Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 205/3845/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 27.11.2023. Зареєстровано: 27.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/205/522/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020040690001878

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		27.11.2023 Єдиний унікальний номер 205/3845/21
		                               1-кп/205/522/23
		 
		   Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
		    Провадження № 1-кп/205/522/23 Справа № 205/3845/21
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 листопада 2023 року                         м. Дніпро
		Колегія суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у складі:
		 
		   головуючого судді:                 ОСОБА_1 
		   суддів:                     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю секретаря судового засідання:     ОСОБА_4 
		 
		розглянувши у відкритому судовому кримінальне провадження №12020040690001878 від 10.10.2020 стосовно
		ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Закатала, Республіка Азербайджан, громадянин Азербайджана, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, одружений, без постійного місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушен ня, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (надалі КК), 
		   
		       за участю:
		       прокурора                     ОСОБА_6        
		захисника                     ОСОБА_7 
		       обвинуваченого                 ОСОБА_5 
		       потерпілих                     ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		       представників потерпілих             ОСОБА_10 , ОСОБА_11 
		       перекладача                     ОСОБА_12 к.
		ВСТАНОВИЛА :
		    ОСОБА_5 , 09.10.2020, близько о 23.00 годині, знаходився у приміщенні кафе «Lozzat», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Кості Гордієнка, 3А, де вживав алкогольні напої. В той же час, у залі вищезазначеного кафе перебували ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та ОСОБА_15 .
		Знаходячись у приміщенні кухні кафе «Lozzat», будучи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_5 почав словесний конфлікт з працівниками даного кафе, в який втрутились ОСОБА_14 та ОСОБА_13 .
		З метою заспокоїти ОСОБА_5 , застосувавши прийоми рукопашного бою, ОСОБА_14 поклав ОСОБА_5 на підлогу, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді: саден лівого ліктьового суглобу, правого колінного суглобу та лівої вушної раковини; саден лівого передпліччя та променево-зап`ясткового суглобу; саден задньої поверхні грудної клітини (спини); синця основи статевого члена, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		В цей час у ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник злочинний умисел направлений на вбивство двох осіб, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_14 та ОСОБА_13 .
		Того ж дня, тобто 09 жовтня 2020 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, після того як ОСОБА_14 перестав утримувати ОСОБА_5 на підлозі, останній піднявся та реалізуючи свій злочинний умисел направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, взяв зі столу приміщення кухні кафе «Lozzat» кухонний ніж, з яким підійшов до ОСОБА_13 . 
		Діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_5 наніс вищезазначеним ножем один удар в область серця ОСОБА_13 , чим спричинив йому тілесні ушкодження у виді проникаючого сліпого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням серця, яке ускладнилося розвитком гострої крововтрати. Вказане тілесне ушкодження відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення і знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
		Смерть ОСОБА_13 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 04.30 год. в приміщенні КНП «КЛШМД» ДМР.
		Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на вбивство двох осіб, знаходячись у приміщенні кафе «Lozzat» у той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_14 та наніс йому вищевказаним кухонним ножем два удари: один - в ліву здухвинну ділянку та другий - в поперекову ділянку праворуч, чим спричинив ОСОБА_14 тілесні ушкодження у виді двох проникаючих сліпих колото-різаних поранень поперекової ділянки та черевної стінки з ушкодженням лівої здухвинної артерії та брижі кишковика, які ускладнилися розвитком гострої крововтрати. Вказані тілесні ушкодження, як окремо так і у сукупності, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення і знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті. 
		Смерть ОСОБА_14 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 05.00 год. в приміщенні КНП «КЛШМД» ДМР.
		Після вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 з місця скоєння злочину пішов у невідомому напрямку.
		Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ч. 2 ст. 115 КК за ознаками умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті двох осіб.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав у повному обсязі та надав суду наступні пояснення.
		09 жовтня 2020 року він працював у кафе «Lozzat», яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Кості Гордієнка, 3А. Ввечері, близько 21:00-22:00 прийшла співробітниця, яка повідомила про те, що прийшли відвідувачі до кафе, але вона повідомила їм, що не має місця, оскільки в кафе проходить банкет. Він повідомив, що в бесідках є вільне місце та направився зустрічати відвідувачів та побачив двох чоловіків, які там стояли. Він запропонував їм присісти та повідомив, що приготує шашлик на що вони попросили ще приготувати салат. Він повернувся у приміщення кафе на що свідок ОСОБА_16 повідомила, що не буде нічого готувати. Не звернувши на це увагу, він знову вийшов на вулицю, провів клієнтів до бесідки, де розмістив їх та повернувся на кухню. Побачивши на кухні свідка ОСОБА_16 , яка палила, він зробив їй зауваження та попросив її вийти з приміщення кухні в результаті чого між ними розпочався словесний конфлікт. В цей же час, в приміщення кухні зайшли зазначені чоловіки, які, не розібравшись в ситуації, стали ображати його та виражатись на його адресу нецензурною лайкою, в тому числі й на тему етнічної належності. Він попросив їх вийти з приміщення кухні, але вони не реагували. Маючи фізичну перевагу над ним, вони почали його бити, в результаті чого він впав на підлогу та вдарився головою. Крім того, у нього були виявлені садна на колінах та він після чого близько 3 місяців не міг нормально пересуватись. Звільнившись, він підскочив, схопив ніж та вдарив спочатку одного чоловіка ножем, а потім другого, оскільки переживав за свою безпеку, кинув ніж та вийшов через задній вхід. Вийшов на вулицю, зателефонував своєму начальнику та повідомив про те, що сталось, після чого пішов по своїх справах та в подальшому був затриманий працівниками поліції. Швидка приїхала через півтори години, тому потерпілі померли від крововиливу. Свідок ОСОБА_17 бачила, що потерпілі мене б`ють, але не викликала співробітників поліції. По вулиці з ножем я не бігав.
		На запитання учасників кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 повідомив, що з потерпілими раніше не знайомий, бачив їх вперше. В той день він вжив 250 грам горілки та більше алкоголю він не вживав. Потерпілі його ображали з огляду на національну належність та через колір шкіри, що принижувало його честь та достоїнство. Він не мав змогу викликати поліцію, оскільки потерпілі відгороджували його від телефону. Подія відбувалась в приміщенні кухні. Потерпілі били вдвох, вклали мене на підлогу. Він не залишав приміщення кухні, після того як його відпустили потерпілі, він встав на ноги та взяв в руки ніж. Свідок ОСОБА_16 говорила неправду з приводу події. Він не хотів вбивати потерпілих, він був в шоковому стані, його душив один потерпілий, а інший бив по нирках. Потерпілого ОСОБА_14 вдарив ножем лише один раз в область грудної клітини. Звідки у нього два ножових поранення він не знає. Потерпілий ОСОБА_13 стояв обличчям до нього та душив його. Ніж лежав на столі. Він хотів залишити місце конфлікту, але його не пустили. Повідомив, що потерпілу ОСОБА_9 він не бачив на місці скоєння злочину, там було лише 4 особи: він, потерпілі та свідок ОСОБА_16 , яка стояла та бачила, як його били та сміялась з цього. Він є шульгою, а тому ніж тримав у лівій руці. Він помив ніж та поклав його на місце, а тому не розуміє, як на ножі виявились його відбитки. Також додав, що будь-яких сторонніх предметів у потерпілих в руках не було.
		Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї винуватості, його провина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується безпосередньо дослідженими судом доказами.
		Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 пояснила, що 09.10.2020, вона, її чоловік та співробітники з якими вона працювала, вирішили зустрітись у кафе «Lozzat». Прибувши туди, вони сіли за стіл та відпочивали. Близько 00:00 годин 10.10.2020 вони очікували на таксі та почули якийсь шум на кухні. В цей час з приміщення кафе вийшла свідок ОСОБА_17 та за нею вийшов обвинувачений ОСОБА_5 та вони, перебуваючи за барною стійкою почали сваритись між собою. Обвинувачений хапав свідка, між ними продовжувався конфлікт та вони повернулись назад до кухні. В подальшому вона чула гучні звуки з приміщення кухні, крики та чула, як б`ється посуд. Чула, як кричали свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та обвинувачений ОСОБА_5 . Після того, як потерпілі почули, що б`ється посуд, вони направились в приміщення кухні. Вона встала та пішла за ними. Свідок ОСОБА_15 намагалась її стримати, однак вона її відштовхнула, оскільки хвилювалась за свого чоловіка. Зайшовши до кухні вона побачила потерпілого ОСОБА_13 , який майже лежав, свідка ОСОБА_16 та обвинуваченого ОСОБА_5 , який тримав в руці ніж. Вона почала кричати, а обвинувачений в цей момент почав махати ножем та рухатись в її сторону. Потерпілий ОСОБА_14 став між ними, тим саме захистивши її від обвинуваченого та в цей момент потерпілий став падати на коліна, а обвинувачений ОСОБА_5 став тікати. Свідок поклала потерпілого на стілець, який знаходився поруч та побачила, як у нього тече кров. Вона намагалась надати йому медичну допомогу, а він почав сповзати на коліна та впав на підлогу, а кругом текла кров. Після цього в приміщення кафе забігали якісь люди, але хто саме це був свідок не пам`ятає. Свідок побачила, що кров йшла з передньої частини тіла, вона намагалась зупинити кров, але їй це не вдавалось. Обвинувачений ОСОБА_5 вибіг в цей час з ножем на вулицю. Свідок раніше його бачила, як працівника кафе.
		На додаткові запитання учасників кримінального провадження свідок повідомила, що коли вона йшла до кухні чула крик свідка ОСОБА_16 та побачила в руках у обвинуваченого ніж, а потерпілий ОСОБА_13 вже лежав на підлозі. Всередині кухні перебувала лише свідок ОСОБА_16 , а свідка ОСОБА_18 не було. Коли обвинувачений йшов на неї з ножем він щось кричав, але що саме вона не пам`ятає. Зазначила, що потерпілий ОСОБА_14 прикрив її, ставши перед нею. В той час, як вона зайшла на кухню, потерпілий ОСОБА_14 обпирався на щось, а потім прикрив її від нападу ОСОБА_5 . Не виключає, що тілесне ушкодження на грудній клітині могли бути завдані йому до того, як вона зайшла на кухню, оскільки ОСОБА_14 перебував спиною до обвинуваченого. Тілесних ушкоджень на обвинуваченому вона не бачила, оскільки вся подія відбувалась дуже швидко. Просить призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді довічного позбавлення волі.
		Безпосередньо допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 суду повідомив, що в ніч з 09 на 10 жовтня 2020 року його матері зателефонували та повідомили про смерть потерпілого ОСОБА_13 . Йому було відомо, що потерпілий йшов на зустріч з друзями та після цього він його не бачив. Мати йому повідомила, що їй зателефонував колега потерпілого ОСОБА_13 та повідомив, що у останнього ножове поранення. Потерпілий більше 20 років пропрацював у структурі МВС. Прибувши у лікарню стало відомо про те, що потерпілий знаходився в операційній, після чого, зі спливом декількох годин вийшов лікар та повідомив про смерть обох потерпілих. Просив призначити ОСОБА_5 покарання у виді довічного позбавлення волі.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що він є власником кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , у якому, станом на 09 жовтня 2020 року працювало 3 особи: ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та ОСОБА_5 . ОСОБА_17 працювала на посаді кухаря, ОСОБА_16 була барменом, а ОСОБА_5 готував блюда на мангалі. ОСОБА_5 був неофіційно працевлаштований, а підробляв на посаді мангальщика, оскільки він мав досвід такої роботи. 09 жовтня 2020 року він перебував в приміщенні кафе де спілкувався з потерпілим ОСОБА_14 , з яким товаришував останні 20 років та десь о 21:00 годині вони розпрощались та він пішов додому. В цей же день, в 23:10 йому зателефонувала свідок ОСОБА_16 , яка кричала та плакала в трубку та він зрозумів, що щось відбулось, у зв`язку з чим вирушив у кафе. Коли він туди прийшов та зайшов всередину приміщення кухні, побачив як потерпілий ОСОБА_14 лежав біля двері, а потерпілий ОСОБА_13 лежав з іншого боку кухні, біля заднього входу з ножовим пораненням та стікав кров`ю. У потерпілого ОСОБА_14 було аналогічне поранення в області живота. Ми намагались надати йому допомогу та закрити рану руками. Десь в 03:00 годині працівники поліції спіймали ОСОБА_5 та затримали його. Він перебував у лікарні до самого ранку, де йому повідомили про те, що потерпілі померли. Коли свідок прибіг в кафе обвинувачений ще перебував на подвір`ї, а пізніше останній пішов в невідомому напрямку. Він надавав добровільну згоду на огляд кафе, в ході якого було виявлено та вилучено ножі. Додатково зазначив, що коли він прийшов до кафе, ОСОБА_5 стояв на вулиці з ножем в руках, який свідок у нього забрав та поклав на мийку. Вказаний ніж був з дерев`яною ручкою. Чи мав він сліди крові він не пам`ятає.
		На додаткові запитання учасників кримінального провадження свідок повідомив, що коли прибіг в кафе, побачив ОСОБА_5 з ножем в руках, він його штовхнув, забрав ніж та побіг в бік кухні, де було чутно крики. Свідок забрав ніж у обвинуваченого, оскільки він стояв з ним на вулиці. ОСОБА_5 повідомляв йому, що його побили та принизили, але більше свідок нічого не чув. Ніж він не мив, просто поклав його на мийку. Конфліктів між обвинуваченим та потерпілими раніше не було. Про обставини спричинення тілесних ушкоджень потерпілим обвинувачений йому не повідомляв. Свідок намагався надати першу медичну допомогу потерпілим. В приміщенні кухні була дружина ОСОБА_14 , свідок ОСОБА_16 та свідок ОСОБА_15 . Свідок ОСОБА_18 та ОСОБА_17 перебували на території кафе. Свідок телефонував в поліцію та швидку. Зі слів інших свідків він чув, що конфлікт розпочався між ОСОБА_16 та ОСОБА_5 на фоні особистих відносин, вони кричали один на одного, в результаті чого потерпіли вирішили прийти на допомогу жінці. Зі слів ОСОБА_16 йому відомо, що потерпілі зайшли в кухню, скрутили ОСОБА_5 , поки він не заспокоївся, а коли вони його відпустили, він схопив ніж та наніс потерпілим тілесні ушкодження. Битого посуду в приміщенні кухні не було.
		Безпосередньо допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду повідомила, що з обвинуваченим ОСОБА_5 раніше не знайома, а з потерпілими вона працювала на одному підприємстві. 09 жовтня 2020 року, близько 23:00 години, закінчивши відпочивати, вони чекали на таксі. Обвинувачений почав чіплятись до офіціантки ОСОБА_20 (свідок ОСОБА_17 ) та свідок вирішила його заспокоїти, на що останній повідомив, що вона йшла, а то достанеться і їй. Вона повернулась за столик та через деякий час з приміщення кухні було чутно крики та биття посуду, у зв`язку з чим ОСОБА_14 та ОСОБА_13 направились на кухню. В подальшому, через віконце вона чула, як свідок ОСОБА_9 питала у обвинуваченого: «Що ти зробив? Ти його вбив» та бачила, як ОСОБА_14 захищав ОСОБА_9 , переміщаючи її за свою спину. Свідок перебувала в залі разом зі свідком ОСОБА_16 , яка схватила її за руку та вони вибігли на двір, де розташовані бесідки. Потім вибігла ОСОБА_17 та, слідом за нею, вибіг обвинувачений, який ганявся за свідком по території кафе, а потім десь пішов. Десь о 23:55 свідок подзвонила донці та просила її викликати швидку та поліцію. ОСОБА_5 бігав по території кафе з ножем в руках та ганяв офіціантку, після чого він десь побіг. Коли свідок зайшла в кухню, на підлозі при вході зліва лежав потерпілий ОСОБА_14 , а далі в кутку біля сходинок сидів ОСОБА_13 .. Потерпіла ОСОБА_9 тримала потерпілому низ живота, оскільки йшла кров, а свідок його тримала, оскільки останній намагався встати. ОСОБА_13 сидів непритомний, схиливши голову на стіну. Будь-яких тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_13 свідок не бачила, тільки коли його забирала швидка побачила поріз на сорочці, в районі грудної клітини зліва, а у ОСОБА_14 були ушкодження внизу живота з правого боку, звідки йшла кров. Поки вони перебували в кухні з`явився власник кафе, який намагався привести до тями потерпілого ОСОБА_14 .
		На додаткові запитання сторін кримінального провадження свідок зазначила, що обвинувачений чіплявся до свідка ОСОБА_17 , хапав її за руки. Із-за чого вони сварились свідку не відомо. Коли потерпілі заходили в приміщення кафе, почули крики та биття посуду у зв`язку з чим направились на кухню з`ясувати, що відбувається. Зазначила, що подію вона спостерігала тільки через віконце. ОСОБА_5 вибіг за свідком ОСОБА_17 з ножем в руках, чи була кров на ножі свідок не бачила.
		Під час встановлення обсягу та порядку дослідження доказів, прокурор просив безпосередньо допитати у судовому засіданні й інших свідків сторони обвинувачення, зокрема ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
		Колегія суддів, сприяла стороні обвинувачення задля забезпечення прибуття та допиту у судовому засіданні свідка ОСОБА_16 шляхом направлення їй судових викликів про необхідність явки до суду, а також шляхом постановлення ухвал про застосування примусового приводу до зазначеного свідку. Як встановлено судом за результатами відпрацювання приводу, свідок ОСОБА_16 за адресою, вказаною в реєстрі матеріалів досудового розслідування не проживає, місце мешкання останньої встановити не можливо. В судовому засіданні прокурор повідомила про те, що свідок ОСОБА_16 після початку повномасштабного вторгнення незаконних збройних формувань рф на територію України виїхала до Республіки Польща, де проживає на даний час. Провести допит вказаного свідка з застосуванням засобів відеоконференції, в тому числі й застосуванням власних технічних засобів не вдалось, у зв`язку з чим прокурор відмовився від даного свідка, з цим погодилась й сторона захисту.
		Як стало відомо суду, свідок ОСОБА_17 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, наявного в матеріалах справи.
		Питання, щодо використання показів свідка, допитаного під час досудового розслідування, у кримінальному провадженні у якості доказу, у зв`язку з неможливістю його безпосереднього допиту судом, неодноразово вирішувалось Верховним Судом, який зазначив, що якщо на час судового розгляду свідок помер, через що його показання не могли безпосередньо сприйматися у судовому засіданні, але висновок про винуватість особи зроблено на підставі інших безпосередньо досліджених доказів, то принципу безпосередності дослідження доказів судом не порушено.
		Такі висновки містять Постанови ККС ВС від 10.09.2020 у справі №766/19891/17, від 17.01.2023 у справі №753/13113/18 та від 17.10.2023 у справі №638/18452/17.
		Більше того, вказане питання було також й предметом розгляду Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях, зокрема у справах Черніка проти України, Al-Khawaja and Tahery v. the United Kingdom та Schatschaschwili v. Germany.
		З огляду на сталу судового практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, а також, враховуючи, що покази свідка ОСОБА_17 не є єдиними та вирішальними для даного кримінального провадження, з метою повноти та всебічності судового розгляду, а також встановлення всіх фактичних обставин даного кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність дослідження показань, наданих свідком ОСОБА_17 під час досудового розслідування та використання цих показів, як доказу винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочині.
		Так, будучи допитана під час досудового розслідування свідок ОСОБА_17 пояснила, що вона підробляла різноробочою, але частіше на барі, у кафе «Lozzat», яке розташоване за адресою: місто Дніпро, вул. Кості Гордєєва ЗА, власником якого є ОСОБА_21 , він також є шашличником у вказаному кафе та на роботу іноді виходить ОСОБА_22 і музикант по імені ОСОБА_23 . Також приблизно з кінця серпня 2020 року, у кафе з`явився чоловік, який представився ОСОБА_24 , його привів ОСОБА_25 та він іноді виходив за останнього готувати м`ясо. 09 жовтня 2020 року, близько 10 годин свідок прийшла у кафе, так як в цей день повинні були прийти відвідувачі для святкування дня народження, а на 19:00 годин записувалась компанія, серед яких були її знайомі, зокрема сім`я ОСОБА_26 . В той день на роботі були присутні ОСОБА_22 , музика ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , який в цей день готував м`ясо. Приблизно о 18:30 в кафе приїхали ОСОБА_14 разом з дружиною та з ними перебувала жінка на ім`я ОСОБА_27 та чоловік на ім`я ОСОБА_28 та ще три особи, які сіли за стіл в приміщенні кафе біля барної стійки. Близько 23:00 години прийшов чоловік на ім`я ОСОБА_29 , з яким ОСОБА_24 вживав горілку та, випивши пляшку ОСОБА_29 пішов. Прибираючи в приміщенні кафе, коли свідок заходила в приміщення кухні ОСОБА_24 випихнув її руками з кухні та став зачиняти двері і в цей момент свідок побачила, що він кинув тарілку в бік ОСОБА_16 і в цей час до неї підійшов потерпілий ОСОБА_14 та запитав чи все добре на що вона повідомила, що все гаразд та пішла на вулицю, що повідомити власнику про конфліктну ситуацію, але не змогла йому додзвонитись. Вона вирішила повернутись на кухню і проходячи, повз віконце, вона побачила, що ОСОБА_24 лежить на підлозі, а ОСОБА_14 тримає його зверху та питає чи перестане він себе так вести, на що обвинувачений повідомив, що якщо його відпустять, він буде нормально себе поводити. Свідок знову попрямувала на вулицю, щоб зателефонувати власнику, та перебуваючи на вулиці почула крик ОСОБА_16 та те, що ОСОБА_24 порізав людей і про необхідність виклику швидкої. В цей час на вулицю з ножем руках, на якому була кров, вибіг ОСОБА_5 та пробіг повз свідка до дороги і постійно кричав, що «я її зарізав». Він бігав до дороги та назад, забігав до бесідки, потім знову до дороги. В цей час з`явився свідок ОСОБА_19 , який почав розмовляти з обвинуваченим на своїй мові та забрав у останнього ніж, а ще через деякий час приїхали працівники поліції і коли обвинувачений їх побачив, то втік. Ніж був старий, з дерев`яною ручкою, темно-коричневого кольору та з лезом темного кольору. Додатково зазначила, що коли обвинувачений вживав алкоголь ставав агресивним та нахабним.
		Крім показів вказаних осіб, провина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується також безпосередньо дослідженими колегією суддів письмовими доказами, а саме:
		-протоколом огляду місця події від 10.10.2020 з фототаблицею до нього, відповідно до якого огляд проведено за адресою: м. Дніпро, вул. Кості Гордієнко, буд. 3а на території кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в ході якого було виявлено та вилучено плями РБК, п`ять ножів, в тому числі й ніж з плямами РБК, фрагмент тканини з РБК, телефон Самсунг чорного кольору, чоловічу куртку чорного кольору, в кишені якої знаходився договір про надання фінансового кредиту під заставу на ім`я ОСОБА_5 , змиви з долоней свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_19 ;
		-протоколом огляду місця події від 10.10.2020 з фототаблицею до нього, відповідно до якого об`єктом огляду є приміщення «Приймального покою» ДК ШМД ДМР, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Бардіна, буд. 1а в ході якого було виявлено та вилучено особисті речі потерпілого ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а саме: куртка чорного кольору з плямами РБК та розрізаним правим рукавом, джинси синього кольору з ременем чорного кольору, які мають розріз вздовж правої та лівої штанини зі слідами РБК, черевики коричневого кольору зі слідами РБК, сорочку чорного кольору з білими смужками, яка розрізана біля правого рукава зі слідами РБК, джинси синього кольору з чорним ременем з плямами РБК, труси з візерунком зі слідами РБК, кросівки чорні з білою підошвою зі слідами РБК, футболку чорного кольору, яка має отвір в задній частині розміром 2х1,5 см та отвір з переду у нижній лівій частині розміром 2х1 см;
		-протоколом огляду трупа від 10.10.2020 з фототаблицею до нього, відповідно до якого об`єктом огляду є труп ОСОБА_13 у якого виявлено колото-різане поранення грудної клітини зліва;
		-висновками судово-медичної експертизи №1995 від 18.11.2020 та №1995/552-Е від 18.11.2020, відповідно до яких смерть потерпілого ОСОБА_13 настала від проникаючого сліпого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням серця, яке ускладнилось розвитком гострої крововтрати, яке спричинено за декілька годин до настання смерті від дії гострого предмету, що мав колюче-ріжучі властивості, слідоутворююча частина якого була пласка шириною 28 мм на рівні занурення. Загальна довжина раньового каналу становить 12 см. Зазначене тілесне ушкодження відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення і знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті;
		-висновком судово-імунологічної експертизи №854 від 29.10.2020, відповідно до якої кров потерпілого ОСОБА_13 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
		-протоколом огляду трупа від 10.10.2020 з фототаблицею до нього, відповідно до якого об`єктом огляду є труп ОСОБА_14 у якого виявлено у лівій підздовшній області колото-різана рана розміром 3,5 см та в поперековій ділянці колото-різана рана розміром 3,5 см, з ураженням черевної порожнини;
		-висновками судово-медичної експертизи №1994 від 04.11.2020 та №1994/551-Е від 04.11.2020, відповідно до якого смерть потерпілого ОСОБА_14 настала від проникаючих сліпих колото-різаних поранень поперекової ділянки та черевної стінки з ушкодженням лівої здухвинної артерії та брижі кишковика, які ускладнились розвитком гострої крововтрати, які спричинені прижиттєво за декілька годин до настання смерті, плоским колюче-ріжучим предмеот з шириною клинка на рівні поринулої частини не більше 18 мм та 26 мм відповідно, який мав гостре лезо та обух. Рана в правій поперековій ділянці має раньовий канал довжиною не менше 15 см. Рана у лівій здухвинній ділянці має раньовий канал не менше 10 см. Вказані тілесні ушкодження, як окремо так і у сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті;
		-висновком судово-імунологічної експертизи №849 від 21.10.2020 відповідно до якої кров потерпілого ОСОБА_14 належить до групи А з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
		-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 10.10.2020, відповідно до якого ОСОБА_5 було затримано 10 жовтня 2020 року о 02 годині 20 хвилин за адресою: АДРЕСА_3 . В ході затримання було проведено особистий обшук затриманої особи, під час якого було вилучено темно-синю кофту, чорні джинси та чорні туфлі зі слідами РБК;
		-протоколом отримання зразків для експертизи від 10.10.2020, відповідно до якого у ОСОБА_5 було знято змиви з правої та лівої руки на марлевий тампон, відібрано відбитки пальців та долоней правої та лівої руки на дактилоплівку;
		-протоколом отримання зразків для експертизи від 19.10.2020, відповідно до якого у ОСОБА_5 було відібрано кров у медичний шприц;
		-висновком судово-імунологічної експертизи №850 від 23.10.2020, відповідно до якого кров ОСОБА_5 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
		-висновком судово-імунологічної експертизи №855 від 28.10.2020, відповідно до якої не виключається можливість походження крові на сорочці чорного кольору з білими смужками, куртці чорного кольору, джинсах чорного кольору та черевиках коричневого кольору від потерпілого ОСОБА_13 та підозрюваного ОСОБА_5 оскільки групова приналежність крові в слідах співпадає з груповою приналежністю їх крові. Походження крові від потерпілого ОСОБА_14 на вказаних об`єктах дослідження виключається;
		-висновком судово-імунологічної експертизи №856 від 30.10.2020, відповідно до якої на марлевому тампоні зі змивом з підлоги на відстані близько 160 см від входу в приміщення кухонної кімнати кафе  ІНФОРМАЦІЯ_3  встановлено наявність крові, походження якої не виключено від потерпілого ОСОБА_14 .. Однак не виключена можливість суміші крові в цьому сліду від двох і більше осіб, що не виключає можливості наявності домішку крові від потерпілого ОСОБА_13 та підозрюваного ОСОБА_5 .
		На марлевому тампоні зі змивом з підлоги в крайному лівому кутку на відстані близько 5 метрів в приміщення кухонної кімнати кафе  ІНФОРМАЦІЯ_3  встановлено наявність крові, походження якої не виключено від потерпілого ОСОБА_13 та підозрюваного ОСОБА_5 та виключено від потерпілого ОСОБА_14 . 
		На марлевому тампоні зі змивом з підлоги на відстані близько 3 метрів зліва від входу в приміщення зали кафе Lozzat встановлено наявність крові, походження якої не виключено від потерпілого ОСОБА_13 та підозрюваного ОСОБА_5 та виключено від потерпілого ОСОБА_14 встановлено наявність крові, походження якої не виключено від потерпілого ОСОБА_14 .. Однак не виключена можливість суміші крові в цьому сліду від двох і більше осіб, що не виключає можливості наявності домішку крові від потерпілого ОСОБА_13 та підозрюваного ОСОБА_5 .
		На фрагменті тканини, який вилучений зі смітника 10.10.2020 в ході огляду місця події в приміщенні кафе Lozzat встановлено наявність крові, походження якої не виключено від потерпілого ОСОБА_13 та підозрюваного ОСОБА_5 та виключено від потерпілого ОСОБА_14 встановлено наявність крові, походження якої не виключено від потерпілого ОСОБА_14 .. Однак не виключена можливість суміші крові в цьому сліду від двох і більше осіб, що не виключає можливості наявності домішку крові від потерпілого ОСОБА_13 та підозрюваного ОСОБА_5 ;
		-висновком судово-імунологічної експертизи №853 від 29.10.2020, відповідно до якої не виключається можливість походження крові на джинсах синього кольору, трусах з візерунком, кросівках чорного кольору з білою підошвою та футболці чорного кольору від потерпілого ОСОБА_14 .. Однак не виключена можливість суміші крові в цьому сліду від двох і більше осіб, що не виключає можливості наявності домішку крові від потерпілого ОСОБА_13 та підозрюваного ОСОБА_5 ;
		-висновком судово-імунологічної експертизи №852 від 29.10.2020, відповідно до якої не виключається можливість походження крові на темно-синій кофті яка вилучена під час затримання ОСОБА_5 від потерпілого ОСОБА_14 , потерпілого ОСОБА_13 та підозрюваного ОСОБА_5 .
		На чорних джинсах та парі чорних туфель, які вилучені 10.10.2020 під час обшуку ОСОБА_5 знайдена кров людини, походження якої можливе від потерпілого ОСОБА_13 та підозрюваного ОСОБА_5 та походження якої виключено від потерпілого ОСОБА_14 
		-висновком судової медико-криміналістичної експертизи №1053-МК від 26.11.2020, відповідно до якого пошкодження на шматках шкіри з черевної стінки та з правої поперекової ділянки від потерпілого ОСОБА_14 могли бути утворені клинком ножа загальною довжиною 310 мм, з дерев`яною рукояткою, який вилучений в ході огляду місця події 10.10.2020;
		-висновком судової медико-криміналістичної експертизи №1053-МК від 26.11.2020, відповідно до якого ушкодження на шматку шкіри з грудної клітини від потерпілого ОСОБА_13 могли бути утворені клинком ножа загальною довжиною 310 мм, з дерев`яною рукояткою, який вилучений в ході огляду місця події 10.10.2020;
		-висновком судово-імунологічної експертизи №786 від 10.11.2020, відповідно до якої на інших, вилучених в ході огляду місця події 10.10.2020 ножах наявність крові людини не встановлена;
		-висновком судово-імунологічної експертизи №797 від 18.11.2020, відповідно до якої не виключається можливість походження крові на ножі загальною довжиною 310 мм, з дерев`яною рукояткою, який вилучений 10.10.2020 в ході огляду місця події в приміщенні кафе Lozzat від потерпілого ОСОБА_14 , потерпілого ОСОБА_13 та підозрюваного ОСОБА_5 ;
		-висновком молекулярно-генетичної експертизи №971 від 30.12.2020, відповідно до якої проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадіння генотипу слідів крові на джемпері та джинсах з генотипом потерпілого ОСОБА_13 та його неспівпадіння з генотипами потерпілого ОСОБА_14 та підозрюваного ОСОБА_5 . ДНК цих слідів крові на джемпері та джинсах може походити від потерпілого ОСОБА_13 з ймовірністю не менше 99, 99999999999999989%;
		-висновком судово-психіатричної експертизи №139 від 10.12.2020, відповідно до якої ОСОБА_5 у період інкримінованого йому діяння на хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки не страждав і в теперішній час не страждає. За своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; 
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 18.12.2020 за участю потерпілої ОСОБА_9 з відеозаписом до нього, відповідно до якого остання розказала та показала обставини та механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_14 ;
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 18.12.2020 за участю свідка ОСОБА_16 з відеозаписом до нього, в ході якого свідок розказала та показала обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
		Інші, безпосередньо досліджені судом докази, зокрема протокол огляду місця події від 10.10.2020 (т. 1, м.к.п. 109-112), висновки судово-імунологічних експертиз №851 від 10.11.2020 (т. 1, м.к.п. 227-228) та №785 від 10.11.2020 (т. 1, м.к.п. 232-233) та №796 від 11.11.2020 (т. 2, м.к.п. 18-19) є неналежними доказами, оскільки не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. 
		Колегія суддів, оцінюючи безпосередньо досліджені докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 знайшла повне підтвердження під час судового розгляду даного кримінального провадження, і доходить висновку, що його умисні дії, які виразилися в умисному вбивстві, тобто умисному, протиправному заподіянні смерті двох осіб за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК кваліфіковано вірно.
		Аналізуючи покази обвинуваченого ОСОБА_5 та позицію сторони захисту під час розгляду кримінального провадження, яка зводиться до того, що обвинувачений ОСОБА_5 перевищив межі необхідної оборони, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
		Так, ст. 115 КК України передбачає відповідальність за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. З суб`єктивної сторони даний злочин характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.
		Питання про наявність умислу вирішується з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховується кількість, характер і локалізація поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінка винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину. Спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинення діянь. (Постанова ККС ВС від 09.09.2021 у справі №361/2548/18).
		Закріплене в ст. 36 КК України право кожної особи на необхідну оборону є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожний має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань (ст. 27 ч. 3 Конституції України).
		Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, наприклад: наміром розправитися з нападником через учинений ним напад, страхом тощо. Проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.
		Таким чином, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
		У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах. (Постанова ККС ВС від 04.07.2018 у справі №628/4025/13-к).
		Так, колегія суддів критично ставиться до показів обвинуваченого ОСОБА_5 та загалом позиції сторони захисту щодо наявності в діях ОСОБА_5 перевищення меж необхідно оборони з таких підстав.
		Під час свого допиту ОСОБА_5 вказував на те, що потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , на його думку, безпричинно, стали його ображати, принижати його честь та гідність, в тому числі й на фоні етнічної належності, застосовували фізичну силу, наносили йому численні тілесні ушкодження, від яких він, в тому числі, втрачав рівновагу, а тому він об`єктивно побоювався за своє життя та здоров`я і з цією метою він застосував ніж.
		В той же час, вказані покази обвинуваченого спростовуються сукупністю показань свідків, в тому числі й очевидців події та безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами.
		Так, потерпіла ОСОБА_9 , свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_17 , а також протоколи проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_9 та свідком ОСОБА_16 підтверджують той факт, що будь-яких тілесних ушкоджень потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 обвинуваченому ОСОБА_5 не наносили, а виключно застосували прийом захоплення та поклали останнього на підлогу для припинення конфлікту.
		Зазначена обставина підтверджується також й висновком судово-медичної експертизи №3341е від 03.12.2020 (т. 2, м.к.п. 45-48), відповідно до якого у обвинуваченого ОСОБА_5 виявлено наступні тілесні ушкодження: садна лівого ліктьового суглобу, правого колінного суглобу та лівої вушної раковини; садна лівого предпліччя та променево-зап`ясткового суглобу; садна задньої поверхні грудної клітини; синець основи статевого члену.
		Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, тобто таких, що мають незначні, скороминущі наслідки.
		За вказаних обставин, а також з огляду на локалізацію та характер виявлених у обвинуваченого ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, колегія суддів доходить висновку про те, що вони могли утворитись в результаті застосування прийому захоплення потерпілими ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , як на це вказує потерпіла та свідки, а тому посилання обвинуваченого на спричинення останніми йому тілесних ушкоджень та неодноразове застосування фізичної сили є неприйнятними.
		Крім цього, колегія суддів враховує й покази вищезазначених осіб в тій частині, що застосування цього прийому було обумовлено необхідністю заспокоїти обвинуваченого ОСОБА_5 від конфлікту, який мав місце між ним та свідком, а не принизити його чи спричинити йому фізичний біль.
		В подальшому, переконавшись у тому, що обвинувачений ОСОБА_5 заспокоївся, про що сам зазначив потерпілим, останні звільнили його від захвату, а обвинувачений, несподівано для них, піднявшись з підлоги, схопив ніж та наніс останнім смертельні поранення, після чого залишив місце вчинення злочину разом зі знаряддям його скоєння, який пізніше був вилучений свідком ОСОБА_19 .
		До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.
		Виходячи із фактичних обставин кримінального провадження колегія суддів вважає, що в діях потерпілих суспільно небезпечного посягання не було, оскільки дії ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не становили загрози для життя чи здоров`я обвинуваченого ОСОБА_5 , а їх дії були спрямовані лише на припинення конфлікту, а тому, визначальним у поведінці обвинуваченого ОСОБА_5 було не відвернення нападу чи захист, а бажання спричинити шкоду потерпілим (розправитися), помститися за приниження перед оточуючими, що додатково було обтяжено станом його алкогольного сп`яніння.
		Такі висновки колегії суддів підтверджуються й характером виявлених у потерпілих тілесних ушкоджень, а саме трьох колото-різаних ран в область тіла, де знаходяться життєво-важливі органи, в тому числі й один з них був спрямований у спину потерпілому ОСОБА_14 , що об`єктивно підтверджує наявність умислу саме на вбивство.
		Зазначене підтверджується також й показами потерпілої ОСОБА_9 , яка вказала, що обвинувачений ОСОБА_5 йшов на неї та розмахував ножем, а тому, якщо б потерпілий ОСОБА_14 не вжив дій для її захисту, обвинувачений вбив би і її.
		Колегія суддів враховує також й посткримінальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 після вчинення злочину, а саме те, що останній не зупинився на вбивстві потерпілого ОСОБА_13 та продовжив реалізовувати свій єдиний умисел на вбивство декількох осіб, після нанесення останнього удару потерпілому ОСОБА_14 не намагався надати першої медичної допомоги, зупинити кровотечу, викликати швидку, а стрімко залишив місце вчинення злочину, вибігши з приміщення кухні на вулицю з ножем в руках та, за показами свідка ОСОБА_15 , бігав з ножем в руках за свідком ОСОБА_17 по території кафе, після чого, побачивши приїзд працівників поліції побіг у невідомому напрямку, після чого був затриманий працівниками поліції.
		Крім того, суд враховує й внутрішнє ставлення обвинуваченого ОСОБА_5 до вчиненого злочину, який категорично заперечує свою провину, не висловив щирий жаль з приводу скоєного, не намагався відшкодувати шкоду або хоча б вибачатись перед потерпілими.
		Вказане вище, у своїй сукупності, свідчить виключно про те, що в діях обвинуваченого ОСОБА_5 була відсутня необхідна оборона, при перевищенні якої останній й вбив потерпілих, а його дії мали чіткий, послідовний та ціленаправлений характер, які були спрямована саме на вчинення вбивства потерпілих з мотивів образи та особистої помсти, а тому колегія суддів вважає показання обвинуваченого ОСОБА_5 такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та направлені на пом`якшення його відповідальності за вчинений злочин, а відповідні доводи сторони захисту про перевищення обвинуваченим ОСОБА_5 меж необхідної оборони суд вважає неприйнятними.
		За змістом ст. 50, 65 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
		Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Суд призначає покарання, зокрема відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 64 КК України довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.
		Обставиною, яка зумовлює призначення покарання у виді довічного позбавлення волі і водночас вказує на неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, є надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину і особи злочинця. Надзвичайність суспільної небезпеки вчиненого злочину визначається сукупністю усіх зібраних у кримінальному провадженні даних, які стосуються вчиненого злочину, особи винного і обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. На таку надзвичайну небезпеку можуть указувати: множинність, зокрема сукупність, повторність чи рецидив учинених злочинів; наявність у вчиненому діянні декількох ознак відповідного складу злочину; наявність однієї або декількох обставин, які обтяжують покарання; інші аналогічні за своїми характеристиками ознаки.
		У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 наголошено, що „окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину (абзац п`ятий підпункту 4.1); „правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям (абзац четвертий підпункту 4.2).
		Обираючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , колегія суддів враховує, що останній вчинив особливо тяжкий злочини, пов`язаний із позбавленням життя двох людей, думку потерпілих щодо міри покарання, які вважали необхідним признати покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
		Як обставину, що обтяжує покарання, згідно з положеннями ст. 67 КК України, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		При цьому, висновки суду при встановленні обставини перебування ОСОБА_5 у стані алкогольного сп`яніння під час вчинення злочину, підтверджується показами самого обвинуваченого та допитаних у справі свідків, а тому відсутність хіміко-токсикологічного аналізу біоматеріалу обвинуваченого ОСОБА_5 для встановлення цієї обставини висновком експерта не є визначальним. 
		В кримінальному провадженні не виключається можливість встановлення судом факту перебування особи в момент вчинення злочину у стані алкогольного чи іншого сп`яніння шляхом дослідження всієї сукупності доказів, а не виключно результатами відповідного огляду (правовий висновок колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.03.2018 по справі № 372/2291/16-к).
		Враховуючи вищевикладене, а також обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину, спосіб та мотиви його вчинення, посткримінальну поведінку обвинуваченого, що свідчать про його високу суспільну небезпечність, також відношення обвинуваченого до скоєного, відсутність будь-якого каяття з боку обвинуваченого, що є підставою вважати обвинуваченого винятково небезпечним для суспільства, колегія суддів у даному випадку вважає законним та обґрунтованим про призначення найсуворішої міри покарання - довічного позбавлення волі, передбаченої санкцією частини 2 статті 115 КК України. 
		Верховенство права не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, такі як справедливість, яка є однією з основних засад права і є вирішальною у визначенні його, як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, про що зазначив в своєму рішенні від 02.11.2004 № 15рп/2004 у справі № 1-33/2004 Конституційний Суд України.
		Досліджуючи матеріали кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме те, що останній раніше не судимий, на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем попереднього утримання характеризується посередньо, офіційно не працевлаштований, перебуває в Україні без достатньої законної підстави, колегія суддів доходить висновку, що довічна ізоляція обвинуваченого від суспільства відповідає вимогам справедливості при застосуванні даного виду покарання і відображає співмірність злочину та кари, оскільки таке покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Як слідує з матеріалів кримінального провадження, витрати на залучення експерта у даному провадженні відсутні.
		Питання речових доказів у цьому кримінальному провадженні вирішуються в порядку ст. 100 КПК.
		Ухвалою колегії суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2023 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13 січня 2024 року.
		У зв`язку з ухваленням судом обвинувального вироку стосовно ОСОБА_5 та призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, суд вважає за доцільне продовжити строк дії вказаного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, оскільки метою такого продовження, з огляду на стадію кримінального провадження, запобіжний захід, окрім цілей, зазначених в ст. ст. 131, 177 КПК України, застосовується з додатковою метою, а саме з метою забезпечення виконання обвинувального вироку суду.
		Крім того, колегія суддів вважає необхідним скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, накладені ухвалами слідчих суддів.
		Потерпілим ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_5 заявлено позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином на загальну суму 1020600 гривень.
		Потерпілою ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_5 також заявлено позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином на загальну суму 1000000 гривень.
		В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожен окремо, підтримали подані ними позовні заяви та наполягали на їх задоволенні.
		Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення цивільних позовів у повно обсязі.
		Колегія суддів, дослідивши матеріали цивільних позовів потерпілих, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вислухавши їх доводи та обґрунтування, доходить висновку, що цивільні позови потерпілих підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
		Відповідно до ч. 1, 5 ст. 128 КПК, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі ЦК), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1201 ЦК, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Колегія суддів, розглянувши цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди, вважає його таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки останнім у повному обсязі підтверджено понесення витрат, пов`язаних з похованням його батька, належними та допустимими доказами.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 ЦК, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Із систематичного аналізу норм закону випливає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством та судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, у порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		При цьому розмір відшкодування моральної шкоди (немайнової) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Крім того, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст. 1167 ЦК України і полягають у її відшкодуванні особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім завдання шкоди ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, яка відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала.
		Відповідно до роз`яснень, даних в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.
		Приймаючи до уваги викладене, при визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілих, аналізуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, який є умисним, особливо тяжким злочином, що спричинив загибель двох людей, а саме батька та чоловіка потерпілих, колегія суддів приходить до висновку, що з врахуванням фізичних і душевних страждань, які зазнали потерпілі внаслідок смерті їх близьких, в результаті вчиненого злочину обвинуваченим життя потерпілих обірвалося свавільно, суд враховує характер заподіяння моральної шкоди, характер і об`єм моральних страждань потерпілих, що полягає у глибині душевних страждань та переживань, непомірному стресі, втраті психологічної рівноваги внаслідок порушення сталого побуту, життєвих зв`язків і що внаслідок цього вони змушені були змінити свій звичний уклад життя, докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а також, що жодна майнова компенсація практично не в змозі відновити попередній стан, який існував до події кримінального правопорушення, повернути до життя загиблих, та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, колегія суддів вважає, що моральне відшкодування слід визначити у розмірі по 500 000 грн. на кожного із потерпілого, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
		   Керуючись ст. ст. 7, 368, 370, 373, 374 КПК, 22, 23, 1167, 1201 ЦК, колегія суддів, 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		   Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК та призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, до набрання цим вироком законної сили.
		Початок строку покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання цим вироком законної сили.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК, зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 10 жовтня 2020 року по день набрання цим вироком законної сили.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 20600 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 500000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 500000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2020 року на предмети, які виявлені в ході огляду місця події від 10 жовтня 2020 року в приміщенні кафе «Lozzat», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Кості Гордієнка, буд. 3-А, скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2020 року на предмети, які вилучені під час огляду приймального відділення в приміщенні КП «ДКШМД» Дніпровської міської ради, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Бардіна, буд. 1-А, речі, в які був одягнутий ОСОБА_13 , та речі, в які був одягнутий ОСОБА_14 скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2020 року на предмети, які вилучені під час обшуку затриманої особи ОСОБА_5 , а саме: речі, в які був одягнутий ОСОБА_5 , скасувати.
		Речові докази:
		- ніж загальною довжиною 310 мм, довжина клинка 185 мм, ширина 35 мм, з дерев`яною рукояткою, ніж загальною довжиною 325 мм, довжина клинка 205 мм, ширина 27 мм, з пластиковою коричневою рукояткою, ніж загальною довжиною 290 мм, довжина клинка 176 мм, ширина 22 мм, з пластиковою чорною рукояткою, ніж загальною довжиною 280 мм, довжина клинка 167 мм, ширина 31 мм, з пластиковою рукояткою чорного кольору, ніж загальною довжиною 250 мм, довжина клинка 135 мм, ширина 70 мм, з металевою рукояткою, стерильний тампон змив РБК та контроль, змив РБК та контроль; фрагмент тканини з РБК, змив РБК та контроль, мобільний телефон «Samsung» IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2; НОМЕР_2 , в силіконовому чохлі чорного кольору, куртку чорного кольору, в кишені якої знаходиться договір про надання фінансового кредиту під заставу № DP 22.63747/0 на ім`я ОСОБА_5 , які були вилучені 10.10.2020 в ході огляду місця події від 10 жовтня 2020 року в приміщенні кафе «Lozzat», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Кості Гордієнка, буд. 3-А знищити;
		- речі, в які був одягнутий ОСОБА_13 , а саме куртку чорного кольору з плямами РБК та розрізаним правим рукавом, джинси синього кольору з паском чорного кольору, які мають розріз вздовж правої та лівої штанини зі слідами РБК, черевики коричневого кольору зі слідами РБК, сорочку чорного кольору з білими смужками, розрізану біля правого рукава зі слідами РБК; та речі, в які був одягнутий ОСОБА_14 , а саме: джинси синього кольору з чорним паском з плямами РБК, труси з візерунком зі слідами РБК, кросівки чорні з білою підошвою зі слідами РБК, футболку чорного кольору, яка має отвір в задній частині розміром 2 см х 1,5 см та отвір спереду у нижній лівій частині розміром 2см х 1 см, які були вилучені під час огляду приймального відділення в приміщенні КП «ДКШМД» Дніпровської міської ради, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Бардіна, буд. 1-А знищити;
		- темно-синя кофта, чорні джинси, чорні туфлі зі слідами РБК на них, вилучені 10.10.2020 під час обшуку затриманої особи ОСОБА_5 знищити;
		- 3 паперові конверти з залишками марлевого тампону зі змивом (окремо об`єкт №1, об`єкт №2, об`єкт №3), та контрольні змиви до низ, паперовий конверт з змивами об`єктів 1, 2 та витяжка об`єкту 1 на ниточках марлі, паперовий конверт з залишками змиву з ножа, паперовий конверт з залишками змивів з об`єктів №1-8 на ниточках марлі, контрольний зразок марлевої серветки, 2 паперових конверти з залишками змивів з правої та лівої руки підозрюваного ОСОБА_5 , 5 паперових конверти з ножами, паперовий конверт з фрагментом тканини, сейф пакет №ЕХР0202233 з мобільним телефоном ОСОБА_5 , поліетиленовий пакет з парою туфель підозрюваного ОСОБА_5 , поліетиленовий пакет з трусами трупу ОСОБА_14 , поліетиленовий пакет з штанами-джинси ОСОБА_13 , поліетиленовий пакет з штанами трупу ОСОБА_14 , поліетиленовий пакет з футболкою трупу ОСОБА_14 , поліетиленовий пакет з сорочкою ОСОБА_13 , поліетиленовий пакет з курткою ОСОБА_13 , поліетиленовий пакет з парою кросівок трупа ОСОБА_14 , поліетиленовий пакет з парою черевиків ОСОБА_13 , поліетиленовий пакет з курткою, поліетиленовий пакет з джинсами ОСОБА_5 , поліетиленовий пакет з джемпером ОСОБА_5 , 3 паперові конверти зі зразками крові потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та підозрюваного ОСОБА_5 знищити.
		Вирок суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
		Копії вироку вручити обвинуваченому ОСОБА_5 та прокурору.
		 
		   
		Головуючий суддя:                             ОСОБА_1 
		Судді:                                     ОСОБА_2 
		                                        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...