Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/903/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано судом: 22.11.2023. Зареєстровано: 23.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2023.
Дата набрання законної сили: 27.02.2024 (частково)
Результат оскарження 27.02.2024 Східний апеляційний господарський суд: скасовано судове рішення першої інстанції частково та ухвалено нове рішення у відповідній частині
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		19.10.2023р. Справа №905/903/22
		 
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (54017, м.Миколаїв, вул.Погранична, 39/1, код ЄДРПОУ 42129888)
		 
		до відповідача: Нікольської селищної ради (87000, Донецька область, Маріупольський район, смт Нікольське, вул.Свободи, 87, код ЄДРПОУ 04341614)
		 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (49107, м.Дніпро, Запорізьке шосе, 22, код ЄДРПОУ 00131268)
		 
		про стягнення 1009676,90 грн
		 
		Суддя: Паляниця Ю.О.
		Секретар судового засідання: Білогубова В.В. 
		 
		У засіданні брали участь:
		від позивача: Сурикова І.А.  адв.
		від відповідача: Маскєв Є.С.  нач. від. в порядку самопредставництва
		від третьої особи: не з`явився 
		 
		Згідно із ст.ст.183, 216 ГПК в засіданнях суду оголошувались перерви з 27.04.2023р. до 10.05.2023р., з 10.05.2023р. до 01.06.2023р., з 07.09.2023р. до 21.09.2023р.
		 
		СУТЬ СПРАВИ:
		 
		Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», м.Миколаїв звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Нікольської селищної ради, смт Нікольське про стягнення: 
		- заборгованості по активній електроенергії за період січень-лютий 2022 року, квітень-травень 2022 року в сумі 751579,16 грн;
		- боргу за послуги розподілу за період січень-лютий 2022 року, квітень-травень 2022 року в сумі 258097,74 грн.
		В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору №100/97 від 29.03.2021р. про постачання електричної енергії споживачу, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за спожиту у період з січня по лютий 2022 року та з квітня по травень 2022 року електричну енергію, а також послуги з розподілу електричної енергії у вказаний період в загальному розмірі 1009676,90 грн.
		 
		Ухвалою суду від 21.11.2022р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/903/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
		 
		Відповідач у відзиві б/н від 17.04.2023р. проти задоволення позову заперечував з посиланням на наступне:
		-згідно з додатковою угодою №11 від 31.01.2022р. до договору №100/97 від 29.03.2021р. сторони узгодили продовжити дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми договору, що становить 260574,30 грн. Тобто, сторонами була зазначена вартість електричної енергії та послуг з розподілу, яка була фактично спожита Нікольською селищною радою в січні 2022 року та на теперішній час є сплаченою. Більше додаткових угод сторонами не укладалось, тому договірні відносини були припинені сторонами 31.01.2022р., інші домовленості про постачання додаткових обсягів електроенергії відсутні;
		-з 05.03.2022р. територія Нікольської громади була окупованою, діяльність органів місцевого самоврядування не здійснювалась, трудові відносини з працівниками були призупинені, приміщення закриті, електрична енергія фактично не могла споживатися відповідачем;
		-акти прийняття-передавання товарної продукції відповідачем не підписані.
		 
		У відповіді №03/13-868 від 26.04.2023р. на відзив позивач наполягав на задоволенні позову та заперечував проти доводів відповідача, з огляду на таке:
		-інформацію щодо фактичних обсягів споживання електричної енергії постачальник отримує після закінчення розрахункового періоду від адміністратора комерційного обліку (оператора системи розподілу), яким на території Донецької області є Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі»;
		-визначені позивачем обсяги постачання електричної енергії підтверджені Акціонерним товариством «ДТЕК Донецькі електромережі»;
		-віднесення Нікольської селищної територіальної громади до тимчасово окупованих територій згідно з Переліком, який затверджений наказом №309 від 22.12.2022р. Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, не є беззаперечним доказом факту відсутності споживання електричної енергії в спірний період, оскільки постачання електричної енергії на окупованій території не припинялось. Окрім того, таке твердження відповідача спростовується даними, наданими оператором комерційного обліку Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі»;
		-зважаючи на правила п.3 комерційної пропозиції в редакції додаткової угоди №10 від 30.12.2021р. рахунки на оплату за спірними періодами вважаються врученими відповідачу. Отже, факт отримання/не отримання і підписання/не підписання актів про прийняття-передавання товарної продукції не є підставою для несплати відповідачем за спожиту ним електричну енергію;
		-14.02.2022р. протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою, за результатами аукціону про закупівлю електричної енергії переможцем відкритих торгів по предмету закупівлі «ДК 021:2015-09310000-5  Електрична енергія» було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», прийнято рішення про укладання договору про закупівлю електричної енергії. 23.02.2023р. позивач направив представнику відповідача два примірника відповідного договору про постачання електричної енергії, підписаного зі свого боку. Однак, паперову форму договору, підписану з боку відповідача, позивач не отримував, що зумовлено дією воєнного стану в Україні, бойовими діями.
		 
		Ухвалою суду від 10.05.2023р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі».
		Третя особа будь-яких пояснень по суті спору не надала.
		 
		Як зазначалось, провадження у справі було відкрито 21.11.2022р. та її розгляд здійснювався за правилами загального позовного провадження.
		При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст.ст.2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		В силу норм ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997p. і набула чинності в Україні 11.09.1997p.
		З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
		Відповідно до ст.6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж «розумного строку» цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
		Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує «процесуальну» справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubov and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), §103).
		З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства.
		Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
		Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
		При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України від 15.03.2012р.).
		Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити «розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків.
		Разом з цим, на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» (з подальшими змінами) починаючи з 24.02.2022р. на території України діє режим воєнного стану.
		У зв`язку із введенням на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, у відповідності до розпорядження голови суду, доступ до приміщення суду тимчасово обмежений, запроваджено роботу суду у віддаленому режимі.
		З огляду на наведене, рішення у справі прийнято судом з урахуванням об`єктивних обставин та в умовах неможливості розгляду відповідного спору у визначені ч.3 ст.177, ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України строки.
		 
		На підставі ухвали суду від 24.08.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.09.2023р.
		У судовому засіданні від 07.09.2023р. було оголошено перерву до 21.09.2023р.
		Згідно з ухвалою від 21.09.2023р. розгляд справи по суті було відкладено на 19.10.2023р.
		Представники сторін у судове засідання 19.10.2023р. з`явились, представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог  заперечив.
		Представник третьої особи у судове засідання 19.10.2023р. не з`явився.
		 
		Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
		Разом з тим, норми ст.43 вказаного кодексу зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
		Аналогічними правами та обов`язками вказаний кодекс наділяє третіх осіб в силу норм ч.5 ст.50 Господарського процесуального кодексу України.
		Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представника третьої особи не перешкоджає вирішенню справи по суті.
		 
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
		Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.
		Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із продажем електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018р. і безпосередньо договором.
		За змістом п.3.1.1 вказаних Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії».
		У відповідності до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
		В силу норм ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
		 
		29.03.2021р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (постачальник), та відповідачем, Нікольською селищною радою (споживач), був укладений договір №100/97, за змістом п.1.1 якого цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
		За цим договором постачальник продає електричну енергію (на 2021 рік) у кількості 570000 кВт*год споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1 укладеного сторонами правочину в редакції додаткової угоди №1 від 06.04.2021р.).
		06.04.2021р. Нікольською селищною радою підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (в редакції додаткової угоди №1 від 06.04.2023р.), яка містить відомості, зокрема, про те, що оператором, з яким споживач уклав договір про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі», а також визначено, що постачання розпочинається з 29.03.2021р.
		У додатку до заяви-приєднання відповідач навів перелік ЕІС кодів точок комерційного обліку, адреси та види об`єктів (151 позиція).
		Відповідно до п.2.2 договору №100/97 від 29.03.2021р. обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у постачальника укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.
		За правилами п.2.3 вказаного договору його загальна сума складає 1903800 грн, у тому числі ПДВ 317300 грн.
		За змістом комерційної пропозиції (в редакції від 29.03.2021р.) фактична ціна (тариф) купованої споживачем електроенергії у розрахунковому періоді, яка зазначається в рахунку (акті купівлі-продажу електроенергії) складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку; регульованого тарифу на послуги з розподілу електричної енергії; тарифу (маржі) постачальника електричної енергії. Ц = 1,32813 + 0,29393 + 1,12127 + 0,04 грн (без ПДВ). Таким чином, ціна за 1 кВт*год становить 2,7833 грн без ПДВ.
		У комерційній пропозиції (в редакції від 29.03.2021р.) сторони також узгодили, що послуги з розподілу та передачі сплачуються споживачем через постачальника з наступним переведенням цієї оплати постачальником оператору системи розподілу та оператору системи передачі.
		Протягом дії договору до комерційної пропозиції неодноразово вносились зміни стосовно ціни, яка узгоджувалась сторонами у таких розмірах:
		-ціна за 1 кВт*год  2,88034 грн без ПДВ, загальна сума договору залишається незмінною та складає 1903800 грн, у тому числі ПДВ 317300 грн (додаткова угода №2 від 16.08.2021р.);
		-ціна за 1 кВт*год  3,0227 грн без ПДВ, загальна сума договору залишається незмінною та складає 1903800 грн у тому числі ПДВ 317300 грн (додаткова угода №3 від 30.08.2021р.);
		-ціна за 1 кВт*год  3,1793 грн без ПДВ, загальна сума договору залишається незмінною та складає 1903800 грн у тому числі ПДВ 317300 грн (додаткова угода №4 від 13.10.2021р.);
		-ціна за 1 кВт*год  3,3071 грн без ПДВ, загальна сума договору залишається незмінною та складає 1903800 грн у тому числі ПДВ 317300 грн (додаткова угода №5 від 01.11.2021р.);
		-ціна за 1 кВт*год  3,4921 грн без ПДВ, загальна сума договору залишається незмінною та складає 1903800 грн у тому числі ПДВ 317300 грн (додаткова угода №6 від 19.11.2021р.);
		-ціна за 1 кВт*год  3,6956 грн без ПДВ, загальна сума договору залишається незмінною та складає 1903800 грн у тому числі ПДВ 317300 грн (додаткова угода №7 від 29.11.2021р.);
		-ціна за 1 кВт*год  3,91942 грн без ПДВ, загальна сума договору залишається незмінною та складає 1903800 грн у тому числі ПДВ 317300 грн (додаткова угода №8 від 20.12.2021р.).
		Додатковою угодою №9 від 30.12.2021р. сторони внесли зміни у п.2.3 договору, внаслідок чого узгодили, що загальна сума договору складає: 1302871,50 грн, у тому числі ПДВ 217145,25 грн.
		Зміни щодо ціни також відображені у додатковій угоді №11 від 31.01.2022р., згідно з якою загальна сума договору склала 1563445,80 грн, у тому числі ПДВ 260574,30 грн.
		У п.1 комерційної пропозиції в редакції додаткової угоди №10 від 30.12.2021р. визначено, що ціна (Цф) для здійснення платежів за електричну енергію за 1 кВт*год у розрахунковому періоді за результатами закупівлі складає 5,03192 грн без ПДВ, та визначається наступним чином:
		Цф = Цпостач + Тпостач + Тпослуги передачі + Трозп, де 
		Цпостач  ціна електричної енергії постачальника для споживача, без ПДВ (3,30 грн), Тпостач  тариф за послуги постачальника за вільною ціною (з урахуванням вартості небалансів, 0,10 грн), Тпослуги передачі  тарифи послуги з передачі оператором системи передачі електричної енергії, затверджений постановою НКРЕКП, діючий на момент підписання договору без ПДВ (0,34564 грн), Трозп.  тарифи послуги з розподілу оператору системи розподілу електричної енергії, затверджений постановою НКРЕКП, діючий з 01.01.2022р. без ПДВ (1,28628 грн). Розмір оплати за фактичний обсяг електричної енергії розраховується з урахуванням розміру податку на додану вартість, що нараховується при проведенні операцій купівлі-продажу електричної енергії відповідно до законодавства України.
		Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника (п.13.1 договору №100/97 від 29.03.2021р.).
		У комерційній пропозиції (в редакції від 29.03.2021р.) зазначено, що договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2021р. Дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
		Згідно з п.1 додаткової угоди №10 від 30.12.2021р., керуючись положеннями ч.6 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору на строк до 31.03.2022р. (включно), а в частині розрахунків договір діє до повного їх завершення.
		Відповідно до п.20 комерційної пропозиції в редакції додаткової угоди №10 від 30.12.2021р. договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору та укладається на строк до 31.12.2022р. (включно), а в частині розрахунків договір діє до повного їх завершення.
		На підставі додаткові угоді №11 від 31.01.2022р. сторони доповнили розділ 2 договору пунктом 2.4 наступного змісту: «Дія договору продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми цього договору, а саме на 260574,30 грн, у тому числі ПДВ 43429,05 грн».
		 
		У п.3.1 договору №100/97 від 29.03.2021р. в редакції додаткової угоди №1 від 06.04.2021р. визначено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні до договору про постачання електричної енергії споживачу. 
		Згідно з підпунктом 2 п.7.2 вказаного правочину постачальник зобов`язався нараховувати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором.
		Як вказує позивач, у січні-лютому 2022 року, квітні-травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» поставило відповідачу активну електроенергію на загальну суму 751579,16 грн. Вартість послуг з розподілу електроенергії у цей період становила 258097,74 грн. Загалом 1009676,90 грн.
		Згідно з актами прийняття-передавання товарної продукції від 31.01.2022р., 28.02.2022р., 30.04.2022р., 31.05.2022р. постачальник передав, а споживач прийняв:
		-у січні 2022 року 57812 кВт*год за ціною без ПДВ  3,74564 на суму 216542,94 грн без ПДВ, ціна розподілу 1,28628 без ПДВ на суму 74362,42 грн без ПДВ, що загалом становить 349086,43 грн, в тому числі ПДВ  58181,07 грн;
		-у лютому 2022 року 44222 кВт*год за ціною без ПДВ  3,74564 на суму 165639,69 грн без ПДВ, ціна розподілу 1,28628 без ПДВ на суму 56881,87 грн без ПДВ, що загалом становить 267025,87 грн, в тому числі ПДВ  44504,31 грн;
		-у квітні 2022 року 37356 кВт*год за ціною без ПДВ  3,74564 на суму 139922,13 грн без ПДВ, ціна розподілу 1,28628 без ПДВ на суму 48050,28 грн без ПДВ, що загалом становить 225566,90 грн, в тому числі ПДВ  37594,49 грн;
		-у травні 2022 року 27822 кВт*год за ціною без ПДВ  3,74564 на суму 104211,20 грн без ПДВ, ціна розподілу 1,28628 без ПДВ на суму 35786,88 грн без ПДВ, що загалом становить 167997,70 грн, в тому числі ПДВ  27999,62 грн.
		Аналогічні відомості містять рахунки: 
		№100/97/1/1 від 09.02.2022р. на суму 349086,43 грн, направлено поштою 11.02.2022р., одержано споживачем 18.02.2022р., направлено електронною поштою 09.02.2022р., визначений у рахунку термін сплати  до 18.02.2022р.,
		№100/97/2/1 від 10.03.2022р. на суму 267025,87 грн, направлено електронною поштою 14.03.2022р., визначений у рахунку термін сплати  до 18.03.2022р.,
		№100/97/4/1 від 09.05.2022р. на суму 225566,90 грн, направлено електронною поштою 10.05.2022р., визначений у рахунку термін сплати  до 18.05.2022р.,
		№100/97/5/1 від 07.06.2022р. на суму 167997,70 грн, направлено електронною поштою 07.06.2022р., визначений у рахунку термін сплати  до 17.06.2022р.
		У вказаних актах та рахунка застосовані ціни за 1 кВт*год електричної енергії (3,30 + 0,10 + 0,34564 = 3,74564 грн / кВт*год) та розподілу 1 кВт*год електричної енергії (1,28628 грн / кВт*год), що узгоджені сторонами у п.1 комерційної пропозиції в редакції додаткової угоди №10 від 30.12.2021р. 
		Оскільки акти не були підписані споживачем, позивач звернувся до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», як оператора системи розподілу, з метою підтвердження обсягів постачання.
		У Інформації щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів, які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу  Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» відображено споживання Нікольською селищною радою: у січні 2022 року  57812 кВт*год, у лютому 2022 року  44222 кВт*год, у квітні 2022 року  37356 кВт*год, у травні 2022 року  27822 кВт*год.
		Разом з тим, у матеріалах справи наявний акт №1 від 21.02.2022р. про прийняття-передавання товарної продукції, згідно з яким у січні 2022р. Нікольською селищною радою було спожито електроенергії у кількості 43154 кВт*год на суму 260574,30 грн з ПДВ.
		Цей акт підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» і Нікольською селищною радою та скріплений печатками сторін.
		01.12.2022р. на електронну адресу суду надійшла заява №03/13-1360 від 01.12.2022р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» про закриття провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 260574,30 грн у зв`язку з тим, що відповідачем частково сплачена заборгованість за спожиту в січні 2022 року електроенергію в сумі 260574,30 грн, з яких електрична енергія 193965,88 грн та послуги з розподілу в сумі 66608,42 грн. 
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		Таким чином, дослідивши документи, які надані до матеріалів справи, зокрема, довідку №01-12/3273 від 30.11.2022р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», платіжні доручення №103 від 15.11.2022р. на суму 98597,27 грн, №101 від 15.11.2022р. на суму 145263 грн, №139 від 23.11.2022р. на суму 16714,03 грн, з огляду на те, що між сторонами не залишилось неврегульованих питань у цій частині, суд дійшов висновку, що провадження по справі №905/903/22 підлягає закриттю в частині заборгованості в сумі 260574,30 грн, з яких електрична енергія 193965,88 грн та послуги з розподілу в сумі 66608,42 грн за січень 2022 року на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України. 
		Одночасно, як вказує позивач, відповідачем не виконано обов`язок щодо оплати електричної енергії, яка була поставлена у січні-лютому 2022 року, квітні-травні 2022 року на суму 557613,28 грн, послуг розподілу за аналогічний період на суму 191489,32 грн.
		 
		Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
		За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		 
		За правилами п.6.2 договору №100/97 від 18.01.2022р. споживач зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
		За змістом п.5.7 вказаного правочину (в редакції додаткової угоди №1 від 06.04.2021р.) оплата акту виконаних робіт постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в акті виконаних робіт, який не може бути меншим 7 (семи) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 7 (семи) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати акту виконаних робіт, оформленого споживачем.
		Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника. Споживач, електроустановки якого приєднані на території здійснення ліцензованої діяльності оператора системи розподілу, відшкодовує у вартості (ціні) електричної енергії постачальнику також вартість закупленої послуги з передачі електричної енергії, спожитої споживачем. Постачальник зобов`язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати суму вартості оплачуваної послуги з розподілу та/або передачі електричної енергії у складі оплати вартості електричної енергії (п.5.10 договору №100/97 від 18.01.2022р.).
		Як визначено у п.3 комерційній пропозиції в редакції додаткової угоди №10 від 30.12.2021р. постачальник до 6 числа, наступного за розрахунковим місяця надає споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці. Споживач має можливість самостійно формувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою сервісу «Особистий кабінет» на офіційному сайті постачальника: elektropostach.mk.ua (сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобов`язаний підписати електронно-цифровим підписом (ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, «Акт прийняття-передавання товарної продукції» та після цього завантажити їх на сервіс. У разі не завантаження споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку споживача без зауважень. Датою отримання платіжного документу на оплату сторони визнають:
		-в разі отримання у відділі обслуговування споживачів постачальника або через сервіс  день отримання (генерування/формування);
		-в разі отримання електронною поштою, зазначеною сторонами у договорі або на офіційному веб-сайті сторони, або іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу  дата направлення його постачальником;
		-в разі направлення поштовим зв`язком або кур`єром  третій календарний день від дати направлення постачальником.
		Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем  користувачем сервісу на шостий робочий день місяця наступного після розрахункового  він вважається таким, що вручений постачальником споживачу та споживач вважається таким, що з ними ознайомлений (п.3 комерційній пропозиції в редакції додаткової угоди №10 від 30.12.2021р.).
		Згідно з п.п.4-6 вказаної комерційної пропозиції розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється впродовж 20 банківських днів після розрахункового місяця, відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показниками розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом, у передбачених законом випадках), на підставі рахунка, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію. У випадку співпадіння дати оплати з вихідним чи святковим днями, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню. Датою оплати рахунка вважається дата надходження коштів на рахунок постачальника. Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через електропостачальника.
		Акти прийняття-передавання товарної продукції від 31.01.2022р., 28.02.2022р., 30.04.2022р., 31.05.2022р. споживачем не підписані, факт отримання актів та рахунків за спірні періоди відповідач заперечує.
		Згідно з п.4.12 Правил №312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
		На запит позивача, оператором системи розподілу (Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі») було надано інформацію про обсяги спожитої відповідачем у січні-лютому 2022 року, квітні-травні 2022 року електричної енергії, які і були відображені Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» у відповідних актах.
		Стосовно відомостей, які були надані оператором системи розподілу та тверджень відповідача про те, що у спірний період було неможливим зняття показів засобів обліку електричної енергії слід зазначити, що у відповідності до п.п.8.6.9-8.6.11 Кодексу комерційного обліку електроенергії, передбачено визначення обсягів спожитої електричної енергії розрахунковим шляхом.
		Так, положеннями вказаного Кодексу встановлено, що у разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.
		Щодо тверджень відповідача про неотримання актів та рахунків, то як було зазначено вище, вказані документи надсилались, зокрема, на електронну пошту відповідача та були доступні у особистому кабінеті споживача. Доказів протилежного суду не надано. 
		Разом з тим, наявність або відсутність обставин фактичного отримання актів та рахунків не звільняє відповідача від обов`язку сплатити за фактично спожиту електроенергію, яка по суті є особливим видом товару.
		Факт дійсного споживання електричної енергії підтверджується, в тому числі, змістом листа №271 від 26.10.2022р. Нікольської селищної ради щодо припинення та відновлення живлення на підзвітній території.
		Суд також погоджується з доводами позивача стосовно того, що віднесення Нікольської селищної територіальної громади до тимчасово окупованих територій згідно з Переліком, який затверджений наказом №309 від 22.12.2022р. Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, не є беззаперечним доказом факту відсутності споживання електричної енергії в спірний період, оскільки постачання електричної енергії на окупованій території не припинялось.
		За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, суд погоджується з визначеними позивачем обсягами постачання електричної енергії.
		Слід також зазначити, що договір №100/97 від 29.03.2021р. та подальші додаткові угоди до нього мають суперечливі положення та сумнівну відповідність умовам законодавства у сфері державних закупівель. Однак, у матеріалах справи відсутні докази визнання вказаного договору чи окремих його положень недійсними, його правомірність не є предметом розгляду у справі, наявні у справі документи не дають можливості дійти однозначного висновку про відповідність чи невідповідність певних умов нормам діючого законодавства, внаслідок чого суд виходить зі встановленого ст.204 Цивільного кодексу України принципу правомірності правочину та розглядає договір №100/97 від 29.03.2021р. (зі змінами та доповненнями) як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого кодексу, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.
		Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до Нікольської селищної ради підлягає частковому задоволенню.
		 
		Згідно зі ст.ст.129, 130 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 11236,54 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В іншій частині (3908,61 грн) судовий збір підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у зв`язку з закриттям провадження у справі з огляду на сплату заборгованості відповідачем в сумі 260574,30 грн.
		 
		У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді, повний текст рішення складено після закінчення лікарняного судді.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 130, 210, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги задовольнити частково.
		 
		Стягнути з Нікольської селищної ради (87000, Донецька область, Маріупольський район, смт Нікольське, вул.Свободи, 87, код ЄДРПОУ 04341614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (54017, м.Миколаїв, вул.Погранична, 39/1, код ЄДРПОУ 04341614) заборгованість по активній електроенергії в сумі 557613,28 грн, борг за послуги розподілу в сумі 191489,32 грн, а також судовий збір в сумі 11236,54 грн.
		 
		Закрити провадження по справі №905/903/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», м.Миколаїв до Нікольської селищної ради, смт Нікольське в частині стягнення заборгованості в сумі 260574,30 грн, з яких електрична енергія 193965,88 грн та послуги з розподілу в сумі 66608,42 грн. 
		 
		Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (54017, м.Миколаїв, вул.Погранична, 39/1, код ЄДРПОУ 04341614) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3908,61 грн, сплачений на підставі платіжного доручення №14981 від 04.11.2022р.
		 
		Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
		 
		Вступну та резолютивну частини рішення складено 19.10.2023р.
		 
		Повний текст рішення складено 20.11.2023р.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя Ю.О.Паляниця

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...