Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/6138/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 20.11.2023. Зареєстровано: 21.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2023.
Дата набрання законної сили: 20.11.2023
Номер судового провадження: Зі/990/174/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		20 листопада 2023 року 
		м. Київ
		справа №480/6138/20
		адміністративне провадження №Зі/990/174/23
		 
		Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ІНФОРМАЦІЯ_2 про відвід судді Соколова В. М. від участі у справі №480/6138/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністра оборони України Тарана Андрія Васильовича, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на військовій службі, стягнення середнього заробітку,
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
		- визнати протиправним та скасувати наказ Міністра оборони України від 31 серпня 2020 №143КП (зі змінами, внесеними наказом від 07 вересня 2020 року №151) в частині притягнення полковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з військової служби через службову невідповідність;
		- поновити полковника ОСОБА_1 на військовій службі на посаді військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- стягнути з відповідачів на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 31 серпня 2020 року до дня поновлення на посаді;
		- рішення в частині поновлення на військовій службі на посаді військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.
		Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року позов задоволено частково.
		Визнано протиправним та скасовано наказ Міністра оборони України від 31 серпня 2020 року №143КП зі змінами, внесеними наказом від 07 вересня 2020 року №151, в частині притягнення полковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з військової служби через службову невідповідність.
		Визнано протиправним та скасовано Наказ Міністра оборони України (по особовому складу) №479 від 21 вересня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас за підпунктом "д" (через службову невідповідність) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
		Визнано протиправним та скасовано Наказ ТВО військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) № 234 від 16 жовтня 2020 року про виключення зі списків особового складу та зняття з усіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .
		Поновлено ОСОБА_1 на військовій службі на посаді військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 з 17 жовтня 2020 року.
		Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 17 жовтня 2020 року в сумі 245818,59 грн.
		Рішення в частині поновлення на військовій службі на посаді військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в сумі 22973,7 грн допущено до негайного виконання.
		У задоволенні інших вимог відмовлено.
		Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі №480/6138/20 скасовано.
		Прийнято постанову, якою відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .
		Не погодившись із оскаржуваним судовим рішенням, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. 
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 серпня 2023 року для розгляду справи №480/6138/20 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя      Соколов В.М., судді Білак М.В., Єресько Л.О.
		Ухвалою Верховного Суду від 24 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року у справі №480/6138/20.
		14 листопада 2023 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_2 про відвід судді Соколова В.М. від розгляду цієї справи.
		Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2023 року вказану заяву визнано необґрунтованою та передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 16 листопада 2023 року заяву про відвід судді Соколова В.М. передано на розгляд судді Кашпур О.В.
		Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. 
		За текстом частин одинадцятої, дванадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
		У вищезазначеній заяві, заявник посилається на пункт 4 частини першої статті 36 КАС України та зазначає, що в нього наявні підстави, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності головуючого судді.
		Зокрема, заявник вказує, що у період 2008-2019 років Соколов Володимир Миколайович займав посаду судді Сумського окружного адміністративного суду, а з 2008 року - адміністративну посаду заступника голови суду. Займаючи адміністративну посаду, Соколов В.М. представляв суд у взаємовідносинах з іншими органами державної влади, громадськими організаціями та представниками наукової спільноти. В той же час, починаючи з 10 січня 2019 року по 16 жовтня 2020 року, полковник ОСОБА_1 , який є позивачем по справі №480/6138/20, займав посаду військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці згідно з військово-адміністративним поділом території України (Сумської області). Заявник зазначає, що очевидним є той факт, що в процесі виконання посадових (службових) обов`язків заступник голови Сумського окружного адміністративного суду Соколов В.М. та військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_1 , під час безпосереднього спілкування та налагодження взаємодії, могли мати реальну можливість формування тісних (товариських) відносин чи зв`язків.
		Таким чином, наведені обставини викликають у відповідача сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді-доповідача Соколова В.М.
		Розглядаючи вищезазначену заяву, Верховний Суд виходить з такого.
		Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
		Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 
		1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 
		2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 
		3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 
		4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 
		5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
		Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
		До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
		Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
		Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		У зв`язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
		Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справи «Білух проти України», заява №33949/02) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
		1) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
		2) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
		Отже, як вбачається вищевикладеного, при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
		Поряд із цим, суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
		Наведені заявником доводи, за яких, на його думку, є сумнів у неупередженості або об`єктивності судді мають суб`єктивний характер, оскільки жодного прикладу вчинення суддею Соколовим В.М. дій, які б свідчили про її упередженість чи ставить під сумнів безсторонність судді не наведено.
		Посилання заявника на можливість формування тісних (товариських) відносин чи зв`язків головуючого судді Соколова В.М. з позивачем не свідчить про його необ`єктивність та упередженість, а є, фактично, припущенням заявника та не ґрунтується на об`єктивних фактах чи конкретних діях судді.
		Отже, заявник, посилаючись на упередженість та необ`єктивність головуючого судді Соколова В.М., не навів жодних обставин вчинення суддею дій, які б свідчили про його упередженість чи ставили під сумнів його безсторонність.
		У той же час Верховний Суд наголошує, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
		За таких обставин, Суд вважає, що заявником не наведено, а Верховним Судом не встановлено обставин, які ґрунтуються на доказах, які б ставили під сумнів в об`єктивності судді при розгляді цієї справи, а також могли б свідчити про їх пряму чи опосередковану заінтересованість у результаті розгляду справи, упередженість судді. 
		З урахуванням зазначеного, заява ІНФОРМАЦІЯ_2 про відвід головуючого судді Соколова В.М. у справі №480/6138/20 задоволенню не підлягає.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України, Суд
		У Х В А Л И В :
		У задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 про відвід судді Соколова В. М. від участі у справі №480/6138/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністра оборони України Тарана Андрія Васильовича, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на військовій службі, стягнення середнього заробітку - відмовити.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                    О.В. Кашпур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...