Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/4547/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Жорстоке поводження з тваринами.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2023. Зареєстровано: 24.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2023.
Дата набрання законної сили: 26.12.2023
Номер судового провадження: 1-кп/159/505/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023030550000786

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 159/4547/23
		Провадження № 1-кп/159/505/23
		 
		КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 листопада 2023 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області 
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 
		з участю: прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		потерпілої ОСОБА_5 
		представника цивільних позивачів адвоката ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковель кримінальне провадження №12023030550000786 від 20 червня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нові Кошари Ковельського району Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, не одружений, не працює, не судимий в силу ст.89 КК України, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;
		   за ст.299 ч.3 КК України, 
		В С Т А Н О В И В :
		   
		ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 19 червня 2023 року, в період часу з 17:00 по 19:00 годину, більш точного часу в ході досудового розслідування не вдалося встановити, перебуваючи на території подвір`я, що за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, з мотивів жорстокості та зневаги до загальноприйнятих в суспільстві норм моралі щодо поводження з тваринами з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті правила поведінки з тваринами, в порушення ч.3 ст.18 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження", яка передбачає заборону вчинення дій, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, з метою завдання істотного болю та страждань соба кам, бажаючи настання їх смерті, тобто умисно позбавити життя безпородної собаки, що відноситься до хребетних тварин, яка належить ОСОБА_5 , вчинив активні дії, що супроводжувались особливою жорстокістю, спрямовані на протиправне спричинення загибелі тварин.
		Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел, силоміць витягнув собаку (самку) безпородну, чорного окрасу, вагою близько 20-25 кг, віком близько 3 років, по кличці «Айза» з підсобного приміщення, що за вищевказаною адресою, та, застосувавши свою фізичну силу, за допомогою тканинної мотузки, знайденої на місці події, зробив зашморг на шиї вказаної собаки, чим обмежив рухливість тварини та силою перемістив її на відстань приблизно 500 метрів від вищевказаного подвір`я, де ростуть чагарники.        Після цього, ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії, діючи з єдиним умислом, направленим на жорстоке поводження з тваринами, бажаючи спричинення загибелі даної собаки, дістав зі своєї кишені штанів, кухонний ніж з коричневим руків`ям, якого заховав туди заздалегідь, після чого встромив вказаний ніж в шию даної собаки, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді різаної рани в ділянці середньої третини вентральної поверхні шиї з порушенням цілісності м`яких тканин шиї, магістральних судин, трахеї та стравоходу, які несумісні з життям та які призвели до смерті собаки. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе в скоєнні злочину, передбаченого ст.299 ч.3 КК України при вищевказаних обставинах визнав та показав, що прийшов на подвір`я потерпілої витягнув з хлева собаку без породи, на яку накинув мотузку, відволік її за чагарники, де зарізав її, принесеним з собою ножем. Ця собака топтала його курей, з приводу чого він звертався до чоловіка потерпілої. В скоєному кається, просить суворо не карати. Цивільний позов визнає частково, вимоги стягнення витрат на розтин собаки визнає в повному обсязі, розмір моральної шкоди вважає завищеним, визнає завдану шкоду в розмірі 2000-3000 грн. 
		Потерпіла ОСОБА_5 показала, що в той день її не було вдома, коли повернулась додому побачили, що собаки не має, хлів відкритий, пішли за чагарники, де і знайшли собаку, у доньки, якої 11 років сталась істерика, викликали дільничного. Собака була безпородна, днем вони зачиняли її, випускали у ввечері, донька до цього часу плаче за твариною. Ця собака до них прибилась, мешкала разом з ними близько трьох років. 
		Представник цивільних позивачів адвокат ОСОБА_6 цивільний позов підтримав, просять його задовольнити в повному обсязі, покарання призначити з врахуванням дій обвинуваченого, які порушили всі стандарти та норми, які діють в суспільстві.
		Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, в зв`язку з тим, що фактичні обставини ніким не оспорюються, учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом визнано недоцільним дослідження доказів в кримінальному провадженні та роз`яснено учасникам процесу, що вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
		З урахуванням викладеного суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в встановленому судом обсягу доведена повністю.
		Скоєне ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ст.299 ч.3 КК України, як жорстоке поводження з тваринами, що належать до хребетних, вчинене з особливою жорстокістюта активним способом, щопризвело до загибелі тварини.
		При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує тяжкість скоєного злочину, а саме скоєння тяжкого злочину, конкретні обставини провадження, дані про особу обвинуваченого, який не судимий в силу ст.89 КК України, за місцем мешкання характеризується задовільно, не працює, не одружений
		В якості обставини, яка пом`якшує ОСОБА_4 покарання, суд визнає щире каяття.
		Розглядаючи цивільний позов, враховуючи часткове визнання позову обвинуваченим ОСОБА_4 , суд вважає його обґрунтованим частково та таким, що підлягає частковому задоволенню. Позовні вимоги ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_4 відшкодування витрат в розмірі 241 грн. 66 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі, які підтверджені рахунком на оплату та квитанцією про оплату, як витрати які вона понесла у вигляді оплати за патолого-анатомічний розтин трупа тварини. Позовні вимоги позивача ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_4 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди, суд вважає завищеними та не доведеними. Діями ОСОБА_4 у вигляді скоєння злочину, жорстким поводженням з її собакою, що призвело до загибелі тварини ОСОБА_5 безперечно заподіяно моральну шкоду, внаслідок чого вона відчувала моральні страждання та біль. При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує глибину душевних та фізичних страждань з приводу загибелі собаки, те що собака була безпородна, мешкала в родині нетривалий час, прив`язаність до тварини доньки потерпілої, матеріальний стан обвинуваченого, який не працює, та вважає розумним та справедливим відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн., який буде еквівалентним її моральним стражданням.
		   З урахуванням викладеного, враховуючі ступень тяжкості злочину, а саме скоєння тяжкого злочину,загальноприйняті в суспільстві норми моралі щодо поводження з тваринами, особу обвинуваченого, обставину, яка пом`якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів, суд вважає виправлення ОСОБА_4 та попередження скоєння ним нових злочинів можливим без ізоляції від суспільства та відповідно до ст.75 КК України без відбуття покарання з іспитовим строком.
		   Керуючись ст.ст.368-376 КПК України,
		   
		З А С У Д И В :
		 
		ОСОБА_4 визнативинним ускоєнні злочину,передбаченого ч.3ст.299КК Українита напідставі вказаногозакону призначитийому покаранняу виглядіп`яти років позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України  ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробувальним строком на два роки, якщо  ОСОБА_4 не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; 3) не виїжджати за межі України без узгодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Речовий доказ у кримінальному проваджені, по набранню вироком законної сили, який знаходиться на зберіганні у Ковельському РУ ГУНП у Волинській області: ніж - знищити. 
		Цивільний позов ОСОБА_7 та ОСОБА_5 задовольнити частково. 
		Стягнути з  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 241 грн. 66 коп. відшкодування матеріальної шкоди.
		Стягнути з  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 3000 грн. відшкодування моральної шкоди.
		В іншій частині позову ОСОБА_5  відмовити.
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		   Вирок виготовлений в нарадчій кімнаті.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...