Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/133/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 29.11.2023. Зареєстровано: 29.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/331/288/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022080010000097

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		28.11.2023                                                        
		Справа № 331/133/23
		                                                       Провадження № 1-кп/331/288/2023
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 листопада 2023  року Колегія суддів Жовтневого районного суду міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 при секретарі ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі спеціального судового провадження у залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження № 62022080010000097 від 26 липня 2022 року з обвинувальним актом щодо
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ, Запорізької області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент вчинення кримінального правопорушення займав посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Бердянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, 
		за участю:
		прокурора           ОСОБА_7 , 
		захисника             ОСОБА_8 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права Президент РФ ОСОБА_9 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів зс рф на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації
		24.02.2022 на виконання наказів вищого військового керівництва військовослужбовці збройних сил РФ шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі і м. Бердянськ Запорізької області, яке було фактично захоплено та окуповано з 27.02.2022 та перебуває під окупацією станом на момент винесення вироку.
		24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого продовжена до 15.11.2023.
		Так, відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022), тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
		Тимчасово окупованою територією, відповідно до п.7 ч.1 ст.1-1 вказаного вище Закону є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
		Відтак, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року» (в редакції станом на 25.04.2022) Бердянська міська територіальна громада внесена до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
		Так, на початку квітня 2022 року, але не пізніше 07 квітня 2022 року ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Бердянська Запорізької області, надав невстановленим представникам держави агресора добровільну згоду на участь у незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території Запорізької області
		При цьому, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-XII від 23 грудня 1993 року, а саме частиною другою передбачено, що правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
		Відповідно до цього Закону захисту підлягають судді Конституційного Суду України, судді та працівники апаратів судів, працівники правоохоронних органів, зазначені у частині першій цього пункту, а також співробітники кадрового складу розвідувальних органів України, військовослужбовці Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, співробітники Служби судової охорони, працівники Антимонопольного комітету України та уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які беруть безпосередню участь відповідно у: а) конституційному провадженні; б) розгляді справ у судах, кримінальному провадженні та провадженні у справах про адміністративні правопорушення; в) оперативно-розшуковій та розвідувальній діяльності; в-1) виконанні бойових (спеціальних) завдань, покладених на Сили спеціальних операцій Збройних Сил України; г) охороні громадського порядку і громадської безпеки; д) виконанні вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та прокурорів; е) контролі за переміщенням людей, транспортних засобів, товарів та інших предметів чи речовин через державний і митний кордон України; є) нагляді і контролі за виконанням законів.
		Також, відповідно ч.1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 2 липня 2015 року, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
		Також, відповідно до п.6 ч.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15 квітня 2014 року передбачено, що окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		Так, з 28.02.2022 після окупації військами РФ м. Бердянськ та Бердянського району Запорізької області на вказаній території окупантами розпочався процес створення незаконного правоохоронного органу «народної міліції м. Бердянськ».
		ОСОБА_5 на початку квітня 2022 року, але не пізніше 07 квітня 2022 року, будучи громадянином України, перебуваючи на території м. Бердянська Запорізької області, яке з 27.02.2022 знаходиться під окупацією збройних сил Російської Федерації, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, сповідуючи проросійські погляди, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями РФ, прийняв пропозицію невстановлених осіб із числа представників окупаційної влади м. Бердянська та добровільно зайняв посаду працівника патрульної поліції у незаконному правоохоронному органі, створеному на території тимчасово окупованого м. Бердянськ Запорізької області - так званій «народній міліції м. Бердянська».
		Після чого, обіймаючи зазначену посаду та здійснюючи свою протиправну діяльність в інтересах держави-агресора, ОСОБА_5 здійснював патрулювання на службовому автомобілі території м. Бердянська з метою посилення контролю окупаційної влади у м. Бердянську Запорізької області.
		 
		Судовий розгляд кримінального провадження щодо  ОСОБА_5 здійснювався у порядку спеціального судового провадження на підставі ухвали колегії суддів від 09.02.2023 за відсутності обвинуваченого.
		В той же час обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово викликався до суду за місцем свого проживання, яке розташоване на тимчасово окупованій території України ( м. Бердянськ), через засоби масової інформації шляхом опублікування повісток про виклик у газеті «Урядовий кур`єр», а також шляхом розміщення оголошення про його виклик на офіційному веб-сайті Жовтневого районного суду м. Запоріжжя. Крім того, повістка про виклик обвинуваченого вручалась особисто його захиснику ОСОБА_8 .
		       Жодного разу обвинувачений ОСОБА_5 до суду не прибув, заяв про неможливість взяти участь у судовому розгляді суду не подав, письмових пояснень із повідомленням поважності причин своєї неявки до суду не надіслав, що свідчить про його небажання скористатися передбаченим діючим КПК України правами обвинуваченого.
		За цих обставин допит обвинуваченого у судовому засіданні не здійснювався.
		Так, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він перебував на посаді заступника начальника Бердянського відділу поліції з превентивної діяльності. ОСОБА_5 працював інспектором патрульної поліції у їх установі. 24 лютого 2022 року керівництво служби почало збирати особовий склад та організовувати оборону міста. Вже о 16 годині 30 хвилин вони за наказом керівництва евакуювались до м. Пологи Запорізької області. Зазначає, що йому надійшла інформація про те, що деякі представники поліції почали спілкуватись з колишнім заступником ОСОБА_11 та почали вербувати людей. Вказує на те що ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 входили в групу вербувальників. Після того, як в місто Бердянськ зайшли окупанти, вербування почалось проводитись активніше. Йому відомо, що деякі особи вештались коло райвідділу, а деякі заходили в саме приміщення. Він надав команду заховати службові автомобілі, але згодом люди бачили авто по місту, за кермом яких перебували особи в тактичному одязі. Вказує на те, що ОСОБА_5 начебто став начальником «ГАІ», яку створила окупаційна влада. Він особисто бачив в телеграм каналі фото ОСОБА_5 у російській поліцейській формі 01 та 09 травня 2022 року. Крім того, на відеозаписах в телеграм-каналах жінка ОСОБА_5 розповідала про те, що вона дуже радіє тому, що «прийшла Росія ». Додатково зазначає, що йому відомо про те, що ОСОБА_5 було вбито, однак цьому немає жодного юридичного підтвердження. На відео в телеграм-каналах на церемонії поховання померлому закривали обличчя, тому точно сказати, що це був саме ОСОБА_5 , він не може. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що він працював інспектором патрульної поліції. ОСОБА_5 знає дуже багато років та вже раніше останній був проросійські налаштованою особою. Приблизно 06-07 квітня 2022 року ОСОБА_5 подзвонив йому та запропонував зустрітися. Пізніше при зустрічі ОСОБА_5 почав розповідати, що треба переходити на бік Росії та здати зброю. 09 квітня 2022 року він та його колеги пішли здавати зброю та у службовому автомобілі (без наліпок) побачили ОСОБА_5 , який був вбраний у чорну форму. ОСОБА_5 зазначав, що він вже давно визначився та пропонував їм також влаштуватися на роботу до міліції окупаційної влади. 17 квітня 2022 року він дізнався про те, що ОСОБА_5 та інші незнайомі йому люди відчинили його гараж. 01 та 09 травня 2022 року він бачив відео, на якому ОСОБА_5 ходить на параді одягнений у російську поліцейську форму. Крім того, йому відомо, що ОСОБА_5 вбили та на його похоронах були присутні представники окупаційної міліції.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що вона працювала на посаді інспектору сектору контролю за обліком зброї. ОСОБА_5 знає давно, оскільки працювала з ним. 08 квітня 2022 року вона з іншими колегами прибули до будівлі райвідділу для здачі зброї та побачили, що до входу під`їхало службове авто, з якого вийшли ОСОБА_5 , ОСОБА_14 та ОСОБА_18 , всі вони були одягнені в однострій. ОСОБА_5 підійшов до неї та запропонував разом з ним піти працювати до міліції окупаційної влади. При цьому, він зазначив, що росія тут назавжди та м. Бердянську буде Сімферопольською областю та Бердянського відділу поліції вже не буде. Після чого, вона здала зброю та одразу ж виїхала до м. Запоріжжя. Вказує на те, що ОСОБА_5 вихвалявся великою заробітною платою, зазначав, що їм дозволено брати хабарі, які вони зароблять на вулиці з людей. Також, зазначає, що про наказ керівництва від 24.02.2022 про передислокацію їй нічого відомо не було, однак в робочому чаті ввечері з`явилось повідомлення про те, що з м. Бердянськ буде виїжджати автобус, який буде прямувати до м. Пологи. Однак, через те, що в неї дуже хворий батько, вона не змогла поїхати одразу. Далі, 14.04.2022 року до неї надійшов наказ керівництва про те, що потрібно або виїхати з тимчасово окупованої території або звільнитися. Зазначає, що ОСОБА_5 зажди казав, що він росіянин та не хоче розмовляти на українській мові. 
		Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що він перебував на посаді спеціаліста-криміналіста слідчого відділу. ОСОБА_5 працював у патрульній поліції. 27 лютого 2022 року, коли він знаходився на добовому чергуванні, до відділу поліції під`їхали танки та окупанти зайшли до приміщення ВП, одразу забрали всю наявну зброю та відпустили працівників додому. Далі, він з колегами деякий час патрулювали місто Бердянськ. На початку квітня він бачив ОСОБА_5 , який знаходився в службовому автомобілі без пізнавальних знаків, одягнений він був у чорний одяг. Приблизно 06 квітня 2022 року він знову бачив ОСОБА_5 , який перебував за кермом службового автомобіля. Ще раз бачив ОСОБА_5 , який приїхав до місця, де перебували окупанти. 10 квітня 2022 року ОСОБА_5 знаходився поруч з управлінням стратегічних розслідувань, в цей час інші його колеги йшли здавати табельну зброю. Також, зазначає, що він спілкувався з ОСОБА_20 , який у розмові повідомив, що ОСОБА_5 пропонував йому працювати на ворога. Після чого, від керівництва він отримав наказ про передислокацію та переїхав до м. Запоріжжя.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснила, що з 2008 року вона працює в поліції , ОСОБА_5 був її колегою. Зазначає, що з 27 лютого 2022 року відділ поліції у м. Бердянськ був захоплений окупантами, та працівники поліції не виходили на роботу. 08 квітня 2022 року вона з іншими колегами почали вирішувати питання з приводу того, як виїжджати з окупованого міста. Після чого, вони під`їхали до райвідділу, де знаходився ОСОБА_22 - новий начальник міліції. Далі до райвідділу під`їхав службовий автомобіль із здертими наліпками, з авто вийшов ОСОБА_5 , який був у формі та направився в середину приміщення, після чого вони зрозуміли, що ОСОБА_5 почав там працювати. Пізніше вона бачила, як ОСОБА_5 на цьому ж транспортному засобі пересувався вулицями міста. Вона виїхала до м. Запоріжжя 12 квітня 2022 року, також зазначає, що у людей була змога виїхати з окупованої території.
		Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала на посаді дільничного у Бердянському відділі поліції. ОСОБА_5 перебував на посаді інспектора реагування патрульної поліції. 24 лютого 2022 року була оголошена бойова тривога та працівники поліції отримали табельну зброю. 27 лютого 2022 м. Бердянськ вже було захоплене окупантами та поліцейські на роботу не виходили, вони збирались в іншому приміщенні та допомагали населенню. 07 квітня 2022 року, приблизно об 11 годині до неї додому зайшли невідомі особи та змусили віддати їм ключі від службових автомобілів, також почали запитувати про зброю, при цьому вимагали її здати. Далі, вони направились до приміщення управління стратегічних розслідувань, де вже перебували колишні працівники поліції, в тому числі ОСОБА_5 . Після чого, останні почали переконувати їх, що потрібно переходити на бік ворога та працювати в міліції окупантів. Після чого їх запросили до кабінету, де вербували та вимагали здати зброю. В подальшому вона бачила ОСОБА_5 в службовому автомобілі та їй відома інформація про те, що ОСОБА_5 став заступником начальника «ГАІ». 09.04.2022 року вона з родиною виїхала з тимчасово окупованої території. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив, що з 2016 року він працював в Бердянському відділі поліції у відділенні реагування патрульної поліції. ОСОБА_5 також працював поліцейським у роті ДПС. 05 квітня 2022 року йому зателефонував колега, який повідомив, що в міста бачив службовий автомобіль, на якому зняті поліцейські наліпки, в автомобілі перебували ОСОБА_5 та ОСОБА_25 . 07 квітня 2022 року поліцейських зібрали на загальні збори та повідомили, що потрібно виїжджати з тимчасово окупованої території. В цей час до них зайшли невідомі озброєнні особи, які стали вимагати здати зброю та службові автомобілі, при цьому погрожували розправою. Після чого, вони направились до райвідділу. Біля нього вже стояли службові автомобілі, біля яких знаходились ОСОБА_5 та ОСОБА_25 одягнені у чорний формений одяг без розпізнавальних знаків. Далі з ними почав розмовляти заступник начальника Азовської міліції та умовляв переходити на їх бік. Після чого він зробив висновок, що ОСОБА_5 та ОСОБА_25 вже перейшли працювати до міліції окупантів та їх керівник надавав їм накази. Вказує на те, що йому відомо, що ОСОБА_5 перебував на посаді «заместителя начальника ГАИ», але згодом загинув. 
		Крім того, провина ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами:
		- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62022080010000097 від 26.07.2022 ( т.1 а.с. 124);
		- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62022080010000014 від 16.04.2022 ( т.1 а.с. 137-139);
		- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (відповідно до ст.214 КПК України) № 59/5/2-518нт від 14.04.2022, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_5  надав згоду проходити службу на тимчасово окупованій території України м. Бердянськ Запорізької області в лавах «народної міліції рф» (т.1 а.с.152-153);
		- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (відповідно до ст.214 КПК України) № 59/5/2-516нт від 07.04.2022, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після початку збройної агресії військами рф відносно України та окупації населених пунктів, де розташовані територіальні підрозділи поліції, після фактичного припинення правоохоронної діяльності вказаними підрозділами, не прийняли негайних заходів щодо переміщення на територію, підконтрольну органам влади України, а в умовах збройного конфлікту та введеного стану перейшли на бік ворога та почали здійснювати правоохоронну діяльність в інтересах рф, використовуючи матеріально технічну базу Національної поліції України. Зокрема, з початку квітня 2022 року, на території м. Бердянськ Запорізької області почали патрулювання співробітники поліції з використанням патрульних автомобілів «Mitsubishi Outlander», реєстраційні номери на синьому фоні НОМЕР_1 , з яких знято українську символіку та розпізнавальні емблеми Національної поліції України. При цьому, у складі екіпажу патрульного автомобіля реєстраційний номер 1621 перебувають співробітники Національної поліції ОСОБА_5 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , які здійснюють патрулювання та правоохоронну діяльність разом з невстановленими військовими рф на окупованій території м. Бердянськ (т.1 а.с.166-167);
		- відповіддю на запит заступника начальника Управління Служби безпеки в Запорізькій області полковника ОСОБА_28 №59/5/2-96нт від 09.06.2022, згідно якої вбачається, що в ході контр розвідувальних заходів було встановлено діючих працівників Бердянського РУ ГУНП в Запорізькій області, які перейшли на сторону ворога, працевлаштувались до так званої «народної міліції (поліції)» рф та підпорядковуються безпосередньо керівнику «народної міліції (поліції)» рф Саприкіну, зокрема, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Бердянськ, Запорізької область, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , займає посаду: інспектор ВРПП Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області, використовує термінал мобільного зв`язку ІМЕІ НОМЕР_2 з мобільними номером НОМЕР_3 . Встановлено, що з 24.02.2022 року ОСОБА_5 знаходиться на непідконтрольній території Запорізької області в окупованому м. Бердянськ, не звільнений, з початку російської агресії приблизно з перших чисел березня 2022 року, перейшов на сторону ворога та працевлаштувався до так званої «народної міліції (поліції)» (т.1 а.с.171-182);
		- протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) мобільного телефонного номеру НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_29 від 16 червня 2022 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду № 10/1549т від 25.04.2022, під час якого було зафіксовано телефонну розмову ОСОБА_29 з ОСОБА_5 з якої вбачається, що ОСОБА_5 займає посаду «Заместителя начальника ГАИ» (т.1 а.с.192-201);
		- протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) мобільного телефонного номеру НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_29 від 18 червня 2022 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду № 10/1549т від 25.04.2022, під час якого було зафіксовано телефонну розмову ОСОБА_29 з ОСОБА_5 аналогічного змісту (т.1 а.с.204-218);
		- протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) мобільного телефонного номеру НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_29 від 18 червня 2022 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду № 10/1549т від 25.04.2022, під час якого було зафіксовано телефонну розмову ОСОБА_29 з ОСОБА_5 аналогічного змісту (т.1 а.с.219-232);
		- витягом з наказу «По особовому складу» № 22 о/с від 12.01.2021, відповідно до статті 65 та статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» призначено: старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 (0085709) інспектором відділу реагування патрульної поліції Бердянського районного відділу поліції, з посадовим окладом 2400 гривень, увільнивши його з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Бердянського відділу поліції, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації, за ініціативою поліцейського. Згідно з наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 встановити щомісячну надбавку за специфічні умови проходження служби поліції у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж роботи (т.1 а.с.237);
		- копією наказу «По особовому складу» № 645 о/с від 23.05.2022, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнити зі служби в поліції за п. 6 ч.1 ст.77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 (0085709) інспектора відділу реагування патрульної поліції Бердянського районного відділу поліції, з 23 травня 2022 року. На день звільнення: стаж служби в поліції - 21 рік 01 місяць 19 днів; вислуга років на пільгових умовах - немає. (т.1 а.с.238);
		- копією присяги на вірність Українському народові ОСОБА_5 від 07.11.2015 р. (т.1 а.с. 239).
		Так, з аналізу наданих прокурором доказів видається очевидним, що ОСОБА_5 після окупації Росією території м. Бердянськ добровільно зайняв посаду у незаконно створеному правоохоронному органі, так званій «народній міліції», пов`язану із виконанням функцій інспектора патрульної поліції.
		На користь цього факту свідчать пояснення свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_30 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , які вказали, що знають ОСОБА_5 як свого колишнього колегу, із яким працювали у Бердянському відділі поліції до початку окупації міста Бердянська. У подальшому, на початку квітня 2022 року, бачили ОСОБА_5 у приміщенні райвідділу поруч із представниками окупаційної влади та особами у військовій формі РФ, він активно агітував їх переходити на службу до міліції під контролем Росії. Також декілька разів бачили, як ОСОБА_5 переміщувався по місту на патрульному автомобілі, який належав до окупації Бердянському відділу поліції, знають про те, що він розпочав роботу у тій самій сфері (забезпечення безпеки дорожнього руху) , але на стороні окупаційної влади РФ.
		При цьому, як під час досудового розслідування, так і в суді було встановлено, що вказаний злочин було вчинено ОСОБА_5 приблизно на початку квітня 2022 року, але не пізніше 07 квітня 2022 року, що також підтвердили свідки у судовому засіданні.
		При цьому, дії ОСОБА_5 щодо добровільної «служби» в підпорядкуванні окупаційної адміністрації РФ, а саме: у незаконно створеному органі - «народній міліції м. Бердянськ» кваліфіковані органом досудового слідства як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, тобто за ч.2 ст. 111 КК України.
		Однак, 03.03.2022 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність», яким Кримінальний кодекс України доповнено статтею 111-1 «Колабораційна діяльність». Зокрема, з 15 березня 2022 року встановлена кримінальна відповідальність за добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, тобто за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що до запровадження кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність (ст.. 111-1 КК України) частина форм об`єктивної сторони кримінальних правопорушень охоплювалась ознаками державної зради у формі переходу на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (в редакції Закону України від 07.10.2014) або надання допомоги іноземній державі, іноземній організації чи їхнім представникам в проведенні підривної діяльності проти України. Після ж запровадження кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність обсяг способів вчинення переходу на бік ворога, на думку колегії суддів, значно звузився та може бути визначений тільки з урахуванням об`єктивної сторони складів вказаних вище кримінальних правопорушень.
		Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 на початку квітня 2022 року (тобто у період дії кримінальної відповідальності за ч. 7 ст. 111-1 КК України), після окупації території міста підрозділами та військовослужбовцями РФ, перебуваючи на території м. Бердянськ Запорізької області, з власної ініціативи, добровільно, розпочав службу в підпорядкуванні окупаційної адміністрації РФ, а саме: у незаконно створеному органі «народній міліції м. Бердянськ».
		Ті самі обставини були встановлені і органом досудового слідства під час досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті, однак, на думку колегії суддів, знайшли невірну кваліфікацію за ч.2 ст. 111 КК України.
		Так, з 15.03.2022 державна зрада у формі переходу на бік ворога в період збройного конфлікту становить умисні дії громадянина України, вчинені в період збройного конфлікту з наміром сприяти військовому противнику України в спричиненні шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом ведення бойових дій на його боці або вчиненні інших дій воєнного характеру в його інтересах.
		Державна зрада у формі переходу громадянина України на бік ворога в період збройного конфлікту є закінченим злочином з моменту, коли особа вступає на службу чи входить до складу воєнізованого чи збройного формування іноземної держави, яка знаходиться в збройному конфлікті з Україною та веде проти неї бойові дії, зокрема. 
		Дійсно, під час судового засідання встановлено, що ОСОБА_5 вступив на службу до «народної міліції м. Бердянська», яка була створена окупаційною владою РФ, з якою Україна перебуває у стані збройного конфлікту. Однак, з наданих суду доказів видається очевидним, що «народна міліція м. Бердянська» створена окупаційною владою з метою підтримання громадського порядку на окупованих територіях та протидії злочинності тощо, оскільки фактично розташована у приміщеннях, які раніше використовувались Бердянським районним відділом поліції у Запорізькій області, ОСОБА_5 носив однострій, який використовувався працівниками поліції України, займав службовий кабінет, яким користувався раніше, та здійснював діяльність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яку проводив згідно до його повноважень від імені України до окупації міста. При цьому, жодної інформації про те, що «народна міліції м. Бердянська» та її службові особи використовувались РФ для ведення бойових дій на стороні РФ проти України під час судового розгляду не отримано. Даних про те, що на території м. Бердянськ на початку квітня 2022 року велись бойові дії та ОСОБА_5 брав у них участь, матеріали кримінального провадження не містять.
		Крім того, колегія суддів вважає необхідним зауважити, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», а саме частиною другою передбачено, що правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
		Також, відповідно ч.1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
		Пунктом 6 ст. 1-1 Закону України ««Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_5 зайняв посаду у правоохоронному органі, який був створений окупаційною владою РФ незаконно та внаслідок окупації території м. Бердянська, під час дії воєнного стану в Україні. При цьому, вказані умисні дії він вчинив добровільно, без жодного примусу з боку представників окупаційної влади, про що свідчать пояснення свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , які пояснили, що представники окупаційної влади проводили бесіди з усіма працівниками Бердянського відділу поліції та пропонували зайняти ті ж самі посади у міліції, яку вони створювали на той час, при цьому здебільшого вказували на переваги роботи на їх боці та обіцяли достойну оплату праці. У разі відмови від співпраці з ними вимагали покинути м. Бердянськ, однак іншого виду тиску не чинили. Ті колеги, які не бажали співпрацювати з окупантами, виїхали на підконтрольну Україні територію Запорізької області.
		При цьому колегія суддів відкидає доводи сторони захисту щодо відсутності доказів добровільності дій ОСОБА_5 або вчинення їх під тиском, оскільки вони спростовуються наведеними судом доказами, зокрема - поясненнями свідків щодо обставин їх вербування та зайняття посад у правоохоронному органі, який створювався від імені держави-окупанта РФ.
		Той факт, що стороною обвинувачення не здобуто та не надано суду письмових доказів з приводу виду та назви посади, яку обійняв ОСОБА_5 , не впливає на вірне вирішення питання про його винуватість, оскільки з протоколів про результати негласних слідчих (розшукових) дій вбачається, що під час телефонних розмов сам ОСОБА_5 називав свою посаду, яку він зайняв як «зам начальника ГАИ», до того ж свідки у судовому засіданні пояснили, що вони бачили ОСОБА_5 під час патрулювання на патрульному автомобілі у м. Бердянську після його окупації, а також бачили останнього, одягнутого в однострій та у приміщенні Бердянського відділу поліції у супроводі представників окупаційної влади та керівництва новоствореного незаконного правоохоронного органу.
		За таких обставин, беручи до уваги встановлення кримінальної відповідальності за добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, за спеціальною по відношенню до статті 111 КК України, нормою саме з 15.03.2022, а також той факт, що ОСОБА_5 , вказаний злочин було вчинено після набрання чинності ч.7 ст. 111-1 КК України, проаналізувавши його дії на предмет наявності у них ознак кримінального правопорушення, передбаченого як ст.. 111 ч.2, так і ч.7 ст. 111-1 КК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність перекваліфікувати його дії на ч.7 ст. 111-1 КК України.
		При цьому колегія суддів керується ч.3 ст. 337 КПК України, якою передбачено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Так, вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв`язку, колегія суддів вважає, що всі досліджені докази по справі, які надані суду прокурором, є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого ОСОБА_5 винуватим у вчиненні колабораційної діяльності, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011.
		Окремо колегією суддів встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Про час та дату всіх судових засідань ОСОБА_5 повідомлявся у передбачений законом спосіб через опублікування виклику у газеті «Урядовий кур`єр», оголошення про його виклик також публікувались на офіційному веб-сайті судової влади України, повістка про його виклик вручалась захиснику.
		Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 7 ст. 111-1 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		При призначенні ОСОБА_5 покарання колегія суддів згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Зокрема, колегія суддів враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, які згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, мешкає на тимчасово окупованій території України.
		Окремо колегія суддів враховує, що на момент вчинення злочину у вигляді колабораційної діяльності ОСОБА_5 займав посаду у правоохоронному органі України -Бердянському районному відділі поліції ГУНП у Запорізькій області, за місцем служби характеризувався посередньо, присягав вірно служити Українському народові, однак зрадив присязі, через що був звільнений із служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України про Національну поліцію» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення 23.05.2022.
		На підставі викладеного, беручи до уваги обставини вчиненого ОСОБА_5 злочину, який був ним вчинений у період дії в Україні воєнного стану, та його тяжкість, враховуючи дані біографії обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, вважаючи, що це буде необхідним й достатнім для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як ним самим, так і іншими особами. Підстав для застосування ст.. 69 КК України колегією суддів не вбачається. 
		За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч.7 ст.111-1 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та правоохоронних органах з конфіскацією усього особистого майна, так як вказане покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
		Крім того, враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, який пов`язаний із зайняття ним посади в незаконно створеному правоохоронному органі, на підставі ст. 54 КК, колегія суддів вважає необхідним позбавити останнього спеціального звання - «старший лейтенант поліції».
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 376 КПК України , колегія суддів
		У Х В А Л И Л А:
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк тринадцять років  з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та в  правоохоронних органах на строк  тринадцять років із конфіскацією усього належного йому майна.
		На підставі ст.. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 спеціального звання - «старший лейтенант поліції». 
		Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 .
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_5 не обирати.
		Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_5 : транспортний засіб марки «BMW 528I», № кузова НОМЕР_5 , № двигуна НОМЕР_6 , білого кольору, 2012 року випуску, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_7 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2022, залишити без змін до фактичного виконання вироку суду в частині конфіскацій майна обвинуваченого.
		Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення надіслати захиснику у порядку аб. 6 ч.3 ст. 323 КПК України та вручити прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Головуючий - суддя                                                                      ОСОБА_1 
		Судді                                                                                                       ОСОБА_3 
		                                                                                                    ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...