Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/5440/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2023. Зареєстровано: 29.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2023.
Дата набрання законної сили: 30.12.2023
Номер судового провадження: 1-кп/337/381/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023080000001414

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		29.11.2023 
		ЄУН 337/5440/23
		Провадження №1-кп/337/381/2023
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 листопада 2023 року     Колегія суддів Хортицького районного суду міста Запоріжжя в складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю секретаря ОСОБА_4 , 
		прокурора ОСОБА_5 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 30.08.2023 року за №22023080000001414, за обвинуваченням 
		    ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Армянськ АР Крим, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		   у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,
		ВСТАНОВИЛА:
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом. 
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_8 та інші невстановлені на цей час представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 року, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 року та вимогам 4. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 року № 36/103, від 16.12.1970 року № 2734 (XXV), від 21.12.1965 року № 2131 (XX), від 14.12.1974 року № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів збройних сил (далі  зс) РФ на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації. 
		24.02.2022 року, на виконання вищевказаних наказів, військовослужбовці зс РФ, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі значної частини Василівського та Пологівського районів Запорізької області. 
		24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на час ухвалення вироку. 
		Приблизно 14.11.2022 року громадянин України ОСОБА_7 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Сімферополь АР Крим, діючи умисно, на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, шляхом добровільного підписання контракту про проходження військової служби в зс РФ та вступу до 810 окремої гвардійської ордена Жукова бригади морської піхоти військово-морського флоту Російської Федерації (далі - 810 бригада), з метою подальшої безпосередньої участі у бойових діях проти зведених підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії та Національної поліції України, які здійснювали захист суверенної території України від переважаючих сил збройних формувань держави-агресора. 
		Реалізувавши свій злочинний умисел та ставши учасником зс РФ, ОСОБА_7 , був призначений військовим керівництвом на посаду, мовою оригіналу: «стрелка 3 отделения морской пехоты взвода морской пехоты роты морской пехоты 5 батальона морской пехоты» (усиления) (ВУС-100915М, «матрос»)», (в/ч НОМЕР_1 ). Після чого, приблизно 20.11.2022 року ОСОБА_7 було назначено на посаду стрільця 2-го відділення 2-го взводу 2-ої роти 3-го батальйону 810 бригади морської піхоти, у зв`язку з чим останній отримав військову форму, особисту вогнепальну стрілецьку зброю - АК-74 та боєкомплект до нього. 
		У третій декаді листопада 2022 року ОСОБА_7 отримав наказ від військового керівництва зс РФ про передислокацію на тимчасово окуповану територію Генічеського району Херсонської області, де брав участь в оборонних заходах та утриманні окупованих територій, та в подальшому 04.08.2023 року - на тимчасово окуповану територію Пологівського району Запорізької області. 
		05.08.2023 року ОСОБА_7 , перебуваючи на тимчасово окупованих територіях поблизу с. Роботине Пологівського району Запорізької області, діючи умисно, на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, та на виконання наказу військового керівництва збройного формування - 810 бригади морської піхоти зс РФ (в/ч НОМЕР_1 ), перебуваючи в районі прямих бойових дій та здійснюючи оборону рубежів з метою утримання тимчасово окупованих територій Запорізької області, озброєний належним йому автоматом АК-74 та боєприпасами до нього, в лісосмузі біля АДРЕСА_2 , прийняв безпосередню участь у бойових діях проти підрозділів сил оборони України. Під час мінометного обстрілу лісосмуги біля АДРЕСА_2 , приблизно о 22:00 год., ОСОБА_7 здійснив пересування в бік свого підрозділу, однак переплутавши напрям руху, потрапив до бойових позицій Збройних Сил України. Після чого був затриманий військовослужбовцями Збройних Сил України та доставлений до ДУ «Запорізький слідчий ізолятор». 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що свою вину у пред`явленому обвинувачені він визнає, водночас заперечує проти того, що він приймав безпосередню участь у бойових діях проти підрозділів ЗСУ. Суду пояснив, що він, будучи громадянином України та проживаючи на тимчасово окупованій території АР Крим у м. Армянськ, добровільно підписав контракт на проходження військової служби в збройних силах РФ та 14.11.2022р. був зарахований до списків особового складу 810 бригади морської піхоти зс РФ, в/ч НОМЕР_1 , рядовим. На початку дії контракту пройшов навчання щодо володіння та користування зброєю. Після цього, приблизно 22.11.2022р. був передислокований до Генічеського району Херсонської області, де, будучи озброєний автоматом, на стороні збройних формувань РФ, до 04.08.2023р. охороняв місцеву дамбу, чергував на блокпостах, перевіряв автомобілі, виконував інші накази командування зс РФ з метою утримання цієї території під контролем зс РФ. 04.08.2022р. їх взвод був передислокований у Запорізьку область, де в районі с.Роботине за наказом командування їх підрозділ повинен був зайняти оборону у лісосмузі, окопатися та чекати подальших вказівок командування з метою утримання цієї території під контролем зс РФ. 05.08.2023р., в ході бойового зіткнення зс РФ зі Збройними Силами України, під час обстрілу, він віддалився від своїх позицій та був взятий в полон військовими ЗСУ. Під час потрапляння в полон у нього при собі було дві гранати та аптечка. Безпосередню участь у бойових діях проти підрозділів сил оборони України ніколи не приймав. Зазначив, що ставиться до скоєного негативно.
		Незважаючи на те, що фактично обвинувачений ОСОБА_7 вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні за ч.2 ст.111 КК України визнав частково, суд вважає, що його вина повністю підтверджується сукупністю зібраних у встановленому порядку і безпосередньо дослідженихсудом допустимих та належних доказів.
		Так, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він є військовослужбовцем, проходить службу в складі Збройних Сил України, займає посаду стрільця в/ч НОМЕР_2 . Влітку 2023 року, дату не пам`ятає, під час несення служби на позиціях ЗСУ поруч з АДРЕСА_2 , ввечері, у сутінках, на їх позицію вийшов обвинувачений ОСОБА_7 , який був у формі, без зброї та повідомив, що він з 2 взводу. Потім він зрозумів, що ОСОБА_7 зі складу зс РФ. Після цього його відвели до командування.
		Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він євійськовослужбовцем,проходить службув складіЗбройних СилУкраїни,є гранатометникомв/ч НОМЕР_2 .У серпні2023року,точну датуне пам`ятає,коли вінніс службу в складі ЗСУ на позиції поруч з АДРЕСА_2 , після бою, який тривав весь день та протягом якого ЗСУ тримали оборону від штурму зс РФ, на їх позиції вийшов ОСОБА_7 . Спочатку він подумав, що це військовослужбовець ЗСУ, потім зрозумів, що він зі складу зс РФ. Він був у формі, без зброї, супротиву не чинив, з ним спілкувався військовослужбовець ОСОБА_9 .
		Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він є військовополоненим з 06.08.2023р. Познайомився з ОСОБА_7 у листопаді 2022 року у військкоматі м. Сімферополя АР Крим, де він підписав контракт на проходження військової служби в збройних силах РФ. Після цього він був зарахований до особового складу в/ч НОМЕР_1 , в складі якої був відправлений до м. Севастополь, де також проходив службу ОСОБА_7 22.11.2022р. їх взвод, в якому був він та ОСОБА_7 , відправили до Херсонської області, де неподалік від с. Новий Труд вони охороняли місцеву дамбу, чергували на блокпостах, доглядали автомобілі, які рухались між селами. 04.08.2023р. їх взвод передислокували у Запорізьку область, де командування наказало зайняти оборону та окопатися. Участь в бойових діях не приймали. Останній раз бачив ОСОБА_7 вранці 05.08.2023р. на позиції, яку вони займали в лісосмузі біля с. Роботине Запорізької області. Потім в цей день почався бій між ЗСУ та зс РФ. Потім йому стало відомо, що ОСОБА_7 під час бою заблукав в лісосмузі та вийшов на позицію ЗСУ, де його взяли в полон. 06.08.2023р. він теж потрапив в полон ЗСУ.
		Крім того, в ході судового розгляду були дослідженні письмові докази, які були зібрані в ході досудового розслідування.
		Так, згідно даних, які містяться в протоколі огляду від 01.09.2023р., об`єктом огляду є інформація, розміщена у Всесвітній мережі Інтернет щодо «810 бригади морской пехоты». Зокрема, за результатами пошуку інформації в мережі Інтернет було здійснено перехід на сторінку з заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 отдельная ІНФОРМАЦІЯ_4 », на якій опубліковано відомості про роки на службі бригади, приналежність, про війни/битви, структуру, озброєння тощо. Після огляду статті, її зміст було зафіксовано на скріншотах та здійснено повне збереження Web-сторінки у форматі «.pdf». Також оглянуто сторінку з заголовком ««возрождают» 810-ю бригаду ІНФОРМАЦІЯ_5 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Зафіксовано її зміст у вигляді скріншотів.
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.09.2023р., свідок ОСОБА_11 серед пред`явлених йому на 4 фото чоловічих облич, впізнав на фото №2 ОСОБА_7 , як чоловіка, який служив разом з ним в в/ч НОМЕР_1 , 3 батальйон, 2 рота, 2 взвод, але в різних відділеннях. 05.08.2023р. ОСОБА_7 потрапив до полону. 
		Під час вказаної слідчої дії здійснювалась безперервна відеофіксація, яка записана наDVD-Rдиск,який бувдолучений допротоколу якдодаток табув відтворенийта досліджений в ході судового розгляду. 
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.09.2023р., свідок ОСОБА_9 серед пред`явлених йому на 4 фото чоловічих облич, впізнав на фото №3 ОСОБА_7 , як чоловіка, якого він знає як ОСОБА_12 з Криму, який 05.08.2023р. ввечері прийшов на їх позиції, де потрапив в полон.
		Під час вказаної слідчої дії здійснювалась безперервна відеофіксація, яка записана наDVD-Rдиск,який долученодо протоколуяк додаток,був відтворенийта досліджений в ході судового розгляду. 
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.09.2023р., свідок ОСОБА_10 серед пред`явлених йому на 4 фото чоловічих облич, впізнав на фото №1 ОСОБА_7 , як ОСОБА_12 з Криму, який 05.08.2023р. ввечері прийшов на їх позиції, де й потрапив в полон.
		Під час вказаної слідчої дії здійснювалась безперервна відеофіксація, яка записана наDVD-Rдиск,який долученодо протоколуяк додаток,був відтворенийта досліджений в ході судового розгляду. 
		Згідно з даними, які містяться у супровідному листі начальника ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» МЮУ від 15.09.2023р. за №2/9-6754, на запит начальника СВ УСБУ в Запорізькій області №59/14/8613 від 15.09.2023р., останньому були направлені особисті речі та документи, які були передані представниками ІНФОРМАЦІЯ_7 разом з військовополоненим ОСОБА_7 , а саме: штани військові камуфляжні, копія виписки з наказу №241 від 15.11.2022р.
		Згідно з протоколом огляду від 19.09.2023р., проведено огляд документу під назвою «выписка из приказа командира войсковой части НОМЕР_1 (по строевой части) 15 ноября 2022 г. №214», в ході якого встановлено, що в абзаці першому вказаного документу зазначено, мовою оригіналу: «Гвардии рядового ОСОБА_7 , личный номер AB-632105 прибывшего из пункта отбора на военную службу по контракту г. Симферополь, назначенного приказом командующего войсками Южного военного округа (по личному составу) от 4 ноября 2022 г №781 дсп на воинскую должность стрелка 3 отделения морской пехоты взвода морской пехоты роты морской пехоты батальона морской пехоты (усиления), 14 ноября 2022 г. зачислить в списки личного состава части и на все виды обеспечения, 14 ноября 2022 г. заключившего первый контракт на 6 месяцев, 14 ноября 2022 г. полагать принявшим дела и должность стрелка 3 отделения морской пехоты взвода морской пехоты роты морской пехоты 5 батальона морской пехоты (усиления) (ВУС-100915М, «матрос») и вступившим в исполнения обязанностей по воинской должности».
		Вказаний документ долучений до протоколу огляду та був досліджений під час судового розгляду.
		Згідно з протоколом огляду від 19.09.2023р., проведено огляд речей, які належать гр. ОСОБА_7 , в результаті якого встановлено, що предметами, що оглядаються є предмети ззовні схожі на військову камуфляжну форму збройних сил Російської Федерації, а саме: предмет болотно-зеленого кольору ззовні схожий на військові штани з нашитими кишенями та ґудзиками зі слідами використання.
		Постановою слідчого від 19.09.2023р. копія виписки з наказу №214 від 15.11.2022р., завірена підписом «Временно исполняющий обязаности начальника штаба войсковой части НОМЕР_1 , підполковник ОСОБА_13 » та камуфляжні штани визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
		Згідно з даними, які містяться у супровідному листі т.в.о.заступника начальника 2 відділу ГВКР УСБУ в Запорізькій області від 13.09.2023р. за вих. 59/2/2-9131, для долучення до матеріалів кримінального провадження начальнику СВ УСБУ в Запорізькій області надіслано копії сторінок паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 05.02.2010р. на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Постановою слідчого від 14.09.2023р. фотокопію паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом та визначено зберігати в матеріалах кримінального провадження. Вказану фотокопію паспорту досліджено в ході судового розгляду.
		Згідно з протоколом огляду від 20.09.2023р., проведено огляд інформації, яка розміщена в мережі Інтернет, що стосується дійсності громадянства України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зокрема, в ході огляду офіційного сайту Державної міграційної служби України за адресою посилання: «https://dmsu.gov.ua/», за допомогою електронного сервісу: «Перевірка недійсних документів» та після введення даних паспорту громадянина України, а саме серії - « НОМЕР_4 » та номеру документу - « НОМЕР_5 », що належить ОСОБА_7 , виявлено відомості: «Документ: Паспорт громадянина України серія НОМЕР_6 - Інформація про визнання недійсним документ в базах даних ДМС відсутня». Таким чином, проведеним оглядом встановлена відсутність інформації щодо визнання недійсності паспорта громадянина України ОСОБА_7 . Паспорт громадянина України ОСОБА_7 є дійсним, інформація про припинення громадянства у вигляді його втрати або виходу із громадянства ОСОБА_7 відсутня.
		Згідно з протоколом огляду від 22.09.2023р., в присутності підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_6 , проведено огляд фотокопії паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_3 . В ході огляду ОСОБА_7 пояснив, що дані фотокопії документа є дійсно фотознімками його паспорта, оригінал якого на теперішній час знаходиться за адресою, де проживає його колишня цивільна дружина, а саме м. Обнінськ Московської області РФ, від громадянства України не відмовлявся, будь-які документи з цього приводу до відповідних органів не подавав.
		Водночас слідзазначити,щонадані стороною обвинувачення такі матеріали та процесуальні документи, як: витяг з ЄРДР, повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення, доручення про проведення досудового розслідування, повідомлення про початок досудового розслідування, постанову про створення групи слідчих, постанову про призначення групи прокурорів, постанову про доручення проведення слідчих (розшукових) дій, повідомлення про підозру, повідомлення про завершення досудового розслідування, протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111КК України, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами.
		Крім того судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку РФ частини території України є загальновідомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування,  а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування. 
		Також не потребує доказуванню, що 24.02.2022р.Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого неодноразово продовжувалась, і який продовжує існувати на час ухвалення цього вироку.
		Дослідивши всебічно, повно, об`єктивно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний із зазначених доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, знайшла своє повне підтвердження в ході судового провадження.
		При цьому суд вважає, що досудове розслідування по даномукримінальному провадженнюбуло проведеноуповноваженими посадовимиособами здотриманням правилта процедур,встановлених дляпроведення слідчихдій.У судунемає сумнівівв йогооб`єктивності тадостовірності,а добутів йогоході доказиє належнимита допустимими,повністю узгоджуютьсяміж собою,і вдостатній міріпідтверджують винуобвинуваченого вскоєнні вказаногокримінального правопорушення,у зв`язкуз чимсуд приймаєїх заоснову припостановленні даноговироку.Жодних доводів щодо неналежності та недопустимості вищевказаних доказів сторона захисту в ході судового розгляду не заявляла.
		При ухваленні вироку суд бере до уваги показання самого обвинуваченого ОСОБА_7 в частині добровільного підписання ним в листопаді 2022 року контракту про проходження військової служби в зс РФ, подальшої участі в складі зс РФ в оборонних заходах на тимчасово окупованих територіях Генічеського району Херсонської області, виконання наказів військового керівництва зс РФ (в/ч НОМЕР_1 ) в районі прямих бойових дій в Пологівському районі Запорізької області. 
		При цьому, такі показання обвинуваченого узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_11 в тій частині, що, після підписання ними контракту про проходження військової служби в зс РФ у листопаді 2022 року, він та ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцями зс РФ, брали участь у військових заходах на тимчасово окупованих територіях Херсонської області, які полягали у охороні місцевої дамби, чергуванні на блокпостах, перевірки транспортних засобів, а також в районі прямих бойових дій в Пологівському районі Запорізької області, де вони виконували накази свого командування, зокрема, наказ зайняти оборону та окопатися. 
		Таки покази свідка ОСОБА_11 узгоджуються зданими,які містятьсяу протоколіпред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.09.2023р., відповідно до яких він впізнав на пред`явлених фото ОСОБА_7 , як особу, з якою служив разом у військовій частині НОМЕР_1 , 3 батальйон 2 рота 2 взвод, та який в подальшому 05.08.2023р. потрапив до полону.
		   Крім того, вина ОСОБА_7 підтверджується показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10  військовослужбовців ЗСУ, які повідомили суду про обставини взяття обвинуваченого в полон влітку 2023 року біля с.Роботине Пологівськогорайону Запорізькоїобласті, безпосередньо після проведення в цьому районі та в цей день прямих бойових дій між ЗСУ та зс РФ, в склад яких входив обвинувачений.
		Показання вказаних свідків є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, сумнівів у достовірності та правдивості вказаних показань у суду немає.
		Такі покази свідків  ОСОБА_9 та ОСОБА_10 також узгоджуютьсяз даними,які містятьсяу протоколахпред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.09.2023р., відповідно до яких вони впізнали серед пред`явлених фото ОСОБА_7 , як чоловіка, який 05.08.2023р. вечері прийшов на позиції ЗСУ, де потрапив у полон.
		Крім того,вина ОСОБА_7 підтверджується іншимидослідженими судомписьмовими доказами,зокрема,протоколами огляду,а саме:протоколом від 01.09.2023р. щодо огляду публікації в мережі Інтернет інформації про 810 бригаду морської піхоти зс РФ, зокрема про участь бригади у війнах, в тому числі в анексії Криму, у вторгненні РФ в Україну; протоколом від 19.09.2023р. щодо огляду документу під назвою «выписка из приказа командира войсковой части НОМЕР_1 (по строевой части) 15 ноября 2022г. №214», відповідно до якого ОСОБА_7 14.11.2022р. зараховано до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 зс РФ, що підтверджує протиправну діяльність ОСОБА_14 ; протоколом від 19.09.2023р. щодо огляду речей, які належать ОСОБА_7 , а саме предмету болотно-зеленого кольору ззовні схожого на військові штани, які були на обвинуваченому на момент взяття у полон; протоколом від 20.09.2023р. щодо огляду інформації на офіційному сайті ДМС України щодо дійсності громадянства України ОСОБА_7 ; протоколом від 22.09.2023р. щодо огляду фотокопії паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , а також іншими письмовими доказами, у тому числі постановами про визнання предметів речовими доказами, які в своїй сукупності містять відомостіщодо обставинвчинення протиправногодіяння та підтвердили обставини скоєння кримінального правопорушення та причетність до нього обвинуваченого ОСОБА_7 .
		Суд вважає вказані докази належними і допустимими, оскільки вони зібрані в установленому законом процесуальному порядку, та в достатній мірі підтверджують обставини протиправних діянь, як вони викладені в обвинувальному акті, та винуватість в них ОСОБА_7 .
		Отже, сукупністю досліджених доказів поза розумним сумнівом підтверджується те, що ОСОБА_7 , будучи громадянином України, в умовах воєнного стану, діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, добровільно перейшов на бік ворога, шляхом укладання контракту про проходження військової служби в зс РФ та вступу до 810 бригади морської піхоти зс РФ. Після чого, будучи військовослужбовцем зс РФ, був передислокований на тимчасово окуповану територію Генічеського району Херсонської області, де брав участь в оборонних заходах та утриманні окупованих територій, а в подальшому на тимчасово окуповану територію Пологівського району Запорізької області, де приймав безпосередню участь у бойових діях проти підрозділів ЗСУ, під час яких 05.08.2023р. був взятий в полон поблизу с. Роботине Пологівського району Запорізької області.
		Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він не приймав безпосередню участь у бойових діях проти підрозділів сил оборони України, суд визнає такими, що не відповідають дійсності і розцінює їх як спосіб захисту, обраний з метою пом`якшити ступінь своєї вини за вчинене. На спростування таких обставин сторона захисту суду належних та допустимих доказів не надала. 
		До показань свідка ОСОБА_11 в частині, що обвинувачений ОСОБА_7 не приймав участь у бойових діях, суд ставиться критично та не приймає їх до уваги, оскільки він та ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцями збройних сил РФ та однослужбовцями, тривалий час товаришували та спілкувались, в силу чого свідок може бути заінтересованим в підтриманні такої позиції обвинуваченого, у тому числі на прохання останнього.
		Натомість обставини, які не визнаються обвинуваченим, підтверджуються показами свідків  ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які повідомили про обставини взяття обвинуваченого в полон поблизу с.Роботине Пологівськогорайону Запорізькоїобласті, безпосередньо після проведення в цьому районі прямих бойових дій між ЗСУ та збройними силами РФ, в склад яких входив обвинувачений.
		Таким чином, суд вважає встановленим та доведеним, що своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.111 КК України, а саме державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану, у скоєнні якого суд визнає його винуватим.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який належить до категорії особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України. Такі злочини є найбільш суспільно небезпечними посяганнями. Їх родовим об`єктом є суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, конституційний лад, суверенітет, територіальну недоторканість, обороноздатність, тобто основи національної безпеки України. Іншими словами, родовим об`єктом цих злочинів є суспільні відносини, що забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної і правової держави.
		Також суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше не судимий, не одружений,під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має.
		Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлені.
		При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 фактично вину визнав частково, заперечував певні обставини обвинувачення, тому негативне ставлення до вчиненого, на що вказує обвинувачений, на думку суду, не свідчить про його щире каяття. 
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 , судом не встановлено.
		З урахуванням вищевикладеного, дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у вигляді позбавлення волі, яке слід обрати в межах строку, визначеного санкцією ч.2 ст.111 КК України, із застосуванням додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
		При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_7 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
		Призначення вказаного покарання ОСОБА_7 , на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень, а також буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.
		Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, у межах даного кримінального провадження не застосовувалися. 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 у вигляді позбавлення волі слід обраховувати з дня звернення вироку до виконання.
		Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно до ст. 100 КПК України.
		Цивільний позов не заявлявся. Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, колегія суддів 
		УХВАЛИЛА:
		ОСОБА_7  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.111ККУкраїни,та призначитийому покаранняза даноюстаттеюу вигляді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
		Строк відбування покарання ОСОБА_7  обчислювати з дня звернення вироку до виконання.
		Речові докази-копію виписки з наказу №214 від 15.11.2022р., фотокопію паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_7 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження  залишити в матеріалах кримінального провадження; камуфляжні штани, передані на відповідальне зберігання до камери речових доказів УСБУ в Запорізькій області  знищити. 
		Вирок суду може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо вирок не було скасовано, він набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вирокупісля проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.
		 
		   Головуючий суддя          ОСОБА_1 
		   Суддя                              ОСОБА_2 
		   Суддя                                   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...