Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/7643/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю.
Надіслано судом: 23.11.2023. Зареєстровано: 24.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2023.
Дата набрання законної сили: 23.11.2023
Номер судового провадження: К/990/19883/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 листопада 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа № 640/7643/21
		касаційне провадження № К/990/19883/22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Гончарової І.А., 
		суддів - Васильєвої І.А., Олендера І.Я., 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
		на рішення Окружного адміністративного суд м. Києва від 29 липня 2021 року (головуючий суддя - Катющенко В.П.)
		та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Аліменко В.О.; судді: Безименна Н.В., Кучма А.Ю.)
		у справі № 640/7643/21
		за позовом Приватного акціонерного товариства «Квадрат-Україна» 
		до Головного управління ДПС у м. Києві
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, 
		У С Т А Н О В И В:
		У березні 2021 року Приватне акціонерне товариство «Квадрат-Україна» (далі - ПрАТ «Квадрат-Україна», позивач, платник, товариство) звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2020 року № 0614970407.
		В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що відповідачем порушено встановлену законом процедуру проведення камеральної перевірки, відомості, відображені в акті перевірки, не можуть прийматися до уваги, тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. 
		Рішенням Окружного адміністративного суд м. Києва від 29 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, позов задоволено. 
		Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суд м. Києва від 29 липня 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. 
		Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те, що судами не враховані правові висновки Верховного Суду у подібних відносинах, що викладені в постановах від 14 березня 2019 року у справі № 826/17858/16, від 02 грудня 2020 року у справі № 160/2705/19.
		Ухвалою від 27 вересня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві. 
		15 листопада 2022 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судовими інстанціями норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік платника орендної плати ПрАТ «Квадрат-Україна», за результатами якої складено акт від 20 травня 2020 року № 166/26-15-04-07-19/32707785.
		Перевіркою встановлено, що сума податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, визначена за результатами подання звітної податкової декларації з плати за землю за 2019 рік від 30 квітня 2020 року № 20546132, ПрАТ «Квадрат-Україна» є нижчою, ніж визначена за результатами камеральної перевірки на загальну суму 4 148 655,44 грн.
		На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2020 року № 0614970407, яким ПрАТ «Квадрат-Україна» збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на 6  222 983,16 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями 4  148 655,44 грн та 2  074 327,72 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
		Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає наступне. 
		Згідно з підпунктом 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
		Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
		Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
		Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
		Судовим розглядом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік платника орендної плати ПрАТ «Квадрат-Україна».
		Вказана перевірка проведена на підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 ПК України.
		Верховний Суд зауважує, що норми підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, вказані контролюючим органом в якості підстави для проведення перевірки, не передбачають проведення камеральної перевірки щодо правильності (повноти) нарахування зобов`язань з плати за землю у звітних податкових деклараціях.
		Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.
		Зі змісту акта перевірки встановлено, що контролюючим органом проведена камеральна перевірка, при цьому відповідачем встановлено заниження позивачем податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних за 2019 рік, тобто здійснено перевірку повноти нарахування і сплати податку за землю з юридичних осіб, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України є предметом саме документальної, а не камеральної перевірки. Також, відповідачем було використано інформацію з Державного земельного кадастру, в той час як при камеральній перевірці досліджується виключно інформація, наведена в податковій звітності на предмет дотримання методології її оформлення.
		За таких обставин, у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування і сплати позивачем податків, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.
		Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 23 травня 2019 року у справі № 804/8228/14, від 23 липня 2020 року у справі № 805/1584/17-а.
		У даному випадку, відповідач вийшов за межі предмету камеральної перевірки, у зв`язку з чим прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправним, що вірно було встановлено судами попередніх інстанцій. 
		Колегія суддів не приймає посилання податкового органу на неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 160/2705/19, оскільки за результатами касаційного перегляду справи, на яку посилається відповідач, встановлені інші обставини. 
		Суд також відхиляє посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду у справі № 826/17858/16, оскільки у вказаній справі камеральна перевірка проводилась податковим органом у 2016 році, в той час коли в межах справи, що розглядається, перевірка проведена у 2020 році та за іншого правого регулювання, що виключає можливість врахування таких висновків Верховного Суду.
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги контролюючого органу без задоволення, а рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення. 
		Рішення Окружного адміністративного суд м. Києва від 29 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                                І. А. Гончарова
		Судді                                                                                                    І. А. Васильєва
		          І. Я. Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...