Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/1930/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2023. Зареєстровано: 23.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2023.
Дата набрання законної сили: 14.12.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		05.10.2023Справа №  910/1930/23
		Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши матеріали справи №910/1930/23
		 
		За позовом Компанії "Бордо Менеджмент Лімітед" (Bordo Management Limited)
		до Держави Україна в особі Міністерства оборони України 
		до Міністерства оборони України
		до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
		до Державного нотаріуса Восьмої Київської державної нотаріальної контори Колотілова Олександра Олександровича 
		та до Державного нотаріуса Восьмої Київської державної нотаріальної контори Кузьменко Світлани Іванівни 
		третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Кабінет Міністрів України
		третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
		третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
		про визнання недійсними рішень загальних зборів, наказу, довіреності та скасування реєстраційних дій
		 
		Представники учасників справи:
		від позивача: Логінов К.Е.;
		від відповідача-1, 2: Ярусевич Д.Ю.;
		від відповідача-3: Дусановський С.К.;
		від відповідачі-4 та 5: не з`явилися;
		від третьої особи-1: Трембач О.С.;
		від третьої особи-2: Березін О.М,;
		від третьої особи-3: Єршова С.В..
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Компанія "Бордо Менеджмент Лімітед" (Bordo Management Limited) (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Держави Україна в особі Міністерства оборони України (далі - відповідач 1), Міністерства оборони України (далі - відповідач 2), Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - відповідач 3), Державного нотаріуса Восьмої Київської державної нотаріальної контори Колотілова Олександра Олександровича (далі - відповідач 4) та Державного нотаріуса Восьмої Київської державної нотаріальної контори Кузьменко Світлани Іванівни (далі - відповідач 5) про:
		- визнання недійсним з моменту прийняття наказу Міністерства оборони України №357 від 07.11.2022 року "Про здійснення представництва";
		- визнання недійсною з моменту прийняття довіреності від 07.11.2022 року, виданої Міністерством оборони України, якою уповноважено Квітіна Руслана Валерійовича представляти Міністерство на загальних зборах ПАТ "Укрнафта"; 
		- визнання недійсними з моменту прийняття всіх рішень позачергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (ідентифікаційний код юридичної особи 00135390, місцезнаходження Україна, 04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5) від 07.11.2022 року, оформлені протоколом №1 позачергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", що відбулись 07 листопада 2022 року;
		- визнання недійсним з моменту прийняття Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (ідентифікаційний код юридичної особи 00135390, місцезнаходження Україна, 04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5) в редакції, затвердженій рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (ідентифікаційний код юридичної особи 00135390, місцезнаходження Україна, 04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5) від 07.11.2022 року, оформленим протоколом №1 позачергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"; 
		- визнання недійсними з моменту прийняття всіх рішень позачергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (ідентифікаційний код юридичної особи 00135390, місцезнаходження Україна, 04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5) від 09.11.2022 року, оформлені протоколом №2 позачергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", що відбулись 09 листопада 2022 року;
		- визнання недійсним з моменту прийняття Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (ідентифікаційний код юридичної особи 00135390, місцезнаходження Україна, 04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5) в редакції, затвердженій рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (ідентифікаційний код юридичної особи 00135390, місцезнаходження Україна, 04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5) від 09.11.2022 року, оформленим протоколом №2 позачергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта";  
		- визнання недійсними з моменту прийняття всіх рішень позачергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (ідентифікаційний код юридичної особи 00135390, місцезнаходження Україна, 04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5) оформлені протоколом №3 позачергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", що відбулись 06 грудня 2022 року; 
		- визнання недійсним з моменту прийняття Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (ідентифікаційний код юридичної особи 00135390, місцезнаходження Україна, 04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5) в редакції, затвердженій рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (ідентифікаційний код юридичної особи 00135390, місцезнаходження Україна, 04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5) від 06.12.2022 року, оформленим протоколом № 3 позачергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"; 
		- скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо змін до відомостей про юридичну особу, 07.11.2022 15:54:11, 1000741070124002352, Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань., Колотілов О.О., Восьма київська державна нотаріальна контора;
		- скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 08.11.2022 15:53:36, 1000741070125002352, Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою., Колотілов О.О., Восьма київська державна нотаріальна контора;
		- скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації  змін до відомостей про юридичну особу, 09.11.2022 13:20:49, 1000741070126002352, Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою., Колотілов О.О., Восьма київська державна нотаріальна контора;
		- скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 09.11.2022 18:55:44, 1000741070127002352, Зміна відомостей про органи управління юридичної особи. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань., Колотілов О.О., Восьма київська державна нотаріальна контора;
		- скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо виправлення помилок, 18.11.2022 12:25:30, 1000747770128002352, Колотілов О.О. , Восьма київська державна нотаріальна контора;
		- скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо виправлення помилок, 18.11.2022 12:35:48, 1000747770129002352, Колотілов О.О. , Восьма київська державна нотаріальна контора;
		- скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 06.12.2022 16:39:49, 1000741070130002352, Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань., Кузьменко С.І. , Восьма київська державна нотаріальна контора.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил "Про примусове відчуження майна" №290 від 06.11.2022 безпідставно відбулося відчуження акцій, емітованих ПАТ "Укрнафта", власником яких є позивач, так як, за твердженням позивача, задля забезпечення обороноздатності держави та мобілізаційних потужностей мало б відбутися відчуження саме виробничих потужностей, ПАТ "Укрнафта", але не акцій позивача. Відтак, позивач наголошує на тому, що Міністерство оборони України не мало законних повноважень видавати довіреність та уповноважувати третіх осіб представляти його інтереси на загальних зборах акціонерів ПАТ "Укрнафта", оскільки участь у загальних зборах від імені НАК "Нафтогаз України" мав брати представник, уповноважений на це довіреністю, виданою саме НАК "Нафтогаз України", а не Міністерством оборони України.
		За таких обставин, за твердженням позивача, рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" є незаконними (недійсними) за відсутності належних повноважень у представників акціонерів, оскільки від імені НАК "Нафтогаз України" - акціонера, який володіє 50+1% акцій ПАТ "Укрнафта", участь у таких зборах брав представник, уповноважений довіреністю від Міністерства оборони України, яка видана в порушення вимог статті 39 Закону України "Про акціонерні товариства", а тому спірні рішення загальних зборів акціонерів є незаконними через відсутність необхідного кворуму (100%) на зборах. 
		При цьому, позивач вказує на порушення порядку призначення наглядової ради ПАТ "Укрнафта", оскільки всупереч вимог статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" рішеннями загальних зборів від 07.11.2022 року було обрано наглядову раду товариства, яка складається виключно з представників акціонерів, та у складі якої відсутні незалежні члени (незалежні директори). 
		Ухвалою Господарського суд міста Києва від 10.02.2023 відкрито провадження у справі №910/1930/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 21.03.2023.
		03.03.2023 року через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-3 проти задоволення позову заперечує та зазначає про те, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогодні, а у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Відтак, керуючись нормами Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, Законів України "Про оборону України", "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.11.2022 №14т/ВГК "Про рішення Ставки Верховного Головнокомандувача від 06.11.2022" Командувачем Сил логістики Збройних Сил України задля забезпечення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану правомірно прийнято рішення у формі наказу від 06.11.2022 №290 "Про примусове відчуження майна" щодо примусового відчуження у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану усіх акцій, емітентом яких є ПАТ "Укрнафта", що належать фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі.
		При цьому, заперечуючи проти доводів позивача щодо порушення процедури проведення загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", які відбулися 07.11.2022, 09.11.2022 та 06.12.2022 та вимог про скасування наказу Міністерства оборони України №357 від 07.11.2022 і довіреності від 07.11.2022, відповідач-3 наголошує на тому, що позивачем не доведено суду належними засобами доказування наявність у нього порушених, невизнаних чи оспорюваних прав та законних інтересів у зв`язку з прийняттям оспорюваних рішень загальних зборів, наказу та довіреності зважаючи на те, що станом на 07.11.2022 позивач вже не був власником жодної акції в статутному капіталі ПАТ "Укрнафта", тобто не був акціонером останнього. 
		08.03.2023 року через відділ діловодства суду від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-1 проти позову заперечує та зазначає про відсутність порушених прав позивача, оскільки на момент подання даного позову до суду  Компанія "Бордо Менеджмент Лімітед" не є акціонером ПАТ "Укрнафта", що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову. Відповідач-1 також вказує на безпідставність позовних вимог позивача про скасування наказу Міністерства оборони України №357 від 07.11.2022 та довіреності від 07.11.2022 зважаючи на те, що корпоративний спір між Міністерством оборони України, НАК "Нафтогаз України" та позивачем відсутній, позивач не є суб`єктом правовідносин, що виникли між Міністерством оборони України та НАК "Нафтогаз України" з приводу видачі спірного наказу та довіреності і права позивача, у даному випадку, не порушено. 
		13.03.2023 року через відділ діловодства суду надійшло клопотання Міністерства оборони України про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Кабінету Міністрів України. 
		21.03.2023 року через відділ діловодства суду надійшло клопотання про залишення позову без руху, в обґрунтування якого відповідач-3 зауважує на тому, що у поданому позові є посилання позивача на наказ Міністерства оборони України №357 від 07.11.2022 та довіреність від 07.11.2022, однак означені документи не додані в якості доказів до позову та відсутні у публічному доступі, а тому, за твердженням відповідача-3, є такими, що одержані позивачем з порушенням закону.
		У судовому засіданні 21.03.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про встановлення учасникам справи процесуальних строків для подання заяв по суті спору, про залучення до участі у справі Кабінету Міністрів України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 13.04.2023.
		Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
		Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини. Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.
		Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина 4 статті 50 Господарського процесуального кодексу України).
		Враховуючи предмет, підстави позову та беручи до уваги обґрунтування заяв та клопотань, суд дійшов висновку про наявність правових підстав та залучення до участі у справі Кабінету Міністрів України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, оскільки рішення у даній справі може вплинути на її права та обов`язки.
		27.03.2023 року через відділ діловодства суду надійшло клопотання Міністерства оборони України про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
		30.03.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив Міністерства оборони України, за змістом якої позивач наголошує на тому, що він вважає за необхідне поновлювати свої порушені права в порядку та у спосіб, визначеними договором до Енергетичної Хартії та Заключним актом до неї, ратифікованим Законом України "Про ратифікацію Договору до Енергетичної Хартії та Протоколу до Енергетичної Хартії з питань енергетичної ефективності і суміжних екологічних аспектів" № 89/98-ВР (89/98-ВР) від 06.02.1998 (дачі по тексту - Договір до Енергетичної Хартії). Відтак, позивач станом на момент звернення із даним позовом ініціює процес оскарження та повернення примусово відчуженого у нього пакету акцій на підставі та в порядку Договору до Енергетичної Хартії, згідно з яким передбачений обов`язковий строк досудового врегулювання спору, який становить 3 місяці. Позивачем в порядку та у спосіб, передбачені Договором до Енергетичної Хартії направлено Міністерству юстиції України пропозицію про мирне розв`язання спору.
		Таким чином, оскільки лише обов`язковий строк досудового врегулювання спору за Договором до Енергетичної Хартії становить 3 місяці, що дорівнює строку на звернення до суду з даним позовом, позивач об`єктивно буде позбавлений в оскарженні рішень загальних зборів після оскарження та повернення примусово відчуженого у нього Пакету акцій на підставі та в порядку Договору до Енергетичної Хартії.
		10.04.2023 року  через відділ діловодства суду від Міністерства оборони України надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача, за змістом яких відповідач-1 зауважує, що даний позов є не тільки передчасним, з огляду на припущення позивача щодо вирішення спору про повернення примусово відчуженого майна на його користь, а й взагалі не направлений на захист будь-яких прав та інтересів позивача, так як сама по собі гіпотетична можливість повернення пакета акцій у володіння позивача не породить у нього право на оскарження рішень загальних зборів прийнятих за його відсутності у складі суб`єктів таких корпоративних правовідносин. Таким чином, враховуючи наведене вище, відповідач-1 додатково відзначає про відсутність у позивача прав на звернення з даним позовом до господарського суду.
		12.04.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування у Міністерства оборони України належним чином засвідчені копії наказу Міністерства оборони України №357 від 07.11.2022 року "Про здійснення представництва" та довіреності від 07.11.2022 року, виданої Міністерством оборони України, якою уповноважено Квітіна Руслана Валерійовича представляти Міністерство на загальних зборах ПАТ "Укрнафта" та у Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" належним чином засвідчені копії документів, якими уповноважено Міністерство оборони України діяти від імені АТ "Нафтогаз України" як акціонера на загальних зборах акціонерів ПАТ "Укрнафта", які відбулись 07.11.2022, 09.11.2022 та 06.12.2022. Подане клопотання обґрунтоване тим, що звертаючись до суду з позовом, позивач просив продовжити йому строк на подання доказів до закінчення підготовчого провадження у справі, що пов`язане з масивом документів на підставі яких відбулося примусове відчуження пакета акцій позивача, а також складністю отримання усіх цих документів, що супроводжується взаємодією з органами державної влади. Так, з метою отримання вищевказаних документів, позивач звернувся до запитуваних осіб із низкою адвокатських запитів, натомість, запитуваних документів надано не було.
		У судовому засіданні 13.04.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залучення до участі у справі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів та відкладення підготовчого засідання на 25.04.2023.
		Так, як вже було вищезазначено судом, метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини. Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.
		Враховуючи предмет, підстави позову та беручи до уваги обґрунтування заяв та клопотань, суд дійшов висновку про наявність правових підстав та залучення до участі у справі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, оскільки рішення у даній справі можуть вплинути на їх права та обов`язки.
		21.04.2023 року через відділ діловодства суду від Кабінету Міністрів України надійшли письмові пояснення до позову, відповідно до яких третя особа-1 просить в задоволенні позову відмовити повністю, та зазначає про те, що запровадження воєнного стану на території України з дотриманням законодавчо встановленої процедури введення такого режиму, надало державі право для застосування положень Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" для забезпечення обороноздатності країни. При цьому особи, у котрих відчужується відповідне майно в умовах правового режиму воєнного стану, мають право на подальшу повну компенсацію вартості такого відчуженого майна, що свідчить про те, що права таких осіб жодним чином не порушуються. Кабінет Міністрів України також зазначає про безпідставність тверджень позивача про неможливість відчуження майна у вигляді акцій під час дії правового режиму воєнного стану, оскільки цінні папери (акції) є особливим видом майна суб`єктів господарювання та наголошує на безпідставності доводів позивача про відсутність підстав для проведення безумовних депозитарних операцій і заборону відчуження майна іноземних компаній, а також тверджень позивача про порушення процедури проведення загальних зборів, а також на протиправність втручання у господарську діяльність ПАТ "Укрнафта". 
		При цьому, разом з письмовими поясненнями третьою особою-1 подано клопотання про поновлення процесуального строку на подання письмових пояснень, яке обґрунтовано необхідністю Міністерству юстиції України, як органу, що забезпечує самопредставництво інтересів Уряду, додаткового часу на опрацювання значного обсягу позовних матеріалів для формування правової позиції Кабінету Міністрів України у вказаній справі, що в свою чергу призвело до подання пояснень поза межами процесуального строку.
		У судовому засіданні 25.04.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання КМУ про поновлення процесуального строку на подання письмових пояснень, про поновлення КМУ пропущеного строку на подання письмових пояснень за ініціативою суду, про залишення без задоволення клопотання позивача про витребування доказів, про зобов`язання відповідача 1 та 2 надати суду належним чином засвідчені копії наказу Міністерства оборони України №357 від 07.11.2022 року "Про здійснення представництва" та довіреності від 07.11.2022 року, виданої Міністерством оборони України, якою уповноважено Квітіна Руслана Валерійовича представляти Міністерство на загальних зборах ПАТ "Укрнафта", про зобов`язання Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надати суду належним чином засвідченні копії документів, якими уповноважено Міністерство оборони України діяти від імені АТ "Нафтогаз України" як акціонера на загальних зборах акціонерів ПАТ "Укрнафта", які відбулись 07.11.2022, 09.11.2022, 06.12.2022 та відкладення підготовчого засідання у справі на 16.05.2023.
		Так, за приписами частини 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
		Встановлений ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання від 21.03.2023 строк для подання третьою особою-1  письмових пояснень є строком, встановленим судом, що виключає можливість його поновлення.
		Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 04.05.2022 у справі №910/19980/20, від 21.04.2021 у справі №910/14646/19 та в ухвалах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №908/936/15-г, від 02.03.2021 у справі №910/18373/19.
		Тому, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про поновлення пропущеного строку на подання письмових пояснень.
		Разом з цим, керуючись частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску третьою особою-1 строку для подання письмових пояснень та з власної ініціативи продовжити третій особі-1 такий строк до дати фактичного їх подання.
		Так, відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при розгляді справи суд керується принципом верховенства права.
		Відповідно до Копенгагенського документа (Документ Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру НБСЄ, 1990) "верховенство права не зводиться лише до формальної законності, яка забезпечує правильність та узгодженість процесу творення і впровадження в життя демократичного ладу, а означає також і справедливість, засновану на визнанні та повному сприйнятті людської особи як найвищої цінності та яку гарантовано інститутами, що забезпечують рамки для її якнайповнішого вираження".
		Таким чином, дотримання принципу верховенства права перебуває у тісному взаємозв`язку з забезпеченням права на доступ до правосуддя, в тому числі з реалізацією принципу змагальності сторін, який означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі "Ruiz-Mateos проти Іспанії", п. 63).
		Принцип змагальності сторін нерозривно пов`язаний і з принципом рівності сторін. Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що принцип рівності сторін у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони (рішення у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 р., п. 33, та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 р., п. 38).
		Виходячи з принципу верховенства права, з метою забезпечення принципу змагальності (ст. 13 ГПК України) та всебічного, повного і об`єктивного визначення обставин справи, які підлягають встановленню, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження третій особі-1 строку для подачі письмових пояснень до дати фактичного їх подання та прийняття письмових пояснень до розгляду.
		Приписами статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлені права та обов`язки учасників справи. Зокрема, учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
		При цьому, статтею 81 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
		Позаяк, в порушення приписів частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не наведено обставин неможливість подання клопотання про витребування доказів разом з поданням позовної заяви, як і не обґрунтовано неможливість їх подання у вказаний строк.
		У той же час, з метою дотримання рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та з метою всебічного і об`єктивного розгляду справи, виходячи з принципу верховенства права, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідачів 1, 2 та третьої особи-3 надати суду належним чином засвідчені копії вищевказаних документів.
		Так, як вже зазначалося, відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу, змагальність сторін. 
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Захищене статтею 6 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) право на справедливий судовий розгляд передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Європейський суд з прав людини розглядає реалізацію принципу змагальності крізь призму забезпечення рівності прав учасників судового розгляду, тобто за цієї позиції сторони діють на одному рівні, під контролем відносно пасивного суду.
		Звертаючись до усталеної практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 23.06.1993 у справі "Руіз-Матеос проти Іспанії").
		Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38).
		Одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх та вимагати рівності щодо подання своїх доказів.
		Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції.
		Аналогічна правова позиція викладена у поставі Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №912/2007/18.
		Враховуючи вищевикладене, керуючись принципами господарського судочинства з урахуванням конвенційного права кожного на справедливий судовий розгляд, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідачів 1, 2 та третьої особи-3 надати суду належним чином засвідчені копії вищевказаних документів.
		27.04.2023 року засобами електронного зв`язку суду від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку надійшли письмові пояснення щодо позову, згідно з якими Комісія вказує на те, що оскільки рішення Комісії №1318 від 06.11.2022, №1319 від 06.11.2022 та №1320 від 06.11.2022 не оспорено в суді та не є предметом спору у даній справі, Комісія не має підстав доводи їх законність в межах даної судової справи.
		28.04.2023 року через відділ діловодства суду від Міністерства оборони України надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копій листів Головного оперативного управління ГШ ЗС України №304/3/298 від 22.02.2023, Центрального управління забезпечення паливно-мастильними матеріалами Тилу Командування Сил логістики Збройних Сил України №370/6/2/1/945 від 14.04.2023 та листів ПАТ "Укрнафта" №01/01/07-285 від 21.04.2023 та №14/02-705 від 21.04.2023, При цьому, в обґрунтування неможливості подання вищевказаних документів разом з відзивом на позов зауважує на необхідності проведення збору значної кількості статистичної інформації Центральним управлінням забезпечення паливно-мастильними матеріалами Тилу Командування Сил логістики Збройних Сил України, а подані докази у своїй сукупності є взаємозалежними при обґрунтуванні позицій Міністерства оборони України та їх окреме подання не містить смислового навантаження та не обґрунтовує позицію Міноборони в заявах по суті.
		01.05.2023 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" надійшли письмові пояснення на позов, у яких третя особа-3 відзначає, що позивач не є акціонером ПАТ "Укрнафта", його права та законні інтереси оскаржуваними рішеннями загальних зборів акціонерів та Статутом товариства не порушені; дійсність оскаржуваних рішень загальних зборів акціонерів, наказу Міністерства оборони від 07.11.2022 та довіреності від 07.11.2022 не залежить від вжиття заходів у порядку Договору до Енергетичної Хартії, а вжиття таких заходів позивачем не підтверджує наявність у нього порушеного права щодо вимог у даній справі. При цьому, у письмових поясненнях викладено клопотання про поновлення строку на їх подання, яке обґрунтовано тим, що встановлений судом строк протягом семи днів з дня отримання заяв по суті спору, сплив до моменту отримання третьою особою-3 ухвали суду, що постановлена у судовому засіданні 13.04.2023, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, та занесена до протоколу судового засідання, про залучення до участі у справі Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.
		У судовому засіданні 16.05.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання відповідача-3 про залишення позовної заяви без руху, оскільки викладені в ньому обставини не є тим підставами, що визначені статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, а також про поновлення строку на подання доказів Мінобороною України до дати їх фактичного подання та прийняття їх до розгляду, про поновлення третій особі-3 пропущеного строку на подання письмових пояснень до дати їх фактичного подання та прийняття їх до розгляду та відкладення підготовчого засідання у справі на 06.06.2023 року.
		Так, відповідно до приписів частини 1, 2, 3, 4, 5 та 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
		Зі змісту статті 80 ГПК України вбачається, що учасники справи повинні подавати докази до суду разом із поданням заяв по суті (позову, відзиву на позов, письмових пояснень) або у строк, встановлений судом для їх подання.
		Водночас процесуальний закон також надає можливість особі подати докази поза межами встановленого законом або судом строку, але тільки за умови, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.
		Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при розгляді справи суд керується принципом верховенства права.
		Виходячи з принципу верховенства права, з метою забезпечення принципу змагальності (ст. 13 ГПК України) та всебічного, повного і об`єктивного визначення обставин справи, які підлягають встановленню, суд дійшов висновку про наявність підстав про задоволення клопотання Міноборони України про поновлення строку на подання доказів до дати їх фактичного подання та прийняття їх до розгляду.
		Разом з цим, відповідно до приписів частини 1 статті 168 Господарського процесуального кодексу України, у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.
		Відтак, з урахуванням вищевикладеного, керуючись принципом верховенства права, з метою забезпечення принципу змагальності (ст. 13 ГПК України) та всебічного, повного і об`єктивного визначення обставин справи, які підлягають встановленню, суд дійшов висновку про наявність підстав про  поновлення третій особі-3 строку на подання письмових пояснень до дати їх фактичного подання та прийняття їх до розгляду.
		05.06.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на пояснення АТ "НАК "Нафтогаз України", в яких позивач повторно з посиланням на положення Договору до Енергетичної Хартії відзначає про наявність у нього порушеного права та про наявність об`єктивної необхідності окремого оскарження рішень загальних зборів акціонерів, наказу, довіреності та реєстраційних дій, а також вказує на наявність ознак недостовірності  та неналежності довіреностей від 07.11.2022, 09.11.2022 та 05.12.2022. 
		У судовому засіданні 06.06.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання     на     23.06.2023.  
		21.06.2023 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" надійшли додаткові пояснення на заперечення позивача від 05.06.2023, відповідно до яких вказує, що позов позивача не містить обґрунтування того, яке його право або охоронюваний законом інтерес порушено спірними рішеннями загальних зборів (у тому числі змін до Статуту), оскаржуваним наказом, довіреністю та реєстраційними діями. Оспорювані наказ та довіреності жодним чином не поширюють свою дію на позивача, що також свідчить про відсутність у позивача порушеного права. 
		23.06.2023 року через відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про об`єднання в одне провадження справи №910/1930/23 за позовом Компанії "Бордо Менеджмент Лімітед" (Bordo Management Limited) про визнання недійсними рішень загальних зборів, наказу, довіреності та скасування реєстраційних дій та справи №910/9563/23 за позовом Компанії "Бордо Менеджмент Лімітед" (Bordo Management Limited) про визнання недійсними рішень, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання вчинити дії. 
		Клопотання обґрунтовано тим, що підстава для пред`явлення позовних вимог в даній справі полягає в незаконності рішень та актів прийнятих на підставі примусового відчуження пакета акцій, а в межах справи №910/9563/23 оскаржуються саме такі накази, рішення та акти, які стали підставою для переказу акцій емітентів на користь Держави в особі Міністерства оборони України, відтак результат розгляду справи №910/9563/23 випливає на результат розгляду вимог у даній справі, оскільки визнання недійсними оскаржуваних рішень в межах справи №910/9563/23, на підставі яких вилучено пакет акцій Бордо Менеджмент Лімітед, є підставою для скасування оскаржуваних рішень та реєстраційних дій в межах даної справи.
		У судовому засіданні 23.06.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання     на     27.06.2023.  
		26.06.2023 року через відділ діловодства суду від Міністерства оборони України надійшли заперечення на клопотання про об`єднання справ в одне провадження, в яких зауважено на тому, що позовні вимоги у наведених справах виникли з різних правовідносин, врегульовані різними галузями права і спрямовуються на досягнення різної мети, а тому повинні розглядатися в різних провадженнях.
		27.06.2023 року через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" надійшли заперечення на клопотання про об`єднання справ в одне провадження, в яких зауважено на тому, що згідно приписів частини 3 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, тоді як в даній справі вже було проведено 6 підготовчих засідань, а відтак об`єднання справ в одне провадження є неможливим.
		Також 27.06.2023 року через відділ діловодства суду від Кабінету Міністрів України надійшли заперечення на клопотання про об`єднання справ в одне провадження, в яких також зауважено на тому, що клопотання позивача подано з порушенням присічних строків визначених у частині 3 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, а також що позивачем не було надано доказів того, що позовні вимоги у  справах №910/1930/23 та  №910/9563/23 пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами; подане клопотання позивача про об`єднання проваджень у справах має своєю метою одночасну зміну підстав та предмету позову у справі №910/1930/23.  
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у задоволенні клопотання Компанії "Бордо Менеджмент Лімітед" (Bordo Management Limited) про об`єднання справ в одне провадження відмовлено.
		При цьому, у судовому засіданні 27.06.2023, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 18.07.2023.
		13.07.2023 року через відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у справі №910/1930/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/9563/23.
		Судове засідання, призначене на 18.07.2023 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 15.08.2023.
		У судовому засіданні 15.08.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі у зв`язку з його необґрунтованістю.
		Так, за результатом розгляду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/9563/23 судом не встановлено об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до розгляду вказаної справи. Тоді як, відповідно до вимог статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97-ВР від 17.07.1997, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").
		При цьому, необґрунтоване, в разі відсутності дійсної об`єктивної неможливості розгляду справи, зупинення провадження у справі, призведе до порушення конституційних прав сторін, зволікання і затягування строків розгляду справи.
		У судовому засіданні 15.08.2023, у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 30.08.2023.
		З огляду на перебування судді Васильченко Т.В. 30.08.2023 у відпустці, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 судове засідання у справі призначено на 26.09.2023. 
		У судовому засіданні 26.09.2023 у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 05.10.2023.
		У судовому засіданні 05.10.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, представники відповідача 1, 2, 3 та третіх осіб проти задоволення позову заперечили.
		У свою чергу, відповідачі 4 та 5 взагалі у судове засідання не з`являлися, втім подали заяви, в яких просили проводити розгляд справи без їх участі.
		Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		Відтак, враховуючи, що відповідачі 4 та 5 просили проводити розгляд справи за їх відсутності, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за їх відсутності.
		Разом з цим суд зазначає, що у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, відповідачам 4 та 5 був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 16-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
		Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
		Приймаючи до уваги, що відповідачі 4 та 5 у встановлений строк не подали до суду ані відзиву на позов, ані клопотання про продовження строку на його подання, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
		На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
		Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
		У судовому засіданні 05.10.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
		ВСТАНОВИВ:
		24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24.04.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб та від 18.04.2023 №259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб
		Згідно Указу Президента України від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 22.05.2022 № 2263-IX. В подальшому, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 15.08.2022 № 2500-ІХ. Відповідно до Указу Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 № 2738-IX. Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 07.02.2023 № 2915-IX. Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 02.05.2023 № 3057-IX. Указом Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 27.07.2023 № 3275-IX.
		Як зазначає позивач у позовній заяві та вбачається з виписки про стан рахунку у цінних паперах Компанії "Бордо Менеджмент Лімітед" (Bordo Management Limited), станом на 06.11.2022 остання була власником простих бездокументарних іменних акцій, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", у кількості 6     990 549 штук, номінальною вартістю 0,25 грн, що становить 12,8909% від загальної кількості акцій у статутному капіталі товариства.
		06.11.2022 Командувачем Сил логістики Збройних Сил України (з адміністративно-господарської діяльності) прийнято наказ №290 ДСК "Про примусове відчуження майна", яким відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, Законів України "Про правовий режим воєнного стану", "Про оборону України", "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" для забезпечення потреб держави в умовах правого режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.11.2022 №14т/ВГК "Про рішення Ставки Верховного Головнокомандувача від 06.11.2022", наказано:
		1. Примусово відчужити у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану усі акції, емітентом яких є ПАТ "Укрнафта", ідентифікаційний код 00135390, що належать фізичним та юридичним особам, крім акцій, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі.
		2. Уповноважити командира військової частини НОМЕР_1 на підписання актів про примусове відчуження майна, зазначеного в пункті 1 цього наказу від імені військового командування та зобов`язати його провести усі необхідні заходи на виконання примусового відчуження майна та забезпечення проведення оцінки примусово відчуженого майна.
		06.11.2022 року командиром військової частини НОМЕР_1 складено акт №1 про примусове відчуження або вилучення майна.
		06.11.2022 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення №1318 "Щодо особливостей на період дії воєнного стану проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій", яким вирішено:
		1. Встановити, що у період дії воєнного стану загальні збори акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій, можуть бути проведені з урахуванням особливостей, встановлених цим рішенням.
		2. У разі якщо в одному місці зібралися акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій, вони мають право прийняти будь-яке рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів акціонерів такого товариства відповідно до закону та/або статуту акціонерного товариства.
		3. Усі рішення, прийняті відповідно до пункту 2 цього рішення, оформляються у вигляді протоколу загальних зборів відповідно до вимог статті 46 Закону України "Про акціонерні товариства", що підписується усіма акціонерами товариства, які є власниками 100 відсотків голосуючих акцій товариства (їх представниками).
		4. Рішення, прийняте на таких загальних зборах, вважається дійсним, за умови виконання всіх таких вимог: 1) на кінець операційного дня дати складання протоколу загальних зборів (дати проведення загальних зборів) складено реєстр акціонерів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України; 2) відповідно до реєстру акціонерів, складеного згідно з вимогами пункту 1 цієї частини, акціонери (їх представники), які взяли участь у таких загальних зборах, є власниками 100 відсотків голосуючих акцій товариства; 3) протокол загальних зборів підписано всіма акціонерами товариства, які є власниками 100 відсотків голосуючих акцій товариства (їх представниками); 4) загальна кількість акціонерів акціонерного товариства, загальні збори якого проводяться відповідно цього рішення, не може перевищувати п`яти осіб.
		5. Положення статей 33-48 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо порядку скликання та проведення загальних зборів не застосовуються до загальних зборів, проведених відповідно до вимог цього рішення.
		Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1319 від 06.11.2023 "Щодо внесення змін до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 вересня 2022 року № 1183" вирішено: пункт перший рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 вересня 2022 року №1183 викласти в такій редакції: "1. Встановити, що у період дії воєнного стану загальні збори акціонерів акціонерного товариства або учасників корпоративного інвестиційного фонду можуть бути проведенні виключно одним з наступних шляхів: дистанційного проведення відповідно до Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду; проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій, відповідно до порядку встановленого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1318 від 06.11.2022р."
		06.11.2022 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення №1320 "Про забезпечення проведення в системі депозитарного обліку депозитарних операцій щодо примусового відчуження у власність держави акцій, емітентом яких є ПАТ "Укрнафта", ПАТ "Укртатнафта", АТ "Мотор Січ", ПрАТ "АвтоКрАЗ", ПрАТ "Запоріжтрансформатор", яким вирішено:
		1. Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України" сформувати станом на дату прийняття цього рішення та надати Міністерству оборони України для складання та надання ним депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я держави, керуючим рахунком за яким є Міністерство оборони України, розпоряджень на проведення депозитарних операцій, передбачених цим рішенням, із зазначенням кількості цінних паперів перелік клієнтів Центрального депозитарію, на рахунках у цінних паперах яких обліковуються акції емітентів ПАТ "Укрнафта", ПАТ "Укртатнафта", АТ "Мотор Січ", ПрАТ "АвтоКрАЗ", ПрАТ "Запоріжтрансформатор", крім акцій емітентів, що належать державі та господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі, згідно переліку.
		2. Депозитарній установі, у якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я держави, керуючим рахунком за яким є Міністерство оборони України, надати Центральному депозитарію відповідні розпорядження для проведення передбачених цим рішенням депозитарних операцій та після виконання Центральним депозитарієм операцій переказу акцій емітентів на її рахунок у цінних паперах згідно п. 3 цього рішення здійснити зарахування прав на зазначені акції на рахунок держави.
		При цьому, у розпорядженнях на проведення облікових операцій, що подаються Міністерством оборони України депозитарній установі, відомості про контрагента та кількість акцій емітентів в такому розпорядженні зазначаються відповідно до переліку клієнтів Центрального депозитарію, наданого Центральним депозитарієм відповідно до п. 1 цього рішення.
		3. Центральному депозитарію здійснити безумовні операції щодо переказу акцій емітентів на рахунок у цінних паперах депозитарної установи, в якій відкрито рахунок на ім`я держави, керуючим рахунком за яким є Міністерство оборони України, з рахунків депозитарних установ, в яких на рахунках у цінних паперах власників цінних паперів обліковуються акції емітентів, крім акцій емітентів, що належать державі та господарським товариствам 100% акцій яких належать державі, перелік яких зазначений у таблиці п. 1 цього рішення.
		Переказ акцій емітентів здійснюється Центральним депозитарієм без збереження режиму обтяжень та/або обмежень.
		4. Депозитарним установам, в яких на рахунках у цінних паперах власників цінних паперів, крім держави та господарських товариств, 100% акцій яких належать державі, обліковуються акції емітентів, за відповідним розпорядженням/повідомленням Центрального депозитарію здійснити списання акцій емітентів з цих рахунків у цінних паперах.
		5. Наявність обмежень (обтяжень) в обігу акцій емітентів, у тому числі арештів та інших публічних обтяжень або інших обмежень розпорядження ними чи обмежень проведення операцій з ними або застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), не є перешкодою для здійснення Центральним депозитарієм та депозитарними установами передбачених цим рішенням операцій.
		Центральному депозитарію забезпечити збереження обмеження на здійснення облікових операцій з усіма цінними паперами випусків акцій емітентів, наявними у системі депозитарного обліку Центрального депозитарію.
		6. Для проведення передбачених цим рішенням операцій Центральному депозитарію: здійснити розблокування усіх акцій емітентів/прав на акції емітентів, що були заблоковані депозитарними установами на підставі розпоряджень клієнтів, депонентів, керуючих рахунків у цінних паперах депонентів, клієнтів для виставлення цінних паперів на продаж; сформувати та надати ПАТ "Розрахунковий центр" передбачений укладеним з Розрахунковим центром договором документ для здійснення операцій щодо проведення у відповідність даних системи клірингового обліку.
		7. Розрахунковому центру відразу після отримання від Центрального депозитарію передбаченого п. 6 цього рішення документу при необхідності здійснити операції для приведення у відповідність даних системи клірингового обліку.
		8. Центральний депозитарій здійснює відміну усіх невиконаних розпоряджень депозитарних установ на переказ акцій емітентів, наданих Центральному депозитарію до прийняття цього рішення.
		9. Центральний депозитарій відмовляє у виконанні розпоряджень на проведення депозитарних операцій депозитарним установам, які не виконали передбачені цим рішенням операції, до усунення останніми розбіжностей в депозитарному балансі.
		10. Центральному депозитарію довести до відома депозитарних установ, на рахунках у цінних паперах яких в Центральному депозитарії обліковуються акції емітентів, дане рішення.
		11. Це рішення набирає чинності з дня його прийняття.
		07.11.2022 року відбулись позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"", оформлені протоколом №1, які проведені відповідно до порядку, встановленого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1318 від 06.11.2022.
		Загальна кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах - 2 особи. Відповідно до переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах ПАТ "Укрнафта", складеного станом на кінець операційного дня 07.11.2022 кількість голосуючих акцій ПАТ "Укрнафта" складає 54     228 510 штук простих іменних акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,25 грн, та 0 штук привілейованих акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,00 грн.
		Загальна кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах акціонерів - 54     228 510 голосів. Кворум наявний - для участі у зборах зареєструвались представники акціонерів, які сукупно є власниками 100% голосуючих акцій від їх загальної кількості.
		На позачергових загальних зборах ПАТ "Укрнафта"", які відбулись 07.11.2022, прийняті такі рішення:
		1. Для роз`яснення щодо порядку голосування, проведення підрахунку голосів під час голосувань, а також для вирішення інших питань, пов`язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, обрати лічильну комісію у складі: Голова лічильної комісії: ОСОБА_3 , Член лічильної комісії: ОСОБА_4 .
		2. Обрати Головуючим Загальних зборів - ОСОБА_4 , обрати Секретарем Загальних зборів - ОСОБА_3 .
		3. Унести та затвердити зміни до Статуту товариства шляхом його викладення в новій редакції. Делегувати Головуючому та секретарю Загальних зборів право підпису Статуту ПАТ "Укрнафта" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 07.11.2022. Доручити Головуючому Загальних зборів особисто забезпечити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію Статуту ПАТ "Укрнафта" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 07.11.2022. Установити, що нова редакція Статуту ПАТ "Укрнафта" набуває чинності для товариства, його акціонерів та посадових осіб товариства з моменту прийняття цього рішення Загальними зборами товариства, а для третіх осіб - з моменту державної реєстрації Статуту в новій редакції.
		4. Достроково припинити повноваження членів Наглядової ради ПАТ "Укрнафта", повноваження яких є чинними станом на 07.11.2022.
		5. Обрати членами Наглядової ради ПАТ "Укрнафта": ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ..
		6. Затвердити умови цивільно-правових договорів (контрактів), що укладатимуться з членами Наглядової ради ПАТ "Укрнафта", що додаються. Уповноважити Головуючого загальних зборів ОСОБА_4 підписати цивільно-правові договори (контракти), що укладатимуться з членами Наглядової ради ПАТ "Укрнафта".
		7. Припинити повноваження чинних розпорядників рахунку ПАТ "Укрнафта" в Центральному депозитарії цінних паперів. Призначити, тимчасово, до призначення нового персонального складу виконавчого органу ПАТ "Укрнафта", розпорядником рахунку в цінних  паперах  ПАТ  "Укрнафта"  в  Центральному  депозитарії цінних паперів ОСОБА_9 
		09.11.2022 року відбулись позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", оформлені протоколом №2, які проведені відповідно до порядку, встановленого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1318 від 06.11.2022.
		Загальна кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах - 2 особи. Відповідно до переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах ПАТ "Укрнафта", складеного станом на кінець операційного дня 09.11.2022 кількість голосуючих акцій ПАТ "Укрнафта" складає 54228510 штук простих іменних акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,25 грн, та 0 штук привілейованих акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,00 грн. Загальна кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах акціонерів - 54     228     510 голосів. Кворум наявний - для участі у зборах зареєструвались представники акціонерів, які сукупно є власниками 100% голосуючих акцій від їх загальної кількості.
		На позачергових загальних зборах ПАТ "Укрнафта", які відбулись 09.11.2022, прийняті такі рішення:
		1. Для роз`яснення щодо порядку голосування, проведення підрахунку голосів під час голосувань, а також для вирішення інших питань, пов`язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, обрати лічильну комісію у складі: Голова лічильної комісії: ОСОБА_3 , Член лічильної комісії: ОСОБА_4 .
		2. Обрати Головуючим Загальних зборів - ОСОБА_4 , обрати Секретарем Загальних зборів - ОСОБА_3 .
		3. Унести та затвердити зміни до Статуту товариства шляхом його викладення в новій редакції. Делегувати Головуючому та секретарю Загальних зборів право підпису Статуту ПАТ "Укрнафта"" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 09.11.2022. Доручити Головуючому Загальних зборів особисто забезпечити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію Статуту ПАТ "Укрнафта" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 09.11.2022. Установити, що нова редакція Статуту ПАТ "Укрнафта"" набуває чинності для товариства, його акціонерів та посадових осіб товариства з моменту прийняття цього рішення Загальними зборами товариства, а для третіх осіб - з моменту державної реєстрації Статуту в новій редакції.
		4. Змінити колективний виконавчий орган (Правління) на одноособовий виконавчий орган (Директор). Припинити повноваження Голови Правління ПАТ "Укрнафта" - ОСОБА_16 Припинити повноваження Членів Правління ПАТ "Укрнафта": ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ..
		5. Обрати Директором ПАТ "Укрнафта" ОСОБА_15 з 09.11.2022.
		6. Затвердити умови контракту, що укладатиметься з Директором ПАТ "Укрнафта", що додається. Уповноважити Головуючого загальних зборів ОСОБА_4 підписати контракт, що укладатиметься з Директором ПАТ "Укрнафта".
		06.12.2022 року відбулись позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", оформлені протоколом №3, які проведені відповідно до порядку, встановленого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1318 від 06.11.2022.
		Загальна кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах - 2 особи. Відповідно до переліку акціонерів, які мають право на участь у Загальних зборах ПАТ "Укрнафта", складеного станом на кінець операційного дня 06.12.2022 кількість голосуючих акцій ПАТ "Укрнафта" складає 54     228 510 штук простих іменних акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,25 грн., та 0 штук привілейованих акцій (голосів), кожна номінальною вартістю 0,00 грн. Загальна кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах акціонерів - 54     228     510 голосів. Кворум наявний - для участі у зборах зареєструвались представники акціонерів, які сукупно є власниками 100% голосуючих акцій від їх загальної кількості.
		На позачергових загальних зборах ПАТ "Укрнафта", які відбулись 06.12.2022, прийняті такі рішення:
		1. Для роз`яснення щодо порядку голосування, проведення підрахунку голосів під час голосувань, а також для вирішення інших питань, пов`язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, обрати лічильну комісію у складі: Голова лічильної комісії: ОСОБА_3 , Член лічильної комісії: ОСОБА_4 .
		2. Обрати Головуючим Загальних зборів - ОСОБА_4 , обрати Секретарем загальних зборів - ОСОБА_3 .
		3. Унести та затвердити зміни до Статуту товариства шляхом його викладення в новій редакції. Делегувати Головуючому та секретарю Загальних зборів право підпису Статуту ПАТ "Укрнафта"" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 06.12.2022. Доручити Головуючому Загальних зборів особисто забезпечити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію Статуту ПАТ "Укрнафта" у новій редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів товариства 06.12.2022. Установити, що нова редакція Статуту ПАТ "Укрнафта" набуває чинності для товариства, його акціонерів та посадових осіб товариства з моменту прийняття цього рішення Загальними зборами товариства, а для третіх осіб - з моменту державної реєстрації Статуту в новій редакції.
		На підставі прийнятих рішень Загальних зборів акціонерів були вчинені відповідні реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо змін до відомостей про юридичну особу, а саме: 07.11.2022 15:54:11, 1000741070124002352, Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань., Колотілов О.О. , Восьма київська державна нотаріальна контора; 08.11.2022 15:53:36, 1000741070125002352, Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою., Колотілов О.О. , Восьма київська державна нотаріальна контора; 09.11.2022 13:20:49, 1000741070126002352, Зміна Інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою., Колотілов О.О. , Восьма київська державна нотаріальна контора; 09.11.2022 18:55:44, 1000741070127002352, Зміна відомостей про органи управління юридичної особи. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань., Колотілов О.О. , Восьма київська державна нотаріальна контора; 18.11.2022 12:25:30, 1000747770128002352, виправлення помилок, Колотілов О.О. , Восьма київська державна нотаріальна контора;  18.11.2022 12:35:48, 1000747770129002352, виправлення помилок, Колотілов О.О. , Восьма київська державна нотаріальна контора та 06.12.2022 16:39:49, 1000741070130002352, Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі  юридичних осіб,  фізичних осіб - підприємців та громадських формувань., Кузьменко С.І. , Восьма київська державна нотаріальна контора.
		Позивач, оскаржуючи низку рішень, прийнятих на підставі та внаслідок примусового відчуження пакету акцій, зазначає, що основна підстава незаконності (недійсності) рішень Загальних зборів акціонерів від 07.11.2022, 09.11.2022 та 06.12.2022 полягає в тому, що вони прийняті на підставі примусового відчуження пакета акцій, незаконність (недійсність) якого обґрунтовується позивачем в порядку, визначеному Договором до Енергетичної Хартії та проведені не в порядок та у спосіб, визначений законом, зокрема, за відсутності 100% кворуму, тому, на думку позивача, рішення загальних зборів акціонерів, затверджені ними реакції статуту ПАТ "Укрнафта" та вчинені на їх підставі реєстраційні дії є незаконними.
		При цьому, позивачем зазначено, що зміни власника належних позивачеві акцій ПАТ "Укрнафта" стали вкрай несподіваними для позивача і Компанія вважає за необхідне поновлювати свої права в порядку та у спосіб, визначеними Договором до Енергетичної Хартії та Заключним актом до неї, ратифікованим Законом України "Про ратифікацію Договору до Енергетичної Хартії та протоколу до Енергетичної Хартії з питань енергетичної ефективності і суміжних екологічних аспектів" №89/98-ВР від 06.02.1998. Відтак, позивач станом на момент звернення із даним позовом ініціює процес оскарження та повернення примусово відчуженого у нього пакету акцій на підставі та в порядку Договору до Енергетичної Хартії.
		Як зазначено судом вище, 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24.04.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб та від 18.04.2023 №259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб
		Згідно Указу Президента України від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 22.05.2022 № 2263-IX. В подальшому, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 15.08.2022 № 2500-ІХ. Відповідно до Указу Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 № 2738-IX. Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 07.02.2023 № 2915-IX. Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 02.05.2023 № 3057-IX. Указом Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"" від 27.07.2023 № 3275-IX.
		Отже, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 15.11.2023.
		Пунктом 2 Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" постановлено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
		Таким чином, зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначаються Законом України "Про правовий режим воєнного стану".
		Згідно статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Статтею 64 Конституції України визначено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
		Пунктом 3 Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
		Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
		У відповідності до положень ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.
		За своєю правовою природою примусове відчуження майна у власника в умовах воєнного стану є реквізицією.
		Під реквізицією (від лат. "requsitio" - вимога) варто розуміти примусове оплатне відчуження майна державою у власника за надзвичайних обставин на підставі та в порядку, встановленому законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості або без нього.
		Метою реквізиції є усунення наслідків або запобігання наслідкам, що виникли або можуть виникнути через стихійне лихо, аварію, епідемію, епізоотію, воєнний або надзвичайний стан та за інших надзвичайних обставин. Можлива вона лише у випадках і порядку прямо встановлених законодавством України.
		Умовами застосування реквізиції є: наявність закону, який регулює порядок її здійснення; надзвичайні обставини, які зумовлюють потребу відчуження майна; попереднє або наступне повне відшкодування вартості майна.
		З огляду на те, що реквізиція застосовується за надзвичайних обставин, які вимагають негайних дій, вона провадиться в позасудовому (адміністративному) порядку за рішенням органів державної влади. Адміністративний порядок реквізиції майна у власника обумовлений необхідністю швидкої реакції від органів державної влади на надзвичайні обставини.
		Як визначено у Роз`ясненні Верховного Суду від 15 березня 2022 року, норми, що регулюють реквізицію, спрямовані на вирішення колізії публічного інтересу та цивільного права (зокрема, права власності й інших цивільних прав), розв`язання якої відбувається на користь публічного інтересу. При цьому необхідно зважати й на практику Європейського суду з прав людини. Наприклад, у рішенні ЄСПЛ від 13 вересня 2005 року у справі "Іванова проти України" (заява №74104/01, §35) вказано, що позбавлення власності може бути виправдане лише в тому випадку, якщо наявно, inter alia, що воно здійснене "у інтересах суспільства" і "відповідно до вимог, передбачених законом". Більше того, має бути досягнутий "справедливий баланс" між вимогами загального інтересу суспільства і вимогами захисту основних прав осіб.
		Конституційний Суд України (Перший сенат) у рішенні від 05.06.2019 № 3-р(I)/2019 вказав, що право власності не є абсолютним, тобто може бути обмежене, однак втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства; при обмеженні права власності в інтересах суспільства пропорційними можуть вважатися такі заходи, які є менш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів (абзац сьомий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини).
		Частинами 2 та 6 статті 353 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно, одночасно вона зобов`язується повернути грошову суму або річ, яка була нею одержана у зв`язку з реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.
		Отже, потреби держави в умовах правового режиму воєнного стану є значними та полягають, як у забезпеченні потреб безпеки та оборони країни, так і в забезпеченні потреб населення, якому держава гарантує право на достатній життєвий рівень.
		Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" є нафтопереробною компанією, однією з найбільших виробників нафтопродуктів в Україні, а продукція, вироблена цим підприємством, в умовах правового режиму воєнного стану критично необхідна як для забезпечення потреб Збройних Сил України та енергетичного сектору країни, так і для забезпечення потреб населення.
		Таким чином, відчуження майна ПАТ "Укрнафта", в тому числі акцій товариства, на користь Держави України та можливість здійснювати управління цим товариством в інтересах обороноздатності, стратегічної безпеки та як наслідок забезпечення належної життєдіяльності країни та її населення, призведе до досягнення стратегічної мети - певної стабільності на ринку нафти та нафтопродуктів, комплексного розв`язання існуючих проблем щодо забезпечення нафтопродуктами, як Збройних Сил України, так і населення країни.
		За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що примусове відчуження у позивача у власність Держави України в особі Міністерства оборони України для використання в умовах правового режиму воєнного стану акцій, емітентом яких є ПАТ "Укрнафта" у кількості 6 990 549 штук номінальною вартістю 0,25 грн, що становить 12,8909% від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПАТ "Укрнафта" обумовлене суспільною необхідністю, що в подальшому забезпечить ефективне управління активами товариства, та як наслідок оперативне прийняття рішень щодо забезпечення держави нафтою та нафтопродуктами в умовах правового режиму воєнного стану.
		Таким чином, з 06.11.2022 року позивач перестав бути власником акцій ПАТ "Укрнафта", а новим їх власником є Держава України в особі Міністерства оборони України.
		Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. 
		Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.
		Виходячи зі змісту наведених статей Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №633/408/18, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 05.06.2018 у справі №338/180/17). 
		Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
		За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
		Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі  неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею  відповідного відшкодування.
		Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 справі №570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17 та у постановах Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №910/5529/19, від 21.03.2023 у справі №910/3761/21.
		Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц та від 02.02.2021 у справі №925/642/191).
		Таким чином, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
		З метою отримання судового захисту шляхом визнання недійсними рішень загальних зборів акціонер не може абстрактно та загально посилатися на порушення свого права на участь в управлінні, а має обґрунтувати конкретне несправедливе обмеження (порушення) його безпосередніх прав чи інтересів прийнятими рішеннями, що оскаржується, а також співмірність обраного способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) зі стверджуваним порушенням.
		Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову (постанова Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №922/360/22, від 21.02.2022 у справі №904/3241/20 та від 24.10.2018 у справі №925/973/17). 
		Згідно із положеннями статті 98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
		При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено, зокрема вимоги про припинення дій шляхом заборони чинити перешкоди позивачу стосовно участі у загальних зборах на майбутнє.
		Вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов`язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб`єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин.
		Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про акціонерні товариства" (у редакції, що діяла станом на момент  виникнення спірних правовідносин), акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.
		Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України "Про акціонерні товариства" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.
		Відповідно до ч. 2, 3 статті 96-1 ЦК України корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи. 
		Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом.
		Аналіз наведених вище норм матеріального права свідчать про те, що можливість реалізації корпоративних прав, у тому числі, права на управління юридичною особою шляхом участі у загальних зборах акціонерів, нерозривно пов`язане з правом власності на акції.
		Проте, як зазначалось вище з 06.11.2022 року власником акцій ПАТ "Укрнафта" є Держава України в особі Міністерства оброни України, у зв`язку з чим починаючи з 06.11.2022 позивач перестав бути акціонером ПАТ "Укрнафта", а відтак, і носієм відповідних корпоративних прав. 
		Таким чином, на дату проведення таких загальних зборів (07.11.2022, 09.11.2022, 06.12.2022) позивач вже не був акціонером ПАТ "Укрнафта", що вказує на відсутність порушених прав та/або охоронюваних законом інтересів спірними рішеннями позачергових загальних зборів ПАТ "Укрнафта".
		Частиною 1 статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що у разі якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту акціонерного товариства чи положення про загальні збори, акціонер, який вважає, що його права та охоронювані законом інтереси порушені таким рішенням, може оскаржити його до суду протягом шести місяців з дня прийняття рішення.
		В постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №918/456/20 від 28.07.2021 зроблено висновок про те, що порушення порядку скликання та проведення загальних зборів можуть бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними лише за позовами учасників товариства, а не третіх осіб, адже у таких випадках йдеться про порушення права на управління товариством, яким треті особи - не учасники товариства не наділені.
		Таким чином, рішення загальних зборів акціонерів не породжують жодних прав або зобов`язань у осіб, що не є акціонерам або іншими учасниками корпоративних відносин, у той час як правом на оскарження таких рішень наділені виключно акціонери товариства.
		При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що позачергові загальні збори акціонерів ПАТ "Укрнафта"", які відбулись 07.11.2022, 09.11.2022 та 06.12.2022, проведені не в порядку та не у спосіб, що визначені Законом України "Про акціонерні товариства", внаслідок чого ці рішення прийняті на загальних зборах є незаконними (недійсними).
		Порядок та умови скликання і проведення загальних зборів акціонерів, в тому числі позачергових, визначається Законом України "Про акціонерні товариства".
		Разом із тим, 06.11.2022 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення №1318 щодо особливостей на період дії воєнного стану проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій, яким відповідно до статті 6, пункту 37-26 частини 2 статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", статті 1-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", у зв`язку з введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, з урахуванням рішень статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з метою мінімізації негативного впливу наслідків військової агресії російської федерації проти України та сприяння стабільності ринків капіталу, вирішено:
		1. Встановити, що у період дії воєнного стану загальні збори акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій, можуть бути проведені з урахуванням особливостей, встановлених цим рішенням.
		2. У разі якщо в одному місці зібралися акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій, вони мають право прийняти будь-яке рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів акціонерів такого товариства відповідно до закону та/або статуту акціонерного товариства.
		3. Усі рішення, прийняті відповідно до пункту 2 цього рішення, оформляються у вигляді протоколу загальних зборів відповідно до вимог статті 46 Закону України "Про акціонерні товариства", що підписується усіма акціонерами товариства, які є власниками 100 відсотків голосуючих акцій товариства (їх представниками).
		4. Рішення, прийняте на таких загальних зборах, вважається дійсним, за умови виконання всіх таких вимог: 1) на кінець операційного дня дати складання протоколу загальних зборів (дати проведення загальних зборів) складено реєстр акціонерів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України; 2) відповідно до реєстру акціонерів, складеного згідно з вимогами пункту 1 цієї частини, акціонери (їх представники), які взяли участь у таких загальних зборах, є власниками 100 відсотків голосуючих акцій товариства; 3) протокол загальних зборів підписано всіма акціонерами товариства, які є власниками 100 відсотків голосуючих акцій товариства (їх представниками); 4) загальна кількість акціонерів акціонерного товариства, загальні збори якого проводяться відповідно цього рішення, не може перевищувати п`яти осіб. 5. Положення статей 33 - 48 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо порядку скликання та проведення загальних зборів не застосовуються до загальних зборів, проведених відповідно до вимог цього рішення. 6. Це рішення набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування на офіційному вебсайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
		Також, 06.11.2022 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення №1319 "Щодо внесення змін до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.09.2022 №1183", відповідно до статті 6, пункту 37-26 частини 2 статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", статті 11 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", у зв`язку з введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, з урахуванням рішень статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з метою мінімізації негативного впливу наслідків військової агресії Російської Федерації проти України та сприяння стабільності ринків капіталу, вирішено:
		1. Пункт перший рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 вересня 2022 року №1183 викласти в такій редакції:
		"1. Встановити, що у період дії воєнного стану загальні збори акціонерів акціонерного товариства або учасників корпоративного інвестиційного фонду можуть бути проведенні виключно одним з наступних шляхів: 1) дистанційного проведення відповідно до Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду; 2) проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій, відповідно до порядку встановленого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1318 від 06.11.2022р."
		2. Це рішення набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування на офіційному вебсайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
		Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1318 та № 1319 від 06.11.2022 набрали чинності з дня наступного за днем їх опублікування на офіційному вебсайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в судовому порядку не оскаржувались та є дійсними станом на день розгляду цієї справи по суті.
		У даному випадку, позачергові загальні збори акціонерів ПАТ "Укрнафта", які відбулись 07.11.2022, 09.11.2022 та 06.12.2022, проведені у порядку, визначеному законодавством та з урахуванням особливостей, що визначені Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1318 від 06.11.2022          року "Щодо особливостей на період дії воєнного стану проведення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, в яких беруть участь акціонери - власники 100 відсотків голосуючих акцій". 
		У Загальних зборах акціонерів взяли участь належним чином уповноважені представники двох акціонерів, що є власниками 100 відсотків голосуючих акцій ПАТ "Укрнафта" та, відповідно, збори були повноважними для прийняття рішень з питань порядку денного.
		З усіх питань порядку денного акціонерами рішення було прийнято одноголосно присутніми на Загальних зборах представниками акціонерів та оформлені відповідними протоколами.
		Твердження ж позивача про відсутність повноважень у представників акціонерів ПАТ "Укрнафта", які брали участь у Загальних зборах акціонерів, не відповідає дійсності, ґрунтується на припущеннях позивача та помилковому тлумаченні положень законодавства, зокрема, щодо особливостей управління вилученим в умовах правового режиму воєнного стану майном.
		Не доведено позивачем і наявність  у нього порушених, невизнаних чи оспорених прав та законних інтересів у зв`язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України №357 від 07.11.2022 "Про здійснення представництва" та довіреності від 07.11.2022, виданої Міністерством оборони України щодо уповноваження ОСОБА_4 представляти інтереси Міністерства на загальних зборах ПАТ "Укрнафта", з огляду на те, що станом на 07.11.2022 позивач вже не був акціонером ПАТ "Укрнафта". 
		Оспорюваний позивачем наказ  Міністерства оборони України №357 від 07.11.2022 "Про здійснення представництва" за своєю природою є актом ненормативного характеру (індивідуальної дії) та містить приписи, звернені до конкретного адресата - ОСОБА_3 стосовно його участі у загальних зборах ПАТ "Укрнафта" як представника АТ "НАК "Нафтогаз України". 
		Враховуючи те, що позивач не є учасником правовідносин, в межах яких видано такий наказ, не є особою, якій адресовано або якої стосуються його приписи, так само як не є особою, для якої оспорюваний наказ створює будь-які права чи обов`язки, за висновком суду, позивач не уповноважений звертатися до суду з вимогами про скасування або визнання недійним  наказу Міністерства оборони України №357 від 07.11.2022 позаяк такий наказ не порушує жодних прав чи законних інтересів позивача.
		У свою чергу, за змістом статті 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може гуртуватися на акті органу юридичної особи.
		Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
		При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
		Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду країни від 10.02.2016 у справі № 6-3005цс15, від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16.
		У даному випадку, позивач не є учасником правовідносин представництва, в межах яких видано спірну довіреність від 07.11.2022, зокрема, не є ані довірителем, ані представником і не є третьою особою, для представництва перед якою таку довіреність видано.
		При цьому, позивачем під час розгляду справи не обґрунтовано наявність свого власного інтересу як заінтересованої особи в оспорюванні вказаної довіреності, зокрема, інтересу, щоб сторона (сторони) правочину перебували у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
		Відтак, за відсутності порушення права позивача у зв`язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України №357 від 07.11.2022 "Про здійснення представництва" та довіреності від 07.11.2022, підстави для задоволення позовних вимог про визнання їх недійсними відсутні.  
		Отже, вимоги позивача в частині визнання недійсними з моменту прийняття всіх рішень позачергові загальні збори акціонерів ПАТ "Укрнафта", які відбулись 07.11.2022, 09.11.2022 та 06.12.2022, які оформлені протоколами №1 від 07.11.2022, №2 від 09.11.2022 та №3 від 06.12.2022 та наказу Міністерства оборони України №357 від 07.11.2022 "Про здійснення представництва" і довіреності від 07.11.2022 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		Разом з цим, враховуючи відсутність підстав для визнання недійними рішень позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", які відбулись 07.11.2022, 09.11.2022 та 06.12.2022, у суду відсутні підстави для задоволення похідних вимог щодо визнання недійсними статутів та скасування реєстраційних дій в ЄДР. 
		Водночас, судом враховано, що за відсутності заявленої позивачем вимоги про витребування майна (акцій емітента ПАТ "Укрнафта", у кількості 6     990 549 штук, номінальною вартістю 0,25 грн.) скасування судом оспорюваного наказу, довіреності, а також рішень загальних зборів  акціонерів ПАТ "Укрнафта", які відбулись 07.11.2022, 09.11.2022 та 06.12.2022, не призведе до відновлення права власності позивача на вказані акції та відповідно до відновлення правового становища позивача в  якості акціонера ПАТ "Укрнафта" з належними акціонеру правами щодо участі у загальних зборах акціонерів ПАТ "Укрнафта".
		Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні статті 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.
		Згідно з пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
		Керуючись статтями 13, 73-80, 86, 129, 178, 202, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позовних вимог відмовити.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст судового рішення складено та підписано 23.11.2023.
		 
		 
		Суддя                                                                                                           Т.В. Васильченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...