Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/21401/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння, боєприпасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до ЗУ військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2023. Зареєстровано: 30.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2023.
Дата набрання законної сили: 01.01.2024
Номер судового провадження: 1-кп/522/3068/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023160000000386

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 листопада 2023 року                             м. Одеса
		 
		Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 
		захисника  ОСОБА_4 
		перекладача  ОСОБА_5 
		обвинуваченого  ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 )
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2023 року за №22023160000000386 за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пекін КНР, громадянина КНР, одруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.114-2 КК України, -
		 
		встановив:
		 
		Громадянин КНР ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) 04.05.2023 не зважаючи на заборону та передбачену діючим законодавством кримінальну відповідальність, за допомогою належного йому обладнання - фотоапарата фірми «Canon» s\n F38A520142F38, знаходячись за місцем свого тимчасового проживання у квартирі АДРЕСА_2 здійснив відеозапис роботи ППО на території м. Одеси, після чого здійснюючи блогерську діяльність на власному каналі ОСОБА_8 » користувач «   ІНФОРМАЦІЯ_2 »  з підписом: # #??? #??? #???#??? #??? #???(https://www.youtube.com/watch?v=QKMSQM_Uppk&t=4s, підписане«?????? ?????????????????????????,??????,??????????»), не санкціоновано розмістив зазначений відеозапис роботи ППО на території м. Одеси, надавши коментарі щодо місця та часу здійснення відео зйомки, характеристики звуків, фактів ураження цілі та наслідків влучання, таким чином здійснив розповсюдження (несанкціоноване поширення) зазначеного відеозапису шляхом його опублікування до загальнодоступних мереж, де з ним можуть ознайомитись велика кількість осіб, у тому числі російські представники розвідувальних служб та інших формувань. 
		За вказаним відеозаписом, розміщеним громадянином КНР ОСОБА_6 можливо ідентифікувати на місцевості розташування вогневих груп ВМС ЗСУ, кількість та вид застосованої техніки. Зазначена інформація щодо розташування ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами не розміщувалось. Надання зазначеного відеозапису іноземній державі, іноземній організації або їх представникам може завдати шкоди суверинітетові, територіальніц цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України.
		Окрім цього,громадянин КНР ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) 23.07.2023 не зважаючи на заборону та передбачену діючим законодавством кримінальну відповідальність, за допомогою належного йому обладнання - фотоапарата фірми «Canon» s\n F38A520142F38, знаходячись за місцем свого тимчасового проживання у квартирі АДРЕСА_2 здійснив відеозапис роботи ППО на території м. Одеси, після чого здійснюючи блогерську діяльність на власному каналі ОСОБА_8 » користувач «   ІНФОРМАЦІЯ_2 »  з підписом: # #??? #??? #???#??? #??? #???(https://www.youtube.com/watch?v=QKMSQM_Uppk&t=4s, підписане«?????? ?????????????????????????,??????,??????????»), не санкціоновано розмістив зазначений відеозапис роботи ППО на території м. Одеси, надавши коментарі щодо місця та часу здійснення відео зйомки, характеристики звуків, фактів ураження цілі та наслідків влучання, таким чином здійснив розповсюдження (несанкціоноване поширення) зазначеного відеозапису шляхом його опублікування до загальнодоступних мереж, де з ним можуть ознайомитись велика кількість осіб, у тому числі російські представники розвідувальних служб та інших формувань. 
		За вказаним відеозаписом розміщеними громадянином КНР ОСОБА_6 можливо ідентифікувати на місцевості розташування вогневих груп ВМС ЗСУ, кількість та вид застосованої техніки. Зазначена інформація щодо розташування ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами не розміщувалась. Надання зазначеного відеозапису іноземній державі, іноземній організації або їх представникам може завдати шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України. 
		Окрім цього,громадянин КНР ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) 14.08.2023 за допомогою належного йому обладнання фотоапарата фірми «Canon» s\n F38A520142F38, знаходячись за місцем свого тимчасового проживання у квартирі АДРЕСА_2 здійснив відеозапис роботи ППО на території м. Одеси, після чого здійснюючи блогерську діяльність на власному каналі відеохостингу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » користувач « ОСОБА_9 ???????»  ІНФОРМАЦІЯ_4 з підписом: ІНФОРМАЦІЯ_5 ??? #??? #???#??? #??? #??? #????» ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , підписане «???????:?????????????????????,???????????,??????????? ???????»), повторно не санкціоновано розмістив зазначений відеозапис роботи ППО на території м. Одеси, надавши коментарі щодо місця та часу здійснення відео зйомки, характеристики звуків, фактів ураження цілі та наслідків влучання таким чином здійснив розповсюдження (несанкціоноване поширення) зазначеного відеозапису шляхом його опублікування до загальнодоступних мереж, де з ним можуть ознайомитись велика кількість осіб, у тому числі російські представники розвідувальних служб та інших формувань. 
		За вказаним відеозаписом розміщеним громадянином КНР ОСОБА_6 можливо ідентифікувати на місцевості розташування вогневих груп ВМС ЗСУ, кількість та вид застосованої техніки. Зазначена інформація щодо розташування ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами не розміщувалось. Надання зазначеного відеозапису іноземній державі, іноземній організації або їх представникам може завдати шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України. 
		Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю, не оспорюючи при цьому обставини злочину, які викладені в обвинувальному акті. У скоєному щиро розкаявся, зазначивши, що на даний час він зробив для себе позитивні висновки та вирішив припинити злочинну діяльність.
		Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, у суду також не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження.
		У зв`язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) та доказів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
		В судовому засіданні ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) дав суду показання, що він усвідомлюючи про введення та дію воєнного стану на території України, у зазначені в обвинувальному акті дати та час, за місцем свого проживання за допомогою належного йому обладнання  фотоапарата фірми «Canon», знімав відеоролики під час обстрілів, на яких також фіксувалась робота ППО на території м. Одеси та потім викладав в подальшому вказані відеозаписи на власному «Youtube» каналі, та підтвердив, що доступ до вказаного каналу вільний та любий користувач міг переглянути на ньому відеозапис, у тому числі російський глядач, який може передати інформацію ворожій стороні. При цьому він також розумів і знав, що інформація, яка містилась у його відеозаписах не публікувалась офіційно Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами не розміщувалось. Також обвинувачений зазначив, що зробив для себе висновки та буде намагатись виконати усі дії задля перемоги України. Він підтримує Україну і здійснює підтримку ЗСУ.
		Таким чином, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, надані сторонами кримінального провадження, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.
		Тому, суд вважає доведеною винність ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) у вчиненні ним злочинів, та кваліфікує його дії за ч.2 ст.114-2 КК України, як поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, яка не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, за можливості їх ідентифікації на місцевості, вчинене в умовах воєнного стану.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) вчинив злочин проти основ національної безпеки України, який у відповідності до положень ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
		ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 )., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , за твердженням останнього, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, дані щодо перебування на обліку у лікарів психіатра та нарколога відсутні, він хворіє на цукровий діабет ІІ типу та гіпертонічну хворобу, раніше не судимий.
		Обставиною, яка згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) є вчинення злочинів повторно.
		До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. 
		Щире каяття  це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
		Згідно послідовної практики Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 15.11.2021 у справі № 199/6365/19 (№ 51- 3198км21) розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття  це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
		Під активним сприянням розкриттю злочину слід розуміти дії винної особи, спрямовані на те, щоб надати допомогу органам дізнання, досудового слідства і суду у встановленні істини у справі, з`ясуванні фактичних обставин, які мають істотне значення для розкриття злочину. Це може полягати зокрема у: повідомленні про всі відомі епізоди й обставини вчинення злочину; викритті інших співучасників; визначенні ролі кожного з них у вчиненні злочину; повідомленні про їхнє місцезнаходження; поданні допомоги в їх затриманні; видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом.
		Тож, при встановленні обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), суд враховує, що у судовому засіданні останній свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку та активно сприяв розкриттю злочину, що підтверджується тим, що на стадії досудового розслідування добровільно розповів про обставини вчиненого.
		Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) покарання, враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
		За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися, як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
		З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) необхідно для його виправлення та запобігання нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі в межах мінімального строку покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.114-2 КК України.
		В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі саме у мінімальних межах санкції частини статті повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винному.
		Таке покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005, «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007).
		Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі за вчинений злочин, судом враховується практика Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену Постанові від 28.05.2020 року (справа № 753/13972/17; провадження № 51-986км20), згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину. 
		Вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) від відбування покарання з випробуванням, суд виходить з того, що призначення покарання із застосуванням приписів ст. 75 КК пов`язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
		Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винуватого, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		Пропорційність дискреційних повноважень суду забезпечується, зокрема, належним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі.
		Підставами для судового розсуду в ході призначення покарання є: кримінально-правові відносно визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважувальні норми, у яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, під часврахування пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначення«інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК, тощо; індивідуалізація покарання і конкретизація виду й розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, котра вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину та його суб`єкта (постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.04.2022 (№ 51-536кмо20).
		Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) злочину, усвідомлення останнім протиправності своєї злочинної поведінки, його поведінку після вчинення злочину та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, те, що він активно підтримує та перерахував кошти на потреби ЗСУ, дані про особу винного, який перебуває у молодому віці, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на законних підставах перебуває в Україні та здійснює підприємницьку діяльність, сплачуючи податки, що безумнвно позитивно впливає на економічний розвиток нашої держави, одружений, заявив суду, що зробив для себе позитивні висновки та має намір виправитись і не вчиняти злочинів, що виглядало перед судом достатньо переконливо. Суд приймає також до уваги, що обвинувачений дотримується проукраїнської позиції та негативно налаштований відносно загарбницьких дій російської федерації, активно підтримує та перерахував кошти на потреби ЗСУ у сумі 150000 гривень, що підтверджено у судовому засіданні, здійснює волонтерську діяльність на користь ЗСУ. Також він запевнив, що і в подальшому буде всіляко сприяти наближенню перемоги України.
		За таких обставин, враховуючи, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, у тому числі гуманізм, як одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим суд на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) від відбування покарання з випробуванням.
		Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових злочинів і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) саме такого виду покарання.
		В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
		У зв`язку із звільненням ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) від призначеного покарання з випробуванням та відсутність ризиків, передбачених ст.ст.177, 178 КПК України, але існування ризику, в разі апеляційного оскарження вироку, неявки обвинуваченого до суду за першою вимогою, або зміни місця проживання без повідомлення суду, що може негативно вплинути на розумність строків апеляційного перегляду справи, суд вважає за можливе до набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо обвинувачуваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) змінити з тримання під вартою на особисте зобов`язання.
		На підставі ст. 96-1, п.4 ч.1 ст.96-2 КК України слід конфіскувати у власність держави засіб вчиненого тяжких злочинів  фотоапарат фірми «Canon», s/n НОМЕР_1 флеш карту на 8GB, які відповідно встановлених судом обставин використовувались ним як засіб вчинення злочину для досягнення кінцевої його мети.
		В силу ч.4 ст.174 КПК України, з набранням вироком законної сили слід скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.10.2023 р.(справа № 522/19699/23, провадження № 1-кс/522/6501/23).
		Питання про долю речових доказів, які визнані такими та долучені до матеріалів провадження постановою старшого слідчого ОВС СВ УСБ України в Одеській області ОСОБА_10 , від 17.10.2023 року, суд вирішує у відповідності до положень ст.100 КПК України, зокрема речові докази: брелок рожевого кольору з написом «WIN PB», слід повернути законному володільцю.
		Відповідно до положень ч.2 ст.122 КПК України витрати, пов`язані із залученням та участю перекладачів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
		Таким чином, оскільки перекладач здійснював переклад в судових засіданнях протягом з урахуванням часу очікування 3 годин, то оплата послуг перекладу ТОВ «Колегія судових перекладачів» має бути здійснена ТУ ДСА в Одеській області в розмірі 2700 грн. (900 грн./годину).
		Керуючись ст. ст. 369  371, 373  375 КПК, суд 
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.114-2 КК України, та призначити йому покарання за ч.2 ст.114-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі із випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
		На підставі ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 )наступні обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) у виді тримання під вартою, змінити на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили.
		У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України до набрання вироком законної сили покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 )обов`язки: 
		1) прибувати за кожною вимогою до суду;
		2) не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;
		3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, засоби зв`язку.
		Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) наслідки невиконання покладених на нього обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, запобіжний захід відносно нього може бути змінено на більш суворий.
		Обвинуваченого ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) звільнити з-під варти в залі суду негайно.
		На підставі ст.ст.96-1,96-2 КК України конфіскувати у власність держави засіб вчинення кримінального правопорушення  фотоапарат фірми «Canon», s/n НОМЕР_2 та флеш карту на 8GB.
		На підставі ч.4 ст.174 КПК України, з набранням вироком законної сили арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.10.2023 р.(справа № 522/19699/23, провадження № 1-кс/522/6501/23) ,  скасувати.
		Речові докази по справі:
		- брелок рожевого кольору з написом «WIN PB»,  повернути законному володільцю.
		Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за рахунок коштів державного бюджету України, здійснити оплату наданих послуг усного перекладу з української на китайську мови, перекладачем ОСОБА_5 , ТОВ «Колегія судових перекладачів», за юридичною адресою: АДРЕСА_4 , реквізити рахунків  НОМЕР_3 АТ КБ «Приват Банк» МФО: 305299, код ЄДРПОУ 42838240 юридичної особи у виді усного перекладу із розрахунку за 1 (одну) годину 900 (дев`ятсот) гривень, всього тривалістю 3 години, всього в сумі 2700 (дві тисячі сімсот) гривень, відповідно до кошторисних призначень Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, за КПКВ 0501020, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.114-2 КК України
		Копію вироку направити до ТУ ДСА в Одеській області для виконання, а також ТОВ «Колегія судових перекладачів» до відома.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Суддя
		Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 
		 
		 
		29.11.2023 
		Єдиний унікальний номер справи: №522/21401/23
		Номер провадження № 1-кп/ 522/3068/23
		Головуючий суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...