Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/8090/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: 24.11.2023. Зареєстровано: 24.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/185/834/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023041370000864

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Єдиний унікальний номер справи 185/8090/23
		Провадження № 1-кп/185/834/23
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23 листопада 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
		 
		головуючого судді                     ОСОБА_1 
		за участі секретаря                     ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041370000864 від 05 травня 2023 року, за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
		за участю:
		прокурора                         ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого                     ОСОБА_3 ,
		захисника обвинуваченого  адвоката         ОСОБА_6 ,
		потерпілої                         ОСОБА_7 ,
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_3 проживав у будинку АДРЕСА_1 і періодично купляв спиртні напої домашнього виробництва у ОСОБА_7 за адресою : АДРЕСА_2 .
		05 травня 2023 року приблизно о 13 год. 55 хв. ОСОБА_3 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, прийшов до будиноку АДРЕСА_2 , припускаючи, що у вказаному будинку можуть перебувати речі, які становлять матеріальну цінність, в тому числі грошові кошти і в цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, із застосуванням небезпечного насильства відносно ОСОБА_7 , поєднаний з проникненням у житло, в умовах воєнного стану (згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року) .
		В той же день, приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на розбійний напад з корисливих мотивів, зайшов на територію вищевказаного домоволодіння, де мешкає ОСОБА_7 , і побачив відчинені до будинку вхідні двері. Після чого, ОСОБА_3 із землі підняв два фрагмента каменів, та з метою залякування потерпілої ОСОБА_7 кинув один камінь у пластикове вікно будинку, розбивши його при цьому та одразу, тримаючи інший фрагмент каменя в руці, через відкриті вхідні двері, проник до середини будинку.
		На звук розбитого скла до коридору вийшла потерпіла ОСОБА_7 , в свою чергу ОСОБА_3 , з метою присікання можливого опору зі сторони ОСОБА_7 та залякування останньої, за допомогою принесеного з собою фрагмента каменя, усвідомлюючи свою фізичну перевагу перед потерпілою, розуміючи, що використання вказаного предмету може спричинити тяжкі наслідки здоров`ю потерпілої, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, умисно наніс останній один удар фрагментом каменя по обличчю, в район лівого ока та в послідуючому наніс не менше п`яти ударів руками по голові та обличчю ОСОБА_7 , при цьому вимагав у останньої передати йому грошові кошти, в результаті чого спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді: двох саден на шкіряних покривах волосистої частини голови лобної ділянки по центру, лобно-тім`яної ділянки праворуч; синців на шкіряних покривах верхньої та нижньої повіки лівого ока з розповсюдженням на щічну ділянку ліворуч, саден задньої поверхні правого передпліччя у проекції нижньої третини, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень. Потерпіла ОСОБА_7 , будучи особою похилого віку, наляканою, побоюючись за своє життя та здоров`я, сприймаючи погрози ОСОБА_3 реально, дістала з шафи в приміщенні коридору вазу з грошовими коштами в сумі 800 грн., якими в послідуючому заволодів ОСОБА_3 , чим спричинив ОСОБА_7 матеріального збитку на вказану суму.
		Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення злочину з викраденим майном зник та розпорядився ним на власний розсуд.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.
		Обвинувачений  ОСОБА_3  під час судового розгляду свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав. Пояснив, що 05 травня 2023 року він подзвонив своєму знайомому - ОСОБА_8 та поросив, щоб той передав мобільний телефон ОСОБА_7 , щоб вона йому продала за 150 грн., які була йому винна, самогон. Однак ОСОБА_7 відмовила та сказала щоб він прийшов до неї сам. Коли він прийшов до двору ОСОБА_7 , то через незачинені двері зайшов в будинок та розбудив ОСОБА_7 і наказав їй віддати борг. На що остання почала кричати та виставила його за двері. Зазначив, що така поведінка ОСОБА_7 його обурила і тому він взяв до рук камінь та кинув його у вікно, після чого з іншим каменем в руках зайшов до будинку і кинув в сторону ОСОБА_7 , попавши ним в грудну клітину останньої. Після цього він наніс ОСОБА_7 декілька ударів долонею руки по голові. В цей час з іншої кімнаті вийшов онук ОСОБА_7 та почав виганяти його з будинку. Коли він збирався йти, ОСОБА_7 відрахувала йому грошові кошти в сумі 150 грн., які заборгувала, та добровільно віддала йому. Після цього він покинув будинок та поїхав у м. Дніпро, де був затриманий працівниками поліції. Підтвердив, що легкі тілесні ушкодження у ОСОБА_7 утворилися від його умисних дій. Однак заперечує факт вимагання грошових коштів, вважає, що потерпіла його оговорює.
		Винність обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується сукупністю доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження та безпосередньо досліджені у судовому засіданні.
		Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що 05 травня 2023 року в обідній час доби до неї прийшов знайомий їй раніше ОСОБА_8 , який є другом ОСОБА_3 і передав їй мобільний телефон, щоб вона поспілкувалася з ОСОБА_3 . Останній попросив налити йому 1,5 л. самогону. На що вона відмовила та пішла в будинок відпочити. Вхідні двері не зачиняла. Згодом, приблизно через одну годину, вона, перебуваючи в зальній кімнаті, почула гучний звук як розбивається скло, після чого одразу вибігла в суміжну кімнату, де їй назустріч прямував ОСОБА_3 з цеглою в правій руці. ОСОБА_3 підійшов до неї та одразу наніс удар цеглиною в область обличчя, завдавши приблизно п`ять ударів. Зазначила, що вона дуже злякалася, через що не могла покликати на допомогу. Після нанесення ударів ОСОБА_3 пішов у кімнату, де спав її онук. ОСОБА_3 вимагав віддати йому грошові кошти. Через страх за своє життя, вона попрямувала до шафи, де знаходилися грошові кошти. ОСОБА_3 попрямував за нею, та коли вона намагалася відрахувати кошти, останній, вихопив всі гроші та побіг у невідомому напрямку. Зазначила, що він забрав приблизно 800-1000 грн. купюрами різним номіналом. Також повідомила, що пів року тому ОСОБА_3 взяв у неї пляшку самогону, але не розрахувався. Через деякий час він приніс їй 200 грн., але решту 150 грн. не забрав. Запевнила, що між нею та ОСОБА_3 були відсутні будь-які боргові зобов`язання. Зазначила, що за поведінкою ОСОБА_3 було видно, що він знаходиться в стані алкогольного сп`яніння. Внаслідок завданих тілесних ушкоджень, у неї була гематома та синці на обличчі. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням їй не відшкодована. Щодо призначення міри покарання обвинуваченому поклалася на розсуд суду.
		Допитаний в присутності свого законного представника неповнолітній свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що з обвинуваченим ОСОБА_3 він знайомий давно, він є їх сусідом та між ними склалися нормальні відносини. Пояснив, що він разом зі своєю бабусею  ОСОБА_7 проживають за адресою: АДРЕСА_2 . 05 травня 2023 року в обідній час доби він прокинувся від криків ОСОБА_3 , який вимагав грошові кошти. Після чого він вийшов в іншу кімнату до бабусі, та побачив як ОСОБА_7 віддала ОСОБА_3 приблизно гроші . Зазначив, що ОСОБА_3 перебував у неадекватному стані, сильно кричав, вимагаючи гроші. Коли ОСОБА_3 з викраденим майном зник, бабуся розповіла йому, що ОСОБА_3 погрожував їй, вимагав гроші та наніс декілька ударів каменем по обличчю. У ОСОБА_7 на обличчі було почервоніння та подряпини. Також зазначив, що ОСОБА_3 раніше ніколи не приходив до них додому.
		Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що 05 травня 2023 року приблизно о 17 год. 00 хв. до нього прийшли працівники поліції та запитували про місцезнаходження  ОСОБА_3 . Зазначив, що він ніколи не ходив разом із ОСОБА_3 додому до ОСОБА_7 . Також розповів, що йому відомо про те, що ОСОБА_7 здійснює торгівлю цигарками та самогоном, і ОСОБА_3 інколи купував у неї алкоголь. Останнього разу ОСОБА_3 купував у ОСОБА_7 самогон за ціною 50 грн. та розплатився грошовими коштами номіналом 200 грн., тому остання була винна ОСОБА_3 150 грн.
		Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у фактично скоєному також повністю підтверджується письмовими доказами, які були досліджені під час судового розгляду.
		Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 05 травня 2023 року  ОСОБА_7 заявила про те, що 05 травня 2023 року близько об 13:00 год.  ОСОБА_3 проник до будинку АДРЕСА_2 , з цеглою в руці та наніс їй тілесні ушкодження, заволодівши грошовими коштами в сумі 800 грн.
		Згідно протоколу огляду місця події від 05травня 2023року зфототаблицею донього проведеноогляд територіїдомоволодіння,розташованого заадресою:  АДРЕСА_2 . Під час огляду було виявлено пошкоджене (розбите) скло вікна, також було вилучено: три липкі стрічки зі слідами рук, камінь поблизу дивана та камінь поблизу вікна.
		Згідно висновку експерта № СЕ-19/104-23/17006-Д від 15 травня 2023 року, три сліди пальців рук розмірами 19х33 мм, 15х23 мм, 14х37 мм, які вилучені 05 травня 2023 року під час проведення огляду за адресою: АДРЕСА_2 , придатні для ідентифікації за ними особи (осіб), що їх залишила (залишили). Сліди пальців рук розмірами 15х23 мм, 14х37 мм залишені, відповідно вказівним та безіменним пальцями правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_7 . Слід пальця руки розмірами 19х33 мм залишений середнім пальцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_3 .
		Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 02 червня 2023 року з відеозаписом до нього,  ОСОБА_7  відтворилаобставини події,які малимісце 05травня 2023року заадресою:  АДРЕСА_2 . Зокрема,  ОСОБА_7  відтворила механізм нанесення їй  ОСОБА_3 тілесних ушкоджень та розповіла,що 05травня 2023року приблизноо 13:00год. ОСОБА_3  розбив вікно цеглиною. Після чого ОСОБА_3 підійшов до неї та тримаючи в правій руці цеглу, замахуючись правою рукою, наніс удар в область обличчя, локалізація приблизно біля лівого ока, після чого вона почала ухилятися, закриватися обома руками, на що ОСОБА_3 продовжував наносити удари в область голови. Всього  ОСОБА_3 наніс близько 5 ударів.
		Згідно висновкуексперта №244-Двід 21 червня 2023 року, локалізація та характер тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_7 не суперечить механізму їх утворення, на який вказує ОСОБА_7 в ході проведення слідчого експерименту за її участю від 02 червня 2023 року, а саме нанесення одного удару правою рукою (цеглиною) в область обличчя праворуч, з подальшим нанесенням близько п`яти ударів по голові та верхніх кінцівках.
		Згідно висновкуексперта №175від 09 травня 2023 року, згідно наданої медичної документації та об`єктивних даних огляду у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден на шкіряних покривах волосистої частини голови лобної ділянки по центру, лобно-тім`яної ділянки праворуч, у кількості 2 виявлені на шкіряних покривах передньо-зовнішньої поверхні лівого передпліччя в проекції нижньої третини, синців на шкіряних покривах верхньої та нижньої повіки лівого ока з розповсюдженням на щічну ділянку ліворуч, задньої поверхні правого передпліччя у проекції нижньої третини. Виявлені тілесні ушкодження утворилися по ударному механізму від дії тупих твердих предметів (предмету) з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області та за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень згідно п.2.3.2. б) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказ № 6 «про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17 січня 1995 року. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, ступінь ознак їх загоєння (садна під кірочкою буро-червоно-коричневого кольору по периферії), можливо сказати, що вони утворилися в термін 4-5 діб до моменту огляду ОСОБА_7 та могли утворитися в час вказаний в постанові про призначення судово-медичної експертизи, зі слів ОСОБА_7 та в наданій медичній документації, тобто 05 травня 2023 року, та можливо їх утворення при обставинах на які вона вказує. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони не характерні для спричинення при однократному падінні з висоти власного зросту.
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05 травня 2023 року, свідок ОСОБА_9  заявив, що впізнає чоловіка на фотознімку № 2, який 05 травня 2023 року приблизно о 13:30 год. проник до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та завдав ОСОБА_7 тілесні ушкодження, заволодівши грошовими коштами. Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання особою під № 2 є ОСОБА_3 .
		Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 02 червня 2023 року з відеозаписом до нього, свідок ОСОБА_9  відтворивобставини події,які малимісце 05травня 2023року заадресою:  АДРЕСА_2 . Зокрема, ОСОБА_9  розповів, що 05 травня 2023 року він прокинувся від криків чоловіка з вимогою віддати йому гроші. Потім побачив, що ОСОБА_7 дістала з шафи в приміщенні коридору вазу з грошовими коштами та віддала їх ОСОБА_3 .
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05 травня 2023 року, свідок ОСОБА_10  заявив, що впізнає чоловіка на фотознімку № 4, який 05 травня 2023 року приблизно о 15:00 год. зайшов у паб та попросив викликати таксі. Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання особою під № 4 є ОСОБА_3 .
		Згідно висновку експерта № 352 від 16 червня 2023 року, ОСОБА_3 в період інкримінованого йому діяння на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий розлад психічної діяльності або інший хвороб лий стан психіки не страждав і в теперішній час не страждає. Іспитований у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Іспитований у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Ці докази суд визнає допустимими і належними, достовірними і достатніми, оскільки у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому КонституцієютаКПК України.
		Доводи сторони захисту, щодо визнання недопустимими доказами постанов про призначення судово-медичних експертиз та висновків експерта № 175 від 09 травня 2023 року та № 244-Д від 21 червня 2023 року, так як на думку захисника, експерти не повідомлялись про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, у висновках не зазначено час проведення експертиз, та в матеріалах кримінального провадження відсутні медичні документи, на підставі яких було сформовано висновки експерта, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень. 
		У висновках експерта № 175 від 09 травня 2023 року та № 244-Д від 21 червня 2023 року, вказано дату проведення експертиз та вказано про те, що експерт повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст.ст. 384, 385 КК України.
		Відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновки експерта, не відкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті ст. 412 КПК, та автоматично не тягне за собою визнання експертного дослідження недопустимим доказом. Крім того, якщо розпорядником документа є сам потерпілий, то процесуальний закон абсолютно не вимагає для органу досудового розслідування отримання певних дозволів, зокрема і від слідчого судді на отримання таких копій.
		Також суд не приймає до уваги доводи сторони захисту щодо визнання протоколу затримання від 05 травня 2023 року недопустимим доказом через порушення права обвинуваченого на захист, оскільки оформлення затримання обвинуваченого ОСОБА_3 відбувалось за участю захисника ОСОБА_11 , що підтверджується змістом протоколу, підписом затриманого про отримання пам`ятки про процесуальні права та обов`язки, а також дорученням для надання безоплатної правової допомоги. У зв`язку з цим, підстав стверджувати про порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_3 під час його затримання у суду не має.
		Твердження сторони захисту щодо недопустимості доказів через відсутність в протоколах отримання зразків для проведення експертизи від 05 травня 2023 року підпису спеціаліста, суд не приймає до уваги. Так, отримання зразків для проведення експертизи відбувалося за участю захисника обвинуваченого, про що є його особистий підпис. Також, під час складання даних протоколів всі учасники слідчої дії були ознайомлені з ними, зауважень і доповнень, зокрема щодо відсутності підпису спеціаліста, від останніх не надходило. 
		Також суд відхиляє доводи сторони захисту щодо визнання протоколу огляду місця події від 05 травня 2023 року недопустимим доказом з мотивів того, що на думку захисника, в протоколі зазначено відомості про потерпілу, яка по факту не приймала участі в огляді. Так, протокол огляду місця події від 05 травня 2023 року було складено уповноваженою на те особою, в присутності понятих, за участю спеціаліста та з дозволу власника помешкання. В протоколі присутні підписи всіх учасників процесуальної дії, в тому числі і потерпілої ОСОБА_7 . Зауважень та доповнень від учасників процесуальної дії на проведення огляду місця події не надходило, про що у протоколі зроблено відповідні записи. Підстав, які б викликали у суду обґрунтований сумнів щодо присутності ОСОБА_7 під час огляду місця події судом не встановлено.
		Формальні порушення, на які вказує сторона захисту, не є такими, що мають прямий вплив на допустимість доказів, про що неодноразово в своїх правових позиціях вказував Верховний Суд України (справа № 204/6541/16-к, справа № 344/2995/15-к) наголошуючи на тому, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим.
		Захисником не доведено, що дані формальні порушення суттєво впливають на права чи законні інтереси обвинуваченого або є такими, що перешкоджають суду ухвалити законне рішення. Під час розгляду кримінального провадження порушення процесуальних прав обвинуваченого в ході досудового розслідування судом не встановлено, а, отже, підстави для визнання доказів, які отримані стороною обвинувачення, недопустимими - відсутні.
		Аналізуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_3 щодо невизнання своєї вини суд вважає, що стороною обвинувачення надано достатньо належних, допустимих та переконливих доказів, що підтверджують винність обвинуваченого у вчинені інкримінованого йому злочину поза розумним сумнівом. Винність обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується сукупністю доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження та безпосередньо досліджені в судовому засіданні.
		Під час судового розгляду даного кримінального провадження були встановлені та підтверджені об`єктивні обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 інкримінованого злочину, перебіг обставин вчинення зазначеного злочину, ступінь реалізації злочинних намірів обвинуваченого та наслідки їх вчинення.
		Так, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 , надані ним під час допиту в судовому засіданні, щодо його непричетності до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає їх неспроможними, а його доводи в цій частині розцінює як обраний спосіб захисту з метою ухилитися від передбаченої законом відповідальності й пом`якшити передбачене покарання, оскільки вони є суперечливими, такими що не відповідають встановленим по справі обставинам і спростовуються наведеними доказами.
		Зазначені вище показання обвинуваченого спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні показала, що саме ОСОБА_3 є тією особою, що скоїла на неї напад та заволоділа її майном.
		Аналогічні покази потерпіла ОСОБА_7 надавала і під час досудового розслідування, зокрема, згідно заяви про вчинене кримінальне правопорушення та протоколу проведення слідчого експерименту остання вказала на ОСОБА_3 як на особу, яка 05 травня 2023 року завдавала їй тілесні ушкодження та заволоділа її майном.
		Факт нанесення тілесних ушкоджень потерпілій окрім показів самої потерпілої ОСОБА_7 , яка під час її допиту у судовому засіданні, детально розповіла обставини вчиненого відносно неї кримінального правопорушення, зокрема впевнено вказала на обвинуваченого, як на особу, яка здійснила на неї розбійний напад увірвавшись до будинку та завдавши їй удари цеглиною (загалом приблизно 5 ударів) по обличчю та голові, також показами свідка ОСОБА_9 , який підтвердив, що  ОСОБА_7 мала тілесні ушкодження у вигляді синця та подряпин на обличчі та висновком експерта від 09травня 2023року згідно якого, виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_7 утворилися по ударному механізму від дії тупих твердих предметів (предмету) з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області та можливо сказати, що вони утворилися 05 травня 2023 року.
		Отже, суд вважає, що показання потерпілої ОСОБА_7 є достовірними, послідовними та вільними. Суд приймає до уваги її покази як такі, що відповідають дійсності, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами по справі і їм не суперечать.
		В ході розгляду матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачений та потерпіла були раніше знайомими та у них були нормальні відносини, про що в своїх показах вони наголошували неодноразово, тому у суду відсутні будь-які підстави вважати, що обвинувачений та потерпіла перебували у конфліктних або будь-яких інших неприязних стосунках, які б давали підстави потерпілій для обмови обвинуваченого. Виходячи з цього, суд приймає до уваги покази потерпілої як правдиві та разом з іншими доказами покладає в основу обвинувачення ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочину.
		Суд відкидає доводи обвинуваченого у тій їх частині, що в ході нападу він примушував потерпілу віддати йому борг, та забрав грошові кошти в рахунок погашення боргового зобов`язання, оскільки як вбачається із показів ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_9 в ході нападу на потерпілу обвинувачений не висловлював вимоги про виконання будь-якого грошового зобов`язання та не звертався до неї з проханням віддати борг. 
		Оцінюючи правильність кваліфікації дій обвинуваченого саме як розбою, суд виходить з того, що обвинувачений вчинив напад на ОСОБА_7 неочікувано для останньої, розбивши скло у вікні , увірвався в будинок без дозволу потерпілої, тобто без законних на те підстав , наніс приблизно п`ять ударів потерпілій цеглиною в обличчя та в голову, погрозами вимагав грошові кошти. Агресивність, раптовість, небезпечність й спрямованість дій обвинуваченого саме на подолання опору по відношенню до потерпілої, яка зазнала нападу, застосування фізичної сили (побиття), погроза в застосуванні насильства в разі невиконання його вимог щодо передачі грошових коштів, свідчить про те, що обвинувачений своїм зовнішнім виглядом та поведінкою намагався створити та створив у потерпілої сприйняття його дій, як реальної погрози застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, що в даному випадку також свідчить про вчинення саме розбою. В даному випадку напад із застосуванням насильства був направлений саме на те, щоб викликати у потерпілої враження, що у разі, якщо вона протидіятиме обвинуваченому або не виконає його вимог, буде реалізована погроза, яка являє собою небезпеку для її життя та здоров`я.
		Характер, хронологія і послідовність дій обвинуваченого, а також об`єктивна спроможність дорослої осудної людини оцінювати життєву ситуацію, на думку суду, дає підстави вважати, що ОСОБА_3 вчинив злочин умисно. Сила та напрям завданих обвинуваченим ОСОБА_3 ударів цеглиною в область обличчя та голови, їх раптовість, неможливість адекватного захисту від таких дій потерпілої, яка в силу своєї статті та похилого віку, була завідомо фізично слабшою відносно обвинуваченого, вказують на те, що обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, та діяв з прямим умислом на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.
		Про наявність саме такого умислу свідчить і той факт, що обвинувачений відразу ж після заволодіння грошовими коштами покинув місце події.
		Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, його винуватість доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.
		Суд вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, вважає доведеною.
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. В своєму рішенні «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		Оцінюючи в сукупності досліджені докази винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3 доведена «поза розумним сумнівом», оскільки наведені у вироку докази винуватості обвинуваченого є очевидними і безсумнівними.
		За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинений злочин, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових злочинів. 
		За правилами ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинений злочин відповідно до Загальної частини цьогоКодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного: в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, під наглядом у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України,відноситься до категорії особливо тяжкого злочину.
		Обставини, що пом`якшують покарання згідно ст. 66 КК України, відсутні.
		Обставинами, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.
		Таким чином,покарання ОСОБА_3 слід призначитив межахсанкції статті,за якоювін обвинувачуєтьсяу виглядіпозбавлення волі із конфіскацією майна.
		Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та досягнення самої мети покарання, згідност. 50 КК України.
		Застосований запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили не підлягає змінам.
		Строк обчислення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід рахувати з 23 листопада 2023 року, зарахувавши в строк покарання у вигляді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення за період з 05 травня 2023 року (дня затримання) по 23 листопада 2023 року, з розрахунку - один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Процесуальні витрати на проведення судової трасологічної експертизи № СЕ-19/104-23/17006-Д від 15 травня 2023 року у розмірі 1434,00 грн., слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
		Питання про речові докази вирішується на підставіст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст.368-370,373,374 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_3 визнати винним за ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією усього належного майна.
		Строк обчислення покарання ОСОБА_3 рахувати з 23 листопада 2023 року.
		Зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання у вигляді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення за період з 05 травня 2023 року (дня затримання) по 23 листопада 2023 року, з розрахунку - один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити обрану  тримання під вартою.
		Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати на проведення експертизи у розмірі 1434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) 00 коп. на користь держави.
		Речові докази:
		- 3 липкі стрічки зі слідами рук, які долучено до матеріалів кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
		- камінь, вилучений поблизу дивана, камінь, вилучений поблизу вікна, змив з правої руки ОСОБА_3 , змив з лівої руки ОСОБА_3 , які передано на зберігання до камери збереження речових доказів Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція 0010629 від 05 травня 2023 року)  знищити;
		Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а за відсутності апеляційної скарги вирок набуває законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, потерпілій та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...