Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 307/1957/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 28.11.2023. Зареєстровано: 28.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/307/161/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022071160000117

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                       Справа № 307/1957/22 
		Провадження № 1-кп/307/161/22 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		28 листопада 2023 року                                                                        м. Тячів
		 
		Тячівський районний суд Закарпатської області у складі 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		захисника ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2022 року за № 12022071160000117 про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
		- 03 січня 2018 року Тячівським районним судом Закарпатської області за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 60 ( шістдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020, 00 грн.;
		- 27 травня 2020 року Тячівським районним судом Закарпатської області за ч.2 ст. 289 КК України до покарання у виді п`яти років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_8 відповідно до обвинувального акту, обвинувачується в тому, що будучи взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 та будучи військовозобов`язаним, 26 лютого 2022 року перебуваючи в приміщенні пункту постійного збору військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_2 , пройшов військово-лікарську комісію, яка на час проведення загальної мобілізації засідає за вищевказаною адресою, на предмет визначення ступеня придатності призовників до військової служби. Так, згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26 лютого 2022 року, виданої відповідно до наказу МОЗ «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» № 402 від 14.08.2008 року ОСОБА_8 визнано придатним до військової служби, за результатами якої підлягає призову на військову службу під час мобілізації. В подальшому, ОСОБА_8 , будучи військовозобов`язаним, перебуваючи на території пункту постійного збору військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час шикування військовозобов`язаних, отримав контрольний талон мобілізаційного розпорядження, в якому проставив свій особистий підпис, та згідно якого, його зараховано для відправки на військову службу в команду НОМЕР_1 для відправки до військової частини. Однак, військовозобов`язаний ОСОБА_8 , будучи повідомленим про кримінальну відповідальність, за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на зазначену в повістці дату та час для відправки у команду, до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, без поважних на те причин. ОСОБА_8 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, ухилився від виконання свого конституційного обов`язку по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а саме: призову на військову службу під час мобілізації, тим самим порушивши вимоги ст. 65 Конституції України, положення Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не маючи на це законних підстав передбачених ст. 23 цього ж Закону.
		Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а саме ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації. 
		В судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_8 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченому ст. 336 КК України, не визнав, та показав суду, що 26 лютого 2022 року він приїхав з м. Києва, де перебував на заробітках, додому в с. Топчино, Тячівського району, Закарпатської області. Того дня, він зайшов у магазин та при виході із нього був затриманий працівниками поліції та доставлений у приміщенні пункту постійного збору військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 . У ІНФОРМАЦІЯ_4 була присутня військово-лікарська комісія, яка складалася із декількох осіб. Зазначає, що жодного медичного огляду він не проходив. У нього тільки запитали, чи він хворіє на якісь захворювання, на що він повідомив військово-лікарську комісію, що хворіє та має вроджену ваду серця та проблеми із психікою. Крім того, зазначив, що він повідомляв військово-лікарську комісію, що перебуває на обліку у лікаря-нарколога. Також, він повідомив працівників  ІНФОРМАЦІЯ_3 , які були присутні та які виписували мобілізаційні розпорядження, що оскільки він хворий, а тому не придатний до військової служби. Пробувши декілька годин в  ІНФОРМАЦІЯ_4  його відпустили додому, вручивши тільки пропуск, який надає можливість вийти із ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомили, що йому необхідно з`явитися на наступний день. Проте, на яку саме годину йому необхідно з`явитися до  ІНФОРМАЦІЯ_3  його не повідомили, та жодного письмового повідомлення йому не вручили.  Стверджує, що мобілізаційне розпорядження він не отримував та в такому, свій підпис не проставляв. Разом з тим, жодного акту про те, що він відмовляється від отримання мобілізаційного розпорядження, працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 не складали. 
		Свідок ОСОБА_11 будучи допитаний в судовому засіданні показав, що працює на посаді головного спеціаліста командування ІНФОРМАЦІЯ_3 . 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України, було оголошено в Україні воєнний стан та загальну мобілізацію. 26 лютого 2022 року  ОСОБА_8 прибув до  ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований за адресою  АДРЕСА_2  у пункт постійного збору військовозобов`язаних, для проходження військово-лікарської комісії та визначення стану придатності для проходження військової служби. Після проходження військово-лікарської комісії та визнання ОСОБА_8  згідно довідки військово-лікарської комісії придатним, останньому було вручено мобілізаційне розпорядження. Однак,  ОСОБА_8  повідомив, що відмовляється від проходження військової служби.Відправка до військових частин здійснювалася негайно. Мобілізаційні розпорядження вручали працівники  ІНФОРМАЦІЯ_3 . Чому у мобілізаційному розпорядженні врученому обвинуваченому  ОСОБА_8  відсутня дата та час йому не відомо, можливо це технічна помилка працівника.  Зазначив, що акт про те, що ОСОБА_8  відмовляється від проходження військової служби,  складений не був, оскільки 26 лютого 2022 року, після проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_8  повинен був бути відправлений до команди до якої його було зараховано, а саме  НОМЕР_1 ,  проте, він відмовився їхати, та того ж дня було складено повідомлення про вчинення ОСОБА_12  кримінального правопорушення. 
		 
		Письмові докази, що на думку прокурора підтверджують винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і які безпосередньо були досліджені в судовому засіданні на предмет належності та допустимості, а саме:
		Витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12022071160000117 від 07 квітня 2022 року (а.с. 47).
		Повідомлення про кримінальне правопорушення №620 від 26 лютого 2022 року, згідно якого начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 повідомив Тячівський ВП ГУНП в Закарпатській області про скоєне громадянином ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України (а.с. 54).
		Довідка військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якої ОСОБА_8 за результатами проведеного медичного огляду ВЛК 26 лютого 2022 року - придатний до військової служби (а.с. 55).
		Картка обстеження та медичного огляду військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якої ОСОБА_8 за результатами проведеного медичного огляду ВЛК 26 лютого 2022 року придатний до військової служби ( а.с. 56).
		 
		Мобілізаційне розпорядження ОСОБА_8 , згідно якого його зараховано до команди № НОМЕР_1 (а.с.57).
		 
		Контрольний талон мобілізаційного розпорядження №1, з наявним у ньому підписом ОСОБА_8 про отримання мобілізаційного розпорядження (а.с.57). 
		 
		Інших доказів у підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, стороною обвинувачення не надано.
		Суд, безпосередньо дослідивши зібрані під час досудового слідства докази сторони обвинувачення у їх сукупності, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов до наступного висновку.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
		Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України та положень ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України та рішення Конституційного Суду від 20 жовтня 2011 року №12-рп/2011 обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина у кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Згідно ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Відповідно п.1 ч.1 ст.91 КПК України до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні належать, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого та прокурора.
		Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення .
		Вимогами ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.
		Згідно ст.7 КПК України, загальними засадами кримінального провадження крім інших є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини. 
		Відповідно до ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. 
		Згідно ст. 336 КК України  передбачено відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
		Суб`єктом правопорушення є особа що підлягає мобілізації. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» це є військовозобов`язані, що знаходяться в запасі, та громадяни, що підлягають на час мобілізації призову на військову службу і отримали мобілізаційні посвідчення (повістки).
		З суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст.336 КК України, вчинюється тільки з прямим умислом. 
		У відповідності зі ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», військовий обов`язок включає проходження військової служби.
		Статтею 3 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», передбачено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан.
		Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено про проведення загальної мобілізації.
		Згідно ст.2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
		Частиною 1,3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», (в редакції станом на 26 лютого 2022 року),  передбачено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Згідно ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.
		Відповідно п. 1.1. глави 1 розділу ІІ «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», Затвердженого Наказом Міністерства оборони України
		14 серпня 2008  № 402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
		Згідно п.3.8. глави 3 розділу 2 «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», Затвердженого Наказом Міністерства оборони України
		14 серпня 2008  № 402,  після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
		Під час судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 , 26 лютого 2022 року перебуваючи в приміщенні пункту постійного збору військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та згідно довідки військово-лікарської комісії - придатний до військової служби.
		Після чого, ОСОБА_8 було включено до команди № НОМЕР_1 . 
		Згідно мобілізаційного розпорядження, команда № НОМЕР_1 , с-т ОСОБА_8 , яке надане стороною обвинувачення, вбачається, що в ньому не зазначено протягом якого часу необхідно з`явитися ОСОБА_8 до РТЦК та СП за адресою АДРЕСА_3 . З контрольного талону мобілізаційного розпорядження №1, вбачається, що в ньому наявний підпис ОСОБА_8 проте відсутня дата та час отримання мобілізаційного розпорядження. 
		Отже, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів дотримання процедури щодо виклику ОСОБА_8 до ІНФОРМАЦІЯ_3 та належного вручення йому мобілізаційного розпорядження.
		З показів свідка ОСОБА_14 вбачається, що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 була допущена технічна помилка при заповненні мобілізаційного розпорядження, а також акт про відмову в отриманні повістки ОСОБА_8 працівниками  ІНФОРМАЦІЯ_3 не складався.
		 
		У зв`язку з чим, не було забезпечено фіксування точного часу на який необхідно було з`явитися ОСОБА_8 для проходження військової служби. Крім того, не зафіксовано у передбаченому законом порядку відмову ОСОБА_8 від отримання повістки.
		 
		Таким чином, стороною обвинувачення жодних доказів того, що ОСОБА_8 був завчасно та належним чином повідомлений саме про місце, час явки для відправки до військової частини для проходження військової служби за мобілізацією, а також доказів того, що ОСОБА_8 відмовився від отримання повістки на призов під час загальної мобілізації і тим самим умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, суду не надано.
		 
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, зокрема, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, аналізуючи та оцінюючи в сукупності всі докази, що дослідженні в судовому засіданні, приходить до висновку про відсутність в діяннях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та він підлягає виправданню у відповідності до п. 3 ч. 1  ст. 373 КПК України.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
		Запобіжний захід стосовно обвинуваченого під час судового розгляду не застосовувався.
		Керуючись ст.ст. 370, 371, 373-376 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_8  визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та виправдати у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору.
		Повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя:                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...