Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/15397/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2023. Зареєстровано: 24.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2023.

Номер судового провадження: 3/308/7379/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/15397/23
		3/308/7379/23
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		17 листопада 2023 року                          м. Ужгород
		 
		Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С., за участі, прокурора  Попович Р., особи яка притягається до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 , захисника - адвоката Штефанюк І.М. розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, депутат Ужгородської міської ради, місце проживання та реєстрації АДРЕСА_1 ,
		завчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7КУпАП,-
		встановив:
		 
		До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надішли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
		Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.10.2023 року справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № 308/15397/23 за правопорушення передбачене зач.1 ст.172-7КУпАП та № 308/15396/23 за правопорушення передбаченеч.2 ст.172-7КУпАП - об`єднані в одне провадження та справі присвоєно єдиний номер № 308/15397/23.
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією № 198 від 07.09. 2023 року, ОСОБА_1 обіймаючи посаду депутата VIII скликання Ужгородської міської ради, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, керуючись приватним немайновим інтересом, 30.08.2023 на пленарному засіданні чергової XXIII сесії Ужгородської міської ради VIII скликання прийняв участь у розгляді проекту рішення щодо обрання себе головою постійної комісії з питань соціально  економічного розвитку, бюджету, фінансів, оподаткування, інвестиційної та регуляторної політики та не повідомив Ужгородську міську раду про наявний у нього реальний конфлікт інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП.
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією № 199 від 07.09.2023 року, ОСОБА_1 обіймаючи посаду депутата VIII скликання Ужгородської міської ради, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, керуючись приватним немайновим інтересом, 30.08.2023 на пленарному засіданні чергової XXIII сесії Ужгородської міської ради VIII скликання всупереч вимогам п.3 ч.1 ст.28 Закону, вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме проголосував за обрання себе головою постійної комісії з питань соціально  економічного розвитку, бюджету, фінансів, оподаткування, інвестиційної та регуляторної політики, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
		У судовому засіданні прокурор Попович Р.В. підтримав протоколи з викладеними в таких мотивами. Зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП повністю доводиться зібраними матеріалами справи, а тому просив притягнути останнього до адміністративної відповідальності.
		ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у інкримінованих йому правопорушеннях не визнав. Підтримав подані письмові пояснення та просив такі врахувати при прийнятті рішення. Зазначив, що у нього відсутній будь який приватний інтерес, вважає, що як би в його діях пердбачались ознаки корупції, відповідний відділ по роботі з депутатами повідомив би його про такі ризики, однак йому ніхто про це не повідомляв, крім того вважає, що вданому випадку наявний політичний аспект. 
		   Представник ОСОБА_1  адвокат Штефанюк І.М. в судовому засіданні підтримав подані ним письмові заперечення та просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях його довірителя складу адміністративних правопорушень передбачених ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП. Додав, що голос ОСОБА_1 не був пріоритетним.
		Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, приходжу до наступного висновку.
		Статтею 7 КУпАПвизначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Відповідно дост. 245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Згідност. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ст. 19 Конституцією України, визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
		Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування загалом і перед державою передбачені ст. 74 та ст. 76 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Відповідно до абзацу 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях, що зазначено у абзаці 12 ч. 1 ст. 1 Закону.
		Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Відповідно до ч.1 ст.172-7 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		Згідно ч. 2 статті 172-7 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за вчинення особою дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		З наданих суду пояснень сторони захисту слідує, що призначення ОСОБА_1 головою комісії було прийняте більшістю депутатів на підставі усних домовленостей, ще до подання проекту рішення сесії. Заява ж ним була написана вже після оприлюднення проекту на вимогу відділу по роботі з депутатами та постійними комісіями Ужгородської міської ради, хоча законодавство не пердбачає написання заяви щодо обрання головою постійної комісії. Одноособово ОСОБА_1 такого рішення не приймав, за нього проголосувало більшість депутатів, а тому його голос не був пріоритетним. 
		Однак, вважаю, що, для встановлення порушення процедури прийняття рішення в умовах конфлікту інтересів, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів, а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахування наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом. Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного із депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.
		Вказана позиція, відповідає позиції Великої Палата ВС України викладеній у Постанові від 20.03.2019 року у справі №442/730/17 зазначає, що визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.
		З огляду на вищенаведене, суд вважає пояснення сторони захисту, способом захисту та такими, що не спростовують вину ОСОБА_2 , у вчиненні правопорушень передбачених ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні саме адміністративних правопорушень передбачених ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП, доводиться «поза розумним сумнівом» наданими та дослідженими судом доказами.
		Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень підтверджується: протоколами про адміністративне правопорушення № 198, 199 від 07.09.2023 р., рішеннями 23 сесії 8 скликання Ужгородської міської ради від 30.08.2022 № 895, рішенням 1 сесії 8 скликання Ужгородської міської ради від 08.12.2020 № 1, постановою №115 від 26.11.2020 року, присягою ОСОБА_1 , від 08.12.2020 року, рішенням 2 сесії 8 скликання Ужгородської міської ради від 02.02.2021 № 80 та іншими матеріалами справи.
		Крім того, суддя вважає за необхідне звернути увагу, на строк накладення адміністративного стягнення. 
		У відповідності ст.38 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушеннітри місяці з дня його виявлення.
		Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15,212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
		За приписамист. 38 КУпАПпочатком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення та день його виявлення.
		З матеріалів справи вбачається, що вся необхідна інформація УСР в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслдувань Національної поліції України, була відома щонайменьше 03.07.2023 року, про це свідчить і виклик ОСОБА_1 для дачі поясненнь 05.07.2023 року і отримані на відповідний запит від Ужгородської міської ради 07.07.2023 року відповідні документи, копія заяви ОСОБА_1 від 26.08.2022 року була отримана УСР в Закарпатській області 03.08.2023 року. 
		За таких обставин приходжу до висновку, що доводи УСР в Закарпатській області викладені у протоколі про те, що моментом виявлення правопорушень є день складання протоколів про адміністративні правопорушення, а також аналогічні доводи прокурора в судовому засіданні, є необґрунтованими та суддя з ними категорично не погоджується. Відповідно, днем виявлення адміністративного правопорушення слід вважати не 07.09.2023 року, а саме 03.08.2023 року, коли у відповідь на запит УСР в Закарпатській області, отримано відповідну копію заяви ОСОБА_1 , а відповідно остаточно виявлено факт можливого вчинення ним правопорушення.
		Між 03.08.2023 року та 07.09.2023 року УСР в Закарпатській області не вчинялось жодних дій по виявленню правопорушення чи збиранню відповідної інформації або витребуванню документів. 
		Разом з тим, враховуючи, що днем вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення слід вважати 03.08.2023 року, станом на день розгляду суправи та постановлення рішення строк накладення адміністративного стягнення не минув, з огляду на таке, суддя вважає за необхідне із застосуванням вимог ч.2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції частини 2 статті 172-7 КУпАП, оскільки відповідно до вимог статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
		При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту ст.33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність та вважає за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, оскільки на думку суду саме цей вид адміністративного стягнення буде відповідати вимогам ст. 23 КУпАП, а саме буде сприяти вихованню правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
		Відповідно до положень ст.40-1, ч.5 ст.283 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 536,80 грн.
		   На підставі викладеного та керуючись ст.ст.40-1, 130 ч.1, 245, 283,-285, 287,-291 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закон України «Про судовий збір», Законом України «Про запобігання корупції», суддя, -
		постановив:
		 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,ч.2 ст.172-7 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у відповідності до ст. 36 КУпАП вигляді штрафу в розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 3400 (три тисячі чотириста) грн.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 536, 80 грн.
		Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
		 
		 
		 
		Суддя                              Дегтяренко К.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...