Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/5278/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2023.
Дата набрання законної сили: 22.11.2023
Номер судового провадження: 61-10350ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА                                                   
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 листопада 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 712/5278/20
		провадження № 61-10350св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,       Лідовця Р. А.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 , 
		третя особа - Черкаська міська рада,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 січня 2022 року у складі судді Токової С. Є. та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 травня 2023 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Сіренка Ю. В.,Гончар Н. І., 
		ВСТАНОВИВ:
		1.            Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог  ОСОБА_1 .
		У червні 2020 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_2 , третя особа - Черкаська міська рада, про встановлення порядку землекористування.
		Позовна заява мотивовано тим, що на підставі договору дарування частки житлового будинку від 31 січня 2019 року № 1-240 він став власником 31/50 часток житлового будинку АДРЕСА_1 . Співвласником 19/50 часток цього самого будинковолодіння є ОСОБА_2 . 
		Вказував, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради депутатів трудящих від 15 березня 1956 року № 212-м у постійне користування за вказаним домоволодінням закріплено земельну ділянку, площею 710 кв. м. Разом з тим, на цей час за результатами візуально-інструментальних обмірів, топографічно-геодезичних досліджень була визначена фактична площа земельної ділянки для обслуговування вказаного житлового будинку, яка складає 0,1000 га. Ця земельна ділянка є власністю територіальної громади і перебуває у безстроковому користуванні обох співвласників. 
		Зазначав, що перед укладенням договору дарування частки житлового будинку було проведено розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 від 29 січня 2019 року, розробник приватне підприємство «ДІ ПРОЕКТ», земельній ділянці присвоєно кадастровий № 7110136700:03:012:0115.
		Враховуючи відсутність угоди про визначення порядку користування вказаною земельною ділянкою між співвласниками будинку, він 25 листопада 2019 року звернувся до відповідачки з пропозицією укласти відповідну угоду, додавши план поділу земельної ділянки між користувачами. Пропозицію було підготовлено з врахуванням положень пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних спорів» щодо врахування часток співвласників будинку, які були у сторін при первісному виникненні права спільної часткової власності на будинок. 
		Надана пропозиція від 25 листопада 2019 року  ОСОБА_2 залишена без реагування. 
		На його замовлення судовим експертом Окрепко А. І. проведено судово-земельну експертизу з метою встановлення можливих варіантів користування спірною земельною ділянкою відповідно до часток співвласників і з урахуванням меж відокремлених кімнат, коридорів, кухонь та інших приміщень у будинку, якими користується в натурі кожен співвласник. Також на вирішення експерту ставилося питання, чи є технічна можливість встановити порядок користування відповідною земельною ділянкою відповідно до часток співвласників.
		Згідно з висновку експерта від 19 червня 2020 року № 1906/20 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи запропоновано три варіанти розподілу спірної земельної ділянки. Проте згоди щодо порядку користування земельною ділянкою з відповідачкою не досягнуто. 
		Посилаючись на викладене,  ОСОБА_1 просив суд встановити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 згідно з варіантом № 2 (додаток № 2) висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 19 червня 2020 року № 1906/20.
		Короткий зміст зустрічних позовних вимог  ОСОБА_2 .
		У грудні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила суд відновити межі землекористування між співвласниками вищевказаного домоволодіння згідно з встановленого 11 березня 1961 року Черкаським інвентаризаційним бюро та повторно затвердженого рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 1994 року (справа № 2-145-1994) порядку землекористування по АДРЕСА_1
		Зустрічний позов мотивовано тим, що згідно з рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради депутатів трудящих від 15 березня 1956 року № 212-м за вказаним домоволодінням закріплено земельну ділянку, площею 710 кв. м.
		11 березня 1961 року Черкаським інвентаризаційним бюро було встановлено порядок користування вказаною земельною ділянкою між попередніми співвласниками, який повторно затверджений рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 1994 року (справа № 2-145-1994). Вказаний порядок користування земельною ділянкою залишається незмінним і на цей час, а тому вимоги позивача розділити земельну ділянку вже більшої площі - 1000 кв. м є неправомірним.
		Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 січня 2021 року зустрічний позов  ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 .
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 січня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено. 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 безпідставно просив здійснити розподіл земельної ділянки більшої площі - 0,1000 га, оскільки рішення щодо передання такої у постійне користування співвласникам органом місцевого самоврядування не приймалося. При цьому суд не взяв до уваги висновок експерта від 19 червня 2020 року № 1906/20 за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи, оскільки експерту надано невірні вихідні дані для проведення експертного дослідження, а саме технічну докуме6нтацію із землеустрою, в якій вказана площа земельної ділянки - 0,1000 га, тоді як згідно з правовстановлюючих документів за домоволодінням закріплено земельну ділянку, площею 710 кв. м. Крім того, у розпорядження експерта не надавалося рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 1994 року (справа № 2-145-1994), яким встановлено порядок користування земельною ділянкою між  ОСОБА_4 та попередніми співвласниками домоволодіння. 
		Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 , суд першої інстанції виходив із того, що останньою не надано доказів порушення меж земельної ділянки між співвласниками домоволодіння. При цьому у зустрічному позові зазначено, що після встановлення порядку користування земельною ділянкою між нею та попередніми співвласниками межі земельної ділянки не змінювалися і такий порядок користування існує по цей час. Отже, позов є недоведеним. 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Черкаського апеляційного суду від 09 травня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 січня 2022 року залишено без змін.
		Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 1994 року (справа № 2-145-1994) визначено порядок користування спірною земельною ділянкою по узвозу АДРЕСА_1 згідно з варіантом № 1 висновку судово-технічної експертизи. Виділено у користування ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (попередні співвласники) земельну ділянку, площею 368,90 кв. м, а ОСОБА_2 - земельну ділянку, площею 318,67 кв. м, залишено в загальному користуванні прохід до земельної ділянки, виділеної ОСОБА_2 . Згідно з актом судового виконавця від 16 листопада 1995 року визначено порядок користування земельною ділянкою між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 згідно з схеми № 1 технічної експертизи, виділено ОСОБА_2 318,67 кв. м, а ОСОБА_5 - 368,90 кв. м. Таким чином, відповідний порядок землекористування з урахуванням розміру часток співвласників фактично було встановлено рішенням суду, що набрало законної сили та виконане, чого  ОСОБА_1 , пред`являючи позов про визначення порядку землекористування, не врахував. Крім того, ОСОБА_1 не надав суду доказів того, що на цей час у його власності перебуває інше нерухоме майно за вказаною адресою чи земельна ділянка іншої площі. Посилання ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації на земельну ділянку іншої площі за цією самою адресою, не свідчить про наявність у сторін права власності чи користування на таку земельну ділянку, адже це не є правовстановлюючим документом.
		Саме по собі посилання  ОСОБА_1 на те, що сторони не дійшли спільної згоди щодо порядку землекористування, а тому відповідний спір має бути вирішений судом, не може свідчити про незаконність рішення суду першої інстанції, оскілки з урахуванням положень статті 81 ЦПК України в основу судового рішення мають бути покладені надані учасниками справи докази, які в цій справі щодо підстав заявлених позовних вимог відсутні. Отже, у суду не має можливості вирішувати спір лише на підставі позицій сторін без урахування наявних доказів, зокрема, щодо площі земельної ділянки, про визначення порядку землекористування якої заявлено вимоги.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У касаційній скарзі представник  ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Зі змісту касаційної скарги вбачається, що судові рішення оскаржуються лише в частині первісних позовних вимог  ОСОБА_1 про встановлення порядку землекористування. Отже, судові рішення в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог  ОСОБА_2 у касаційному порядку не оскаржуються, а тому в цій частині в силу вимог статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не переглядаються. 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задоволено. Поновлено представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 січня 2022 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 09 травня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Соснівського районного суду м. Черкаси. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. 
		У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Черкаська міська рада, про встановлення порядку землекористування; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відновлення встановленого порядку землекористування, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 січня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 травня 2023 року призначено до судового розгляду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили усіх обставин справи, не врахували, що згідно з договором дарування частки житлового будинку від 31 січня 2019 року № 1-240 домоволодіння розташоване на земельній ділянці, площею 0,1000 га. Отже, у правовстановлюючому документі - договорі дарування частки житлового будинку від 31 січня 2019 року № 1-240 закріплено за нерухомим майном земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки № 7110136700:03:012:0115, яка є комунальною власністю. Таким чином, судами попередніх інстанцій помилково відхилено висновок експерта у цій справі з підстав неточності вихідних даних, наданих експерту щодо площі земельної ділянки. Крім того, помилковим є висновок судів про те, що експерту не надавалося рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 1994 року (справа № 2-145-1994) щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою між попередніми співвласниками, так як зазначене не відповідає дійсності. Так, на замовлення ОСОБА_1 була проведена додаткова експертиза і згідно з висновку експерта від 09 листопада 2021 року № 0911 запропоновано порядок користування земельною ділянкою з можливістю виділення ОСОБА_2 земельної ділянки площею не меншою 318,67 кв. м, тобто площею не меншою встановленої у рішенні Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 1994 року (справа № 2-145-1994). Проте цей висновок експерта від 09 листопада 2021 року № 0911 судами у порушення статей 110, 265 ЦПК України безпідставно відхилено. 
		Зазначено, що наразі ОСОБА_1 позбавлений можливості вільного заїзду до належної йому частини домоволодіння, облаштування земельної ділянки, підведення водопостачання та водовідведення, вивозу сміття тощо. У рішенні Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 1994 року (справа № 2-145-1994) не вбачається, як саме згідно з варіантом № 1 висновку судової-технічної експертизи визначено поділ земельної ділянки між співвласниками, а матеріали справи № 2-145-1994 знищені у зв`язку із закінченням строків її зберігання. При цьому акт судового виконавця від 16 листопада 1995 року, яким визначено порядок користування земельною ділянкою між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 згідно з схеми № 1 технічної експертизи та виділено ОСОБА_2 318,67 кв. м, а ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - 368,90 кв. м, не скріплений печаткою, не затверджений керівником судових виконавців, а тому не може вважатися належним та допустимим доказом. Крім того, згідно з вказаного акту судового виконавця від 16 листопада 1995 року слідує, що загальна площа земельної ділянки за вказаною адресою становить 687 кв. м, тоді як відповідачка і суд категорично стверджують про закріплену площу 710 кв. м. 
		При розробці технічної документації у 2019 році та присвоєнні кадастрового номеру було враховано, що суміжні землекористувачі мають зареєстровані права на земельні ділянки, а межі ділянок збігаються в натурі на місцевості з їх огорожами, відтак визначені згідно кадастрової карти, тому площа земельної ділянки становить 0,1000 га, також при цьому враховано рельєф земельної ділянки на місцевості та розміри її фактичного користування.
		Судами не враховано, що саме формування земельної ділянки передбачає визначення її площі та меж.
		Вчинення дій щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці та розробка технічної документації на земельну ділянку ніяким чином не порушує права відповідачки, оскільки було необхідною умовою при укладенні договору дарування. 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У вересні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Порядок користування спірною земельною ділянкою вже було визначено 11 березня 1961 року Черкаським інвентаризаційним бюро та додатково затверджене рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 1994 року (справа № 2-145-1994).
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		ОСОБА_1 на підставі договору дарування частки житлового будинку від 31 січня 2019 року № 1-240є власником 31/50 частин будинковолодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 1, а. с. 31).
		Згідно з даними інвентарної справи на вказне будинколодіння ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 18 жовтня 1984 року придбала у  ОСОБА_8 6/25 частини будинку АДРЕСА_2 .
		Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 березня 1988 року у справі № 2-133 уточнено ідеальні частки співвласників і частку ОСОБА_2 збільшено з 6/25 до 19/50 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, а частка інших співвласників: ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , зменшено з 19/25 до 31/50 частин.
		Отже, на цей час, іншому співвласнику будинковолодіння, ОСОБА_2 належить 19/50 частин домоволодіння, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 1, а. с. 136).
		Відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради депутатів трудящих від 15 березня 1956 року затверджено обміри земель забудованого кварталу АДРЕСА_3 та закріплено у постійне користування за домоволодінням АДРЕСА_1 земельну ділянку, площею 710 кв. м.
		Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 1994 року визначено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 згідно з варіанту № 1 висновку судово-технічної експертизи та виділено в користування ОСОБА_5 , ОСОБА_6 земельну ділянку, площею 368,90 кв. м, ОСОБА_2 - земельну ділянку, площею 318,67 кв. м, залишено в загальному користуванні прохід до земельної ділянки, виділеної ОСОБА_2 .
		У мотивувальній частині вказаного рішення суду визначено, що при розгляді справи встановлено, що попередні співвласники ОСОБА_10 і ОСОБА_11 ще у 1961 році добровільно визначили між собою порядок користування земельною ділянкою, про що свідчить схема розподілу інвентарного бюро від 11 березня 1961 року.
		Вказане рішення суду було виконано, про що судовим виконавцем Соснівського районного суду м. Черкаси складено акт від 16 листопада 1995 року (т. 1, а. с. 109).
		Спірна земельна ділянка на цей час є неприватизованою.
		 
		2. Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. 
		Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково. 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог 
		і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає. 
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
		Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
		Відповідно до частини першої-третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
		Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
		Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
		Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (частина перша статті 364 ЦК України).
		На відміну від виділу, у разі поділу майна (статті 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх учасників.
		Згідно з частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
		У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних спорів» судам роз`яснено, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок. Суд відповідно до статті 88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов`язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі. 
		Суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам.
		Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга         статті 77 ЦПК України).
		Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. 
		Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Судом установлено, що рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради депутатів трудящих від 15 березня 1956 року затверджено обміри земель забудованого кварталу АДРЕСА_3 та закріплено у постійне користування за домоволодінням АДРЕСА_1 земельну ділянку, площею 710 кв. м.
		Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 1994 року (справа № 2-145-1994) визначено порядок користування спірною земельною ділянкою по узвозу АДРЕСА_1 згідно з варіантом № 1 висновку судово-технічної експертизи. Виділено у користування ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (попередні співвласники) земельну ділянку, площею 368,90 кв. м, а  ОСОБА_2 - земельну ділянку, площею 318,67 кв. м, залишено в загальному користуванні прохід до земельної ділянки, виділеної ОСОБА_2 . 
		У мотивувальній частині вказаного рішення суду визначено, що при розгляді справи встановлено, що попередні співвласники ОСОБА_10 і ОСОБА_11 ще у 1961 році добровільно визначили між собою порядок користування земельною ділянкою, про що свідчить схема розподілу інвентарного бюро від 11 березня 1961 року.
		Вказане рішення суду було виконано, про що судовим виконавцем Соснівського районного суду м. Черкаси складено акт від 16 листопада 1995 року. Згідно з цього акту судового виконавця визначено порядок користування земельною ділянкою між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 згідно з схеми № 1 технічної експертизи, виділено ОСОБА_2 318,67 кв. м, а ОСОБА_5 - 368,90 кв. м. 
		Отже, судами встановлено, що між попередніми співвласниками домоволодіння було визначено порядок користування земельною ділянкою. 
		Разом з тим, пред`являючи позов, ОСОБА_1 посилався на те, що згідно з договором дарування частки житлового будинку від 31 січня 2019 року        № 1-240 домоволодіння розташоване на земельній ділянці, площею 0,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки № 7110136700:03:012:0115, яка є комунальною власністю. Між ним та ОСОБА_2 не досягнуто згоди щодо порядку користування земельною ділянкою і він наразі позбавлений можливості вільного заїзду до належної йому частини домоволодіння, облаштування земельної ділянки, підведення водопостачання та водовідведення, вивозу сміття тощо. При цьому у рішенні Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 1994 року (справа № 2-145-1994) не вбачається, як саме згідно з варіантом № 1 висновку судової-технічної експертизи визначено поділ земельної ділянки між співвласниками, а матеріали справи № 2-145-1994 знищені у зв`язку із закінченням строків її зберігання. 
		Як в апеляційній скарзі, так і в касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначав про те, що він наразі позбавлений можливості вільного заїзду до належної йому частини домоволодіння, облаштування земельної ділянки, підведення водопостачання та водовідведення, вивозу сміття тощо, що унеможливлює обслуговування належної йому частки домоволодіння. 
		Апеляційний суд у порушення пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України, згідно з яким постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, зазначеним доводам ОСОБА_1 належної оцінки взагалі не надав, не з`ясував, чи угода про порядок користування земельною ділянкою між попередніми співвласниками ущемляє законні права  ОСОБА_1 , як нового співвласника, користуватися своєю частиною будинку, чи виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, чи суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам.
		Крім того, як в апеляційній скарзі, так і в касаційній скарзі  ОСОБА_1 зазначав про те, що, що він заявляв вимогу про встановлення порядку користування земельною ділянкою, а тому, встановлюючи порядок користування земельною ділянкою, суд має лише визначити умови, на яких співвласники її використовуватимуть з метою забезпечення ефективної реалізації ними своїх прав щодо користування майном. Будь-яких вимог, пов`язаних із розпорядженням земельною ділянкою, чи правом власності на неї, суд у такій справі не має вирішувати. Факт збільшення площі спірної земельної ділянки до 0,1000 га не впливає на право сторін користуватися частиною земельної ділянки відповідно до їх часток у домоволодінні, оскільки спір щодо розміру земельної ділянки, яка фактично рахується за домоволодінням між сторонами відсутній, а площа земельної ділянки у розмірі 0,1000 га визначена згідно правовстановлюючих документів та землевпорядної документації. Крім того, Черкаською міською радою погоджено встановлення порядку землекористування згідно наданої експертом схеми розподілу земельної ділянки площею 0,1000 га (т. 2, а. с. 188-196, т. 3, а. с. 14-18).
		Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-81, 89, 264, 367, 382 ЦПК України, визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору.
		Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
		Вирішуючи спір, який виник між сторонами у справі, апеляційний суд порушив указані норми процесуального права щодо дотримання завдань цивільного судочинства, сприяння всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, не перевірив належним чином доводів позивача, що призвело до передчасних висновків по суті вирішеного спору.
		З урахуванням наведеного, оскільки фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не встановлено, а суд касаційної інстанції у силу своїх процесуальних повноважень (стаття 400 ЦПК України) позбавлений такої можливості, то апеляційному суду при новому розгляді справи слід перевірити вищенаведені обставини.
		Отже, судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. 
		Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. 
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника  ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити частково. 
		Постанову Черкаського апеляційного суду від 09 травня 2023 рокув частині позовних вимог  ОСОБА_1 про встановлення порядку землекористування скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                     Д. Д. Луспеник
		 
		Судді:                                                                               І. Ю. Гулейков
		 
		                                                                                       Б. І. Гулько
		 
		                                                                                       Г. В. Коломієць
		 
		                                                                                      Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...