Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 183/8535/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2023. Зареєстровано: 29.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/183/866/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022221070001360

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 183/8535/22
		№ 1-кп/183/866/23
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 листопада 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:    
		головуючого судді                 ОСОБА_1 ,
		за участю
		секретаря    судових засідань     ОСОБА_2 ,    
		розглянувши в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області (в режимі відеоконференції) кримінальне провадження № 12022221070001360 відносно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, не одруженого, маючого вищу освіту, працюючого у Балаклійському будинку культури на посаді електрика, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого
		обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 1111 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження 
		прокурора                 ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого              ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_5 ,
		 
		встановив:
		 
		24 лютого 2022 року о 05:00 год. за наказом президента Російської Федерації ОСОБА_6 Російська Федерація незаконно вторглась на територію України та здійснила збройний напад, застосовуючи Збройні Сили Російської ведерації та Федеральну службу військ національної гвардії Російської федерації.
		Так, одним із першочергових етапів реалізації злочинного умислу щодо збройного нападу на державу Україна передбачалося здійснення вторгнення найбільш підготовлених та мобільних підрозділів ЗС РФ, у тому числі спеціального призначення, на територію держави Україна для організації силових захоплень та взяття під контроль будівель і споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади України з метою перешкоджання їх нормальній роботі та здійснення силового впливу на їх діяльність; блокування та взяття під контроль військових частин Збройних Сил України (далі ЗС України), Державної прикордонної служби України (далі ДПС України), підрозділів Національної гвардії України (далі НГ України) для перешкоджання їх законній діяльності щодо відсічі збройної агресії РФ, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості; перекриття та блокування авіаційного, транспортного та морського сполучення по території держави Україна з метою недопущення пересування військових підрозділів ЗС України та представників правоохоронних органів для протидії збройній агресії ЗС РФ; пошкодження військових об`єктів ЗС України, які мають важливе оборонне значення та об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення.
		24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено.
		Так, після незаконного вторгнення на територію України збройних сил Російської Федерації, тобто після 24.02.2022, у громадянина України ОСОБА_3 , виник кримінальний протиправний умисел, направлений на організацію та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та збройних формувань, активну участь у таких заходах.
		З цією метою, ОСОБА_3 , перебуваючи на території м.Балаклія Ізюмськогорайону Харківської області, в період часу з 23.06.2022 по 08.09.2022, більш точну дату в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, добровільно надав згоду представникам окупаційної адміністрації РФ на його призначення на посаду спеціаліста по екології та природним ресурсам тимчасової цивільної адміністрації м. Балаклія Харківської області, відповідно до трудового договору № 16-к від 23.06.2022 укладеного між представником роботодавця в особі голови тимчасової цивільної адміністрації м. Балаклія Харківської області ОСОБА_7 , що діяв на підставі наказу голови Ізюмської тимчасової цивільної адміністрації № 002-К від 03.05.2022 та ОСОБА_3 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на співпрацю з державою-агресором, ОСОБА_3 , окрім обов`язків передбаченим трудовим договором № 16-К, здійснював інформаційну діяльність із окупаційною адміністрацією, спрямовану на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та збройних формувань, крім того приймав активну участь у таких заходах.
		Крім того, ОСОБА_3 здійснював облаштування та підключення гучномовців на території тимчасово окупованого міста Балаклія Ізюмського району Харківської області, через які транслювалась російська пропаганда та радіо «ЖИЗНЬ» на хвилі 92.2 FM, створена представниками держави-агресора для розповсюдження ідеології РФ, як держави агресора.
		В судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_3 винним себе у пред`явленому йому обвинуваченні не визнав та показав, що станом на 24 лютого 2022 року він працював на посаді електрика у Балаклійському будинку культури. В березні місяці російські війська ввійшли до м. Балаклії. Виїхати з міста він не міг. Від свого знайомого ОСОБА_8 він взнав, що ведеться набір працівників у окупаційну адміністрацію, що йому ОСОБА_8 і запропонував, але він відмовився. Через деякий час, коли він був у своєму гаражі, до нього прийшов ОСОБА_8 та знову запропонував йому посаду електрика у адміністрації, на що він відмовився. ОСОБА_8 сказав, що тепер до нього можуть прийти інші люди, оскільки він відмовляється. У кінці травня місяця, він був вдома. До нього прийшли шість російських військових зі зброєю, які увійшли в квартиру. Один з військових сказав, що йому потрібно вийти на роботу та направив у його сторону автомат. Потім його вивели з квартири, посадили в автомобіль, одягли на голову мішок та привезли у незнайоме місце. Його завели у підвал, де перебувало ще вісім людей. Через добу утримання, його привели до військового, який запитав, чи не знає він чого він тут перебуває? Він відповів, що не знає, після чого його військовий вдарив по ниркам. Також військовим йому було сказано, що якщо він не погодиться, то вони займуться його сім`єю, дитину депортують, а його кинуть у підвал. Потім вивів його на вулицю і відпустив. 
		Він пішов додому до себе. Був дужу наляканий загрозою своєму життю. Коли прийшов додому, його дружина сказала, що приходили військові та сказали, щоб він прибув у комендатуру. Він прийшов у комендатуру, де зустрів ОСОБА_8 , який сказав, йому, що він буде працювати електриком. Вони пішли в друге приміщення, де він зустрів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які вже працювали. Він почав ходити на роботу, виконуючи обов`язки електрика, замінював розетки та проводив інші роботи, пов`язані з електрикою. Йому відомо, що окупанти налаштовували в адміністрації інтернет. 
		Активної діяльності на мітингах, референдумі він не приймав, політичною діяльністю він не цікавився. 
		Договір №16-к він не підписував, можливо його підписала секретар голови адміністрації Шевченка. Йому було відомо, що такі договори укладалися х іншими працівниками.
		Він працював з понеділка по п`ятницю. Особистого кабінету він не мав. На третьому поверсі був кабінет зв`язківців, які займалися встановленням гучномовців. Він особисто не транслював радіо «ЖИЗНЬ», та не приймав ніякою участі у пропаганді.
		Щодо вилучення комп`ютерної техніки з відділення центру зайнятості м. Балаклії, то він приймав участь у цій події за проханням свого знайомого привести комп`ютер. Коли він приїхав до відділення з іншими хлопцями, то двері у приміщення відкрила жінка, вони зайшли в приміщення, звідки потім виносили комп`ютери. 
		Його керівником на роботі був ОСОБА_8 , який сильно пив алкоголь та часто не виходив на роботу. На одному з перекурів, хлопці сказали, що необхідно обрати його новим начальником. Всі посміялися і розійшлися. Це був такий жарт, його ніхто начальником не обирав, бо ніяких зборів не було, протокол не вівся, будь якого рішення не приймалося.
		Під час роботи в адміністрації він чув, що з боку міського ринку транслювалася музика, але російської пропаганди він не чув.
		Після деокупації він не звертався до правоохоронних органів України про застосування до нього сили з боку військових окупаційної влади.
		Щодо знайдено в нього дома, під час обшуку бейджика з його прізвищем та іменем, пояснив, що бейджик не є його службовим посвідченням. Такий бейджик мали всі працівники адміністрації, на нього зобов`язували всіх працівників фотографуватися. 
		22 вересня 2022 р. біля його будинку його затримали двоє українських військових, посадили в автомобіль та перевезли у невідоме місце, де утримували до 12 жовтня 2022 р. Потім перевезли до відділу поліції у м. Балаклію, а звідти до суду у п. Павлоград, де йому застосували запобіжний захід тримання під вартою. 
		Суд, дослідивиши надані стороною обвинувачення та стоьроною захисту докази, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення беззаперечно підтверджується доказами, які були досліджені в судовому засіданні:
		- показаннями свідка ОСОБА_11 , про те, що до 24.02.2022 року він працював у м. Балаклія начальником відділу культури молоді і спорту Балаклійської міської ради. Під час окупації був у м. Балаклія. Виконував свої обов`язки по утриманню працівників. ОСОБА_12 працював на посаді електрика, як спеціаліст, добре виконував свої обов`язки, до роботи відносився не активно, повинно було його примушувати. Під час окупації він з ОСОБА_13 спілкувався, коли роздавали гуманітарну допомогу нашим людям. Це була українська гуманітарна допомога. Один раз ОСОБА_12 сказав, що його агітували, щоб запрацював у будину культури під окупаційною владою. Зустрічалися з ним у м. Балаклія на вулиці. 
		В один з днів працівників будинку культури м. Балаклії зібрала ОСОБА_14 і сказала, що є необхідність роботи будинку культури, вона призначена окупаційною владою начальником відділу культури. Він відмовввився від співправці. 
		Бачив, що у адміністрації будівлі Балаклійської міської ради на 3 поверсі був кабінет з написом, можливо «Радиоузел». Хто займався підключенням рупорів у центрі Балаклії, де транслювалися російські пісні, не знає. Він в російській адміністративній будівлі не працював, в час окупації він переховувавсявід ворога; 
		- показаннями свідка ОСОБА_15 , про те, що, вона 24.02.2022 року працювала у Балаклійській адміністрації прибиральницею службових приміщень. Після окупації так і залишилася працювати прибиральницею адмінінстрації з 17.06.2022 року по 27.08.2022 р. При окупації вона працювала на окупаційну владу, її покликали і вона вийшла на роботу. Після окупації вона бачила ОСОБА_16 в адміністрації, він ходив по приміщенню. Вона прибирала 2 та 3 поверхи адміністрації ОСОБА_17 . ОСОБА_12 працював на 3 поверсі, там вона його і бачила. Під час окупації в місті на вулиці включали російське радіо, його було добре чутно в районі ринка. 
		- показаннями свідка ОСОБА_18 , про те, що, до 22.02.2022 року він працював сторожем в приміщенні Балаклійській адміністрації, після окупації сидів вдома, допомагав виносити речі з кабінетів працівників. З червня 2022 року він відвідав окупаційну адміністрацію, ед йому запропонували роботу і він почав там працював слюсарем-сантехніком. В приміщенні адміністрації працював і ОСОБА_12 , він був пов`язаний із зв`язком. У нього був кабінет у приміщенні адміністрації Балаклії на 3 поверсі. На вулиці виносили колонки і тоді почала грати музика, на будівлі адміністрації ОСОБА_12 вішав колонки, звідки транслювалося російське радіо; 
		   -показаннями свідка ОСОБА_19 ,про те,що до 24.02.2022 року він працював начальником дільниці в «Укртелекомі». Після окупації до нього звернувся ОСОБА_20 і сказав, що потрібно попрацювати на посаді працівник відділу зв`язку. На 3 поверсі Балаклійської адміністрації окупаційної влади, в одному з кабінетів знаходилися робочі місця працівників відділу зв`язку. ОСОБА_16 знав, він теж був працівником відділу зв`язку у радіостудії на 3 поверсі будівлі Балаклійської адміністрації. Яка посада була у ОСОБА_21 він не знає, але ОСОБА_3 , роздавав розпорядження, які ним виконувалися. Він займався телефонізацією будівлі адміністрації, а ОСОБА_12 вказував де потрібно ставити телефони. Відомо, що гучномовці вішали за вказівкою ОСОБА_8 у липні-серпні. Він, ОСОБА_22 , ОСОБА_23 працювали за вказівками ОСОБА_8 або ОСОБА_24 . У ОСОБА_21 був свій кабінет на третьому поверсі в окупаційній адміністрації Балаклії. З колонок транслювалося російське радіо «ЖИЗНЬ». У серпні ОСОБА_8 звільнився з посади і вони на зборах проголосували за ОСОБА_25 , як за нового начальника. Щоб займатися телекомунікаційними системами потрібна спеціалізація, тому вони також займалися створенням місцевої АТС. Про екологічну посаду ОСОБА_21 йомку нічого не відомо;
		- показаннями свідка ОСОБА_26 ,про те, що, до 24.02.2022 року працював в «Укртелекомі». Після окупації працював з 19.07.2022 року до 09.09.2022 року у окупаційній адміністрації ОСОБА_17 у відділі зв`язку, куди прийшов за проханням ОСОБА_8 . Робочий кабінет був розташований на третьому поверсі в Балаклійській адміністрації у відділі зв`язку. З ним працювали ОСОБА_27 , ОСОБА_23 , керівником був ОСОБА_8 , потім ОСОБА_28 . Раніше ОСОБА_12 давав вказівки від ОСОБА_8 . У ОСОБА_21 була радіостанція на 3 поверсі Балаклійської адміністрації. Зозуля, як начальник, надав накази про телефонізацію будівлі адміністрації. ОСОБА_12 також давав вказівки виносити колонки на вулицю, з колонок велася трансляція російського радіо «ЖИЗНЬ» російською і музики. ОСОБА_12 став начальником комунікацій, після звільнення ОСОБА_8 . Працівники відділу зв`язку провели збори і проголосували за ОСОБА_29 . Кабінет ОСОБА_21 був на третьому поверсі Балаклійської окупаційної адміністрації, в кабінеті був комп`ютер і мікрофон. Коли був інтернет ОСОБА_12 вмикав радіостанцію. ОСОБА_12 показував йому як вмикати радіотрансляцію, як підключати колонки. У групі зв`язку працювали 6 осіб. ОСОБА_3 погодився бути начальником відділу зв`язку;
		- показаннями свідка ОСОБА_30 , про те,що до24.02.2022року працюваву ТОВ«Макросервіс»,ремонтував електроннутехніку.Після окупації ОСОБА_8 сказавйому,щоб віну червнімісяці вийшовна роботув окупаційнійадміністрацію Балакліїна посадуінженера зв`язкуз 29червня.Він погодився,бо можнабуло завідмову попасти«на підвал».Начальником відділузв`язку був ОСОБА_8 ,разом зним працювали ОСОБА_27 , ОСОБА_25 та інші. У ОСОБА_21 був свійкабінет,була радіорубкаі вінвідповідав заколонки навулиці,трансляцію черезінтернет радіо.Коли ОСОБА_12 став начальником,то віндавав вказівки.За ОСОБА_16 на зборахпроголосували,як заначальника,всі члениколективу. Вони проводили лінію для колонок на стовпах, біля приміщення адміністрації. ОСОБА_12 також приймав участь у підключенні колонок, а вони проводили дріт для зв`язку. ОСОБА_12 вмикав ретрансляцію російського радіо «ЖИЗНЬ», яке транслювало пісні і правила здавання в полон російським військовим. Кабінет ОСОБА_21 був на 3 поверсі, у лівому крилі, на дверях була табличка « ОСОБА_31 . Ответственный Зозуля»;
		-показаннями свідка ОСОБА_32 , про те, що березні 2022 року до окупації він працював на цементному заводі, після окупації працював у адміністрації окупаційної влади, якою керував ОСОБА_33 . В адміністрації він відновлював внутрішній телефонний зв`язок, працював у відділі зв`язку. ОСОБА_12 був начальником відділу зв`язку в адміністрації. На посаду його обрали на зборах працівників відділу зв`язку. ОСОБА_25 працював разом з ними, носив техніку, грузив гуманітарну допомогу. ОСОБА_12 давав вказівки щодо проведення робіт. В адміністрації було змонтовано радіостудію, яка транслювала російське радіо «ЖИЗНЬ», на вулиці на будівлі адміністрації повісили колонки. Радіостудія була розташована на третьому поверсі і звідти йшла трансляція радіо «ЖИЗНЬ». Радіостудією керував ОСОБА_28 . ОСОБА_34 встановлювали перед будівлею адміністрації
		Адміністрацією керували цивільні люди. Він чув у розмовах про особу, що мала вплив на керівництво, з позивним « ОСОБА_35 », але його не знає. Особа з позивним « ОСОБА_36 » був заступник голови окупаційної адміністрації м. Балаклії Шевченка. Збори про обрання нового керівника відділу зв`язку проводилися, чи складався протокол зборів, він не пам`ятає,. Наказу про призначення ОСОБА_25 начальником, він не бачив, але всі сприйняли, що начальним призначено ОСОБА_25 ;
		-показаннями свідка ОСОБА_37 , про те, що до окупації ОСОБА_17 працювала сторожем у територіальному центрі соціальної допомоги. Під час окупації також приглядала за будівлею. Вона знає ОСОБА_16 і ОСОБА_8 . Вони приїхали до будівлі територіального центру та сказали їй, що забирають оргтехніку з центру. Вона заперечувала, а ОСОБА_8 показав якийсь документ. Вони зайшли в приміщення територіального центру і почали виносити оргтехніку. ОСОБА_12 збирав оргтехніку разом з іншими особами. ОСОБА_12 поводив себе звичайно, люди говорили, що ОСОБА_12 працює в адміністрації окупаційної влади;
		     -показаннями свідка ОСОБА_38 , про те, що ОСОБА_16 знає, вони добре знайомі, ОСОБА_12 допомагав йому у домашніх справах по електриці. Під час окупації м. Балаклії він бачив його біля будівлі адміністрації. Також він спілкувався з ОСОБА_8 та іншими представниками окупаційної влади. Бачив, що ОСОБА_25 по місту їздить з ОСОБА_8 . Він чув у м. Балаклія радіо «ЖИЗНЬ». Він знає про участь ОСОБА_21 у організації трансляції радіо. Бачив фото довідки, де ОСОБА_21 можна було забирати оргтехніку, у приміщенні окупаційної адміністрації бачив руських у військовій формі;
		-показаннями свідка ОСОБА_39 , про те, що вона ОСОБА_16 знає як знайомого її чоловіка, знає, що той працював у окупаційній адміністрації. Вона бачила як ОСОБА_12 чіпляв гучномовці на стовпи біля окупаційної адміністрації, з гучномовців звучали радянські пісні та заклики про співпраці з окупаційною владою;
		- показаннями свідка ОСОБА_40 , про те, що знає ОСОБА_16 , так як працювали разом у будинку культури. ОСОБА_12 там працював електриком. Під час окупації бачив ОСОБА_16 , питав його чи є інтернет у місті. В окупаційній адміністрації була пропускна система. У місті транслювалося російське радіо «ЖИЗНЬ», але він його не слухав. Може охарактеризувати ОСОБА_16 як добру людину, чуйну. Щоб ОСОБА_12 агітував за РФ він не бачив, чим займався ОСОБА_12 в окупаційній адміністрації, не знає;
		-показаннями свідка ОСОБА_41 , про те, що вона цивільна дружина і мати спільної дитини з ОСОБА_13 , вони живуть разом. Під час окупації м. Балаклії з початку липня по день звільнення міста, ОСОБА_12 працював у окупаційній адміністрації. Перед цим до них додому двічі приходили російські військові, перший раз шукали для роботи в адміністрації електрика, на що ОСОБА_42 відмовив, другий раз прийшли зі зброєю додому, що б ОСОБА_3 вийшов на роботу. Він відмовився працювати, на що військові сказали, що заберуть її до поліції і погрожували. Вони були проінформовані про їх сім`ю. ОСОБА_16 двічі затримували і тримали у себе, хотіли, щоб він з ними працював, сам він не влаштовувався на роботу. Після звільнення м. Балаклії від окупації ОСОБА_3 був вдома. 22.09.2023 року його забрали військові та посадили у автомобіль білого кольору і кудись відвезли. Потім вона дізналася, що ОСОБА_3 перебуває у слідчому ізоляторі. Їй не відомо чим займався ОСОБА_3 у окупаційній адміністрації. Російської атрибутики вдома у них не було. Прихильності до окупантів чоловік не виказував, говорив, що йому гидко бути серед них. Чоловік працював тому, що вони знали де він живе, вона сприймала погрози росіян реально. Вона не виїхала з м. Балаклії, бо не змогла, авто було поломане, вільних місць в автобусах під час евакуації не було. 
		Російські військові приходили у травні, прийшло 3 військовослужбовця шукали ОСОБА_16 , вони забрали його з собою. Через добу ОСОБА_3 , прийшов додому, де був він не говорив, потім сказав, що сидів у підвалі і його виводили на допити. Тижнів через 2 знову прийшли російські військові з автоматами, 3 чоловіка зайшли в кімнату, шукали знову ОСОБА_3 , сказали, що у разі відмови чоловіка вийти на роботу, може постраждати його сім`я. ОСОБА_12 в цей час був у гаражі, говорив, що не хоче співпрацювати з окупаційною владою. Військові сказали, щоб ОСОБА_12 прийшов до них, а то буде погано сім`ї. На другий день ОСОБА_12 пішов та повернувся через день. Військові сказали ОСОБА_3 , що на нього написали заяву, що він підтримує Збройні сили України. ОСОБА_12 пішов працювати через місяць після останнього приходу російських військових. Їй не відомо яку посаду займав ОСОБА_12 у адміністрації, заробітну платню не приносив, гуманітарну допомогу не приносив. Коли ОСОБА_12 повернувся, після того, як його забрали російські військові, то сказав, що в нього болить живіт. У ОСОБА_21 на утриманні 2 неповнолітніх дітей, мати його померла, батько сильно хворіє;
		-показаннями свідка ОСОБА_43 ,про те,що він є братом дружини ОСОБА_21 , знає його добре. До окупації ОСОБА_12 працював. 02.03.2022 року ОСОБА_17 була окупована, йому не відомо щоб ОСОБА_12 працював у окупаційній адміністрації, після звільнення м. Балаклії ОСОБА_12 був вдома. В кінці вересня 2022 року ОСОБА_16 забрали до Служби Безпеки України і тепер він перебуває у слідчому ізоляторі. На утриманні у ОСОБА_21 є діти, його сестра, батько віком за 80 років. В кінці травня 2022 року йому подзвонила його сестра і сказала, що ОСОБА_16 забрали російські військові. Через день ОСОБА_12 прийшов додому і сказав, що його тримали у «каталашкі», він був брудний. Через 2 тижні сестра сказала, що його знову забрали російські військові. Йому не відомо, щоб ОСОБА_12 підтримував окупаційну владу, закликів підтримувати росіян у ОСОБА_21 не було, він має негативне відношення до війни. ОСОБА_12 до окупації працював у будинку культури.
		Під час окупації сестра жила до кінця квітня з батьками. Зозуля в той час жив у квартирі, через час сестра переїхала до ОСОБА_21 на квартиру. Потім вона розповідала, що ОСОБА_16 забрали на роботу російські військові, без його згоди;
		- показаннями свідка ОСОБА_44 , про те, що ОСОБА_12 його товариш, знає його з дитинства, вони є сусідами. ОСОБА_16 характеризує позитивно, як нормальну, відповідальну людину. Його позиція була українською до переходу до Росії він не закликав. Знає також і ОСОБА_8 , що працював у м. Балаклія, він проросійський. Йому відомо, що ОСОБА_16 забирали російські військові, потім він повернувся. Спеціалістами у адміністрації керував ОСОБА_8 . Йому не відомо про те, щоб ОСОБА_12 агітував за окупантів. Жінка ОСОБА_21 жила в м. Балаклії у різних районах;
		- показаннями свідка ОСОБА_45 про те, що він до окупації мешкав у м. Балаклія. Під час окупації він працював фотографом та протягом двох місяців літа 2022 року він мав кабінет №128 у приміщенні окупаційної адміністрації. Він фотографував на посвідчення працівників окупаційної адміністрації, серед яких пам`ятає і ОСОБА_25 . Особисто з ним не знайомий, але знає, що ОСОБА_12 працював у цьому ж приміщенні адміністрації у відділі зв`язку, про що також було написано у його службовому посвідченні; 
		- показаннями свідка ОСОБА_46 про те, що вона в період окупації м. Балаклії працювала в окупаційній адміністрації м. Балаклії. Знає ОСОБА_3 візуально, бо він працював у адміністрації, де налагоджував зв`язок. ОСОБА_12 укладав трудовий договір з окупаційною адміністрацією, але яка в нього посада була в договорі вона не пам`ятає. Трудовий договір обов`язково вкладали всі працівники окупаційної адміністрації за вимогою самої адміністрації; 
		- оглядом місця події, приміщення Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області, проведено 14-15, 17 вересня 2022 р., в ході якого було оглянуто приміщення, зафіксовано результати перебування у приміщенні представників окупаційної влади. Проведений огляд підтверджує місце роботи ОСОБА_3 під час тимчасової окупації м. Балаклії Російською Федерацією. Під час огляду було вилучено трудові договори №16-к від 23.06.2022 р., укладених російською мовою, між головою Тимчасової цивільної Адміністрації м. Балаклії Харківської обл. ОСОБА_7 та ОСОБА_3 з прийняттям його на посаду спеціаліста по екології та природнім ресурсам, копією паспорта та копією довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім`я ОСОБА_3 ; 
		- оглядом речових доказів від 03.10.2022 р. та самими речовими доказами : двома трудовими договорами №16-к від 23.06.2022 р., укладених російською мовою, між головою тимчасової цивільної адміністрації м. Балаклії Харківської обл. ОСОБА_7 та ОСОБА_3 про прийняття ОСОБА_3 на посаду спеціаліста по екології та природнім ресурсам Тимчасової цивільної Адміністрації м. Балаклії Харківської області, копією паспорта, копією довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_3 ; 
		- обшуком за місцем проживання ОСОБА_3 , проведеним 17.11.2022 за адресою АДРЕСА_1 , під час проведення якого було вилучено посвідчення на ім`я ОСОБА_3 , видане окупаційною адміністрацією міста Балаклії;
		- речовими доказами : посвідченням виданого на ім`я ОСОБА_3 , складеного російською мовою, відповідно до якого він працював у відділі зв`язку, та яке було видане окупаційною адміністрацією міста Балаклії, і було вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 .
		Судом досліджено версію сторони захисту, яку виказав обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 , про те, що ОСОБА_3 був вимушений сторонніми особами, серед яких були і озброєні військовослужбовці Російської Федерації, приступити до роботи в окупаційній адміністрації м. Балаклії. Таке рішення він прийняв, щоб забезпечити безпеку своїх близьких, які залишалися у місті. ОСОБА_3 не виконував будь-яких активних дій в підтримку окупаційної влади, не виходив на мітинги, не розповсюджував ворожу символіку у місті. Він проводив роботи у приміщенні адміністрації, ніяк не пов`язаних з трансляцією радіо «ЖИЗНЬ».
		Версію сторони захисту, щодо невинуватості ОСОБА_3 суд розглядає як позицію захисту, обрану згідно правил КПК України, та вважає її недоведеною та необгрунтованою. Вказана версія спростовується беззаперечними доказами сторони обвинувачення про безпосередню участь ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення - колабораційній діяльності. 
		Судом беззаперечно встановлено особисту участь ОСОБА_3 у організації та проведенні заходів політичного характеру, які виразилися у публічній підтримці окупаційної влади держави агресора, шляхом співпраці на посаді начальника відділу зв`язку окупаційної адміністрації м. Балаклії, з окупаційною владою держави агресора Російської Федерації, надавання розпоряджень підлеглим працівникам на забезпечення організації і проведення заходів політичного характеру  створення технічних умов та забезпечення трансляції російського радіо «ЖИЗНЬ» та у організацйії інформаційної діяльності  запуску трансляції російського радіо «ЖИЗНЬ» на тимчасово окупованій території м. Балаклія, які виразилися у активній діяльності ОСОБА_3 шляхом добровільної згоди на співпрацю та самостійного вчинення вказаних дій, маючи при цьому обєктивну можливість уникнути такої діяльності. 
		Крім того обвинуачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 вказали, що після звільненя м. Балаклія від окупантів, самого ОСОБА_3 у вересні місяці, біля його будинку, затримали двоє українських військових, які не назвали себе, посадили в автомобіль та відвезли до фільтраційного табору, де утримували. Через деякий час його перевезли до виправної колонії у м. Первомайську, звідти 13.10.2022 перевезли до відділу поліції м. Павлограда. 14.10.2022 у суді м. Павлограда ОСОБА_3 обрали запобіжний захід тримання під вартою. Таким чином строк тримання під вартою ОСОБА_3 повинен обліковуватися з дня його затримання військовими у м. Балаклія. Захиснику не вдалося добути докази незаконного затримання ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні злочину та перебування ОСОБА_3 під вартою, оскільки на його запити правоохоронні органи обгрунтованої відповіді не надали. 
		Суд вважає, вказані події з затримання ОСОБА_3 та поміщення його під варту є версією сторони захисту, щодо забезпечення права на захист обвинуваченого, однак нічим беззаперечно не обгрунтованою. Суд вважає, що захисник ОСОБА_5 не був позбавлений можливості здійснювати свої повноваження, відповідно до ст. ст. 45, 46 КПК України, що не перешкоджало йому збирати та надавати суду докази, в підтвердження своєї позиції про обставин примусу ОСОБА_3 до співпраці і його незаконного затримання, на які він посилався під час судового розгляду. 
		Щодо показань свідка ОСОБА_47 , про те, що ОСОБА_3 примушували до співпраці військові Російської федерарації, то суд відноситься до них критично. Вважає їх суб`єктивною оцінкою подій самим свідком. Суд встановив, що ОСОБА_48 , про події з ОСОБА_3 , стало відомо від сестри ОСОБА_3 , чоловіком якої є свідок, та який в силу родининих стосунків з обвинуваченим, можливо сприяє його поведінці. При цьому показання свідка нічим об`єктивно не підтвердженні і суд позбавлений можливості їх перевірити. 
		Показання свідка  ОСОБА_44 , про те, що ОСОБА_12 має проукраїнську позицію та позитивно характеризується, а також про те, що йому відомо, що ОСОБА_16 забирали російські військові, потім він повернувся, суд сприймає критично. Такі показання свідчасть тільки про характеристку ОСОБА_3 , як людини і не можуть сприйматися судом, як докази невинуватості ОСОБА_3 у колабораційній діяльності. Крім того, свідок не вказав звідки йому було відомо, що ОСОБА_3 забирали російські військові і з якою метою;
		Показання свідка ОСОБА_41 , про те, що ОСОБА_3 примушували силою до роботи у окупаційній адміністарції російські військові, суд оцінює критично. Як вказала свідок, вона жила однією сімєю з ОСОБА_3 , який розповідав їй про його примус до роботи. Таким чином свідок, на думку суду, має упереджене відношення до обвинуваченого. Крім того суд вважає, що показання свідка грунтуються на розповідях обвинуваченого про його примус до роботи у окупаційній адміністрації. Перевірити достовірність показань свідка про вплив російський військових на ОСОБА_3 , суд позбавлений можливості за відсутністю будь яких беззаперечних доказів в підтвердження показів свідка.
		Судом встановлено, що стороною захисту будь-яких доказів в підтвердження версій, щодо фізичного, психологічного примусу ОСОБА_3 військовиви окупаційної влади, повязаної з Російською Федераціїю до співпраці з окупаційною владою та протизаконного його затримання і утримання правоохоронними органами української влади у вересні місяці 2022 року, суду надано не було.
		Посилання захисника на неможливість самостійного збирання доказів, щодо невинуватості ОСОБА_3 , суд сприймає, як поведінку, обрану захисником та обвинуваченим при здійсненні певних процесуальних дій, в межах повноважень адвоката та захисинка, які передбачені КПК України.
		Відповідно ч. 1 ст. 47 КПК України : захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого. 
		Таким чином суд встановив, що всі вище перелічені докази, надані стороною обвинувачення, суд визнає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірними, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного, та є беззаперечними для визнання винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		Судом не встановлено порушень вимог кримінально-процесуального закону під час досудового розслідування, які б могли перешкодити ухваленню вироку, а тому, за відсутності розумних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_3 , суд вважає доведеною його вину в інкримінованому злочині.
		Суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину встановленою та доведеною, і його дії за пред`явленим обвинуваченням слід кваліфікувати за ч. 6 ст.1111 КК України, як колабораційна діяльность, а саме організаці та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та збройних формувань, активна участь у таких заходах.
		При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та його суспільно небезпечні наслідки, сукупність усіх обставин у справі, дані про особу обвинуваченого.
		Пом`якшуючих покарання обставин судом не встановлено .
		Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
		Суд, враховує, що вчинений ОСОБА_3 злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, виходячи з таких обставин, суд вважає, що покарання ОСОБА_3 не може бути призначено мінімальне в межах санкції ч. 6 ст. 1111 КК України, а враховуючи характеризуючи дані обвинуваченого суд вважає, що ОСОБА_3 не може бути призначене максимальне покарання передбачене санкцією ч. 6 ст. 1111 КК України. 
		Суд, керуючись ст. 50 КК України, виходячи з поняття покарання та його цілей, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання виключно у виді позбавлення волі, в рамках санкції ч. 6 ст. 1111 КК України, пропорційно до ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і достатнього для його виправлення. 
		Суд, не находить підстав для призначення ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням, або нижче найнижчої межі відповідно до ст. 69 КК України, оскільки такі підстави у суду відсутні.
		Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. ст. 100, 374 КПК України.
		На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 373, 374, 375 КПК України, суд, -
		ухвалив:
		 
		визнати винуватим  ОСОБА_3  у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 1111 КК України та призначити покарання у виді позбавленням волі строком одинадцять років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги строком одинадцять років, з конфіскацією всього належного йому майна.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обраховувати з 14 жовтня 2022 року. 
		Зарахувати у строк відбування покарання час знаходження під вартою  ОСОБА_3  з 14 жовтня 2022 року, з розрахунку день за день.
		Запобіжний захід тримання під вартою залишити  ОСОБА_3  до вступу вироку в законну силу.
		Речові докази : «Трудовой договор № 16-к» от 23 июня 2022 г. на 4 арк. в 2 примірниках, посвідчення на ім`я ОСОБА_49 залишити у справі. 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копії вироку направити прокурору, обвинуваченому негайно, після його проголошення.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...