Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/4464/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2023. Зареєстровано: 23.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/333/85/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62019000000001689

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                                                        Справа № 333/4464/20 
		Єдиний унікальний номер 333/4464/20
		Провадження № 1-кп/333/85/23
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		15 листопада 2023 року                          м. Запоріжжя 
		 
		Комунарський районний суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисників обвинуваченого - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження відносно:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  уродженця м. Бердянськ, Запорізької області, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, маючого вищу юридичну освіту, являється інвалідом ІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
		обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		 
		На підставі наказу прокурора Запорізької області від 15.12.2015 № 724к ОСОБА_5 , призначено на посаду прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області.
		Так, СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 12018080130003771 від 20.11.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 197-1 КК України.
		Постановою заступника керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_8 від 20.11.2018 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12018080130003771 від 20.11.2018 призначено групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, у складі прокурорів Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_9 , ОСОБА_5 .
		07.11.2019 постановою заступника керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_8 від 07.11.2019 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12018080130003771 від 20.11.2018 призначено групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, у складі прокурорів Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 .
		Таким чином ОСОБА_5 здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, згідно ст. 36 КПК України уповноважений.
		Встановлено, що у кримінальному провадженні № 12018080130003771 досліджуються обставини самовільного будівництва будівлі сільськогосподарського призначення площею 846,5 кв.м. (у Технічном) паспорті позначено літ. «В»), адміністративної будівлю площею 25,6 кв.м. (у Технічному паспорті позначено літ. «Б») на самовільно зайнятій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 та законність реєстрації права власності на зазначені будівлі за ОСОБА_11 .1.
		На виконання ухвали слідчого судді Бердянського міськраионного суду Запорізької області від 12.08.2019 у справі № 310/6128/19, старшим слідчим СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12 за участю прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_5 , 06.09.2019 проведено обшук на території житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого вилучено правовстановлюючі документи.
		Після проведення обшуку та вилучення документів, у ОСОБА_5 виник прямий умисел на прохання та одержання від ОСОБА_13 неправомірної вигоди.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на прохання та одержання неправомірної вигоди для себе, діючи умисно та з корисливих мотивів, 01.11.2019 у денний час доби, точного часу не встановлено, ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_14 , який представляв інтереси ОСОБА_13 , біля будівлі Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області за адресою: пр. Перемоги, 4, м. Бердянськ, Запорізька область.
		Під час зустрічі ОСОБА_5 пояснив ОСОБА_14 , що ОСОБА_13 незаконно оформив право власності на будинки, чим вчинив самовільне будівництво споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, у зв`язку з чим йому загрожує кримінальна відповідальність. Зокрема, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_14 , що якби ОСОБА_13 одразу домовився з ним та надав неправомірну вигоду у розмірі десять тисяч доларів США, то ОСОБА_13 уникнув би кримінальної відповідальності. Наприкінці розмови ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_14 , що після повернення з відпустки він зустрінеться з ним та повідомить йому умови уникнення ОСОБА_13 кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 197-1 КК України та повернення, вилучених під час обшуку 06.09.2019 документів.
		У подальшому, 07.11.2019 близько 13 годин 30 хвилин ОСОБА_15 , перебуваючи у м. Бердянську Запорізької області зателефонував ОСОБА_5 на мобільний телефон за номером НОМЕР_1 та домовився про зустріч цього ж дня на автозаправці «WOG», яка знаходиться при в`їзді у м. Бердянськ за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 108-6.
		Далі, 07.11.2019 у період з 13 годин 42 хвилин до 14 години 00 хвилин, перебуваючи у автомобілі марки «Volkswagen СС» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходився на території автозаправки WOG», за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 108-6, ОСОБА_5 , реалізуючи свій прямий умисел, направлений на прохання та одержання неправомірної вигоди, для себе та інших осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (керівництво окружної прокуратури) повідомив ОСОБА_15 , що за здійснення впливу на керівництво окружної прокуратури щодо не притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності у кримінальному проваджені №12018080130003771 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України та повернення йому документів, вилучених під час обшуку 06.09.2019, ОСОБА_16 за посередництва ОСОБА_14 , необхідно надати йому        10000 доларів США (згідно з офіційним курсом Національного банку України становило 246576 гри.), тим самим ОСОБА_5 пообіцяв ОСОБА_14 здійснити вплив на керівників окружної прокуратури у кримінальному провадженні № 12018080130003771 в інтересах ОСОБА_13 .
		На що ОСОБА_14 повідомив, що узгодить висунуте прохання та умови з ОСОБА_13 .
		У подальшому, 13.11.2019 ОСОБА_14 , знаходячись у місті Запоріжжя, на виконання попередніх домовленостей, зателефонував ОСОБА_5 на його особистий номер мобільного телефону НОМЕР_1 за допомогою додатку «Whatsapp». Під час розмови ОСОБА_5 та ОСОБА_14 досягнули домовленості, що неправомірну вигоду від ОСОБА_13 , ОСОБА_14 має передати ОСОБА_5 через батька його дружини - ОСОБА_17 , який не був обізнаним про злочинний умисел ОСОБА_5 на одержання неправомірної вигоди.
		Так ОСОБА_5 пояснив ОСОБА_14 , що ОСОБА_17 займається автомобільними пасажирськими перевезеннями за маршрутом м. Бердянськ - м Київ - м. Бердянськ на автобусі марки «Volvo», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Зокрема, приблизно о 20 годині 10 хвилин 13.11.2019 ОСОБА_17 здійснить зупинку на автовокзалі у м. Запоріжжя на четвертій платформі на зазначеному автобусі. При цьому, ОСОБА_5 надіслав на мобільний телефон ОСОБА_14 контактні дані ОСОБА_17 та пояснив, що неправомірну вигоду необхідно загорнути у пакунок, який в свою чергу обмотати клейкою стрічкою-скотчем.
		Так, цього ж дня (13.11.2019) у період з 20 години 19 хвилин до 20 години 23 хвилини, перебуваючи на автовокзалі у м. Запоріжжя за адресою. м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, 20, ОСОБА_14 передав від ОСОБА_13 , а ОСОБА_17 , який не був обізнаним про злочинний умисел ОСОБА_18 , одержав для ОСОБА_5 пакет чорного кольору, обмотаний клейкою стрічкою - скотчем, у якому знаходилась неправомірна вигода - грошові кошти у розмірі 10000 доларів США, що згідно із встановленого Національним банком України курсу на вказану дату є еквівалентом 244618 гривень, за обіцянку здійснити вплив на керівництво окружної прокуратури за не притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності у кримінальному проваджені №12018080130003771 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України та повернення йому документів, вилучених під час обшуку 06.09.2019.
		Безпосередньо після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_17 зателефонував ОСОБА_5 на його особистий номер мобільного телефон) НОМЕР_1 та підтвердив отримання пакунку від ОСОБА_14 .
		 
		Діяння ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 2 ст. 369-2 КК України "Зловживання впливом" як одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за обіцянку здійснити вплив за надання такої вигоди на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		 
		Показання обвинуваченого ОСОБА_5 .
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав частково та пояснив суду, що він ніколи не просив жодну особу надавати йому неправомірну вигоду. Як вже було встановлено судом та як це підтверджують матеріали досудового розслідування, ініціатором всіх контактів зі мною завжди були ОСОБА_19 та ОСОБА_14 . 
		Саме ці особи постійно виходили з ним на зв`язок та просили про проведення зустрічей, на яких ОСОБА_14 всіляко провокував його та просив про «допомогу у вирішенні питання». Він ніколи і нікому не телефонував першим і ніколи нікого не просив про проведення будь-яких зустрічей, а навпаки, повідомляв ОСОБА_14 , що він жодним чином не може вплинути, чи здійснити будь-які дії з «допомоги» у вирішенні будь-яких питань. Даний факт був достеменно відомий ОСОБА_14 і про це свідчать матеріали досудового розслідування, які наявні в справі, а також це підтверджується показаннями свідків, які були допитані під час судового розгляду.
		Крім цього у нього ніколи не було і не могло бути повноважень на вчинення будь-якого впливу на результат розслідування кримінального провадження №12018080130003771. Це підтвердив як керівник прокуратури ( ОСОБА_20 ) так і старший групи прокурорів у кримінальному провадженні ( ОСОБА_9 ). Свідки однозначно та беззаперечно підтвердили, що у нього були відсутні повноваження на прийняття рішення про закриття кримінального провадження №12018080130003771 та/або на прийняття рішення про скасування арешту з майна, яке було вилучене під час обшуку в ОСОБА_13 .
		Проте також вважає, що подібне було саме спровоковано третіми особами, ОСОБА_14 та ОСОБА_19 . Саме ОСОБА_14 та ОСОБА_19 послідовно та довготривалий час (з 01.11.2019 року по 13.11.2019 року) ініціювали з ним розмови та зустрічі. Дані розмови та зустрічі він не змушував ініціювати та проводити, а їх проведення було здійснено виключно за волею ОСОБА_14 та ОСОБА_21 . Він не здійснював жодного тиску на вказаних осіб та не просив їх про надання грошових коштів. Це саме дані особи постійно його провокували на отримання грошових коштів, які в мене першочергово не було бажання та/або цілі отримувати. 
		Однак, він щиро розкаюється у тому, що допустив подібні дії, які однозначно не повинні були бути вчинені працівником прокуратури за жодних обставин. Він повністю усвідомив всю тяжкість вчинених діянь.
		 
		Крім часткового визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 його вина у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, які зібрані в порядку, передбаченому процесуальним законом, а саме:
		 
		Фактичними даними, що містяться в показаннях допитаних під час судового розгляду потерпілої та свідків:
		 
		- показаннями свідка ОСОБА_14 , який в судовому засіданні пояснив, що у 2019 році він спілкувався з своїм знайом ОСОБА_22 з питання продажу будматеріалів. Однак, він йому повідомив, що не зможе допомогти йому у купівлі будматеріалів, оскільки у нього зараз проблеми з правоохоронними органами, не дають працювати, нібито у нього неправильно зареєстрована нерухома власність, але насправді все у нього правильно зареєстровано. Говорив, що у нього був обшук, і людина на прізвище ОСОБА_5 сказав йому, що посадить його до в`язниці. Вони з ним сильно посварилися. ОСОБА_23 попросив його поговорити з ОСОБА_5 , На початку листопада 2019 року він пішов до Бердянської прокуратури, знайшов ОСОБА_5 приміщені прокуратури, тобто в кабінеті. Далі вони вийшли на вулицю та спілкувалися в машині (Фольцваген) ОСОБА_5 .. 
		В автомобілі ОСОБА_5 повідомив, що покарає ОСОБА_24 , Він запитав його як можна це питання вирішити, щоб ОСОБА_13 міг далі працювати, на що ОСОБА_5 відповів, що він узгодить це питання з керівництвом, і через кілька днів повідомить. Також ОСОБА_5 додав, що якби ОСОБА_23 себе правильно поводив, ніхто б з ним не сварився, зробив би як його сусід, заплатив гроші, і все нормально. Сказав сусід заплатив 8 тис. доларів по зерносховищу, а ОСОБА_23 якби повівся правильно, то проблем не було б і у нього.
		Під час зустріч на заправці ОСОБА_5 повідомив, що узгодив з керівництвом суму в розмірі 10 000 доларів США.
		Коли він повідомив про це ОСОБА_23 , він сказав, що таких грошей у нього немає, і вони вирішили зателефонувати до СБУ.
		В Запорізькому СБУ йому видали апаратуру для запису розмов з ОСОБА_5 . Розмови, які відбулися на заправці ВОГ та в подальшому він записував. Для передачі грошей ОСОБА_5 працівники СБУ видали йому гроші в сумі 10 000 доларів США. Під час видачі були присутні поняті. 
		До 13 листопада він неодноразово телефонував ОСОБА_5 для того щоб з ним зустрітися та передати кошти. Однак, ОСОБА_25 ні як не міг з ним зустрітися, оскільки хворів. Далі вони все ж таки погодили як передати кошти ОСОБА_5 , а саме ОСОБА_5 запропонував передати гроші, через його тестя ОСОБА_26 , який працював водієм автобуса, що курсував по маршруту Киів-Бердянськ. 
		Гроші він передав 13.11.2019 на автобусній станції в м. Запоріжжі водію автобуса ОСОБА_26 . Перед передачею ОСОБА_26 зателефонував до ОСОБА_5 , який підтвердив, що це його тесть і йому можна передати гроші.
		 
		- показаннями свідка ОСОБА_9 , який у судовому засіданні пояснив, що станом на листопад 2019 року він працював прокурором Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області. 
		ОСОБА_5 знає з 2013 року, як колегу. В листопаді 2019 року був старшим групи прокурорів в кримінальному провадженні за правовою кваліфікацією за ч.3 ст.197-1 КК України - самовільне будівництво або самовільна зайнятість земельної ділянки. До групи прокурорів входило ще декілька співробітників. В тому числі ОСОБА_5 , може ОСОБА_27 - заступник керівника місцевої прокуратури. Кримінальне провадження було так би мовити літерним: досліджувалося декілька фактів самовільного будівництва на самовільно зайнятих земельних ділянках. Деякими питаннями займався він, деякими - ОСОБА_5 .
		В ході проведення досудового розслідування було встановлено факт так би мовити «по ОСОБА_28 ». Цим фактом займався ОСОБА_5 . 
		Вони з ОСОБА_5 сиділи в одному кабінеті, а також за необхідності - один одного підміняти. В принципі, йому були відомі всі справи, якими вони займалися. По справі ОСОБА_13 , ОСОБА_5 йому говорив, що необхідно сформувати запити, необхідно провести обшуки, там огляди. Він не заперечував, адже це було доцільно. По справі було проведено обшуки та інші дії. Всі ці дії ОСОБА_5 з ним погоджував.
		Відповідно до норм КПК прокурор має право закривати кримінальне провадження виключно відносно підозрюваної особи. В даній справі підозра нікому не була пред`явлена. Слідчий міг закрити кримінальне провадження, однак наслідком цього було б скасування цієї постанови, бо всі кримінальні провадження по землі, які закриваються, тричі на рік витребовувались обласною прокуратурою з детальними довідками.
		Якщо майно було тимчасово вилучено і на нього накладався арешт слідчим суддею, то прокурор позбавлений такого права повернути його, адже прокурор має право повернути майно, згідно норм КПК, виключно одночасно з внесення відомостей про закриття кримінального провадження.
		Тобто ОСОБА_5 без погодження з керівництвом не міг пред?явити підозру ОСОБА_13 , закрити кримінальне провадження та повернути вилучене майно ОСОБА_16 
		 
		- показаннями свідка ОСОБА_8 , який у судовому засіданні пояснив, що в органах прокуратури він працюю з 2004 року, на посаді заступника керівника Бердянської місцевої прокуратури почав працювати з липня 2018 року. Відповідно з наказом про розподіл обов`язків за ним, як за заступником керівника були закріплені обов`язки, серед них було організація здійснення процесуального керівництва кримінальних проваджень, на той момент Бердянська місцева прокуратура територіально охоплювала п`ять районів, це був Бердянськ та Бердянський район, Чернігівка, Чернігівський район, Приморський район, Більмацький район та Розівський район.
		Якщо говорити конкретно про справу про яку йде мова, то десь у вересні 2019 року до нього в службовий кабінет прийшов прокурор ОСОБА_5 , який пояснив йому, що у нього на руках є ухвала суду для проведення обшуку у рамках конкретного кримінального провадження, але, не зважаючи на наявність рішення суду з якихось незрозумілих організаційних питань працівники поліції, як і керівництво відділу так і керівництво слідчого підрозділу, не проводить цей обшук. Він в присутності ОСОБА_5 зателефонував начальнику слідства, буквально на наступний день обшук, в рамках кримінального провадження був проведений. Якихось інший питань, що стосувалось організації, здійснення процесуального керівництва чи забезпечення з приводу проведення експертиз, виклику свідків, взагалі якоїсь проблематики там конкретно по кримінальному провадженню не від старшого групи прокурорів Букало, не від процесуального прокурора ОСОБА_25, який здійснював процесуальне керівництво за даним кримінальним провадженням, особисто до нього, як до куруючого зама ніхто не звертався. 
		ОСОБА_25 як прокурор групи прокурорів, якщо брати конкретне кримінальне провадження, не мав повноважень прийняти рішення як процесуальна особа про закриття кримінального провадження. Що стосується підозри, то всі підозри погоджувалися чи заступником, чи керівником окружної прокуратури у відділах це були начальники відділів, якщо брати дану конкретну ситуацію, то фактичних даних які б дозволили слідчому звернутися до процесуального прокурора для оголошення підозри це все б пройшло через нього.
		Тобто прокурор ОСОБА_5 в даній конкретній ситуації, якби до нього звернувся слідчий з проектом підозри в даному конкретному кримінальному провадженні, тоді ОСОБА_5 мав впродовж доби для себе визначитись чи буде він підписувати, якщо він вирішує погодити підозру то він приходить зі слідчим до нього і каже: «у нас є конкретна підозра і ми вважаємо, що ми ні чиї конституційні права не порушуємо, підозра грамотна, підтверджена матеріалами кримінального провадження. Якщо він цього не хоче робити з будь яких обставин: не встигає, не бачить там підозру, він має офіційно підготувати та направити листа до начальника слідства і написати що : «на теперішній час відсутні підстави для оголошення підозри в конкретному кримінальному провадженні, тому що для прийняття процесуального рішення не вистачає …
		Відповідно до норм КПК України ОСОБА_5 закрити фактову справу не міг, а відповідно до галузевих наказів передбачено, що в такому випадку ОСОБА_5 , як просто прокурор в провадженні приходить до нього і вони з ним складають висновок і йдуть з цим висновком до керівника окружної прокуратури. Якщо керівник окружної прокуратури погоджується з рішення ОСОБА_5 - він пише висновок на керівника обласної прокуратури. Обласна прокуратура, якщо погоджується з висновком, наприклад, в конкретній ситуації ОСОБА_5 , направляє в офіс Генеральної прокуратури, тобто необхідно пройти три-чотири інстанції, на всіх цих моментах можуть будь яке рішення будь якого прокурора з приводу закриття справи відносно особи скасувати і сказати що воно не законне і тому все не так просто це все контролюється, це все моніториться.
		Тобто у ОСОБА_5 не було можливості пред`явити підозру чи закрити кримінальне провадження без погодження своїх дій з керівництвом місцевої прокуратури.
		 
		- показаннями свідка ОСОБА_20 , який у судовому засіданні пояснив, що з 2017 року був керівником Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області. Всі справи за правовою кваліфікацією за ч.3 ст.197-1 КК України - самовільне будівництво або самовільна зайнятість земельної ділянки перебували на контролі в нього та прокуратури області. Всі питання щодо пред`явлення підозри, закриття кримінального провадження погоджувалися з ним, а також з прокуратурою області. Тому ОСОБА_5 не міг вирішувати такі питання самостійно.
		 
		- показаннями свідка ОСОБА_12 , який у судовому засіданні пояснив, що він працював старшим слідчий слідчого відділу Бердянського районного відділу поліції в Запорізькі області.
		В цей час в його проваджені перебувало кримінальне провадження, яке стосувалося незаконної забудови земельної ділянки. Його задача була наступна: звернутись до слідчого судді з обшуком, відповідно отримати ухвалу та провести обшук. Ним було виконано вказівки прокурора, отримано ухвалу відповідну у слідчого судді. В один із днів зібралась відповідна група для проведення обшуку і яку входив: він як слідчий, прокурор ОСОБА_5 та суміжні супровідні служби - карний розшук. Приїхали в населений пункт Михайлівка чи Берестове та в домоволодінні в присутності власника провели обшук. Під час обшуку вилучили документи. 
		В подальшому він звернувся з до слідчого судді для накладення арешту на вилучені документи під час обшук. Прокурор ОСОБА_5 до нього не звертався та не пропонував не пред`являти підозри фігуранту та повернути арештоване майно. Більше він нічого не може пояснити, оскільки йому не відомі обставини отримання хабаря прокурором ОСОБА_5 
		 
		 
		 
		- показаннями свідка ОСОБА_29 , який у судовому засіданні пояснив, що в листопаді 2019 року він стояв на зупинці до нього підійшов незнайомий чоловік та представився співробітником Служби безпеки України та запропонував йому бути свідком у слідчих діях. Він погодився, оскільки навчався на юридичному факультеті, йому було цікаво. Вони сіли в машину, поїхали на базу «Рибака», біля Дніпрогесу. Там були присутні співробітники СБУ, ДБР та ще один свідок (понятий), прізвище він не запам`ятав.
		Їм співробітники роз`яснили, що вони будуть понятими під час передачі хабаря. При них були пораховані гроші (долари), упаковані в чорний поліетиленовий пакет та передані чоловікові.
		Далі їм запропонували поїхати на автовокзал та подивитися, як це все відбуватиметься.
		З ними був чоловік, якому працівники СБУ вручили гроші. На автовокзалі вони під`їхали на мікроавтобусі. Вони стежили коли приїде автобус на Бердянськ. Чоловік, якому вручили гроші на автовокзалі зустрівся з водім автобусу та передав йому гроші. Коли автобус виїхав з автовокзалу вони на мікроавтобусі поїхали за ним. 
		На набережній автомагістралі працівники ДБР зупинили автобус. Зайшовши в автобус слідчий пояснив пасажирам причину зупинки, роз`яснив права та обов`язки та запропонував водієві автобуса добровільно показати де знаходиться пакет, який йому передав мужчина на автовокзалі. 
		Водій добровільно з під сидіння дістав пакет чорного кольору та передав слідчому. Слідчий розпакував пакет де виявили долари США. Пізніше вони перейшли в мікроавтобус разом з водієм де слідчий почав перераховувати долари США. Перерахуваши гроші слідчий склав протокол в якому розписалися всі учасники слідчої дії.
		Всі дії фіксувалися на відеокамеру.
		 
		Фактичними даними, що містяться в таких джерелах доказів:
		 
		- даними постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 07.11.2019, згідно якої прокурор залучив до проведення негласної слідчої (розшукової) дії ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час здійснення контролю за вчиненням злочину шляхом проведення слідчого експерименту використати заздалегідь ідентифіковані (помічені) в сумі 10 000 доларів США.
		(т. 2 а.п. 160-162)
		 
		- даними протоколу ідентифікації і вручення грошових коштів від 13.11.2019 слідчий здійснив ідентифікацію та вручення ОСОБА_14 грошових коштів в сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США для отримання, під час здійснення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, доказів злочинної діяльності, пов`язаної з вимаганням у нього неправомірної вигоди керівником Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, прокурором Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_5 , та старшим слідчим Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, за вирішення питання щодо не притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 197-1 КК України у кримінальному провадженні №12018080130003771 від 20.11.2018 та припинення тиску на його господарську діяльність.
		(т. 2 а.п. 164-191)
		 
		- дослідивши протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо та відеоконтроль особи від 22 листопада 2019 року (т. 2, а.с. 227-234, т. 3 а.п. 1-9) та додатки до них, суд встановив, що 07 листопада 2019 року у автомобілі ОСОБА_14 та на території АЗС «WOG» відбулася розмова між ОСОБА_14 та ОСОБА_5 такого змісту:
		ОСОБА_14 : Алло. ОСОБА_5.
		ОСОБА_5 : Ов.
		ОСОБА_14 : Я уже в выезжаю, уже в принципе, в этот, в город. Сможешь ты тогда выскочить?
		ОСОБА_5 : Куда. А, в Бердянск?
		ОСОБА_14 : Ну, да, да.
		ОСОБА_5 : А, Вы, сейчас с какой стороны выезжаете?
		ОСОБА_14 : А? Алло.
		ОСОБА_5 : С какой стороны?
		ОСОБА_14 : С Азовской. С этой стороны.
		ОСОБА_5 : (далі слова не розбірливо). А, может. Давайте мы с Вами. Давайте мы с Вами на «Воге» встретимся? Я просто сейчас недалеко от «Вога». 
		ОСОБА_14 : На «Воге». А, сейчас у меня по пути будет «Вог», да? 
		ОСОБА_5 : Ну, да. Он будет у Вас если Вы едите с «Азовского» то у Вас будет, получается вьезжаете в город, проезжаете «АТБ» (перебив).
		ОСОБА_14 : Ага. Ну, если по дороге то я его увижу.
		ОСОБА_5 : И по левой стороне там будет «Вог». «Вог» и «БРСМ».
		ОСОБА_14 : А, тогда мне надо будет развернутся. Получается, да? 
		ОСОБА_5 : Да. Там прям будет разворот.
		ОСОБА_14 : Хорошо , ОСОБА_31 . Давай. Еду.
		ОСОБА_5 : Все давайте.
		ОСОБА_14 : Давай. До встречи.
		 
		ОСОБА_14 з свого мобільного телефону, через програмне забезпечення, а саме месенджер «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_5 під час перебування на території АЗС «WOG», за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, мікрорайон 40-років Перемоги, буд. 16.
		Розмова наступного змісту:
		ОСОБА_5 : Да (далі слово не розбірливо)
		ОСОБА_14 : - А, ты подьехал, ОСОБА_5, или нет еще?
		ОСОБА_5 : Вот сейчас уже еду.
		ОСОБА_14 : А, ну я здесь уже. Окей. Давай. До встречи.
		 
		Між ОСОБА_14 та ОСОБА_5 відбулася зустріч в автомобілі останнього на території АЗС «WOG» (Запорізька область, Василівськии район, м. Василівка, мікрорайон 40-років Перемоги, буд. 16). яка в подальшому продовжилася в приміщення зазначеної автозаправки. 
		Розмова наступного змісту:
		ОСОБА_14 : Привет ОСОБА_5.
		ОСОБА_32 : Здрасте.
		ОСОБА_14 : Погодка классная.
		ОСОБА_5 : Да. Бывала и лучшая. Шо, мы в машине или где-то просто. 
		ОСОБА_14 : Та давай в машине, я знаю, как. Вроде ничье такой ветер.
		Я еще без водителя пригнал.
		…….
		ОСОБА_14 : Да, но сейчас же по нашей теме, шо там.
		ОСОБА_5 : Да, ну, шо, все в принципе, все переговорили, обсудили, вот короче, сказали, за все про все, со всеми этими делами, в связи с тем, что тот дед заплатил восемь (далі слова не розбірливо), пускай говорят хотя бы десять, максимум.
		ОСОБА_14 : Десятку да?
		ОСОБА_5 : Десятку и все.
		ОСОБА_14 : Но долларов?
		ОСОБА_5 : Ну, в долларах!
		ОСОБА_14 : Ну, может евро (сміється).
		ОСОБА_5 : Я не знаю, как мне сказали, вот, туда-сюда. Meня спросили, что мне. Мне нечего не надо. Меня просили люди, говорю, которым я не могу отказать.
		ОСОБА_14 : ОСОБА_5, еще такой момент. У меня знаешь за, шо. Я к нему сейчас заеду. Можно тебе отзвонится, потом, если какой-то вопрос будет
		ОСОБА_5 : Мне так кажется, что он скажет «нет». Мне так кажется.
		ОСОБА_14 : А, че мы будем гадать. Он говорил «да». Просто. Я ж не знал конкретно за что.
		ОСОБА_5 : Ааа.        
		ОСОБА_14 : Я скажу, десять допустим, а он скажет, что нормально. Я тебя наберу. Просто если какой-то вопрос будет. Знаешь, че, этот. Как эта хрень называется? Когда предьявляют?
		ОСОБА_5 : Подозрение?
		ОСОБА_14 : Да. Да, підозра. Точно!
		ОСОБА_5 : Мы, підозру не предьявлял!
		ОСОБА_14 : Он, переживает за две вещи, за підозру, что б ему не предьявили. Ему ж не предьявят нечего?
		ОСОБА_5 : Да!
		ОСОБА_14 : И за документи. Говорит. Документи, что б их можно было б вернуть, я знаю. Как? Ну, смотри, вот. Я с ним поговорю, он дает бабки, да! А, потом? Его больше никто не дернет? Не следак, никто? То єсть, это уже как? Если «да» то.
		ОСОБА_5 : Ага.
		ОСОБА_14 : Ну, окей. Я тогда, шо, я счас буду ехать на Мариуполь. Заеду к нему. Переговорю.
		ОСОБА_5 : Я просто, что хотел с Вами переговорить. Просто в этой ситуации....
		ОСОБА_14 : Че оно орет или нормально? (музика)
		ОСОБА_5 : Просто вся эта ситуация, мне, честно говоря мне немножко страшно. Потому, что не знаю, что мне ожидать, за это вот.
		ОСОБА_14 : Там все будет спокойно. Я сейчас с ним, просто переговорю. Я тебе наберу, скажу «да» там и все. Я тогда у него... Договорю, шо б он, жеш ее набрал. Там, допустим на завтра, договоримся на какое время, куда скажешь я туда привезу. Он вообще не будет появляться. Он сцит. Он просто сцит. Знаешь, как. Говорит, меня посадят на старости лет. Мне это надо. Я говорю, кто тебя посадит.
		ОСОБА_5 : Просто понимаете, честно говоря (далі слова не розбірливо), а Вы нечего не говорили, что со мной общаетесь лично?
		ОСОБА_14 : Не!
		ОСОБА_5 : Ну, правильно. Не надо, пожалуйста (далі слова не розбірливо).
		ОСОБА_14 : Я не говорил, что с тобой. Скажу, что с людьми решу вопрос. Я ж вообще не знал кто ты. Ты ж сам сказал, что это ты занимаешься. Как бы в общем. Ой, блин. Устал реально.
		……
		ОСОБА_14 : ……. Так что по этому вопросу смотри, мы тогда. Я сейчас заеду к ниму, скоко тут это самое. Скажу, говорю «да». Можно тебя набрать?
		ОСОБА_5 : По «Вотсапу».
		ОСОБА_14 : ну, по «Вотсапу», да! Наберу скажу все нормально. Ты мне тогда скажешь, допустим, ну если он будет на завтра готов. Я тогда скажу какое время куда я подьеду. Я ему вообще не говорю, шо ты, кто, шо, зачем ему надо эта информация. Нам нужен вопрос. Он просто переживает.
		ОСОБА_5 : Понимаете, я просто честно говоря, просто знаете как говорится. Скажем так, я тоже, как Вы говорите, сцу немножко (далі не розбірливо). Я пошел к руководителю. С ним переговорил. Понимаете по факту так (далі не розбірливо).
		ОСОБА_14 : ОСОБА_5, оно, я же тоже переживаю, мало ли что-то не срастется, что бы потом скажет мне, ты чего обнаглевший, что бы на меня не наехал, правильно же? Ну как бы правильно тоже будет. Другой уже никто ни чего нам уже не... Ну то єсть другой нам, нечего там ……        
		ОСОБА_5 : Нет, нет, нет.
		ОСОБА_14 : Там не следаки, ни начальники никто нам не повредит? 
		ОСОБА_5 : Та нет.
		ОСОБА_14 : Ну все, это самое главное, потому что, как бы, я тоже его обнадежил, возьму все, а потом не дай бог что, он мне начнет. Может кофе взять нам, да?
		ОСОБА_5 : Да, можно.
		ОСОБА_14 : Потому что я подьехал, еще не пил кофе. Какого года машинка?
		ОСОБА_5 : Одиннадцатого.
		З 13 год. 48 хв. 17 сек. по 13 год. 52 хв. 26 сек. ОСОБА_14 та ОСОБА_5 виходять з автомобіля останнього та продовжують розмову на побутову тему, обговорюють транспортні засоби, замовляють каву в приміщенні зазначеного АЗС «WOG».
		ОСОБА_14 : Сейчас я заскочу, скажу, говорит, да я тебя наберу, да и скажешь, тогда там....
		ОСОБА_5 : Мне кажется, что он скажет «нет».
		ОСОБА_14 : Думаю вряд ли. Потому, что больше всего, знаешь, реально разговаривал он боится, говорит, блин закроют меня на старости лет. А чего ты орал? Та ни чего я не орал, просто меня обидно, говорит все. Закрыли тему (далі слова не розбірливо). Так долго делал?
		ОСОБА_5 : 
		ОСОБА_33 : Так долго делала говорю. Честно я тебе скажу. Он думал, что будет больше.
		ОСОБА_5 : Шо, шо?
		ОСОБА_14 : Он думал, что будет больше.
		ОСОБА_5 : Он? Не. Как мне сказали, ну там (далі слово не розбірливо) давали, суммы називай какие хочешь (далі слова не розбірливо)
		ОСОБА_14 : А чтобы ты называл или я? Я ничего не буду назначать. 
		ОСОБА_5 : Не, мне как бы, я (далі слово не розбірливо) ситуацию (далі слова не розбірливо) скажем так, особо не надо. Мне чесно говоря (перебили).
		ОСОБА_14 : Не ну без тебя все равно никто не решит.
		ОСОБА_5 : Не ну да, ну понятно, но понимаете (далі слова не розбірливо), все без меня они прекрасно могут решить. Скажут надо закрить, его закроют.
		 
		З 13 год. 55 хв. 31 сек. по 14 год. 00 хв. 34 сек. « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_14 » ведуть розмову про туризм, відпочинок, роботу ОСОБА_14 та розраховуються за каву.
		ОСОБА_14 : ОСОБА_5, ну ладно, тогда, что погнали, я тогда отзвонюсь, пока доеду. Да, а там уже определимся, давай счастливо.
		ОСОБА_14 попрощався з ОСОБА_34 .
		Розмова завершилася.
		Записи на micro-SD та оптичному диску, долучені до матеріалів справи та були досліджений судовому засіданні; 
		За наслідком аналізу цих розмов, зі слів ОСОБА_5 випливає, що він самостійно вирішити питання про непред`явлення ОСОБА_13 підозри, закриття кримінального провадження та повернення арештованого майна не може, а лише може переговорити з керівництвом по цьому питанню, тим самим посприяти у вирішенні вищевказаних питань на користь ОСОБА_13 , тобто здійснити таким чином вплив на керівництво місцевої прокуратури.
		 
		- дослідивши протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо та відеоконтроль особи від 13 грудня 2019 року (т. 3 а.п. 13-19) та додатки до нього, суд встановив, що 07 листопада 2019 року ОСОБА_14 з свого мобільного телефону, через програмне забезпечення, а саме месенджер «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що ОСОБА_28 погодився на умови, які вони обговорювали на АЗС «WOG».
		Крім цього 09.11.2019 ОСОБА_14 зі свого мобільного телефону, через програмне забезпечення, а саме месенджер «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_5 . З даної розмови випливає, що ОСОБА_14 пропонує передати гроші особисто ОСОБА_5 , однак останній не може з ним зустрітися і пропонує обдумати інший механізм передачі грошей. 
		Записи на micro-SD та оптичному диску, долучені до матеріалів справи та були досліджений в судовому засіданні; 
		 
		- дослідивши протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо та відеоконтроль особи від 13 грудня 2019 року (т. 3 а.п. 20-34) та додатки до нього, суд встановив, що 09 листопада 2019 року ОСОБА_14 з свого мобільного телефону, через програмне забезпечення, а саме месенджер «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_5 . З даної розмови випливає, що ОСОБА_5 не може зустрітися з ОСОБА_14 , через стан свого здоров`я і він шукає шляхи як передати гроші. 
		Крім цього 13.11.2019 ОСОБА_14 зі свого мобільного телефону, через програмне забезпечення, а саме месенджер «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_5 . З даної розмови випливає, що вони погодили як передати кошти для ОСОБА_5 , а саме через батька його дружини - ОСОБА_17 . В цій же розмові ОСОБА_5 пояснив ОСОБА_14 , що ОСОБА_17 займається автомобільними пасажирськими перевезеннями за маршрутом м. Бердянськ - м Київ - м. Бердянськ на автобусі марки «Volvo», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Зокрема, приблизно о 20 годині 10 хвилин 13.11.2019 ОСОБА_17 здійснить зупинку на автовокзалі у м. Запоріжжя на четвертій платформі на зазначеному автобусі. При цьому, ОСОБА_5 надіслав на мобільний телефон ОСОБА_14 контактні дані ОСОБА_17 та пояснив, що неправомірну вигоду необхідно загорнути у пакунок, який в свою чергу обмотати клейкою стрічкою-скотчем.
		Записи на micro-SD та оптичному диску, долучені до матеріалів справи та були досліджений в судовому засіданні; 
		 
		- дослідивши протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо та відеоконтроль особи від 16 грудня 2019 року (т. 3 а.п. 38-46) та додатки до нього, суд встановив, що:
		«На 19 год. 54 хе. 49 сек. відеозапису ОСОБА_14 вийшовши з автомобіля попрямував до платформи №4 (Дніпровський напрямок) Центрального автовокзалу за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 20).
		На 19 год. 57 хв. 17 сек. відеозапису ОСОБА_14 зупинився біля платформи №4 Центрального автовокзалу.
		На 20 год. 18 хв. 15 сек. відеозапису на платформі № 4 Центрального автовокзалу зупинився автобус «Volvo», д.н.з. НОМЕР_3 , зеленого кольору, сполученням «Бердянськ-Киів».
		На 20 год. 18 хв. 25 сек. відеозапису ОСОБА_14 телефонує за допомогою меседжа «WhatsApp» ОСОБА_17 .
		 
		На 20 год. 19 хв. 08 сек. відеозапису ОСОБА_14 телефонує за допомогою меседжа «WhatsApp» ОСОБА_17 .
		Розмова наступного змісту:
		ОСОБА_14 : А, ОСОБА_35 . Здрасьте. А, я вот Вас вижу. Ага. Понял.
		На 20 год. 19 хв. 38 сек. еідеозапису ОСОБА_14 зустрівся з ОСОБА_17 та спілкуючись попрямували до водійських дверей автобусу «Volvo», д.н.з. НОМЕР_3 .
		Розмова наступного змісту:
		ОСОБА_14 : Здрасьте.
		ОСОБА_17 : Здравствуйте. Это Вы от 
		ОСОБА_36 : Да. Давайте отойдем (далі слово не розбірливо). Он просил передать.
		ОСОБА_17 : Да, да.
		ОСОБА_14 : Ау. Ага. Шо б этот, сможете его набрать?
		ОСОБА_17 : 
		ОСОБА_37 : Да, ну шо б по громкой, шо б он сказал. Потому, шо я ж тоже переживаю
		ОСОБА_17 : Я понял.
		ОСОБА_14 : (сміється).
		ОСОБА_17 : Я понял. Где это мой зять. Ага. Вот так он сказал же ж. Сейчас.
		На 20 год. 20 хв. 32 сек. відеозапису біля водійських дверей автобусу «Volvo», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_17 на прохання ОСОБА_14 , з свого мобільного телефону, використовуючи меседжер «WhatsApp» телефонує ОСОБА_38 .
		Розмова наступного змісту:
		ОСОБА_17 : Алло. ОСОБА_5. Ну, я в Запорожье. Сейчас дам трубочку.
		ОСОБА_14 : Та, ну, громкую включите.
		ОСОБА_17 : Та, ну.
		ОСОБА_14 : Та, ну. Нажмите.
		На 20 год. 21 хв. 04 сек. відеозапису ОСОБА_17 передає свій мобільний телефон ОСОБА_14 для продовження телефонної розмови за допомогою меседжера «WhatsApp» з ОСОБА_5 .
		Розмова наступного змісту:
		ОСОБА_5 : Алло.
		ОСОБА_14 : ОСОБА_5.
		ОСОБА_5 : А.
		ОСОБА_14 : Ну. Все в порядке. Я тогда раз ты здесь на контакте. Я от даю тогда. Потом свяжемся.
		ОСОБА_5 : Хорошо.
		ОСОБА_14 : Ага. Все нормально.
		ОСОБА_5 : Все. Ага.
		ОСОБА_17 : Давай, ОСОБА_31 .
		 
		На 20 год. 23 хв. 37 сек. відеозапису ОСОБА_14 дістав з наплічної сумки поліетиленовий пакет з ідентифікованими грошовими коштами в сумі 10 000 доларів СІ ПА та передав його ОСОБА_17 .
		В подальшому ОСОБА_17 , тримаючи в лівій руці поліетиленовий пакет з ідентифікованими грошовими коштами в сумі 10 000 доларів США почав відкривати водійські двері автобусу «Volvo», д.н.з. НОМЕР_3 .
		Розмова наступного змісту:
		ОСОБА_14 : Ну, все тогда на связи. Аккуратненько там.
		ОСОБА_17 : Хай счастит! (далі слова не розбірливо).
		О 20 год. 23 хв. 47 сек. ОСОБА_14 розпрощавшись з ОСОБА_17 пішов на вихід із вказаного автовокзалу до автомобіля.
		Записи на micro-SD та оптичному диску, долучені до матеріалів справи та були досліджений в судовому засіданні; 
		 
		- дослідивши протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо та відеоконтроль особи від 03 січня 2020 року (т. 3 а.п. 47-53) та додатки до нього, суд встановив, що:
		«13.11.2019 о 19:58 ОСОБА_14 (в руках чорна чоловіча сумка) зафіксований на проспекті Соборний м. Запоріжжя, а саме: біля центрального входу автовокзалу за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 20. Далі, ОСОБА_14 прямуючи через будівлю автовокзалу підійшов до платформи № 4 (Дніпровський напрямок) та зупинився.
		О 20:20 на вказану платформу заїхав автобус «Volvo», д.н.з. НОМЕР_3 . зеленого кольору, сполученням «Бердянськ-Київ».
		О 20:22 водій зазначеного автобусу (чоловік, на вигляд 45-50 років) вийшовши з автобусу підійшов до ОСОБА_14 . Далі, контролює спілкуючись підійшли до водійських дверей, де ОСОБА_14 передав водієві пакунок (20x15x5 см.), після цього, водій поклав його під водійське сидіння в салоні автобусу «Volvo», д.н.з. НОМЕР_3 .
		О 20:23 ОСОБА_14 та водій зазначеного автобусу попрощалися. Далі, ОСОБА_14 через приміщення вокзалу вийшов на проспект Соборний м. Запоріжжя, а водій залишився біля автобусу «Volvo», д.н.з. НОМЕР_3 , зеленого кольору.
		О 20:32 Автобус «Volvo», д.н.з. НОМЕР_3 виїхав з території автовокзалу (за кермом водій 45-50 років, який спілкувався з ОСОБА_14 ) та по проспекту Соборний поїхав у бік вулиці Базарна м. Запоріжжя.
		В подальшому, встановлено, що водієм автобусу «Volvo», д.н.з. НОМЕР_3 , якому ОСОБА_14 передав поліетиленовий пакет з ідентифікованими грошовими коштами в сумі 10 000 доларів США є ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 »
		 
		- дослідивши протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо та відеоконтроль особи від 13 грудня 2019 року (т. 3, а.с. 212-219) та додатки до нього, суд встановив, що 13 листопада 2019 року ОСОБА_14 телефонує за допомогою меседжа «WhatsApp» ОСОБА_17 , далі в них відбувається розмова щодо передачі пакету ОСОБА_5 
		- даними протоколу огляду від 02.12.2019, згідно яких, слідчим оглянуто матеріали кримінального провадження №12018080130003771 від 20.11.208, що були вилучені у Бердянській місцевій прокуратурі Запорізької області.
		(т. 3 а.п. 62-211)
		 
		- даними протоколу невідкладного обшуку від 14.11.2019, згідно яких, встановлено, що «слідчий провів невідкладний обшук з метою виявлення майна в приватному будинку АДРЕСА_4 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_39 .
		В ході проведення невідкладного обшуку ОСОБА_5 добровільно надав мобільний телефон марки іPhone 10 чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_4 , який вилучено та поміщено в полімерний пакет чорного кольору та службове посвідчення № НОМЕР_5 видане на ім`я ОСОБА_5 »
		Запис проведення обшуку, долучений до матеріалів справи та був оглянутий в судовому засіданні; 
		(т. 2 а.п. 33-39)
		 
		даними протоколу обшуку від 14.11.2019, згідно яких, встановлено, що «слідчий провів обшук в кабінеті НОМЕР_20 в приміщенні Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області за адресою Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Грецька, 5.
		Під час проведення обшуку було вилучено папку з матеріалами кримінального провадження №12018080801130003771 від 20.11.2018 на 106 аркушах та конверт з документами»
		Запис проведення обшуку, долучений до матеріалів справи та був оглянутий в судовому засіданні; 
		(т. 2 а.п. 62-68)
		 
		даними протоколу обшуку від 13.11.2019, згідно яких, встановлено, що «слідчий провів обшук в приміщенні Бердянської місцевої прокуратури за адресою Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Перемоги, 4 в кабінеті НОМЕР_21 на якому розміщена табличка з написом «Прокурори Бердянської міжрайонної прокуратури ОСОБА_5 , ОСОБА_9 ».
		Під час проведення обшуку було вилучено речі та документи, які містять посилання або відношення до кримінального провадження №12018080801130003771 від 20.11.2018»
		Запис проведення обшуку, долучений до матеріалів справи та був оглянутий в судовому засіданні; 
		(т. 2 а.п. 70-81)
		 
		даними протоколу невідкладного обшуку від 13.11.2019, згідно яких, встановлено, що «слідчий провів невідкладний обшук автобусу марки «Volvo» модель В12, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , за кермом якого перебував ОСОБА_17 .
		В ході проведення невідкладного обшуку виявлено та вилучено чорний пакет обмотаний скетчем в якому виявлено купюри номіналом 100 доларів США у кількості 100 купюр з наступними серійними номерами: КВ34282352Н, KB66814413F, KB66814415F, KB66814416F, KB66814456F, КВ08263204Н, HL43891215E, КІ03185755А, KB66814417F, НН98959873А, КН63462181А, НН10157466А, КА69575970А, КВ34282351Н, КВ44702931С, HL31118633D, КВ34282350Н, KB66814414F, KF17117366С, НВ93469621С, КА16756383А, КС43997879А, HB98971226F, KB59168148D, HB66940178J, KB09258831G, КВ42723771Р, HG90177621A, KB56518645D, KB93949038G, КК22798859А, КВ62692177Е, HD49137681B, КВ68365600Н, КК44541199С, FF64148695C, КА35603782А, КС43997880А, КС49637988А, HB90798534F, НВ02674044А, КВ51612201R, KF37959794C, НА80256766А, КВ57936412І, КК79400990В, DB48363639A, КВ797517491, КВ93193244J, HF76706728C, DB29948614D, КВ892187931, BG33045503A, НН56272587А, КВ85698316К, НЕ31361650В, КВ892187951, НВ61202940М, KB83988193G, KB48862215G, НВ85305682І, АА67181535А, КВ68209231Р, KL27123981 A, KB38312009D, KB98846169F, HB29156474J, НЕ78925189В, KF22465430A, HE53834661D, КЕ21077734В, КВ79444945К, HD51400671B, КВ57501760А, FF07339292B, КК18957961В, DB75388342A, КВ16777590Н, КВ59682199Н, FF23194971C, НЕ67951354В, HF66993545B, KB14721121R, HB14897982Q, KF40716753B, KF13388194A, НВ02213584Р, HE39966661D, KF09199719A, FL66087169A, НА00157526*, FF08418656A, KB93193248J, KB93193245J, KB93193242J, KF65853874A, KB93193243J, НС67441746А, KB93193246J, KF54035895A»
		Запис проведення обшуку, долучений до матеріалів справи та був оглянутий в судовому засіданні; 
		(т. 2 а.п. 100-106)
		 
		- даними протоколу огляду від 10.01.2020 з згідно яких, слідчий провів огляд речей вилучених13.11.2019 під час обшуку транспортного засобу автобус «Volvo» модель В12, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 .
		«Проведеним оглядом виявлено жовто-білий сейф-пакет «Укрпошта» на якому кульковою ручкою синього кольору зазначено: «кп №62019000000001689 від 04.11.19, Грошові кошти вилучені в ході обшуку Автобусу н.з. НОМЕР_3 , підписи слідчого, понятих, учасників обшуку
		За допомогою канцелярського ножа відкриваємо даний пакет в якому виявлено наступне:
		- пустий поліетиленовий пакет чорного кольору ймовірно для сміття, який скріплений скетчем та розрізаний ножицями, грошові кошти в сумі 10 000 доларів США.
		 
		Грошові кошти у кількості 100 купюр, номіналом 100 доларів США з наступними серійними номерами: КВ34282352Н, KB66814413F, KB66814415F, KB66814416F, KB66814456F, КВ08263204Н, HL43891215E, КІ03185755А, KB66814417F, НН98959873А, КН63462181А, НН10157466А, КА69575970А, КВ34282351Н, КВ44702931С, HL31118633D, КВ34282350Н, KB66814414F, KF17117366С, НВ93469621С, КА16756383А, КС43997879А, HB98971226F, KB59168148D, HB66940178J, KB09258831G, КВ42723771Р, HG90177621A, KB56518645D, KB93949038G, КК22798859А, КВ62692177Е, HD49137681B, КВ68365600Н, КК44541199С, FF64148695C, КА35603782А, КС43997880А, КС49637988А, HB90798534F, НВ02674044А, КВ51612201R, KF37959794C, НА80256766А, КВ57936412І, КК79400990В, DB48363639A, КВ797517491, КВ93193244J, HF76706728C, DB29948614D, КВ892187931, BG33045503A, НН56272587А, КВ85698316К, НЕ31361650В, КВ892187951, НВ61202940М, KB83988193G, KB48862215G, НВ85305682І, АА67181535А, КВ68209231Р, KL27123981 A, KB38312009D, KB98846169F, HB29156474J, НЕ78925189В, KF22465430A, HE53834661D, КЕ21077734В, КВ79444945К, HD51400671B, КВ57501760А, FF07339292B, КК18957961В, DB75388342A, КВ16777590Н, КВ59682199Н, FF23194971C, НЕ67951354В, HF66993545B, KB14721121R, HB14897982Q, KF40716753B, KF13388194A, НВ02213584Р, HE39966661D, KF09199719A, FL66087169A, НА00157526*, FF08418656A, KB93193248J, KB93193245J, KB93193242J, KF65853874A, KB93193243J, НС67441746А, KB93193246J, KF54035895A».
		(т. 2 а.п. 107-108)
		 
		- даними протоколу огляду від 23.06.2020 з 09.20 год. до 12.40 год., згідно яких, встановлено, що згідно тимчасових доступів до інформації, яка перебуває у володінні операторів мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» та ПрАТ «Київстар» отримана інформація, що містить відомості про вхідні та вихідні дзвінки мобільних телефонів  НОМЕР_1 ;  НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 за період час з 04.09.2019 по 15.11.2019, якими користуються ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 та ОСОБА_13 . 
		Дана інформація підтверджує місцезнаходження вказаних осіб під час планування та вчинення ОСОБА_5 злочинних дій.
		(т. 4 а.п. 120-131)
		 
		- висновком експерта №СЕ-19-20/11282-ТД від 19.05.2020, складеного за результатами судово-технічної експертизи грошові кошти, відповідно до змісту якого «Банкноти номіналом сто доларів США у кількості сто купюр з наступними серійними номерами: КВ34282352Н, KB66814413F, KB66814415F, KB66814416F, KB66814456F, КВ08263204Н, HL43891215E, КІ03185755А, KB66814417F, НН98959873А, КН63462181А, НН10157466А, КА69575970А, КВ34282351Н, КВ44702931С, HL31118633D, КВ34282350Н, KB66814414F, KF17117366С, НВ93469621С, КА16756383А, КС43997879А, HB98971226F, KB59168148D, HB66940178J, KB09258831G, КВ42723771Р, HG90177621A, KB56518645D, KB93949038G, КК22798859А, КВ62692177Е, HD49137681B, КВ68365600Н, КК44541199С, FF64148695C, КА35603782А, КС43997880А, КС49637988А, HB90798534F, НВ02674044А, КВ51612201R, KF37959794C, НА80256766А, КВ57936412І, КК79400990В, DB48363639A, КВ797517491, КВ93193244J, HF76706728C, DB29948614D, КВ892187931, BG33045503A, НН56272587А, КВ85698316К, НЕ31361650В, КВ892187951, НВ61202940М, KB83988193G, KB48862215G, НВ85305682І, АА67181535А, КВ68209231Р, KL27123981 A, KB38312009D, KB98846169F, HB29156474J, НЕ78925189В, KF22465430A, HE53834661D, КЕ21077734В, КВ79444945К, HD51400671B, КВ57501760А, FF07339292B, КК18957961В, DB75388342A, КВ16777590Н, КВ59682199Н, FF23194971C, НЕ67951354В, HF66993545B, KB14721121R, HB14897982Q, KF40716753B, KF13388194A, НВ02213584Р, HE39966661D, KF09199719A, FL66087169A, НА00157526*, FF08418656A, KB93193248J, KB93193245J, KB93193242J, KF65853874A, KB93193243J, НС67441746А, KB93193246J, KF54035895A, які були вилучені вході проведення 13.11.2019 року обшуку транспортного засобу - автобусу марки «Volvo», модель В12, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , відповідають за способами друку та спеціальними елементами захисту грошовому знаку аналогічного номіналу та зразку, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - Федеральної Резервної Системи США».
		(т. 1 а.п. 104-117) 
		 
		З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документ та інші матеріали:
		- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.11.2019 внесено відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України та присвоєно номер №62019000000001689, а саме:
		- працівники правоохоронних органів вимагають від громадянина неправомірну вигоду за не притягнення до кримінальної відповідальності;
		- слідчий Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області, прокурор Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_5 , керівник Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області вимагають з ОСОБА_14 та ОСОБА_13 неправомірну вигоду у сумі близько 10 000 доларів США, за не притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності;
		- прокурор Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_5 13.11.2019 о 20.15 год за посередництва ОСОБА_17 одержав від ОСОБА_14 , який діяв в інтересах ОСОБА_13 неправомірну вигоду в сумі 10 000 доларів США за непритягення до кримінальної відповідальності та повернення вилученого в ході обшуку майна;
		 
		- заява про ознаки вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України подану ОСОБА_14 , згідно з якої « ОСОБА_14 , на початку жовтня 2019 року при особистій зустрічі з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дізнався від останнього, що прокурор Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_5 за попередньою змовою з керівником вказаної прокуратури ОСОБА_20 та працівниками СВ Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області, в рамках кримінального провадження № 12018080130003771 від 20.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 197-1 КК України вчиняють тиск на фінансово-господарську діяльність ПП ОСОБА_13 , шляхом проведення обшуків та направлення відповідних документів щодо зносу нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_2 , які на праві власності належать ОСОБА_13 .
		09.10.2019 ОСОБА_13 надав мені нотаріальне доручення щодо представлення його інтересів в усіх державних організаціях, підприємствах та установах.
		01.11.2019, діючи в інтересах ОСОБА_13 , з метою з`ясування причин неправомірного тиску на нього, я зустрівся з процесуальним керівником у кримінальному провадженні №12018080130003771 від 20.11.2018 - прокурором Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_5 , який повідомив, що може вирішити питання про не притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності та припинення тиску на його фінансово-господарську діяльність, узгодивши його з керівником Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_20 , за умови передачі ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 10 000 доларів США.
		Враховуючи викладене, прошу Вас вжити усіх передбачених законом заходів, спрямованих на припинення протиправної діяльності вказаних працівників правоохоронних органів та притягнення винних до встановленої відповідальності.
		Про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про кримінальне правопорушення (ст. 383 КК України) попереджений»
		(т. 1 а.п. 160)
		- рапорт старшого оперуповноваженого 2 відділу 2 управління ГУ «К» СБ України ОСОБА_35 про виявлення кримінального правопорушення згідно з яким «дійсним доповідаю, що до ГУ БКОЗ СБ України звернувся ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Запоріжжя, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , моб. тел.: НОМЕР_13 , який повідомив про те, що прокурор Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_5 , за попередньою змовою з керівником Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_20 та працівникам СВ Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області, вимагають у громадянина ОСОБА_14 (представника приватного підприємця ОСОБА_13 ) неправомірну вигоду у розмірі 10 000 доларів США за не притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12018080130003771 від 20.11.2018 (ч. З ст. 197-1 КК України - самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій ділянці) та припинення тиску на його фінансово-господарську діяльність».
		(т. 1 а.п. 155)
		 
		- постанову слідчого Центрального апарату Державного бюро розслідувань від 04.11.2020 про залучення ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця м. Запоріжжя, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 до проведення негласних слідчий дій у кримінальному провадженні №620190000000001689 від 04.11.2019 у період з 06.11.2019 по 06.01.2020.
		(т. 1 а.п. 161-162)
		- протокол попередження ОСОБА_14 про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 04.11.2019
		(т. 1 а.п. 163-164)
		- письмова згода ОСОБА_14 від 04.11.2019 на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій;
		(т. 1 а.п. 165-166)
		- постанову генерального прокурора ОСОБА_40 від 11.12.2019 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні;
		(т. 1 а.п. 167-168)
		- постанова заступника Генерального прокурора України від 21.12.2019 про продовження строку досудового розслідування;
		(т. 1 а.п. 175-177)
		- ухвала Печерського районного суду м. Києва від 11.02.2020 про продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні;
		(т. 1 а.п. 178-180)
		- протокол від 13.11.2029 про затримання ОСОБА_5 13.11.2019 о 21.32 год. в порядку ст. 208 КПК України.
		(т. 2 а.п. 1-12)
		- ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2019, якою застосовано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 240 840 грн;
		(т. 1 а.п. 187-190)
		- ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2019, якою ОСОБА_5 відсторонено від посади прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області;
		(т. 1 а.п. 191-192)
		- повідомлення начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» про звільнення ОСОБА_5 з-під варти 18.11.2019 під заставу у розмірі 240 840 грн.
		(т.1 а.п. 193-194) 
		- наказ прокурора Запорізької області ОСОБА_41 від 15.12.2015 про призначення ОСОБА_5 на посаду прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області;
		(т. 1 а.п. 234)
		- повідомлення фінансово-економічного управління СБУ про підтвердження видачі готівкових коштів у сумі 10 000 доларів США, яку здійснено за видатковим касовим ордером від 07.11.2019 для забезпечення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні;
		(т. 1 а.п. 239)
		- наказ керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області від 17.04.2019 про розподіл обов`язків між працівниками Бердянської місцевої прокуратури;
		(т. 2 а.п. 96-130)
		- ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.11.2019 в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, якою надано дозвіл на проведення обшуку житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_6 ОСОБА_5 відсторонено від посади прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області;
		(т. 2 а.п. 31-32)
		- ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.11.2019, якою надано дозвіл на проведення обшуку приміщенні Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області;
		(т. 2 а.п. 61)
		- ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.11.2019, якою надано дозвіл на проведення обшуку приміщенні Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області;
		(т. 2 а.п. 69)
		- ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.11.2019 в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, якою надано дозвіл на проведення обшуку автобусу марки «Volvo» модель В12, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 ;
		(т. 2 а.п. 98-99)
		- ухвалі слідчого судді Київського апеляційного суду від 06.11.2019, у кримінальному провадженні №62019000000001689 від 04.11.2019, надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно громадянина України ОСОБА_5 ;
		(т. 2 а.п. 212-214)
		- ухвалі слідчого судді Київського апеляційного суду від 06.11.2019, у кримінальному провадженні №62019000000001689 від 04.11.2019, надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно громадянина України ОСОБА_14 ;
		(т. 2 а.п. 218-220)
		- постанова про визнання речових доказів від 23.06.2020, якою визнано в якості речових доказів: мобільний телефон марки Phone 10 чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_4 та sіm-карту «Vodafone», НОМЕР_14 .
		(т. 1 а.п. 132-133)
		- постанова про визнання речових доказів від 23.06.2020, якою визнано в якості речових доказів: мобільний телефон марки Samsung, модель «SM-M205FN/DS» S/N: НОМЕР_15 , ІМЕІ 1: НОМЕР_16 ; 1МЕІ2: НОМЕР_17 , з карткою пам`яті «Transcend» з маркуванням 9191АА 8G 09SS2 та sim-картою «Vodafone», ICCID НОМЕР_19
		(т. 1 а.п. 150-151)
		- постанова про визнання речових доказів від 28.11.2010, якою визнано в якості речових доказів грошові кошти в сумі 10 000 доларів США номіналом сто доларів США у кількості сто купюр з наступними серійними номерами: КВ34282352Н, KB66814413F, KB66814415F, KB66814416F, KB66814456F, КВ08263204Н, HL43891215E, КІ03185755А, KB66814417F, НН98959873А, КН63462181А, НН10157466А, КА69575970А, КВ34282351Н, КВ44702931С, HL31118633D, КВ34282350Н, KB66814414F, KF17117366С, НВ93469621С, КА16756383А, КС43997879А, HB98971226F, KB59168148D, HB66940178J, KB09258831G, КВ42723771Р, HG90177621A, KB56518645D, KB93949038G, КК22798859А, КВ62692177Е, HD49137681B, КВ68365600Н, КК44541199С, FF64148695C, КА35603782А, КС43997880А, КС49637988А, HB90798534F, НВ02674044А, КВ51612201R, KF37959794C, НА80256766А, КВ57936412І, КК79400990В, DB48363639A, КВ797517491, КВ93193244J, HF76706728C, DB29948614D, КВ892187931, BG33045503A, НН56272587А, КВ85698316К, НЕ31361650В, КВ892187951, НВ61202940М, KB83988193G, KB48862215G, НВ85305682І, АА67181535А, КВ68209231Р, KL27123981 A, KB38312009D, KB98846169F, HB29156474J, НЕ78925189В, KF22465430A, HE53834661D, КЕ21077734В, КВ79444945К, HD51400671B, КВ57501760А, FF07339292B, КК18957961В, DB75388342A, КВ16777590Н, КВ59682199Н, FF23194971C, НЕ67951354В, HF66993545B, KB14721121R, HB14897982Q, KF40716753B, KF13388194A, НВ02213584Р, HE39966661D, KF09199719A, FL66087169A, НА00157526*, FF08418656A, KB93193248J, KB93193245J, KB93193242J, KF65853874A, KB93193243J, НС67441746А, KB93193246J, KF54035895A;
		(т. 2 а.п. 107-112)
		Формулювання обвинувачення, яке пред`явлено особі, органом досудового розслідування.
		Згідно з обвинувальним актом прокурор Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_5 07.11.2019 попросив надати та 13.11.2019 за посередництва  ОСОБА_17 одержав від ОСОБА_14 , який діяв в інтересах ОСОБА_13 , неправомірну вигоду у великому розмірі 10 000 (десять тисяч) доларів США, що еквівалентно 244 618 гривень, за не притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності та повернення вилученого під час обшуку майна.
		Вказані дії ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України як:
		прохання надати службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду у великому розмірі для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища;
		в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища.
		Мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
		 
		У частині третій статті 368 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність, зокрема, за діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. 
		Прохання надати неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Виходячи з досліджених в ході судового розгляду наказу прокурора Запорізької області від 15.12.2015 № 724к ОСОБА_5 , призначено на посаду прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області.
		Обіймаючи посаду прокурора відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_5 є прокурором місцевої прокуратури, а тому, відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України він є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
		І хоча поняття «з використанням наданої влади чи службового становища» з погляду кваліфікації за статтею 368 Кримінального кодексу України не обмежується лише діями (бездіяльністю) в межах службової компетенції, а включає в себе значно ширше коло обумовлених займаною посадою можливостей, такі можливості все ж таки не можуть бути витлумачені як безмежні. 
		Одержання неправомірної вигоди за дію (бездіяльність), яку особа в силу свого службового становища, навіть в його широкому розумінні, об`єктивно неспроможна вчинити, або яка вочевидь та в принципі не пов`язана із займаною посадою, або якщо така дія (бездіяльність) має бути виконана іншою особою за проханням, вказівкою або вимогою службової особи, підлягає кваліфікації за різними статтями закону про кримінальну відповідальність. 
		Тому для розмежування складів злочинів, передбачених статтями 368, 369-2 та 190 Кримінального кодексу України, та для вирішення питання, чи має певна особа статус службової у певних фактичних обставинах, суду необхідно встановити, які конкретно дії ця особа мала вчинити або від яких дій вона мала утриматись, чи мала вона діяти особисто або шляхом впливу на інших осіб, чи пов`язані її дії із можливостями займаної посади тощо.
		Так, згідно пред`явленого обвинувачення ОСОБА_5 будучи службовою особою, прохав та одержав від ОСОБА_13 неправомірну вигоду у великому розмірі за вирішення питання щодо неповідомлення ОСОБА_13 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 1971 КК України, в рамках кримінального провадження №12018080130003771;  повернення майна, вилученого 06.09.2019 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_3 .
		Проте, ретельно дослідивши всі надані стороною обвинувачення докази, суд не зміг ідентифікувати конкретні дій, які ОСОБА_5 мав би вчинити або від яких мав би утриматись він особисто або інші особи на користь ОСОБА_13 за надання йому неправомірної вигоди. 
		Так судом встановлено, що ОСОБА_5 дійсно входив до складу групи прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12018080130003771 відповідно до постанови заступника керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області від 07.11.2019, разом з ОСОБА_42 та ОСОБА_9 , який був призначений старшим цієї групи прокурорів.
		Як повідомив зокрема ОСОБА_9 , а також керівник Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , під час допиту як свідків в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 дійсно входив до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12018080130003771. Проте, як зазначили свідки, у ОСОБА_5 не було законних, тобто передбачених чинною редакцією КПК України повноважень на вчинення дій, які ОСОБА_5 нібито пропонував вчинити після отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_13 . Будь-які дії, які нібито пропонував вчинити ОСОБА_5 , однозначно потребували погодження як зі старшим групи прокурорів так і з керівництвом Бердянської місцевої прокуратури та обласною прокуратурою, в якій кримінальне провадження № 12018080130003771 перебувало на контролі. 
		Без згаданих погоджень вчинити дії в кримінальному провадженні №12018080130003771 було б неможливо. Як повідомили свідки, у ОСОБА_5 взагалі були відсутні повноваження на закриття кримінального провадження №12018080130003771, адже подібними повноваженням наділено лише слідчого, у відповідності до вимог КПК України, а також у ОСОБА_5 були відсутні повноваження на скасування арешту вилученого в межах обшуку майна ОСОБА_13 та повернення майна ОСОБА_13 , адже подібні повноваження були тільки у суду.
		Стаття 37 КПК України передбачає набуття повноважень прокурора у кримінальному провадженні. Так, згідно ч. 1 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
		Більш детально процедуру організації діяльності прокурорів усіх рівнів у кримінальному провадженні, зокрема організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням, регулює «Положення організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні», затверджене Наказом Генеральної прокуратури України № 51 від 28.03.2019, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.04.2019 за № 363/33334 (далі за текстом - «Положення»).
		Пунктом 2 Розділу IV Положення передбачено, що керівники прокуратур усіх рівнів, структурних підрозділів прокуратур усіх рівнів, їх перші заступники та заступники відповідно до розподілу обов`язків та у межах повноважень, передбачених КПК України, серед іншого: у складному кримінальному провадженні відповідною постановою визначають групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у провадженні, у тому числі з числа прокурорів прокуратур різних рівнів, а також прокурора для керівництва такою групою (старшого групи прокурорів), який забезпечує загальне планування, розподіл обов`язків та навантаження між членами групи, доступ членів групи до накопиченої інформації, організацію обміну потрібною інформацією, контроль за своєчасністю та повнотою проведення процесуальних і слідчих дій, враховує мотивовані позиції прокурорів групи щодо додержання вимог законодавства, виконання завдань кримінального провадження, реагує на факти порушень вимог кримінального процесуального законодавства.
		Пунктом 3 Розділу IV Положення передбачено, що прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства, серед іншого:
		у разі здійснення повноважень у складі групи прокурорів перед вчиненням процесуальних дій та прийняттям процесуальних рішень узгоджує їх зі старшим прокурором групи, рішення якого є остаточним.
		З огляду на те, що старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні №12018080130003771 був призначений ОСОБА_9 , з цього вбачається, що ОСОБА_5 лише будучи у складі групи прокурорів, відповідно до вимог нормативно-правових актів, здійснюючи процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12018080130003771, погоджував та мав погоджувати всі свої дії та рішення зі старшим групи прокурорів або з керівництвом місцевої прокуратури, а тому був позбавлений можливості самостійно приймати будь-які рішення у кримінальному провадженні, а певна частина рішень, яку нібито ОСОБА_5 обіцяв вчинити на користь ОСОБА_13 взагалі не належала до повноважень ОСОБА_5 , а належала до повноважень слідчого у кримінальному провадженні (повідомлення про підозру та закриття кримінального провадження), або до повноважень суду (скасування арешту та повернення майна).
		Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 не був уповноваженою особою приймати будь-які рішення у кримінальному провадженні № 12018080130003771, у тому числі щодо повідомлення ОСОБА_13 про підозру, без погодження такого рішення зі старшим групи прокурорів - ОСОБА_9 та керівництво місцевої прокуратури. Більше того у ОСОБА_5 також були повністю відсутні повноваження на закриття кримінального провадження №12018080130003771 та або повноваження на скасування арешту майна та його повернення ОСОБА_13 .
		 
		З огляду на викладене суд до висновку про необхідність зміни правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за даним епізодом на ч.2 ст. 369-2 КК України з наступних підстав.
		 
		Суб`єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, може бути будь-яка фізична, осудна особа, яка досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність і яка, за усвідомленням того, хто пропонує, обіцяє або надає неправомірну вигоду, здатна здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (вказане узгоджується із правовою позицією Об`єднаної палати ККС ВС, висловленою у постанові від 29 березня 2021 року у справі №554/5090/16-к) [2].
		Судом встановлено, що ОСОБА_5 є фізичною особою, доказів його неосудності не надано і судом цього факту не встановлено.
		Вирішуючи питання про те, чи здатен був ОСОБА_5 здійснити вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави, суд виходить з таких міркувань.
		Під можливістю впливу, в значенні ст. 369-2 КК України, слід розуміти спроможність особи схилити іншу особу, яка уповноважена на виконання функцій держави, до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних із ними можливостей в інтересах того, хто пропонує, обіцяє або надає неправомірну вигоду. Це означає, що між такими особами є особливі відносини, які дозволяють суб`єкту переконати відповідну особу діяти певним чином і свідчать про вагу його думки для такої особи, його авторитет для неї, і як наслідок, здатність втрутитись у її діяльність і внести корективи в процес прийняття нею рішення. При цьому, якщо таким суб`єктом виступає службова особа, можливість здійснення нею впливу залежить саме від індивідуальних стосунків із особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а не від його прямих службових/владних повноважень щодо такої особи.
		Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, полягає у вчиненні одного з таких діянь: прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.
		ОСОБА_5  обвинувачується саме в одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за обіцянку здійснити вплив за надання такої вигоди на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		 
		Зважаючи на зміст розмов обвинуваченого із ОСОБА_14 , зафіксованих за результатами проведення ОРД, ОСОБА_32 пообіцяв здійснити влив на керівництво прокуратури. Зокрема, в ході зустрічі на АЗС «WOG» від 07 листопада 2019 року, на запитання ОСОБА_14 , «Да, но сей час по нашей теме, шо тапм? Обвинувачений ОСОБА_5 відповів: «Да, ну, шо, все в принципе, все переговорили, обсудили, вот короче, сказали, за все про все, со всеми этими делами, в связи с тем, что тот дед заплатил восемь (далі слова не розбірливо), пускай говорят хотя бы десять, максимум» (т.2, а.п 227-234).
		 
		Зі змісту показань ОСОБА_14 , який пояснив суду, що «…..в автомобілі ОСОБА_5 повідомив, що покарає ОСОБА_13 . Він запитав його як можна це питання вирішити, щоб ОСОБА_13 міг далі працювати, на що ОСОБА_5 відповів, що він узгодить це питання з керівництвом, і через кілька днів повідомить. Також ОСОБА_5 додав, що якби ОСОБА_23 себе правильно поводив, ніхто б з ним не сварився, зробив би як його сусід, заплатив гроші, і все нормально. Сказав сусід заплатив 8 тис. доларів по зерносховищу, а ОСОБА_23 якби повівся правильно, то проблем не було б і у нього.
		Під час зустріч на заправці ОСОБА_5 повідомив, що узгодив з керівництвом суму в розмірі 10 000 доларів США.
		 
		Крім цього свідок ОСОБА_8 зазначив, що « ОСОБА_25 як прокурор групи прокурорів, якщо брати конкретне кримінальне провадження, не мав повноважень прийняти рішення як процесуальна особа про закриття кримінального провадження. Що стосується підозри, то всі підозри погоджувалися чи заступником, чи керівником окружної прокуратури у відділах це були начальники відділів, якщо брати дану конкретну ситуацію, то фактичних даних які б дозволили слідчому звернутися до процесуального прокурора для оголошення підозри це все б пройшло через нього.
		Тобто прокурор ОСОБА_5 в даній конкретній ситуації, якби до нього звернувся слідчий з проектом підозри в даному конкретному кримінальному провадженні, тоді ОСОБА_5 мав впродовж доби для себе визначитись чи буде він підписувати, якщо він вирішує погодити підозру то він приходить зі слідчим до нього і каже: «у нас є конкретна підозра і ми вважаємо, що ми ні чиї конституційні права не порушуємо, підозра грамотна, підтверджена матеріалами кримінального провадження. Якщо він цього не хоче робити з будь яких обставин: не встигає, не бачить там підозру, він має офіційно підготувати та направити листа до начальника слідства і написати що : «на теперішній час відсутні підстави для оголошення підозри в конкретному кримінальному провадженні, тому що для прийняття процесуального рішення не вистачає …
		Відповідно до норм КПК України ОСОБА_5 закрити фактову справу не міг, а відповідно до галузевих наказів передбачено, що в такому випадку ОСОБА_5 , як просто прокурор в провадженні приходить до нього і вони з ним складають висновок і йдуть з цим висновком до керівника окружної прокуратури. Якщо керівник окружної прокуратури погоджується з рішення ОСОБА_5 - він пише висновок на керівника обласної прокуратури. Обласна прокуратура, якщо погоджується з висновком, наприклад, в конкретній ситуації ОСОБА_5 , направляє в офіс Генеральної прокуратури, тобто необхідно пройти три-чотири інстанції, на всіх цих моментах можуть будь яке рішення будь якого прокурора з приводу закриття справи відносно особи скасувати і сказати що воно не законне і тому все не так просто це все контролюється, це все моніториться».
		 
		Свідок ОСОБА_20 , в своїпоказаннях підтвердив, що «Всі питання щодо пред`явлення підозри, закриття кримінального провадження погоджувалися з ним, а також з прокуратурою області. Тому ОСОБА_5 не міг вирішувати такі питання самостійно».
		 
		 
		 
		Факт утримання неправомірної вигоди підтверджується протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо та відеоконтроль особи від 03 січня 2020 року (т. 3 а.п. 47-53) ОСОБА_14 та ОСОБА_17 зустрілися на автовокзалі в м. Запоріжжя, де ОСОБА_14 передав гроші в сумі 10 000 доларів США для ОСОБА_25.
		 
		Стосовно чи були керівники прокуратури сслужбовими особами, на яких пообіцяв здійснити вплив ОСОБА_5 , суд зазначає наступне.
		За змістом диспозиції ч. 2 ст. 369-2 КК України, неправомірна вигода отримується суб`єктом злочину за здійснення впливу на прийняття рішення не будь-якою особою, а лише особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		Згідно з приміткою до ст. 369-2 КК України в редакції, що діяла на час вчинення злочину, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а також службові особи, визначені у частині четвертій статті 18 цього Кодексу..
		Як було встановлено судом керівники Бкрдянської місцевої прокуратури на час подій, були особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		 
		Крім цього суд зазначає, що диспозиція ч.2 ст.369-2 КК України визначає як кримінально каране діяння прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозицію чи обіцянку здійснити вплив за надання такої вигоди.
		Визначення конкретних осіб, на яких мав бути здійснений вплив, та реальність здійснення такого впливу не є обов`язковою ознакою складу вказаного кримінального правопорушення.
		Спосіб здійснення впливу і те, чи мав місце такий вплив, перебувають поза межами об`єктивної сторони вказаного кримінального правопорушення, а тому безпосередньо сам вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави, значення для кваліфікації за ч.2 ст.369-2 КК України не мають, а перебувають поза межами складу згаданого злочину. Фактично у ст.369-2 КК України йдеться про поведінку, що передує впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави.
		Крім того, ВС у постанові об`єднаної палати ККС ВС від 29.03.2021 (справа № 554/5090/16-к) зазначив, що зміст поняття «вплив» законодавець жодним чином не обмежує лише «впливом з використанням влади або службового становища», який є лише одним із способів вчинення цього злочину. Такий вплив полягає в тому, що службова особа завдяки своєму становищу вживає заходів до вчинення дій іншими особами (не підпорядкованими їй і які не перебувають від неї в службовій залежності), де використовує службовий авторитет, свої зв`язки зі службовими особами, інші можливості, обумовлені займаною посадою.
		 
		Враховуючи, що ОСОБА_5 та керівництво прокуратури були колегами, характер висловлювань обвинуваченого створив у свідомості ОСОБА_14 переконання у можливості ОСОБА_5 здійснити вплив на керівництво прокуратури для того, щоб останній прийняв бажане для ОСОБА_13 рішення. При цьому, не має значення, чи відбувався реально такий вплив і чи мав він позитивний результат.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5  на момент вчинення злочину був фізичною, осудною особою, яка досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність та яка, фактично і за усвідомленням заявника, могла здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		 
		Зважаючи на такі обставини та вимоги ч. 4 ст. 17 КПК України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, скористався правом, наданим ч. 3 ст. 337 КПК України, і вийшов за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 3 ст. 368 КК України на ч.2 ст. 369-2 КК України, оскільки це покращує становище обвинуваченого.
		 
		Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого
		 
		Оцінивши в сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		В ході судового розгляду суд безпосередньо, всебічно та повно дослідив усі докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження і встановив правильність збирання стороною обвинувачення та закріплення кожного з них, тому, виходячи з положень статті 86 КПК України вважає їх допустимими.
		Крім того, суд дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, тому є належними. 
		Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		Суд, оцінюючи покази обвинуваченого, свідків ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , покази експерта ОСОБА_49 , які були безпосередньо допитані в судовому засіданні, а також надані письмові докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, та даючи правову оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_5 прийшов до висновку, що докази досліджені судом є належними, допустимими, достовірними та такими, що у своїй сукупності підтверджують встановлені судом обставини скоєння ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 України, як одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за обіцянку здійснити вплив за надання такої вигоди на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		 
		Позиція сторони захисту.
		 
		Захисниками під судового розгляду так і в судових дебатах зазначалося:
		 
		1. Всі негласні розшукові дії проводилися в порушення вимог ст. 517 КПК України. Тобто всі особи, які залучені слідчим чи прокурором до участі негласних слідчих діях, повинні мати допуск до державної таємниці, а вони їх не мали.        
		 
		2. Докази отримані в результаті проведення НСРД є недопустимими в розумінні статей 86, 87, 94 КПК України, оскільки дані докази були отримані за допомогою провокації, тобто внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а саме Обвинуваченого, ОСОБА_5 .
		       
		1.Стосовно першого твердження захисту суд зазначає наступне.
		 
		Статтею 517 КПК Укра їни визначено:
		1. Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводяться з дотриманням вимог режиму секретності.
		2. Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю.
		3. До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз`яснення йому вимог статті 28 Закону України "Про державну таємницю" та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну таємницю"державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою. 
		       Суд констатує факт того, що в дано кримінальному провадженні дії ОСОБА_14 під час залучення його до конфіденційного співробітництва не стосувалися інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України. 
		Тому твердження захисника трактування вище перелічених норм закону є хибними та на підлягають задоволенню.
		 
		2. Стосовно другого твердження захисту суд зазначає наступне (провокація злочину).
		 
		Слід зазначити, що Європейський Суд з прав людини неодноразово розглядав питання провокації з боку працівників правоохоронних органів, наслідком чого стало вироблення ним сталої та цілісної практики щодо цього питання.
		 
		У загальному вигляді ЄСПЛ розмежовує матеріальний (змістовний) та процесуальний критерії провокації (п. 36 рішення "Баннікова проти Російської Федерації"). Процесуальний критерій полягає в дослідженні порядку розгляду судом скарг заявника на наявність ознак провокації, а отже з`ясування його дотримання полягає у ретельній перевірці доводів сторони захисту під час судового розгляду висунутого особі обвинувачення та постфактум може бути оцінене вищими судовими інстанціями.
		 
		Матеріальний критерій ґрунтується насамперед на визначенні провокації, яке ЄСПЛ формулює таким чином:
		 
		"Поліцейське підбурення до вчинення злочину має місце у тих випадках, коли співробітники, які в ньому беруть участь (як співробітники спецслужб, так і особи, що діють за їх вказівкою), не обмежуються пасивним розслідування злочинної діяльності, а здійснюють вплив на об`єкт розслідування, щоб підбурити його до вчинення злочину - який інакше не був би вчинений - з тим, щоб була можливість встановити факт злочину, тобто отримати докази та порушити кримінальне переслідування" (п. 55 рішення "Раманаускас проти Литви").
		 
		Як випливає з цього визначення, наріжною ознакою провокації є вплив з боку правоохоронних органів на особу (об`єкт розслідування) з метою змінити її психічне ставлення до можливості вчинення злочину.
		 
		Таке психічне ставлення можна умовно охарактеризувати двома станами:
		 
		- один передбачає як повне неприйняття особою навіть самої думки можливого вчинення злочину, так і певне бажання його вчинення, але неготовність його реалізувати з огляду на страх покарання, осуд суспільства чи будь-які інші причини;
		 
		- перебуваючи у другому стані, особа вже має сформоване переконання про можливість його вчинення, готова та має намір його вчинити.
		 
		Перехід з одного психічного стану до іншого може відбуватися як без участі сторонніх факторів, так і бути наслідком певних обставин чи дій інших осіб. І саме причина цього переходу, на переконання ЄСПЛ, є ключовим фактором при оцінці провокації: чи відбувся він незалежно чи внаслідок дій правоохоронних органів або осіб, що виконують роль агентів.
		 
		ЄСПЛ наголошує на розумінні труднощів, з якими стикаються правоохоронні органи при розслідуванні злочинів, зокрема, корупційного характеру, та необхідністю у зв`язку з цим використовувати негласні методи оперативної роботи (п. 49 рішення "Раманаускас проти Литви"). Втім, позиція суду є однозначною та категоричною: за жодних обставин готовність особи вчинити злочин не може бути наслідком дій правоохоронних органів.
		 
		Враховуючи, що в багатьох випадках дії правоохоронних органів не можуть мати абсолютно пасивний характер та передбачають певні заходи щодо взаємодії з об`єктом розслідування, контактування з ним, підтримання розмови, передачу чи приймання певних предметів тощо, ЄСПЛ розробив декілька критеріїв (в межах загального матеріального критерію), які мають оцінюватися під час з`ясування, чи мав місце вплив з їх боку на психічне ставлення особи до можливості вчинити злочин та чи мав він ступінь, здатний схилити особу до вчинення злочину.
		 
		Такі критерії досліджувалися у практиці ЄСПЛ, Верховного Суду (постанова від 12 травня 2021 року у справі № 750/10362/17) та в узагальненому вигляді вони полягають у з`ясуванні:
		 
		а) чи мали правоохоронні органи підстави для об`єктивних підозр щодо участі особи у злочинній діяльності чи схильності до неї (п. 38 "Тейксейра де Кастро проти Португалії"). Значенням цього критерію є встановлення мотиву дій правоохоронців: їх бажання виконати свій обов`язок запобігти злочинній діяльності чи викрити особу з метою створення видимості боротьби зі злочинністю попри відсутність ознак її існування;
		 
		b) на якому етапі правоохоронці здійснили оперативний захід: чи вони просто "приєдналися" до вчинюваного злочину, чи спровокували його (рішення "Секвейра проти Португалії");
		 
		с) від кого саме надходила ініціатива вчинити злочин - від самої особи чи правоохоронних органів (п. 37 рішення "Малінінас проти Литви");
		 
		d) чи були дії правоохоронних органів занадто наполегливими, наприклад, чи відбувалися контакти з ініціативи правоохоронних органів (п. 67 рішення "Раманаускас проти Литви");
		 
		e) чи використовували правоохоронні органи оперативні заходи, які мають особливий психологічний вплив: використання агентів, які добре знайомі особі (п. 62 рішення "Носко і Нефедов проти Росії"), звернення до почуття жалю особи (пп. 11, 49 "Ваньян проти Россійської Федерації"), обіцянка значної винагороди (п. 37 рішення "Малінінас проти Литви") тощо;
		 
		f) чи існує зрозуміла та передбачувана процедура отримання дозволу на здійснення оперативних та слідчих заходів (п. 135 рішення "Худобін проти Російської Федерації").
		 
		Вочевидь зазначений перелік не можна вважати вичерпним, адже певні конкретні обставини можуть вимагати дослідження інших можливих факторів впливу, втім наведена сукупність дозволяє в достатній мірі оцінити факт наявності (відсутності) провокації у цьому кримінальному провадженні.
		 
		Насамперед, перед дослідженням дій правоохоронних органів у цьому кримінальному провадженні крізь призму наведених критеріїв, колегія суддів має наголосити, що у практиці ЄСПЛ ключовим фактором існування провокації є наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями правоохоронних органів (причина) та вчиненням особою злочину (наслідок). Вочевидь причина у часовому вимірі не може йти за наслідком, вона має передувати йому.
		 
		а) щодо підстав для підозри
		 
		Як повідомив свідок ОСОБА_14 зокрема, на початку листопада 2019 року він пішов до Бердянської прокуратури, знайшов ОСОБА_5 приміщені прокуратури, тобто в кабінеті. Далі вони вийшли на вулицю та спілкувалися в машині (Фольцваген) ОСОБА_5 .. 
		В автомобілі ОСОБА_5 повідомив, що покарає ОСОБА_24 , Він запитав його як можна це питання вирішити, щоб ОСОБА_13 міг далі працювати, на що ОСОБА_5 відповів, що він узгодить це питання з керівництвом, і через кілька днів повідомить. Також ОСОБА_5 додав, що якби ОСОБА_23 себе правильно поводив, ніхто б з ним не сварився, зробив би як його сусід, заплатив гроші, і все нормально. Сказав сусід заплатив 8 тис. доларів по зерносховищу, а ОСОБА_23 якби повівся правильно, то проблем не було б і у нього.
		 
		Отже, від ОСОБА_14 до органів СБУ надійшла конкретна інформація про вчинення щодо нього з боку ОСОБА_5 незаконних дій, які за своїм змістом цілком могли бути оцінені як такі, що мають ознаки кримінального правопорушення. Отже, у посадових осіб правоохоронних органів були цілком ґрунтовні підстави вважати вчинення такого кримінального правопорушення можливим, що покладало на них обов`язок перевірити наведені ОСОБА_14 факти.
		 
		За таких обставин, відсутні підстави вважати, що оперативні заходи щодо ОСОБА_5 розпочалися без достатніх для того приводів та підстав.
		 
		b) щодо етапу, на якому правоохоронні органи здійснили втручання
		 
		Для оцінки цього критерію вагоме значення має перша розмова ОСОБА_14 та ОСОБА_5 під контролем правоохоронних органів, яка відбулася на АЗС «WOG» від 07 листопада 2019 року, на запитання ОСОБА_14 , «Да, но сей час по нашей теме, шо тапм? Обвинувачений ОСОБА_5 відповів: «Да, ну, шо, все в принципе, все переговорили, обсудили, вот короче, сказали, за все про все, со всеми этими делами, в связи с тем, что тот дед заплатил восемь (далі слова не розбірливо), пускай говорят хотя бы десять, максимум» (т.2, а.п 227-234).
		Зі змісту показань ОСОБА_14 , який пояснив суду, що «…..в автомобілі ОСОБА_5 повідомив, що покарає ОСОБА_13 . Він запитав його як можна це питання вирішити, щоб ОСОБА_13 міг далі працювати, на що ОСОБА_5 відповів, що він узгодить це питання з керівництвом, і через кілька днів повідомить. Також ОСОБА_5 додав, що якби ОСОБА_23 себе правильно поводив, ніхто б з ним не сварився, зробив би як його сусід, заплатив гроші, і все нормально. Сказав сусід заплатив 8 тис. доларів по зерносховищу, а ОСОБА_23 якби повівся правильно, то проблем не було б і у нього.
		Під час зустріч на заправці ОСОБА_5 повідомив, що узгодив з керівництвом суму в розмірі 10 000 доларів США.
		 
		Отже, викладені цитати свідчать про наступне, що документування злочину розпочалося в момент, коли вже не тільки існував намір ОСОБА_5 його вчинити, а й були обумовлені та заплановані суттєві умови та етапи його вчинення.
		 
		с) щодо ініціативи вчинення злочину
		 
		Докази щодо джерела надходження ініціативи вчинення злочину аналізувалися судом у вище. Встановлені з цього приводу обставини не містять ознак того, що ініціатива вчинення злочину надходила чи могла надходити від посадових осіб правоохоронних органів чи від ОСОБА_50 .
		 
		d) щодо наполегливості дій
		 
		Досліджуючи цей аспект, на який також неодноразово звертала увагу сторона захисту, зокрема, щодо зустрічей ОСОБА_5 та ОСОБА_14 виключно з ініціативи останнього, суд виходить з встановленої вище послідовності подій.
		 
		Після першої зустрічі на початку листопада 2019 року ОСОБА_5 сказав ОСОБА_14 : «що якби ОСОБА_23 себе правильно поводив, ніхто б з ним не сварився, зробив би як його сусід, заплатив гроші, і все нормально. Сказав сусід заплатив 8 тис. доларів по зерносховищу, а ОСОБА_23 якби повівся правильно, то проблем не було б і у нього».
		 
		Під час телефонних розмов 09 листопада 2019 року ОСОБА_14 з свого мобільного телефону, через програмне забезпечення, а саме месенджер «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_5 . З даної розмови випливає, що ОСОБА_5 не може зустрітися з ОСОБА_14 , через стан свого здоров`я і він шукає шляхи як передати гроші. 
		Крім цього 13.11.2019 ОСОБА_14 зі свого мобільного телефону, через програмне забезпечення, а саме месенджер «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_5 . З даної розмови випливає, що вони погодили як передати кошти для ОСОБА_5 , а саме через батька його дружини - ОСОБА_17 . В цій же розмові ОСОБА_5 пояснив ОСОБА_14 , що ОСОБА_17 займається автомобільними пасажирськими перевезеннями за маршрутом м. Бердянськ - м Київ - м. Бердянськ на автобусі марки «Volvo», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Зокрема, приблизно о 20 годині 10 хвилин 13.11.2019 ОСОБА_17 здійснить зупинку на автовокзалі у м. Запоріжжя на четвертій платформі на зазначеному автобусі. При цьому, ОСОБА_5 надіслав на мобільний телефон ОСОБА_14 контактні дані ОСОБА_17 та пояснив, що неправомірну вигоду необхідно загорнути у пакунок, який в свою чергу обмотати клейкою стрічкою-скотчем.
		13 листопада 2019 року ОСОБА_5 чере ОСОБА_17 одержав від ОСОБА_14 неправомірну вигоду.
		 
		Для оцінки цього критерію насамперед має бути визначена часова межа, до якої наявна можливість вплинути на особу з метою схилити її до вчинення злочину, та після якої такий вплив не має практичного значення, оскільки злочин вже вчинений чи принаймні розпочалося його вчинення.
		 
		Як встановив суд, станом на 13 листопада 2019 року вже існувала домовленість між ОСОБА_5 та ОСОБА_14 щодо розміру неправомірної вигоди, існував розроблений алгоритм та визначений час передачі неправомірної вигоди та її розмір, і того ж дня відбулася її безпосередня передача. Тобто станом на 13 листопада 2019 року вже не тільки існувала готовність ОСОБА_5 на вчинення злочину, а фактично розпочалося його вчинення, що дозволяло ідентифікувати ознаки об`єктивної сторони його складу.
		 
		Отже, дії правоохоронних органів та ОСОБА_14 , які, за твердженням сторони захисту, становили вплив на ОСОБА_5 з метою спровокувати його на вчинення злочину та які мали місце після 13 листопада 2019 року, не перебувають у причино-наслідковому зв`язку з формуванням у неї умислу на вчинення злочину та початком його фактичної реалізації.
		 
		Водночас суд погоджується зі стороною захисту, що ОСОБА_14 допускав наполегливість здійсненням телефонних дзвінків ОСОБА_5 однак вони були спрямовані лише на прискорення реалізації домовленостей щодо передачі неправомірної вигоди та позитивного вирішення по суті домовленостей щодо не притягнення ОСОБА_13 , до кримінальної відповідальності та повернення арештованого майна під час обшуку, а тому не впливали на вже сформований у ОСОБА_5 умисел, реалізація якого тривала.
		 
		Суд не виключає можливості, що навіть після початку вчинення злочину подальші дії правоохоронних органів можуть призвести до збільшення тяжкості злочину чи іншим чином поставити особу в більш невигідне становище, втім у цьому кримінальному провадженні сума неправомірної вигоди була визначена заздалегідь та не змінювалася до часу припинення злочину, а тому відсутні підстави так вважати.
		 
		У контексті психічного ставлення ОСОБА_5 до вчинюваного ним злочину неабиякого значення набувають його освіта і посада. Він тривалий час працював прокурором місцевої прокуратури та здійснював процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, підтримував державне обвинувачення в судах, що свідчить про значно меншу вірогідність вплинути на нього у порівнянні із можливим впливом на загального суб`єкта, адже ОСОБА_5 достеменно усвідомлював неприпустимість подібних домовленостей, спілкування щодо них та наслідки їх досягнення.
		 
		e) щодо використання засобів впливу
		 
		Суд звертає увагу ОСОБА_14 був представником ОСОБА_13 , тобто він не мав ані дружніх, ані довірливих відносин з ОСОБА_5 , а тому факт їх знайомства не мав істотного значення та не був засобом особистого впливу. Навпаки, саме та обставина, що ОСОБА_5 здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12018080130003771, призвела до його обізнаності з обставинами цієї справи та майстерного використання цієї обізнаності під час отримання неправомірної вигоди.
		 
		f) щодо процедури отримання дозволу
		 
		Слід зазначити, що у цьому кримінальному провадженні здійснення слідчих заходів, зокрема, і негласних, у межах кримінального провадження відбувалося за відповідними дозволами слідчих суддів у передбаченому законом порядку. Зазначені обставини перевірені судом та не викликали зауважень з боку сторони захисту.
		 
		Підсумовуючи наведені мотиви, суд констатує відсутність ознак провокування ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення з боку працівників правоохоронних органів.
		 
		При ухваленні вироку відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерела права. 
		Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)
		Призначення покарання.
		Визнавши особу винною у вчиненні інкримінованого злочину, суду необхідно вирішити питання про те, яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він його відбувати.
		Вирішуючи вказані питання, суд виходить із того, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
		При цьому, обираючи конкретний вид та міру покарання за злочин, у вчиненні якого його визнано винним, суд враховує загальні засади призначення покарання, а саме:
		- призначає покарання у межах, встановлених санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України,
		- керується при цьому положеннями Загальної частини КК України, а саме нормами, що регламентують цілі, систему покарань (ст. ст. 50, 51 КК України), підстави, порядок, межі та особливості застосування окремих його видів (ст. ст. 53-64 КК України), а також регулюють інші питання, що пов`язані з призначенням покарання та здатні вплинути на вибір судом певного його виду і міри (ст. ст. 52, 67-72 КК України);
		- враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом`якшують та/або обтяжують покарання.
		Відповідно до ч. 3 ст. 52 КК України, за одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене санкцією статті Особливої частини КК України. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених КК України.
		Так, санкція ч. 2 ст. 369-2 КК України в редакції, що діяла на час вчинення злочину, передбачає, що прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди карається штрафом від семисот п`ятдесяти до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.
		Крім того, керуючись ч. 2 ст. 55 КК України, суд має право призначити як додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю навіть, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, однак, за умови, що з урахуванням характеру кримінального правопорушення, вчиненого за посадою або у зв`язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
		Тож, суд має обрати одне з двох альтернативно передбачених у санкції ч. 2 ст. 369-2 КК України видів основних покарань і вирішити питання про необхідність приєднання до нього додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		Обираючи вид і розмір основного покарання, суд виходить з таких міркувань.
		Судом не встановлено обставин, що пом`якшують та/або обтяжують покарання обвинуваченому.
		В матеріалах справи міститься інформація, що ОСОБА_5 раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання. Також є інформація, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
		Також суд враховує, що ОСОБА_5 є вимушеним переселенцем, оскільки територія Бердянського району Запорізької області є окупованою територією рф. На теперішній час ОСОБА_5 разом з родиною (дружиною, сином та батьком) проживає в Республіка Польща та має статус біженця. 
		Також суд враховує стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_5 , який відповідно до висновку Бердянської МСЕК являється інвалідом ІІ групи за загальним захворюванням, а також відповідно до пенсійного посвідчення отримує виплату по інвалідності. Також даний факт підтверджується посвідченням інваліда виданим повітовою групою з встановлення інвалідності у Бродниці Республіка Польща. 
		Суд також враховує сімейний стан обвинуваченого, який одружений, має на утриманні малолітню дитину  ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає разом із сім`єю та здійснює догляд за батьком похилого віку  ОСОБА_52 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , якому згідно з довідкою МСЕК встановлено І групу інвалідності. 
		Враховуючи наявність стійких соціальних зв`язків, обов`язків щодо утримання малолітньої дитини і догляду за батьком похилого віку, який має інвалідність, а також беручи до уваги стан здоров`я самого обвинуваченого, який потребує систематичного лікування та нагляду з боку лікарів вузької спеціалізації, що є ускладненим в пенітенціарних установах, покарання у виді позбавлення волі буде непропорційно обтяжливим як особисто для обвинуваченого, так і для членів його родини та може суттєво порушити звичний для останніх уклад життя, що було б надмірним.
		Крім того, беручи до уваги позитивну характеристику обвинуваченого як за місцем проживання, а також враховує, що ОСОБА_5 є вимушеним переселенцем, оскільки територія Бердянського району Запорізької області є окупованою територією рф. На теперішній час ОСОБА_5 разом з родиною (дружиною, сином та батьком) проживає в Республіка Польща та має статус біженця, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначає йому альтернативно передбачений вид покарання у виді штрафу.
		Обираючи розмір вказаного покарання, суд виходить з того, що вчинений обвинуваченим злочин є закінченим, умисним та корупційним і згідно зі ст. 12 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення злочину) є злочином середньої тяжкості.
		Також суд враховує, що відповідний злочин обвинувачений вчинив перебуваючи на посаді прокурора місцевої прокуратури, що істотно впливає на ступінь усвідомлення ним суспільної небезпечності вчиненого та свідчить про його умисне нехтування вимогами антикорупційного законодавства та правилами прокурорської етики.
		Крім того, особливого значення при визначенні розміру покарання суд надає суспільним відносинам, які були поставлені обвинуваченим під загрозу та яким була завдана шкода внаслідок вчинення ним злочину. Так, суд враховує, що дії обвинуваченого очевидно підривають віру громадян у можливість прокурорів неупереджено та незалежно від будь-якого незаконного впливу здійснювати прокурорську діяльність, керуючись при цьому виключно Конституцією і законами України. У цьому контексті суд звертає особливу увагу на те, що довіра до правоохоронної системи, а також до її авторитету в питаннях моралі, чесності та непідкупності правоохоронних органів займає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві, а тому на державу покладається особливий обов`язок належним чином, в т.ч. засобами кримінального впливу, реагувати на дії осіб, які цю довіру підривають.
		Вказане, на переконання суду, обґрунтовує необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у виді штрафу у максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України, що становить одну тисячу п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таке основне покарання зможе забезпечити досягнення передбаченої законом мети, справити достатній виправний вплив на обвинуваченого та стримати від можливого вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Крім того, суд враховує, що вчинення обвинуваченим злочину було нерозривно пов`язано із займаною ним посадою. Саме статус прокурора дозволяв обвинуваченому створювати у громадян враження потенційної можливості незаконного впливу на інших свої колег та користуватись цим для одержання неправомірної вигоди. Досліджені в ході судового розгляду докази свідчать, що обвинувачений, нехтуючи правилами прокурорської етики, встановлював позапроцесуальні відносини з учасниками справ, що дозволило йому вчинити злочин.
		З огляду на викладене, суд визнає за неможливе збереження за обвинуваченим права обіймати посаду судді та керуючись ч. 2 ст. 55 КК України призначає йому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посаду судді строком на 3 (три) роки.
		Вказане покарання, на переконання суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для досягнення його цілей.
		При цьому, судом не встановлено передбачених законом підстав для звільнення обвинуваченого від покарання чи від його відбування, а тому призначене йому судом покарання обвинувачений має відбувати реально.
		Рішення щодо арештованого майна.
		Під час досудового розслідування арешт на майно не накладався.
		Рішення щодо долі документів та речових доказів.
		При ухваленні вироку, керуючись положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України, суд має вирішити питання про долю документів та речових доказів, які були надані сторонами і долучені до матеріалів судової справи.
		Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, суд вирішує залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
		-грошові кошти в сумі 10 000 доларів США номіналом сто доларів США у кількості сто купюр з наступними серійними номерами: КВ34282352Н, KB66814413F, KB66814415F, KB66814416F, KB66814456F, КВ08263204Н, HL43891215E, КІ03185755А, KB66814417F, НН98959873А, КН63462181А, НН10157466А, КА69575970А, КВ34282351Н, КВ44702931С, HL31118633D, КВ34282350Н, KB66814414F, KF17117366С, НВ93469621С, КА16756383А, КС43997879А, HB98971226F, KB59168148D, HB66940178J, KB09258831G, КВ42723771Р, HG90177621A, KB56518645D, KB93949038G, КК22798859А, КВ62692177Е, HD49137681B, КВ68365600Н, КК44541199С, FF64148695C, КА35603782А, КС43997880А, КС49637988А, HB90798534F, НВ02674044А, КВ51612201R, KF37959794C, НА80256766А, КВ57936412І, КК79400990В, DB48363639A, КВ797517491, КВ93193244J, HF76706728C, DB29948614D, КВ892187931, BG33045503A, НН56272587А, КВ85698316К, НЕ31361650В, КВ892187951, НВ61202940М, KB83988193G, KB48862215G, НВ85305682І, АА67181535А, КВ68209231Р, KL27123981 A, KB38312009D, KB98846169F, HB29156474J, НЕ78925189В, KF22465430A, HE53834661D, КЕ21077734В, КВ79444945К, HD51400671B, КВ57501760А, FF07339292B, КК18957961В, DB75388342A, КВ16777590Н, КВ59682199Н, FF23194971C, НЕ67951354В, HF66993545B, KB14721121R, HB14897982Q, KF40716753B, KF13388194A, НВ02213584Р, HE39966661D, KF09199719A, FL66087169A, НА00157526*, FF08418656A, KB93193248J, KB93193245J, KB93193242J, KF65853874A, KB93193243J, НС67441746А, KB93193246J, KF54035895A - повернути ФЕУ СБ України;
		- мобільний телефон марки Phone 10 чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_4 та sіm-карту «Vodafone», ІCCID НОМЕР_18 - повернути особі у якої вказані предмети і речі були вилучені, а саме - ОСОБА_5 ;
		- мобільний телефон марки Samsung, модель «SM-M205FN/DS» S/N: НОМЕР_15 , ІМЕІ 1: НОМЕР_16 ; 1МЕІ2: НОМЕР_17 , з карткою пам`яті «Transcend» з маркуванням 9191АА 8G 09SS2 та sim-картою «Vodafone», ICCID НОМЕР_19 - повернути особі у якої вказані предмети і речі були вилучені, а саме - ОСОБА_17 ;
		Рішення щодо розподілу процесуальних витрат.
		Відповідно до вимог чинного Кримінального процесуального кодексу (ст.ст. 124, 368 КПК України) при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження суд повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі. Враховуючи ухвалення обвинувального вироку, у відповідності до положень ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вирішує стягнути з обвинуваченого витрати на проведення експертиз:
		- №СЕ-19-20/11282-ТД від 19.05.2020 у сумі 1961,40 грн. (сума витрат підтверджується відомостями з супровідного листа до висновку експертизи т. 1, а.п.104).
		- №1578/20-35/16405/20-35 від 23.06.2020 у сумі 3268,80 грн. (сума витрат підтверджується відомостями з супровідного листа до висновку експертизи т. 1, а.п.127).
		- №1579/20-35/16403/16404/20-35 від 23.06.2020 у сумі 6577,60 грн. (сума витрат підтверджується відомостями з супровідного листа до висновку експертизи т. 1, а.п.143).
		Рішення щодо запобіжного заходу та застави.
		 
		Судом встановлено, що 15.11.2019 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва щодо підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою і одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 240 840,00 грн.
		Згідно з квитанцією №0.0.1523831942.1 АТ «ПриватБанк» від 15.11.2019 на виконання зазначеної ухвали ОСОБА_53 вніс заставу у розмірі 240840,00 грн.
		Згідно зі ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
		Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		Згідно з п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу" від 11.01.2012 № 15 застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА у якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи:
		- заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку;
		- засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави;
		- копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.
		Відповідні положення засвідчують, що повернення застави здійснюється на підставі судового рішення, винесеного з огляду на закріплені в КПК України правила підсудності.
		 
		З огляду на приписи ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, яка була внесена відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2019, має бути повернена заставодавцю ОСОБА_54 у розмірі 240840,00 грн.
		Враховуючи, що протягом судового розгляду у суді будь-який інший запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувався, протягом всього часу обвинувачений дотримувався своїх процесуальних обов`язків, не перешкоджав кримінальному провадженню, а також з огляду на те, що суд призначає йому покарання не пов`язане з позбавленням волі, застава не підлягає зверненню в дохід застави.
		Тому з огляду на приписи ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, яка була внесена відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2019, має бути повернена заставодавцю ОСОБА_54 у розмірі 240840,00 грн.
		 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся;
		Спеціальна конфіскація не застосовується.
		Керуючись ст. ст. 100, 128, 129, 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначити покарання у виді штрафу однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень з позбавленням права обіймати посаду прокурора строком на 3 (три) роки.
		Дію запобіжного заходу у вигляді застави, обраного  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2019, після набрання вироком законної сили - припинити та повернути заставодавцю ОСОБА_54 у розмірі 240840,00 (двісті сорок тисяч вісімсот сорок) грн., яка була внесена за  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , у справі унікальний номер 757/60335/19-к кримінальне провадження №62019000000001689 на спеціальний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України у м. Києві згідно квитанції №0.0.1523831942.1 АТ «ПриватБанк» від 15.11.2019.
		Стягнути з  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 11807,8 грн.
		Речові докази:
		- документи, передані суду сторонами кримінального провадження, суд вирішує залишити в матеріалах кримінального провадження.
		- грошові кошти в сумі 10 000 доларів США номіналом сто доларів США у кількості сто купюр з наступними серійними номерами: КВ34282352Н, KB66814413F, KB66814415F, KB66814416F, KB66814456F, КВ08263204Н, HL43891215E, КІ03185755А, KB66814417F, НН98959873А, КН63462181А, НН10157466А, КА69575970А, КВ34282351Н, КВ44702931С, HL31118633D, КВ34282350Н, KB66814414F, KF17117366С, НВ93469621С, КА16756383А, КС43997879А, HB98971226F, KB59168148D, HB66940178J, KB09258831G, КВ42723771Р, HG90177621A, KB56518645D, KB93949038G, КК22798859А, КВ62692177Е, HD49137681B, КВ68365600Н, КК44541199С, FF64148695C, КА35603782А, КС43997880А, КС49637988А, HB90798534F, НВ02674044А, КВ51612201R, KF37959794C, НА80256766А, КВ57936412І, КК79400990В, DB48363639A, КВ797517491, КВ93193244J, HF76706728C, DB29948614D, КВ892187931, BG33045503A, НН56272587А, КВ85698316К, НЕ31361650В, КВ892187951, НВ61202940М, KB83988193G, KB48862215G, НВ85305682І, АА67181535А, КВ68209231Р, KL27123981 A, KB38312009D, KB98846169F, HB29156474J, НЕ78925189В, KF22465430A, HE53834661D, КЕ21077734В, КВ79444945К, HD51400671B, КВ57501760А, FF07339292B, КК18957961В, DB75388342A, КВ16777590Н, КВ59682199Н, FF23194971C, НЕ67951354В, HF66993545B, KB14721121R, HB14897982Q, KF40716753B, KF13388194A, НВ02213584Р, HE39966661D, KF09199719A, FL66087169A, НА00157526*, FF08418656A, KB93193248J, KB93193245J, KB93193242J, KF65853874A, KB93193243J, НС67441746А, KB93193246J, KF54035895A - повернути ФЕУ СБ України;
		- мобільний телефон марки Phone 10 чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_4 та sіm-карту «Vodafone», ІCCID НОМЕР_18 - повернути особі у якої вказані предмети і речі були вилучені, а саме - ОСОБА_5 ;
		- мобільний телефон марки Samsung, модель «SM-M205FN/DS» S/N: НОМЕР_15 , ІМЕІ 1: НОМЕР_16 ; 1МЕІ2: НОМЕР_17 , з карткою пам`яті «Transcend» з маркуванням 9191АА 8G 09SS2 та sim-картою «Vodafone», ICCID НОМЕР_19 - повернути особі у якої вказані предмети і речі були вилучені, а саме - ОСОБА_17 ;
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, які перебувають під вартою, в той же строк з моменту вручення вироку. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку, ознайомитись із журналом судового засідання та подати до нього письмові зауваження.
		 
		 
		 
		       Головуючий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...