Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 449/699/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2023. Зареєстровано: 22.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2023.
Дата набрання законної сили: 30.05.2024
Номер судового провадження: 1-кп/449/74/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023140110000005

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 449/699/23 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		22.11.2023 м.Перемишляни
		 
		 
		Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
		головуючого      судді           ОСОБА_1 ,
		секретаря судових засідань        ОСОБА_2 ,
		за участю,
		прокурора        ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого    ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Перемишляни кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №62023140110000005 від 06.01.2023 р. відносно  
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Тернопіль, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, 
		В С Т А Н О В И В:
		Панас ОСОБА_6 , будучи працівником правоохоронного органу, у період часу з 31.12.2022 до 05.01.2023, перебуваючи 05.01.2023 р. у стані алкогольного сп`яніння, під час побутового конфлікту із своєю дружиною ОСОБА_7 , який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, керуючись умислом, спрямованим на спричинення останній тілесних ушкоджень, використовуючи свою фізичну перевагу над ОСОБА_7 , розуміючи та бажаючи завдати фізичного болю останній, умисно, протиправно наніс їй численні удари у ділянку знаходження життєво важливих органів чим спричинив останній закриту черепно-мозкову травму у вигляді трьох синців та двох саден на голові, чотирьох крововиливів на внутрішній поверхні м`яких покровів голови, субдуральної гематоми у вигляді пластинчастого скупчення згортку крові темно-червоного кольору об`ємом близько 50 мл в правій потиличній ділянці, субдуральної гематоми у вигляді пластинчастого скупчення згортку крові темно-червоного кольору об`ємом близько 100 мл в лівих скроневій, тім?яній та потиличній ділянках, крововиливів під м`які мозкові оболонки правої потиличної ділянки, в речовину головного мозку правої скроневої ділянки, під м`які мозкові оболонки правої півкулі мозочка, лівої скроневої ділянки, лівої потиличної ділянки, лівої півкулі мозочка, в речовину головного мозку лівого бокового шлуночка та довгастого мозку. Згідно висновку експерта дані тілесні ушкодження мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 04.00 год.
		Також ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_7 п`ять синців на правій верхній кінцівці, два синці на лівій верхній кінцівці, синець на животі та синець на правій нижній кінцівці, закритий повний поперечний перелом VIII-го ребра зліва по задній аксілярній лінії, які утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), могли виникнути в період від однієї до п`яти діб до моменту настання смерті, мають ознаки: синці легкого тілесного ушкодження, а перелом ребра - тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я та не знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті.
		Таким чином, вищевказаними діями, ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_7 умисне тяжке тілесне ушкодження (умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння), що спричинило смерть потерпілої, тобто  скоїв кримінального правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України.
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 давав непослідовні та неоднозначні покази. 31 грудня 2022 року він з дружиною приїхали зі Львова в село, оскільки їх син ОСОБА_8 збирався святкувати Новий рік з друзями. Зранку 1 січня 2023 р. вони з дружиною пішли порати господарку свою та сусідську (годували баранів). В гості до них приходив ОСОБА_9 з яким вони трохи посиділи. Ввечері його дружина впала і розбила голову об кахельний п`єц. Він помив їй голову та поклав спати. 2 січня 2023 року вони порались по господарці. Ввечері прийшов син. Зранку 3 січня 2023 року він з дружиною поїхали автомобілем до Львова. Він пішов на добове чергування, а дружина була в дома зайнялась пранням. 4 січня після 8-ї ранку він прийшов до дому і пішов з дружиною купити продукти на свята. Біля 14-15-ї години вони приїхали в село, перекусили, прибрали, дружина поралась по господарці. Обвинувачений ліг спати. Зранку син поїхав до Львова (5-го січня). Дружина прийшла під обід вже п`яна. До них приходив сусід, який бачив її в такому вигляді. В його присутності вона падала з табуретки на підлогу. Сусід не захотів її піднімати і пішов. Обвинувачений повернувся, підняв дружину з підлоги та поклав на диван. Вона так і до вечора там лежала. Він заходив до кімнати декілька раз, хотів щоб вона пішла щось робити. Він навіть дав їй пару ляпасів по обличчю, але це не допомогло.   Ввечері приїхав син, який пішов порати господарку. Ввечері перед сном обвинувачений з сином посварились, - бо останній нібито безпричинно звинуватив його в побитті матері. Вони пошарпались та син йому випадково обпік руку. Під час того як обвинувачений чистив картоплю дружина впала з дивану на підлогу. Так як в обвинуваченого була обпечена рука, а сам син її підняти не міг, то ОСОБА_11 підклав під неї матрац. Коли вони вже спали, - то дружина почала хрипіти. Обвинувачений припустив, що це алкогольне отруєння. Син перевернув її на бік. Згодом хрипи посилились і він сказав сину викликати швидку. Сам почав робити дружині штучне дихання. Коли приїхала швидка, - то фельдшер консатувала смерть. Тіло забрали, а його відвезли в поліцію. Обвинувачений з одного боку розкаювався у вчиненому, однак з іншого боку визнав лише те, що 5 січня давав дружині пару ляпасів по обличчі, коли хотів привести її до тями.
		 
		Незважаючи на такі покази обвинуваченого, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
		Потерпілий ОСОБА_12 (син обвинуваченого) дав суду такі покази. Він з мамою постійно проживали в селі. Коли тато не був на роботі, - то приїжджав до них. Інколи батьки їздили до Львова. Він святкував Новий рік у кума і прийшов до дому 2 січня (2023р). 3 січня з самого ранку мама з татом поїхали до Львова, - тому як виглядала мама не бачив, бо ще спав як вони їхали. Коли вони вернулись то бачив в мами синяк під оком. Вона казала що впала. Потім він поїхав до Львова.   Ввечері 5 січня повернувся біля 20-ї години. Батьки були п`яні.  Світла не було і він пішов порати господарку. Чув як мама його кликала, але він зразу не прийшов. Коли прийшов, - то мама лежала на підлозі, а тато стояв біля неї. На запитання чи вони бились мама тільки «угукнула». Він поклав маму на диван і забрав тата з кімнати.    На кухні вони з цього приводу ще шарпались. Під час того обпік випадково татові руку. Біля 23-ї години почали готувати вечерю. Згодом тато пішов спати, а потім і він. Біля 1-ї години ночі він почув як з дивану впала мама. Він її не піднімав, а підсунув матрац.  Біля 2-ї години вона почала хрипіти і в якийсь момент перестала рухатись. 
		Потерпілий ОСОБА_13 (син обвинуваченого) дав суду такі покази. Він вже два роки як не живе в дома, а живе окремо з дружиною. 4 січня батьки приїжджали до Львова , то він заїжджав до них і домовився, що 6 січня приїде до них в село. 6 січня десь біля 3-ї години подзвонив брат і повідомив про смерть мами.  Він не був очевидцем бійок батьків. Мама насправді останнім часом дуже пила. Батько хотів її лікувати.
		Свідок ОСОБА_14 (фельдшер, яка приїжджала на виклик) дала такі покази. Їх бригада поверталась з с.Вишнівчик, коли поступив виклик до господарства де жили ОСОБА_15 . На швидку подзвонив син та повідомив, що в мами гостре алкогольне отруєння. Вони доїхали десь за 40-50 хв. Після виклику. Їх зустрів син ( ОСОБА_16 ) та провів до будинку . Жінка лежала на правому боці головою до входу на підлозі на матраці без ознак життя. Синець над бровою був лише, але не свіжий. Після чого вони викликали поліцію. В будинку ще був її чоловік від якого було чути запах алкоголю. Син пояснив, що мама під час сну почала «прихрипати» і він викликав швидку. Казав, що тіло вони з батьком не рухали.   
		Свідок ОСОБА_17 дала суду такі покази. Вона з чоловіком приїжджали в с.Дібрівки як мінімум раз на місяць. Вони живуть по сусідству з ОСОБА_38 (через чотири хати). ОСОБА_21 жила в селі постійно разом з сином ОСОБА_19 . До них періодично приїжджав її чоловік ОСОБА_20 (коли не ходив на роботу). Як померла так і обвинувачений зловживали алкогольними напоями. Свідок вважала, що обвинувачений змушував випивати дружину. Поки його не було в селі - ОСОБА_21 не пила. Як тільки він приїжджав, - то напивалися. Останні п`ять років пили «конкретно», а до того ОСОБА_21 так не пила. Могли пити цілу ніч.  ОСОБА_15 ОСОБА_18 перебувала під його владою і боялася йти лікуватися.  Коли свідок приїжджала в село, то ОСОБА_21 завжди приходила до них і була завжди на лиці спухла, побита і під очима часто були синці.    Обвинуваченого ніколи не бачила тверезим. Часто сварились і було чути нецензурну лайку. На початку січня до її чоловіка подзвонив ОСОБА_16 і повідомив що буде похорон ОСОБА_22 . До цього  ОСОБА_21 десь за два місяці до своєї смерті була в неї вдома і жалілася, що її чоловік б`є, а вона не знає за що. 
		Свідок ОСОБА_23 (рідна сестра померлої) дала суду такі покази. Вона проживає в Києві вже давно. Коли жили батьки то інколи приїжджала до них, де бачила і сестру. Останнім часом з сестрою та її дітьми спілкувалась по телефону. На Різдво 2023 року до неї подзвонив син сестри ОСОБА_11 та повідомив, що мама померла. Свідок повідомила, що після одруження обвинувачений взяв сестру «під каблук» і вона його боялася. Він часто бив її (навіть раз, коли вона була вагітна) та інколи дітей, які те ж  його боялись. Часто про такі факти їй розповідав батько, який вже помер. Батько розповідав, що одного разу коли обвинувачений бив сестру він втрутився і обвинувачений приставляв йому ніж до горла і погрожував. Десь шість років вона була свідком того як обвинувачений бив її сестру. Під час святкування 25 річчя шлюбу - 26 травня 2021 року обвинувачений побив сестру і вона ночувала в сусідки п.ОСОБА_39. Останній раз обвинувачений побив дружину десь в листопаді 2022 року (зі слів сина). Син померлої розповідав їй, що на ній не було живого місця.   Сестра почала випивати років п`ятнадцять тому.  Обвинувачений з свідком не спілкувався. Вони були в неприязних відносинах.  Свідок декілька разів дзвонила на роботу обвинуваченого і просила, щоб на нього вплинули.   Свідок бачилась з сестрою останній раз в серпні 2022 року (на весіллі сина). Після чого вони ще спілкувались два рази по телефону. Син ОСОБА_11 розповідав їй, тато постійно приїжджає в село з горілкою і випиває з мамою. Також після смерті матері, син ОСОБА_11 розповідав, що напередодні мама його просила, щоб він не залишав її саму з татом.  Як жив батько, - то розповідав, що обвинувачений з сестрою ходять до сусідів випивати. Свідок ходила до тих сусідів і просила, щоб не давали сестрі пити. 
		Свідок ОСОБА_25 дала суду такі покази. Вона є сусідкою ОСОБА_15 по гуртожитку (через кімнату). Вона знає їх десь 25 років. Жили в гуртожитку разом з двома дітьми. Коли обвинувачений жив в гуртожитку з дружиною і дітьми чи коли вони останнім часом приїжджали з села, - то в них постійно були сварки, вони випивали і обвинувачений не раз бив дружину. ОСОБА_21 випивала і розказувала, що чоловік її б`є за те що вона п`є.  Її лице потійно було в синцях, особливо останній рік. Після бійок водились за ручки. ОСОБА_21 розповідала, що ОСОБА_26 не дозволяє лікуватись, а п`є вона через те, що її все болить. Свідок навіть декілька раз її давала уколи від болю.  Приблизно в листопаді 2022 року обвинувачений так побив дружину, що вона була вся в крові, ніс на бік (зламаний мабуть), кімната вся в крові була і  його руки були в крові. Її забрали на швидку, але обвинувачений її звідтам швиденько забрав, щоб не було проблем. Після цього приїжджала поліція, але обвинувачений все зам`яв, щоб не вигнали з роботи. Також ОСОБА_21 розповідала їй, що на Новий рік обвинувачений її теж побив. Коли вони були 4 січня 2023 року у Львові , - то скуплялись на свята, купили горілку і було чути, що вони бились в себе в кімнаті. Після чого поїхали в село.   
		Свідок ОСОБА_27 дала суду такі покази. 4 січня 2023 року обвинувачений з дружиною приїхали зі Львова . Вони сиділи в машині, коли вона проходила повз. Обвинувачений був випивший.  ОСОБА_21 вийшла з машини,  вони трохи поговорили, після чого пішли на низ.  ОСОБА_21 пішла до сусідки п.ОСОБА_39. і там «пересиджувала», чекала сина.  Загалом вони пили обоє. Свідок не бачила щоб обвинувачений бив дружину, однак, ОСОБА_18 часто ходила побита і в масці. Ірина як правило не випивала, коли чоловіка не було.
		Свідок ОСОБА_28 дав суду такі покази. 4 січня 2023 року він приходив до ОСОБА_15 . Був там хвилин п`ять.  Вони обоє були п`яні. Ірина сиділа на табуретці і впала на підлогу, але її ні свідок ні обвинувачений не піднімали. Загалом ОСОБА_18 там жила постійно, а ОСОБА_29 приїжджав час від часу. Інколи і свідок з ними випивав. Інколи, ОСОБА_29 пив тільки 50 грам, бо казав, що завтра на роботу.  Щоб обвинувачений бив дружину не бачив.  
		Свідок ОСОБА_30 (рідна сестра обвинуваченого) дала суду такі покази. Біля 3-ї години ночі  до неї подзвонив ОСОБА_29 і повідомив, що ОСОБА_31 померла. Розказував,  що перед цим вона хрипіла і кров через рот пішла.  Син ОСОБА_11 розповідав, що думали з татом, що вона відійде, - бо таке вже було. На думку свідка, після одруження ОСОБА_18 і ОСОБА_29 добре ставились один до одного. Спочатку вона часто приходила до них в гості, але згодом стала бувати рідко.  Останні чотири роки ОСОБА_18 була в селі. Дуже рідко зідзвонювались. Зі слів брата вже нічого не варила їсти та не прибирала, на роботу і лікуватися йти не хотіла.  Бачила ОСОБА_18 перед тим на весіллі сина ОСОБА_8 (27.08.2022р.). Свідок ОСОБА_18 не впізнала, - виглядала спитою. В них в хаті був бардак і свідок запропонувала, щоб ці всі офіційні весільні процедури пройшли у неї в квартирі на АДРЕСА_2 . На весіллі брат пильнував, щоб ОСОБА_18 не напилась, однак йому не дуже вдалось. Брат часто приходив до них до дому, коли працював. Розповідав, що дружина п`є, а що з нею робити не знав. Щоб бив дружину - такого не знає. Загалом він був спокійний, добрий та турботливий. 
		Свідок ОСОБА_32   (двоюрідна сестра обвинуваченого) дала суду такі покази. Про смерть ОСОБА_18 їй повідомила сестра. З ОСОБА_18 вони бачились тільки на якісь події в родині такі як похорони чи весілля їх сина. ОСОБА_18 любила випити. Щоб обвинувачений її кривдив - такого не знає. Характеризує брата як турботливого, доброго та готового завжди допомогти. Але брат не дуже був готовий ділитись особистим.
		Свідок ОСОБА_33 дав суду такі покази. Він з обвинуваченим працювали разом в поліції. ОСОБА_4 подзвонив до нього і повідомив про смерть дружини. Обставин смерті свідок не знає. Свідок не бачив дружину обвинуваченого останні п`ять років. Зі слів обвинуваченого, вона зловживала алкоголем, що стало причиною її звільнення з роботи. Про факті побиття обвинуваченим своєї дружини не знає. Як колегу по роботі, обвинуваченого характеризує як відповідального та виконавчого співробітника. Наскільки свідок знає, обвинувачений шукав де полікувати дружину і намагався відвідувати дружину в селі.
		Свідок ОСОБА_34 дала суду такі покази. Вона знає обвинуваченого і працювала з ним з 2018 року. Дружину обвинуваченого вона не знає, а про обставини її смерті їй нічого не відомо. Обвинуваченого як колегу по роботі характеризувала з позитивної сторони. З дружиною по телефону спілкувався дуже гарно, виглядало що любив її. Розповідав, що вона зловживає алкоголем та питав поради де і як її лікувати. 
		Свідок ОСОБА_35 дав суду такі покази. Він знайомий з з обвинуваченим з 2003 року, працювали разом і він був його напарником. Його дружину та дітей він знав особисто. Останній раз ОСОБА_18 бачив десь рік тому. Зі слів обвинуваченого його дружина любила випити. Один раз бачив її п`яну. Про обставини її смерті ОСОБА_7 йому нічого не відомо. Обвинувачений добре ставився до дружини і дітей, алкоголем не зловживав, бо працював водієм і мав бути тверезий.  
		Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_36 дав суду такі покази. Він проводив судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_7 , в тому числі на основі судово-таксологічної та судово-гістологічної експертиз. Наскільки він пригадує, на голові ОСОБА_7 були численні синці (по кругу, зі всіх сторін), а під час розтину також було виявлено крововиливи в голові, травми головного мозку та масивні гематоми. Єксперт пояснив, що сукупність всіх травм на голові (синці, садна,  крововиливи, гематоми, набряк головного мозку)   є закритою черепно-мозковою травмою, яка і стала причиною смерті ОСОБА_7 . При цьому говорити, що якась окрема з цих травм стала фатальною - не можна.  В висновку зазначено які з тілесних ушкоджень на голові виникли в межах доби, а які в межах трьох-п`яти діб до моменту смерті ОСОБА_7 .  Також на тілі ОСОБА_7 було виявлено численні синці на руках та по одному синцю на животі і правій нозі, а також перелом ребра (які не знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті). Всі ці тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету (предметів)  і виникнули від однієї до п`яти діб до смерті ОСОБА_7 . Експерт пояснив, що перелом ребра не міг настати під час реанімації потерпілої, яка надавалась обвинуваченим, оскільки, 8-ме ребро знаходиться в районі живота і зламане воно було з заду, - тому нічого спільного з реанімацією (масажем серця) воно не має. Множинність та локалізація всіх тілесних ушкоджень виключає їх утворення внаслідок падіння з висоти власного зросту.    
		Окрім показів потерпілих і свідків, обставини вчинення обвинуваченим даного злочину підтверджуються і зібраними під час досудового розслідування письмовими доказами та висновками експертів, зокрема: 
		згідно з Рапорту (а.с.83, Т.1)  06 січня 2023 р. о 4 год. 16 хв.  фельдшер БШМД повідомила про смерть ОСОБА_7 . Остання померла ще до прибуття швидкої, зловживала алкоголем, лежить на матраці на підлозі, є синці. Ознак насильницької смерті немає. Труп скеровано у відділення КЗ ЛОР ЛОБСМЕ у м.Бібрка для проведення  судово-медичної експертизи;
		в Протоколі огляду місця події (а.с.85-103, Т.1) від 6 січня 2023 року зазначено, що в АДРЕСА_3 в кімнаті виявлено тіло ОСОБА_7 , яке розташоване в кімнаті на матраці біля дивана (див. фото 18). На обличчі виявлено садна на носі, синці на правому  оці та над правою бровою, виділення жовто-коричневого кольору з носа. Також було виявлено плями червоного та фіолетового кольору на верхній внутрішній стороні правої руки;
		протоколом освідування ОСОБА_12 (сина)  (а.с.104-105, Т.1), згідно якого будь-яких видимих тілесних ушкоджень не виявлено;
		протоколом освідування ОСОБА_4 (обвинуваченого) (а.с.106-107, Т.1), згідно якого у обвинуваченого виявлено садна на спині та лівому  передпліччі, обпечена рана на правому передпліччі, садна на лівому стегні. Зі слів ОСОБА_4 дані тілесні ушкодження він отримав 5 січня 2023 року від сина під час сварки;
		протоколом обшуку від 7 січня 2023 року (а.с.109-114, Т.1), з якого вбачається, що було відібрані ряд взірців для дослідження (з килима, ліжка ліворуч, подушки, матраца, ліжка праворуч, подушки, простирадла, олімпійки), які згідно постанови слідчого (а.с.115-117, Т.1) визнано речовими доказами. Ухвалою слідчого судді від 9 січня 2023 року (а.с.147, Т.1) даний обшук було погоджено слідчим суддею;
		під час слідчого експерименту 20 квітня 2023 року  (див. а.с. 121-125, Т.1) підозрюваний ОСОБА_4   показав як 5 січня 2023 року він ще до приїзду сина клав дружину на диван та потім намагався її привести до тями, даючи ляпаси по обличчю. Також обвинувачений продемонстрував в якому положенні вона лежала на момент смерті; 
		під час слідчого експерименту 7 січня 2023 року (див. а.с.231-234, Т.1) потерпілий ОСОБА_12 (син) розповідав, що 4 січня 2023 року його мати ОСОБА_7 чекала на нього у сусідів, бо не хотіла бути наодинці з обвинуваченим. Цього ж дня, він помітив у мами синець біля ока. Наступного дня (5 січня) він їздив до Львова і повернувся біля 20-ї години. Пішов порати господарку. В якийсь момент він почув як мати його кличе з хати, а через деякий час побачив через вікно як батько тримаючи маму за руку і волосся стягнув її з ліжка на підлогу. Він забіг до хати і відтягнув тата від мами після чого вони вийшли з кімнати. Але через деякий час він знов почув крики матері і прибіг в кімнату. Вона лежала на підлозі і закривала двома руками голову, а батько ( ОСОБА_4 ) стояв над нею  дещо похилений. Потерпілий демонстрував, що мати лежала на підлозі та закривала потилицю лодонями обох рук, а батько стояв на відстані витягнутої руки дещо нахилений. Назар запитав в неї  чи все гаразд, - на що вона «угукнула». Потерпілий також розповів про конфлікт з татом, який мав місце 5 січня 2023 року. Під час цього конфлікту батько шарпнув його за верхній одяг в той момент коли він тримав каструлю з гарячою водою і він обпік йому руку. Також батько хапав його ззаду за куртку та наніс удар по обличчю. Після цього батько не втримався і впав на правий бік. Потерпілий також показав в якому місці і позі лежала мати на матраці після смерті;
		згідно з висновком експерта №02/2023 від 6 січня 2023 р. (а.с.126-129, Т.1) смерть ОСОБА_7 настала від закритої черепно-мозкової травми у вигляді трьох синців та двох саден на голові, чотирьох крововиливів на внутрішній поверхні м`яких покровів голови, субдуральної гематоми у вигляді пластинчастого скупчення згортку крові темно-червоного кольору об`ємом близько 50 мл в правій потиличній ділянці, субдуральної гематоми у вигляді пластинчастого скупчення згортку крові темно-червоного кольору об`ємом близько 100 мл в лівих скроневій, тім?яній та потиличній ділянках, крововиливів під м`які мозкові оболонки правої потиличної ділянки, в речовину головного мозку правої скроневої ділянки, під м`які мозкові оболонки правої півкулі мозочка, лівої скроневої ділянки, лівої потиличної ділянки, лівої півкулі мозочка, в речовину головного мозку лівого бокового шлуночка та довгастого мозку, яка утворилась від дії тупого (тупих) предмету (предметів), могла виникнути в період від однієї до п`яти діб до моменту настання смерті, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 04.00 год. у домоволодінні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Під час огляду трупа ОСОБА_7 також було виявлено  п`ять синців на правій верхній кінцівці, два синці на лівій верхній кінцівці, синець на животі та синець на правій нижній кінцівці, закритий повний поперечний перелом VIII-го ребра зліва по задній аксілярній лінії, які утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), могли виникнути в період від однієї до п`яти діб до моменту настання смерті, мають ознаки: синці легкого тілесного ушкодження, а перелом ребра - тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я та не знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті. В якому положенні перебувала ОСОБА_7 під час травмування з огляду на множинність і локалізацію ударів встановити не можливо. При цьому у крові ОСОБА_7 виявлено 2,26 проміле алкоголю. Вказана концентрація алкоголю в корові при житті може викликати алкогольне сп`яніння середнього ступеня;
		згідно з висновком судово-медичної експертизи (гістологічної) №105/2023 (а.с.132-134, Т.1) за наслідками дослідження шматочків внутрішніх органів ОСОБА_7 було встановлено, зокрема, численні крововиливи в м`яких оболонках головного мозку. Період виникнення ушкоджень  від 6 до 24 годин та від 1 до 5 діб  до моменту смерті; 
		згідно висновку експерта №62/2023-т (а.с.134, Т.1) в крові з трупа ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт в кількості 2,26 проміле;
		згідно висновку судово-психіатричного експерта №136 (а.с.135-137, Т.1) ОСОБА_4 на момент проведення експертизи тв. Період інкримінованих йому дій психічними захворюваннями не страждав (міг усвідомлювати свої дії та керувати ними);
		згідно додаткового висновку експерта №81/2023 від 30.05.2023 р., експертом були проаналізовані виявлені на тілі ОСОБА_7 тілесні ушкодження з огляду на покази свідка ОСОБА_25 (щодо побиття ОСОБА_7 її чоловіком на початку грудня 2022 року та ймовірного побиття її на початку січня 2023 року) тверджень сина ОСОБА_11 під час слідчого експерименту (виявлений 4 січня 2023 р. в мами синець над оком і дії батька по відношенню до матері 5 січня 2023 р.)  та тверджень обвинуваченого ОСОБА_4 під час слідчого експерименту (щодо «ляпасів», падіння з табуретки). Експерт прийшов до висновку, що враховуючи локалізацію виявлених тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_7 на різних анатомічних поверхнях та ділянках тіла, малоймовірним є  утворення їх внаслідок одноразового падіння на площину з висоти власного зросту (вертикального чи близького до нього положення). Стверджувати , що дані тілесні ушкодження виникли за обставин, вказаних обвинуваченим ОСОБА_4 та його сином під час слідчих експериментів не надається можливим. 
		 
		Правові позиції сторін.
		 
		Прокурор вважав, що вину та обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, цілком доведеними, та такими, що узгоджуються з усією сукупністю досліджених доказів, на які посилається сторона обвинувачення, та які послідовно та логічно доводять причетність останнього до вчинення зазначеного кримінального правопорушення. Тому, просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі та вирішити долю речових доказів.
		Потерпілий ОСОБА_37 просив призначити обвинуваченому покарання не пов`язане з позбавленням волі, оскільки, він багато допомагає йому та брату.
		Обвинувачений ОСОБА_4 під час судових дебатів та останнього слова просив врахувати інтереси дітей, а також батьків, які є особами похилого віку та суворо не карати. Зважаючи на відсутність судимостей і стан здоров`я просив не ізольовувати його  від суспільства. Наполягав на тому, що не хотів таких наслідків, каявся.
		Захисник ОСОБА_5 вважав, що обвинувачений щиро і дієво розкаявся у вчиненому, не мав умислу на заподіяння смерті своїй дружині ОСОБА_7 . Свідченням цього є бажання реанімувати дружину.  Він дбав за дружину та дітей,  любив потерпілу і планував провести час на пенсії з нею. З показів співробітників спілкувався з нею по телефону  з ніжністю, намагався її лікувати. Зловживання дружиною алкоголем вплинуло на його душевний спокій. Окрім того, не слід відкидати і те, що ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, могла отримати деякі тілесні ушкодження з власної вини, зокрема, є покази свідка, який був присутній в той момент, коли вона падала з табуретки. Тому, захисник вважав, що з огляду на ці обставини можливо застосувати до обвинуваченого статті 69 та 75 КК України призначити покарання не ізольовуючи обвинуваченого від суспільства.
		 
		Дослідивши обставини справи, оцінивши кожний доказ з точки зору належності,  допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та  взаємозв`язку суд приходить до таких висновків.
		 
		І. Щодо недопустимості доказів.
		Суд не погоджується з позицією захисника, щодо визнання протоколу обшуку від 7 січня 2023 року недопустимим доказом, - бо такий проведений без ухвали слідчого судді. Як було встановлено в судовому засіданні, після такого обшуку сторона обвинувачення зверталась до слідчого судді за погодженням правомірності його проведення та слідчим суддею була прийнята відповідна ухвала (див. а.с.147, Т.1). 
		 
		ІІ. Щодо встановлених судом обставин.
		1. З досліджених в судовому засіданні доказів, встановити місце, точний час і спосіб спричинення всіх наявних на тілі ОСОБА_7 тілесних ушкоджень (зокрема, тих внаслідок яких настала її смерть) - неможливо, а покази самого обвинуваченого є розмитими та не послідовними. З одного боку він не визнавав факт нанесення тілесних ушкоджень дружині (окрім «ляпасів») та не розповів докладно що і як сталося, а з іншого боку не бажав настання дружині смерті та розкаявся у вчиненому.  Фактично власної версії подій сторона захисту суду не представила. 
		2. Слід зазначити, що значна частина досліджених судом доказів провини  обвинуваченого не є прямими.
		3. Тим не менше, факт заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень обвинуваченим підтверджується свідченнями сина ОСОБА_11 , який був очевидцем таких подій щонайменше 5 січня 2023 року та більш докладніше розповідав про ці обставини на слідчому експерименті. Також він підтвердив, що 4 січня 2023 року мати пересиджувала в сусідки, щоб не йти до дому, бо боялась йти до дому сама через страх бути побитою батьком. Факти неодноразового побиття обвинуваченим своєї дружини підтверджуються також показами ряду свідків. Так ОСОБА_25 чула як обвинувачений перебуваючи в січні 2023 року у Львові сварився з дружиною, яка після цього розповідала свідку, що він її побив. Крім того, свідок була очевидцем побиття ОСОБА_7 в листопаді 2022 року. Свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_27 теж підтвердили ті обставини, що ОСОБА_7 постійно ходила побита і в синцях. ОСОБА_7 розповідала їм, що її чоловік «знає куди бити». При цьому, зважаючи на свідчення ОСОБА_23 (сестри померлої) така поведінки обвинуваченого була звичною ще з моменту їх одруження. Покази даних свідків, а також висновок експерта про наявність і інших тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 , -  підтверджують факт систематичного фізичного насильство з боку обвинуваченого по відношенню до своєї дружини ОСОБА_7 . 
		4. З огляду на вищевикладене і не тільки, суд не погоджується з позицією сторони захисту про отримання таких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 через падіння на кахельний п`єц  1-го січня 2023р. чи під час падіння з табуретки 5-го січня 2023 р. Стосовно падіння 1 січня 2023 року на п`єц, обвинувачений стверджував, що дружина розбила голову і він допомагав їй помити голову від крові. Однак, згідно висновків судово-медичних експертиз, - жодних ран на голові виявлено не було. Факт падіння ОСОБА_7 5 січня 2023 року з табуретки підтверджується свідченнями ОСОБА_28 , однак, як зазначено в висновку  судово-медичного експерта (а.с.142, Т.1) та підтверджено поясненнями самого експерта в судовому засіданні - з локалізації тілесних ушкоджень малоймовірно, що такі могли утворитись внаслідок одноразового падіння з висоти власного росту. Дану позицію експерт відстоював і в судовому засіданні.
		5. Незважаючи на те, що останні п`ять років ОСОБА_7 фактично зловживала алкоголем, однак, така її поведінка жодним чином не може бути причиною нанесення їй тілесних ушкоджень. Не кажучи вже про те, що суду не відомі причини такої її поведінки, та й обвинувачений сам теж випивав.  
		6. Допитані в судовому засіданні колеги по роботі ОСОБА_4 про стосунки обвинуваченого та його дружини могли судити лише  зі слів самого обвинуваченого та з його розмов по телефону з дружиною. Практично більшість з них не знали дружину обвинуваченого особисто, не бачились з нею роками до цього та не могли нічого розповісти про їх стосунки. 
		З огляду на вищевикладене суд вважає, що в даному випадку буде доречним застосувати дві позиції Верховного Суду, зокрема:  
		 Правову позицію Верховного суду (постанова від 7.12.2020 р. у справі № 728/578/19) відповідно до якої, згідно зі ст. 85 КПК належними також є докази, які прямо чи непрямо підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. При цьому, чинний КПК мне містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку. Навпаки, ст. 94 КПК визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Як засвідчує судова практика, доказування тих чи інших обставин злочину досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою.
		 Відповідно до правової позиції Верховного суду (постанова від 1.04.2020 р. у справі № 750/11509/18) стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.  Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Крім того, законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		З огляду на досліджені в судовому засіданні докази, з врахуванням згаданих  правових позицій Верховного суду, суд вважає доведеним факт заподіяння саме обвинуваченим ОСОБА_4   тілесних ушкоджень ОСОБА_7 (зокрема, тих, що виявлені на її голові, що мають  ознаки тяжкого тілесного ушкодження та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням її смерті  ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 04.00 год.), тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. З сукупності досліджених доказів іншої версії подій, на думку суду, не існує.
		Захисник обвинуваченого вважав, що суд при винесенні вироку має врахувати: щире каяття обвинуваченого, усунення ним заподіяної шкоди (оскільки допомагав і допомагає дітям), надання медичної допомоги ОСОБА_7 безпосередньо після вчинення злочину, -  як обставини, що пом`якшують відповідальність.  З цього приводу суд вважає за необхідне заначити наступне:
		- Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к);
		- Крім того, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. (правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №759/7784/15-к та від 18.09.2019 у справі №№ 166/1065/18.);
		- Під час судового розгляду відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_4 надав правдиві покази щодо усіх обставин спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . Обвинувачений лише підтвердив факт нанесення дружині 5 січня 2023 року декількох ляпасів. Намагався переконати суд, що дружина отримала тілесні ушкодження під час падіння (то на п`єц, то на підлогу, то на диван). Обвинувачений під час судових дебатів та останнього слова заявив, що не бажав таких наслідків (смерті дружини) і щиро кається. Однак,  жодного разу він не шкодував за тим, що бив дружину. Таке визнання вини, на думку суду, є частковим та спрямоване на уникнення справедливого покарання за спричинені тілесні ушкодження, а тому суд не може визнати його щирим. Як вбачається із змісту обвинувального акту, дії обвинуваченого на досудовому розслідуванні не вважалися такими, що активним сприяли розкриттю злочину. 
		- Щодо надання обвинуваченим медичної допомоги, - то згідно з обставин справи про це говорив лише обвинувачений. Інші свідки (син і фельдшер) про це чули саме від ОСОБА_4 . Син пішов викликати швидку на вулицю, а фельдшер приїхала вже після того як ОСОБА_7 померла. Окрім того, обвинувачений не надавав таку допомогу безпосередньо після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7     
		- Про усунення шкоди (збитків) в даному випадку взагалі говорити не приходиться, а допомога синам до цих подій не може розцінюватись як відшкодування збитків чи усунення шкоди.
		За таких обставин пом`якшуючих вину обвинуваченого ОСОБА_4 обставин, передбачених ст. 66 КК України, суд не вбачає.
		Прокурор вважав, що суд має врахувати, що обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Хоча свідки ОСОБА_14 (фельдшер швидкої) та  ОСОБА_28 (сусід) і стверджували що обвинувачений ОСОБА_4 5-6 січня 2023 року нібито перебував в стані алкогольного сп`яніння, однак  дана обставина належним чином не підтверджена (зокрема, суду не надано відповідний акт огляду обвинуваченого на стан сп`яніння).  
		За таких обставин обтяжуючих вину обвинуваченого ОСОБА_4 обставин, передбачених ст. 67 КК України, суд не вбачає.
		 
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Аналогічна позиція міститься у рішенні  Європейського суду з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує: характер та тяжкість вчиненого ним злочину (який відноситься до тяжких злочинів); фактичні обставини справи (тривале фізичне насильство зі сторони обвинуваченого); тяжкість заподіяних злочином наслідків (настання смерті дружини); спосіб вчинення злочину і його мотиви; форму вини (умисел на заподіяння тілесних ушкоджень); обстановку вчинення злочину (систематичне фізичне насильство обвинуваченого по відношенню до дружини); особу обвинуваченого (який характеризується по місцю проживання задовільно, а по місцю роботи - посередньо; у вчиненому не розкаявся; раніше не судимий; на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває; заявив про готовність понести покарання призначене судом; має певні проблеми із здоров`ям  - див. а.с.39, 40, Т.1; а.с.20-24, 35, 38-45, Т.2); відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, - і   вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі (інший вид покарання у санкції даної статті не передбачений).
		Зважаючи на відсутність обставин, які пом`якшують покарання  та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, -  застосувати до покарання, призначеного ОСОБА_4 , ст. 69 КК України не вбачається за можливе. 
		 
		Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		 
		Оскільки судом призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Відшкодування процесуальних витрат за проведення експертиз сторона обвинувачення не ставить.
		Цивільний позов в кримінальному провадженні відсутній.
		Долю речових доказів слід вирішити, в порядку ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. 50, 63, 65-67, ч.2 ст. 121 КК України, ст.ст. 368-371, 373- 374 КПК України, суд   
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненому злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді восьми років позбавлення волі.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з часу його фактичного затримання, тобто з 7 січня 2023 року.
		Речові докази:  
		- три часткові зрізи з килима на підлозі житлової кімнати, опечатані у паперовий конверт коричневого кольору; фрагмент тканини з ліжка ліворуч від дверей із речовиною бурого кольору, опечатані у паперовий конверт коричневого кольору; фрагмент тканини з подушки, яка була на ліжку праворуч від дверей, червоного кольору з жовтими колами із речовиною бурого кольору, опечатані у паперовий конверт коричневого кольору; фрагмент з матрацу на який вказав ОСОБА_12 із речовиною бурого кольору, опечатані у паперовий конверт коричневого кольору; наволочку з подушки, яка була на ліжку праворуч від дверей, червоного кольору з жовтими колами із речовиною бурого кольору, опечатані у паперовий конверт коричневого кольору; наволочку з подушки, яка знаходилася на ліжку ліворуч від дверей, із речовиною бурого кольору, опечатані у паперовий конверт коричневого кольору; простирадло темно-синього кольору, із речовиною бурого кольору, опечатані у паперовий конверт коричневого кольору; олімпійку темно-синього кольору, із речовиною бурого кольору, опечатані у паперовий конверт коричневого кольору; фрагменти сухої та вологої серветок, із речовиною бурого кольору - знищити.
		 
		- мобільні телефони: Redmi Model: НОМЕР_1 TY та NOMI, поміщені у сейф-пакет ДБР №B 1015847 повернути власнику ОСОБА_12 .
		Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Перемишлянський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Роз`яснити обвинуваченому, його захиснику, потерпілим,  право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. 
		Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції. 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...