Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/5272/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 27.11.2023. Зареєстровано: 27.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2023.
Дата набрання законної сили: 28.12.2023
Номер судового провадження: 1-кп/334/615/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023080000000918

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Дата документу 27.11.2023 
		Справа № 334/5272/23
		Провадження № 1-кп/334/615/23
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 листопада 2023 року м. Запоріжжя
		Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження №22023080000000918 від 08.06.2023 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Переможне Якимівського району Запорізької області, громадянки України, заміжньої, немаючої на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимої, 
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28ч. 5 ст. 111-1 КК України,
		установив:
		Згідно із положеннями Конституції України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1899 та 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Приблизно о 05 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент РФ оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних сил та іншим збройним формуванням РФ про військове вторгнення на територію суверенної України через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснити збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснити військову окупацію частин території суверенної України.
		24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів, військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторгайсь на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, у тому числі Мелітопольського району, в який входить смт. Кирилівка, яке було захоплено 24.02.2022 представниками держави-агресора, та створили незаконні органи влади на вказаній території.
		24.02.2022 указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого неодноразово продовжена відповідними указами Президента України, затвердженими Законами України, і який діє наразі.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована РФ територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Тимчасова окупація РФ територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав.
		Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
		Відтак, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Кирилівська селищна територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області з 24.02.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
		Разом з тим, приблизно на початку травня 2022 року представниками збройних формувань РФ всупереч законного порядку, установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими діючими нормативно-правовими актами, створено окупаційну адміністрацію держави-агресора - т.зв. «Военно-гражданскую администрацию Запорожской области», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом та тимчасово окупованій території Запорізької області, а також реалізації узурпованих владних повноважень.
		При цьому, положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII визначено, що окупаційна адміністрація РФ - це сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		В той же час, 26.07.2022 указом № 165-р голови військово-цивільної адміністрації Запорізької області ОСОБА_6 створено незаконний орган влади «виборчу комісію Запорізької області».
		Далі, ОСОБА_6 знаходячись у палаці культури «ім. Т.Г. Шевченко», розташованому за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пл. Перемоги, 4, організував та провів збори мешканців громади із залученням численних представників російських та місцевих окупаційних ЗМІ, на якому у штучно створеній урочистій обстановці, з використанням російської державної символіки, створюючи враження у присутніх осіб щодо їх певної причетності до цієї нібито значущої події, маніпулюючи таким чином їх дійсним сприйняттям подій та їх наслідків, підписав розпорядження «Про підготовку організації проведення референдуму виборною комісією Запорізької області» № 195-р від 08.08.2022, відповідно до якого доручив створеній виборчій комісії пропрацювати та надати до військово-цивільної адміністрації Запорізької області пропозиції з організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення заходів до підготовки до проведення референдуму про входження Запорізької області до складу РФ.
		Крім того, 20.09.2022 ОСОБА_6 , будучи головою військово-цивільної адміністрації Запорізької області, використовуючи владні повноваження, видав указ №356-у, відповідно до якого, зокрема:
		1)        призначив референдум Запорізької області про вихід Запорізької області із складу України та про входження Запорізької області до складу РФ на правах суб`єкта РФ;
		2)        виніс питання на референдум щодо голосування за вихід Запорізької області із складу України, утворення Запорізької області самостійної держави та входження її до складу РФ на правах суб`єкта РФ, а саме: «Ви за вихід Запорізької області зі складу України, утворення Запорізькою областю самостійної держави і входження її до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації?, відповідь: «так» або «ні»»;
		3)        затвердив положення про референдум Запорізької області про вихід Запорізької області із складу України та про входження Запорізької області до складу РФ на правах суб`єкта РФ;
		4)        в цілях забезпечення умов для реалізації прав на участь у референдумі, а також безпеки для учасників референдуму, членів комісій референдуму, наглядачів, представників засобів масової інформації визначив дні голосування на референдумі: 23 вересня - 27 вересня 2022 року.
		Протягом серпня 2022 року та початку вересня 2022 року (точна дата та час судом не встановлені), ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території с. Максима Горького Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, територія якого з 24.02.2022 є тимчасово окупованою РФ територією України, за попередньою змовою із членами т.зв. «участковой избирательной комиссии № 289» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також іншими невстановленими судом особами - представниками окупаційної адміністрації, що діє на території вказаного населеного пункту, бажаючи проявити себе перед вищим військово-політичним керівництвом держави-агресора, безпосередньо підтримуючи незаконний референдум, розпочала здійснювати організаційні заходи, направлені на проведення на тимчасово окупованій території с. Максима Горького та с. Михайлівське Якимівської ОТГ Мелітопольського району Запорізької області незаконного референдуму про входження Запорізької області до складу РФ, де, зокрема: організувала інформування мешканців громади про підготовку та проведення референдуму, проводила агітацію серед місцевого населення, розносила листівки та газети з пропагандистським змістом щодо проведення голосування.
		В період 23-27 вересня 2022 року, громадянка України ОСОБА_5 , перебуваючи на території с. Максима Горького Якимівської ОТГ Мелітопольського району Запорізької області, діючи умисно, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою остаточного встановлення окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території Запорізької області, взяла безпосередню участь в організації та проведенні на території с. Максима Горького та с. Михайлівське незаконного референдуму щодо входження Запорізької області до складу РФ та зайняла посаду голови т.зв, «участковой избирательной комиссии № 289», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , а також, за попередньою змовою із іншими невстановленими судом особами, разом з представниками збройних формувань держави-агресора РФ, особисто відвідувала місця проживання мешканців вищевказаних сіл з метою проведення голосування, маючи при собі відповідну урну та бюлетені для голосування.
		Таким чином, громадянка України ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме: участь в організації та проведення незаконних референдумів на тимчасово окупованій території, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		Згідно із ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		З огляду на положення КПК України, суд зазначає про таке.
		З 24.02.2022 року АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до РФ, а також поштових відправлень до тимчасово окупованої території.
		Відповідно до ч. 4 ст. 548 КПК України оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, то в умовах припинення АТ «Укрпошта» приймання всіх видів поштових відправлень призначенням до РФ та поштових відправлень до тимчасово окупованої території, виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на тимчасово окупованої території немає можливості.
		Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» питання поштового обміну з тимчасово окупованими територіями України не врегульовано.
		Відновлення діяльності АТ «Укрпошта» на тимчасово окупованих територіях України, може відбутися тільки після відновлення конституційного ладу на цих тимчасово окупованих територіях.
		Водночас за змістом ч. 8 ст. 135 КПК України передбачено, що повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
		Вказані положення процесуального закону судом були дотримані.
		Повістки про виклик ОСОБА_5 , повідомлення про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України, шляхом публікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на стадії судового розгляду у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення», а копію процесуальних документів, що підлягали врученню обвинуваченій, на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України, направлялись захиснику. Будь-які клопотання від обвинуваченої на адресу суду не надходили.
		Дорученням центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги адвоката ОСОБА_4 уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст. 46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу обвинуваченому.
		Повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, та повістки про виклик ОСОБА_5 до слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області на 03.06.2023, 05.06.2023, 06.06.2023 для отримання оригіналу повідомлення про підозру, а також участі в процесуальних діях, як підозрюваної, опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр» у розділі «Оголошення». Водночас ОСОБА_5 не з`явилася та про причини своєї неявки не повідомила.
		30.05.2023 захиснику . ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_4 (діє за дорученням Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях) вручене повідомлення про підозру.
		Постановою слідчого 07.06.2023 підозрювану ОСОБА_5 оголошено у розшук, проведення якого доручено оперативним співробітникам 6 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Запорізькій області.
		19.06.2023 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надано дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваної ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 22023080000000918.
		У відповідності до вимог ч. 6 ст. 297-4 КПК України та п. 2. Розділу III «Порядку організації публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті офісу Генерального прокурора повісток про виклик окремої категорії осіб та відомостей щодо підозрюваних, стосовно яких надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування», затвердженого наказом Генерального прокурора від 07.06.2021 № 187, повідомлення про ухвалення слідчим суддею рішення про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , 19.06.2023 внесені до ЄРДР, офіційно опубліковано 22.06.2023 на сайті офісу Генерального прокурора, та у засобах масової інформації - газета «Урядовий кур`єр» №123 від 21.06.2023.
		При цьому, 27.06.2023 на офіційному виданні - газеті «Урядовий кур`єр» №127 та 27.06.2023 на офіційному сайті офісу Генерального прокурора опубліковано повістка про виклик ОСОБА_5 на 29.05.2023 для прибуття до СВ УСБУ в області для вручення повідомлення про закінчення досудового розслідування та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, проте ОСОБА_5 за викликом у зазначену дату та час не з`явилась та жодним чином не повідомила про причини своєї неявки.
		Крім цього, згідно з ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2023 року відносно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймав участь захисник ОСОБА_4 , який був захисником на стадії досудового розслідування і обізнаний з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.
		Судом також вживалися заходи про виклик обвинуваченої для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим на кожне судове засідання остання викликалася у порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр», а також на офіційному веб-сайті суду.
		Захисник обвинуваченої здійснював активні дії, спрямовані на її захист: приймав участь у дослідженні доказів, звертав увагу суду на роль обвинуваченої у вчиненому кримінальному правопорушенні, виступав у дебатах.
		Враховуючи наведене, з урахуванням здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваної та обвинуваченої ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя.
		У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачена була поінформована у встановлений законодавством спосіб про дати слухання справи, а також дотримані її права на належне представництво у суді.
		За таких обставин, відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд вважає що є всі правові підстави проводити розгляд цього кримінального провадження за правилами спеціального судового провадження.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.
		Також прокурором долучено у судовому засіданні процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
		Захисник ОСОБА_4 у судових дебатах заперечив проти доведеності вини ОСОБА_5 , зазначивши, що обвинувачення ґрунтується лише на припущеннях, адже прямих доказів вчинення інкримінованого правопорушення обвинуваченою не надано. Крім того, вказав на те, що згідно із показами свідків обвинувачена ОСОБА_5 під час голосування на референдумі здійснювала обхід мешканців села у супроводі озброєних військовослужбовців РФ, що може свідчити про наявність тиску на неї. Ураховуючи наведене просив суд виправдати обвинувачену.
		Однак, вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами.
		Показами допитаної у якості свідка ОСОБА_10 , яка пояснила суду, що ОСОБА_5 під час проведення референдуму разом із групою у сім осіб, у тому числі людьми, що мали зброю, ходила до мешканців села Максима Горького Якимівської ОТГ Мелітопольського району Запорізької області із урною для голосування та вказувала мешканцям про необхідність голосувати, і навіть вказувала яку саме відмітку щодо голосування слід зробити у бюлетені, займалась цією діяльністю добровільно без будь-якого стороннього примусу;
		показами допитаного у якості свідка ОСОБА_11 , який пояснив суду, що ОСОБА_5 разом із іншими членами так званої виборчої комісії здійснювала обхід мешканців села Максима Горького під час голосування на референдумі. Разом із нею були озброєні люди, проте ці люди здійснювали непрямий примус на тих хто мав проголосувати, і жодним чином не впливали на саму ОСОБА_5 . Крім того, свідок зазначив, що ОСОБА_5 добровільно перейшла на бік окупаційної влади та приймала активну і безпосередню участь в організації референдуму на тимчасово окупованій території Запорізької області, зокрема, проводила агітацію серед населення, очолювала виборчу комісію, здійснювала виплату грошей водіям, які возили урни та членів комісії;
		показами допитаного у якості свідка ОСОБА_12 , який пояснив суду, що під час голосування на референдумі ОСОБА_5 особисто прийшла до його подвір`я разом із цивільними особами та озброєними людьми, та робила прямі вказівки про те, що потрібно проголосувати саме за приєднання до РФ, адже в іншому випадку будуть проблеми і великі. При цьому свідок зазначив, що саме ОСОБА_5 була головою цієї виборчої комісії і ще до проведення голосування активно агітувала мешканців села за прийняття участі у голосуванні та аби вони проголосували саме за приєднання до РФ.
		Також прокурор відмовився від допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 . Сторона захисту не заперечувала проти цього. Названа відмова прийнята судом.
		Вина обвинуваченої підтверджується також письмовими доказами:
		- протоколом огляду від 31.03.2023 телеграм-каналів « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 » стосовно підтвердження факу проведення на окупованій території незаконного референдуму;
		- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем (розсекречено в установленому законом порядку) від 29.01.2023 із додатком до нього, відповідно до якого, здійснено огляд мобільного телефону з номером НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_17 , яка займалась організацією та проведенням незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Кирилівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, зокрема, та месенджері Telegram здійснювала пересилання відомостей щодо складу так званих виборчих комісій. Відповідно до названих відомостей ОСОБА_5 зазначена, як «председатель комиссии».
		- протоколом огляду від 20.05.2023 року із додатком, у якому зафіксовано пересилання файлу «АДРЕСА И ПРЕДСЕДАТЕЛИ УИК (1).docx», який містить службовий документ РФ і в якому зафіксовано за номером 249 відомості про те, що ОСОБА_5 є головою виборчої комісії у с. Максима Горького;
		- копією протоколу огляду від 28.03.2023 року із додатком до нього;
		- копією протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем (розсекречено в установленому законом порядку) від 13.11.2023 із додатком до нього, відповідно до якого, здійснено огляд мобільного телефону з номером НОМЕР_2 , який перебував у користуванні ОСОБА_18 , у якому виявлені службові документи представників РФ, зокрема, інформацію про те, що ОСОБА_5 є головою виборчої комісії у с. Максима Горького.,
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.03.2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_12 , який впізнав ОСОБА_5 , як особу, яка 23.09.2022 року приходила до нього додому з урною для голосування;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.05.2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_10 , яка впізнала ОСОБА_5 , як особу, яка 23.09.2022 року приходила до неї додому з урною та бюлетенем для голосування;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.05.2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_11 , який впізнав ОСОБА_5 , як особу, яка 23.09.2022 року приходила до нього додому з урною та бюлетенем для голосування;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.04.2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_15 , яка впізнала ОСОБА_5 , як особу, яка 23.09.2022 року приходила до неї додому з урною та бюлетенем для голосування;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.05.2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_13 , яка впізнала ОСОБА_5 ;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.05.2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_14 , який впізнав ОСОБА_5 ;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_16 , який впізнав ОСОБА_5 , як особу, яка у вересні 2022 року приймала активну участь в організації голосування на реферундумі.
		Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними. Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.
		Відповідно до ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, який закріплений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, за обставин, встановлених судом.
		Дії обвинуваченої ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто добровільна участь громадянина України в організації та проведення незаконних референдумів на тимчасово окупованій території, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Згідно із приписами ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, суд враховує, що обвинувачена вчинила тяжкий злочин, несудима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, заміжня, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей.
		Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченої відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлені.
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлені.
		Враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій основного покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності з конфіскацією всього належного обвинуваченій майна, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів.
		На переконання суду, призначення обвинуваченій саме такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
		Долю речових доказів судом не вирішується відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, оскільки вони суду не надавалися та судом не досліджувалися.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись статтями 369-371, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
		ухвалив:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією усього належного майна на користь держави.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання.
		Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченій, вручити захиснику, відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...