступних суб`єктів господарювання, зареєстрованих у російській федерації: державна корпорація «Ростєх» (государственная корпорация «Ростех») податковий номер 7704274402, компанія «ООО Інжинірінгова компанія «Тєхнопромекспорт» (компания «ООО Инжиниринговая компания «Технопромэкспорт») податковий номер 7704332728, а також підприємство «Акціонерне товариство «Конструкторське бюро автоматичних ліній імені Льва Миколайовича Кошкіна» (Акционерное общество "Конструкторское бюро автоматических линий имени Льва Николаевича Кошкина"), а також належні та допустимі докази що підтверджують взаємний корпоративний зв?язок або наявність контрактних господарських відносин щодо виробництва товарів військового призначення між наступними суб?єктами господарювання: державна корпорація «Ростєх» (государственная корпорация «Ростех») податковий номер 7704274402, компанія «ООО Інжинірінгова компанія «Тєхнопромекспорт» (компания «ООО Инжиниринговая компания «Технопромэкспорт») податковий номер 7704332728, а також підприємство «Акціонерне товариство «Конструкторське бюро автоматичних ліній імені Льва Миколайовича Кошкіна» (Акционерное общество "Конструкторское бюро автоматических линий имени Льва Николаевича Кошкина").
		Втім, відповідачем не було надано суду витребувані докази. Враховуючи означене, суд с силу частини 6 статті 77 КАС України вирішує спір виходячи з наявних у матеріалах справи доказів.
		Окрім того, при розгляді судом першої інстанції зазначеної справи № 320/4819/23 у відповідача були витребувані ухвалою від 30.06.2023 року (т.2 а.с.131-132) належні та допустимі докази на підтвердження висновків, які зроблені довідці Департаменту ЗНД СБУ від 04.08.2022 №5/2/4-647 ДСК, зокрема, щодо всіх фактів здійснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , терористичної діяльності/терористичних актів, та відомості про кримінальні провадження по цим фактам за статтями 258, 2581, 2582, 2583, 2584, 2585, 2586 КК України, де ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є підозрюваним/обвинуваченим. 
		На виконання вимог зазначеної ухвали відповідач листом від 26.07.2023 року (т.2 а.с. 146-148) повідомив суд, що зазначені в ухвалі відомості у відповідача відсутні.
		Натомість, представником позивача була надана виписка з державного реєстру юридичних осіб станом на 14.06.2023 (мовою оригіналу «выписка из государственного реєстра юридических лиц по состоянию на 14.06.2023»), за змістом якої вбачається, що в раду директорів російської компанії «ООО «Инжиниринговая Компания «Технопромэкспорт» входить генеральний директор корпорації ВСМПО-АВИСМА ОСОБА_1 , а не ОСОБА_1, як було зазначено в довідці Департаменту ЗНД СБУ від 04.08.2022 (т.2, а.с.31-46). 
		Твердження відповідача стосовно наявності у позивача або у контрольованих ним юридичних осіб корпоративних прав в статутному фонді російської компанії «ООО «Инжиниринговая Компания «Технопромэкспорт» - є доказово неспроможним, оскільки не підтверджено жодним наявним у матеріалах справи доказом.  
		За наданими позивачем документами, у тому числі витягами з державних реєстрів російської федерації, перекладеними українською мовою за допомогою електронних ресурсів (протокол огляду від 16.08.2023, матеріали т.2 а.с.27, 31-46, 105-112, 184-189), до складу власників російської компанії «ООО «Инжиниринговая Компания «Технопромэкспорт» в різні періоди входили державна корпорація «Ростех» та фізична особа (мовою оригіналу) ОСОБА_11 . Враховуючи зазначені дані, колегія суддів вважає твердження відповідача про те, що співвласником «ООО «ИК «Технопромэкспорт» є ОСОБА_1  - не доведеним належними та допустимими доказами. При цьому, обов`язок доказування зазначеного твердження покладений законом саме на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, в силу імперативних приписів частини 2 статті 77 КАС України.
		До того ж, представником позивача було надано річний звіт російської компанії «ООО «Инжиниринговая Компания «Технопромэкспорт» за 2013 рік, з якого вбачається, що до складу ради директорів цієї юридичної особи входив ОСОБА_1 1975 року народження, який обіймав посаду генерального директора (мовою оригіналу) ОАО «Корпорация ВСМПО-АВИСМА» (т.2, а.с.66-69), в той час як з матеріалів справи судом апеляційної інстанції було встановлено, а сторонами не спростовано, що позивач у справі 320/4819/23 має по-батькові  ОСОБА_1 (а не ОСОБА_1 ) та народився в 1959 році, 25 жовтня, на що беззаперечно вказують паспортні документи та інші відомості.
		За матеріалами загальнодоступного інформаційного ресурсу Вікіпедія (ІНФОРМАЦІЯ_4) встановлено існування фізичної особи ОСОБА_1 1975 року народження, уродженця міста Москва, який є російським топ-менеджером, колишнім генеральним директором корпорації ВСМПО-АВІСМА, якого було звинувачено в зловживанні повноваженнями та шахрайстві у особливо великих розмірах. 
		Враховуючи означене, встановлені судовою колегією обставини та наявні докази свідчать про існування в один часовий проміжок двох різних осіб на ім`я ОСОБА_1 (мовою оригіналу ОСОБА_1 ) з різними по-батькові, датами та місцями народження, а відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме позивач є співвласником російської компанії (мовою оригіналу) «ООО «ИК «Технопромэкспорт» і через діяльність вказаної юридичної особи бере участь у функціонуванні військово-промислового комплексу російської федерації.
		Стосовно посилання відповідача на превентивний характер рішення про заборону в`їзду стосовно позивача, суд звертає увагу, що відповідних доказів на обґрунтування такого запобіжного заходу суду надано не було.
		Колегія суддів зазначає, що необхідність заборони в`їзду, яка має превентивний характер, не має доводитися вчиненням особою протиправних діянь, проте, має обґрунтовуватися, тобто посилання відповідача на можливість протиправної поведінки позивача, мають бути обґрунтовані наявністю певної достовірної інформації у вигляді довідок, пояснень, тощо. Втім, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності відповідних доказових підстав причетності позивача до терористичної діяльності, як підстави для прийняття оскаржуваного рішення. Такий підхід відповідача не повною мірою відповідає приписам пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до якого будь-який акт (рішення) суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення. 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що Указом Президента України від 19.10.2022 №727/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» введено в дію пункт 246 Додатку до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким застосовані санкції (строком на 10 років) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.250, т.2 а.с.1-3).
		Наявність діючих санкцій відносно позивача, на думку суду першої інстанції, є додатковим свідченням існування підстав і обґрунтування для прийняття обмежувальних заходів щодо його особи, включаючи заборону в`їзду.
		Втім, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та звертає увагу, що оскаржувана постанова СБУ була прийнята 04.08.2022, тобто на два з половиною місяці раніше прийняття рішення Радою національної безпеки і оборони України про вжиття санкцій щодо позивача, а тому рішення РНБО не могло бути покладено в основу прийняття оскаржуваного рішення та, як наслідок, бути законною підставою застосування до позивача обмежувальних заходів у вигляді заборони в`їзду.
		Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова від 04.08.2022 №5/2/4-664 про заборону в`їзду на територію України громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 / ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 є протиправною, прийнятою без достатніх доказових підстав та підлягає скасуванню.
		Посилання позивача на протиправне обмеження доступу відповідачем певних розділів постанови від 04.08.2022 №5/2/4-664 - не береться судом до уваги, оскільки заштриховування у вказаному документі даних оперативних працівників, які готували зазначену постанову - жодним чином не впливає на можливість встановлення змісту цього документу, підстави його прийняття та суть вжитого цим актом заходу, тобто не впливає на правову оцінку судом акту суб`єкта владних повноважень.
		Щодо позовної вимоги в частині визнання протиправним та скасування доручення СБУ до Державної прикордонної служби України від 01.09.2020 № 5/2/4-665 стосовно громадянина Держави Ізраїль ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо заборони в`їзду в Україну строком до 04.08.2025 року, суд зазначає наступне.
		Механізм надання Держприкордонслужбі та виконання нею доручень уповноважених державних органів - правоохоронних, розвідувальних органів та ДМС щодо осіб, які перетинають державний кордон регулюється Порядком надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2013 № 280 (далі - Порядок № 280).
		Відповідно до пунктів 3, 5 Порядку № 280 доручення Держприкордонслужбі надаються уповноваженими державними органами відповідно до їх компетенції та за наявності підстав, визначених законом.
		Уповноважені державні органи можуть надавати доручення щодо: заборони в`їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства протягом строку, встановленого уповноваженим державним органом.
		Беручи до уваги, що судом було визнано протиправним та скасовано рішення про заборону в`їзду в Україну, позовна вимога про визнання протиправним та скасування доручення СБУ України від 04.08.2022 (01.09.2020) № 5/2/4-665 (т.2, а.с.124) про заборону в`їзду - також підлягає скасуванню, як похідна. Датою прийняття цього документу судова колегія вважає саме 04.08.2022 року, а не 01.09.2020 року, як зазначено у змісті позовної заяви, оскільки саме 04.08.2222 є датою її прийняття, окрім того, термін трирічного строку обмеження права на в`їзд закінчується 04.08.2025 року, таким чином початок цього строку є 04.08.2022 року.
		Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається  до уваги через їх неналежність до предмету позову або доказову  непідтвердженість матеріалами справи.
		При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Однак, згідно з пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
		Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Приписи пунктів 1, 4 частини 1, частини 2 статті 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача - задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.
		Згідно частиною 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		За правилами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. 
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у даній справі було сплачено судовий збір у розмірі 3220,80 грн. за подання позовної заяви згідно квитанції  № 8821 від 19.03.2023 року та судовий збір у розмірі 4831,20 грн. за подання апеляційної скарги згідно квитанції № 6575-4665-0035-5064 від 20.08.2023 року.
		Враховуючи задоволення апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 8052 грн.
		Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) - задовольнити.
		Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року - скасувати, прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 ) - задовольнити.
		Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо прийняття постанови від 04.08.2022 №5/2/4-664 про заборону в`їзду на територію України громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 / ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (стать чоловіча);
		Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_5 від 04.08.2022 №5/2/4-664 про заборону в`їзду на територію України громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 / ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (стать чоловіча);
		Визнати протиправним та скасувати доручення ІНФОРМАЦІЯ_5 до Державної прикордонної служби України від 04.08.22 №5/2/4-665 стосовно громадянина Держави Ізраїль ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо заборони в`їзду в Україну строком до 04.08.2025.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 ЄДРПОУ НОМЕР_4 витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 8052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн. 00 коп.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
		 
		 
		Головуючий          суддя                                                                      Є.І.Мєзєнцев
		 
		                    cуддя                                                                      О.В.Епель
		 
		                              суддя                                                                      В.В.Файдюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...