Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 350/989/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2023. Зареєстровано: 24.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2023.
Дата набрання законної сили: 26.12.2023
Результат оскарження 26.12.2023 Івано-Франківський апеляційний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: 3/350/335/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа 350/989/23
		Номер провадження 3/350/335/2023
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		22 листопада 2023 року                            селище Рожнятів
		 
		Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., з участю секретаря судового засідання Юречко Т.Б., адвоката Бурака Б.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП),
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		26.06.2023 у Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області з відділення поліції №2 (сел.Рожнятів) Калуського районного відділу поліції в Івано-Франківській області поступила справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч.1 ст.130 КУпАП.
		Суд встановив, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху (далі за текстом  ПДР), за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Окрім цього, водій ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний, чим порушив вимоги п.2.10 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП.
		Адміністративні правопорушення вчинено за таких обставин:
		21.06.2023 о 15 год. 30 хв. між у с.Сваричів по вул.Довга водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW X3», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння, який проведений за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», результат тесту позитивний  2,26 проміле виявленого алкоголю в крові.
		21.06.2023 о 15 год. 30 хв. у с.Сваричів по вул.Довга водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «BMW X3», д.н.з. НОМЕР_1 , покинув місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.10 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП.
		Окрім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №336390, 21.06.2023 о 15 год. 30 хв. у с.Сваричів по вул.Довга водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «BMW X3», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на пішохода гр. ОСОБА_2 , 1970 року народження, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, чим порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
		ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, однак в попередніх судових засіданнях свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124 та 122-4 КУпАП визнав повністю та пояснив, що дійсно 21.06.2023 о 15 год. 30 хв. у с.Сваричів по вул.Довга керуючи транспортним засобом «BMW X3», д.н.з. НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який отримав тілесні ушкодження. Після цього він залишив місце ДТП, до якої був причетний. Моменту зіткнення він не відчув, тому залишив місце ДТП. 
		Щодо правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 пояснив, що він не винуватий у його скоєнні, оскільки вживав алкоголь із своєю кумою після того, як вчинив ДТП, а до моменту скоєння ДТП не вживав алкоголь. Також ОСОБА_1 клопотав про допит своєї куми Лесі, яка підтвердить його пояснення про те, що горілка розпивалася на "зарінку", тобто після того, як він вчинив ДТП. ОСОБА_1 не повідомляючи адресу куми ствердив, що сам забезпечить її явку в судове засідання Однак, не забезпечивши явку своєї куми в наступне судове засідання, ОСОБА_1 змінив свої пояснення, надані в минулому судовому засіданні та пояснив що вживав алкогольні напої не з кумою, а з товаришами, однак не пам`ятає з якими, оскільки перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння. При цьому ОСОБА_1 відмовився повідомити анкетні дані своєї куми та товаришів з метою їх виклику в судове засідання та допиту у якості свідків.
		В наступному судовому засіданні ОСОБА_1 дав інші показання про те, що вживав алкогольні напої після ДТП не зі своєю кумою, і не з товаришами, а зі своїм швагром ОСОБА_3 . Чому ним даються різні показання з приводу обставин вживання алкоголю 21.06.2023 не може пояснити. Чому не відчув моменту збиття ОСОБА_2 , однак побачив момент відпадання дзеркала заднього виду і тому зупинився через 300 метрів щоб підняти його, та чому не задався питанням у зв`язку з чим пошкоджено дзеркало, пояснити також не може.
		Свідок ОСОБА_3 дав суду показання про те, що 21.06.2023 приблизно о 16 год.30 хв. йому зателефонува ОСОБА_1 , який доводиться йому швагром та який сказав купити пляшку горілки і закуску та приїхати до нього на "зарінок" де він його буде чекати. Він купив пляшку горілки "Гріндей" і закуску, та велосипедом поїхав на зустріч з ОСОБА_1 , на зарінок. "Зарінок" - це місцевість, що знаходиться біля будинку куми ОСОБА_1 . Лесі. ОСОБА_1 на зарінку був один, без будь-якого автомобіля. Можливо, що на момент його приїзду ОСОБА_1 уже був випившим, однак так це чи ні, він не може стверджувати, оскільки поведінка швагра була адекватною. Яким транспортним засобом ОСОБА_1 добрався до зарінка не може сказати. Зустріч його з ОСОБА_1 була викликана простою потребою - випити горілки. З ОСОБА_1 він зустрічається дуже рідко, приблизно два рази на рік, і то тільки в такому режимі: привіт і до побачення, однак 21.06.2023 у ОСОБА_1 явно була потреба випити горілки і він пішов у цьому питанні йому на зустріч. Приблизно за півгодини вони випили пляшку горілки, йому зателефонувала дружина і тому він залишив ОСОБА_1 на зарінку, а сам поїхав додому. Наступного дня сестра сказала, що її чоловік ОСОБА_1 , який керував автомобілем, зачепив дзеркалом заднього виду жителя с.Сваричів. Потерпілий від удару отримав травму руки і впав, а ОСОБА_1 не зупинив автомобіль і тому вони вирішують з потерпілим, щоб він не мав претензій до ОСОБА_1 . 
		Свідок ОСОБА_4 дав суду показання про те, що 21.06.2023 приблизно о 15 год. йому зателефонував ОСОБА_1 і сказав, що їде з м. Стрий. Пізніше він забирав машину із зарінку, де також був і ОСОБА_1 , який з вигляду був тверезий. Чи розпивав ОСОБА_1 горілку на зарінку він не знає.
		ОСОБА_2 дав суду показання про те, що 21 червня 2023 року приблизно о 15 годині ніс на плечах сіно. Йшов по траві самого краю узбіччя, щоб не заважати нікому. Почув сильний гуркіт двигуна і тільки встиг подумати, що машина їде на великій швидкості, як відразу був збитий автомобілем внеслідок чого впав на землю і не міг піднятися. Підійшов ОСОБА_5 , який сказав, що його збив джип, який їхав на великій швидкості по узбіччю, і втік з місця ДТП, однак зупинився через 300 метрів, підняв зеркало заднього виду і знову втік. Також свідки говорили, що це була людина у військовій формі, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння, що й зумовило втечу з місця ДТП. Наступного дня приходила дружина ОСОБА_1 і просила вибачення. Просив позбавити ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами, оскільки така людина не повинна керувати автомобілем.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дав суду показання про те, що 21 червня 2023 року біля 15 години 30 хвилин він був свідком наїзду автомобіля під керуванням ОСОБА_1 на ОСОБА_2 Автомобіль «BMW» рухався із великою швидкістю, фактично не "вписався" в поворот та виїхав на узбіччя, де дзеркалом заднього виду зачепив ОСОБА_2 , який впав на землю, а ОСОБА_1 не зупинив автомобіль, а проїхав десь метрів 300 і зупинився. Після цього ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, повернувся метрів 20 назад, підняв із землі дзеркало заднього виду та пішов до автомобіля. Він крикнув ОСОБА_1 :" Що ти наробив, викликай швидку", однак він, почувши його крик та не зреагувавши на нього, сів в автомобіль і на великій швидкості втік з місця ДТП. Вважає, що поведінка ОСОБА_1 свідчила про те, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки так поступити може тільки п`яна людина. Разом з тим вважає, що втеча з місця ДТП пов`язана з намаганням ОСОБА_1 уникнути можливого огляду на стан алкогольного сп`яніння, який міг би бути проведений, якби він залишився на місці ДТП. Однак, на ходу оцінивши можливу відповідальність за вчинення ДТП та за залишення місця її вчинення з відповідальністю, яка може наступити за керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 вирішив втекти для того, щоб його не освідували, або для того, щоб пізніше сказати, що він вживав алкоголь після ДТП.
		Вислухавши захисника ОСОБА_1 адвоката Бурака Б.В. та свідків, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4 та ч.1 ст.130 КУпАП та відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, враховуючи таке.
		Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
		Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
		Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
		Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
		Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
		Процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача та судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії»). У зв`язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
		Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що визначення суті правопорушення та його ідентифікація як кримінального правопорушення здійснюється не тільки з врахуванням того, що таке правопорушення відноситься до кримінального права у правовій системі держави, а і з урахуванням правової природи порушення, його характеру і ступеню суворості покарання, яке може понести правопорушник (справа "Озтюрк проти Німеччини", "Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства").
		При цьому, Європейський суд зазначав про те, що санкція у виді позбавлення прав на управління транспортним засобом розглядається як кримінально-правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності».
		Отже, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 ЗУ "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" повинні застосовуватись судами, як джерело права, приймаючи до уваги правову природу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його характер і ступінь суворості передбачених стягнень, необхідно прийти до висновку, що особа, яка обвинувачується у вчиненні вищевказаного правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Як визначено п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. 
		Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.
		Щодо інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд зазначає таке.
		Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення особою Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
		Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності.
		Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
		Тобто, вказаною нормою встановлений вичерпний перелік об`єктів, спричинення пошкоджень яким внаслідок порушень Правил дорожнього руху, може потягти за собою адміністративну відповідальність за цією статтею.
		Як вбачається з матеріалів справи, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 21.06.2023 о 15 год. 30 хв. у с.Сваричів по вул.Довга, ушкоджень зазнав лише пішохід ОСОБА_2 , 1970 року народження, жодних інших шкідливих наслідків, в тому числі і матеріальних не настало.
		При цьому, до матеріалів справи долучено схему місця ДТП не встановленого зразка, у якій відсутній відомості про заподіяння шкоди транспортним засобам чи будь-якому іншому майну.
		Наїзд на пішохода або пішоходів та спричинення їм легких тілесних ушкоджень або спричинення іншої шкоди здоров`ю, не передбачені вказаною вище нормою в якості наслідків порушень Правил дорожнього руху, а тому, з об`єктивної сторони, вони не можуть утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
		У матеріалах справи відсутні будь-які посилання на пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належного третім особам майна.
		У випадках ж, якщо порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом спричинило потерпілому середньої тяжкості, або заподіяло тяжке тілесне ушкодження, статтею 286 КК України передбачена кримінальна відповідальність.
		Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17.
		Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
		Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу марки «BMW X3», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , яка мала місце 21.06.2023 о 15 год. 30 хв. у с.Сваричів по вул.Довга Калуського району Івано-Франківської області пошкоджень зазнав тільки пішохід та не було допущено пошкодження інших транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що відповідно до диспозиції ст.124 КУпАП є обов`язковим складом даного адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та вважає, що провадження за цією статтею підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
		Щодо інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, суд зазначає таке.
		Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
		Згідно з п.2.10 а) Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
		При цьому, за змістом пункту 2.10 Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій також зобов`язаний: б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
		Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП доведена, окрім визнання ним своєї вини в судовому засіданні, такими дослідженими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №336392 від 21.06.2023 (а.с.4), схемою до протоколу огляду місця події від 21.06.2023 (а.с.5), письмовими поясненнями (а.с.8-13), рапортом поліцейського від 21.06.2023 (а.с.18), вище наведеними поясненнями свідка ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_2 .
		Отже, вищезазначеними доказами підтверджено, що ОСОБА_1 ставши причетним до дорожньо-транспортної пригоди, оскільки порушив правила дорожнього руху та здійснив наїзд на пішохода, будучи зобов`язаним вчинити дії, передбачені пунктом 2.10 Правил дорожнього руху, цього не зробив і залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
		Обставин, що згідно із ст.35 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, суд не встановив.
		Обставину, що згідно із ст.35 КУпАП обтяжує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, суд визнає вчинення правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
		Відповідно до статті 38 Кодексу України про адімністративні правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
		Правопорушення передбачене ст.122-4 КУпАП вчинено ОСОБА_1 21.06.2023, а на розгляд справа поступила до суду 26.06.2023. 
		У зв`язку із заявленими ОСОБА_1 та його адвокатом клопотань щодо виклику та допиту свідків розгляд справи неодноразово відкладався, тому з часу вчинення ОСОБА_1 цього правопорушення минуло більше трьох місяців, за таких обставин його слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, проте провадження в справі необхідно закрити на підставі ч.1 п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
		Щодо інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд зазначає таке.
		Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
		Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносити у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
		Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об`єктивної сторони адміністративного правопорушення.
		Щодо об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то визначені склади об`єктивної сторони даного правопорушення полягають у:
		- керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння;
		- керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння;
		- керуванні транспортним засобом в стані іншого сп`яніння;
		- керуванні транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
		- передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння;
		- передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває під впливом таких лікарських препаратів;
		- відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Суб`єкт вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України спеціальний  водій, тобто особа, яка керувала транспортним засобом в стані сп`яніння або відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
		Суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
		Отже, обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого вказаною частиною даної статті КУпАП, є керування транспортним засобом водієм в стані сп`яніння або його відмова від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп`яніння.
		Розгляд справи про адміністративне правопорушення за наслідками складеного відносно особи протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до ст.221 зазначеного Кодексу, здійснюється судом в судовому засіданні, у якому суд роз`яснив ОСОБА_1 його права, передбачені законом, зокрема права на захист, яким останній скористався, оскільки участь у цій справі брав його адвокат.
		Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:
		- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №336390 від 21.06.2023 (а.с.3), який за своєю суттю є основоположним документом, на підставі яких особу можна притягнути до адміністративної відповідальності, в якому, окрім іншого, зазначено відомості про посадову особу, яка склала такий протокол та особу, відносно якої він складений, суть вчиненого адміністративного правопорушення та стаття, якою воно регламентоване. Зокрема зазначено, що 21.06.2023 о 15 год. 30 хв. у с.Сваричів по вул.Довга водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW X3», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння, який проведений за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», результат тесту позитивний  2,26 проміле виявленого алкоголю в крові. Вказаними діями водій порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;
		- відеозаписами, що містяться на багатофункціональному цифровому відеодиску, який поміщений у паперовий конверт (а.с.21), з яких встановлено, що процедура огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння проведена з дотриманням вимог законодавства. Водію ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він погодився. Огляд проведено поліцейським із застосуванням спеціального технічного приладу «Драгер 6810», який зафіксував позитивний результат  2.26 проміле алкоголю у видихуваному повітрі водія. Незважаючи на те, що ОСОБА_1 не висловлював незгоди із виявленим результатом, поліцейським все ж запропонував водію пройти додатковий огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився. Після цього, поліцейський склав протокол про адміністративне правопорушення відносно водія, із яким його було ознайомлено, запропоновано надати власні пояснення, на що водій відмовився.
		- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно із яким результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння є проба позитивна  2.26 проміле (а.с.6);
		- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.06.2023 (а.с.5), яким підтверджено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі не проводився;
		- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, а саме газоаналізатора Alcotest 6810 (а.с.19);
		- рапортом поліцейського від 21.06.2023 (а.с.18), який за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський проінформував начальника про законність своїх дій та обставини події, викладені у протоколі про адміністративні правопорушення. Враховуючи, що дані рапорту узгоджуються з іншими доказами у цій справі в розумінні ст.251 КУпАП, суд вважає такий рапорт належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 
		- роздруківкою тестування на алкоголь від 23.06.2023, виготовленою за допомогою технічного пристрою "Drager Mobile Printer" (а.с. 1), якою підтверджено, що результатом тесту №7723 у ОСОБА_1 виявлено 2.26 проміле алкоголю.
		Заперечуючи факт вживання алкогольних напоїв до моменту вчинення 21.06.2023 ДТП в с.Сваричів Калуського району на вул.Довга та керування ним автомобілем в зазначений в протоколі час та місці в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 стверджує, що вживав алкоголь після ДТП.
		Однак такі твердження ОСОБА_1 в судовому засіданні, є необгрунтованими і мають одну мету - уникнути відповідальності. 
		Саме суперечливість вищезазначених судом пояснень ОСОБА_1 , його поведінка під час руху транспортного засобу у зазначений в протоколі день, час та місці, аналіз його пояснень з показаннями свідка ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_2 , які на переконання суду є абсолютно правдивими, та з іншими вищенаведеними письмовими доказами, дає суду підстави прийти до переконання, що ОСОБА_1 керував у зазначений в протоколах час та місці транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. 
		З вищенаведених мотивів зазначені судом вище показання свідка ОСОБА_3 також є абсолютно неправдивими, такими, що мають за мету переконати суд у тому, що ОСОБА_1 вживав алкоголь після ДТП, яка мала місце 21.06.2023, до якої він причетний, а відтак сприяти йому уникнути відповідальності.
		Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом, в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 (А) ПДР.
		Щодо визначення виду та розміру адміністративного стягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, суд враховує, що положення зазначеного кодексу відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
		При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховую характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпеку, особу правопорушника, який, не зважаючи на загальноприйняті норми поведінки та співжиття в суспільстві, вчинив грубе, суспільно-небезпечне порушення ПДР, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні.
		Обставин, що згідно із ст.34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, суд не встановив.
		Обставин, що згідно із ст.35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, суд також не встановив.
		Враховуючи викладене, ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
		Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
		Відповідно до п. 5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Оскільки за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про накладення адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в у розмірі 0,2 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Керуючись ст.ст.38, 40-1, 247, 283, 284 КУпАП, суд
		 
		п о с т а н о в и в:
		Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - у зв`язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі закрити за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік;
		Штраф сплатити на рахунок № UA148999980313070149000009001, отримувач коштів: КУК в Ів.-Франк.об/21081300, код отримувача: ЄДРПОУ 37951998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
		Судовий збір сплатити на рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: Державна судова адміністрація України «Судовий збір»/22030101, код отримувача: ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030101.
		Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...