Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/16765/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 28.11.2023. Зареєстровано: 28.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2023.
Дата набрання законної сили: 29.12.2023
Номер судового провадження: 2/344/3313/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/16765/23 
		Провадження № 2/344/3313/23 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючого- судді: Татарінової О.А.,
		за участю секретаря: Кондратів Х.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держава Російська Федерація, в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, - 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом до Держава Російська Федерація, в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він був зареєстрований та проживав все життя до подій, в зв`язку з якими звернувся із цим позовом, за адресою: АДРЕСА_1 . Під час навчання він проживав у м.Харкові. Загальновідомим є той факт, що в лютому 2014 року розпочалася військова агресія російської федерації проти України, внаслідок якої була анексована територія Автономної Республіки Крим, частково окуповані території Донецької та Луганської областей України. Весь час з початку збройної агресії росії він із сім`єю проживав в місті м.Херсон, яке відповідно до пункту 5 розділу VIII«Переліку територіальних громад, є містом які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)», який затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та періоди їх окупації України «Про затвердження №75 від 25.04.2022 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. за №453/37789 було визначено, як територія, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або яка перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). На сьогоднішній день перелік окупованих територій, періоди їх окупації та зони бойових дій визначені відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» №309 від 22.12.2022 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1669/39004. Підпунктом 1.9 пункту1 розділу І вказаного Переліку Херсонська міська територіальна громада визначена, як територія можливих бойових дій. Дата виникнення можливості бойових дій 11.11.2022 року. 
		24 лютого 2022 року він перебував у місті Харкові, оскільки є студентом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Проживав в м.Харків в гуртожитку №5 НЮУ ім.Я.Мудрого, який розташований на проспекті Перемоги,57. Під час проживання там він змушений був ховатись в підвалі від артобстрілів росіян. Проживаючи в зоні проведення бойових дій до моменту евакуації з м.Харкова він постійно реально сприймав загрозу бути вбитим або пораненим. Пережив декілька авіаційних та артилерійських ударів, на фоні чого в нього погіршився зір та нервова система. В цей час його батьки знаходились в м.Херсоні, який був окупований. Також в цей час він пережив сильні душевні хвилювання за свого батька, бо в минулому він працював в СБУ, а усіх хто працював в правоохоронних органах та якось допомагав українським військовим викрадали військові РФ. 4 березня 2022 року він ледь виїхав до м.Львова, дорога зайняла 19 годин, які він провів у поїзді стоячи. Після чого провів декілька місяців в Івано-Франківську чекаючи батьків. В подальшому він переїхав поближче до м.Херсона, а саме в м.Миколаїв, де вже перебували його батьки, надіючись, що його рідне місто буде звільнено від окупантів. В листопаді 2022 року Збройні сили України звільнили Херсон від військових РФ, однак проживати в Херсоні він все одно не може оскільки росіяни постійно обстрілюють його рідне місто, а враховуючи те, що його район Корабельний знаходиться на березі річки Дніпро, і він обстрілюється росіянами чи не найбільше в Херсоні. В його районі немає ні світла, ні тепла, ні газу, навіть води в деяких місцях теж немає. 6 червня 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС, що спричинило затоплення близько 80 населених пунктів Херсонської області. Його район почало затоплювати, гаражі, які належали його мамі - ОСОБА_2 (дівоче прізвище - ОСОБА_3 ), були повністю затоплені 6 червня 2023 року приблизно о 15.00 год. По даному факту внесено відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 22023230000000307 від 06.06.2023, що підтверджується відповідним витягом. 
		Позивачем зазначається, що по даний час, у зв`язку із постійними обстрілами Херсону росіянами, не може повернутись до рідного міста Херсон, та змушений був знову переїхати до м.Івано-Франківська. Йому довелось повністю змінити своє життя, внаслідок чого він зазнав моральних страждань, що супроводжується душевним болем, втратою спокою, постійним відчуттям незахищеності та розчаруванням. Моральні страждання кожного дня посилюються, так як перебуває у відчаї та розпачі, оскільки щоденно в новинах передають про обстріли, руйнування та загиблих як м.Херсоні так і в інших містах, і він розуміє, що серед вбитих та поранених можуть бути його родичі та друзі. Через вказані військові події у нього значно погіршився зір, погіршився стан нервової системи. Внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації проти України, що почалась 24 лютого 2022 року, обставини постійних артобстрілів ворогом міста Херсон, запуск ракет на це місто та руйнування його інфраструктури, житлових будинків, убивство великої кількості жителів цього міста, є загальновідомими обставинами. Окупація його рідного міста Херсон та постійні обстріли міста Харків, де він навчався, спричинили його вимушене переселення. Фактично він не може повноцінно навчатись. Навколо міста Харків та фактично в самому місті точилися бої, тому постійно були чути звуки пострілів, та вибухів мін та снарядів. По місту наносили удари із ворожих артсистем. По житловим кварталам їхнього міста Харків активно працювала ворожа артилерія, реактивні системи залпового вогню та авіація. Перебуваючи в підвалі гуртожитку він став свідком та пережив влучання снарядів поруч із приміщенням гуртожитку. Такими чином, у результаті артилерійських обстрілів міста Харків та підриву Каховської ГЕС під час військового вторгнення російської федерації позивачу було спричинено моральну шкоду. Зазначені негативні обставини викликали у позивача як громадянина України, значні душевні страждання, оскільки після початку збройної агресії російської федерації проти України, він постійно перебуває у пригніченому стані, у нього знизився життєвий тонус і погіршилося загальне самопочуття, що негативно позначилося на стосунках з оточуючими та призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків. Всі зазначені обставини призвели до значного погіршення його морального та фізичного стану. 
		Позивачем зазначається, що завдана йому моральна шкода полягає у погіршенні морально-психологічного стану, внаслідок негативного впливу наслідків військової агресії російської федерації та має такі негативні прояви: постійне відчуття страху, паніки, відчаю, наявність численних різноманітних неприємних почуттів, які спричиняють неспокій, постійні головні болі, відсутність апетиту, наявність неприємних почуттів зі сторони серця, різке загострення чутливості, відволікання, фіксація на сторонніх подразниках, відчуття невпевненості в собі, очікування невдачі, провалу, знижений настрій, відчуття пригніченості, неспокійний сон з частими пробудженнями, часте безсоння, відчуття втоми, байдужості, розгубленості, незібраності, апатії, зниження психічного тонусу, погіршення пам`яті, уваги, нездатність зосередитися. Внаслідок збройної агресії Російської федерації він разом із своєю родиною змушений був покинути власне житло та рідне місто, в якому народились та проживали від дитинства, в якому проживали їхні батьки, рідні, друзі та знайомі, а відповідно були сформовані довготривалі сталі соціальні та родинні зв`язки, налагоджений побут. Тобто вони втратили житло, налагоджений побут, сталі довготривалі соціальні зв`язки, безпосередній зв`язок із рідною землею, друзями, а батько його загинув. Фактично вони змушені були покинути все, перенести біль втрати рідних та розпочинати життя «з нуля» в новому місці, винаймати нове житло, налагоджувати новий побут та нові соціальні зв`язки, шукати роботу, пристосовуватись до нових реалій, що вимушено виникли в їхньому житті. У зв`язку з цим вони змушені були вживати додаткових заходів для організації свого життя. Це зумовило у них відчуття страху та безпорадності, невпевненості в майбутньому, емоційної подавленості, пригніченості та депресії. Враховуючи множинний характер грубих порушень його конституційних прав, їх обсяг і тривалість, з врахуванням характеру спричинених їм негативних наслідків матеріального та немайнового характеру, їх тривалості, необхідності вжиття ними додаткових заходів для організації свого життя, глибини, характеру та тривалості заподіяних їм душевних страждань, виходячи із засад розумності і справедливості оцінює заподіяну їм моральну шкоду в розмірі 1 369 364,50 грн., що за офіційним курсом НБУ на 11 вересня 2023 року - день написання позову, курс євро до гривні складає 39,1247грн., становить 35 000 Євро. Враховуючи наведене просить суд стягнути з держави Російської Федерації на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду завдану внаслідок збройної агресії російської федерації проти України в сумі 1 369 364 гривень 50 коп., що еквівалентно 35000 євро.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовні заяві, просив їх задовольнити.
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений в передбаченому законом порядку  шляхом розміщення оголошень на сайті судової влади, своїм правом подання відзиву не скористався.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України, Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
		Судом встановлено, що згідно довідки від 12.04.2023 року №4801-5002708290 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2  (а.с.13).
		06.06.2023 року внесено відомості до ЄРДР, кримінальне провадження 22023230000000307, правова кваліфікація ч.1 ст.438, ст.441, ч.2 ст.438, КК України, за фактом підриву об`єкта критичної інфраструктури, а саме «Каховської ГЕС ім.П.С.Непорожнього» (а.с.15-16).
		Згідно довідки, виданої деканом міжнародно-правового факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 21.08.2023 року ОСОБА_1 , дійсно є студентом 07мп-21-05 групи 3 курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти міжнародно-правового факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Зарахований наказом ректора №469-С від 17.08.2021 року. 
		Також із зазначеної довідки вбачається, що ОСОБА_1 з 17.02.2022 року по 04.03.2022 року перебував у м.Харків (а.с.21). 
		Згідно амбулаторної карти пацієнта №66017 25.08.2023 року ОСОБА_1 звертався за консультацією до офтальмолога зі скаргами на погіршення гостроти зору обох очей. Встановлено діагноз: міопічний астигматизм обох очей, синдром сухого ока (а.с.18). 
		Довідкою від 28.08.2023 року №2615-7001870825 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання визначено: АДРЕСА_3 (а.с.13).
		Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (частина 4 статті 41 Конституції України).
		Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.
		Згідно приписів ч. 1 ст. 49 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.
		Частиною 1 ст. 48 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що до зобов`язань, що виникають з дії однієї сторони, з урахуванням положень статей 49-51 цього Закону, застосовується право держави, у якій мала місце така дія.
		Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування немайнової шкоди.
		Так, за певних обставин захистом статті 1 Першого протоколу до Конвенції може користуватися легітимне очікування (legitimate expectation) успішної реалізації майнових прав (право вимоги). Для того, щоб «очікування» було «легітимним», воно має бути заснованим на нормі закону або іншому правовому акті, такому як судове рішення, пов`язаному із майновим інтересом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 28 вересня 2004 року у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia), заява № 44912/98, § 49-50). Проте стаття 1 Першого протоколу до Конвенції не гарантує право на набуття майна (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Копецький проти Словаччини», § 35).
		Особа, яка має майновий інтерес, може розглядатись як така, що має «легітимне очікування» успішної реалізації її права вимоги (зокрема, відшкодування державою шкоди) у сенсі статті 1 Першого протоколу до Конвенції, коли для цього інтересу є достатні підстави у національному законодавстві. Останнє повинно давати змогу чітко визначити конкретний майновий інтерес особи, який має бути передбаченим у відповідних нормативних приписах або підтвердженим в іншому правовому акті, зокрема, у судовому рішенні (див. для порівняння mutatis mutandis ухвалу ЄСПЛ щодо прийнятності від 2 липня 2002 року у справі «Гайдук та інші проти України» (Gayduk and Others v. Ukraine), заяви № 45526/99 та інші). Очікування не буде легітимним, коли є спір щодо правильності тлумачення та застосування національного законодавства, і доводи заявника відхиляє національний суд (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia), заява № 44912/98, § 50).
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
		Преамбулою Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		24.02.2022 Російська Федерація здійснила широкомасштабну військову агресію проти України, що стало підставою для введення на території України з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Дана обставина не підлягає доказуванню згідно з ч.3 ст.82 ЦПК України.
		Силові дії РФ, що тривають з початку вторгнення РФ до України 24 лютого 2022 року, є актами збройної агресії відповідно до пунктів "a", "b", "с", "d" та "g" статті 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї ООН "Визначення агресії" від 14.12.1974.
		За приписами ч. 6 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Російська Федерація як держава-окупант відповідно до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року несе відповідальність за порушення захисту прав цивільного населення.
		Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 року «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 листопада 2022 року Херсонська міська територіальна громада входила у перелік тимчасово окупованих територій. Місцем реєстрації позивача є м.Херсон, що підтверджується витягом з ЄДДРРМП та довідкою про взяття його на облік внутрішньо переміщеної особи. 
		Сам факт збройної агресії РФ проти України є причиною виникнення ситуації, за якої ОСОБА_1  поніс моральну шкоду та змушений відстоювати своє порушене відповідачем право в судовому порядку.
		Здійснивши збройну агресію відносно України, РФ порушила норми та принципи Статуту ООН, Загальної декларації прав людини, Будапештського меморандуму, Гельсінського заключного акту наради по Безпеці та Співробітництву в Європі від 01.08.1975 та Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією.
		Зокрема, п.1 Будапештського меморандуму передбачено, що російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов`язання згідно з принципами Гельсінського заключного акту Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.
		Пункт 2 Будапештського меморандуму говорить, що російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їх зобов`язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об`єднаних Націй.
		Згідно із Гельсінським заключним актом Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01.08.1975 суверенні права держави мають узгоджуватись із міжнародним правом, зокрема Статутом ООН, Загальною декларації прав людини та Гельсінським заключним актом Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01.08.1975, які визначають права та законні інтереси людини як найвищу суспільну цінність, гарантують людині право жити в мирі та безпеці.
		Виходячи із викладеного держава, яка грубо порушує гарантовані нормами міжнародного права основні свободи та права людини, не може використовувати імунітет від судового переслідування іноземними судами як гарантію уникнення відповідальності за вчинені злочини проти життя та здоров`я людини, а також нанесення шкоди її майну.
		Згідно ч.2 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є зокрема і іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.
		У справі, що розглядається, позивач звернувся до суду з позовом до Держава Російська Федерація про відшкодування моральної шкоди, завданої йому внаслідок збройної агресії РФ на території України.
		У цій категорії спорів (про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, її майну, здоров`ю, життю у результаті збройної агресії РФ) іноземна держава-відповідач не користується судовим імунітетом, оскільки російська федерація вийшла за межі суверенних прав, гарантованих ст.2 Статуту ООН, тому що будь-яка іноземна держава не має права втручатися шляхом збройної агресії в іншу країну, і суди України, мають право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
		Особливістю правового статусу держави як суб`єкта міжнародних відносин є наявність у неї імунітету, який ґрунтується на загальному принципі міжнародного права «рівний над рівним не має влади і юрисдикції». Однак необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни.
		Таким чином, Російська Федерація, вчинивши повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування.
		Аналогічну позицію щодо непоширення на РФ судового імунітету при розгляді справ щодо відшкодування шкоди, завданої збройною агресією РФ проти України, викладено в постанові Верховного Суд від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 (провадження № 61-18782 св 21), а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 635/6172/17 (провадження № 14-167 цс 20).
		Як кореспондують ч. 1, пункт 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		За загальним правилом моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частини 3-5 ст. 23 ЦК України).
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
		У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно до вимог «Правила суду - компенсація шкоди», які використовуються Європейським судом з прав людини при розгляді справ із компенсації шкоди, зокрема, п. п. 15 п. 3 цих Правил, встановлено, що заявники, які бажають отримати компенсацію за нематеріальну шкоду, мають право вказати суму, яка на їхню думку, була б справедливою.
		Заявник, який вважає себе жертвою більш одного порушення Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, може вимагати або одну одноразову суму, яка покриває всі передбачувані порушення, або окрему суму щодо кожного передбаченого Європейською конвенцією порушення.
		При вирішенні вимог позивача, суд також застосовує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі Луізідоу проти Турецької Республіки (CASE OF LOIZIDOU v.TURKEY (Article50), (40/1993/435/514) 28 July 1998), згідно якого вирішено зобов`язати сплатити компенсацію позивачу, зокрема й за моральні страждання через незаконну окупацію частини Кіпру турецькими Збройними Силами.
		Так, судом встановлено, що в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України та проживаючи в зоні проведення бойових дій до моменту евакуації з м.Харкова ОСОБА_1 реально сприймав загрозу життю, у зв`язку з чим зазнав моральних страждань. Також позивачу завдано моральну шкоду у зв`язку із втратою звичайного ритму життя. Нанесена позивачу моральна шкода виявилась у погіршенні емоційного, психологічного стану та продовжує йому завдавати чималих моральних страждань. 
		Внаслідок збройної агресії російської федерації позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у погіршенні морально-психологічного стану, внаслідок негативного впливу наслідків військової агресії російської федерації та має такі негативні прояви: постійне відчуття страху, паніки, відчаю, наявність численних різноманітних неприємних почуттів, які спричиняють неспокій, постійні головні болі, відсутність апетиту, наявність неприємних почуттів зі сторони серця, різке загострення чутливості, відволікання, фіксація на сторонніх подразниках, відчуття невпевненості в собі, очікування невдачі, провалу, знижений настрій, відчуття пригніченості, неспокійний сон з частими пробудженнями, часте безсоння, відчуття втоми, байдужості, розгубленості, незібраності, апатії, зниження психічного тонусу, погіршення пам`яті, уваги, нездатність зосередитися. Внаслідок збройної агресії російської федерації він разом із своєю родиною змушений був покинути власне житло та рідне місто, в якому народились та проживали від дитинства, в якому проживали їхні батьки, рідні, друзі та знайомі, а відповідно були сформовані довготривалі сталі соціальні та родинні зв`язки, налагоджений побут. Тобто вони втратили житло, налагоджений побут, сталі довготривалі соціальні зв`язки, безпосередній зв`язок із рідною землею, друзями. Фактично вони змушені були покинути все, розпочинати життя в новому місці, налагоджувати новий побут та нові соціальні зв`язки, пристосовуватись до нових реалій, що вимушено виникли в житті. У зв`язку з цим він змушений був вживати додаткових заходів для організації свого життя. Це зумовило у них відчуття страху та безпорадності, невпевненості в майбутньому, емоційної подавленості, пригніченості та депресії.
		Обґрунтовуючи завдану відповідачем моральну шкоду позивачем доведено, що внаслідок саме збройної агресії Російської Федерації проти України він відчуває душевні страждання, що не дають йому можливості проживати повноцінним життям та життям, яким він проживав до збройної агресії.
		В той же час, суд вважає, що позивачем не доведено завдання йому моральної шкоди внаслідок затоплення гаражу, який належить його матері ОСОБА_2 .
		Отже, враховуючи доведений характер та обсяг завданих позивачу моральних страждань, істотних порушень його конституційних прав, умисного характеру дій відповідача, виходячи із засад розумності, суд вважає справедливим розмір компенсації за заподіяну позивачу моральну шкоду у розмірі 20 000,00 євро, що еквівалентно 782494 грн. згідно з офіційним курсом НБУ станом на 11.09.2023р.
		Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
		Зважаючи на те, що позивач згідно приписів п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду цим позовом, а також враховуючи розмір задоволених позовних вимог, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 7824 гривень 94 копійок. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд  
		У Х В А Л И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 до Держава Російська Федерація, в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України задовольнити частково.
		Стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 моральну шкоду у розмірі 20 000 ( двадцять тисяч) євро, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 11.09.2023 року еквівалентно 782494 ( сімсот вісімдесят дві тисячі чотириста дев`яносто чотири) гривні 00 копійок.
		Стягнути з держави Російська Федерація на користь держави Україна судовий збір у розмірі 7824 гривні 94 копійки.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		Суддя Татарінова О.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...