Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/4621/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано для оприлюднення: 21.11.2023. Зареєстровано: 21.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2023.
Дата набрання законної сили: 21.12.2023
Номер судового провадження: 1-кп/947/173/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019161480000362

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		       Справа № 520/4621/19
		Провадження № 1-кп/947/173/23
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		20.11.2023 року Київський районний суд  м. Одеси, в складі:
		Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,  
		прокурора ОСОБА_3 , 
		захисника ОСОБА_4 ,
		розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019161480000362 від 10.02.2019 рокуза обвинуваченням ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця с. Великий Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області,  громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимий,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		Так, 09.02.2019 року приблизно о 22 годині, обвинувачений ОСОБА_5 знаходячись в приміщенні СТО «ВІТАЛАВТО» розташованого на проспекті Небесної Сотні, 1014 в м. Одесі, де останній проходив стажування, визначив об`єктом свого злочинного посягання автомобіль марки «BMW 325», зеленого кольору, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вищевказаного автомобіля та через незачинені водійські дверцята проник до салону та ключем запалювання, який знаходився в салоні вказаного автомобіля, здійснив запуск двигуна у робочий стан, після чого виїхав з території СТО «ВІТАЛАВТО» в напрямку проспекту Ак.Глушка в м.Одесі, тим самим ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, незаконно заволодівши транспортним засобом.
		В подальшому, рухаючись на вказаному автомобілі, на перехресті вулиці 15 Лінія та проспекту Ак.Глушка в м.Одесі ОСОБА_5 зіткнувся з іншим автомобілем та з місця вчинення дорожньо-транспортної пригоди зник.
		Внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_6 згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи автомобіля BMW 325i, реєстраційний номер НОМЕР_1 спричинено значну майнову шкоду в розмірі 119 279 гривень.
		Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_5  вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 289 КК України,за кваліфікуючими ознаками - незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало значної матеріальної шкоди.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, визнав повністю, та пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєного ним злочину, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив вищеописані та встановлені судом обставини справи, а саме: а саме: дату, час, місце вчинення кримінального правопорушення, правову кваліфікацію своїх діянь. У скоєному щиро кається, злочини вчинив у зв`язку з тяжким матеріальним становищем, та просив суворо його не карати.
		Враховуючи те, що обвинувачений  ОСОБА_5  повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений  ОСОБА_5  та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_5 та дослідженням цивільного позову, матеріалів характеризуючи його особу.
		Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
		Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина  ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії  за ч.2 ст. 289 КК України, за кваліфікуючими ознаками -  незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало значної матеріальної шкоди.
		Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7  «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному.
		Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання з застосуванням вимог 75 КК України, позицію обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника, які також просив призначити покарання без позбавлення волі, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме: визнання вини, щире каяття у скоєному, враховуючи характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , в силу ст. 89 КК України не судимого, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, на його утриманні перебуває мати, 1944 року народження, позитивно характеризується за місцем мешкання, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням його від відбування покарання з випробуванням, бо вважає це покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.
		Крім того, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 з застосуванням вимог ст. 75 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
		Потерпілий ОСОБА_6  звернувся з цивільним позовом про стягнення на його користь з обвинуваченого ОСОБА_5 матеріальної шкоди завданої йому внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення у розмірі 119 279 гривень.
		Відповідно до положень ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями, рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Факт заподіяння обвинуваченим ОСОБА_5 матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5 встановлено матеріалами справи у розміру 119 279  гривень, а тому має бути відшкодована обвинуваченим в повному обсязі.
		Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати по справі стягнути з ОСОБА_5 ..
		Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395  КПК України, суд,
		УХВАЛИВ:  
		Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації особистого майна.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_5 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки. 
		На підставі  ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5  наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнити з під варти в залі суду.
		Зарахувати в строк відбування призначеного покарання період перебування ОСОБА_5 під вартою з 13.02.2019 року по 04.03.2019 року та з 24.10.2023 рік по 20.11.2023 рік з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі (ч.5 ст. 72 КК України).
		Стягнути з  ОСОБА_5 на користь держави витрати на  проведення судової експертизиу розмірі 6 721 ( шість тисяч сімсот двадцять одна) гривень.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 119 279  гривень.
		Речовій доказ: автомобіль марки «BMW 325», зеленого кольору, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вважати повернутим власнику ОСОБА_6 .
		Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...