Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/710/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2023. Зареєстровано: 30.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2023.
Дата набрання законної сили: 21.11.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21.11.2023 року м. Дніпро Справа № 904/710/23
		 
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач) 
		суддів: Мороза В.Ф., Коваль Л.А.
		при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Бєлого Олександра Леонідовича
		 
		на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Новікова Р.Г.) від 22.06.2023 р. у справі № 904/710/23
		 
		за позовом Комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа, м. Кривий Ріг
		до фізичної особи-підприємця Бєлого Олександра Леонідовича, смт. Східниця, Драгобицький район, Львівська область
		про стягнення суми боргу за теплову енергію в розмірі 544 657 грн. 66 коп., суми боргу з оплати абонентського обслуговування в розмірі 1 895 грн. 99 коп., 3% річних в розмірі 10 943 грн. 72 коп., інфляційної складової в розмірі 91 107 грн. 48 коп., - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У лютому 2023р. Комунальне підприємство теплових мереж Криворіжтепломережа звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця Бєлого Олександра Леонідовича про стягнення суми боргу за теплову енергію в розмірі 544 657 грн. 66 коп., суми боргу з оплати абонентського обслуговування в розмірі 1 895 грн. 99 коп., 3% річних в розмірі 10 943 грн. 72 коп., інфляційної складової в розмірі 91 107 грн. 48 коп.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язання з оплати вартості теплової енергії, поставленої до нежитлових приміщень відповідача.
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2023 р. у справі № 904/710/23:
		-позовні вимоги задоволено;
		-стягнуто з фізичної особи-підприємця Бєлого Олександра Леонідовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа (Ідентифікаційний код: 03342184; місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9) суму боргу за теплову енергію в розмірі 544 657 грн. 66 коп., суму боргу з оплати абонентського обслуговування в розмірі 1 895 грн. 99 коп., 3% річних в розмірі 10 943 грн. 72 коп., інфляційну складову в розмірі 91 107 грн. 48 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 729 грн. 07 коп.
		Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся фізична особа-підприємець Бєлий Олександр Леонідович, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2023р. у справі № 904/710/23. 
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема зазначає, що позивач самовільно і незаконно вчинив розірвання договору № 11003 від 20.03.2016 року, не повідомивши про це споживача. 
		При цьому публічний договір приєднання від 05.10.2021 року, на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, апелянт вважає неукладеним оскільки: волевиявлення відповідача на укладення цього договору відсутнє, цей договір відповідачем не підписаний, а навпаки  відповідачем були написані заяви про відмову від укладення цього договору.
		Водночас апелянт вказує на суперечності, в яких він вбачає незаконність вказаного договору від 05.10.2021 року. Такими суперечностями на думку апелянта є те, що цей договір датований раніше дати ухвалення рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 530 від 22.10.2021 року та Постанови КМУ № 1209 від 10.11.2021 року.
		Серед іншого апелянт, з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206, вважає незаконним стягнення з нього відсотків та пені. 
		Також апелянт посилається на введення в Україні воєнного стану, вважає ці обставини форс-мажорними і такими, за яких особа звільняється від відповідальності у випадку несплати чи несвоєчасної сплати за комунальні послуги.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Бєлого Олександра Леонідовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2023 р. у справі № 904/710/23, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 21.11.2023р.
		Представником Комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа до Центрального апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого позивач вважає, що будь-яких порушень норм матеріального чи процесуального права місцевим господарським судом під час розгляду справи не було, а отже підстави в задоволенні апеляційної скарги  відсутні.
		В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги представник позивача зокрема зазначає, що розірвання договору № 11003 від 20.03.2016 року та укладення індивідуального договору від 05.10.2021 року з відповідачем відбувалось у відповідності до Закону України Про житлово-комунальні послуги та постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 830 Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, а також згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України.
		Позивач стверджує, що в індивідуальному договорі, який 05.10.2021р. був опублікований на веб-сайті виконавця послуги, не було вказано вартості (грошового виразу) тарифу. Цей договір набирав чинності через 30 днів з моменту його розміщення, тобто вже після того, як міськрадою були затвердженні тарифи на теплову енергію.
		Тариф на теплову енергію, застосований до відповідача, позивач вважає правомірним, оскільки приміщення відповідача відносяться до нежитлових, отже до них застосовується тариф для категорії інші споживачі.
		Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.
		Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу відповідача  без задоволення. 
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. 
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, між Комунальним підприємством теплових мереж Криворіжтепломережа (далі  теплопостачальна організація/продавець) та фізичною особою-підприємцем Бєлим Олександром Леонідовичем (далі  споживач/покупець) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії № 11003 від 20.03.2016 (далі  договір від 20.03.2016).
		Пунктами 1.1, 1.4 договору від 20.03.2016 передбачено, що теплопостачальна організація/продавець відпускає споживачу/покупцю теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а споживач-покупець сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені договором.
		Теплопостачальна організація  продавець відпускає споживачу  покупцю теплову енергію на об`єкти, вказані в таблиці №2 згідно з встановленим планом теплоспоживання з 01.02.2016 по 31.12.2016 (таблиця №1, №2, є невід`ємними частинами договору). Оплата здійснюється з моменту зазначеного періоду дії договору.
		В таблиці № 2 наведений перелік об`єктів (з урахуванням додаткової угоди до договору від 14.06.2021) з 01.06.2021:
		- фотостудія за адресою  м. Кривий Ріг, вул. Кириленка (нова назва Магістральна), 10, приміщ. 7, загальна площа 74,80 кв.м;
		- магазин Геліос за адресою  м. Кривий Ріг, вул. Леніна (нова назва Свято-Миколаївська), 45, приміщ. 43, загальною площею 65,60 кв.м;
		- магазин Чиста вода за адресою  м. Кривий Ріг, Миколаївське шосе, 1 приміщ. 69, загальною площею 63,70 кв.м;
		- магазин Світ багету за адресою  м. Кривий Ріг, вул. Погребняка (нова назва Алмазна), 4, приміщ. 22, загальною площею 174,90 кв.м;
		- магазин за адресою  м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 2, приміщ. 81, загальною площею 371,90 кв.м;
		- нежитлове приміщення за адресою  м. Кривий Ріг, вул. Гетьманська, 74, приміщ. 601, загальною площею 169,3 кв.м;
		- нежитлове приміщення за адресою  м. Кривий Ріг, вул. Гетьманська, 74, приміщ. 601, загальною площею 637 кв.м.
		В таблиці №1 (з урахуванням додаткової угоди до договору від 14.06.2021) сторонами були узгоджені показники теплового навантаження щодо об`єктів споживача.
		Пунктом 2.1 договору від 20.03.2016 встановлено, що облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом. У разі пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку нарахування здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації-продавця, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. В разі періодичної повірки приладу обліку нарахування протягом першого місяця проводиться по середнім показникам приладу обліку, потім відповідно до визначених у договорі навантажень.
		Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору від 20.03.2016 споживач-покупець щомісяця до 15 числа самостійно отримує в теплопостачальної організації-продавця: рахунок-фактуру; акти звіряння розрахунків на початок та закінчення опалювального періоду; акти виконаних робіт; податкову накладну (платникам ПДВ) через програмне забезпечення "M.E.Doc1S".
		Оплата за відпущену теплову енергію проводиться споживачем-покупцем щомісяця, самостійно, в грошовій формі, не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим на рахунок теплопостачальної організації-продавця із спеціальним режимом використання, що передбачено ст. 19-1 Закону України "Про теплопостачання". Споживач-покупець має право робити передоплату.
		Відповідно до пункту 9.1 договору від 20.03.2016 цей договір діє з 01.02.2016 по 31.12.2016 і вважається щорічно продовженим. 
		Договір може бути розірваний у разі: взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення судом; ліквідації однієї із сторін; наявності затвердженого акту про відключення об`єкту теплоспоживання у відповідності з Порядком відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005. 
		При наявності заборгованості за споживачем/покупцем, нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості.
		Ухвалюючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновків, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу з оплати абонентського обслуговування в розмірі 1 895 грн. 99 коп. та суми боргу за надані послуги з теплопостачання в розмірі 544 657 грн. 66 коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині, а також в частині позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 10 943 грн. 72 коп. та інфляційної складової в розмірі 91 107 грн. 48 коп. 
		Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.
		Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.
		Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії споживачам у житлових будинках, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги, норми якого застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сфері постачання теплової енергії.
		Пунктом 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про житлово-комунальні послуги №2189-VIII від 09.11.2017 (із змінами та доповненнями) встановлено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
		У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
		Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
		Частинами 1, 2 статті 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги № 2189-VIII від 09.11.2017 (із змінами та доповненнями) передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
		Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
		Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги № 2189-VIII від 09.11.2017 (із змінами та доповненнями), у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
		Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
		У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
		Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:
		плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
		плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 10.11.2021) затверджений типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. 
		Як вбачається з пояснень позивача, на офіційному веб-сайті Комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа, за адресою: http://kpts.dp.ua/, 05.10.2021 був оприлюднений Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 (далі  індивідуальний договір).
		В пунктах 1, 2 індивідуального договору зазначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
		Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця. 
		Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона  підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		Статтею 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Відповідно до ст. 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.
		Враховуючи приписи ст. 648 Цивільного кодексу України, до процедури укладення договору про надання послуг з постачання теплової енергії застосовуються спеціальні норми, які визначають спосіб його укладання, момент набрання чинності, істотні умови.
		Як зазначено вище частиною 5 статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлений особливий спосіб укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
		Доказів того, що співвласники багатоквартирних будинків, в яких розташовані приміщення відповідача, прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та уклали відповідний договір про надання послуги з постачання теплової енергії з обраним виконавцем, матеріали справи не містять.
		Пунктом 4 індивідуального договору встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, факт отримання послуги.
		Аналогічні положення щодо приєднання споживача до умов договору наведені в пункті 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021) (далі  Правила).
		В матеріалах справи наявні докази надання позивачем послуг з постачання теплової енергії до об`єктів відповідача протягом жовтня 2021 року  березня 2022 року, листопада 2022 року.
		За таких обставин судова колегія зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з 05.11.2021 між позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) укладений індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії.
		За таких обставин судова колегія відхиляє доводи апелянта про те, що вказаний індивідуальний договір є неукладеним через відсутність волевиявлення відповідача на його укладення та відсутність його підпису на цьому договорі, оскільки таке твердження апелянта протирічить наведеним вище нормам законодавства щодо укладення публічних договорів приєднання.
		Водночас судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що з дати укладення індивідуального договору  05.11.2021, припинив свою дію договір від 20.03.2016.
		Доводи ж апелянта про те, що позивач самовільно і незаконно вчинив розірвання договору № 11003 від 20.03.2016 року, не повідомивши про це споживача, відхиляються судом апеляційної інстанції як такі, що суперечать спеціальній нормі, якою передбачений особливий порядок розірвання договору про надання комунальної послуги, а саме п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про житлово-комунальні послуги, яким встановлено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг.
		Щодо посилань відповідача на відмову від укладання індивідуального договору, внесення змін до переліку об`єктів теплопостачання, судова колегія зазначає наступне.
		Так, в матеріалах справи наявні заяви відповідача від 10.11.2021, від 17.12.2021, від 22.12.2021, від 20.01.2022 про: 
		- вилучення об`єкту теплопостачання (магазин Світ багету по АДРЕСА_2 ) з переліку об`єктів теплопостачання у зв`язку з переобладнанням його на автономне електроопалення;
		- вилучення об`єкту теплопостачання (магазин Геліос по вул. Свято-Миколаївська, 45/43) з переліку об`єктів теплопостачання у зв`язку з переобладнанням його на автономне електроопалення;
		- відмову від пролонгації договору від 20.03.2016 та від підписання додаткової угоди від 01.11.2021 про внесення змін щодо тарифікації відповідно до рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради №530 від 22.10.2021;
		- відмову від пролонгації договору від 20.03.2016 та від підписання додаткової угоди від 01.11.2021 про внесення змін щодо тарифікації відповідно до рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради №530 від 22.10.2021.
		Як правильно зазначено судом першої інстанції усі вказані об`єкти теплопостачання вбудовані в багатоквартирний будинок (по вул. Алмазна, 4) або прибудовані до багатоквартирного буднику (по вул. Свято-Миколаївська, 45/43). 
		Підпунктом 12 пункту 42 Правил споживачу надано право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону №169 від 26.07.2019. Це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
		Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169 затверджений Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, яким унормована процедура відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від централізованого опалення (теплопостачання).
		Зокрема п. 3 розділу ІІІ вказаного Порядку визначено, що для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення.
		Тобто для початку процедури відокремлення (відключення) належних відповідачу приміщень від централізованого опалення (теплопостачання) останній мав звернутися з відповідною письмовою заявою до органу місцевого самоврядування, а не до виконавця цієї послуги.
		Доказів звернення відповідача до органу місцевого самоврядування та завершення всієї процедури відокремлення (відключення) належних відповідачу приміщень від централізованого опалення (теплопостачання), передбаченою Порядком відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, матеріали справи не містять.
		Натомість судова колегія звертає увагу, що пунктом 4 індивідуального договору та пунктом 13 Правил встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, факт отримання послуги. 
		В матеріалах справи наявні докази надання позивачем послуг з постачання теплової енергії до об`єктів відповідача протягом жовтня 2021 року  березня 2022 року, листопада 2022 року. 
		Пунктом 5 індивідуального договору встановлено, що виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. 
		Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, та складається з: 
		-обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача; 
		-частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; 
		-обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. 
		Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
		Згідно з пунктами 11, 12 індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2018 (далі  Методика розподілу). 
		Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал). 
		У разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу.
		Згідно з пунктом 3 розділу І Методики розподілу розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
		Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
		Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.
		Так, позивачем подані до матеріалів справи докази надання послуг з теплопостачання протягом жовтня 2021 року  березня 2022 року, листопада 2022 року (акти подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія, зведені відомості розподілу теплової енергії, звіти про споживання, виставлені рахунки-фактури) до об`єктів відповідача: 
		-фотостудія за адресою  м. Кривий Ріг, вул. Кириленка (нова назва Магістральна), 10, приміщ. 7, загальна площа 74,80кв.м;
		-магазин Геліос за адресою  м. Кривий Ріг, вул. Леніна (нова назва Свято-Миколаївська), 45, приміщ. 43, загальною площею 65,60кв.м;
		-магазин Чиста вода за адресою  м. Кривий Ріг, Миколаївське шосе, 1 приміщ. 69, загальною площею 63,70кв.м;
		-магазин Світ багету за адресою  м. Кривий Ріг, вул. Погребняка (нова назва Алмазна), 4, приміщ. 22, загальною площею 174,90кв.м;
		-магазин за адресою  м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 2, приміщ. 81, загальною площею 371,90кв.м;
		-нежитлове приміщення за адресою  м. Кривий Ріг, вул. Гетьманська, 74, приміщ. 601, загальною площею 169,3кв.м;
		-нежитлове приміщення за адресою  м. Кривий Ріг, вул. Гетьманська, 74, приміщ. 601, загальною площею 637кв.м.
		-нежитлове приміщення за адресою  м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 2, приміщ. 82, загальною площею 166кв.м. 
		Протягом розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, відповідач не оспорював факт надання позивачем послуг з теплопостачання до об`єктів відповідача протягом жовтня 2021 року  березня 2022 року, листопада 2022 року. Належних та допустимих доказів на спростування надання позивачем таких послуг відповідач до матеріалів справи не надав. 
		Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим господарським судом, заявлена до стягнення сума боргу в розмірі 544 657 грн. 66 коп. виникла внаслідок несплати відповідачем вартості послуг, наданих позивачем за двома договорами: за період 25.10.2021 по 04.11.2021 на підставі договору від 20.03.2016 та за періоди з 05.11.2021 по 31.03.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 на підставі індивідуального договору.
		Пунктом 30 індивідуального договору передбачено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: 
		- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021), та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; 
		- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.dp.ua/. 
		У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовнозмінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року). 
		Рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради №830 від 22.10.2021 з 25.10.2021 був встановлений тариф за 1 Гкал 5 065,99 грн. (з ПДВ) для потреб категорії інші споживачі Комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа.
		Положеннями статті 1 Закону України Про теплопостачання №2633-IV від 02.06.2005 (із змінами та доповненнями) визначено, що споживач теплової енергії  фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
		Визначальним для вибору тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: 
		-населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; 
		-фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".
		Згідно з пунктом 1.5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого постановою НКРЕКП №1174 від 25.06.2019, формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо. 
		Тарифи формуються для таких категорій споживачів: населення; бюджетні установи; релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності); інші споживачі. 
		Тарифи для кожної категорії споживачів визначаються на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії.
		Згідно зі статтею 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
		Щодо оплати комунальних послуг за тарифами "для бюджетних установ" зазначено, що відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи  органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
		Щодо оплати комунальних послуг за тарифами для "інших споживачів" комунальних послуг зазначено, що всі інші особи, які не підпадають під зазначені вище категорії, здійснюють оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами для "інших споживачів".
		Відповідач не належить до категорії населення у договірних відносинах з позивачем в даній справі. Отже, в даному випадку об`єктами теплопостачання були саме нежитлові приміщення відповідача. Тому позивач обґрунтовано застосовував тариф інші споживачі при розрахунку вартості послуг з теплопостачання.
		Апелянт посилається на постанову Кабінету Міністрів України Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану № 206 від 05.03.2022, положеннями якої заборонено до припинення чи скасування воєнного стану в Україні нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги
		Однак судова колегія звертає увагу, що вказана заборона встановлена тільки для категорії споживачів населення, до якої відповідач не відноситься.
		За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість посилань відповідача на постанову Кабінету Міністрів України Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану №206 від 05.03.2022 та Меморандум про взаєморозрахунки щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 роки, укладений 30.09.2021 між Кабінетом Міністрів України, в особі Прем`єр-міністра України, Міністра розвитку громад та територій України та Міністра енергетики України, НАК Нафтогаз України, Офісом Президента України, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування Асоціація міст України та Палатою місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад.
		Пунктом 33 Правил визначено, що плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:
		-плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
		-плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;
		-плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
		Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.
		У разі коли співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги, та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, плата виконавцю за індивідуальним договором складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування.
		Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги №2189-VIII від 09.11.2017 (із змінами та доповненнями) плата за абонентське обслуговування  платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі  індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі  індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
		Наказом Комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа №712 від 03.11.2021 (з урахуванням змін, внесених наказами підприємства №791 від 30.11.2021, №394 від 30.06.2022) був визначений розмір плати за абонентське обслуговування: 
		-з моменту укладення індивідуальних договорів на послугу з постачання теплової енергії зі споживачами:
		за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з витратами на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії в граничному розмірі 33 грн.74 коп. (з ПДВ);
		за абонентське обслуговування без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії в розмірі 22 грн. 05 коп. (з ПДВ). 
		- з 01.12.2021:
		за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з витратами на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії в граничному розмірі 35 грн. 19 коп. (з ПДВ);
		за абонентське обслуговування без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії в розмірі 22 грн. 05 коп. (з ПДВ). 
		- з 01.07.2022:
		за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з витратами на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії в граничному розмірі 36 грн. 88 коп. (з ПДВ);
		за абонентське обслуговування без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії в розмірі 17 грн. 87 коп. (з ПДВ). 
		Згідно з розрахунком позивача сума боргу з оплати абонентського обслуговування за період 05.11.2021 по 30.11.2022 становить 1 895 грн. 99 коп. 
		Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" №2633-IV від 02.06.2005 (із змінами та доповненнями) споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
		Пунктами 36, 37 Правил споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
		Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.
		Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
		Відповідно до пунктів 32  34 індивідуального договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
		Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
		Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
		Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		З огляду на матеріали справи, положення договору від 20.03.2016 та індивідуального договору, є таким, що настав, строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати абонентського обслуговування за період 05.11.2021 по 30.11.2022 в розмірі 1 895 грн. 99 коп. та плати за надані послуги з теплопостачання за загальний період 25.10.2021  30.11.2022 в розмірі 544 657 грн. 66 коп.
		Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.
		Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. 
		Враховуючи вищевикладене судова колегія констатує, що судом першої інстанції правильно встановлено, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу з оплати абонентського обслуговування в розмірі 1 895 грн. 99 коп. та суми боргу за надані послуги з теплопостачання в розмірі 544 657 грн. 66 коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Отже місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.
		Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення відповідачем строків виконання грошових зобов`язань позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 10 943 грн. 72 коп. за загальний період з 21.12.2021 по 11.01.2023, інфляційну складову в розмірі 91 107 грн. 48 коп. за загальний період січень  грудень 2022року. 
		Судом першої інстанції здійснено перевірку розрахунку позивача і порушень не встановлено, з чим погоджується судова колегія. Отже місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність вимог позивача про стягнення 3% річних в розмірі 10 943 грн. 72 коп. та інфляційної складової в розмірі 91 107 грн. 48 коп.
		Щодо посилання апелянта на суперечності, в яких він вбачає незаконність вказаного індивідуального договору, згідно з якими цей договір датований раніше дати ухвалення рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 530 від 22.10.2021 року та Постанови КМУ № 1209 від 10.11.2021 року, судова колегія зазначає таке.
		Як зазначено вище індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії був опублікований на веб-сайті позивача 05.10.2021. При цьому необхідно відзначити, що вказаний договір не містить вартості (грошового виразу) тарифу. Цей тариф був затверджений рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 530 від 22.10.2021 року. 
		Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії набрав чинності для відповідача через 30 днів з моменту його розміщення на веб-сайті виконавця, тобто з 05.11.2021 року.
		Отже, затверджений 22.10.2021 року рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради тариф почав застосовуватися до спірних правовідносин після 05.11.2021 року. Тому посилання скаржника, що в індивідуальному договорі було закладено тариф, який ще не був затверджений міською радою, не відповідає дійсності.
		Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 10.11.2021 року врегульовані питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу. Положення цієї постанови не врегульовують питання укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, а враховуючи, що індивідуальний договір тарифів не містить, то вказана постанова взагалі суті спору не стосується.
		За таких обставин зазначені посилання апелянта на суперечності, в яких він вбачає незаконність індивідуального договору, не можуть бути підставою для визнання цього договору неукладеним або незаконним, а тому не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції.
		Щодо ж посилання апелянта на введення в Україні воєнного стану, що останній вважає форс-мажорними обставинами, за яких особа звільняється від відповідальності у випадку несплати чи несвоєчасної сплати за комунальні послуги, судова колегія зазначає наступне.
		Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво  це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. 
		Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
		Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик  це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.
		Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.
		Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
		Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
		 
		 
		Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
		За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).
		Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
		Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі № 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.
		Судова колегія звертає увагу, що матеріали справи не містять належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах між позивачем та відповідачем за договором від 20.03.2016 та індивідуальним договором, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаними договорами. 
		Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами, як не доведено і того, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договорами. 
		З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду констатує, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, а тому судова колегія відхиляє посилання апелянта на форс-мажорні обставини, як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов`язання.
		Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2023р. у даній справі відсутні. 
		Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 14 593,61 грн слід покласти на останнього.
		З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Бєлого Олександра Леонідовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2023 р. у справі № 904/710/23  залишити без задоволення. 
		Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2023 р. у справі № 904/710/23  залишити без змін. 
		Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на фізичну особу-підприємця Бєлого Олександра Леонідовича.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
		 
		Повна постанова складена та підписана 29.11.2023 року.
		 
		Головуючий суддя А.Є. Чередко 
		 
		Суддя Л.А. Коваль
		 
		Суддя В.Ф. Мороз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...